Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Монополія на законне застосування фізичної сили також відома як монополія на насилля нім Gewaltmonopol des Staates є клю

Монополія на насилля

Монополія на насилля

Монополія на законне застосування фізичної сили, також відома як монополія на насилля (нім. Gewaltmonopol des Staates), є ключовою концепцією сучасного публічного права, яка бере початок з праці Жана Бодена «Шість книг про державу», опублікованій 1576 року, і книжці Томаса Гоббса «Левіафан», опублікованій в 1651 році. Монополія на насильство як визначальна концепція держави вперше була описана в соціології Максом Вебером, у його есе «Політика як покликання і професія» (1919). Вебер стверджує, що «держава — це будь-яке людське співтовариство, яке успішно претендує на монополію легітимного застосування фізичної сили в межах даної території»; таким чином, «сучасна держава — це обов'язкове об'єднання, яке організовує панування». Іншими словами, Вебер описує державу, як будь-яку організацію, яка досягає успіху в утриманні виняткового права на використання, погрози застосування або застосування фізичної сили проти резидентів, які перебувають на її території. Таке монопольне право, згідно з Вебером, має виникнути в результаті процесу легітимації (узаконення).

Теорія Макса Вебера

У своїй книзі «Політика як покликання і професія» Макс Вебер писав, що одна з необхідних умов державності це збереження згаданої вище монополії. У розгорнутому вигляді він дав поняттю «держава» таке визначення: «певне утворення є державою лише тоді, якщо і остільки, оскільки її адміністративний персонал успішно підтримує своє право на „монополію легітимного використання фізичної сили“ (нім. das Monopol legitimen physischen Zwanges) з метою підтримання свого порядку». Концепція Вебера була сформована, щоб показати, що виняткова правоохоронна влада держави сприяє соціальному добробуту за умови, якщо держава діятиме в інтересах її громадян.

Згідно з Вебером, держава — це джерело легітимованого фізичного примусу. Поліція і збройні сили — є тут головними інструментами, але державою також може бути дозволена . Вебер додав декілька застережень до своїх висловлювань щодо державної монополії на примус:

  • Цією тезою він констатує сучасні спостереження, відзначаючи, що зв'язок між державою і застосуванням фізичної сили не завжди був таким тісним. Для цього Вебер наводить приклади феодалізму, де за певних умов допускалася приватна війна, та , які мали виняткову юрисдикцію щодо деяких видів правопорушень, особливо таких, як єресь і статеві злочини. В кінцевому результаті, держава існує тільки там, де єдина влада може легітимно санкціонувати насильство.
  • До того ж, «монополія» не означає, що лише уряд може використовувати фізичну силу, але що держава є єдиним джерелом легітимації для будь-якого фізичного примусу або примусового рішення. Наприклад, закон може дозволяти індивідам застосовувати силу для захисту себе або своєї власності, але це право має бути установлене державною владою. Очевидно, що це суперечить просвітницьким принципам суверенітету особистості, яка за власною згодою делегує повноваження державі, а також концепції природного права, за якою індивідуальні права, що походять від суверенітету особистості, існують до держави і лише визнаються та гарантуються державою, якій конституційним правом може бути заборонено обмежувати їх.

Інші автори про монополію на насилля

Згідно з Реймондом Ароном, міжнародні відносини характеризуються відсутністю визнаної всіма легальності (законності) щодо застосування сили між державами.

Марта Єлизавета Фелпс в праці «Політика та її аспекти», розвиває ідеї Вебера щодо легітимності приватних охоронних структур. Фелпс заявила, що їх використання законне тоді, і тільки тоді, коли мілітарні структури перебувають під контролем з боку держави.

Див. також

Примітки

  1. Daniel Warner (1991).
  2. «From Max Weber: Essays in Sociology.»
  3. Parsons, Talcott (1964).
  4. Weber, Max.
  5. K. Grechenig, M. Kolmar, The State's Enforcement Monopoly and the Private Protection of Property, Journal of Institutional and Theoretical Economics (JITE) 2014, vol. 170 (1), 5-23 [ 27 квітня 2020 у Wayback Machine.].
  6. Raymond Aron.
  7. Phelps, Martha Lizabeth (December 2014).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Monopoliya na zakonne zastosuvannya fizichnoyi sili takozh vidoma yak monopoliya na nasillya nim Gewaltmonopol des Staates ye klyuchovoyu koncepciyeyu suchasnogo publichnogo prava yaka bere pochatok z praci Zhana Bodena Shist knig pro derzhavu opublikovanij 1576 roku i knizhci Tomasa Gobbsa Leviafan opublikovanij v 1651 roci Monopoliya na nasilstvo yak viznachalna koncepciya derzhavi vpershe bula opisana v sociologiyi Maksom Veberom u jogo ese Politika yak poklikannya i profesiya 1919 Veber stverdzhuye sho derzhava ce bud yake lyudske spivtovaristvo yake uspishno pretenduye na monopoliyu legitimnogo zastosuvannya fizichnoyi sili v mezhah danoyi teritoriyi takim chinom suchasna derzhava ce obov yazkove ob yednannya yake organizovuye panuvannya Inshimi slovami Veber opisuye derzhavu yak bud yaku organizaciyu yaka dosyagaye uspihu v utrimanni vinyatkovogo prava na vikoristannya pogrozi zastosuvannya abo zastosuvannya fizichnoyi sili proti rezidentiv yaki perebuvayut na yiyi teritoriyi Take monopolne pravo zgidno z Veberom maye viniknuti v rezultati procesu legitimaciyi uzakonennya Teoriya Maksa VeberaU svoyij knizi Politika yak poklikannya i profesiya Maks Veber pisav sho odna z neobhidnih umov derzhavnosti ce zberezhennya zgadanoyi vishe monopoliyi U rozgornutomu viglyadi vin dav ponyattyu derzhava take viznachennya pevne utvorennya ye derzhavoyu lishe todi yaksho i ostilki oskilki yiyi administrativnij personal uspishno pidtrimuye svoye pravo na monopoliyu legitimnogo vikoristannya fizichnoyi sili nim das Monopol legitimen physischen Zwanges z metoyu pidtrimannya svogo poryadku Koncepciya Vebera bula sformovana shob pokazati sho vinyatkova pravoohoronna vlada derzhavi spriyaye socialnomu dobrobutu za umovi yaksho derzhava diyatime v interesah yiyi gromadyan Zgidno z Veberom derzhava ce dzherelo legitimovanogo fizichnogo primusu Policiya i zbrojni sili ye tut golovnimi instrumentami ale derzhavoyu takozh mozhe buti dozvolena Veber dodav dekilka zasterezhen do svoyih vislovlyuvan shodo derzhavnoyi monopoliyi na primus Ciyeyu tezoyu vin konstatuye suchasni sposterezhennya vidznachayuchi sho zv yazok mizh derzhavoyu i zastosuvannyam fizichnoyi sili ne zavzhdi buv takim tisnim Dlya cogo Veber navodit prikladi feodalizmu de za pevnih umov dopuskalasya privatna vijna ta yaki mali vinyatkovu yurisdikciyu shodo deyakih vidiv pravoporushen osoblivo takih yak yeres i statevi zlochini V kincevomu rezultati derzhava isnuye tilki tam de yedina vlada mozhe legitimno sankcionuvati nasilstvo Do togo zh monopoliya ne oznachaye sho lishe uryad mozhe vikoristovuvati fizichnu silu ale sho derzhava ye yedinim dzherelom legitimaciyi dlya bud yakogo fizichnogo primusu abo primusovogo rishennya Napriklad zakon mozhe dozvolyati individam zastosovuvati silu dlya zahistu sebe abo svoyeyi vlasnosti ale ce pravo maye buti ustanovlene derzhavnoyu vladoyu Ochevidno sho ce superechit prosvitnickim principam suverenitetu osobistosti yaka za vlasnoyu zgodoyu deleguye povnovazhennya derzhavi a takozh koncepciyi prirodnogo prava za yakoyu individualni prava sho pohodyat vid suverenitetu osobistosti isnuyut do derzhavi i lishe viznayutsya ta garantuyutsya derzhavoyu yakij konstitucijnim pravom mozhe buti zaboroneno obmezhuvati yih Inshi avtori pro monopoliyu na nasillyaZgidno z Rejmondom Aronom mizhnarodni vidnosini harakterizuyutsya vidsutnistyu viznanoyi vsima legalnosti zakonnosti shodo zastosuvannya sili mizh derzhavami Marta Yelizaveta Felps v praci Politika ta yiyi aspekti rozvivaye ideyi Vebera shodo legitimnosti privatnih ohoronnih struktur Felps zayavila sho yih vikoristannya zakonne todi i tilki todi koli militarni strukturi perebuvayut pid kontrolem z boku derzhavi Div takozhAntipartizanska vijna Apatrid Insurgenti Pravo na povstannya Princip nenapadu Samozahist Teoriya stacionarnogo osilogo banditaPrimitkiDaniel Warner 1991 From Max Weber Essays in Sociology Parsons Talcott 1964 Weber Max K Grechenig M Kolmar The State s Enforcement Monopoly and the Private Protection of Property Journal of Institutional and Theoretical Economics JITE 2014 vol 170 1 5 23 27 kvitnya 2020 u Wayback Machine Raymond Aron Phelps Martha Lizabeth December 2014

Дата публікації:
Топ