Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марія Макарівна Микота (1924, Костопіль — 26 жовтня 1944, Мазярня, Хмельницька область) — розвідниця НКВС-НКДБ СРСР під час німецько-радянської війни, членкиня партизанського загону «Переможці». Разом зі своєю двоюрідною сестрою Лідією Лісовською вони були відомі як помічниці радянського агента Миколи Кузнецова. У документах НКВС фігурувала як агентка «Майя» та «17». Брала участь у ряді операцій Кузнецова, у тому числі здобула відомості про операцію, про підготовку замаху на лідерів країн-учасниць Тегеранської конференції. Вбита за нез'ясованих обставин у 1944 році.
| Микота Марія Макарівна | |
|---|---|
| пол. Maria Mikota | |
| Народження | 1924 Костопіль, Волинське воєводство, Польща |
| Смерть | 26 жовтня 1944 хутір Мазярня, Хмельницька область, УРСР, СРСР |
| Приналежність |  СРСР |
| Рід військ | розвідка (НКВС—НКГБ) |
| Роки служби | 1941—1944 |
| Війни / битви | Німецько-радянська війна |
| Нагороди |  |
Початок розвідувальної діяльності
Марія Микота народилася 1924 року в місті Костопіль, що входило до складу Волинського воєводства (нині Рівненська область України) . Війну застала в Костополі, 1941 року мало не була викрадена на примусові роботи до Німеччини через те, що один із поліцаїв безуспішно добивався кохання від Марії. Марію врятувала двоюрідна сестра Лідія Лісовська, офіціантка в ресторані «Дойчегофф», яка зняла її з поїзда до Рівного. З 1942 року Марія працювала буфетницею у вагоні-ресторані поїзда Харків — Берлін, проте після того, як її зґвалтували, пішла працювати у рівненське кафе «Дойчехауз». За деякими даними, вербувалася польською та німецькою розвідками (оперативні псевдоніми «17» та «Маленька Майя»). Співпрацю з радянською розвідкою Марія розпочала на вимогу Лідії, яка познайомила її з обер-лейтенантом Паулем Зібертом (він же агент 4-го управління НКДБ СРСР Микола Кузнецов).
У той же час Марію та Лідію спробували завербувати в СД, щоб інформувати службу безпеки про настрої та розмови в офіцерському та чиновницькому середовищі. Радянські партизани також переконували дівчат прийняти пропозицію, щоб отримувати цінну інформацію . Таким чином, на прохання партизанів Марія та Лідія стали співробітницями СД . Вважається, що Марія організувала бордель для німецьких офіцерів у своїй квартирі в будинку № 15 по вулиці Легіонів, де разом із сестрою обслуговувала офіцерів, отримуючи від них важливу інформацію про німецькі війська на Східному фронті та розвідувальні операції. Всю інформацію Микота передавала партизанам, попереджаючи їх про прийдешні каральні рейди.
Зв'язок із фоном Ортелем
Одним із важливих для Марії знайомств стала зустріч із штурмбаннфюрером СС Ульріхом фон Ортелем, одним із підлеглих Отто Скорцені. Марія познайомила Ортеля із Зібертом на квартирі доктора Поспєловського. Під час особистих розмов Ортель нерідко випивав і починав хвалитися своїми подвигами: так, під час однієї з розмов він проговорився, що завербував двох співробітників НКВС, які працювали у Рівному в передвоєнні роки. Ці агенти нібито пройшли навчання в рівненській школі під вивіскою приватної зуболікарні і були направлені до Москви для ліквідації двох високопоставлених генералів, які потрапили в полон під Сталінградом та вступили до антифашистського Союзу німецьких офіцерів — йшлося про колишнього командира 51-го командира німецької армії Вальтера фон Зейдліца та бувшого командира 376-ї піхотної дивізії Александре Эдлере фон Даниэльсе. Микота довела інформацію про передбачувану диверсію до Лісовської, а та повідомила Кузнецову, внаслідок чого агентів вдалося заарештувати і запобігти загибелі генералів .
Восени 1943 року Марія Микота була взята Лідією Лісовською як помічниця на роботу в будинок командувача 740-го з'єднання « східних батальйонів» генерал-майора Макса Ільгена: 15 листопада на основі інформації, наданої Лідією, генерал був схоплений групою з 4 осіб на чолі з Кузнецовим . Згідно з інформацією Дмитра Медведєва, восени того ж року в одній з бесід із Зібертом Ортель запропонував тому взяти участь в операції абвера в Персії, де повинна була пройти Тегеранська конференція за участю лідером СРСР, США та Великої Британії: абвер мав намір знищити лідерів країн-союзників, і Ортель пообіцяв Зіберту велику матеріальну винагороду в обмін на участь в операції. На думку А. С. Терещенка, «Майя» що мала стосунки з Ортелем також дізналася, незадовго до операції, про його наміри летіти в Персію , а Ортель навіть заради жарту запропонував привезти Микоті справжній перський килим (за версією Дмитра Медведєва, при цьому Ортель повідомив не Марії, а Лідії, причому це сталося за три доби до захоплення Ільгена) . На підставі повідомлень Микоти та Кузнецова радянським спецслужбам вдалося зірвати операцію абвера в Тегерані, але сам Ортель схоплений не був: він підлаштував власне самогубство, щоб замістити сліди зникнення , про що ввечері 15 листопада повідомив Зіберту гестапівець Макс Ясковець .
Загибель
Після звільнення Рівненської області радянськими військами та подальшого розформування загону «Переможці» і Лідію Лісовську, і Марію Микоту напередодні Нового 1944 року представили до орденів Вітчизняної війни І ступеня за розвідувальну діяльність у тилу ворога (за деякими даними, Микота була нагороджена 23 грудня 1943 року). 26 жовтня 1944 року Лідія Лісовська та Марія Микота вирушили на вручення орденів до Києва. Вони мали їхати зі Львова до Рівного. Біля Острога машина мала повернути у бік Рівного, але вона попрямувала на Хмельниччину. Під'їжджаючи до села Кам'янка, пригальмувала. На шосе Острог-Шумськ у селі Кам'янка Ізяславського (з 2020 року — Шепетівського району) Хмельницької області їхній автомобіль, шеститонна зелена військова машина («Студебеккер» з брезентовим тентом), зупинилася близько 19 години вечора на шосе Острог-Шумськ у Кам'янка Ізяславського (з 2020 року — Шепетівського району) Хмельницької області. Марію та Лідію супроводжували четверо чоловіків у радянській військовій формі. Лісовська мала посвідчення УНКДБ СРСР по Львівській області: пізніше з'ясувалося, що дівчатам замовили квитки на потяг, якими вони чомусь не скористалися .
Микота зійшла першою з машини, а коли Лісовська хотіла подати їй валізу, то прогриміли три постріли, причому, за словами свідків, Марія розмовляла з одним із офіцерів, а перед пострілами пролунав крик «Не стріляй!» Микота загинула одразу, а Лісовська була поранена першим пострілом і потім добита, коли автомобіль проїжджав поблизу хутора Мазярня Ізяславського (з 2020 року — Шепетівського району) Хмельницької області. Тіло Лісовської викинули у Мазярці. Наступного ранку обидва тіла виявили місцеві жителі.
Автомобіль, в якому їхали обидві дівчата, після стрілянини рвонув у бік Шумська, проігнорувавши вимоги бійців КПП, проломив шлагбаум і втік у напрямку міста Кременець на Тернопільщині. Розслідування контролював начальник 4-го управління НКДБ СРСР Павло Судоплатов, проте встановити обставини загибелі не вдалося. Серед версій причетних до вбивства осіб фігурували агенти гестапо, бойовики польських націоналістичних організацій та навіть українські націоналісти ; прихильники теорій змови стверджують про причетність НКВС до вбивства Микоти та Лісовської , оскільки ті були завербовані польською розвідкою, лояльною польському уряду в Лондоні.
Радянська історіографія свідчить, що розвідниці загинули «за загадкових обставин» і намагалася приписати вбивство сестер агентам гестапо або українським підпільникам. Однак сучасні українські історики, зокрема, Олександр Намозов, відзначає, що Лідію та Марію вбили чекісти. Підпільниці надто багато знали, а таких людей чекісти Сталіна не лишали в живих.
Обидві розвідниці поховали місцеві жителі у центрі села Кунів Ізяславського району Хмельницької області. На спільній для них могилі було встановлено пам'ятник. Орденами Вітчизняної війни Лісовська та Мікота були нагороджені посмертно .
Див. також
Примітки
- Терещенко, 2013, Агент 17 и майор фон Ортель.
- Гладков, 2001, Глава 12.
- (14 березня 2009). Историк Александр Намозов: «Основную часть важнейших сведений, переданных в Москву легендарным разведчиком Николаем Кузнецовым, добыли красавицы сестры Лидия Лисовская и Майя Микота». fakty.ua. оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- «Гауляйтера України мав убити німець. Розвідник Кузнєцов був запасним»: історик про те, чиї останки покояться на Пагорбі Слави у Львові. fakty.ua (укр.). Процитовано 25 липня 2023.
- Мамяченков, 2020, с. 318.
- Adam Kaczyński (22 березня 2011). Potrójne agentki - donosiły NKWD, gestapo i Polakom. Polska Zbrojna (пол.). Wiadomości.pl. Процитовано 1 лютого 2021.
- Владимир Антонов (6 квітня 2012). Женщины во внешней разведке и контрразведке. Независимое военное обозрение. оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2021.
- Александр Калганов (6 квітня 2000). Подвиг разведчицы. . ФСБ. оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- Медведев, 1985, Часть вторая. Хозяева мнимые и хозяева настоящие. Глава пятнадцатая.
- Медведев, 1985, Часть вторая. Хозяева мнимые и хозяева настоящие. Глава семнадцатая.
- Гладков, 2001, Глава 15.
- Нагородний лист в електронному банку документів «Подвиг Народу»
- Мамяченков, 2020, с. 319.
- Мамяченков, 2020, с. 320.
- Дівчата, які дуже багато знали: діяльність у Рівному в роки німецької окупації розвідниць Лісовської та Микоти - yes-rivne.com.ua (укр.). 20 лютого 2023. Процитовано 25 липня 2023.
Література
- Легенда советской разведки — Н. Кузнецов. — М. : Вече, 2001.
- Мамяченков В. Н. Женщина из легенды: Лидия Лисовская, соратница Н. И. Кузнецова // Великая Победа в реалиях современной эпохи: историческая память и национальная безопасность: сборник научных статей. — Екатеринбург : Сократ, 2020. — 19 липня. — С. 316—321.
- Сильные духом / Вступ. ст. А. В. Цессарского; Ил. И. Л. Ушакова. — М. : Правда, 1985. — 512 с. — 500000 прим.
- Терещенко А. С.. СМЕРШ в Тегеране. — М. : Аква-Терм, 2013. — 320 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Makarivna Mikota 1924 Kostopil 26 zhovtnya 1944 Mazyarnya Hmelnicka oblast rozvidnicya NKVS NKDB SRSR pid chas nimecko radyanskoyi vijni chlenkinya partizanskogo zagonu Peremozhci Razom zi svoyeyu dvoyuridnoyu sestroyu Lidiyeyu Lisovskoyu voni buli vidomi yak pomichnici radyanskogo agenta Mikoli Kuznecova U dokumentah NKVS figuruvala yak agentka Majya ta 17 Brala uchast u ryadi operacij Kuznecova u tomu chisli zdobula vidomosti pro operaciyu pro pidgotovku zamahu na lideriv krayin uchasnic Tegeranskoyi konferenciyi Vbita za nez yasovanih obstavin u 1944 roci Mikota Mariya Makarivnapol Maria MikotaNarodzhennya1924 1924 Kostopil Volinske voyevodstvo PolshaSmert26 zhovtnya 1944 1944 10 26 hutir Mazyarnya Hmelnicka oblast URSR SRSRPrinalezhnist SRSRRid vijskrozvidka NKVS NKGB Roki sluzhbi1941 1944Vijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiPochatok rozviduvalnoyi diyalnostiMariya Mikota narodilasya 1924 roku v misti Kostopil sho vhodilo do skladu Volinskogo voyevodstva nini Rivnenska oblast Ukrayini Vijnu zastala v Kostopoli 1941 roku malo ne bula vikradena na primusovi roboti do Nimechchini cherez te sho odin iz policayiv bezuspishno dobivavsya kohannya vid Mariyi Mariyu vryatuvala dvoyuridna sestra Lidiya Lisovska oficiantka v restorani Dojchegoff yaka znyala yiyi z poyizda do Rivnogo Z 1942 roku Mariya pracyuvala bufetniceyu u vagoni restorani poyizda Harkiv Berlin prote pislya togo yak yiyi zgvaltuvali pishla pracyuvati u rivnenske kafe Dojchehauz Za deyakimi danimi verbuvalasya polskoyu ta nimeckoyu rozvidkami operativni psevdonimi 17 ta Malenka Majya Spivpracyu z radyanskoyu rozvidkoyu Mariya rozpochala na vimogu Lidiyi yaka poznajomila yiyi z ober lejtenantom Paulem Zibertom vin zhe agent 4 go upravlinnya NKDB SRSR Mikola Kuznecov U toj zhe chas Mariyu ta Lidiyu sprobuvali zaverbuvati v SD shob informuvati sluzhbu bezpeki pro nastroyi ta rozmovi v oficerskomu ta chinovnickomu seredovishi Radyanski partizani takozh perekonuvali divchat prijnyati propoziciyu shob otrimuvati cinnu informaciyu Takim chinom na prohannya partizaniv Mariya ta Lidiya stali spivrobitnicyami SD Vvazhayetsya sho Mariya organizuvala bordel dlya nimeckih oficeriv u svoyij kvartiri v budinku 15 po vulici Legioniv de razom iz sestroyu obslugovuvala oficeriv otrimuyuchi vid nih vazhlivu informaciyu pro nimecki vijska na Shidnomu fronti ta rozviduvalni operaciyi Vsyu informaciyu Mikota peredavala partizanam poperedzhayuchi yih pro prijdeshni karalni rejdi Zv yazok iz fonom OrtelemOdnim iz vazhlivih dlya Mariyi znajomstv stala zustrich iz shturmbannfyurerom SS Ulrihom fon Ortelem odnim iz pidleglih Otto Skorceni Mariya poznajomila Ortelya iz Zibertom na kvartiri doktora Pospyelovskogo Pid chas osobistih rozmov Ortel neridko vipivav i pochinav hvalitisya svoyimi podvigami tak pid chas odniyeyi z rozmov vin progovorivsya sho zaverbuvav dvoh spivrobitnikiv NKVS yaki pracyuvali u Rivnomu v peredvoyenni roki Ci agenti nibito projshli navchannya v rivnenskij shkoli pid viviskoyu privatnoyi zubolikarni i buli napravleni do Moskvi dlya likvidaciyi dvoh visokopostavlenih generaliv yaki potrapili v polon pid Stalingradom ta vstupili do antifashistskogo Soyuzu nimeckih oficeriv jshlosya pro kolishnogo komandira 51 go komandira nimeckoyi armiyi Valtera fon Zejdlica ta buvshogo komandira 376 yi pihotnoyi diviziyi Aleksandre Edlere fon Danielse Mikota dovela informaciyu pro peredbachuvanu diversiyu do Lisovskoyi a ta povidomila Kuznecovu vnaslidok chogo agentiv vdalosya zaareshtuvati i zapobigti zagibeli generaliv Voseni 1943 roku Mariya Mikota bula vzyata Lidiyeyu Lisovskoyu yak pomichnicya na robotu v budinok komanduvacha 740 go z yednannya shidnih bataljoniv general majora Maksa Ilgena 15 listopada na osnovi informaciyi nadanoyi Lidiyeyu general buv shoplenij grupoyu z 4 osib na choli z Kuznecovim Zgidno z informaciyeyu Dmitra Medvedyeva voseni togo zh roku v odnij z besid iz Zibertom Ortel zaproponuvav tomu vzyati uchast v operaciyi abvera v Persiyi de povinna bula projti Tegeranska konferenciya za uchastyu liderom SRSR SShA ta Velikoyi Britaniyi abver mav namir znishiti lideriv krayin soyuznikiv i Ortel poobicyav Zibertu veliku materialnu vinagorodu v obmin na uchast v operaciyi Na dumku A S Tereshenka Majya sho mala stosunki z Ortelem takozh diznalasya nezadovgo do operaciyi pro jogo namiri letiti v Persiyu a Ortel navit zaradi zhartu zaproponuvav privezti Mikoti spravzhnij perskij kilim za versiyeyu Dmitra Medvedyeva pri comu Ortel povidomiv ne Mariyi a Lidiyi prichomu ce stalosya za tri dobi do zahoplennya Ilgena Na pidstavi povidomlen Mikoti ta Kuznecova radyanskim specsluzhbam vdalosya zirvati operaciyu abvera v Tegerani ale sam Ortel shoplenij ne buv vin pidlashtuvav vlasne samogubstvo shob zamistiti slidi zniknennya pro sho vvecheri 15 listopada povidomiv Zibertu gestapivec Maks Yaskovec ZagibelPislya zvilnennya Rivnenskoyi oblasti radyanskimi vijskami ta podalshogo rozformuvannya zagonu Peremozhci i Lidiyu Lisovsku i Mariyu Mikotu naperedodni Novogo 1944 roku predstavili do ordeniv Vitchiznyanoyi vijni I stupenya za rozviduvalnu diyalnist u tilu voroga za deyakimi danimi Mikota bula nagorodzhena 23 grudnya 1943 roku 26 zhovtnya 1944 roku Lidiya Lisovska ta Mariya Mikota virushili na vruchennya ordeniv do Kiyeva Voni mali yihati zi Lvova do Rivnogo Bilya Ostroga mashina mala povernuti u bik Rivnogo ale vona popryamuvala na Hmelnichchinu Pid yizhdzhayuchi do sela Kam yanka prigalmuvala Na shose Ostrog Shumsk u seli Kam yanka Izyaslavskogo z 2020 roku Shepetivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti yihnij avtomobil shestitonna zelena vijskova mashina Studebekker z brezentovim tentom zupinilasya blizko 19 godini vechora na shose Ostrog Shumsk u Kam yanka Izyaslavskogo z 2020 roku Shepetivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Mariyu ta Lidiyu suprovodzhuvali chetvero cholovikiv u radyanskij vijskovij formi Lisovska mala posvidchennya UNKDB SRSR po Lvivskij oblasti piznishe z yasuvalosya sho divchatam zamovili kvitki na potyag yakimi voni chomus ne skoristalisya Mikota zijshla pershoyu z mashini a koli Lisovska hotila podati yij valizu to progrimili tri postrili prichomu za slovami svidkiv Mariya rozmovlyala z odnim iz oficeriv a pered postrilami prolunav krik Ne strilyaj Mikota zaginula odrazu a Lisovska bula poranena pershim postrilom i potim dobita koli avtomobil proyizhdzhav poblizu hutora Mazyarnya Izyaslavskogo z 2020 roku Shepetivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Tilo Lisovskoyi vikinuli u Mazyarci Nastupnogo ranku obidva tila viyavili miscevi zhiteli Avtomobil v yakomu yihali obidvi divchata pislya strilyanini rvonuv u bik Shumska proignoruvavshi vimogi bijciv KPP prolomiv shlagbaum i vtik u napryamku mista Kremenec na Ternopilshini Rozsliduvannya kontrolyuvav nachalnik 4 go upravlinnya NKDB SRSR Pavlo Sudoplatov prote vstanoviti obstavini zagibeli ne vdalosya Sered versij prichetnih do vbivstva osib figuruvali agenti gestapo bojoviki polskih nacionalistichnih organizacij ta navit ukrayinski nacionalisti prihilniki teorij zmovi stverdzhuyut pro prichetnist NKVS do vbivstva Mikoti ta Lisovskoyi oskilki ti buli zaverbovani polskoyu rozvidkoyu loyalnoyu polskomu uryadu v Londoni Radyanska istoriografiya svidchit sho rozvidnici zaginuli za zagadkovih obstavin i namagalasya pripisati vbivstvo sester agentam gestapo abo ukrayinskim pidpilnikam Odnak suchasni ukrayinski istoriki zokrema Oleksandr Namozov vidznachaye sho Lidiyu ta Mariyu vbili chekisti Pidpilnici nadto bagato znali a takih lyudej chekisti Stalina ne lishali v zhivih Obidvi rozvidnici pohovali miscevi zhiteli u centri sela Kuniv Izyaslavskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Na spilnij dlya nih mogili bulo vstanovleno pam yatnik Ordenami Vitchiznyanoyi vijni Lisovska ta Mikota buli nagorodzheni posmertno Div takozhLisovska Lidiya IvanivnaPrimitkiTereshenko 2013 Agent 17 i major fon Ortel Gladkov 2001 Glava 12 14 bereznya 2009 Istorik Aleksandr Namozov Osnovnuyu chast vazhnejshih svedenij peredannyh v Moskvu legendarnym razvedchikom Nikolaem Kuznecovym dobyli krasavicy sestry Lidiya Lisovskaya i Majya Mikota fakty ua originalu za 5 lyutogo 2021 Procitovano 1 lyutogo 2021 Gaulyajtera Ukrayini mav ubiti nimec Rozvidnik Kuznyecov buv zapasnim istorik pro te chiyi ostanki pokoyatsya na Pagorbi Slavi u Lvovi fakty ua ukr Procitovano 25 lipnya 2023 Mamyachenkov 2020 s 318 Adam Kaczynski 22 bereznya 2011 Potrojne agentki donosily NKWD gestapo i Polakom Polska Zbrojna pol Wiadomosci pl Procitovano 1 lyutogo 2021 Vladimir Antonov 6 kvitnya 2012 Zhenshiny vo vneshnej razvedke i kontrrazvedke Nezavisimoe voennoe obozrenie originalu za 8 lyutogo 2021 Procitovano 2 lyutogo 2021 Aleksandr Kalganov 6 kvitnya 2000 Podvig razvedchicy FSB originalu za 5 lyutogo 2021 Procitovano 1 lyutogo 2021 Medvedev 1985 Chast vtoraya Hozyaeva mnimye i hozyaeva nastoyashie Glava pyatnadcataya Medvedev 1985 Chast vtoraya Hozyaeva mnimye i hozyaeva nastoyashie Glava semnadcataya Gladkov 2001 Glava 15 Nagorodnij list v elektronnomu banku dokumentiv Podvig Narodu Mamyachenkov 2020 s 319 Mamyachenkov 2020 s 320 Divchata yaki duzhe bagato znali diyalnist u Rivnomu v roki nimeckoyi okupaciyi rozvidnic Lisovskoyi ta Mikoti yes rivne com ua ukr 20 lyutogo 2023 Procitovano 25 lipnya 2023 LiteraturaLegenda sovetskoj razvedki N Kuznecov M Veche 2001 Mamyachenkov V N Zhenshina iz legendy Lidiya Lisovskaya soratnica N I Kuznecova Velikaya Pobeda v realiyah sovremennoj epohi istoricheskaya pamyat i nacionalnaya bezopasnost sbornik nauchnyh statej Ekaterinburg Sokrat 2020 19 lipnya S 316 321 Silnye duhom Vstup st A V Cessarskogo Il I L Ushakova M Pravda 1985 512 s 500000 prim Tereshenko A S SMERSh v Tegerane M Akva Term 2013 320 s ISBN 978 5 905024 12 2