Моско́всько-каза́нська війна — збройний конфлікт у 1535—1552 роках між колишніми золотоординськими улусами — Московським царством і Казанським ханством. Одна з московсько-казанських воєн. Розпочалася після скинення в Казані московського ставленика й обрання новим казанським ханом Сафи Гірея. У 1535—1545 роках казанці та союзні їм черемиси, удмурти і чуваші здійснювали перманентні успішні набіги на Московію. З 1545 року московити перехопили наступальну ініціативу і розпочали підготовку до підкорення Казані. 1546 року вони спробували посадити на ханський престол Шах-Алі, володаря Касимівського ханства, васала Москви. У 1547—1548 і 1549—1550 роках московський цар Іван Грозний здійснив два невдалі походи на ханську столицю. 1551 року московити спромоглися скинути уряд Гіреїв і підписати руками промосковської казанської партії невигідний ханству мирний договір. Він спричинив повстання опозиції, прихід до влади хана Ядигар-Мухаммеда й відновлення бойових дій. 1552 року Іван Грозний втретє організував і особисто очолив похід на Казань, що була здобута в ході 2-місячної облоги. Війна закінчилася перемогою Московії й анексією Казанського ханства.
Московсько-казанська війна | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Московсько-казанські війни | |||||||||
Собор Василія Блаженного, найвідоміший символ перемоги Московії над Казанню. | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
Московське царство Касимовське ханство | Казанське ханство | ||||||||
Командувачі | |||||||||
Іван Грозний Шах-Алі | Сафа Гірей Ядигар-Мухаммед |
Опис
Казанські набіги (1533—1545)
Війна спалахнула у вересні 1535 року внаслідок державного перевороту в Казані. Казанські татарські мурзи убили казанського хана Джан-Алі, ставленика великого князя московського Василія ІІІ, й передали престол Сафі Гірею з Криму. В грудні 1535 року Москва вислала війська під командуванням князя і проти нового казанського уряду. Але хан Сафа-Гірей випередив їх і здійснив набіг на Нижній Новгород та околиці. Відтоді між московитами і казанцями розпочалася війна на виснаження, що супроводжувалася перманентними наїздами на прикордонні міста противника.
З січня 1536 року казанці разом із черемисами здійснили ряд виправ до Нижнього Новгорода, Балахни, Вологди, Галича, Чухломи і Костроми. Вони спалили околиці міст й забарали у полон частину населення. У січні татар виступили московити на чолі з князем , який напав на ворога під Лисковим, але повернути полонених не зміг. Під Коряково московський воєвода розбив татар і черемисів, а деяких узяв у полон. Влітку того ж року казанці дали московитам бій на річці , в якому загинули московські командири і князь .
У відповідь на казанські напади Москва збудувала і оновила ряд фортець на «казанській україні» — казанському пограниччі — Перм, Мещера, Буйгород, Любим, Темніков, Устюг, Вологда, Володимир, Ярославль і Балахна. Проте через велику протяжність кордону створити суцільну лінію оборони було неможливо. Зокрема, восени 1539 року московити збудували місто Жиланське біля Галича, але у вересні того ж року його зруйнував мурза із казанськими татарами.
В січні 1537 року казанський хан Сафа Гірей пішов великим походом на московське порубіжжя. Його військо підійшло до Мурома, випалило околиці, набрало бранців, але міста не взяло. Звідти хан рушив до Нижнього Новгорду, де так само випалив сусідні села. Його загони рушили вглиб ворожої території під Балахну, Городець, Кострому і Галич . Тим часом під стінами Нижнього Новгороду московити дали казанцям бій, внаслідок якого Сафа Гірей відступив назад до батьківщини. Московський великий князь Іван Грозний планував здійснити відплатний похід на Казань, але внаслідок нестачі сил вирішив провести мирні переговори. Вони тривали з зими 1537 по зиму 1538 року, але завершилися безуспішно.
1538 року казанські татари разом із черемисами здійснили черговий похід на Костромщину і Муромщину, де спалили монастирі, містечка і села, а також набрали полонених. Нападники ходили навіть до Вятки і Устюга. Казанці спустошили міста Нижній Новгород, Муром, Мещеру, Гороховець, Балахну, половину Володимира, Шую, , Заволжя, Галич, Вологду, Тотьму, Устюг, Перм і Вятку. Московити не могли спинити противника, оскільки основні сили їхньої держави були сконцентровані на кримському фронті.
1540 року 8-тисячне казанське військо з татар, черемисів і чувашів, очолюване мурзою Чурою Нариковим, вирушило походом на Костромщину і винищило її. На річці їх зустріли московити під командуванням і , але були розбиті. Наприкінці того ж року хан Сафа Гірей особисто очолив похід у Московію, плануючи здобути Муром. У його 30-тисячному війську були казанські, кримські і ногайські татари. В грудні хан облоржив Муром й пустив загони на руйнування Мещери. Але довідавшись про наближення московського підкріплення з Володимира, зняв облогу і відійшов із трофеями на батьківщину.
Незважаючи на успішні набіги, хан Сафа Гірей поступово втрачав підтримку казанської знаті через протекцію ним кримськими татарами. Казанські мурзи створили промосковську партію, стали переходити на бік ворога й відїзджати до Москви. Московський уряд вважав цю ситуацію сприятливою для організації походу на Казань. Весною 1541 року Іван Грозний вислав до Володимира, аби готуватися для казанської кампанії. Але похід відклали через напад казанців на Нижній Новгород у грудні того ж року.
Напочатку 1542 року Москва і Казань вирішили укласти перемир'я, але підписання його було зірване. Татари поновили набіги й вщент зруйнували Устюг. Восени того ж року хан Сафа Гірей знову підійшов до Мурома й винищив околиці. У 1543—1544 роках московити укріпили воєводами і полками прикордонні з Казанським ханством міста й фортеці. Проте це не спинило Сафу Гірея від нового походу взимку 1544—1545 років. Під командуванням Амонака і Чури Нарикова казанці попалили поселення Володимирщини. Московити з Володимира й Мурома намагалися завадити їм повернутися в Казань з бранцями, але упустили противника в бою.
Внаслідок постійних набігів військ Казанського ханства області Московської держави, що межували із ним, прийшли у часткове запустіння.
Московський наступ (1545—1547)
Восени 1545 року московський уряд здійснив похід на Казань силами двох флотів. Нижегордським флотом командували і , а вятським флотом — і . У квітні сили обох флотів об'єдналися під Казанню й почали спустошувати околиці. Проте через відсутність артилерії московити не змогли здобути міста. Підкріплення ж з Пермі було винищене казанцями. Тим не менш похід був успішною демонстрацією сили, що зміцнив позиції противників хана Сафи Гірея.
Після відступу московитів хан розпочав репресії проти промосковської партії, стративши навіть ханшу . Це активізувало казанську опозицію, яку очолили сеїд , а також мурза Кадиш і Чура Нариков. В січні 1546 року в Казані спалахнуло антиурядове повстання, внаслідок якого Сафа Гірей утік до Ногайської орди, а його кримські управлінці в уряді були перебиті. Опозиція захопила владу в країні й запросила на ханський престол промосковського Шах-Алі. В червні 1546 року він прибув до Казані в супроводі 4-тисячного московського війська. Казанці прийняли хана, але впустити московитів до міста відмовилися. 13 червня Шах-Алі пройшов церемонію сходження на престол, але протримався на ньому лише місяць. В липні 1546 року екс-хан Сафа Гірей отримав від ногайського бея і тестя Юсуфа військову підмогу й повернув собі Казань. Шах-Алі втік до Московії.
На початку 1547 року Москва організувала новий похід на Казанське ханство. Приводом до походу стало звернення черемиського сотника (Тугая) про допомогу великого московського князя Івана Грозного в боротьбі з казанським ханом. Взимку з Нижнього Новгороду на Казань вийшло московське військо, що складалося з великого, передового і сторожового полків, а також полків правої і лівої руки. Великим полком командували та , передовим полком — і , сторожевим полком — і , полком правої руки — і , полку лівої руки — і . Сам Іван Грозний, що в січні прийняв титул царя, а в лютому одружився з Анастасією Романівною, участі в поході не брав, оскільки 3 лютого. Московити дійшли до гирла річки Свіяга, поруйнували землі ханства й повернулися до Нижнього Новгороду.
Перший Казанський похід (1547—1548)
Новий похід на Казань очолив особисто Іван Грозний. В листопаді 1547 року з Москви до Володимира були надіслані війська під командуванням , а 11 грудня туди відправився й сам цар. У Володимирі московити зібрали піхотні полки та артилерію. Вони мусили рушати на Нижній Новгород, а звідти — на Казань. У Мещері перебувало інше московське військо на чолі з касимівським ханом Шах-Алі та . Воно складалося переважно з кінноти, що мусила йти через степ до гирла річки Цивіль, місця об'єднання обох військ. Через сніг та недопостачання основна московська сила дісталася Нижнього Новгорода лише наприкінці січня 1548 року. 2 лютого вона вирушила до казанського кордону вниз по Волзі. Проте внаслідок потепління московити втратили гармати у річці, а також багато простих вояків. Без артилерії здобути Казань було неможливо, тому Іван Грозний повернувся до Нижнього Новгорода, а згодом — до Москви.
Тим часом московська піхота обєдналася з кінними загонами на Цивілі 18 лютого й досягла Казані. Великий полк очолював Дмитро Більський і , передовий полк — Семен Мікулинський і , полк правої руки — Олександр Шуйський і Василь Оболенський, полк лівої руки — Іван Пронський і Василь Мезецький, сторожевий полк — Петро Шуйський і Семен Гундоров. 1548 року в біля Казані передовий полк розбив військо Сафи Гірея. Московити пограбували околиці міста й через 7 днів відступили на батьківщину.
У відповідь на цей похід казанські татари під проводом богатиря здійснили наїзд на Галич і спалили довколишні села. Їх зустрів костромський намісник , який розбив нападників на Гусевому полі.
Другий Казанський похід (1549—1550)
Наприкінці 1549 року раптово помер казанський хан Сафа Гірей. Його наступником став 2-річний син Утямиш. Регенткою і фактичним керівником ханства була його матір , а головою уряду — оглан Кущак. Користуючись політичною слабкістю ханства, московський уряд вислав розвідувально-диверсійний загін під командуванням і .
Взимку 1549—1550 року цар Іван Грозний організував другий великий похід на Казань. Цього разу московити готувалися старанніше. Їхні війська були сконцентровані у Володимирі, Суздалі, Шуї, Муромі, Костромі, Ярославлі, Ростові та Юр'єві-Польському. Великим полком командували Дмитро Більський і , передовим полком — Петро Шуйський і Василь Оболенський, полком правої руки — Олександр Шуйський і Василь Оболенський, полком лівої руки — і Борис Салтиков, сторожевим полком — і , єртоульним (кінної розвідки) полком — Дмитро Мікулинський і .
20 грудня 1549 року Іван Грозний разом із московським військом та артилерією рушив із Володимира до Нижнього Новгорода. В похід його особисто благословив московський митрополит Макарій. 23 січня 1550 року московити полишили Нижній Новгород і виступили на Казань вниз по Волзі. 12 лютого вони підйшли до столиці ханства й заходилися готуватися до облоги. Але і цього разу нападниками завадили погодні умови — сильні дощі й вітри унеможливлювали ефективне використання вогнепальної зброї та гармат, а танення річок стало на заваді під час приступу міста. Цар простояв під Казанню 11 днів і 25 лютого відступив назад до Московії.
Так само як під час першого Казанського походу головною причиною поразки другого була погана злагодженість московського війська та недбала організація постачання провізії й спорядження. Для виправлення ситуації в майбутньому, московський уряд наказав спорудити в 1551 році фортецю в гирлі річки Свіяга, на Куртій горі. Ця фортеця мусила стати головною базою московитів, що прагнули контролювати височинне правобережжя Волги і підступи до Казані.
Падіння Казані (1551—1552)
Весною 1551 року московський цар наказав Петру Оболенському здійснити набіг на призамкове місто Казані. Одночасно вятські вояки і волзькі козаки і Йолкі перекрили транспортні сполучення казанців по основних річках — Волзі, Камі й . 16 травня 1551 року Петро Оболенський рушив із Нижнього Новгороду на Казань і за два дні обложив місто. Московити змогли проникнути у казанський посад і підпалити його, але невдовзі були відтиснені назад захисниками міста. Відступивши, нападники стали табором на річці Свіязі, чекаючи на прибуття підкріплень Шах-Алі, а також матеріалів майбутньої фортеці. Наприкінці травня 1551 року московський караван із деревиною прибув до Крутої гори, де почалося будівництво. Фортеця отримала назву на честь царя — Івангород-Свіяжський (Свіяжськ) і стала форпостом Московії у Казанському ханстві. В квітні 1551 року з Рязані московити відправили інше військо під командуванням і , яке перекрило сухопутні сполучення Казані з Кримом.
Поразки від московитів спричинили невдоволення казанців засиллям кримських татар в уряді Казанського ханства. Кримські високопосадовці, мурзи і козаки на чолі з огланом мусили полишити Казань. На Вятці їх перехопила московська застава Зюзіна і волзькі козаки. Кримських татар перебили, а Кощак потрапив у полон і був страчений у Москві. Новий уряд очоли оглан і бей , які почали переговори із Москвою. 11 квітня 1551 року казанці уклали договір у Москві, за яким приставали на московські умови: визнати казанським ханом московського ставленика Шах-Алі, здати ханшу Сюмбіке і її сина, та передати Московії волзьке правобережжя. 11 серпня того ж року Петро Оболенський зустрів Сюмбіке із сином і супроводом і відправив їх до Москви. 14 серпня біля гирла річки Казанка відбулася загальна рада, на якій казанська світська і духовна знать присяглася дотримуватися Московського договору. 16 серпня Шах-Алі урочисто в'їхав до Казані в супроводі московитів, козаків і касимовських татар й зайняв казанський престол. Проте його панування не було довгим, оскільки новий хан підірвав свій авторитет. Він погодився на вимогу Москви повернути полонених московитів, не зміг повернути ханству західний берег Волги і, на додаток, розгорнув репресії проти опозиції. Побоюючись повстання, 6 березня 1552 року Шах-Алі втік із Казані до Івангорода-Свяжського, захопивши із собою 84 заручника з числа казанської знаті. Незабаром до Казані прибув Семен Микулинський, якого царський уряд призначив намісником ханства. 7 травня під тиском московської зброї частина казанців прийняла присягу на вірність Івану Грозному.
9 березня 1552 року у Казані спалахнуло анти-московське повстання, яке очолили беї Іслам, Кебек і . Вони захопили владу у ханстві й поставили новий уряд на чолі з . Члени промосковської партії були арештовані, а Отучєв відмовився відкривати столичні ворота для московського намісника Микулинського. Казанці відправили посольство до , просячи Ядигар-Мухаммеда прийняти казанський престол. Той погодився, дістався Казані й розпочав боротьбу проти московських завойовників на Волзькому правобережжі. Москва не визнала нової казанської влади й весною 1552 року розпочала підготовку до нового походу. Блокада ханства по річках була відновлена. Наприкінці березня із Нижнього Новгороду до Івангорода-Свіяжського була відправлена московська облогова артилерія, боєприпаси і провізія. На травень московити зібрали армію, що квартирувалося в Муромі, та Коломні. Кримський хан Девлет Ґерай намагався завадити московському наступу на Казань і вислав орду на Тулу. Проте московити відбили напад й за 4 дні відновили підготовку.
3 липня цар Іван Грозний особисто очолив третій Казанський похід. 150-тисячне московське військо із 150 гарматами рушило двома колонами до Алатиря через Володимир-Муром і Рязань-Мещеру. 13 серпня дві колони об'єдналися і вступили до Івангорода-Свіяжського, а 15 серпня розпочали переправу через Волгу. На лівому березі їх зустріло 10 тисяч казанських вояків, що безуспішно намагалися спинити противника. Зважаючи на чисельну перевагу московитів, казанці відступили до столиці. 16 серпня на бік нападників перейшов казанський мурза , що доповів їм про стан татарського війська Казані. 23 серпня Іван Грозний обложив Казань. Ногайська орда, що обіцяла допомогу захисникам, відмовилася, не бажаючи псувати відносини з Москвою. 26 серпня казанці спробували прорвати кільце облоги, але були загнані назад до міста. 27 серпня московити розпочали артилерійський обстріл Казані, а 4 серпня спробували перекрити водогін. 30 вересня нападники підігнали облогові вежі до всіх воріт міста й пішли на генеральний штурм, але казанський гарнізон відбив атаку. 2 жовтня відбувася другий генеральний штурм, в ході якого московити увірвалися у місто. Основна битва відбулася біля мечеті ханського палацу, в якій загинув імам Кул-Шаріф. Казань пала, а хан Ядигар-Муххамед потрапив у полон. Залогу міста винищили, а татар виселили за межі посаду, біля озера . На пам'ять про здобуття Казані московський цар наказав збудувати Собор Василія Блаженного в Москві.
Внаслідок здобуття Казані і знищення Казанського ханства Московія приєднала до своїх володінь усе Середнє Поволжя. Іван Грозний прийняв титул «царя казанського» й став правителем народів, що жили на нових теренах — чувашів, удмуртів, черемисів і . Казанська знать була прийнята на службу до московського двору і війська. Казанське ханство було перетворене на Казанське царство, що вступило в особисту унію з самодержавцями Москви. За участь в Казанських походах донських козаків, московський цар жалував їм ріку Дон з усіма притоками на «вічне користування». Після знищення Казані московити почали заселення земель колишнього ханства, що призвело до зміни етнічної карти регіону.
Примітки
- Каргалов В. В. На границах Руси стоять крепко! Великая Русь и Дикое поле. Противостояние XIII—XVIII вв. — Москва: Русская панорама, 1998. — С. 264.
- Каргалов В. В. Op. cit. — С. 265.
- Каргалов В. В. Op. cit. — С. 268.
- Каргалов В. В. Op. cit. — С. 266.
- Каргалов В. В. Op. cit. — С. 269.
- Каргалов В. В. Op. cit. — С. 272—273.
- Каргалов В. В. Op. cit. — С. 274.
- Каргалов В. В. Op. cit. — С. 274—275.
- Волков В. А. Войны и войска Московского государства. — Москва: Эксмо, 2004. — С. 115.
- Волков В. А. Op. cit. — С. 116.
- Волков В. А. Op. cit. — С. 117.
- Волков В. А. Op. cit. — С. 118.
- Волков В. А. Op. cit. — С. 119.
- Волков В. А. Op. cit. — С. 120.
- Волков В. А. Op. cit. — С. 121.
- Волков В. А. Op. cit. — С. 122.
Джерела
- «Разрядная книга» 1475—1598 [ 16 квітня 2014 у Wayback Machine.], 1475—1605 [ 16 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Худяков М. Г. Очерки по истории Казанского ханства. — Казань, 1923.
- Каргалов В. В. На границах Руси стоять крепко! Великая Русь и Дикое поле. Противостояние XIII—XVIII вв. — Москва: Русская панорама, 1998.
- Волков В. А. Войны и войска Московского государства. — Москва: Эксмо, 2004.
- Хованская О. С. Осада и взятие Казани в 1552 году. — Казань: МОиН РТ, 2010.
Посилання
- Казанські походт Івана Грозного (1547—1552) [ 17 вересня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mosko vsko kaza nska vijna zbrojnij konflikt u 1535 1552 rokah mizh kolishnimi zolotoordinskimi ulusami Moskovskim carstvom i Kazanskim hanstvom Odna z moskovsko kazanskih voyen Rozpochalasya pislya skinennya v Kazani moskovskogo stavlenika j obrannya novim kazanskim hanom Safi Gireya U 1535 1545 rokah kazanci ta soyuzni yim cheremisi udmurti i chuvashi zdijsnyuvali permanentni uspishni nabigi na Moskoviyu Z 1545 roku moskoviti perehopili nastupalnu iniciativu i rozpochali pidgotovku do pidkorennya Kazani 1546 roku voni sprobuvali posaditi na hanskij prestol Shah Ali volodarya Kasimivskogo hanstva vasala Moskvi U 1547 1548 i 1549 1550 rokah moskovskij car Ivan Groznij zdijsniv dva nevdali pohodi na hansku stolicyu 1551 roku moskoviti spromoglisya skinuti uryad Gireyiv i pidpisati rukami promoskovskoyi kazanskoyi partiyi nevigidnij hanstvu mirnij dogovir Vin sprichiniv povstannya opoziciyi prihid do vladi hana Yadigar Muhammeda j vidnovlennya bojovih dij 1552 roku Ivan Groznij vtretye organizuvav i osobisto ocholiv pohid na Kazan sho bula zdobuta v hodi 2 misyachnoyi oblogi Vijna zakinchilasya peremogoyu Moskoviyi j aneksiyeyu Kazanskogo hanstva Moskovsko kazanska vijnaMoskovsko kazanski vijniSobor Vasiliya Blazhennogo najvidomishij simvol peremogi Moskoviyi nad Kazannyu Data1536 1552MisceMoskovsko kazanske pogranichchya KazanRezultatperemoga MoskoviyiTeritorialni zminiSerednye Povolzhya priyednane do Moskoviyi personalna uniya Kazani z Moskvoyu StoroniMoskovske carstvo Kasimovske hanstvoKazanske hanstvoKomanduvachiIvan Groznij Shah AliSafa Girej Yadigar MuhammedOpisKazanski nabigi 1533 1545 Vijna spalahnula u veresni 1535 roku vnaslidok derzhavnogo perevorotu v Kazani Kazanski tatarski murzi ubili kazanskogo hana Dzhan Ali stavlenika velikogo knyazya moskovskogo Vasiliya III j peredali prestol Safi Gireyu z Krimu V grudni 1535 roku Moskva vislala vijska pid komanduvannyam knyazya i proti novogo kazanskogo uryadu Ale han Safa Girej viperediv yih i zdijsniv nabig na Nizhnij Novgorod ta okolici Vidtodi mizh moskovitami i kazancyami rozpochalasya vijna na visnazhennya sho suprovodzhuvalasya permanentnimi nayizdami na prikordonni mista protivnika Z sichnya 1536 roku kazanci razom iz cheremisami zdijsnili ryad viprav do Nizhnogo Novgoroda Balahni Vologdi Galicha Chuhlomi i Kostromi Voni spalili okolici mist j zabarali u polon chastinu naselennya U sichni tatar vistupili moskoviti na choli z knyazem yakij napav na voroga pid Liskovim ale povernuti polonenih ne zmig Pid Koryakovo moskovskij voyevoda rozbiv tatar i cheremisiv a deyakih uzyav u polon Vlitku togo zh roku kazanci dali moskovitam bij na richci v yakomu zaginuli moskovski komandiri i knyaz U vidpovid na kazanski napadi Moskva zbuduvala i onovila ryad fortec na kazanskij ukrayini kazanskomu pogranichchi Perm Meshera Bujgorod Lyubim Temnikov Ustyug Vologda Volodimir Yaroslavl i Balahna Prote cherez veliku protyazhnist kordonu stvoriti sucilnu liniyu oboroni bulo nemozhlivo Zokrema voseni 1539 roku moskoviti zbuduvali misto Zhilanske bilya Galicha ale u veresni togo zh roku jogo zrujnuvav murza iz kazanskimi tatarami V sichni 1537 roku kazanskij han Safa Girej pishov velikim pohodom na moskovske porubizhzhya Jogo vijsko pidijshlo do Muroma vipalilo okolici nabralo branciv ale mista ne vzyalo Zvidti han rushiv do Nizhnogo Novgordu de tak samo vipaliv susidni sela Jogo zagoni rushili vglib vorozhoyi teritoriyi pid Balahnu Gorodec Kostromu i Galich Tim chasom pid stinami Nizhnogo Novgorodu moskoviti dali kazancyam bij vnaslidok yakogo Safa Girej vidstupiv nazad do batkivshini Moskovskij velikij knyaz Ivan Groznij planuvav zdijsniti vidplatnij pohid na Kazan ale vnaslidok nestachi sil virishiv provesti mirni peregovori Voni trivali z zimi 1537 po zimu 1538 roku ale zavershilisya bezuspishno Moskovskij livoruch i tatarskij pravoruch voyaki 1557 1538 roku kazanski tatari razom iz cheremisami zdijsnili chergovij pohid na Kostromshinu i Muromshinu de spalili monastiri mistechka i sela a takozh nabrali polonenih Napadniki hodili navit do Vyatki i Ustyuga Kazanci spustoshili mista Nizhnij Novgorod Murom Mesheru Gorohovec Balahnu polovinu Volodimira Shuyu Zavolzhya Galich Vologdu Totmu Ustyug Perm i Vyatku Moskoviti ne mogli spiniti protivnika oskilki osnovni sili yihnoyi derzhavi buli skoncentrovani na krimskomu fronti 1540 roku 8 tisyachne kazanske vijsko z tatar cheremisiv i chuvashiv ocholyuvane murzoyu Churoyu Narikovim virushilo pohodom na Kostromshinu i vinishilo yiyi Na richci yih zustrili moskoviti pid komanduvannyam i ale buli rozbiti Naprikinci togo zh roku han Safa Girej osobisto ocholiv pohid u Moskoviyu planuyuchi zdobuti Murom U jogo 30 tisyachnomu vijsku buli kazanski krimski i nogajski tatari V grudni han oblorzhiv Murom j pustiv zagoni na rujnuvannya Mesheri Ale dovidavshis pro nablizhennya moskovskogo pidkriplennya z Volodimira znyav oblogu i vidijshov iz trofeyami na batkivshinu Nezvazhayuchi na uspishni nabigi han Safa Girej postupovo vtrachav pidtrimku kazanskoyi znati cherez protekciyu nim krimskimi tatarami Kazanski murzi stvorili promoskovsku partiyu stali perehoditi na bik voroga j vidyizdzhati do Moskvi Moskovskij uryad vvazhav cyu situaciyu spriyatlivoyu dlya organizaciyi pohodu na Kazan Vesnoyu 1541 roku Ivan Groznij vislav do Volodimira abi gotuvatisya dlya kazanskoyi kampaniyi Ale pohid vidklali cherez napad kazanciv na Nizhnij Novgorod u grudni togo zh roku Napochatku 1542 roku Moskva i Kazan virishili uklasti peremir ya ale pidpisannya jogo bulo zirvane Tatari ponovili nabigi j vshent zrujnuvali Ustyug Voseni togo zh roku han Safa Girej znovu pidijshov do Muroma j vinishiv okolici U 1543 1544 rokah moskoviti ukripili voyevodami i polkami prikordonni z Kazanskim hanstvom mista j forteci Prote ce ne spinilo Safu Gireya vid novogo pohodu vzimku 1544 1545 rokiv Pid komanduvannyam Amonaka i Churi Narikova kazanci popalili poselennya Volodimirshini Moskoviti z Volodimira j Muroma namagalisya zavaditi yim povernutisya v Kazan z brancyami ale upustili protivnika v boyu Vnaslidok postijnih nabigiv vijsk Kazanskogo hanstva oblasti Moskovskoyi derzhavi sho mezhuvali iz nim prijshli u chastkove zapustinnya Moskovskij nastup 1545 1547 Moskoviti rushayut na Kazan 1545 Voseni 1545 roku moskovskij uryad zdijsniv pohid na Kazan silami dvoh flotiv Nizhegordskim flotom komanduvali i a vyatskim flotom i U kvitni sili oboh flotiv ob yednalisya pid Kazannyu j pochali spustoshuvati okolici Prote cherez vidsutnist artileriyi moskoviti ne zmogli zdobuti mista Pidkriplennya zh z Permi bulo vinishene kazancyami Tim ne mensh pohid buv uspishnoyu demonstraciyeyu sili sho zmicniv poziciyi protivnikiv hana Safi Gireya Pislya vidstupu moskovitiv han rozpochav represiyi proti promoskovskoyi partiyi strativshi navit hanshu Ce aktivizuvalo kazansku opoziciyu yaku ocholili seyid a takozh murza Kadish i Chura Narikov V sichni 1546 roku v Kazani spalahnulo antiuryadove povstannya vnaslidok yakogo Safa Girej utik do Nogajskoyi ordi a jogo krimski upravlinci v uryadi buli perebiti Opoziciya zahopila vladu v krayini j zaprosila na hanskij prestol promoskovskogo Shah Ali V chervni 1546 roku vin pribuv do Kazani v suprovodi 4 tisyachnogo moskovskogo vijska Kazanci prijnyali hana ale vpustiti moskovitiv do mista vidmovilisya 13 chervnya Shah Ali projshov ceremoniyu shodzhennya na prestol ale protrimavsya na nomu lishe misyac V lipni 1546 roku eks han Safa Girej otrimav vid nogajskogo beya i testya Yusufa vijskovu pidmogu j povernuv sobi Kazan Shah Ali vtik do Moskoviyi Na pochatku 1547 roku Moskva organizuvala novij pohid na Kazanske hanstvo Privodom do pohodu stalo zvernennya cheremiskogo sotnika Tugaya pro dopomogu velikogo moskovskogo knyazya Ivana Groznogo v borotbi z kazanskim hanom Vzimku z Nizhnogo Novgorodu na Kazan vijshlo moskovske vijsko sho skladalosya z velikogo peredovogo i storozhovogo polkiv a takozh polkiv pravoyi i livoyi ruki Velikim polkom komanduvali ta peredovim polkom i storozhevim polkom i polkom pravoyi ruki i polku livoyi ruki i Sam Ivan Groznij sho v sichni prijnyav titul carya a v lyutomu odruzhivsya z Anastasiyeyu Romanivnoyu uchasti v pohodi ne brav oskilki 3 lyutogo Moskoviti dijshli do girla richki Sviyaga porujnuvali zemli hanstva j povernulisya do Nizhnogo Novgorodu Pershij Kazanskij pohid 1547 1548 Novij pohid na Kazan ocholiv osobisto Ivan Groznij V listopadi 1547 roku z Moskvi do Volodimira buli nadislani vijska pid komanduvannyam a 11 grudnya tudi vidpravivsya j sam car U Volodimiri moskoviti zibrali pihotni polki ta artileriyu Voni musili rushati na Nizhnij Novgorod a zvidti na Kazan U Mesheri perebuvalo inshe moskovske vijsko na choli z kasimivskim hanom Shah Ali ta Vono skladalosya perevazhno z kinnoti sho musila jti cherez step do girla richki Civil miscya ob yednannya oboh vijsk Cherez snig ta nedopostachannya osnovna moskovska sila distalasya Nizhnogo Novgoroda lishe naprikinci sichnya 1548 roku 2 lyutogo vona virushila do kazanskogo kordonu vniz po Volzi Prote vnaslidok poteplinnya moskoviti vtratili garmati u richci a takozh bagato prostih voyakiv Bez artileriyi zdobuti Kazan bulo nemozhlivo tomu Ivan Groznij povernuvsya do Nizhnogo Novgoroda a zgodom do Moskvi Tim chasom moskovska pihota obyednalasya z kinnimi zagonami na Civili 18 lyutogo j dosyagla Kazani Velikij polk ocholyuvav Dmitro Bilskij i peredovij polk Semen Mikulinskij i polk pravoyi ruki Oleksandr Shujskij i Vasil Obolenskij polk livoyi ruki Ivan Pronskij i Vasil Mezeckij storozhevij polk Petro Shujskij i Semen Gundorov 1548 roku v bilya Kazani peredovij polk rozbiv vijsko Safi Gireya Moskoviti pograbuvali okolici mista j cherez 7 dniv vidstupili na batkivshinu U vidpovid na cej pohid kazanski tatari pid provodom bogatirya zdijsnili nayizd na Galich i spalili dovkolishni sela Yih zustriv kostromskij namisnik yakij rozbiv napadnikiv na Gusevomu poli Drugij Kazanskij pohid 1549 1550 Moskovska kinnota 1557 Naprikinci 1549 roku raptovo pomer kazanskij han Safa Girej Jogo nastupnikom stav 2 richnij sin Utyamish Regentkoyu i faktichnim kerivnikom hanstva bula jogo matir a golovoyu uryadu oglan Kushak Koristuyuchis politichnoyu slabkistyu hanstva moskovskij uryad vislav rozviduvalno diversijnij zagin pid komanduvannyam i Vzimku 1549 1550 roku car Ivan Groznij organizuvav drugij velikij pohid na Kazan Cogo razu moskoviti gotuvalisya starannishe Yihni vijska buli skoncentrovani u Volodimiri Suzdali Shuyi Muromi Kostromi Yaroslavli Rostovi ta Yur yevi Polskomu Velikim polkom komanduvali Dmitro Bilskij i peredovim polkom Petro Shujskij i Vasil Obolenskij polkom pravoyi ruki Oleksandr Shujskij i Vasil Obolenskij polkom livoyi ruki i Boris Saltikov storozhevim polkom i yertoulnim kinnoyi rozvidki polkom Dmitro Mikulinskij i 20 grudnya 1549 roku Ivan Groznij razom iz moskovskim vijskom ta artileriyeyu rushiv iz Volodimira do Nizhnogo Novgoroda V pohid jogo osobisto blagosloviv moskovskij mitropolit Makarij 23 sichnya 1550 roku moskoviti polishili Nizhnij Novgorod i vistupili na Kazan vniz po Volzi 12 lyutogo voni pidjshli do stolici hanstva j zahodilisya gotuvatisya do oblogi Ale i cogo razu napadnikami zavadili pogodni umovi silni doshi j vitri unemozhlivlyuvali efektivne vikoristannya vognepalnoyi zbroyi ta garmat a tanennya richok stalo na zavadi pid chas pristupu mista Car prostoyav pid Kazannyu 11 dniv i 25 lyutogo vidstupiv nazad do Moskoviyi Tak samo yak pid chas pershogo Kazanskogo pohodu golovnoyu prichinoyu porazki drugogo bula pogana zlagodzhenist moskovskogo vijska ta nedbala organizaciya postachannya proviziyi j sporyadzhennya Dlya vipravlennya situaciyi v majbutnomu moskovskij uryad nakazav sporuditi v 1551 roci fortecyu v girli richki Sviyaga na Kurtij gori Cya fortecya musila stati golovnoyu bazoyu moskovitiv sho pragnuli kontrolyuvati visochinne pravoberezhzhya Volgi i pidstupi do Kazani Padinnya Kazani 1551 1552 Dokladnishe Obloga Kazani Moskovskij car Ivan Groznij Vesnoyu 1551 roku moskovskij car nakazav Petru Obolenskomu zdijsniti nabig na prizamkove misto Kazani Odnochasno vyatski voyaki i volzki kozaki i Jolki perekrili transportni spoluchennya kazanciv po osnovnih richkah Volzi Kami j 16 travnya 1551 roku Petro Obolenskij rushiv iz Nizhnogo Novgorodu na Kazan i za dva dni oblozhiv misto Moskoviti zmogli proniknuti u kazanskij posad i pidpaliti jogo ale nevdovzi buli vidtisneni nazad zahisnikami mista Vidstupivshi napadniki stali taborom na richci Sviyazi chekayuchi na pributtya pidkriplen Shah Ali a takozh materialiv majbutnoyi forteci Naprikinci travnya 1551 roku moskovskij karavan iz derevinoyu pribuv do Krutoyi gori de pochalosya budivnictvo Fortecya otrimala nazvu na chest carya Ivangorod Sviyazhskij Sviyazhsk i stala forpostom Moskoviyi u Kazanskomu hanstvi V kvitni 1551 roku z Ryazani moskoviti vidpravili inshe vijsko pid komanduvannyam i yake perekrilo suhoputni spoluchennya Kazani z Krimom Porazki vid moskovitiv sprichinili nevdovolennya kazanciv zasillyam krimskih tatar v uryadi Kazanskogo hanstva Krimski visokoposadovci murzi i kozaki na choli z oglanom musili polishiti Kazan Na Vyatci yih perehopila moskovska zastava Zyuzina i volzki kozaki Krimskih tatar perebili a Koshak potrapiv u polon i buv strachenij u Moskvi Novij uryad ocholi oglan i bej yaki pochali peregovori iz Moskvoyu 11 kvitnya 1551 roku kazanci uklali dogovir u Moskvi za yakim pristavali na moskovski umovi viznati kazanskim hanom moskovskogo stavlenika Shah Ali zdati hanshu Syumbike i yiyi sina ta peredati Moskoviyi volzke pravoberezhzhya 11 serpnya togo zh roku Petro Obolenskij zustriv Syumbike iz sinom i suprovodom i vidpraviv yih do Moskvi 14 serpnya bilya girla richki Kazanka vidbulasya zagalna rada na yakij kazanska svitska i duhovna znat prisyaglasya dotrimuvatisya Moskovskogo dogovoru 16 serpnya Shah Ali urochisto v yihav do Kazani v suprovodi moskovitiv kozakiv i kasimovskih tatar j zajnyav kazanskij prestol Prote jogo panuvannya ne bulo dovgim oskilki novij han pidirvav svij avtoritet Vin pogodivsya na vimogu Moskvi povernuti polonenih moskovitiv ne zmig povernuti hanstvu zahidnij bereg Volgi i na dodatok rozgornuv represiyi proti opoziciyi Poboyuyuchis povstannya 6 bereznya 1552 roku Shah Ali vtik iz Kazani do Ivangoroda Svyazhskogo zahopivshi iz soboyu 84 zaruchnika z chisla kazanskoyi znati Nezabarom do Kazani pribuv Semen Mikulinskij yakogo carskij uryad priznachiv namisnikom hanstva 7 travnya pid tiskom moskovskoyi zbroyi chastina kazanciv prijnyala prisyagu na virnist Ivanu Groznomu Bij bilya Kazanskoyi mecheti 1552 9 bereznya 1552 roku u Kazani spalahnulo anti moskovske povstannya yake ocholili beyi Islam Kebek i Voni zahopili vladu u hanstvi j postavili novij uryad na choli z Chleni promoskovskoyi partiyi buli areshtovani a Otuchyev vidmovivsya vidkrivati stolichni vorota dlya moskovskogo namisnika Mikulinskogo Kazanci vidpravili posolstvo do prosyachi Yadigar Muhammeda prijnyati kazanskij prestol Toj pogodivsya distavsya Kazani j rozpochav borotbu proti moskovskih zavojovnikiv na Volzkomu pravoberezhzhi Moskva ne viznala novoyi kazanskoyi vladi j vesnoyu 1552 roku rozpochala pidgotovku do novogo pohodu Blokada hanstva po richkah bula vidnovlena Naprikinci bereznya iz Nizhnogo Novgorodu do Ivangoroda Sviyazhskogo bula vidpravlena moskovska oblogova artileriya boyepripasi i proviziya Na traven moskoviti zibrali armiyu sho kvartiruvalosya v Muromi ta Kolomni Krimskij han Devlet Geraj namagavsya zavaditi moskovskomu nastupu na Kazan i vislav ordu na Tulu Prote moskoviti vidbili napad j za 4 dni vidnovili pidgotovku 3 lipnya car Ivan Groznij osobisto ocholiv tretij Kazanskij pohid 150 tisyachne moskovske vijsko iz 150 garmatami rushilo dvoma kolonami do Alatirya cherez Volodimir Murom i Ryazan Mesheru 13 serpnya dvi koloni ob yednalisya i vstupili do Ivangoroda Sviyazhskogo a 15 serpnya rozpochali perepravu cherez Volgu Na livomu berezi yih zustrilo 10 tisyach kazanskih voyakiv sho bezuspishno namagalisya spiniti protivnika Zvazhayuchi na chiselnu perevagu moskovitiv kazanci vidstupili do stolici 16 serpnya na bik napadnikiv perejshov kazanskij murza sho dopoviv yim pro stan tatarskogo vijska Kazani 23 serpnya Ivan Groznij oblozhiv Kazan Nogajska orda sho obicyala dopomogu zahisnikam vidmovilasya ne bazhayuchi psuvati vidnosini z Moskvoyu 26 serpnya kazanci sprobuvali prorvati kilce oblogi ale buli zagnani nazad do mista 27 serpnya moskoviti rozpochali artilerijskij obstril Kazani a 4 serpnya sprobuvali perekriti vodogin 30 veresnya napadniki pidignali oblogovi vezhi do vsih vorit mista j pishli na generalnij shturm ale kazanskij garnizon vidbiv ataku 2 zhovtnya vidbuvasya drugij generalnij shturm v hodi yakogo moskoviti uvirvalisya u misto Osnovna bitva vidbulasya bilya mecheti hanskogo palacu v yakij zaginuv imam Kul Sharif Kazan pala a han Yadigar Muhhamed potrapiv u polon Zalogu mista vinishili a tatar viselili za mezhi posadu bilya ozera Na pam yat pro zdobuttya Kazani moskovskij car nakazav zbuduvati Sobor Vasiliya Blazhennogo v Moskvi Vnaslidok zdobuttya Kazani i znishennya Kazanskogo hanstva Moskoviya priyednala do svoyih volodin use Serednye Povolzhya Ivan Groznij prijnyav titul carya kazanskogo j stav pravitelem narodiv sho zhili na novih terenah chuvashiv udmurtiv cheremisiv i Kazanska znat bula prijnyata na sluzhbu do moskovskogo dvoru i vijska Kazanske hanstvo bulo peretvorene na Kazanske carstvo sho vstupilo v osobistu uniyu z samoderzhavcyami Moskvi Za uchast v Kazanskih pohodah donskih kozakiv moskovskij car zhaluvav yim riku Don z usima pritokami na vichne koristuvannya Pislya znishennya Kazani moskoviti pochali zaselennya zemel kolishnogo hanstva sho prizvelo do zmini etnichnoyi karti regionu PrimitkiKargalov V V Na granicah Rusi stoyat krepko Velikaya Rus i Dikoe pole Protivostoyanie XIII XVIII vv Moskva Russkaya panorama 1998 S 264 Kargalov V V Op cit S 265 Kargalov V V Op cit S 268 Kargalov V V Op cit S 266 Kargalov V V Op cit S 269 Kargalov V V Op cit S 272 273 Kargalov V V Op cit S 274 Kargalov V V Op cit S 274 275 Volkov V A Vojny i vojska Moskovskogo gosudarstva Moskva Eksmo 2004 S 115 Volkov V A Op cit S 116 Volkov V A Op cit S 117 Volkov V A Op cit S 118 Volkov V A Op cit S 119 Volkov V A Op cit S 120 Volkov V A Op cit S 121 Volkov V A Op cit S 122 Dzherela Razryadnaya kniga 1475 1598 16 kvitnya 2014 u Wayback Machine 1475 1605 16 kvitnya 2014 u Wayback Machine Hudyakov M G Ocherki po istorii Kazanskogo hanstva Kazan 1923 Kargalov V V Na granicah Rusi stoyat krepko Velikaya Rus i Dikoe pole Protivostoyanie XIII XVIII vv Moskva Russkaya panorama 1998 ISBN 5 93165 003 2 Volkov V A Vojny i vojska Moskovskogo gosudarstva Moskva Eksmo 2004 ISBN 5 699 05914 8 Hovanskaya O S Osada i vzyatie Kazani v 1552 godu Kazan MOiN RT 2010 PosilannyaKazanski pohodt Ivana Groznogo 1547 1552 17 veresnya 2013 u Wayback Machine