Петро Кушка

Петро Кушка (хресне ім'я Іван; нар. 21 квітня 1953, Вензіна, Польща) — український церковний діяч у Польщі, ієромонах-василіянин, парох греко-католицького храму Успіння Пресвятої Богородиці у Варшаві (вул. Мьодова, 16).

о. Петро Кушка, ЧСВВ
Народився	21 квітня 1953(1953-04-21) (71 рік) Вензіна, Ґміна Ельблонґ, Ельблонзький повіт, Вармінсько-Мазурське воєводство, Республіка Польща
Країна	Республіка Польща
Місце проживання	Ольштин Венґожево Варшава
Діяльність	ієромонах, парох
Alma mater	^d
Знання мов	українська і польська
Конфесія	Українська греко-католицька церква
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 21 квітня 1953 року у с. Вензіна Вармінсько-Мазурського воєводства в Польщі. Походить із сім'ї українців переселених внаслідок Акції «Вісла» з Любачівського повіту. Середню школу закінчив в Ельблонгу. 29 серпня 1972 року вступив до Василіянського Чину на новіціят у Варшаві. Після новіціяту навчався у римо-католицькій Вищі Митрополичій духовній семінарії у Варшаві. 1 квітня 1979 року склав вічні обіти у Василіянському Чині, а 27 травня цього ж року отримав священничі свячення.

Після висвячення п'ять років душпастирював у Варшаві в храмі при василіянському монастирі і тоді ж упродовж трьох років щонеділі доїздив до греко-католицької парафії в Ольштині, а в 1985—1990 роках працював там постійно, одночасно обслуговуючи другу парафію в Доброму Місті. Окрім праці на цих двох парафіях, доїздив також до кількох осередків, де проводив катехизації. У 1990—1999 роках працював у монастирі у Венґожево: три роки як парох, а потім як магістр новіціяту. У 1999 році повернувся до Варшави, працював спочатку духівником у семінарії, а від 2003 року — парохом.

Виконував різні уряди в управі Провінції Покрови Пресвятої Богородиці отців василіян у Польщі: радника і секретаря провінції, провінційного вікарія (2012—2016) і економа (з 2016 року).

Нагороди

• Орден «За заслуги» III ступеня (23 серпня 2019) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, розвиток міждержавного співробітництва, плідну громадську діяльність.

Примітки

1. O warszawskich Bazylianach, ich duchowości i pracy duszpasterskiej. GAZETA dziennik Polonii w Kanadzie (амер.). 27 липня 2019. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
2. Catalogo dell'Ordine Basiliano di San Giosafat. — Roma 2021. — P. 178.
3. Указ президента України №622/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 5 вересня 2021.

Джерела

• Catalogo dell'Ordine Basiliano di San Giosafat. — Roma 2021. — 193 p. (італ.)