Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Музей давньоруського мистецтва імені Андрія Рубльова — музей в російській столиці, присвячений збереженій і неповній частині давньоруського мистецтва, переважно російського. Створений завдяки героїчним зусиллям архітектора й науковця Барановського Петра Дмитровича.
Росія
Музей давньоруського мистецтва імені Андрія Рубльова у ВікісховищіІсторія створення
Ігуменом нового монастиря став Андронік, учень Сергія Радонезького. Ім'я першого ігумена і було збережене у назві монастиря, головний храм котрого був висвячений на честь Спаса Нерукотворного. Монастир був вибудований на околиці середньовічної Москви і мав також оборонне значення.
За легендою, київський митрополит Алексій 1354 року відбув у Константинопль і був захоплений буревієм. За власне рятування він дав обітницю створити собор у Москві на честь того святого, у день пам'яті котрого він дістанеться контантинопольської затоки Золотий Ріг. На день святкування Спаса Нерукотворного він і дістався затоки Золотий Ріг.
Первісні споруди монастиря були дерев'яними. 1368 року монастир і дерев'яний собор були пошкоджені пожежею. Новий собор невеликого на той час монастиря відбудували у камені. До 1427 року собор перебудували. Храм 15 ст. перебудовували і надалі до невпізнання через численні прибудови і нові бані за новими модами.
Музей імені Андрія Рубльова, історичне тло і проблеми створення
- 1930, 1931, 1936 роки - почато розпродаж картин з палаців Петербурга, Києва, Москви, з державних на той час Ермітажу, музею Ханенків, Музею образотворчих мистецтв у Москві — за кордон.
- 1931 рік - кількість повсталих в Україні досягла одного мільйона душ.
- 1932 рік - висадили в повітря склеп Багратіона на Бородинському полі.
- 1932 р.- Влада в Москви за підписом Йосипа Сталіна оголосила про Безбожну п'ятирічку, аби до 1937 року ім'я християнського Бога було забуто в країні. Почали руйнувати церкви в міста і селах. До 1937 року кількість культових споруд зменшилась на 58 відсотків. В деяких містах були знищені усі до одної церкви.
- 1934 рік — створено українське відділення ГУЛАГу.
Наприкінці 1930-х П.Д.Барановський сповістив вчених і громадськість про знахідку надгробка Андрія Рубльова в Свято-Андроніковому монастирі Москви. Надгробок дуже швидко знищили невідомі. Але сенсаційна знахідка дала привід врятувати частково вже поруйнований монастир. Почався музейний довгобуд зі створення Музею імені Андрія Рубльова. Офіційне рішення про створення музею прийнято у 1947 році. Музей відкрили лише у 1960 році.
Парадоксом музейного закладу, що був розташований у пристосованих для музею малих монастирських приміщеннях була повна відсутність робіт Андрія Рубльова. Зате вдалося відреставрувати Спаський собор монастиря (початку 15 ст.), церкву 17 ст. Михайла Архангела тощо. Використали і привід для експонування російських ікон, якими держава торгувала декілька десятиліть за кордоном.
Комплекс споруд
-
![image]()
Андроніков монастир, збережена частина -
![image]()
Два вцілілі храми колишнього монастиря - Спаський собор (праворуч після реставрації ) та храм Архангела Михаїла 17 ст. ліворуч -
![image]()
Фортечні мури Спас-Андронікова монастиря. Надвратна церква знищена за часів СРСР.
Фонди і експозиція
Середньовічне мистецтво дещо обмежене церковними настановами і прагненням продемонструвати свою прихильність церкві. Не виняток і середньовічне мистецтво Московії. Тому у фондах переважає саме сакральне мистецтво, перш за все це старовинні ікони.
У Московії фрески (стінописи) у храмах сусідували з іконами. Ікони часто перебирали на себе ролю монументального живопису. Низка храмів у середньовічних містах і, особливо, у селах взагалі не мала стінописів. Лише відсутність великих за розмірами дерев'яних стулок і обмежувала розміри ікон і монументального живопису як такого. Декілька зразків монументальних за розмірами ікон були перевезені у Москву і передані на експонування у музей імені Андрія Рубльова. Це надзвичайно збідніло збірки у провінційних містечках і селах, де храми і ікони століттями були — єдиними зразками справжнього мистецтва, іноді дійсними шедеврами роботи уславлених майстрів (Феофана Грека, Данала Чорного, майстрів з Балкан, Києва, з Кіпра, Візантії, з Новгорода, імен котрих середньовічні літописці навіть не намагались зберігати).
Неможливо забувати, що більше восьми століть в історії Московії посідала епоха феодалізма, що більше восьми століть пануючою ідеологією була релігія, що майже 800 років мистецтво (на цих землях) було пов'язане з церквою (і обслуговувало перш за все її). Отже, і історія мистецтва Московії є переважно історія творчості народу у межах культової архітектури і мистецтва .
Спробою відобразити у експозиції історію за 800 років і стала експозиція музею. Зрозуміло, що вона не була і не є повною. Історія середньовічного мистецтва неможлива без архітектури. Але в музейних залах можливо експонувати лише малюнки, фіксаційні плани та фото видатних зразків середньовічної архітектури та тривимірні архітектурні фрагменти. Іноді це архітектурна модель, мистецтво створення котрих занепадає.
Ще одна неможливість — неможливість експонувати випадково збережені стінописи. До фондів музею таки передали частину знятих зі стін фресок, але більшість їх уславлених зразків залишається у мало доступних, часто віддалених місцинах і повінційних храмах, бо середньовічні мистецькі центри не завжди збігаються з сучасними культурними центрами, серед них — , Палтога, Великий Новгород, Вологда, дерев'яні храми на берегах річок Витегра, Онега тощо. Вихід був знайдений у створенні копій середньовічних фресок і передачі цих копій у фонди музею. Але копії малодоступні і експонуються зазвичай на нечастих виставках.
Середньовічне мистецтво, однак, не вичерпується архітектурою чи стінописами та іконами. Це перш за все середньовічна світська (нецерковна) культура. Але музей імені А. Рубльова обмежений сакральною тематикою і експонує хіба що рельєфи сакральної тематики чи різьблені з дерева ікони, що справляє враження монотонності і справжньої неповноти демонстрування світської культури середньовіччя, котра також була присутня в житті і побуті тих же середньовічних монастирів.
Центральним експонатом музейного зібрання стала ікона домонгольського періоду «Спас із Гавшинки». Але ікона потрапила у музей не завдяки експедиційній праці музейників, а як подарунок від московського художника Ситникова Василя Яковича, що вимушено відбував у еміграцію за кордон і був занепокоєний долею власної колекції ікон і долею ікони домонгольського періоду 12 ст., котру могли знищити, як нищили у СРСР храми і ікони 12-16-19 ст.
Оригінали фресок
До найстаріших пам'яток фрескового живопису у музеї відносяться два поруйновані зразки, вивезені з Великого Новгорода, що колись були на стінах відомої церкви Спаса на горі Нередиці, датовані 1199 роком (ідентифікувати фігури святих не вдалося, бо церква була поруйнована у роки війни 1941-1945). У музейну збірку передали і рештки колишніх фресок зі Спаського собору та Чудова монастиря, поруйнованого у московському Кремлі (їх датують 1650-ми рр.). Серед зразків провінційних фресок — твори з Можайського Лужецького монастиря, створені за митрополита Макарія (1535-1555 рр.) та з Троїцького Макарієвого монастиря з міста Калязін. Місто і монастир постраждали через проект збільшення водосховища на річці Волга і були затоплені водою. Перед затопленням науковці встигли врятувати частку фресок монастиря, датованих 1654 роком. Дзвіниця досі перебуває у воді на затопленій ділянці.
Цікавим зразком фрескового живопису є також фресковий іконостас у п'ять ярусів, котрий зняли на стулки у церкві Благовіщення у місті Юрієвець ( іконостас датований 1700 роком ). До кінця 18 ст. належать і фрагменти фресок із міста Пучежа, що прикрашали Воскресенську церкву і датовані 1789 роком .
Рукописні книги і стародруки
Перший поверх колишньої монастирської церкви Михайла Архангела перероблений музейниками на імітацію середньовічної монастирської бібліотеки. В цьому кутку музейної експозиції розташовані дубовий стіл з інкрустаціями, старі книжкові полички, на столі каламар 17 ст. тощо. Полички віддані під експозицію старовинних рукописів і стародруків. Серед них типові для кожного православного монастиря Ірмології, Псалтирі, Служебники, Часовники або окремі Служби святим, тому ж святителю Миколі Чудотворцю тощо.
Серед стародруків до музейної збірки потрапили різні видання середньовічних друкарень Києва, Вільно, Львова, Москви, Острога, серед котрих «острозька» Біблія Івана Федорова 1581 року. Хронологічно експозицію закінчували видання друкарень старообрядців початку 20 століття.
Обрані твори музею
Див. також
Джерела
- Музей древнерусского искусства имени Андрея Рублёва / На рус., англ., франц. и нем. языках / Авт. текста и сост.: И. Иванова, А. Куклес, Г. Попов. — М.: Сов. Россия, 1968. — 96 с. — 25 000 экз.
- Евсеева Л. М., Сергеев В. Н. Музей древнерусского искусства имени Андрея Рублёва: Путеводитель. — М.: Сов. Россия, 1971. — 72 с. — 16 000 экз.
- Вагнер Г.К., Куклес А.С., Тихомирова К.Г. Спасо-Андроников Монастырь. Музей-заповедик имени Андрея Рублева.. — М.: Искусство, 1972. — 144 с. — 25 000 экз.
- Салтыков А. А. Музей древнерусского искусства имени Андрея Рублёва. — Л.: Художник РСФСР, 1981. — 264 с. — (Художественные музеи Российской Федерации). — 20 000 экз.
- Салтыков А. А. Музей древнерусского искусства имени Андрея Рублёва. — Изд. 2-е. — Л., 1989. — 264 с. — 25 000 экз. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Збірка ікон музею імені Андрія Рубльова
Примітки
- журнал «Наука и жизнь», июнь, 1965, проф. Н.Н. Воронин, статья «Вечные ценности»
- . Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muzej davnoruskogo mistectva imeni Andriya Rublova muzej v rosijskij stolici prisvyachenij zberezhenij i nepovnij chastini davnoruskogo mistectva perevazhno rosijskogo Stvorenij zavdyaki geroyichnim zusillyam arhitektora j naukovcya Baranovskogo Petra Dmitrovicha Muzej davnoruskogo mistectva imeni Andriya Rublova55 44 58 pn sh 37 40 13 sh d 55 74952500002777356 pn sh 37 67042777780577723 sh d 55 74952500002777356 37 67042777780577723 Koordinati 55 44 58 pn sh 37 40 13 sh d 55 74952500002777356 pn sh 37 67042777780577723 sh d 55 74952500002777356 37 67042777780577723TipmuzejKrayina RosiyaRoztashuvannyaMoskva RosiyaAdresaMoskva Andronyevskaya ploshad d 10Zasnovano1947Vidkrito1960 rikDirektorPopov Genadij Viktorovich Sajtrublev museum ruMuzej davnoruskogo mistectva imeni Andriya Rublova Rosiya Muzej davnoruskogo mistectva imeni Andriya Rublova u VikishovishiIstoriya stvorennyaSpaskij sobor z boku vivtarya foto 2009 r Igumenom novogo monastirya stav Andronik uchen Sergiya Radonezkogo Im ya pershogo igumena i bulo zberezhene u nazvi monastirya golovnij hram kotrogo buv visvyachenij na chest Spasa Nerukotvornogo Monastir buv vibudovanij na okolici serednovichnoyi Moskvi i mav takozh oboronne znachennya Za legendoyu kiyivskij mitropolit Aleksij 1354 roku vidbuv u Konstantinopl i buv zahoplenij bureviyem Za vlasne ryatuvannya vin dav obitnicyu stvoriti sobor u Moskvi na chest togo svyatogo u den pam yati kotrogo vin distanetsya kontantinopolskoyi zatoki Zolotij Rig Na den svyatkuvannya Spasa Nerukotvornogo vin i distavsya zatoki Zolotij Rig Pervisni sporudi monastirya buli derev yanimi 1368 roku monastir i derev yanij sobor buli poshkodzheni pozhezheyu Novij sobor nevelikogo na toj chas monastirya vidbuduvali u kameni Do 1427 roku sobor perebuduvali Hram 15 st perebudovuvali i nadali do nevpiznannya cherez chislenni pribudovi i novi bani za novimi modami Muzej imeni Andriya Rublova istorichne tlo i problemi stvorennya 1930 1931 1936 roki pochato rozprodazh kartin z palaciv Peterburga Kiyeva Moskvi z derzhavnih na toj chas Ermitazhu muzeyu Hanenkiv Muzeyu obrazotvorchih mistectv u Moskvi za kordon 1931 rik kilkist povstalih v Ukrayini dosyagla odnogo miljona dush 1932 1933 rr golod u SRSR pislya nasillyam provedenoyi kolektivizaciyi 1932 rik visadili v povitrya sklep Bagrationa na Borodinskomu poli 1932 r Vlada v Moskvi za pidpisom Josipa Stalina ogolosila pro Bezbozhnu p yatirichku abi do 1937 roku im ya hristiyanskogo Boga bulo zabuto v krayini Pochali rujnuvati cerkvi v mista i selah Do 1937 roku kilkist kultovih sporud zmenshilas na 58 vidsotkiv V deyakih mistah buli znisheni usi do odnoyi cerkvi 1934 rik stvoreno ukrayinske viddilennya GULAGu Naprikinci 1930 h P D Baranovskij spovistiv vchenih i gromadskist pro znahidku nadgrobka Andriya Rublova v Svyato Andronikovomu monastiri Moskvi Nadgrobok duzhe shvidko znishili nevidomi Ale sensacijna znahidka dala privid vryatuvati chastkovo vzhe porujnovanij monastir Pochavsya muzejnij dovgobud zi stvorennya Muzeyu imeni Andriya Rublova Oficijne rishennya pro stvorennya muzeyu prijnyato u 1947 roci Muzej vidkrili lishe u 1960 roci Paradoksom muzejnogo zakladu sho buv roztashovanij u pristosovanih dlya muzeyu malih monastirskih primishennyah bula povna vidsutnist robit Andriya Rublova Zate vdalosya vidrestavruvati Spaskij sobor monastirya pochatku 15 st cerkvu 17 st Mihajla Arhangela tosho Vikoristali i privid dlya eksponuvannya rosijskih ikon yakimi derzhava torguvala dekilka desyatilit za kordonom Kompleks sporudAndronikov monastir zberezhena chastina Dva vcilili hrami kolishnogo monastirya Spaskij sobor pravoruch pislya restavraciyi ta hram Arhangela Mihayila 17 st livoruch Fortechni muri Spas Andronikova monastirya Nadvratna cerkva znishena za chasiv SRSR Fondi i ekspoziciyaSpaso Yevfimiyev ikonostas 1660 i rr peredanij na eksponuvannya u muzej imeni A Rublova Foto 2010 roku Feofan Grek Zalishki poshkodzhenoyi pozhezheyu i vologoyu freski Sv Trijcya 1378 r Serednovichne mistectvo desho obmezhene cerkovnimi nastanovami i pragnennyam prodemonstruvati svoyu prihilnist cerkvi Ne vinyatok i serednovichne mistectvo Moskoviyi Tomu u fondah perevazhaye same sakralne mistectvo persh za vse ce starovinni ikoni U Moskoviyi freski stinopisi u hramah susiduvali z ikonami Ikoni chasto perebirali na sebe rolyu monumentalnogo zhivopisu Nizka hramiv u serednovichnih mistah i osoblivo u selah vzagali ne mala stinopisiv Lishe vidsutnist velikih za rozmirami derev yanih stulok i obmezhuvala rozmiri ikon i monumentalnogo zhivopisu yak takogo Dekilka zrazkiv monumentalnih za rozmirami ikon buli perevezeni u Moskvu i peredani na eksponuvannya u muzej imeni Andriya Rublova Ce nadzvichajno zbidnilo zbirki u provincijnih mistechkah i selah de hrami i ikoni stolittyami buli yedinimi zrazkami spravzhnogo mistectva inodi dijsnimi shedevrami roboti uslavlenih majstriv Feofana Greka Danala Chornogo majstriv z Balkan Kiyeva z Kipra Vizantiyi z Novgoroda imen kotrih serednovichni litopisci navit ne namagalis zberigati Nemozhlivo zabuvati sho bilshe vosmi stolit v istoriyi Moskoviyi posidala epoha feodalizma sho bilshe vosmi stolit panuyuchoyu ideologiyeyu bula religiya sho majzhe 800 rokiv mistectvo na cih zemlyah bulo pov yazane z cerkvoyu i obslugovuvalo persh za vse yiyi Otzhe i istoriya mistectva Moskoviyi ye perevazhno istoriya tvorchosti narodu u mezhah kultovoyi arhitekturi i mistectva Sproboyu vidobraziti u ekspoziciyi istoriyu za 800 rokiv i stala ekspoziciya muzeyu Zrozumilo sho vona ne bula i ne ye povnoyu Istoriya serednovichnogo mistectva nemozhliva bez arhitekturi Ale v muzejnih zalah mozhlivo eksponuvati lishe malyunki fiksacijni plani ta foto vidatnih zrazkiv serednovichnoyi arhitekturi ta trivimirni arhitekturni fragmenti Inodi ce arhitekturna model mistectvo stvorennya kotrih zanepadaye She odna nemozhlivist nemozhlivist eksponuvati vipadkovo zberezheni stinopisi Do fondiv muzeyu taki peredali chastinu znyatih zi stin fresok ale bilshist yih uslavlenih zrazkiv zalishayetsya u malo dostupnih chasto viddalenih miscinah i povincijnih hramah bo serednovichni mistecki centri ne zavzhdi zbigayutsya z suchasnimi kulturnimi centrami sered nih Paltoga Velikij Novgorod Vologda derev yani hrami na beregah richok Vitegra Onega tosho Vihid buv znajdenij u stvorenni kopij serednovichnih fresok i peredachi cih kopij u fondi muzeyu Ale kopiyi malodostupni i eksponuyutsya zazvichaj na nechastih vistavkah Serednovichne mistectvo odnak ne vicherpuyetsya arhitekturoyu chi stinopisami ta ikonami Ce persh za vse serednovichna svitska necerkovna kultura Ale muzej imeni A Rublova obmezhenij sakralnoyu tematikoyu i eksponuye hiba sho relyefi sakralnoyi tematiki chi rizbleni z dereva ikoni sho spravlyaye vrazhennya monotonnosti i spravzhnoyi nepovnoti demonstruvannya svitskoyi kulturi serednovichchya kotra takozh bula prisutnya v zhitti i pobuti tih zhe serednovichnih monastiriv Centralnim eksponatom muzejnogo zibrannya stala ikona domongolskogo periodu Spas iz Gavshinki Ale ikona potrapila u muzej ne zavdyaki ekspedicijnij praci muzejnikiv a yak podarunok vid moskovskogo hudozhnika Sitnikova Vasilya Yakovicha sho vimusheno vidbuvav u emigraciyu za kordon i buv zanepokoyenij doleyu vlasnoyi kolekciyi ikon i doleyu ikoni domongolskogo periodu 12 st kotru mogli znishiti yak nishili u SRSR hrami i ikoni 12 16 19 st Originali fresokDo najstarishih pam yatok freskovogo zhivopisu u muzeyi vidnosyatsya dva porujnovani zrazki vivezeni z Velikogo Novgoroda sho kolis buli na stinah vidomoyi cerkvi Spasa na gori Neredici datovani 1199 rokom identifikuvati figuri svyatih ne vdalosya bo cerkva bula porujnovana u roki vijni 1941 1945 U muzejnu zbirku peredali i reshtki kolishnih fresok zi Spaskogo soboru ta Chudova monastirya porujnovanogo u moskovskomu Kremli yih datuyut 1650 mi rr Sered zrazkiv provincijnih fresok tvori z Mozhajskogo Luzheckogo monastirya stvoreni za mitropolita Makariya 1535 1555 rr ta z Troyickogo Makariyevogo monastirya z mista Kalyazin Misto i monastir postrazhdali cherez proekt zbilshennya vodoshovisha na richci Volga i buli zatopleni vodoyu Pered zatoplennyam naukovci vstigli vryatuvati chastku fresok monastirya datovanih 1654 rokom Dzvinicya dosi perebuvaye u vodi na zatoplenij dilyanci Cikavim zrazkom freskovogo zhivopisu ye takozh freskovij ikonostas u p yat yarusiv kotrij znyali na stulki u cerkvi Blagovishennya u misti Yuriyevec ikonostas datovanij 1700 rokom Do kincya 18 st nalezhat i fragmenti fresok iz mista Puchezha sho prikrashali Voskresensku cerkvu i datovani 1789 rokom Rukopisni knigi i starodrukiPershij poverh kolishnoyi monastirskoyi cerkvi Mihajla Arhangela pereroblenij muzejnikami na imitaciyu serednovichnoyi monastirskoyi biblioteki V comu kutku muzejnoyi ekspoziciyi roztashovani dubovij stil z inkrustaciyami stari knizhkovi polichki na stoli kalamar 17 st tosho Polichki viddani pid ekspoziciyu starovinnih rukopisiv i starodrukiv Sered nih tipovi dlya kozhnogo pravoslavnogo monastirya Irmologiyi Psaltiri Sluzhebniki Chasovniki abo okremi Sluzhbi svyatim tomu zh svyatitelyu Mikoli Chudotvorcyu tosho Sered starodrukiv do muzejnoyi zbirki potrapili rizni vidannya serednovichnih drukaren Kiyeva Vilno Lvova Moskvi Ostroga sered kotrih ostrozka Bibliya Ivana Fedorova 1581 roku Hronologichno ekspoziciyu zakinchuvali vidannya drukaren staroobryadciv pochatku 20 stolittya Obrani tvori muzeyu Vsederzhitel abo Spas iz Gavshinki pochatok 12 st Muzej davnoruskogo mistectva imeni Andriya Rublova Moskva Bogorodicya z deisusnogo china 1 a polovina 15 st Tver Sv Trijcya kopiya z tvoru A Rublova 1485 r z Uspenskogo soboru Josifo Volokolamskogo monastirya Derev yana stulka dveri do dikonnika 17 st zi scenami z bibliyi Spas Nerukotvornij kinec 14 st Div takozhIkona Ikonostas Feofan Grek Andrij Rublov Vizantijske mistectvo Zhivopis Vizantijskoyi imperiyi Muzeyi MoskviDzherelaMuzej drevnerusskogo iskusstva imeni Andreya Rublyova Na rus angl franc i nem yazykah Avt teksta i sost I Ivanova A Kukles G Popov M Sov Rossiya 1968 96 s 25 000 ekz Evseeva L M Sergeev V N Muzej drevnerusskogo iskusstva imeni Andreya Rublyova Putevoditel M Sov Rossiya 1971 72 s 16 000 ekz Vagner G K Kukles A S Tihomirova K G Spaso Andronikov Monastyr Muzej zapovedik imeni Andreya Rubleva M Iskusstvo 1972 144 s 25 000 ekz Saltykov A A Muzej drevnerusskogo iskusstva imeni Andreya Rublyova L Hudozhnik RSFSR 1981 264 s Hudozhestvennye muzei Rossijskoj Federacii 20 000 ekz Saltykov A A Muzej drevnerusskogo iskusstva imeni Andreya Rublyova Izd 2 e L 1989 264 s 25 000 ekz ISBN 5 7370 0029 X PosilannyaPortal Mistectvo Portal Muzeyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zbirka ikon muzeyu imeni Andriya RublovaPrimitkizhurnal Nauka i zhizn iyun 1965 prof N N Voronin statya Vechnye cennosti Arhiv originalu za 5 veresnya 2015 Procitovano 7 veresnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya