Миха́йлин — село в Україні, у Самгородоцькій сільській громаді Хмільницького району Вінницької області. Населення становить 640 осіб.
село Михайлин | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Хмільницький район |
Громада | Самгородоцька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA05120130170033553 |
Облікова картка | Михайлин |
Основні дані | |
Засноване | 1545 |
Населення | 640 |
Площа | 2,646 км² |
Густота населення | 241,87 осіб/км² |
Поштовий індекс | 22162 |
Телефонний код | +380 4342 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°35′08″ пн. ш. 28°48′13″ сх. д. / 49.58556° пн. ш. 28.80361° сх. д.Координати: 49°35′08″ пн. ш. 28°48′13″ сх. д. / 49.58556° пн. ш. 28.80361° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 291 м |
Водойми | р. Десна |
Місцева влада | |
Адреса ради | 22163, Вінницька обл., Хмільницький р-н, с. Самгородок, вул. Миру, буд. 48 |
Карта | |
Михайлин | |
Михайлин | |
Мапа | |
Михайлин у Вікісховищі |
Історія
Село Михайлин Хмільницького району запозичило назву від імені середньовічного Вінницького зем'янина Міхна (Михайла) Губинського. Він з братом, ім'я якого не відоме, був серед «ротмістрів і людей грошовитих».
Для козаків було відведено частину губинських і самгородоцьких земель, де їм наділяли по волоці поля. Тут козаки мали свої хутори, пасіки і пашні. Урочище на самгородоцьких ґрунтах після відходу козаків Міхна (Михайла) Губинського стали називати Михайлин.
У 1598 р. воєвода Брацлавський Януш Збаразький купив землі самгородоцьких ґрунтів (Михайлин).
Після смерті воєводи і двох його синів землі дісталися Янушевій племінниці Анні. Вона вийшла заміж за Констянтина Вишневецького і принесла ці землі у родину Вишневицьких. Перед Хмельниччиною цими землями володів затятий ворог українства Ярема Вишнивецький. Його піддані, козаки, пішли до Хмельницького і воювали. За це Ярема наказав понищити і розігнати «козако-руських людей» з усіх цих козацьких поселень (Михайлина).
Після смерті Яреми всі вцілілі нащадки розігнаних козаків повернулись до своїх земель (Михайлового урочища). Далі землі купив граф Протасій Потоцький. У 1791 р. за згодою останнього польського короля Станіслава Понятовського воєвода поселив на ґрунтах урочища Михайлин німецьких колоністів — голендрів. Тоді землі урочища посилено колонізувалися чужинцями. На значній частині урочища осіли козацькі нащадки і діли початок селу Михайлин.
Після банкруцтва Потоцького і другого поділу Польщі, чиновники разом із землею перейшли до Росії. Михайлином заволодів Абрамович. До самої революції Михайлин знаходився у власності Олександра Павловича Безака.
За радянської влади у Михайлині був колгосп, потім відділок радгоспу Юзефо — Миколаївського цукрового комбінату, а тепер відділок САТ «Юзефо — Миколаївське».
Виходить, що створення козацького поселення з хуторів і пасік можна датувати 1545 року, а як «круглу» дату урочища Михайлин — На Спаса 1545 року.
Школа
Ця стаття потребує для відповідності Вікіпедії. |
Село було мале. Після скасування кріпосного права, у селі нараховувалось тільки 54 двори. Селяни одержали по маленькому клаптику землі. На жителів села накладалися великі податки. Хто їх вчасно не виплачував, того карали, а то й зовсім руйнували його господарство.
В селі була корчма, а на цвинтарі стояла каплиця. Школи не було. Все населення було не письменним. Єдиним виключенням був піп.
На початку сімдесятих років село стало власністю поміщика , який був у Петрограді і жив за рахунок праці трудового населення Михайлина та Юзефовки.
Приблизно 1882 р. на зборах громадян села було вирішено найняти селянську хату для навчання дітей. Учителем був місцевий житель , який дістав початкову освіту у пана, будучи його козачком.
Навчанням було охоплено 20 учнів. Це були переважно хлопчики і до того ж рівного віку. Школярами переважно були діти заможних селян. Бідняки не мали чим платити за навчання, не мали в що одягти дітей і тому школа для них була недоступна.
1896 р. селяни за свої кошти побудували хату під школу. Це була трикласна церковно-приходська школа. В цьому приміщенні школа існувала до 1918 року. Учителем був . Навчались в школі 30-35 учнів, парти були дерев'яні, довгі та високі, за партами сиділо по 5 учнів. Всі учні вчилися в одному класі — комплекті. Викладання велося російською мовою. Учнів навчали читанню, письму та арифметиці. Головним предметом був закон Божий.
З 1918 по 1920 рр. школа знаходилась в приміщенні яке використовувалось під кооперацію. З 1920 р. школа почала працювати в будинку, де до 1917 року жив панський економ.
Після жовтневого перевороту в Росії, у селі стала працювати початкова школа. З 1919 р. по 1930 р. вчителем був і його дружина Софія Федорівна. У 1920 р. при допомозі комзенаму та активу села у колишньому панському будинку обладнано три класних кімнати. Це вже була повна початкова школа з чотирма класами, у яких нараховувалось 60 учнів. Вчителі були з відповідною освітою.
В селі було дуже багато неписьменного населення, майже всі з них жінки. Учительський колектив при допомозі активу села організував вечірні заняття з неписьменними і малописьменними громадянами. До 1928 р. доросле населення ліквідувало свою неписьменність.
1932 р. Михайлинська початкова школа було реорганізована у семирічну школу. У цьому ж році було добудовано класні кімнати, піонерську кімнату, учительську і кімнату для квартири вчителя. У колишньому приміщенні клубу обладнано майстерню для обробки дерева. Школа повністю була забезечена молодими висококваліфікованими кадрами. Протягом 1935-1940 р. школу очолював . В той час школа охоплювала навчання учнів у 5-7 класах з навколишніх сіл (Лопатин, Миколаївка, Великий Степ, Флоріанівка). У школі було більше 250 учнів, навчання проводилось у дві зміни. За перші роки комуністичної влади, школу закінчило близько 400 юнаків і дівчат.
Зі стін школи вийшли такі відомі люди як , письменник Василь Земляк та багато інших.
22 червня 1941 р. Гітлер, знехтувавши домовленістю про ненапад, напав на СРСР. В ніч на 20 липня 1941 р. через Михайлин пройшли останні частини червоних військ, а на ранок село окупували інші окупанти — нацисти. Нові знищили документацію сільради, господарства, пограбували школу. У селі стали господарювати німці.
Школа працювала з перебоями. Замість семирічної освіти дітей вчили тільки в початкових класах. Не було підручників, зошитів, канцприладдя. У школі не було опалення. Відвідували школу неохоче, до навчання відносились байдуже.
2 січня 1944 р. у село знову повернулись радянські части. Майже два з половиною місяці недалеко від села проходила передова лінія фронту. Молодь, в основному дівчата, допомагали солдатам: споруджували лінії оборони, підносили боєприпаси та інше.
Навчання у школі розпочалося 1 вересня 1944 року. Очолювала школу , яка до війни викладала російську мову і літературу. Повернувшись з евакуації, вона з великим ентузіазмом взялася до налагодження роботи в школі. Як і в інших школах, не було підручників, учнівського приладдя, не вистачало парт, столів. Багато шкільних меблів було спалено нацистами. Незважаючи на труднощі, діти з ентузіазмом бралися до навчання та виконували інші роботи, що стосувалися благоустрою будівель і шкільної садиби.
- Пам'ятник загиблим воїнам
Посилання
- Погода в селі Михайлин [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Michalin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 295. (пол.)
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Михайлин (Хмільницький район) |
Джерела
- Павло Мельник «На споконвічних перехрестях»
Література
- Миха́йлин // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.331
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mihajlin Miha jlin selo v Ukrayini u Samgorodockij silskij gromadi Hmilnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti Naselennya stanovit 640 osib selo Mihajlin Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Hmilnickij rajon Gromada Samgorodocka silska gromada Kod KATOTTG UA05120130170033553 Oblikova kartka Mihajlin Osnovni dani Zasnovane 1545 Naselennya 640 Plosha 2 646 km Gustota naselennya 241 87 osib km Poshtovij indeks 22162 Telefonnij kod 380 4342 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 35 08 pn sh 28 48 13 sh d 49 58556 pn sh 28 80361 sh d 49 58556 28 80361 Koordinati 49 35 08 pn sh 28 48 13 sh d 49 58556 pn sh 28 80361 sh d 49 58556 28 80361 Serednya visota nad rivnem morya 291 m Vodojmi r Desna Misceva vlada Adresa radi 22163 Vinnicka obl Hmilnickij r n s Samgorodok vul Miru bud 48 Karta Mihajlin Mihajlin Mapa Mihajlin u VikishovishiIstoriyaSelo Mihajlin Hmilnickogo rajonu zapozichilo nazvu vid imeni serednovichnogo Vinnickogo zem yanina Mihna Mihajla Gubinskogo Vin z bratom im ya yakogo ne vidome buv sered rotmistriv i lyudej groshovitih Dlya kozakiv bulo vidvedeno chastinu gubinskih i samgorodockih zemel de yim nadilyali po voloci polya Tut kozaki mali svoyi hutori pasiki i pashni Urochishe na samgorodockih gruntah pislya vidhodu kozakiv Mihna Mihajla Gubinskogo stali nazivati Mihajlin U 1598 r voyevoda Braclavskij Yanush Zbarazkij kupiv zemli samgorodockih gruntiv Mihajlin Pislya smerti voyevodi i dvoh jogo siniv zemli distalisya Yanushevij pleminnici Anni Vona vijshla zamizh za Konstyantina Vishneveckogo i prinesla ci zemli u rodinu Vishnevickih Pered Hmelnichchinoyu cimi zemlyami volodiv zatyatij vorog ukrayinstva Yarema Vishniveckij Jogo piddani kozaki pishli do Hmelnickogo i voyuvali Za ce Yarema nakazav ponishiti i rozignati kozako ruskih lyudej z usih cih kozackih poselen Mihajlina Pislya smerti Yaremi vsi vcilili nashadki rozignanih kozakiv povernulis do svoyih zemel Mihajlovogo urochisha Dali zemli kupiv graf Protasij Potockij U 1791 r za zgodoyu ostannogo polskogo korolya Stanislava Ponyatovskogo voyevoda poseliv na gruntah urochisha Mihajlin nimeckih kolonistiv golendriv Todi zemli urochisha posileno kolonizuvalisya chuzhincyami Na znachnij chastini urochisha osili kozacki nashadki i dili pochatok selu Mihajlin Pislya bankructva Potockogo i drugogo podilu Polshi chinovniki razom iz zemleyu perejshli do Rosiyi Mihajlinom zavolodiv Abramovich Do samoyi revolyuciyi Mihajlin znahodivsya u vlasnosti Oleksandra Pavlovicha Bezaka Za radyanskoyi vladi u Mihajlini buv kolgosp potim viddilok radgospu Yuzefo Mikolayivskogo cukrovogo kombinatu a teper viddilok SAT Yuzefo Mikolayivske Vihodit sho stvorennya kozackogo poselennya z hutoriv i pasik mozhna datuvati 1545 roku a yak kruglu datu urochisha Mihajlin Na Spasa 1545 roku ShkolaCya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Selo bulo male Pislya skasuvannya kriposnogo prava u seli narahovuvalos tilki 54 dvori Selyani oderzhali po malenkomu klaptiku zemli Na zhiteliv sela nakladalisya veliki podatki Hto yih vchasno ne viplachuvav togo karali a to j zovsim rujnuvali jogo gospodarstvo V seli bula korchma a na cvintari stoyala kaplicya Shkoli ne bulo Vse naselennya bulo ne pismennim Yedinim viklyuchennyam buv pip Na pochatku simdesyatih rokiv selo stalo vlasnistyu pomishika yakij buv u Petrogradi i zhiv za rahunok praci trudovogo naselennya Mihajlina ta Yuzefovki Priblizno 1882 r na zborah gromadyan sela bulo virisheno najnyati selyansku hatu dlya navchannya ditej Uchitelem buv miscevij zhitel yakij distav pochatkovu osvitu u pana buduchi jogo kozachkom Navchannyam bulo ohopleno 20 uchniv Ce buli perevazhno hlopchiki i do togo zh rivnogo viku Shkolyarami perevazhno buli diti zamozhnih selyan Bidnyaki ne mali chim platiti za navchannya ne mali v sho odyagti ditej i tomu shkola dlya nih bula nedostupna 1896 r selyani za svoyi koshti pobuduvali hatu pid shkolu Ce bula triklasna cerkovno prihodska shkola V comu primishenni shkola isnuvala do 1918 roku Uchitelem buv Navchalis v shkoli 30 35 uchniv parti buli derev yani dovgi ta visoki za partami sidilo po 5 uchniv Vsi uchni vchilisya v odnomu klasi komplekti Vikladannya velosya rosijskoyu movoyu Uchniv navchali chitannyu pismu ta arifmetici Golovnim predmetom buv zakon Bozhij Z 1918 po 1920 rr shkola znahodilas v primishenni yake vikoristovuvalos pid kooperaciyu Z 1920 r shkola pochala pracyuvati v budinku de do 1917 roku zhiv panskij ekonom Pislya zhovtnevogo perevorotu v Rosiyi u seli stala pracyuvati pochatkova shkola Z 1919 r po 1930 r vchitelem buv i jogo druzhina Sofiya Fedorivna U 1920 r pri dopomozi komzenamu ta aktivu sela u kolishnomu panskomu budinku obladnano tri klasnih kimnati Ce vzhe bula povna pochatkova shkola z chotirma klasami u yakih narahovuvalos 60 uchniv Vchiteli buli z vidpovidnoyu osvitoyu V seli bulo duzhe bagato nepismennogo naselennya majzhe vsi z nih zhinki Uchitelskij kolektiv pri dopomozi aktivu sela organizuvav vechirni zanyattya z nepismennimi i malopismennimi gromadyanami Do 1928 r dorosle naselennya likviduvalo svoyu nepismennist 1932 r Mihajlinska pochatkova shkola bulo reorganizovana u semirichnu shkolu U comu zh roci bulo dobudovano klasni kimnati pionersku kimnatu uchitelsku i kimnatu dlya kvartiri vchitelya U kolishnomu primishenni klubu obladnano majsternyu dlya obrobki dereva Shkola povnistyu bula zabezechena molodimi visokokvalifikovanimi kadrami Protyagom 1935 1940 r shkolu ocholyuvav V toj chas shkola ohoplyuvala navchannya uchniv u 5 7 klasah z navkolishnih sil Lopatin Mikolayivka Velikij Step Florianivka U shkoli bulo bilshe 250 uchniv navchannya provodilos u dvi zmini Za pershi roki komunistichnoyi vladi shkolu zakinchilo blizko 400 yunakiv i divchat Zi stin shkoli vijshli taki vidomi lyudi yak pismennik Vasil Zemlyak ta bagato inshih 22 chervnya 1941 r Gitler znehtuvavshi domovlenistyu pro nenapad napav na SRSR V nich na 20 lipnya 1941 r cherez Mihajlin projshli ostanni chastini chervonih vijsk a na ranok selo okupuvali inshi okupanti nacisti Novi znishili dokumentaciyu silradi gospodarstva pograbuvali shkolu U seli stali gospodaryuvati nimci Shkola pracyuvala z pereboyami Zamist semirichnoyi osviti ditej vchili tilki v pochatkovih klasah Ne bulo pidruchnikiv zoshitiv kancpriladdya U shkoli ne bulo opalennya Vidviduvali shkolu neohoche do navchannya vidnosilis bajduzhe 2 sichnya 1944 r u selo znovu povernulis radyanski chasti Majzhe dva z polovinoyu misyaci nedaleko vid sela prohodila peredova liniya frontu Molod v osnovnomu divchata dopomagali soldatam sporudzhuvali liniyi oboroni pidnosili boyepripasi ta inshe Navchannya u shkoli rozpochalosya 1 veresnya 1944 roku Ocholyuvala shkolu yaka do vijni vikladala rosijsku movu i literaturu Povernuvshis z evakuaciyi vona z velikim entuziazmom vzyalasya do nalagodzhennya roboti v shkoli Yak i v inshih shkolah ne bulo pidruchnikiv uchnivskogo priladdya ne vistachalo part stoliv Bagato shkilnih mebliv bulo spaleno nacistami Nezvazhayuchi na trudnoshi diti z entuziazmom bralisya do navchannya ta vikonuvali inshi roboti sho stosuvalisya blagoustroyu budivel i shkilnoyi sadibi Pam yatnik zagiblim voyinamPosilannyaPogoda v seli Mihajlin 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Michalin Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 295 pol PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mihajlin Hmilnickij rajon DzherelaPavlo Melnik Na spokonvichnih perehrestyah LiteraturaMiha jlin Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 331 Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi