Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Museo del Oro (Музей золота) (ісп. Museo del Oro) — музей ювелірних виробів і археології індіанців доколумбової Америки в місті Богота, Колумбія.
Колумбія
Музей золота у Вікісховищі
Передумови створення
В Колумбії довгий час панувало хижацьке розкрадання археологічних пам'яток і мистецьких артефактів індіанців, знайдених під час грабіжницької археології аматорів та шукачів скарбів. Хижацьке розкрадання розпочалося ще з доби іспанського завоювання Південної Америки в XVI столітті, бо іспанських конкістадорів в нових землях цікавили лише золото, напівкоштовне каміння та швидкі засоби власного збагачення за рахунок грабування індіанців та природних ресурсів краю. Захоплення місцевих земель розпочалося 1525 р., коли в дельті річки Магдалени була заснована іспанська колонія Санта-Марта . Скільки зразків індіанського ювелірства було знайдено і переплавлено в золоті злитки чи монети за 450 років, встановити неможливо. Аби запобігти повному знищенню національних археологічних пам'яток і зразків індіанського ювелірства доколумбового періоду, їх почав викуповувати і збирати Національний банк Колумбії тільки з 1932 року.
Заснування. Споруда та розподіл експонатів
Лише 1939 року Національний банк Колумбії відкрив двері Музею золота. Це досить неточна назва музею ювелірних виробів індіанців доколумбової Америки та археологічних знахідок із тих місцин, де вони були знайдені, оскільки це не тільки музей ювелірних виробів, а й археологічний музей.
Перший поверх сучасної споруди музею віддали під каси, ресторан, музейну крамницю, адміністративні установи і зали з археологічними знахідками. Саме тут експонують індіанську кераміку, рідкісні зразки індіанського ткацтва, вироби з каменю, деревини та кістки тощо. Вони пунктиром висвітлюють культуру заупокійних і сакральних культів доколумбового періоду розвитку цього регіону за період в чотири тисячоліття. Але значно більша і повніша частина археологічних знахідок на кінець XX ст. розташована в Археологічному музеї міста Богота. Держава також проводить в життя і програму створення археологічних музеїв в деяких провінційних містах країни.
Сучасна споруда музею була вибудована 1968 року на колишній території індіанського міста племен міусків XVI ст., котре було забудоване тоді колоподібними будинками під солом'яними та очеретяними дахами. Налякані білими прибульцями, індіанці племен міусків заздалегідь покинули тогочасну Боготу разом із вождем Тискесусом та його скарбницею. Іспанцям дісталось порожнє місто, де був створений осоредок іспанських завойовників з фортечними мурами і брамами. Неподалік від колишньої міської брами і вибудовано Музей золота в нинішньому парку Сантандер.
Два інші поверхи музею, вибудовані і декоровані в стилістиці мінімалізму, віддані під експозиції золотих виробів індіанців від 2 тисячоліття до н. е. до початку XVI століття. На кінець XX століття кількість експонатів музею (археологічних і ювелірних) досягла 30 000. Вона вважається найбільшою в Колумбії і в світі.
Місцеві племена в XVI ст. перебували фактично в періоді пізнього неоліту, не знали колеса, але досягли значних успіхів в обробці золота, що нагадує відповідні етапи розвитку цивілізацій в долинах річки Інд (сучасна Індія, де теж високо поціновували золото) та Ніл (Стародавній Єгипет). Однак цивілізація на землях Колумбії виробила як власні традиції, так і власний світогляд, а характер місцевих виробів має незапозичений, оригінальний характер. Про це свідчать унікальні розписи на керамічних виробах, форми і техніки обробки золота, унікальні зразки місцевого ткацтва. Лише невелика частка місцевих виробів індіанців була перевезена в Західну Європу. Їх бачив художник і ювелір Альбрехт Дюрер, котрий залишив захоплені відгуки від споглядання екзотичних речей американських індіанців.
Різні шкали цінностей індіанців та іспанців XVI ст.
Трагічний контакт двох цивілізацій теж став предметом вивчення і аналізу. Тоді виявилось, що місцеві індіанці та іспанці-загарбники XVI ст. мали різні шкали цінностей. Іспанці шукали золота та швидких засобів власного збагачення, культура чужинців здавалась їм породженням язичників і диявола, гідна повного викорінення. На перших місцях у індіанців, навпаки, були не золоті витвори, а кольорові тканини та особливі плащі із пера тропічних птахів. Про це розповів пізніше племінник вождя — Гуаска Паусо (Орлине Перо), котрий вимушено прийняв католицизм, вивчив іспанську мову і був у приятельських стосунках із іспанським хроністом Родрігесом Фрейле. Останній записав розповіді Хуана де Гватавіти (християнське ім'я Гуаска Паусо) і вніс їх в свою хроніку. Розповіді Гуаска Паусо допомогли пояснити археологічні знахідки в окремих регіонах та місцях, адже індіанці клали коштовні речі не тільки в поховання, а і в окремі схованки, про які знали жерці та обмежене коло служок.
Із розповідей Хуана де Гватавіти (християнське ім'я Гуаска Паусо):
Уславились тоді і інші різні золоті витвори, без котрих не обходився жоден індіанець… а називались вони «тунхо»… це фігурка розміром із долоню. Із золотої дротинки (на золотому обличчі) робили рот, ніс та вуха. Руки «тунхо» утримували різні речі : вояк — стріли і лук, вождь — скіпетр, жінка — або дитину, або ткацький верстатик. Сотні цих фігурок віднайшли іспанці в храмах, святилищах, на вівтарях і в озерах. І було їм незрозуміло, навіщо ми закопуємо золотих «тунхо» чи ховаємо у схованки. І дивувались католики, бо дуже ж таки схожими були ці фігурки з живими індіанцями. А як могло бути інакше ? Якщо просила жінка успіхів в ткацтві, то замовляла сільському ювеліру «тунхо»-жінку з верстатиком. Землероб благав урожаю і отримував від ювеліра «тунхо»-землероба із мотигою. Сміливі вояки замовляли «тунхо»-вояка із мотузками через плече, аби захопити в полон чухинця-вождя. Адже жодна молитва без цих золотих фігурок не доходила до богів
Золото для індіанців Колумбії мало переважно естетичне та сакральне значення. Описані корони вождів, золоті дзвоники для посохів вождів, прикраси для носа, товсті браслети, важкі сережки для розтягування мочки у індіанських аристократів, золочені шоломи вояків постійно зустрічались в хроніках іспанців. Але як еквівалент грошей у торгівлі золото вже було втягнуто в міжплемінний (міжнародний) обмін і бартер. На нього вже міняли інші товари з далеких місцин, хоча до прибуття іспанських загарбників ще не карбували монет. Так, Сьєза де Леон, іспанський хроніст XVI століття і сам член важких мандрівок за скарбами індіанців на західні землі сучасної Колумбії, зі зневагою записав :
Великі скарби, приховані в цих регіонах. І все, що було (якщо не пограбоване вже іспанцями), без сумніву, віддавали дияволу, його храмам і похованням, де індіанці ховали власних померлих. Бо ці індіанці не люблять золота (як іспанці) і не шукають його для іншого використання, тому що не платять золотом платню воякам, не купують чужих міст і земель, не бажають іншого, як прикрасити себе золотими виробами за життя та забрати з собою у поховання по смерті.
Єдиного народу на цих землях не було, тут мешкали роздрібнені індіанські племена. Кожне з них мало власних богів і власне священне озеро. Озера ставали своєрідними храмами, їм приносили жертви, в тому числі і людські, що надало привід іспанським загарбникам-католикам виправдовувати власну жорстокість по відношенню до нехристиян-індіанців і безкарно вбивати їх і грабувати. Іспанці десятиліттями розкопували також індіанські поховання заради грабежів індіанських померлих. Дізналися іспанці і про жертовні храми-озера. Особливо уславилось озеро Гватавіта, котре десятиліттями було місцем принесення жертовних речей.
Дізнавшись про нього, іспанці за період з 1535 до 1912 рр. зробили вісім спроб знизити його рівень та вилучити золоті вироби та коштовні камені. При зменшенні рівня води на дванадцять метрів були знайдені ізумруди та золоті вироби, що лише розпалило золоту лихоманку шукачів. На кінець XX століття озеро Гватавіта нарешті взято під державну охорону.
Попоро Кімбайя
Серед унікальних виробів ювелірства індіанців до їх вимушеного контакту з іспанськими завойовниками належить і Попоро Кімбайя (Poporo Quimbaya), золотий флакон для збереження вапна. Вапно було важливим додатком для жування листя коки від час священницьких церемоній. Сакральний зміст церемонії був перенесений і на флакони для збереження вапна. Зазвичай їх виконували з інших некоштовних матеріалів, серед яких деревина і висушені рослинні плоди.
Золоте Попоро Кімбайя, за припущеннями, було знайдене в старовинному похованні в районі Лома-дель Пахаріто (Пташиний схил) неподалік Ярумал, муніципалітет в департаменті Антиокія, Колумбия, під час хижацьких розкопок в 1930-х роках. Національний банк придбав ювелірний виріб 1939 р. заради рятування твору, бо не міг перешкодити руйнаціям археологічних пам'яток країни на той час. Попоро Кімбайя в XX ст. став національним символом та був зображений на грошах, в монетах і на банкнотах.
Індіанські технології обробки золота
Дослідження ювелірних виробів індіанців Колумбії довели, що місцеві ковалі-ювеліри опанували і використовували різні технології обробки золота та інших коштовних металів. Чисте золото не завжди витримує кування, тому для збільшення його пластичності у золото додавали мідь. Це відомий сплав «томпак». Золотили індіанці і вироби з міді та деякі дерев'яні скульптури. Тож великим було розчарування іспанських завойовників, котрі переплавляли золочені вироби індіанців у злитки, а ті перетворювались або у мідь, або у сплав «томпак», де склад міді доходив до 70 відсотків. Це дозволило індіанським ювелірам знизити рівень плавління первісної речовини до 200 градусів за Цельсієм. Нечасто зустрічались і вироби із сплаву золота та платини. Індіанці розробили власну технологію обробки сировини із золота та порошку платини.
Серед технологій обробки золотих виробів та його сплавів використовували -
- кування
- зернь
- золочення
- карбування
- виливання в формі
- виливання в техніці втраченого воску
- Паяння з куванням тощо.
Відомі і описи реманенту індіанських ковалів-ювелірів. Частина з них і буда знайдена під час археологічних розкопок. Тому Музей золота експонує і інструментарій ковалів-ювелірів — молоточки, кам'яні коваделка, чекана, штихелі тощо.
-
![image]()
Золота імітація морської мушлі -
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Фонди і пропаганда музейної збірки
На початку XXI ст. фонди музею збільшились до 55 000. Експозиція музею висвітлює також культурні здобутки декількох районів колумбійських індіанців минулого, серед яких - культури Міуска, Каліма, Зену, Кімбайя, Толіма, Тьєррадентро, Убара, Тайрона, Сан-Августин.
До жовтня 2008 року була проведена реконструкція музею. Були проведені ремонти і роботи в п'яти залах з археологічними знахідками, бо продовжуються археологічні розкопки, знахідки з яких теж прибувають в музей. До музейних приміщень додали також залу конференцій, кафе, зали для тимчасових виставок. Майже всі експонати музею отримали описи двома мовами.
Очільники музею приділяють значну увагу пропаганді музейних збірок та скарбів національної історії і культури доколумбового періоду. Активно працює виставковий департамент, котрий проводить виставки під назвою «Золото Колумбії», які вже пройшли в Австралії, Північній Америці, в країнах Західної Європи, в колишньому СРСР до його розвалу. Вийшли з друку каталоги і окремі видання попри статті в періодичних виданнях і в різних національних вікіпедіях.
Галерея
Джерела
- Cieza de Leon P., La cronica del Peru, Madrid, 1922
- Луис Дуке Гомес «Золото Колумбии. Ювелирное искусство индейцев», М, «Искусство», 1982
- Созина С. А. «На горизонте Эльдорадо!», М, 1972
Примітки
- Луис Дуке Гомес «Золото Колумбии. Ювелирное искусство индейцев», М, «Искусство», 1982, с. 5
- Луис Дуке Гомес «Золото Колумбии. Ювелирное искусство индейцев», М, «Искусство», 1982, с. 6
- Созина С. А. «На горизонте Эльдорадо!», М, 1972
- Cieza de Leon P., La cronica del Peru, Madrid, 1922
- Луис Дуке Гомес «Золото Колумбии. Ювелирное искусство индейцев», М, «Искусство», 1982, с. 7
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Museo del Oro Muzej zolota isp Museo del Oro muzej yuvelirnih virobiv i arheologiyi indianciv dokolumbovoyi Ameriki v misti Bogota Kolumbiya Muzej zolota Bogota 4 36 06 pn sh 74 04 19 zh d 4 601919444472 pn sh 74 0720000000277849 zh d 4 601919444472 74 0720000000277849 Koordinati 4 36 06 pn sh 74 04 19 zh d 4 601919444472 pn sh 74 0720000000277849 zh d 4 601919444472 74 0720000000277849TipmuzejKrayina KolumbiyaRoztashuvannyaKolumbiya BogotaAdresaCra 6 15 88 BogotaZasnovano1932 vidkritij u 1939 r Vidkrito2002Vidviduvachi500 000 za odin rikDirektorClara Isabel Botero Klara Isabel Botero 2010 r Sajtbanrep gov co museoMuzej zolota Bogota Kolumbiya Muzej zolota u VikishovishiPeredumovi stvorennyaV Kolumbiyi dovgij chas panuvalo hizhacke rozkradannya arheologichnih pam yatok i misteckih artefaktiv indianciv znajdenih pid chas grabizhnickoyi arheologiyi amatoriv ta shukachiv skarbiv Hizhacke rozkradannya rozpochalosya she z dobi ispanskogo zavoyuvannya Pivdennoyi Ameriki v XVI stolitti bo ispanskih konkistadoriv v novih zemlyah cikavili lishe zoloto napivkoshtovne kaminnya ta shvidki zasobi vlasnogo zbagachennya za rahunok grabuvannya indianciv ta prirodnih resursiv krayu Zahoplennya miscevih zemel rozpochalosya 1525 r koli v delti richki Magdaleni bula zasnovana ispanska koloniya Santa Marta Skilki zrazkiv indianskogo yuvelirstva bulo znajdeno i pereplavleno v zoloti zlitki chi moneti za 450 rokiv vstanoviti nemozhlivo Abi zapobigti povnomu znishennyu nacionalnih arheologichnih pam yatok i zrazkiv indianskogo yuvelirstva dokolumbovogo periodu yih pochav vikupovuvati i zbirati Nacionalnij bank Kolumbiyi tilki z 1932 roku Zasnuvannya Sporuda ta rozpodil eksponativLishe 1939 roku Nacionalnij bank Kolumbiyi vidkriv dveri Muzeyu zolota Ce dosit netochna nazva muzeyu yuvelirnih virobiv indianciv dokolumbovoyi Ameriki ta arheologichnih znahidok iz tih miscin de voni buli znajdeni oskilki ce ne tilki muzej yuvelirnih virobiv a j arheologichnij muzej Pershij poverh suchasnoyi sporudi muzeyu viddali pid kasi restoran muzejnu kramnicyu administrativni ustanovi i zali z arheologichnimi znahidkami Same tut eksponuyut indiansku keramiku ridkisni zrazki indianskogo tkactva virobi z kamenyu derevini ta kistki tosho Voni punktirom visvitlyuyut kulturu zaupokijnih i sakralnih kultiv dokolumbovogo periodu rozvitku cogo regionu za period v chotiri tisyacholittya Ale znachno bilsha i povnisha chastina arheologichnih znahidok na kinec XX st roztashovana v Arheologichnomu muzeyi mista Bogota Derzhava takozh provodit v zhittya i programu stvorennya arheologichnih muzeyiv v deyakih provincijnih mistah krayini Suchasna sporuda muzeyu bula vibudovana 1968 roku na kolishnij teritoriyi indianskogo mista plemen miuskiv XVI st kotre bulo zabudovane todi kolopodibnimi budinkami pid solom yanimi ta ocheretyanimi dahami Nalyakani bilimi pribulcyami indianci plemen miuskiv zazdalegid pokinuli togochasnu Bogotu razom iz vozhdem Tiskesusom ta jogo skarbniceyu Ispancyam distalos porozhnye misto de buv stvorenij osoredok ispanskih zavojovnikiv z fortechnimi murami i bramami Nepodalik vid kolishnoyi miskoyi brami i vibudovano Muzej zolota v ninishnomu parku Santander Dva inshi poverhi muzeyu vibudovani i dekorovani v stilistici minimalizmu viddani pid ekspoziciyi zolotih virobiv indianciv vid 2 tisyacholittya do n e do pochatku XVI stolittya Na kinec XX stolittya kilkist eksponativ muzeyu arheologichnih i yuvelirnih dosyagla 30 000 Vona vvazhayetsya najbilshoyu v Kolumbiyi i v sviti Miscevi plemena v XVI st perebuvali faktichno v periodi piznogo neolitu ne znali kolesa ale dosyagli znachnih uspihiv v obrobci zolota sho nagaduye vidpovidni etapi rozvitku civilizacij v dolinah richki Ind suchasna Indiya de tezh visoko pocinovuvali zoloto ta Nil Starodavnij Yegipet Odnak civilizaciya na zemlyah Kolumbiyi virobila yak vlasni tradiciyi tak i vlasnij svitoglyad a harakter miscevih virobiv maye nezapozichenij originalnij harakter Pro ce svidchat unikalni rozpisi na keramichnih virobah formi i tehniki obrobki zolota unikalni zrazki miscevogo tkactva Lishe nevelika chastka miscevih virobiv indianciv bula perevezena v Zahidnu Yevropu Yih bachiv hudozhnik i yuvelir Albreht Dyurer kotrij zalishiv zahopleni vidguki vid spoglyadannya ekzotichnih rechej amerikanskih indianciv Rizni shkali cinnostej indianciv ta ispanciv XVI st Tragichnij kontakt dvoh civilizacij tezh stav predmetom vivchennya i analizu Todi viyavilos sho miscevi indianci ta ispanci zagarbniki XVI st mali rizni shkali cinnostej Ispanci shukali zolota ta shvidkih zasobiv vlasnogo zbagachennya kultura chuzhinciv zdavalas yim porodzhennyam yazichnikiv i diyavola gidna povnogo vikorinennya Na pershih miscyah u indianciv navpaki buli ne zoloti vitvori a kolorovi tkanini ta osoblivi plashi iz pera tropichnih ptahiv Pro ce rozpoviv piznishe pleminnik vozhdya Guaska Pauso Orline Pero kotrij vimusheno prijnyav katolicizm vivchiv ispansku movu i buv u priyatelskih stosunkah iz ispanskim hronistom Rodrigesom Frejle Ostannij zapisav rozpovidi Huana de Gvataviti hristiyanske im ya Guaska Pauso i vnis yih v svoyu hroniku Rozpovidi Guaska Pauso dopomogli poyasniti arheologichni znahidki v okremih regionah ta miscyah adzhe indianci klali koshtovni rechi ne tilki v pohovannya a i v okremi shovanki pro yaki znali zherci ta obmezhene kolo sluzhok Iz rozpovidej Huana de Gvataviti hristiyanske im ya Guaska Pauso Uslavilis todi i inshi rizni zoloti vitvori bez kotrih ne obhodivsya zhoden indianec a nazivalis voni tunho ce figurka rozmirom iz dolonyu Iz zolotoyi drotinki na zolotomu oblichchi robili rot nis ta vuha Ruki tunho utrimuvali rizni rechi voyak strili i luk vozhd skipetr zhinka abo ditinu abo tkackij verstatik Sotni cih figurok vidnajshli ispanci v hramah svyatilishah na vivtaryah i v ozerah I bulo yim nezrozumilo navisho mi zakopuyemo zolotih tunho chi hovayemo u shovanki I divuvalis katoliki bo duzhe zh taki shozhimi buli ci figurki z zhivimi indiancyami A yak moglo buti inakshe Yaksho prosila zhinka uspihiv v tkactvi to zamovlyala silskomu yuveliru tunho zhinku z verstatikom Zemlerob blagav urozhayu i otrimuvav vid yuvelira tunho zemleroba iz motigoyu Smilivi voyaki zamovlyali tunho voyaka iz motuzkami cherez pleche abi zahopiti v polon chuhincya vozhdya Adzhe zhodna molitva bez cih zolotih figurok ne dohodila do bogiv Zoloto dlya indianciv Kolumbiyi malo perevazhno estetichne ta sakralne znachennya Opisani koroni vozhdiv zoloti dzvoniki dlya posohiv vozhdiv prikrasi dlya nosa tovsti brasleti vazhki serezhki dlya roztyaguvannya mochki u indianskih aristokrativ zolocheni sholomi voyakiv postijno zustrichalis v hronikah ispanciv Ale yak ekvivalent groshej u torgivli zoloto vzhe bulo vtyagnuto v mizhpleminnij mizhnarodnij obmin i barter Na nogo vzhe minyali inshi tovari z dalekih miscin hocha do pributtya ispanskih zagarbnikiv she ne karbuvali monet Tak Syeza de Leon ispanskij hronist XVI stolittya i sam chlen vazhkih mandrivok za skarbami indianciv na zahidni zemli suchasnoyi Kolumbiyi zi znevagoyu zapisav Veliki skarbi prihovani v cih regionah I vse sho bulo yaksho ne pograbovane vzhe ispancyami bez sumnivu viddavali diyavolu jogo hramam i pohovannyam de indianci hovali vlasnih pomerlih Bo ci indianci ne lyublyat zolota yak ispanci i ne shukayut jogo dlya inshogo vikoristannya tomu sho ne platyat zolotom platnyu voyakam ne kupuyut chuzhih mist i zemel ne bazhayut inshogo yak prikrasiti sebe zolotimi virobami za zhittya ta zabrati z soboyu u pohovannya po smerti Yedinogo narodu na cih zemlyah ne bulo tut meshkali rozdribneni indianski plemena Kozhne z nih malo vlasnih bogiv i vlasne svyashenne ozero Ozera stavali svoyeridnimi hramami yim prinosili zhertvi v tomu chisli i lyudski sho nadalo privid ispanskim zagarbnikam katolikam vipravdovuvati vlasnu zhorstokist po vidnoshennyu do nehristiyan indianciv i bezkarno vbivati yih i grabuvati Ispanci desyatilittyami rozkopuvali takozh indianski pohovannya zaradi grabezhiv indianskih pomerlih Diznalisya ispanci i pro zhertovni hrami ozera Osoblivo uslavilos ozero Gvatavita kotre desyatilittyami bulo miscem prinesennya zhertovnih rechej Diznavshis pro nogo ispanci za period z 1535 do 1912 rr zrobili visim sprob zniziti jogo riven ta viluchiti zoloti virobi ta koshtovni kameni Pri zmenshenni rivnya vodi na dvanadcyat metrivbuli znajdeni izumrudi ta zoloti virobi sho lishe rozpalilo zolotu lihomanku shukachiv Na kinec XX stolittya ozero Gvatavita nareshti vzyato pid derzhavnu ohoronu Poporo KimbajyaSered unikalnih virobiv yuvelirstva indianciv do yih vimushenogo kontaktu z ispanskimi zavojovnikami nalezhit i Poporo Kimbajya Poporo Quimbaya zolotij flakon dlya zberezhennya vapna Vapno bulo vazhlivim dodatkom dlya zhuvannya listya koki vid chas svyashennickih ceremonij Sakralnij zmist ceremoniyi buv perenesenij i na flakoni dlya zberezhennya vapna Zazvichaj yih vikonuvali z inshih nekoshtovnih materialiv sered yakih derevina i visusheni roslinni plodi Zolote Poporo Kimbajya za pripushennyami bulo znajdene v starovinnomu pohovanni v rajoni Loma del Paharito Ptashinij shil nepodalik Yarumal municipalitet v departamenti Antiokiya Kolumbiya pid chas hizhackih rozkopok v 1930 h rokah Nacionalnij bank pridbav yuvelirnij virib 1939 r zaradi ryatuvannya tvoru bo ne mig pereshkoditi rujnaciyam arheologichnih pam yatok krayini na toj chas Poporo Kimbajya v XX st stav nacionalnim simvolom ta buv zobrazhenij na groshah v monetah i na banknotah Indianski tehnologiyi obrobki zolotaDoslidzhennya yuvelirnih virobiv indianciv Kolumbiyi doveli sho miscevi kovali yuveliri opanuvali i vikoristovuvali rizni tehnologiyi obrobki zolota ta inshih koshtovnih metaliv Chiste zoloto ne zavzhdi vitrimuye kuvannya tomu dlya zbilshennya jogo plastichnosti u zoloto dodavali mid Ce vidomij splav tompak Zolotili indianci i virobi z midi ta deyaki derev yani skulpturi Tozh velikim bulo rozcharuvannya ispanskih zavojovnikiv kotri pereplavlyali zolocheni virobi indianciv u zlitki a ti peretvoryuvalis abo u mid abo u splav tompak de sklad midi dohodiv do 70 vidsotkiv Ce dozvolilo indianskim yuveliram zniziti riven plavlinnya pervisnoyi rechovini do 200 gradusiv za Celsiyem Nechasto zustrichalis i virobi iz splavu zolota ta platini Indianci rozrobili vlasnu tehnologiyu obrobki sirovini iz zolota ta poroshku platini Sered tehnologij obrobki zolotih virobiv ta jogo splaviv vikoristovuvali kuvannya zern zolochennya karbuvannya vilivannya v formi vilivannya v tehnici vtrachenogo vosku Payannya z kuvannyam tosho Vidomi i opisi remanentu indianskih kovaliv yuveliriv Chastina z nih i buda znajdena pid chas arheologichnih rozkopok Tomu Muzej zolota eksponuye i instrumentarij kovaliv yuveliriv molotochki kam yani kovadelka chekana shtiheli tosho Zolota imitaciya morskoyi mushliFondi i propaganda muzejnoyi zbirkiZolota cholovicha maska kultura Tyerradentro Na pochatku XXI st fondi muzeyu zbilshilis do 55 000 Ekspoziciya muzeyu visvitlyuye takozh kulturni zdobutki dekilkoh rajoniv kolumbijskih indianciv minulogo sered yakih kulturi Miuska Kalima Zenu Kimbajya Tolima Tyerradentro Ubara Tajrona San Avgustin Do zhovtnya 2008 roku bula provedena rekonstrukciya muzeyu Buli provedeni remonti i roboti v p yati zalah z arheologichnimi znahidkami bo prodovzhuyutsya arheologichni rozkopki znahidki z yakih tezh pribuvayut v muzej Do muzejnih primishen dodali takozh zalu konferencij kafe zali dlya timchasovih vistavok Majzhe vsi eksponati muzeyu otrimali opisi dvoma movami Ochilniki muzeyu pridilyayut znachnu uvagu propagandi muzejnih zbirok ta skarbiv nacionalnoyi istoriyi i kulturi dokolumbovogo periodu Aktivno pracyuye vistavkovij departament kotrij provodit vistavki pid nazvoyu Zoloto Kolumbiyi yaki vzhe projshli v Avstraliyi Pivnichnij Americi v krayinah Zahidnoyi Yevropi v kolishnomu SRSR do jogo rozvalu Vijshli z druku katalogi i okremi vidannya popri statti v periodichnih vidannyah i v riznih nacionalnih vikipediyah GalereyaDzherelaCieza de Leon P La cronica del Peru Madrid 1922 Luis Duke Gomes Zoloto Kolumbii Yuvelirnoe iskusstvo indejcev M Iskusstvo 1982 Sozina S A Na gorizonte Eldorado M 1972PrimitkiLuis Duke Gomes Zoloto Kolumbii Yuvelirnoe iskusstvo indejcev M Iskusstvo 1982 s 5 Luis Duke Gomes Zoloto Kolumbii Yuvelirnoe iskusstvo indejcev M Iskusstvo 1982 s 6 Sozina S A Na gorizonte Eldorado M 1972 Cieza de Leon P La cronica del Peru Madrid 1922 Luis Duke Gomes Zoloto Kolumbii Yuvelirnoe iskusstvo indejcev M Iskusstvo 1982 s 7Div takozhPortal Mistectvo Mistectvo Meksiki Nacionalnij muzej antropologiyi Mehiko Bogota Bogota Muzej mistectva kolonialnogo periodu Bogota Eksponat Smaragd Kovalstvo Karbuvannya Kultura dokolumbovoyi Ameriki Kamenyarni ta tehnologiyi obrobki kamenyu narodiv Ameriki