Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Молдова ни рум moldoveni молд кирилиця молдовень румунськомовний етнос до якого станом на 2014 рік відносило себе 75 07

Молдован

Молдован

Молдова́ни (рум. moldoveni, молд. кирилиця: молдовень) — румунськомовний етнос, до якого, станом на 2014 рік відносило себе 75.07% мешканців Молдови, і значною меншиною в Україні та Росії.

Молдовани
image
Мапа
Самоназварум. moldoveni
Кількістьприбл. 2.9 млн
Ареалimage Молдова: 2,245,693 (зокрема 177,635 молдован з Придністров'я)

image Україна: 258,619
image Румунія: 161,846
image Росія: 156,400
image Італія: 142,583
image Іспанія: 17,426
image Казахстан: 14,245
image Португалія: 21,147
image Франція: 13,000
image Греція: 9,920
image Канада: 8,050
image США: 7,859
image Чехія: 5,260
image Польща: 5,117
image Білорусь: 4300
image Велика Британія: 3,417

image Латвія: 2,284
Расаєвропеоїдна
Близькі до:Румунів і інших східнороманських народів
Моварумунська
РелігіяНасамперед східне православ'я (з невеликими меншинами католицизм та євангелізм)
image
Розселення молдован.
4.700.000 румунських молдован в Румунії.
2.983.905 румуномовних молдован Молдови

Варіант молдава́ни також може використовуватися для позначення всіх мешканців території історичного Молдавського князівства, нині розділеної між Румунією (47,5%), Республікою Молдова (30,5%) та Україною (22%), незалежно від етнічної приналежности. У Румунії вихідці із Західної Молдови, які ідентифікують себе з цим терміном, зазвичай заявляють про румунську етнічну приналежність, тоді як молдован з Бессарабії (включаючи Республіку Молдова) зазвичай називають бессара́бами (рум. basarabeni).

Загальна чисельність — приблизно 3,35 млн чоловік. Основна мова — румунська, що в деяких документах Молдови має назву «молдовська мова, яка функціонує на основі латинської графіки». На побутовому рівні існують незначні відмінності між румунською мовою в Молдові та Румунії. Традиційна релігія — християнство (православ'я).

Традиції

У традиційній їжі значне місце займали страви з кукурудзяного борошна, молочні продукти, овочі. Мамалиґу з кукурудзяного борошна, яку доповнював хліб, варили щодня. Найбільша кількість страв молдовани готували з овочів — їх вживали у свіжому вигляді, варили, смажили, пекли, фарширували, гасили, солили. Характерні страви — овочевий суп (молд. ciorbă, чорба), м'ясний суп (молд. zamă, заме, зама), листковий пиріг із бринзою (рум. plăcintă, плечінте, плачинда), голубці, загорнуті у виноградне листя (рум. sarmale, сармале), протерта квасоля з товченим часником (рум. fasole flecuite - фасолє флєкуітє) та інші.

Усна народна творчість представлена ​​календарною та сімейною обрядовою поезією, казками, героїчним епосом, історичними, ліричними та іншими піснями, прислів'ями, приказками. Найбільший пам'ятник ліро-епічної народної поезії — балада «Міоріца». Народні пісні переважно одноголосні, в деяких районах (в основному, на кордоні з Україною) — двухголосні. Найбільш поширені музичні інструменти — кобза, цимбали (струнні), флуйєр, кавал, най (духовий типу флейти Пана), чімпой (волинка), скрипка. Традиційні танці — хору, жок, молдовеняска, калушул (калюшу); виконуються зазвичай у супроводі оркестру.

Одне з найдавніших ремесел — гончарство. Глиняні горщики, глечики, тарілки і чашки повсюдно використовувалися в повсякденному житті. Високоякісні керамічні вироби могли бути найрізноманітнішої форми, прикрашені різнокольоровими візерунками. Також широко поширене виготовлення килимів. За давньою традицією, наречена повинна була дати в придане килим, витканий її руками. Молдовські килими роблять гладкими, без ворсу, як ніби зіткані з льону.

Житло

Молдовські поселення XV–XVII ст. розташовували в основному на берегах, терасах і в долинах річок, на схилах пагорбів. Найбільш давній тип планування поселення в Молдові — прирічний, або лінійний. З часом з'явилися й інші типи поселень — кучевий, або гніздовий, вулично-квартальний.

Селянська садиба складалася з житлового будинку та кількох господарських будівель різного призначення (приміщення для худоби, для зберігання зерна та знарядь праці, погріб, літня кухня і ін.). Частина садиби займалася під сад, город і виноградник. Садиба оточувалася дерев'яним або кам'яним парканом, а ворота прикрашалися орнаментом.

Якщо в XIV–XVI ст. переважало однокамерне житло-землянка або напівземлянка, то в кінці XVI — на початку XVII ст. вже будують наземне житло, яке XVII–XVIII ст. розповсюджується по всій території Молдови. XIX століття виникає молдовський трикамерний будинок, що складається з сіней (тінде), житлової кімнати і «каса маре» (вітальня). В наш час селяни будують багатокімнатні будинки з вигодами, наближаються до міських, однак традиційні кімнати зберігаються.

Значне місце в оздобленні житлових будинків займає художньо оброблене дерево і камінь. Народне молдовське житло розрізняється в різних регіонах. У північних районах житлові будинки прикрашають орнаментом більше, ніж у південних. На півночі будинки часто прикрашають кольоровим розписом і прикрасами з декоративної прорізної жерсті. Обов'язковим елементом є скляна веранда. У центральних і південних районах в будівлях зберігаються призьба і галерея, дерев'яні стовпи або кам'яні колони. На півдні поширені довгі будинки, що стоять торцем до вулиці, що мають зазвичай двосхилий дах і дерев'яні стовпи або кам'яні колони. Інтер'єр прикрашають виробами народних ремісників.

Костюм

Традиційний молдовський жіночий одяг складається з білої орнаментованої сорочки, багато клинової спідниці, полотняного фартуха і хустки.

Одяг чоловіків включає білу сорочку, штани, суконний жилет або хутряну безрукавку, баранячу шапку і саморобне взуття зі шкіри. Невід'ємною частиною костюма є тканий вовняний пояс червоного, зеленого або синього кольору, довжиною до 3 метрів.

Деякі деталі народного одягу збереглися досі: хутряні та сукняні безрукавки, баранячі шапки.

Співвідношення з румунським етносом

Низка діячів культури і офіційних осіб Молдови і Румунії в ранзі міністрів неодноразово заявляли про приналежність молдован до румунського етносу («ми румуни — і крапка»)[]. Ця ідеологія особливо сильно проявила себе після здобуття Молдовою незалежності і прийняття румунської граматики та латинського алфавіту для молдовської мови як офіційної. Так, президент Молдови Микола Тімофті (2012—2016) на зустрічі зі своїм румунським колегою Траяном Бесеску погодився, що молдовської нації не існує: «Ми поговорили і погодилися, що Румунія і Республіка Молдова — дві незалежні і суверенні держави, але в яких живуть в основному румуни. Нас об'єднує мова, традиції, радості і нещастя, через які пройшли румуни за останні століття». У цей же час, колишній президент Молдови Володимир Воронін (2001–2009) заявляв про свою категоричну незгоду з цим і підкреслював, що, за переписом 2004 року, «94 % корінного населення Молдови вважають себе молдованами, а не румунами».

Молдовани за межами Молдови

Молдовська діаспора за межами Молдови складається з молдован, що постійно проживають на території інших країн, а також трудових мігрантів, які тимчасово виїхали з Молдови для роботи за кордоном. Молдовани проживають в основному в колишніх республіках СРСР, а також в Італії, Іспанії, Португалії, Бразилії. Число гастарбайтерів за офіційними даними становить 200–300 тисяч осіб, а за неофіційними — до 1 млн. За оцінками експертів, за межами країни перебуває приблизно 400–600 тисяч громадян Молдови.

Молдовани в Україні

Докладніше: Молдовани в Україні

Див. також

Примітки

  1. 2014 Moldovan census results, 2004 census in Transnistria
  2. . Архів оригіналу за 30 серпня 2016. Процитовано 9 серпня 2015.
  3. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 9 серпня 2015.
  4. . Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 9 серпня 2015.

Література

  • Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персоналії / Відповідальний редактор Ю. І. Римаренко, І. Ф. Курас. — Київ, 1993. — 800 с.
  • Заставецька О. В., Заставецький Б. І., Ткач Д. В. Географія населення України. — Тернопіль, 2007.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Населення Молдови
  • Сергій Чорний. Національний склад населення України в XX сторіччі

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Moldova ni rum moldoveni mold kirilicya moldoven rumunskomovnij etnos do yakogo stanom na 2014 rik vidnosilo sebe 75 07 meshkanciv Moldovi i znachnoyu menshinoyu v Ukrayini ta Rosiyi MoldovaniMapaSamonazvarum moldoveniKilkistpribl 2 9 mlnAreal Moldova 2 245 693 zokrema 177 635 moldovan z Pridnistrov ya Ukrayina 258 619 Rumuniya 161 846 Rosiya 156 400 Italiya 142 583 Ispaniya 17 426 Kazahstan 14 245 Portugaliya 21 147 Franciya 13 000 Greciya 9 920 Kanada 8 050 SShA 7 859 Chehiya 5 260 Polsha 5 117 Bilorus 4300 Velika Britaniya 3 417 Latviya 2 284RasayevropeoyidnaBlizki do Rumuniv i inshih shidnoromanskih narodivMovarumunskaReligiyaNasampered shidne pravoslav ya z nevelikimi menshinami katolicizm ta yevangelizm Rozselennya moldovan 4 700 000 rumunskih moldovan v Rumuniyi 2 983 905 rumunomovnih moldovan Moldovi Variant moldava ni takozh mozhe vikoristovuvatisya dlya poznachennya vsih meshkanciv teritoriyi istorichnogo Moldavskogo knyazivstva nini rozdilenoyi mizh Rumuniyeyu 47 5 Respublikoyu Moldova 30 5 ta Ukrayinoyu 22 nezalezhno vid etnichnoyi prinalezhnosti U Rumuniyi vihidci iz Zahidnoyi Moldovi yaki identifikuyut sebe z cim terminom zazvichaj zayavlyayut pro rumunsku etnichnu prinalezhnist todi yak moldovan z Bessarabiyi vklyuchayuchi Respubliku Moldova zazvichaj nazivayut bessara bami rum basarabeni Zagalna chiselnist priblizno 3 35 mln cholovik Osnovna mova rumunska sho v deyakih dokumentah Moldovi maye nazvu moldovska mova yaka funkcionuye na osnovi latinskoyi grafiki Na pobutovomu rivni isnuyut neznachni vidminnosti mizh rumunskoyu movoyu v Moldovi ta Rumuniyi Tradicijna religiya hristiyanstvo pravoslav ya TradiciyiU tradicijnij yizhi znachne misce zajmali stravi z kukurudzyanogo boroshna molochni produkti ovochi Mamaligu z kukurudzyanogo boroshna yaku dopovnyuvav hlib varili shodnya Najbilsha kilkist strav moldovani gotuvali z ovochiv yih vzhivali u svizhomu viglyadi varili smazhili pekli farshiruvali gasili solili Harakterni stravi ovochevij sup mold ciorbă chorba m yasnij sup mold zamă zame zama listkovij pirig iz brinzoyu rum plăcintă plechinte plachinda golubci zagornuti u vinogradne listya rum sarmale sarmale proterta kvasolya z tovchenim chasnikom rum fasole flecuite fasolye flyekuitye ta inshi Usna narodna tvorchist predstavlena kalendarnoyu ta simejnoyu obryadovoyu poeziyeyu kazkami geroyichnim eposom istorichnimi lirichnimi ta inshimi pisnyami prisliv yami prikazkami Najbilshij pam yatnik liro epichnoyi narodnoyi poeziyi balada Miorica Narodni pisni perevazhno odnogolosni v deyakih rajonah v osnovnomu na kordoni z Ukrayinoyu dvuhgolosni Najbilsh poshireni muzichni instrumenti kobza cimbali strunni flujyer kaval naj duhovij tipu flejti Pana chimpoj volinka skripka Tradicijni tanci horu zhok moldovenyaska kalushul kalyushu vikonuyutsya zazvichaj u suprovodi orkestru Odne z najdavnishih remesel goncharstvo Glinyani gorshiki glechiki tarilki i chashki povsyudno vikoristovuvalisya v povsyakdennomu zhitti Visokoyakisni keramichni virobi mogli buti najriznomanitnishoyi formi prikrasheni riznokolorovimi vizerunkami Takozh shiroko poshirene vigotovlennya kilimiv Za davnoyu tradiciyeyu narechena povinna bula dati v pridane kilim vitkanij yiyi rukami Moldovski kilimi roblyat gladkimi bez vorsu yak nibi zitkani z lonu ZhitloMoldovski poselennya XV XVII st roztashovuvali v osnovnomu na beregah terasah i v dolinah richok na shilah pagorbiv Najbilsh davnij tip planuvannya poselennya v Moldovi pririchnij abo linijnij Z chasom z yavilisya j inshi tipi poselen kuchevij abo gnizdovij vulichno kvartalnij Selyanska sadiba skladalasya z zhitlovogo budinku ta kilkoh gospodarskih budivel riznogo priznachennya primishennya dlya hudobi dlya zberigannya zerna ta znaryad praci pogrib litnya kuhnya i in Chastina sadibi zajmalasya pid sad gorod i vinogradnik Sadiba otochuvalasya derev yanim abo kam yanim parkanom a vorota prikrashalisya ornamentom Yaksho v XIV XVI st perevazhalo odnokamerne zhitlo zemlyanka abo napivzemlyanka to v kinci XVI na pochatku XVII st vzhe buduyut nazemne zhitlo yake XVII XVIII st rozpovsyudzhuyetsya po vsij teritoriyi Moldovi XIX stolittya vinikaye moldovskij trikamernij budinok sho skladayetsya z sinej tinde zhitlovoyi kimnati i kasa mare vitalnya V nash chas selyani buduyut bagatokimnatni budinki z vigodami nablizhayutsya do miskih odnak tradicijni kimnati zberigayutsya Znachne misce v ozdoblenni zhitlovih budinkiv zajmaye hudozhno obroblene derevo i kamin Narodne moldovske zhitlo rozriznyayetsya v riznih regionah U pivnichnih rajonah zhitlovi budinki prikrashayut ornamentom bilshe nizh u pivdennih Na pivnochi budinki chasto prikrashayut kolorovim rozpisom i prikrasami z dekorativnoyi proriznoyi zhersti Obov yazkovim elementom ye sklyana veranda U centralnih i pivdennih rajonah v budivlyah zberigayutsya prizba i galereya derev yani stovpi abo kam yani koloni Na pivdni poshireni dovgi budinki sho stoyat torcem do vulici sho mayut zazvichaj dvoshilij dah i derev yani stovpi abo kam yani koloni Inter yer prikrashayut virobami narodnih remisnikiv KostyumTradicijnij moldovskij zhinochij odyag skladayetsya z biloyi ornamentovanoyi sorochki bagato klinovoyi spidnici polotnyanogo fartuha i hustki Odyag cholovikiv vklyuchaye bilu sorochku shtani sukonnij zhilet abo hutryanu bezrukavku baranyachu shapku i samorobne vzuttya zi shkiri Nevid yemnoyu chastinoyu kostyuma ye tkanij vovnyanij poyas chervonogo zelenogo abo sinogo koloru dovzhinoyu do 3 metriv Deyaki detali narodnogo odyagu zbereglisya dosi hutryani ta suknyani bezrukavki baranyachi shapki Spivvidnoshennya z rumunskim etnosomNizka diyachiv kulturi i oficijnih osib Moldovi i Rumuniyi v ranzi ministriv neodnorazovo zayavlyali pro prinalezhnist moldovan do rumunskogo etnosu mi rumuni i krapka dzherelo Cya ideologiya osoblivo silno proyavila sebe pislya zdobuttya Moldovoyu nezalezhnosti i prijnyattya rumunskoyi gramatiki ta latinskogo alfavitu dlya moldovskoyi movi yak oficijnoyi Tak prezident Moldovi Mikola Timofti 2012 2016 na zustrichi zi svoyim rumunskim kolegoyu Trayanom Besesku pogodivsya sho moldovskoyi naciyi ne isnuye Mi pogovorili i pogodilisya sho Rumuniya i Respublika Moldova dvi nezalezhni i suverenni derzhavi ale v yakih zhivut v osnovnomu rumuni Nas ob yednuye mova tradiciyi radosti i neshastya cherez yaki projshli rumuni za ostanni stolittya U cej zhe chas kolishnij prezident Moldovi Volodimir Voronin 2001 2009 zayavlyav pro svoyu kategorichnu nezgodu z cim i pidkreslyuvav sho za perepisom 2004 roku 94 korinnogo naselennya Moldovi vvazhayut sebe moldovanami a ne rumunami Moldovani za mezhami MoldoviMoldovska diaspora za mezhami Moldovi skladayetsya z moldovan sho postijno prozhivayut na teritoriyi inshih krayin a takozh trudovih migrantiv yaki timchasovo viyihali z Moldovi dlya roboti za kordonom Moldovani prozhivayut v osnovnomu v kolishnih respublikah SRSR a takozh v Italiyi Ispaniyi Portugaliyi Braziliyi Chislo gastarbajteriv za oficijnimi danimi stanovit 200 300 tisyach osib a za neoficijnimi do 1 mln Za ocinkami ekspertiv za mezhami krayini perebuvaye priblizno 400 600 tisyach gromadyan Moldovi Moldovani v UkrayiniDokladnishe Moldovani v UkrayiniDiv takozhRumuni Moldovska mova Kultura Moldovi Moldovska kuhnyaPrimitki2014 Moldovan census results 2004 census in Transnistria Arhiv originalu za 30 serpnya 2016 Procitovano 9 serpnya 2015 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 9 serpnya 2015 Arhiv originalu za 15 lipnya 2015 Procitovano 9 serpnya 2015 LiteraturaEtnonacionalnij rozvitok Ukrayini Termini viznachennya personaliyi Vidpovidalnij redaktor Yu I Rimarenko I F Kuras Kiyiv 1993 800 s Zastavecka O V Zastaveckij B I Tkach D V Geografiya naselennya Ukrayini Ternopil 2007 PosilannyaMoldavani Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1028 1029 1000 ekz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Naselennya Moldovi Sergij Chornij Nacionalnij sklad naselennya Ukrayini v XX storichchi

Дата публікації:
Топ