Битва під Мукденом — останній ключовий бій на суші у російсько-японській війні 1904—1905 років між військами російської і японської імперій. Тривав з 20 лютого по 10 березня 1905 року поблизу міста Мукден, в Маньчжурії (суч. місто Шеньян, центр провінції Ляонін, КНР).
Битва під Мукденом | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Російсько-японська війна | |||||||
Бої під Мукденом (Японська поштівка часів війни) | |||||||
Координати: 41°46′ пн. ш. 123°25′ сх. д. / 41.767° пн. ш. 123.417° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Японська імперія | Російська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Маршал Ояма Івао | Генерали: , Ліневич | ||||||
Військові сили | |||||||
270 250
| 292 000 | ||||||
Втрати | |||||||
Загалом 77 504:
| Загалом 88 352:
|
Російські війська, під командуванням генерала , мали у своєму розпоряджденні 275.000 піхоти, 16.000 кінноти та 1219 одиниць артилерії. На противагу цьому, японські війська, під керівництвом, маршала принца Оями Івао, мали 200.000 піхоти, 7,300 кінноти і 992 одиниць артилерії. Битва була наймасштабнішою бойовою операцією до Першої світової війни. Незважаючи на чисельну перевагу російських військ, бій закінчився перемогою Японії.
Битва
Японці були швидшими і завдали удару першими. 5-й армії генерала Кавамура вдалося відтіснити російські війська до перевалу Далін. Після цього в атаку пішли всі японські армії, реалізуючи тим самим фланговий маневр Оями. У цих умовах Куропаткін змушений був відмовитися від задуманого наступу і, заплутаний японцями, почав гарячкові маніпуляції резервами, кидаючи їх то на лівий фланг, то на правий — туди, де (як йому здавалося) японці завдають головний удар.
Спроба контрудару, здійснена в період з 2 по 6 березня, також не принесла російським частинам успіху. Куропаткін сподівався зупинити японців зустрічними ударами, але через погану організацію і керування військами вони провалилися.
До 7 березня японські частини просунулися далеко на північний захід від Мукдена, створивши безпосередню загрозу оточення і захоплення залізниці, що веде до Росії. У Куропаткіна були ще можливості зупинити просування противника, зібравши всі сили на найнебезпечнішому правому фланзі, але він так і не зміг на це зважитися. Сподіваючись скоротити протяжність фронту і тим самим сконцентрувати війська, він наказав відходити 1-й і 3-й арміям за р. Хуланьхе, що й було виконано на ранок 8 березня. Але відступ знову було дезорганізованим, і командуванню так і не вдалося мобілізувати російські армії для контрудару.
9 березня 1-а японська армія завдала сильного удару по центру 1-ї російської армії біля Кіузана і, прорвавши її оборону, вийшла на оперативний простір, створивши загрозу оточення російських армій. Після цього російські частини, щоб уникнути «котла», відбиваючи безперервні атаки японців, під артилерійським вогнем ворога почали відступ на північ — і зайняли 21-24 березня заздалегідь підготовлені Сипінгайскі позиції, 175 км на північ від Мукдена. Деякі частини все-таки потрапили в оточення і були взяті в полон.
Але, зазнавши великих втрат у важких боях під Мукденом, японські війська не змогли розвинути розпочатий наступ і зупинилися в 30-40 км від позицій росіян. На цьому Мукденська битва, а разом з нею і активні бойові дії на сухопутному театрі російсько-японської війни закінчилися.
Генерал Куропаткін був відсторонений від посади головнокомандувача, замість нього був призначений генерал Ліневич.
Під Мукденом російська армія втратила 59 тисяч убитими і пораненими і близько 30 тисяч полонених. Згідно з генералом А. І. Денікіним («Шлях російського офіцера») росіяни втратили 2 тисячі офіцерів і 87 ½ тисяч солдатів. Японці втратили понад 70 тисяч убитими і пораненими.
Наслідки
У наслідку Мукденської битви не були виконані плани обох сторін. Російським військам довелося відступити, а японцям так і не вдалося оточити і розгромити Маньчжурську армію. Навпаки, сама японська армія зазнала таких великих втрат, що втратила будь-яку здатність до продовження діяльних бойових дій. Але битва під Мукденом була достатньо вирішальна, щоб похитнути російську мораль і, з тим, що незакінчена Транссибірська магістраль тепер була в руках у японців, підірвала військові зусилля царського уряду. Зрештою вирішальною битвою війни стане Цусімська битва.
Японська перемога приголомшила європейські сили через те, що японці переважали впродовж битві навіть незважаючи на те, що росіяни мали перевагу в людях і матеріальному забезпеченні. Це показало, що європейські армії не були автоматично кращими армій інших націй і могли бути переконливо перевершені в битві. Битва підтвердила, що японська армія 6-та найбільша в світі. Цар Ніколай II дізнавшись про це був особливо приголомшений тим, що маленька азійська острівна нація — приблизно 2 % від площі Росії — змогла розбити величезну і могутню Російську імперію. Царський уряд був роздратований некомпетентністю і незграбністю своїх командирів під час битви. Генерали Алєксандр Самсонов і Павло Ренненкампф почали бридитися один одним, бо Самсонов дуже публічно звинуватив Ренненкампфа у незмозі допомогти йому. Під час Першої світової війни ці генерали командуватимуть двома арміями залученими до ще більше нищівної битви під Танненбергом.
Цікаві факти
У цій битві брав участь Михайло Омелянович-Павленко — генерал-полковник Армії УНР.
Посилання
- Tucker, 2009, с. 1542: «Отже, битва під Мукденом не була вирішальною перемогою, яку потребували японці.»
- Clodfelter, 2017, с. 359.
- Menning с.194
- Martin с.207
- Статистичний звіт російського головного воєнно-санітарного управління. 1914.
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2009. Процитовано 10 березня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Tucker, 2009, с. 1542.
- Україна уже вигравала великі битви зимою: завдяки кому це сталося?. АрміяInform.
- Командарм Зимового походу. Український тиждень.
Джерела
- Clodfelter, M. (2017). Warfare and Armed Conflicts: A Statistical Encyclopedia of Casualty and Other Figures, 1492–2015 (вид. 4-те). Джефферсон, Північна Кароліна: McFarland. ISBN .
- Martin, Christopher. The Russo-Japanese War. Abelard Schuman.
- Menning, Bruce W. Bayonets before Battle: The Imperial Russian Army, 1861—1914. Університет Індіани
- Такер, Спенсер (23 December 2009). A Global Chronology of Conflict: From the Ancient World to the Modern Middle East: From the Ancient World to the Modern Middle East. ABC-CLIO. ISBN . Процитовано 25 April 2015.
Це незавершена стаття про битву. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pid Mukdenom ostannij klyuchovij bij na sushi u rosijsko yaponskij vijni 1904 1905 rokiv mizh vijskami rosijskoyi i yaponskoyi imperij Trivav z 20 lyutogo po 10 bereznya 1905 roku poblizu mista Mukden v Manchzhuriyi such misto Shenyan centr provinciyi Lyaonin KNR Bitva pid Mukdenom Rosijsko yaponska vijna Boyi pid Mukdenom Yaponska poshtivka chasiv vijni Boyi pid Mukdenom Yaponska poshtivka chasiv vijni Koordinati 41 46 pn sh 123 25 sh d 41 767 pn sh 123 417 sh d 41 767 123 417 Data 20 lyutogo 10 bereznya 1905 Misce pivden Mukdena Manchzhuriya Rezultat Peremoga Yaponiyi Storoni Yaponska imperiya Rosijska imperiya Komanduvachi Marshal Oyama Ivao Generali Linevich Vijskovi sili 270 250 262 900 7 350 992 garmati 200 kulemetiv 292 000 Vtrati Zagalom 77 504 15 892 ubitimi 59 612 poranenimi 2000 polonenimi Zagalom 88 352 8 705 ubitimi 51 438 poranenimi 28 209 zniklih bezvisti z yakih 22 tis potrapili v polon Rosijski vijska pid komanduvannyam generala mali u svoyemu rozporyadzhdenni 275 000 pihoti 16 000 kinnoti ta 1219 odinic artileriyi Na protivagu comu yaponski vijska pid kerivnictvom marshala princa Oyami Ivao mali 200 000 pihoti 7 300 kinnoti i 992 odinic artileriyi Bitva bula najmasshtabnishoyu bojovoyu operaciyeyu do Pershoyi svitovoyi vijni Nezvazhayuchi na chiselnu perevagu rosijskih vijsk bij zakinchivsya peremogoyu Yaponiyi BitvaDiviziyi 1 yi yaponskoyi armiyi pid Mukdenom Yaponci buli shvidshimi i zavdali udaru pershimi 5 j armiyi generala Kavamura vdalosya vidtisniti rosijski vijska do perevalu Dalin Pislya cogo v ataku pishli vsi yaponski armiyi realizuyuchi tim samim flangovij manevr Oyami U cih umovah Kuropatkin zmushenij buv vidmovitisya vid zadumanogo nastupu i zaplutanij yaponcyami pochav garyachkovi manipulyaciyi rezervami kidayuchi yih to na livij flang to na pravij tudi de yak jomu zdavalosya yaponci zavdayut golovnij udar Sproba kontrudaru zdijsnena v period z 2 po 6 bereznya takozh ne prinesla rosijskim chastinam uspihu Kuropatkin spodivavsya zupiniti yaponciv zustrichnimi udarami ale cherez poganu organizaciyu i keruvannya vijskami voni provalilisya Do 7 bereznya yaponski chastini prosunulisya daleko na pivnichnij zahid vid Mukdena stvorivshi bezposerednyu zagrozu otochennya i zahoplennya zaliznici sho vede do Rosiyi U Kuropatkina buli she mozhlivosti zupiniti prosuvannya protivnika zibravshi vsi sili na najnebezpechnishomu pravomu flanzi ale vin tak i ne zmig na ce zvazhitisya Spodivayuchis skorotiti protyazhnist frontu i tim samim skoncentruvati vijska vin nakazav vidhoditi 1 j i 3 j armiyam za r Hulanhe sho j bulo vikonano na ranok 8 bereznya Ale vidstup znovu bulo dezorganizovanim i komanduvannyu tak i ne vdalosya mobilizuvati rosijski armiyi dlya kontrudaru 9 bereznya 1 a yaponska armiya zavdala silnogo udaru po centru 1 yi rosijskoyi armiyi bilya Kiuzana i prorvavshi yiyi oboronu vijshla na operativnij prostir stvorivshi zagrozu otochennya rosijskih armij Pislya cogo rosijski chastini shob uniknuti kotla vidbivayuchi bezperervni ataki yaponciv pid artilerijskim vognem voroga pochali vidstup na pivnich i zajnyali 21 24 bereznya zazdalegid pidgotovleni Sipingajski poziciyi 175 km na pivnich vid Mukdena Deyaki chastini vse taki potrapili v otochennya i buli vzyati v polon Ale zaznavshi velikih vtrat u vazhkih boyah pid Mukdenom yaponski vijska ne zmogli rozvinuti rozpochatij nastup i zupinilisya v 30 40 km vid pozicij rosiyan Na comu Mukdenska bitva a razom z neyu i aktivni bojovi diyi na suhoputnomu teatri rosijsko yaponskoyi vijni zakinchilisya General Kuropatkin buv vidstoronenij vid posadi golovnokomanduvacha zamist nogo buv priznachenij general Linevich Pid Mukdenom rosijska armiya vtratila 59 tisyach ubitimi i poranenimi i blizko 30 tisyach polonenih Zgidno z generalom A I Denikinim Shlyah rosijskogo oficera rosiyani vtratili 2 tisyachi oficeriv i 87 tisyach soldativ Yaponci vtratili ponad 70 tisyach ubitimi i poranenimi NaslidkiU naslidku Mukdenskoyi bitvi ne buli vikonani plani oboh storin Rosijskim vijskam dovelosya vidstupiti a yaponcyam tak i ne vdalosya otochiti i rozgromiti Manchzhursku armiyu Navpaki sama yaponska armiya zaznala takih velikih vtrat sho vtratila bud yaku zdatnist do prodovzhennya diyalnih bojovih dij Ale bitva pid Mukdenom bula dostatno virishalna shob pohitnuti rosijsku moral i z tim sho nezakinchena Transsibirska magistral teper bula v rukah u yaponciv pidirvala vijskovi zusillya carskogo uryadu Zreshtoyu virishalnoyu bitvoyu vijni stane Cusimska bitva Yaponska peremoga prigolomshila yevropejski sili cherez te sho yaponci perevazhali vprodovzh bitvi navit nezvazhayuchi na te sho rosiyani mali perevagu v lyudyah i materialnomu zabezpechenni Ce pokazalo sho yevropejski armiyi ne buli avtomatichno krashimi armij inshih nacij i mogli buti perekonlivo pereversheni v bitvi Bitva pidtverdila sho yaponska armiya 6 ta najbilsha v sviti Car Nikolaj II diznavshis pro ce buv osoblivo prigolomshenij tim sho malenka azijska ostrivna naciya priblizno 2 vid ploshi Rosiyi zmogla rozbiti velicheznu i mogutnyu Rosijsku imperiyu Carskij uryad buv rozdratovanij nekompetentnistyu i nezgrabnistyu svoyih komandiriv pid chas bitvi Generali Alyeksandr Samsonov i Pavlo Rennenkampf pochali briditisya odin odnim bo Samsonov duzhe publichno zvinuvativ Rennenkampfa u nezmozi dopomogti jomu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni ci generali komanduvatimut dvoma armiyami zaluchenimi do she bilshe nishivnoyi bitvi pid Tannenbergom Cikavi faktiU cij bitvi brav uchast Mihajlo Omelyanovich Pavlenko general polkovnik Armiyi UNR PosilannyaTucker 2009 s 1542 Otzhe bitva pid Mukdenom ne bula virishalnoyu peremogoyu yaku potrebuvali yaponci Clodfelter 2017 s 359 Menning s 194 Martin s 207 Statistichnij zvit rosijskogo golovnogo voyenno sanitarnogo upravlinnya 1914 Arhiv originalu za 28 grudnya 2009 Procitovano 10 bereznya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Tucker 2009 s 1542 Ukrayina uzhe vigravala veliki bitvi zimoyu zavdyaki komu ce stalosya ArmiyaInform Komandarm Zimovogo pohodu Ukrayinskij tizhden DzherelaClodfelter M 2017 Warfare and Armed Conflicts A Statistical Encyclopedia of Casualty and Other Figures 1492 2015 vid 4 te Dzhefferson Pivnichna Karolina McFarland ISBN 978 0786474707 Martin Christopher The Russo Japanese War Abelard Schuman ISBN 0 200 71498 8 Menning Bruce W Bayonets before Battle The Imperial Russian Army 1861 1914 Universitet Indiani ISBN 0 253 21380 0 Taker Spenser 23 December 2009 A Global Chronology of Conflict From the Ancient World to the Modern Middle East From the Ancient World to the Modern Middle East ABC CLIO ISBN 978 1 85109 672 5 Procitovano 25 April 2015 Ce nezavershena stattya pro bitvu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi