Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Батько Посада Діти Мати Дружина Чоловік Микита Осипович ЕмінНародився1815 1815 Ісфахан ПерсіяПомер13 грудня 1890 1890 12

Мкртич Емін

Мкртич Емін

Микита Осипович Емін
image
Народився1815(1815)
Ісфахан, Персія
Помер13 грудня 1890(1890-12-13)
Москва, Російська імперія
ПохованняВірменське кладовище (Москва)
Країнаimage Російська імперія
Національністьвірмени[1][2]
Діяльністьфілолог, історик, педагог, перекладач
Alma materЛазаревський інститут східних мов (1834)[1]
d[1]
Галузьісторія, вірменознавство
ЗакладЛазаревський інститут східних мов[1][2]
d[1]
Нагороди
image image image image
image Емін Микита Осипович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Мкртич (Микита Осипович) Емін (1815, Ісфахан — 13 грудня 1890, Москва) — вірменський історик, філолог, вірменознавець.

Біографія

Народився у 1815 році в Ісфахані в Персії. Дитячі роки провів в Індії, зокрема, в місті Калькутта, де отримав початкову освіту в так званому «Людинолюбному училищі». Під враженням від розповідей родича вирішив відправитися до Росії, і весною 1829 року поїхав з Калькутти на кораблі, що прямував до Стокгольму. Дорогою побував в Азії, Африці і Європі.

Прибувши до Москви, вступив до Лазаревського інституту східних мов. Добре володіючи вірменською, перською і англійською мовами, почав вивчати російську мову, яку за 6 років опанував на високому рівні. Після переведення на філософський факультет Московського університету, у 1936 році почав перекладати на російську мову «Історію літератури середніх віків» Вільмена, цей переклад приніс йому першу відомість в літературних колах. Після завершення навчання почав викладати вірменську мову в Лазаревському інституті. З цього часу також вів численні дослідження з історії, археології і етнографії Вірменії, і загалом Сходу (писав вірменською, російською і французькою мовами).

У 1850 році обійняв посаду інспектора Лазаревського інституту, з якої пішов у 1861 році й залишився професором інституту. Надалі обійняв посаду директора спершу Володимирської, згодом 5-ї Московської гімназії. З початку 1880-х років лише викладав в Лазаревському інституті.

Був членом Паризького азіатського товариства, Товариства любителів духовної просвіти, Любителів російської словесності, Імператорського московського археологічного товариства, почесним членом Московського університету, Товариства любителів природознавства та ін.

Помер в Москві 13 грудня 1890 року.

Наукові дослідження

Є автором низки досліджень, присвячених історії Вірменії і вірменській літературі:

  • «Начерк релігії язичницьких вірмен» (1864),
  • «Начерк історії вірменської східної церкви» (1864),
  • «Мойсей Хоренський і стародавній епос вірменський» (1881).

Переклади

Переклади російською мовою з вірменської:

  • «История Армении Моисея Хоранского» (М., 1858)
  • «Всеобщая История» Степаноса Таронского (М., 1864)
  • «Всеобщая история» Вардана Великого (М., 1864)
  • «Синодальное слово Нарсеса Ламбронского» («Православное Обозрение», 1865, № 6, стр. 131–197)

Література

  • «Русские Ведомости», 1890, № 348, некролог.
  • «Новости и Биржевая Газета», 1890, № 351, некролог, стр. 2; за 1891 г., № 7, некролог.
  • «Всеобщий календарь» на 1892 г., некролог, стр. 535.
  • «Русский календарь» на 1892 г., некролог, стр. 380.
  • «Исторический Вестник», 1891, т. XLIII, март, некролог, стр. 897.
  • «Исторический очерк Лазаревского института восточных языков», М., 1863, стр. 75, 76, 78, 81, 104, 133, 130.
  • «Книжный Вестник», 1862 г., № 1, стр. 6; 1864, № 7, стр. 137.
  • Гр. Халатьянц, «Празднование пятидесятилетнего юбилея учено-педагогической деятельности Н. О. Эмина», Москва, 1887 (тут також наведено докладний перелік праць).
  • Гр. Халатьянц, «Два армениста», в сборнике «Братская помощь армянам» (М., 1898).

Джерела

  1. Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
    d:Track:Q164396d:Track:Q124405912d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718
  2. Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. Այվազյան — Երևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005. — Т. 1.
    d:Track:Q13053761d:Track:Q124405912d:Track:Q1953d:Track:Q28722393

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Mikita Osipovich EminNarodivsya1815 1815 Isfahan PersiyaPomer13 grudnya 1890 1890 12 13 Moskva Rosijska imperiyaPohovannyaVirmenske kladovishe Moskva KrayinaRosijska imperiyaNacionalnistvirmeni 1 2 Diyalnistfilolog istorik pedagog perekladachAlma materLazarevskij institut shidnih mov 1834 1 d 1 Galuzistoriya virmenoznavstvoZakladLazarevskij institut shidnih mov 1 2 d 1 Nagorodi Emin Mikita Osipovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mkrtich Mikita Osipovich Emin 1815 Isfahan 13 grudnya 1890 Moskva virmenskij istorik filolog virmenoznavec BiografiyaNarodivsya u 1815 roci v Isfahani v Persiyi Dityachi roki proviv v Indiyi zokrema v misti Kalkutta de otrimav pochatkovu osvitu v tak zvanomu Lyudinolyubnomu uchilishi Pid vrazhennyam vid rozpovidej rodicha virishiv vidpravitisya do Rosiyi i vesnoyu 1829 roku poyihav z Kalkutti na korabli sho pryamuvav do Stokgolmu Dorogoyu pobuvav v Aziyi Africi i Yevropi Pribuvshi do Moskvi vstupiv do Lazarevskogo institutu shidnih mov Dobre volodiyuchi virmenskoyu perskoyu i anglijskoyu movami pochav vivchati rosijsku movu yaku za 6 rokiv opanuvav na visokomu rivni Pislya perevedennya na filosofskij fakultet Moskovskogo universitetu u 1936 roci pochav perekladati na rosijsku movu Istoriyu literaturi serednih vikiv Vilmena cej pereklad prinis jomu pershu vidomist v literaturnih kolah Pislya zavershennya navchannya pochav vikladati virmensku movu v Lazarevskomu instituti Z cogo chasu takozh viv chislenni doslidzhennya z istoriyi arheologiyi i etnografiyi Virmeniyi i zagalom Shodu pisav virmenskoyu rosijskoyu i francuzkoyu movami U 1850 roci obijnyav posadu inspektora Lazarevskogo institutu z yakoyi pishov u 1861 roci j zalishivsya profesorom institutu Nadali obijnyav posadu direktora spershu Volodimirskoyi zgodom 5 yi Moskovskoyi gimnaziyi Z pochatku 1880 h rokiv lishe vikladav v Lazarevskomu instituti Buv chlenom Parizkogo aziatskogo tovaristva Tovaristva lyubiteliv duhovnoyi prosviti Lyubiteliv rosijskoyi slovesnosti Imperatorskogo moskovskogo arheologichnogo tovaristva pochesnim chlenom Moskovskogo universitetu Tovaristva lyubiteliv prirodoznavstva ta in Pomer v Moskvi 13 grudnya 1890 roku Naukovi doslidzhennyaYe avtorom nizki doslidzhen prisvyachenih istoriyi Virmeniyi i virmenskij literaturi Nacherk religiyi yazichnickih virmen 1864 Nacherk istoriyi virmenskoyi shidnoyi cerkvi 1864 Mojsej Horenskij i starodavnij epos virmenskij 1881 PerekladiPerekladi rosijskoyu movoyu z virmenskoyi Istoriya Armenii Moiseya Horanskogo M 1858 Vseobshaya Istoriya Stepanosa Taronskogo M 1864 Vseobshaya istoriya Vardana Velikogo M 1864 Sinodalnoe slovo Narsesa Lambronskogo Pravoslavnoe Obozrenie 1865 6 str 131 197 Literatura Russkie Vedomosti 1890 348 nekrolog Novosti i Birzhevaya Gazeta 1890 351 nekrolog str 2 za 1891 g 7 nekrolog Vseobshij kalendar na 1892 g nekrolog str 535 Russkij kalendar na 1892 g nekrolog str 380 Istoricheskij Vestnik 1891 t XLIII mart nekrolog str 897 Istoricheskij ocherk Lazarevskogo instituta vostochnyh yazykov M 1863 str 75 76 78 81 104 133 130 Knizhnyj Vestnik 1862 g 1 str 6 1864 7 str 137 Gr Halatyanc Prazdnovanie pyatidesyatiletnego yubileya ucheno pedagogicheskoj deyatelnosti N O Emina Moskva 1887 tut takozh navedeno dokladnij perelik prac Gr Halatyanc Dva armenista v sbornike Bratskaya pomosh armyanam M 1898 DzherelaEnciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros E Yastrebcev Emin Nikita Osipovich 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Bolshaya biograficheskaya enciklopediya 2009 ros Virmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Ով ով է հայեր za red Հ Այվազյան Երևան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 2005 T 1 d Track Q13053761d Track Q124405912d Track Q1953d Track Q28722393

Дата публікації:
Топ