Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Монети середньовічної Середньої Азії після монгольських завоювань на територіях нинішнього Туркменістану, карбувалися в період входження до складу Чаґатайського улусу, під час набіжницьких походів чаґатаїдами на самостійні міста північного та західного Хорасану, а також в період розформування держави Чаґатаїдів на окремі самостійні території.
Історія
В XII—XIII ст. території сучасного Туркменістану потрапляють до складу держави Хорезмшахів, які в свою чергу були завойовані монгольськими військами. У 1219—1221 роках території зруйнованої держави потрапляють до складу Монгольської імперії. В ці століття відбувалося розселення туркменських племен на східному узбережжі Каспійського моря. Туркменськими племенами також заселялися території на північному заході Хорезму та на півдні Хорасану, де ще збереглося перськомовне населення. З утворенням Чагатайського улусу північні та західні племена опинилися під владою . Декілька туркменських племен здобули часткову незалежність та заснували феодальні держави, які хоч і були васально-залежними від улусу, але відігравали важливу роль в історії нації. Племена, що заселили південь Хорасану, опинилися під владою улусу Хулагу. У 70-х роках XIV ст. Центральна Азія була завойована Тимуром, а після падіння династії тимуридів території Туркменістану частково увійшли до складу Хівинського ханства та Персії.
Монетний двір у Мерві
Місто-оаза у Середній Азії на Великому шовковому шляху. У 1221 році Мерв (туркм. Merw) добровільно відкрив ворота воєводі, сину Чингісхана Толую, де той знищив більшість мешканців. Перський історик Джувейні у своїх записах згадує про ті часи: «...Все населення, включаючи жінок та дітей, повинно бути вбито, окрім чотирьохсот ремісників. Інші ж ніхто, незалежно жінка, чи дитина не має бути порятованим...». Після монгольського завоювання Мерв став частиною Ільханату та постійно грабувався військами чаґатаїдів. В 80-х роках XIV ст. увійшов до складу держави Тимуридів — Туран.
На місці колишнього поселення нині відомі городища різних віків — Ерк-Кала, Гяур-Кала, Султан-Кала, Абдулахан-Кала та Байраламалі-Кала, залишки яких розташовані поблизу сучасного туркменського міста Мари (інші назви Марґуш, Марґіана, Мару).
Дирхами
Під час одного з походів чаґатаїда Хайду на Мерв (араб. مرو) карбувалися срібні дирхами. За визначенням дослідника Петрова П.Н. карбування монети відбувалося у 1287 (686 р.Г.) році. На аверсі в центрі 6-дугового картушу легенда: «Карбування у Мерві» (араб. مرو ﺿﺭﺏ), вгорі стрілецький лук, в центрі Г-подібна тамга. На реверсі в чотирикутнику надпис у 3 рядки, з боків чотирикутника надписи.
Монетний двір в Амуї
В середині XII початку XIII ст. в арабських джерелах з'являються згадки опису фортеці Амул на кордоні Хорасану з Мавераннахром на шляху до Мерву. Невеличке, але важливе містечко, розміщене на лівому березі річки Амудар'ї знаходилось на відстані 120 км від міста Бухара. Монети та письмові згадки засвідчують про те, що місто Амул в середині XII ст. називали Аму, або Амуй, і ця назва закріпилася за містом до середини XIV ст. Сучасна назва міста — Туркменабат (Лебапський велаят, [en] (Туркменістан). Нині на відстані 9 км від Туркменабата знаходиться середньовічне городище Амул
Дирхами
У 1358—1360, за часів правління хана Могулістану та Чаґатайського улусу Туглу-Тимура (1347–1363), карбувалися мідні посріблені дирхами в Амуї (араб. آموي, або آمو) вагою 4,06-4,21 гр. На аверсі в лінійному внутрішньому та крапковому зовнішньому колах фігурний картуш. У полі позначення місця карбування та дата. В сегменах картушу віньєтки та крапки. На реверсі в лінійному внутрішньому та крапковому зовнішньому колах хвилястий картуш. В полі картушу надпис у 3 рядки куфічним почерком, в центрі 2-го рядка Ф-подібна тамга.
Примітки
- Історія Туркменістану — древній Туркменістан. Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 20 листопада 2017.
- Ата-Мелик Джувейни. Чингисхан. История Завоевателя Мира. — М: Магистр-Пресс. — 2004. — 690 с. (рос.)
- Мерв. Вивчення середньовічних маршрутів. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 20 листопада 2017.
- В. М. Массон // Мерв — столица Маргианы. // — Мары, 1991 — 73 с.(рос.)
- Петров П.Н. Нумизматическая история Чагатаидского государства 668/1270-770/1369 гг. Казань, 2007. Ст. 379(рос.)
- Опис монети(англ.)
- Ш.С. Камалиддинов. Историческая география Южного Согда и Тохаристана по арабоязычным источникам IX - начала XIII вв. 2013
- Д. Довуди, А. Шарипов. Три клада джучидских и чагатаидских монет из Таджикистана. / Изд. ИИАН им. Шигабутдина Марджани. Казань. / Нумизматика Золотой Орды. № 1. 2011 Страницы: 108-120
- Петров П.Н., 2007 – Петров П.Н. Каталог Чагатаидских монет 668–770 / 1269–1369./ Казань, 2007
Джерела
- http://www.history-library.com/books/drevniy-mir/petrov-pn/2000/files/drevnostipovoljya2000.pdf [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- http://hordecoins.club/index.html [Архівовано 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moneti serednovichnoyi Serednoyi Aziyi pislya mongolskih zavoyuvan na teritoriyah ninishnogo Turkmenistanu karbuvalisya v period vhodzhennya do skladu Chagatajskogo ulusu pid chas nabizhnickih pohodiv chagatayidami na samostijni mista pivnichnogo ta zahidnogo Horasanu a takozh v period rozformuvannya derzhavi Chagatayidiv na okremi samostijni teritoriyi Zmist 1 Istoriya 2 Monetnij dvir u Mervi 2 1 Dirhami 3 Monetnij dvir v Amuyi 3 1 Dirhami 4 Primitki 5 DzherelaIstoriyared Dokladnishe Istoriya Turkmenistanu V XII XIII st teritoriyi suchasnogo Turkmenistanu potraplyayut do skladu derzhavi Horezmshahiv yaki v svoyu chergu buli zavojovani mongolskimi vijskami U 1219 1221 rokah teritoriyi zrujnovanoyi derzhavi potraplyayut do skladu Mongolskoyi imperiyi V ci stolittya vidbuvalosya rozselennya turkmenskih plemen na shidnomu uzberezhzhi Kaspijskogo morya Turkmenskimi plemenami takozh zaselyalisya teritoriyi na pivnichnomu zahodi Horezmu ta na pivdni Horasanu de she zbereglosya perskomovne naselennya Z utvorennyam Chagatajskogo ulusu pivnichni ta zahidni plemena opinilisya pid vladoyu chagatayidiv Dekilka turkmenskih plemen zdobuli chastkovu nezalezhnist ta zasnuvali feodalni derzhavi yaki hoch i buli vasalno zalezhnimi vid ulusu ale vidigravali vazhlivu rol v istoriyi naciyi Plemena sho zaselili pivden Horasanu opinilisya pid vladoyu ulusu Hulagu U 70 h rokah XIV st Centralna Aziya bula zavojovana Timurom a pislya padinnya dinastiyi timuridiv teritoriyi Turkmenistanu chastkovo uvijshli do skladu Hivinskogo hanstva ta Persiyi 1 Monetnij dvir u Mervired Dokladnishe Merv nbsp Karbuvannya v Mervi Dirham 1287 686 r G rik Misto oaza u Serednij Aziyi na Velikomu shovkovomu shlyahu U 1221 roci Merv turkm Merw dobrovilno vidkriv vorota voyevodi sinu Chingishana Toluyu de toj znishiv bilshist meshkanciv Perskij istorik Dzhuvejni u svoyih zapisah zgaduye pro ti chasi Vse naselennya vklyuchayuchi zhinok ta ditej povinno buti vbito okrim chotirohsot remisnikiv Inshi zh nihto nezalezhno zhinka chi ditina ne maye buti poryatovanim 2 Pislya mongolskogo zavoyuvannya Merv stav chastinoyu Ilhanatu ta postijno grabuvavsya vijskami chagatayidiv V 80 h rokah XIV st uvijshov do skladu derzhavi Timuridiv Turan 3 Na misci kolishnogo poselennya nini vidomi gorodisha riznih vikiv Erk Kala Gyaur Kala Sultan Kala Abdulahan Kala ta Bajralamali Kala zalishki yakih roztashovani poblizu suchasnogo turkmenskogo mista Mari inshi nazvi Margush Margiana Maru 4 Dirhamired Pid chas odnogo z pohodiv chagatayida Hajdu na Merv arab مرو karbuvalisya sribni dirhami Za viznachennyam doslidnika Petrova P N karbuvannya moneti vidbuvalosya u 1287 686 r G roci Na aversi v centri 6 dugovogo kartushu legenda Karbuvannya u Mervi arab مرو ﺿﺭﺏ vgori strileckij luk v centri G podibna tamga Na reversi v chotirikutniku nadpis u 3 ryadki z bokiv chotirikutnika nadpisi 5 6 Monetnij dvir v Amuyired nbsp Karbuvannya v Amuyi Midnij posriblenij dirham 4 06 gr 1361 760 r G V seredini XII pochatku XIII st v arabskih dzherelah z yavlyayutsya zgadki opisu forteci Amul na kordoni Horasanu z Maverannahrom na shlyahu do Mervu Nevelichke ale vazhlive mistechko rozmishene na livomu berezi richki Amudar yi znahodilos na vidstani 120 km vid mista Buhara Moneti ta pismovi zgadki zasvidchuyut pro te sho misto Amul v seredini XII st nazivali Amu abo Amuj i cya nazva zakripilasya za mistom do seredini XIV st Suchasna nazva mista Turkmenabat Lebapskij velayat Serdarabatskij etrap en Turkmenistan Nini na vidstani 9 km vid Turkmenabata znahoditsya serednovichne gorodishe Amul 7 Dirhamired U 1358 1360 za chasiv pravlinnya hana Mogulistanu ta Chagatajskogo ulusu Tuglu Timura 1347 1363 karbuvalisya midni posribleni dirhami v Amuyi arab آموي abo آمو vagoyu 4 06 4 21 gr Na aversi v linijnomu vnutrishnomu ta krapkovomu zovnishnomu kolah figurnij kartush U poli poznachennya miscya karbuvannya ta data V segmenah kartushu vinyetki ta krapki Na reversi v linijnomu vnutrishnomu ta krapkovomu zovnishnomu kolah hvilyastij kartush V poli kartushu nadpis u 3 ryadki kufichnim pocherkom v centri 2 go ryadka F podibna tamga 8 9 Primitkired Istoriya Turkmenistanu drevnij Turkmenistan Arhiv originalu za 17 listopada 2017 Procitovano 20 listopada 2017 Ata Melik Dzhuvejni Chingishan Istoriya Zavoevatelya Mira M Magistr Press 2004 690 s ISBN 5 89317 201 9 ros Merv Vivchennya serednovichnih marshrutiv Arhiv originalu za 1 lipnya 2016 Procitovano 20 listopada 2017 V M Masson Merv stolica Margiany Mary 1991 73 s ros Petrov P N Numizmaticheskaya istoriya Chagataidskogo gosudarstva 668 1270 770 1369 gg Kazan 2007 St 379 ros Opis moneti angl Sh S Kamaliddinov Istoricheskaya geografiya Yuzhnogo Sogda i Toharistana po araboyazychnym istochnikam IX nachala XIII vv 2013 D Dovudi A Sharipov Tri klada dzhuchidskih i chagataidskih monet iz Tadzhikistana Izd IIAN im Shigabutdina Mardzhani Kazan Numizmatika Zolotoj Ordy 1 2011 Stranicy 108 120 Petrov P N 2007 Petrov P N Katalog Chagataidskih monet 668 770 1269 1369 Kazan 2007Dzherelared http www history library com books drevniy mir petrov pn 2000 files drevnostipovoljya2000 pdf Arhivovano 11 kvitnya 2016 u Wayback Machine http hordecoins club index html Arhivovano 3 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Moneti serednovichnogo Turkmenistanu Chagatayidi amp oldid 35808460