Мохаммад Натсір (індонез. Mohammad Natsir; 17 липня 1908 — 6 лютого 1993) — індонезійський політичний, релігійний і громадський діяч, прем'єр-міністр країни у 1950—1951 роках, двічі очолював міністерство інформації (1946—1947, 1948—1949).
Мохаммад Натсір індонез. Mohammad Natsir | |||
| |||
---|---|---|---|
5 вересня 1950 — 26 квітня 1951 року | |||
Президент: | Сукарно | ||
Попередник: | Абдул Халім | ||
Наступник: | Сукіман Вірьосанджойо | ||
Народження: | 17 липня 1908 d, d, Солок, Західна Суматра, Індонезія | ||
Смерть: | 6 лютого 1993 (84 роки) d | ||
Національність: | мінангкабау[1] | ||
Країна: | Нідерландська Ост-Індія | ||
Релігія: | Іслам | ||
Партія: | Машумі (від 1945) | ||
Батько: | Мохаммад Ідріс Султан Саріпано | ||
Мати: | Хадіджа | ||
Шлюб: | d | ||
Діти: | d | ||
Нагороди: | Національний герой Індонезії | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Ранні роки
Народився 17 липня 1908 року у захднояванському селі Алахан-Панджангу родині державного службовця. 1916 року вступив до нідерландської школи для корінного населення у Паданзі. За місяць перевівся до аналогічної школи у Солоку, під час навчання в якій, у вільний від занять час, займався самостійним вивченням ісламу. 1919 року разом зі своєю дружиною перевівся назад у Паданг, де 1923 року продовжив навчання у середній школі.
У 1920-их роках Натсір почав займатись громадською діяльністю, вступивши до Союзу молодих мусульман. У той же час він брав уроки гри на скрипці.
Після закінчення школи переїхав до Бандунга, де продовжив навчання у звичайній середній школі. Від 1928 до 1932 року обіймав посаду керівника Асоціації молодих мусульман у Бандунзі. Пройшовши дворічне навчання в педагогічному коледжі для корінних жителів, розпочав педагогічну діяльність.
У молодому віці Натсір активно займався журналістикою. Від 1929 до 1935 року був одним з редакторів газети «Пембела Іслам» («Захисникіи ісламу»), писав статті на релігійну тематику для газет «Панджі Іслам» («Прапор ісламу»), «Педоман Машаракат» («Провідник народу») й «Аль-Манар» («Смолоскип»). 1930 року він заснував школу «Пендідікан Іслам» («Ісламська освіта»), що існувала до 1942 року, коли Індонезія була окупована Японією.
Політична кар'єра
1938 року Натсір вступив до лав Індонезійської ісламської партії, від 1940 до 1942 року очолював її відділення у Бандунзі. Під час японської окупації вступив до партії Машумі, 1945 року був обраний одним з її лідерів, залишаючись на посту до заборони партії 1960 року.
Після проголошення незалежності Індонезії Натсір увійшов до складу Центрального національного комітету Індонезії. Займав пост міністра інформації в урядах Шаріра й Хатти. 3 квітня 1950 року за ініціативою Натсіра в Індонезії розпочався процес, в результаті якого федеративна Республіка Сполучені Штати Індонезії, утворена за підсумками Гаазької конференції круглого стола та яка складалась з 17 державних утворень, була перетворена на унітарну Республіку Індонезію. Від вересня 1950 до квітня 1951 року Натсір очолював індонезійський уряд.
За часів так званої «спрямованої демократії» Натсір перейшов в опозицію до президента Сукарно, входив до складу Революційного уряду Республіки Індонезії (РУРІ). Після розгрому сил РУРІ урядовими військами Мохаммад був заарештований та перебував в ув'язненні у Малангу від 1962 до 1964 року. У липні 1966 року був звільнений.
Подальша діяльність
Пізніше брав активну участь у діяльності ісламських організацій, таких як Majlis Ta'sisi Rabitah Alam Islami и Majlis Ala al-Alami lil Masjid у Мецці, Оксфордський центр ісламських досліджень і Всесвітній мусульманський конгрес у Карачі. Був засновником фонду «Рада з поширення ісламу в Індонезії». Критикував політику нового Сухарто, зокрема, підписав звернення 50 відомих державних і громадських діячів до уряду, що містило критику дій президента.
Звання та нагороди
1967 року Натсір отримав почесний докторський ступінь з літератури від Ісламського університету Лівану, а 1980 року — Міжнародну премію короля Фейсала. 1991 року став почесним доктором двох малайзійських університетів — Національного університету Малайзії та Наукового університету Малайзії. 1998 року Указом президента Індонезії Натсір був посмертно нагороджений Орденом «Зірка Республіки Індонезії» 2-го ступеню. 10 листопада 2008 року отримав звання Національного героя Індонезії.
Примітки
- Ensiklopedia Tokoh 1001 Orang Minang / за ред. H. Chaniago, R. I. Denas — UMSB Press, 2023. —
- Ma'mur, 1995, с. 29.
- Luth, 1999, с. 21—23.
- Dzulfikriddin, 2010, с. 19—20.
- Luth, 1999, с. 23—24.
- Ma'mur, 1995, с. 30—33.
- Ma'mur, 1995, с. 34.
- Luth, 1999, с. 24—25.
- Khouw, 2008, In search of Mohammad.
- Luth, 1999, с. 25—26.
- Luth, 1999, с. 27.
- Tempo, 2008, Sumatra Barat Sambut.
Джерела
- M. Dzulfikriddin. Mohammad Natsir dalam Sejarah Politik Indonesia: Peran dan Jasa Mohammad Natsir dalam Dua Orde Indonesia. — Bandung : Mizan, 2010. — .(індонез.)
- Ida Indawati Khouw. In search of Mohammad Natsir's spirit in Islamic Revivalism. — The Jakarta Post, 2008. — 08.
- Bahtiar Effendy. Mohammad Natsir. — Tempo, 2008. — 07. Архівовано з джерела 29 жовтня 2011.
- Ilzamudin Ma'mur. Abul Ala Mawdudi and Mohammad Natsir's Views on Statehood: A Comparative Study // Masters in Art. — Montreal : McGill University.
- West Sumatra Welcomes Natsir's National Hero // Sumatera Barat Sambut Gelar Pahlawan Nasional Natsir. — Tempo, 2008. — 11. Архівовано з джерела 29 жовтня 2011.
- Thohir Luth. M. Natsir, Dakwah dan Pemikirannya. — Jakarta : Gema Insani, 1999. — .(індонез.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mohammad Natsir indonez Mohammad Natsir 17 lipnya 1908 6 lyutogo 1993 indonezijskij politichnij religijnij i gromadskij diyach prem yer ministr krayini u 1950 1951 rokah dvichi ocholyuvav ministerstvo informaciyi 1946 1947 1948 1949 Mohammad Natsir indonez Mohammad NatsirMohammad Natsir Prapor 5 j Prem yer ministr Indoneziyi 5 veresnya 1950 26 kvitnya 1951 roku Prezident Sukarno Poperednik Abdul Halim Nastupnik Sukiman Virosandzhojo Narodzhennya 17 lipnya 1908 1908 07 17 d d Solok Zahidna Sumatra IndoneziyaSmert 6 lyutogo 1993 1993 02 06 84 roki dNacionalnist minangkabau 1 Krayina Niderlandska Ost IndiyaReligiya IslamPartiya Mashumi vid 1945 Batko Mohammad Idris Sultan SaripanoMati HadidzhaShlyub dDiti d Nagorodi Nacionalnij geroj Indoneziyi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisRanni roki Narodivsya 17 lipnya 1908 roku u zahdnoyavanskomu seli Alahan Pandzhangu rodini derzhavnogo sluzhbovcya 1916 roku vstupiv do niderlandskoyi shkoli dlya korinnogo naselennya u Padanzi Za misyac perevivsya do analogichnoyi shkoli u Soloku pid chas navchannya v yakij u vilnij vid zanyat chas zajmavsya samostijnim vivchennyam islamu 1919 roku razom zi svoyeyu druzhinoyu perevivsya nazad u Padang de 1923 roku prodovzhiv navchannya u serednij shkoli U 1920 ih rokah Natsir pochav zajmatis gromadskoyu diyalnistyu vstupivshi do Soyuzu molodih musulman U toj zhe chas vin brav uroki gri na skripci Pislya zakinchennya shkoli pereyihav do Bandunga de prodovzhiv navchannya u zvichajnij serednij shkoli Vid 1928 do 1932 roku obijmav posadu kerivnika Asociaciyi molodih musulman u Bandunzi Projshovshi dvorichne navchannya v pedagogichnomu koledzhi dlya korinnih zhiteliv rozpochav pedagogichnu diyalnist U molodomu vici Natsir aktivno zajmavsya zhurnalistikoyu Vid 1929 do 1935 roku buv odnim z redaktoriv gazeti Pembela Islam Zahisnikii islamu pisav statti na religijnu tematiku dlya gazet Pandzhi Islam Prapor islamu Pedoman Masharakat Providnik narodu j Al Manar Smoloskip 1930 roku vin zasnuvav shkolu Pendidikan Islam Islamska osvita sho isnuvala do 1942 roku koli Indoneziya bula okupovana Yaponiyeyu Politichna kar yera Natsir i ministri jogo kabinetu z prezidentom Indoneziyi Sukarno j vice prezidentom Hattoyu 1938 roku Natsir vstupiv do lav Indonezijskoyi islamskoyi partiyi vid 1940 do 1942 roku ocholyuvav yiyi viddilennya u Bandunzi Pid chas yaponskoyi okupaciyi vstupiv do partiyi Mashumi 1945 roku buv obranij odnim z yiyi lideriv zalishayuchis na postu do zaboroni partiyi 1960 roku Pislya progoloshennya nezalezhnosti Indoneziyi Natsir uvijshov do skladu Centralnogo nacionalnogo komitetu Indoneziyi Zajmav post ministra informaciyi v uryadah Sharira j Hatti 3 kvitnya 1950 roku za iniciativoyu Natsira v Indoneziyi rozpochavsya proces v rezultati yakogo federativna Respublika Spolucheni Shtati Indoneziyi utvorena za pidsumkami Gaazkoyi konferenciyi kruglogo stola ta yaka skladalas z 17 derzhavnih utvoren bula peretvorena na unitarnu Respubliku Indoneziyu Vid veresnya 1950 do kvitnya 1951 roku Natsir ocholyuvav indonezijskij uryad Za chasiv tak zvanoyi spryamovanoyi demokratiyi Natsir perejshov v opoziciyu do prezidenta Sukarno vhodiv do skladu Revolyucijnogo uryadu Respubliki Indoneziyi RURI Pislya rozgromu sil RURI uryadovimi vijskami Mohammad buv zaareshtovanij ta perebuvav v uv yaznenni u Malangu vid 1962 do 1964 roku U lipni 1966 roku buv zvilnenij Podalsha diyalnistPiznishe brav aktivnu uchast u diyalnosti islamskih organizacij takih yak Majlis Ta sisi Rabitah Alam Islami i Majlis Ala al Alami lil Masjid u Mecci Oksfordskij centr islamskih doslidzhen i Vsesvitnij musulmanskij kongres u Karachi Buv zasnovnikom fondu Rada z poshirennya islamu v Indoneziyi Kritikuvav politiku novogo Suharto zokrema pidpisav zvernennya 50 vidomih derzhavnih i gromadskih diyachiv do uryadu sho mistilo kritiku dij prezidenta Zvannya ta nagorodi1967 roku Natsir otrimav pochesnij doktorskij stupin z literaturi vid Islamskogo universitetu Livanu a 1980 roku Mizhnarodnu premiyu korolya Fejsala 1991 roku stav pochesnim doktorom dvoh malajzijskih universitetiv Nacionalnogo universitetu Malajziyi ta Naukovogo universitetu Malajziyi 1998 roku Ukazom prezidenta Indoneziyi Natsir buv posmertno nagorodzhenij Ordenom Zirka Respubliki Indoneziyi 2 go stupenyu 10 listopada 2008 roku otrimav zvannya Nacionalnogo geroya Indoneziyi PrimitkiEnsiklopedia Tokoh 1001 Orang Minang za red H Chaniago R I Denas UMSB Press 2023 ISBN 978 623 8416 00 4 d Track Q12485415d Track Q122894544d Track Q122894359d Track Q118630161 Ma mur 1995 s 29 Luth 1999 s 21 23 Dzulfikriddin 2010 s 19 20 Luth 1999 s 23 24 Ma mur 1995 s 30 33 Ma mur 1995 s 34 Luth 1999 s 24 25 Khouw 2008 In search of Mohammad Luth 1999 s 25 26 Luth 1999 s 27 Tempo 2008 Sumatra Barat Sambut DzherelaM Dzulfikriddin Mohammad Natsir dalam Sejarah Politik Indonesia Peran dan Jasa Mohammad Natsir dalam Dua Orde Indonesia Bandung Mizan 2010 ISBN 978 979 433 578 9 indonez Ida Indawati Khouw In search of Mohammad Natsir s spirit in Islamic Revivalism The Jakarta Post 2008 08 Bahtiar Effendy Mohammad Natsir Tempo 2008 07 Arhivovano z dzherela 29 zhovtnya 2011 Ilzamudin Ma mur Abul Ala Mawdudi and Mohammad Natsir s Views on Statehood A Comparative Study Masters in Art Montreal McGill University West Sumatra Welcomes Natsir s National Hero Sumatera Barat Sambut Gelar Pahlawan Nasional Natsir Tempo 2008 11 Arhivovano z dzherela 29 zhovtnya 2011 Thohir Luth M Natsir Dakwah dan Pemikirannya Jakarta Gema Insani 1999 ISBN 978 979 561 551 4 indonez