Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Монастир Успіння Пресвятої Богородиці — василіянський чоловічий монастир і церква у Варшаві по вулиці Мьодовій, 16.
| Монастир Успіння Пресвятої Богородиці | |
|---|---|
| Назва на честь: | Успіння Богородиці |
 | |
52°14′52″ пн. ш. 21°00′33″ сх. д. / 52.24777777780577281° пн. ш. 21.00916666669477806° сх. д.Координати: 52°14′52″ пн. ш. 21°00′33″ сх. д. / 52.24777777780577281° пн. ш. 21.00916666669477806° сх. д. | |
| Тип | d |
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі |
| Країна |  Польща |
| Розташування | Варшава |
| Конфесія | Українська греко-католицька церква |
| Єпархія | Перемишльсько-Варшавська архієпархія УГКЦ |
| Орденська приналежність | Василіянський Чин святого Йосафата |
| Тип будівлі | монастир |
| Архітектурний стиль | класицизм |
| Архітектор | Доменіко Мерліні |
| Матеріал | цегла |
| Засновано | 1781 |
| Будівництво | 1781 — 1784 |
| Настоятель | о. Ігор Гарасим, ЧСВВ |
| Адреса | Zakon Św. Bazylego Wielkiego klasztor, ul. Miodowa 16, 00-246 Warszawa |
  Монастир Успіння Пресвятої Богородиці (Варшава) (Польща) | |
 Монастир Успіння Пресвятої Богородиці у Вікісховищі | |
Історія
Перший василіянський осідок у Варшаві постав у 1721 році. Василіяни прибули до Варшави з монастиря у Супраслі і оселилися при вул. Подвалє. Згодом у 1768 році василіяни Руської провінції також пробували заснувати в столиці свою резиденцію. Для цього вони отримали дозвіл від сейму на будову нового комплексу на Уяздові. Було заплановане будівництво великої церкви, школи і монастиря, однак проєкт не був реалізований.
Теперішній василіянський монастир, який знаходиться при вул. Мьодовій, 16, був споруджений в 1781—1784 роках згідно з проєктом королівського архітектора Доменіко Мерліні. Ініціатором фундації був митрополит Ясон Смогожевський. Під час російської окупації варшавський монастир було ліквідовано. Однак він проіснував найдовше з усіх василіянських монастирів у Російській імперії. Монастир було закрито в 1872 році, а церкву в 1875 році перебрала Російська православна церква.
З ініціативи місцевих греко-католиків у 1917 році до Варшави повернувся василіянин о. Гавриїл Фурман, однак наступного року він помер і монастирський комплекс перебрав львівський вірменський архиєпископ Йосиф Теодорович. У 1929 році до Варшави прибули василіяни Галицької провінції. Спочатку вони оселилися в одній частині монастирського комплексу, який цілком перебрали щойно в 1936 році. Під час Варшавського повстання у 1944 році монастир і церква були зруйновані. Після війни увесь монастирський комплекс було відбудовано в 1949 році. Упродовж декількох десятиліть це був одинокий діючий василіянський монастир, який знаходився на території комуністичних держав.
Сьогодення
Сьогодні у монастирі знаходиться осідок протоігумена провінції Покрови Пресвятої Богородиці в Польщі. У монастирі знаходиться також новіціят та осідок студій. Монастирська церква є воднораз парафіяльною для вірних УГКЦ. Зі зростом числа українських трудових мігрантів у Польщі, в тому числі й у Варшаві та околицях, з початком 1990-х років парафія почала обслуговувати щораз більше вірних.
Архітектура та інтер'єр
Оскільки церква та монастир були частиною загальної забудови вулиці Мьодової, то не могли бути зведені у стилі, звичайному для церков східного обряду. Доменіко Мерліні спроєктував церкву у стилі класицизму, об'єднавши в одній будові культову частину та монастирські житлові приміщення. Церква має три окремі входи, що розділяють ці частини між собою. На класичному фасаді розміщено чотири іонічні колони, над якими в тимпані барельєф Всевидячого ока. Вінчає тимпан хрест. Між пілястрами розміщені прямокутні, звичайні для архітектури XVIII століття вікна, найвищі з яких розташовані на другому поверсі будівлі.
Приміщення церкви облицьоване мармуром. Прикрасою храму є три монументальні образи Франциска Смуглевича (Успіння Пресвятої Богородиці, Святий Василій Великий та Святий Онуфрій), які автор намалював спеціально для цієї церкви. Почитанням серед вірних втішається ікона, яка постала з нагоди ювілею 400-ліття відновлення Чину святого Василія Великого із зображенням Почаївської чудотворної ікони Божої Матері. На протилежній стіні ікона, на якій представлені блаженні мученики Української греко-католицької церкви ХХ століття, серед яких п'ять священномучеників з Василіянського Чину. У святилищі справого боку зберігаються мощі блаженних Пратулинських мучеників з іконою, яка їх зображає, а зліва приміщена копія Кристинопільської чудотворної ікони Матері Божої. Над головним входом видніє ікона Матері Божої авторства Єжи Новосельського.
У первісному вигляді церква не мала іконостасу, який з'явився щойно в XIX столітті. У міжвоєнний період іконостас було розібрано, а відтак знищено. У 1991 році в церкві виконано новий іконостас, в якому помістили два образи Бонавентури Домбровського (Ісус Христос і Богородиця з Дитям) з 1842 року, третій образ Домбровського «Тайна Вечеря» поміщений під престолом.
Двічі (14 червня 1987 і 11 червня 1999) храм відвідав Папа Іван Павло ІІ, про що свідчать дві пам'ятні дошки в притворі храму. У церкві з лівого боку при вході приміщена таблиця в пам'ять про жертви Операції «Вісла».
Настоятелі
- о. Теофіл Лацевич (1728—1729)
- о. Іларіон Онишкевич (1731—1733)
- о. Ґедеон Геремінович (1738)
- о. Сильвестр Ленковський (1744—1745, 1750)
- о. Тадей Заруський (1750)
- о. Симеон Кондерович (1753)
- о. Митрофан Комаркевич (1761—1763)
- о. Сильвестр Ленковський (1764, 1766, 1768)
- о. Теодор Вислоцький? (1773)
- о. Василь Ерих (1775—1776)
- о. Адам Романі (1777—1784)
- о. Василь Ерих (1785)
- о. Адам Романі (1786—1789)
- о. Корнилій Левицький (1791—1792)
- о. Юрій Маковецький (1793—1798)
- о. Інокентій Кучинський, адміністратор (1798)
- о. Ісидор Ямьолковський (1798—1834)
- о. Михайло Домбровський, адміністратор (1834)
- о. Василь Калиновський (1835—1856)
- о. Боніфатій Бонєвський, адміністратор (1856—1857)
- о. Боніфатій Бонєвський (1857—1865)
- о. Петро Скальський (1865—1872)
…
- о. Гавриїл Фурман (1917—1918)
…
- о. Степан Решетило, ректор церкви (1929—1931)
- о. Павло Пушкарський (1931—1950)
- о. Родіон Барабаш (1950—1964)
- о. Павло Пушкарський, ad interim (1964—1965)
- о. Йосафат Романик (1965—1985)
- о. Мелетій Білинський (1985—1989)
- о. Василь Медвіт (1989—1994)
- о. Володимир Ющак (1994—1999)
- о. Марко Скірка (1999—2003)
- о. Петро Кушка, адміністратор (2003)
- о. Юліян Коваль (2003—2008)
- о. Ігор Гарасим (2008—2016)
- о. Миколай Козіцький (2016—2024)
- о. Ігор Гарасим (з 2024)
Примітки
- Реєстр пам'яток
- Монастир отців-василіян (м. Варшава, Польща). Інтерактивна карта Української Греко-Католицької Церкви (укр.). Процитовано 4 серпня 2023.
- Cerkiew Zaśnięcia Najświętszej Matyi Panny i klasztor Ojców Bazylianów w Warszawie (пол.). Warszawa: Prowincja Zakonu św. Bazylego Wielkiego. 2013. с. 4.
- Henryk Sienkiewicz. Cerkwie w krainie kościołów. — Warszawa: TRIO, 2006.
- Encyklopedia Warszawy. — Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1994. — S. 131.
- Michał Stanisław Jasiński. Unici warszawscy w latach 1721—1945. Kulturowy obraz społeczności (rozprawa doktorska). — Warszawa 2022. — S. 464—465.
Джерела
- Cerkiew Zaśnięcia Najświętszej Matyi Panny i klasztor Ojców Bazylianów w Warszawie. — Warszawa 2013. — 16 s.
Посилання
- Монастир отців-василіян // Інтерактивна карта Української Греко-Католицької Церкви
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monastir Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici vasiliyanskij cholovichij monastir i cerkva u Varshavi po vulici Modovij 16 Monastir Uspinnya Presvyatoyi BogorodiciNazva na chest Uspinnya Bogorodici52 14 52 pn sh 21 00 33 sh d 52 24777777780577281 pn sh 21 00916666669477806 sh d 52 24777777780577281 21 00916666669477806 Koordinati 52 14 52 pn sh 21 00 33 sh d 52 24777777780577281 pn sh 21 00916666669477806 sh d 52 24777777780577281 21 00916666669477806TipdStatus spadshiniob yekt kulturnoyi spadshini PolshiKrayina Polsha ISO3166 1 alpha 3 POL ISO3166 1 cifrovij 616 RoztashuvannyaVarshavaKonfesiyaUkrayinska greko katolicka cerkvaYeparhiyaPeremishlsko Varshavska arhiyeparhiya UGKCOrdenska prinalezhnistVasiliyanskij Chin svyatogo JosafataTip budivlimonastirArhitekturnij stilklasicizmArhitektorDomeniko MerliniMaterialceglaZasnovano1781Budivnictvo1781 1784Nastoyatelo Igor Garasim ChSVVAdresaZakon Sw Bazylego Wielkiego klasztor ul Miodowa 16 00 246 WarszawaMonastir Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Varshava Polsha Monastir Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici u VikishovishiIstoriyaPershij vasiliyanskij osidok u Varshavi postav u 1721 roci Vasiliyani pribuli do Varshavi z monastirya u Suprasli i oselilisya pri vul Podvalye Zgodom u 1768 roci vasiliyani Ruskoyi provinciyi takozh probuvali zasnuvati v stolici svoyu rezidenciyu Dlya cogo voni otrimali dozvil vid sejmu na budovu novogo kompleksu na Uyazdovi Bulo zaplanovane budivnictvo velikoyi cerkvi shkoli i monastirya odnak proyekt ne buv realizovanij Derevorit Mihala Starkmana bl 1855 rik Teperishnij vasiliyanskij monastir yakij znahoditsya pri vul Modovij 16 buv sporudzhenij v 1781 1784 rokah zgidno z proyektom korolivskogo arhitektora Domeniko Merlini Iniciatorom fundaciyi buv mitropolit Yason Smogozhevskij Pid chas rosijskoyi okupaciyi varshavskij monastir bulo likvidovano Odnak vin proisnuvav najdovshe z usih vasiliyanskih monastiriv u Rosijskij imperiyi Monastir bulo zakrito v 1872 roci a cerkvu v 1875 roci perebrala Rosijska pravoslavna cerkva Z iniciativi miscevih greko katolikiv u 1917 roci do Varshavi povernuvsya vasiliyanin o Gavriyil Furman odnak nastupnogo roku vin pomer i monastirskij kompleks perebrav lvivskij virmenskij arhiyepiskop Josif Teodorovich U 1929 roci do Varshavi pribuli vasiliyani Galickoyi provinciyi Spochatku voni oselilisya v odnij chastini monastirskogo kompleksu yakij cilkom perebrali shojno v 1936 roci Pid chas Varshavskogo povstannya u 1944 roci monastir i cerkva buli zrujnovani Pislya vijni uves monastirskij kompleks bulo vidbudovano v 1949 roci Uprodovzh dekilkoh desyatilit ce buv odinokij diyuchij vasiliyanskij monastir yakij znahodivsya na teritoriyi komunistichnih derzhav SogodennyaSogodni u monastiri znahoditsya osidok protoigumena provinciyi Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici v Polshi U monastiri znahoditsya takozh noviciyat ta osidok studij Monastirska cerkva ye vodnoraz parafiyalnoyu dlya virnih UGKC Zi zrostom chisla ukrayinskih trudovih migrantiv u Polshi v tomu chisli j u Varshavi ta okolicyah z pochatkom 1990 h rokiv parafiya pochala obslugovuvati shoraz bilshe virnih Arhitektura ta inter yerOskilki cerkva ta monastir buli chastinoyu zagalnoyi zabudovi vulici Modovoyi to ne mogli buti zvedeni u stili zvichajnomu dlya cerkov shidnogo obryadu Domeniko Merlini sproyektuvav cerkvu u stili klasicizmu ob yednavshi v odnij budovi kultovu chastinu ta monastirski zhitlovi primishennya Cerkva maye tri okremi vhodi sho rozdilyayut ci chastini mizh soboyu Na klasichnomu fasadi rozmisheno chotiri ionichni koloni nad yakimi v timpani barelyef Vsevidyachogo oka Vinchaye timpan hrest Mizh pilyastrami rozmisheni pryamokutni zvichajni dlya arhitekturi XVIII stolittya vikna najvishi z yakih roztashovani na drugomu poversi budivli Inter yer hramu Primishennya cerkvi oblicovane marmurom Prikrasoyu hramu ye tri monumentalni obrazi Franciska Smuglevicha Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Svyatij Vasilij Velikij ta Svyatij Onufrij yaki avtor namalyuvav specialno dlya ciyeyi cerkvi Pochitannyam sered virnih vtishayetsya ikona yaka postala z nagodi yuvileyu 400 littya vidnovlennya Chinu svyatogo Vasiliya Velikogo iz zobrazhennyam Pochayivskoyi chudotvornoyi ikoni Bozhoyi Materi Na protilezhnij stini ikona na yakij predstavleni blazhenni mucheniki Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi HH stolittya sered yakih p yat svyashennomuchenikiv z Vasiliyanskogo Chinu U svyatilishi spravogo boku zberigayutsya moshi blazhennih Pratulinskih muchenikiv z ikonoyu yaka yih zobrazhaye a zliva primishena kopiya Kristinopilskoyi chudotvornoyi ikoni Materi Bozhoyi Nad golovnim vhodom vidniye ikona Materi Bozhoyi avtorstva Yezhi Novoselskogo U pervisnomu viglyadi cerkva ne mala ikonostasu yakij z yavivsya shojno v XIX stolitti U mizhvoyennij period ikonostas bulo rozibrano a vidtak znisheno U 1991 roci v cerkvi vikonano novij ikonostas v yakomu pomistili dva obrazi Bonaventuri Dombrovskogo Isus Hristos i Bogorodicya z Dityam z 1842 roku tretij obraz Dombrovskogo Tajna Vecherya pomishenij pid prestolom Dvichi 14 chervnya 1987 i 11 chervnya 1999 hram vidvidav Papa Ivan Pavlo II pro sho svidchat dvi pam yatni doshki v pritvori hramu U cerkvi z livogo boku pri vhodi primishena tablicya v pam yat pro zhertvi Operaciyi Visla Nastoyatelio Teofil Lacevich 1728 1729 o Ilarion Onishkevich 1731 1733 o Gedeon Gereminovich 1738 o Silvestr Lenkovskij 1744 1745 1750 o Tadej Zaruskij 1750 o Simeon Konderovich 1753 o Mitrofan Komarkevich 1761 1763 o Silvestr Lenkovskij 1764 1766 1768 o Teodor Vislockij 1773 o Vasil Erih 1775 1776 o Adam Romani 1777 1784 o Vasil Erih 1785 o Adam Romani 1786 1789 o Kornilij Levickij 1791 1792 o Yurij Makoveckij 1793 1798 o Inokentij Kuchinskij administrator 1798 o Isidor Yamolkovskij 1798 1834 o Mihajlo Dombrovskij administrator 1834 o Vasil Kalinovskij 1835 1856 o Bonifatij Bonyevskij administrator 1856 1857 o Bonifatij Bonyevskij 1857 1865 o Petro Skalskij 1865 1872 o Gavriyil Furman 1917 1918 o Stepan Reshetilo rektor cerkvi 1929 1931 o Pavlo Pushkarskij 1931 1950 o Rodion Barabash 1950 1964 o Pavlo Pushkarskij ad interim 1964 1965 o Josafat Romanik 1965 1985 o Meletij Bilinskij 1985 1989 o Vasil Medvit 1989 1994 o Volodimir Yushak 1994 1999 o Marko Skirka 1999 2003 o Petro Kushka administrator 2003 o Yuliyan Koval 2003 2008 o Igor Garasim 2008 2016 o Mikolaj Kozickij 2016 2024 o Igor Garasim z 2024 PrimitkiReyestr pam yatok d Track Q15983881 Monastir otciv vasiliyan m Varshava Polsha Interaktivna karta Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi ukr Procitovano 4 serpnya 2023 Cerkiew Zasniecia Najswietszej Matyi Panny i klasztor Ojcow Bazylianow w Warszawie pol Warszawa Prowincja Zakonu sw Bazylego Wielkiego 2013 s 4 Henryk Sienkiewicz Cerkwie w krainie kosciolow Warszawa TRIO 2006 Encyklopedia Warszawy Warszawa Wydawnictwo Naukowe PWN 1994 S 131 Michal Stanislaw Jasinski Unici warszawscy w latach 1721 1945 Kulturowy obraz spolecznosci rozprawa doktorska Warszawa 2022 S 464 465 DzherelaCerkiew Zasniecia Najswietszej Matyi Panny i klasztor Ojcow Bazylianow w Warszawie Warszawa 2013 16 s PosilannyaMonastir otciv vasiliyan Interaktivna karta Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi