Микола Петрович Ліневич (24 грудня 1838 (5 січня 1839), Чернігів, Російська імперія — 10 (23) квітня 1908, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський державний діяч, військовик українського походження. Генерал-ад'ютант російської армії (з 1905 року). Головномандувач (з 3.03.1905) російськими військами на Далекому Сході під час російсько-японської війни.
Микола Ліневич | |
---|---|
Народився | 24 грудня 1838 (5 січня 1839) Чернігів, Російська імперія |
Помер | 10 (23) квітня 1908 (69 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
Поховання | d |
Громадянство | Російська імперія |
Національність | українець |
Діяльність | військовослужбовець |
Знання мов | російська |
Учасник | Російсько-турецька війна 1877–78 |
Військове звання | генерал-ад'ютант |
Рід | Линевичі |
Нагороди | |
|
Біографія
З 1855 року перебував на військовій службі. Пройшов шлях від прапорщики до генерал-ад'ютанта. У 1856—1862 роках брав участь у війні на Кавказі. Брав участь в російсько-турецькій війні 1877—1878.
З 1885 року командував військовими частинами на Далекому Сході. Піднявся по службі від командира бригади до командира корпусу (1901).
Влітку 1900 року очолив міжнародні збройні сили, які захопили Пекін та звільнили з облоги дипломатичні місії, за що нагороджений орденом Св. Георгія 3-го ступеня та орденами іноземних держав. Керував російськими військами під час придушення повстання іхетуанів у Китаї.
З 1903 року — командуючий військами Приамурського військового округу та виконувач обов'язків генерал-губернатора Приамур'я.
Під час російсько-японської війни 1904—1905 років — командувач , з березня 1905 — головнокомандувач російськими збройними силами на Далекому Сході.
В лютому 1906 усунений з посади за звинуваченням у бездіяльності по придушенню революційних заворушень на Далекому Сході. Перебував вісім місяців під слідством, але пізніше був звільнений та нагороджений орденом Св. Володимира 2-го ступеня.
1908 року похований у Олександро-Невській Лаврі. Кавалер 12 російських та 6 іноземних орденів, нагороджений золотою шаблею «За хоробрість».
На його честь було назване село Ліневичі (засноване 1900 року) у Проморському краї (Росія), на р. Роздольній у 13 км від Уссурійська.
Джерела та література
- Ліневич Микола Петрович // Енциклопедія історії України. — Т. 6. — К.: Наукова думка, 2009. — С. 217—218.
Посилання
- Довідник з історії України [ 17 січня 2008 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Petrovich Linevich 24 grudnya 1838 5 sichnya 1839 18390105 Chernigiv Rosijska imperiya 10 23 kvitnya 1908 Sankt Peterburg Rosijska imperiya rosijskij derzhavnij diyach vijskovik ukrayinskogo pohodzhennya General ad yutant rosijskoyi armiyi z 1905 roku Golovnomanduvach z 3 03 1905 rosijskimi vijskami na Dalekomu Shodi pid chas rosijsko yaponskoyi vijni Mikola LinevichNarodivsya 24 grudnya 1838 5 sichnya 1839 1839 01 05 Chernigiv Rosijska imperiyaPomer 10 23 kvitnya 1908 1908 04 23 69 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannya dGromadyanstvo Rosijska imperiyaNacionalnist ukrayinecDiyalnist vijskovosluzhbovecZnannya mov rosijskaUchasnik Rosijsko turecka vijna 1877 78Vijskove zvannya general ad yutantRid LinevichiNagorodiRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi General ad yutant pid MukdenomBiografiyaZ 1855 roku perebuvav na vijskovij sluzhbi Projshov shlyah vid praporshiki do general ad yutanta U 1856 1862 rokah brav uchast u vijni na Kavkazi Brav uchast v rosijsko tureckij vijni 1877 1878 Z 1885 roku komanduvav vijskovimi chastinami na Dalekomu Shodi Pidnyavsya po sluzhbi vid komandira brigadi do komandira korpusu 1901 Vlitku 1900 roku ocholiv mizhnarodni zbrojni sili yaki zahopili Pekin ta zvilnili z oblogi diplomatichni misiyi za sho nagorodzhenij ordenom Sv Georgiya 3 go stupenya ta ordenami inozemnih derzhav Keruvav rosijskimi vijskami pid chas pridushennya povstannya ihetuaniv u Kitayi Z 1903 roku komanduyuchij vijskami Priamurskogo vijskovogo okrugu ta vikonuvach obov yazkiv general gubernatora Priamur ya Pid chas rosijsko yaponskoyi vijni 1904 1905 rokiv komanduvach z bereznya 1905 golovnokomanduvach rosijskimi zbrojnimi silami na Dalekomu Shodi V lyutomu 1906 usunenij z posadi za zvinuvachennyam u bezdiyalnosti po pridushennyu revolyucijnih zavorushen na Dalekomu Shodi Perebuvav visim misyaciv pid slidstvom ale piznishe buv zvilnenij ta nagorodzhenij ordenom Sv Volodimira 2 go stupenya 1908 roku pohovanij u Oleksandro Nevskij Lavri Kavaler 12 rosijskih ta 6 inozemnih ordeniv nagorodzhenij zolotoyu shableyu Za horobrist Na jogo chest bulo nazvane selo Linevichi zasnovane 1900 roku u Promorskomu krayi Rosiya na r Rozdolnij u 13 km vid Ussurijska Dzherela ta literaturaLinevich Mikola Petrovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 6 K Naukova dumka 2009 S 217 218 PosilannyaDovidnik z istoriyi Ukrayini 17 sichnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi