Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тегеранська конференція відбулась 28 листопада 1 грудня 1943 р в Тегерані столиці Ірану Йосиф Сталін Франклін Рузвельт т

Тегеранська конференція (1943)

Тегеранська конференція (1943)

Тегеранська конференція відбулась 28 листопада — 1 грудня 1943 р. в Тегерані, столиці Ірану.

image
Йосиф Сталін, Франклін Рузвельт та Вінстон Черчилль

На ній вперше зібралась «Велика Трійка» — голова РНК СРСР Йосип Віссаріонович Сталін, президент США Франклін Делано Рузвельт та прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Леонард Спенсер-Черчилль. Це була перша конференція «Великої Трійки» (СРСР, США, Велика Британія) за час Другої світової війни, її спадкоємицями були Ялтинська та Потсдамська конференції. Конференція мала на меті розробку кінцевої стратегії боротьби проти Третього Рейху та її союзників. Основним питанням було відкриття другого фронту в Західній Європі. Водночас обговорювались («Декларація про Іран»), про початок СРСР війни з Японською імперією після розгрому нацистської Німеччини й де-факто було закріплено за Радянським Союзом право як контрибуцію приєднати до себе після перемоги частину Східної Пруссії.

Основні результати

  1. Підписано угоду щодо підтримки Югославських партизанів зброєю та амуніцією, а також спецопераціями.
  2. Було досягнуто згоди у тому, що найбажанішим був би вступ Туреччини до війни на боці союзників до кінця року.
  3. Якщо Туреччина вступила б у війну, Радянський Союз мав би підтримати її.
  4. 30 листопада було узгоджено, що операція «Оверлорд» розпочнеться у травні 1944 року разом із діями у південній Франції.
  5. Домовились, що військові штаби Великої Трійки тісно співпрацюватимуть.
  6. Велика Британія та США пообіцяли Сталіну, що надішлють війська до Західної Європи протягом весни 1944 року.
  7. За наполяганням Сталіна, кордони післявоєнної Польщі визначались за річками Одер (Одра) і Нейсе (Ниса) та лінією Керзона.
  8. Попередньо узгоджено створення Організації Об'єднаних Націй.
  9. Радянський Союз погодився розпочати війну проти Японської імперії після поразки Третього Рейху.

Міжнародне значення Тегеранської конференції, незважаючи на певні суперечності між її учасниками, було величезним. Її рішення передбачали не тільки прискорення закінчення війни в Європі, а й перспективи розвитку європейських країн у мирний час. Конференція «Великої трійки» підтвердила силу і єдність антигітлерівської коаліції, знаменувала новий етап її діяльності.

Організація конференції

З метою забезпечення безпеки в іранській столиці президент США зупинився не у власному посольстві, а в радянському, яке було розташоване напроти британського. Між посольствами створили брезентовий коридор, аби переміщення лідерів не були видні ззовні. Створений таким чином дипломатичний комплекс оточили трьома кільцями піхоти і танків. На три дні конференції місто було повністю блоковане військами і спецслужбами. У Тегерані припинили діяльність усіх ЗМІ, відключили телефон, телеграф і радіозв'язок. Навіть сім'ї радянських дипломатів були тимчасово «евакуйовані» із зони майбутніх переговорів.

Перебіг конференції

На конференції чітко означилося прагнення Рузвельта й Сталіна домовитись. Черчилль спочатку тримався попередньої стратегії ізоляції «росіян». Рузвельт же запропонував, аби радянський представник був присутнім на всіх британо-американських зустрічах перед спільною бесідою. Ідея глобального регулювання міжнародних відносин рівно імпонувала Рузвельту і Сталіну. Черчилль щодо цього був консервативним, не вірив особливо у повоєнну співпрацю з СРСР, сумнівався в ефективності майбутньої нової міжнародної Організації Об'єднаних Націй (ООН) і бачив за цією ідеєю план відтіснити Велику Британію на периферію міжнародної політики.

Чільне місце в роботі Тегеранської конференції зайняло узгодження . Незважаючи на ухвали попередніх союзних конференцій, Черчилль знов поставив питання про те, аби відкласти висадку британо-американських військ у Франції і замість неї провести ряд операцій на Балканах (сподіваючись запобігти розростанню ). Проте Сталін і Рузвельт чинили опір цьому, вважаючи тільки північ Франції придатним місцем для . Було узгоджено, що другий фронт буде відкритий на півночі Франції в травні 1944 року. Сталін пообіцяв, що радянські війська почнуть наступ приблизно в цей же час з метою запобігти перекиданню німецьких сил зі Східного на Західний фронт.

Після довгих дебатів проблема «Оверлорд» попала в безвихідь. Тоді Сталін піднявся з крісла і, звернувшись до Ворошилова та Молотова, з роздратуванням сказав: «У нас надто багато справ вдома, аби тут гаяти час. Нічого путнього, як я бачу, не виходить». Настав критичний момент. Черчилль зрозумів це і, побоюючись, що конференцію може бути зірвано, пішов на компроміс.

— О. Б. Рахманін [1]

Питання Німеччини

На конференції обговорювалося питання про майбутнє Німеччини. Рузвельт і Сталін висловилися на користь роздроблення Німеччини на дрібні держави з тим, аби виключити відродження німецького експансіонізму. Рузвельт запропонував на п'ять частин і передати Кіль, Гамбург, Рур і Саар під контроль Об'єднаних Націй. Сталін зробив особливий наголос на тому, що об'єднанню Німеччини вони мають запобігти за будь-яку ціну. Остаточного рішення з цього питання, проте, прийнято не було.

Питання Польщі

Болючим на конференції і спірним для радянсько-британських відносин було питання про Польщу. На цей час Сталін порвав відносини з польським урядом в екзилі, що розміщувався в Лондоні. Висунуте за підтримки британців питання про розстріли польських військовослужбовців у під Смоленськом Кремль розглядав як шантаж із метою змусити Москву піти на територіальні поступки. Президент Рузвельт конфіденційно повідомив Сталіну, що з міркувань внутрішньої політики поки що не може публічно взяти участь у будь-якій домовленості, метою якої було б приєднання східної частини Польщі та прибалтійських країн до Радянського Союзу. Однак він сказав, що цілком свідомий того, що три балтійські держави «у минулому, а також зовсім нещодавно були складовою Росії». І президент додав жартома, що не має наміру воювати з Радянським Союзом через них.

Питання Фінляндії

Питання Фінляндії не поставало аж до останнього дня конференції. Черчилль сказав, що вважає безпеку Ленінграда важливою і готовий визнати позицію Радянського Союзу як провідної військово-морської та повітряної сили в Балтійському морі. Після чого додав, що був би надзвичайно засмучений, якби щось зашкодило незалежності Фінляндії. Сталін заспокоїв західних лідерів, пояснивши, що не має наміру упокорювати Фінляндію або перетворювати її на провінцію Радянського Союзу, якщо з нею буде укладено мир на умовах, запропонованих СРСР. Але Фінляндія має компенсувати Радянському Союзу половину завданих нею збитків та вигнати німців зі своєї території. Він рішучо відкинув сумніви Черчилля щодо доречності вимагати військових репарацій від Фінляндії та пропозицію Рузвельта залишити Фінляндії Виборг. Про сепаратний мир із Фінляндією не може бути й мови, якщо СРСР доведеться поступитись своїми інтересами, заявив він. Сталін запевнив своїх колег, що готовий вести переговори з Рюті, і представив свої вимоги до Фінляндії: відновлення мирного договору 1940 року, передача бази в Ганко або повне включення регіону Печенги до складу Радянського Союзу, сплата військових репарацій, виведення німецьких військ та демобілізація фінської армії. Західні лідери не опирались. Черчилль сказав, що британський уряд залишає усю справу на розсуд росіян.

Обговорення радянських кордонів

У Тегерані Сталін підтвердив, що східний радянсько-польський кордон повинний проходити по лінії, встановленій у вересні 1939 року, і запропонував пересунути західний польський кордон до Одеру (Одрі) та Нейсе (Нисі). Черчилль погодився з цією пропозицією, відмітивши, що землі, що отримуються Польщею, набагато кращі за землі, які вона віддає. Сталін заявив також, що СРСР розраховує отримати Кенігсберг і пересунути кордон із Фінляндією подалі від Ленінграда (див ще: фінська кампанія).

На конференції чітко позначилася згода західних союзників піти назустріч Сталіну в територіальному питанні. Тут же була зроблена заявка на те, що післявоєнний світ управлятиметься (СРСР, США, Велика Британія, Франція), що діють під егідою нової міжнародної організації. Для СРСР це був колосальний прорив; США також вперше, після Вільсона, брали на себе глобальні функції; Велика Британія, роль якої відносно зменшувалася, повинна була задовольнятися вже тим, що не випала з Великої Трійки.

На конференції було прийнято «Декларацію про Іран», у якій учасники заявили «про своє бажання зберегти повну незалежність, суверенітет і територіальну недоторканність Ірану».

На закінчення Сталін дав обіцянку про вступ СРСР у війну проти Японської імперії після поразки Третього Рейху.

Тегеранська конференція укріпила співпрацю головних держав антигітлерівської коаліції і погоджувала плани військових дій проти Німеччини.

День народження Черчилля

30 листопада в британському посольстві було влаштовано урочистий прийом з нагоди дня народження Черчилля.

На прийомі було багато тостів, але один запам'ятався всім. Президент США сказав: «В той час, як ми тут святкуємо день народження британського прем'єр-міністра, Червона Армія продовжує тіснити нацистські полчища. За успіхи радянської зброї!»

Див. також

Примітки

  1. Вехвіляйнен, Оллі (2010). Фінляндія в Другій світовій війні: між Німеччиною і Росією (Українською) . Темпора. с. 152. ISBN .

Джерела та література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Tehran Conference

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tegeranska konferenciya vidbulas 28 listopada 1 grudnya 1943 r v Tegerani stolici Iranu Josif Stalin Franklin Ruzvelt ta Vinston Cherchill Na nij vpershe zibralas Velika Trijka golova RNK SRSR Josip Vissarionovich Stalin prezident SShA Franklin Delano Ruzvelt ta prem yer ministr Velikoyi Britaniyi Vinston Leonard Spenser Cherchill Ce bula persha konferenciya Velikoyi Trijki SRSR SShA Velika Britaniya za chas Drugoyi svitovoyi vijni yiyi spadkoyemicyami buli Yaltinska ta Potsdamska konferenciyi Konferenciya mala na meti rozrobku kincevoyi strategiyi borotbi proti Tretogo Rejhu ta yiyi soyuznikiv Osnovnim pitannyam bulo vidkrittya drugogo frontu v Zahidnij Yevropi Vodnochas obgovoryuvalis Deklaraciya pro Iran pro pochatok SRSR vijni z Yaponskoyu imperiyeyu pislya rozgromu nacistskoyi Nimechchini j de fakto bulo zakripleno za Radyanskim Soyuzom pravo yak kontribuciyu priyednati do sebe pislya peremogi chastinu Shidnoyi Prussiyi Osnovni rezultatiPidpisano ugodu shodo pidtrimki Yugoslavskih partizaniv zbroyeyu ta amuniciyeyu a takozh specoperaciyami Bulo dosyagnuto zgodi u tomu sho najbazhanishim buv bi vstup Turechchini do vijni na boci soyuznikiv do kincya roku Yaksho Turechchina vstupila b u vijnu Radyanskij Soyuz mav bi pidtrimati yiyi 30 listopada bulo uzgodzheno sho operaciya Overlord rozpochnetsya u travni 1944 roku razom iz diyami u pivdennij Franciyi Domovilis sho vijskovi shtabi Velikoyi Trijki tisno spivpracyuvatimut Velika Britaniya ta SShA poobicyali Stalinu sho nadishlyut vijska do Zahidnoyi Yevropi protyagom vesni 1944 roku Za napolyagannyam Stalina kordoni pislyavoyennoyi Polshi viznachalis za richkami Oder Odra i Nejse Nisa ta liniyeyu Kerzona Poperedno uzgodzheno stvorennya Organizaciyi Ob yednanih Nacij Radyanskij Soyuz pogodivsya rozpochati vijnu proti Yaponskoyi imperiyi pislya porazki Tretogo Rejhu Mizhnarodne znachennya Tegeranskoyi konferenciyi nezvazhayuchi na pevni superechnosti mizh yiyi uchasnikami bulo velicheznim Yiyi rishennya peredbachali ne tilki priskorennya zakinchennya vijni v Yevropi a j perspektivi rozvitku yevropejskih krayin u mirnij chas Konferenciya Velikoyi trijki pidtverdila silu i yednist antigitlerivskoyi koaliciyi znamenuvala novij etap yiyi diyalnosti Organizaciya konferenciyiZ metoyu zabezpechennya bezpeki v iranskij stolici prezident SShA zupinivsya ne u vlasnomu posolstvi a v radyanskomu yake bulo roztashovane naproti britanskogo Mizh posolstvami stvorili brezentovij koridor abi peremishennya lideriv ne buli vidni zzovni Stvorenij takim chinom diplomatichnij kompleks otochili troma kilcyami pihoti i tankiv Na tri dni konferenciyi misto bulo povnistyu blokovane vijskami i specsluzhbami U Tegerani pripinili diyalnist usih ZMI vidklyuchili telefon telegraf i radiozv yazok Navit sim yi radyanskih diplomativ buli timchasovo evakujovani iz zoni majbutnih peregovoriv Perebig konferenciyiNa konferenciyi chitko oznachilosya pragnennya Ruzvelta j Stalina domovitis Cherchill spochatku trimavsya poperednoyi strategiyi izolyaciyi rosiyan Ruzvelt zhe zaproponuvav abi radyanskij predstavnik buv prisutnim na vsih britano amerikanskih zustrichah pered spilnoyu besidoyu Ideya globalnogo regulyuvannya mizhnarodnih vidnosin rivno imponuvala Ruzveltu i Stalinu Cherchill shodo cogo buv konservativnim ne viriv osoblivo u povoyennu spivpracyu z SRSR sumnivavsya v efektivnosti majbutnoyi novoyi mizhnarodnoyi Organizaciyi Ob yednanih Nacij OON i bachiv za ciyeyu ideyeyu plan vidtisniti Veliku Britaniyu na periferiyu mizhnarodnoyi politiki Chilne misce v roboti Tegeranskoyi konferenciyi zajnyalo uzgodzhennya Nezvazhayuchi na uhvali poperednih soyuznih konferencij Cherchill znov postaviv pitannya pro te abi vidklasti visadku britano amerikanskih vijsk u Franciyi i zamist neyi provesti ryad operacij na Balkanah spodivayuchis zapobigti rozrostannyu Prote Stalin i Ruzvelt chinili opir comu vvazhayuchi tilki pivnich Franciyi pridatnim miscem dlya Bulo uzgodzheno sho drugij front bude vidkritij na pivnochi Franciyi v travni 1944 roku Stalin poobicyav sho radyanski vijska pochnut nastup priblizno v cej zhe chas z metoyu zapobigti perekidannyu nimeckih sil zi Shidnogo na Zahidnij front Pislya dovgih debativ problema Overlord popala v bezvihid Todi Stalin pidnyavsya z krisla i zvernuvshis do Voroshilova ta Molotova z rozdratuvannyam skazav U nas nadto bagato sprav vdoma abi tut gayati chas Nichogo putnogo yak ya bachu ne vihodit Nastav kritichnij moment Cherchill zrozumiv ce i poboyuyuchis sho konferenciyu mozhe buti zirvano pishov na kompromis O B Rahmanin 1 Pitannya Nimechchini Na konferenciyi obgovoryuvalosya pitannya pro majbutnye Nimechchini Ruzvelt i Stalin vislovilisya na korist rozdroblennya Nimechchini na dribni derzhavi z tim abi viklyuchiti vidrodzhennya nimeckogo ekspansionizmu Ruzvelt zaproponuvav na p yat chastin i peredati Kil Gamburg Rur i Saar pid kontrol Ob yednanih Nacij Stalin zrobiv osoblivij nagolos na tomu sho ob yednannyu Nimechchini voni mayut zapobigti za bud yaku cinu Ostatochnogo rishennya z cogo pitannya prote prijnyato ne bulo Pitannya Polshi Bolyuchim na konferenciyi i spirnim dlya radyansko britanskih vidnosin bulo pitannya pro Polshu Na cej chas Stalin porvav vidnosini z polskim uryadom v ekzili sho rozmishuvavsya v Londoni Visunute za pidtrimki britanciv pitannya pro rozstrili polskih vijskovosluzhbovciv u pid Smolenskom Kreml rozglyadav yak shantazh iz metoyu zmusiti Moskvu piti na teritorialni postupki Prezident Ruzvelt konfidencijno povidomiv Stalinu sho z mirkuvan vnutrishnoyi politiki poki sho ne mozhe publichno vzyati uchast u bud yakij domovlenosti metoyu yakoyi bulo b priyednannya shidnoyi chastini Polshi ta pribaltijskih krayin do Radyanskogo Soyuzu Odnak vin skazav sho cilkom svidomij togo sho tri baltijski derzhavi u minulomu a takozh zovsim neshodavno buli skladovoyu Rosiyi I prezident dodav zhartoma sho ne maye namiru voyuvati z Radyanskim Soyuzom cherez nih Pitannya Finlyandiyi Pitannya Finlyandiyi ne postavalo azh do ostannogo dnya konferenciyi Cherchill skazav sho vvazhaye bezpeku Leningrada vazhlivoyu i gotovij viznati poziciyu Radyanskogo Soyuzu yak providnoyi vijskovo morskoyi ta povitryanoyi sili v Baltijskomu mori Pislya chogo dodav sho buv bi nadzvichajno zasmuchenij yakbi shos zashkodilo nezalezhnosti Finlyandiyi Stalin zaspokoyiv zahidnih lideriv poyasnivshi sho ne maye namiru upokoryuvati Finlyandiyu abo peretvoryuvati yiyi na provinciyu Radyanskogo Soyuzu yaksho z neyu bude ukladeno mir na umovah zaproponovanih SRSR Ale Finlyandiya maye kompensuvati Radyanskomu Soyuzu polovinu zavdanih neyu zbitkiv ta vignati nimciv zi svoyeyi teritoriyi Vin rishucho vidkinuv sumnivi Cherchillya shodo dorechnosti vimagati vijskovih reparacij vid Finlyandiyi ta propoziciyu Ruzvelta zalishiti Finlyandiyi Viborg Pro separatnij mir iz Finlyandiyeyu ne mozhe buti j movi yaksho SRSR dovedetsya postupitis svoyimi interesami zayaviv vin Stalin zapevniv svoyih koleg sho gotovij vesti peregovori z Ryuti i predstaviv svoyi vimogi do Finlyandiyi vidnovlennya mirnogo dogovoru 1940 roku peredacha bazi v Ganko abo povne vklyuchennya regionu Pechengi do skladu Radyanskogo Soyuzu splata vijskovih reparacij vivedennya nimeckih vijsk ta demobilizaciya finskoyi armiyi Zahidni lideri ne opiralis Cherchill skazav sho britanskij uryad zalishaye usyu spravu na rozsud rosiyan Obgovorennya radyanskih kordoniv U Tegerani Stalin pidtverdiv sho shidnij radyansko polskij kordon povinnij prohoditi po liniyi vstanovlenij u veresni 1939 roku i zaproponuvav peresunuti zahidnij polskij kordon do Oderu Odri ta Nejse Nisi Cherchill pogodivsya z ciyeyu propoziciyeyu vidmitivshi sho zemli sho otrimuyutsya Polsheyu nabagato krashi za zemli yaki vona viddaye Stalin zayaviv takozh sho SRSR rozrahovuye otrimati Kenigsberg i peresunuti kordon iz Finlyandiyeyu podali vid Leningrada div she finska kampaniya Na konferenciyi chitko poznachilasya zgoda zahidnih soyuznikiv piti nazustrich Stalinu v teritorialnomu pitanni Tut zhe bula zroblena zayavka na te sho pislyavoyennij svit upravlyatimetsya SRSR SShA Velika Britaniya Franciya sho diyut pid egidoyu novoyi mizhnarodnoyi organizaciyi Dlya SRSR ce buv kolosalnij proriv SShA takozh vpershe pislya Vilsona brali na sebe globalni funkciyi Velika Britaniya rol yakoyi vidnosno zmenshuvalasya povinna bula zadovolnyatisya vzhe tim sho ne vipala z Velikoyi Trijki Na konferenciyi bulo prijnyato Deklaraciyu pro Iran u yakij uchasniki zayavili pro svoye bazhannya zberegti povnu nezalezhnist suverenitet i teritorialnu nedotorkannist Iranu Na zakinchennya Stalin dav obicyanku pro vstup SRSR u vijnu proti Yaponskoyi imperiyi pislya porazki Tretogo Rejhu Tegeranska konferenciya ukripila spivpracyu golovnih derzhav antigitlerivskoyi koaliciyi i pogodzhuvala plani vijskovih dij proti Nimechchini Den narodzhennya Cherchillya30 listopada v britanskomu posolstvi bulo vlashtovano urochistij prijom z nagodi dnya narodzhennya Cherchillya Na prijomi bulo bagato tostiv ale odin zapam yatavsya vsim Prezident SShA skazav V toj chas yak mi tut svyatkuyemo den narodzhennya britanskogo prem yer ministra Chervona Armiya prodovzhuye tisniti nacistski polchisha Za uspihi radyanskoyi zbroyi Div takozhTegeran 43 Yaltinska konferenciya Potsdamska konferenciyaPrimitkiVehvilyajnen Olli 2010 Finlyandiya v Drugij svitovij vijni mizh Nimechchinoyu i Rosiyeyu Ukrayinskoyu Tempora s 152 ISBN 978 966 8201 47 9 Dzherela ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Tehran Conference Kulinich I M Ivanenko Tegeranska konferenciya 1943 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 44 ISBN 978 966 00 1359 9 Yu I Niporko Tegeranska konferenciya 1943 27 sichnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1

Дата публікації:
Топ