Кара́ченцов Мико́ла Петро́вич (рос. Караченцов Николай Петрович); 27 жовтня 1944, Москва, РРФСР, СРСР — 26 жовтня 2018, сел. Істра, Красногорський район, Московська область, Росія) — радянський і російський актор. Народний артист РРФСР (1989). Лауреат Державної премії Росії (2003). Академік Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка». Працював у театрі «Ленком».
Караченцов Микола Петрович | ||||
---|---|---|---|---|
Кара́ченцов Никола́й Петро́вич | ||||
Ім'я при народженні | рос. Николай Петрович Караченцов | |||
Народився | 27 жовтня 1944 Москва, СРСР | |||
Помер | 26 жовтня 2018[1](73 роки) Істра (Красногорський район), Ільїнське, Красногорський район, Московська область, Росія[2] | |||
Поховання | Троєкуровське кладовище | |||
Громадянство | СРСР Росія | |||
Діяльність | актор, співак, каскадер, гітарист, актор дубляжу | |||
Alma mater | Школа-студія МХАТ (1967) | |||
Роки діяльності | 1967—2005, 2014 | |||
У шлюбі з | d | |||
Батьки | d | |||
IMDb | nm0438712 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Караченцов Микола Петрович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Народився 27 жовтня 1944 року в Москві. Батько Петро Якович Караченцов (1907—1998) багато років пропрацював у журналі «Огонёк» художником-графіком, заслужений художник РРФСР (1967) Мати Яніна Євгенівна Брунак (1913—1991), балетмейстер-постановник, ставила спектаклі в найбільших музичних театрах, брала участь у постановці вистав у Большому театрі, Казанському музичному театрі, Музичному театрі Улан-Батора в Монголії, вела балетне училище і організувала Перший національний ансамбль В'єтнаму, працювала у Сирії, у Лондоні.
У 1963 році вступив до школи-студії МХАТ, яку закінчив у 1968 році. Зазвичай випускників розподіляли до МХАТу. Але з Театру імені Ленінського комсомолу пішов головний режисер Анатолій Ефрос, тому там склалася патова ситуація — недобір акторів. І Караченцова у числі 10 кращих студентів МХАТу відправили до «Ленкому». Одними із перших робіт Миколи в новому театрі були вистави «104 сторінки про любов», «Мій бідний Марат», «Знімається кіно», «Страх і відчай у третій імперії», «Прощай, зброя!». У 1973 році до тетру прийшов Марк Захаров, який після успішної проби Караченцова в першій виставі «Автоград 21» (1973) запросив його на головну роль Тіля Уленшпігеля в своєму наступному спектаклі «Тіль». Ця вистава викликала великий резонанс — завдяки ролі Тіля — блазня, хулігана і бунтаря — Караченцов став «кумиром» радянської молоді 1970-х. З репертуару «Ленкому» «Тіль» був знятий аж у 1992 році. Також однією із найвідоміших ролей Миколи Петровича є роль графа Резанова в рок-опері «Юнона та Авось» — виставі, що стала візитною карткою «Ленкома». Прем'єра відбулася 9 липня 1981 року. У 1983 вистава була записана для телебачення, і у тому-ж році відомий французький кутюр'є П'єр Карден представив «Юнону і Авось» у паризькому театрі «Еспас Карден». Після цього були тріумфальні гастролі по всьому світу: вистава була показана у США, Нідерландах, Німеччині та ін. Також великим інтересом серед глядачів користувалися вистави «Оптимістична трагедія», «Диктатура совісті», «Школа для емігрантів», «…Sorry», «Чеське фото» та ін. Серед останніх ролей Миколи Петровича у театрі — найсвітліший князь Олександр Меншиков в «Шуті Балакіреві» і Доменіко Соріано в «Місті мільйонерів».
У кіно Караченцов став зніматися із 1967 року. Першими фільмами з його участю стали «Штрихи до портрета В. І. Леніна», «…І знову травень». Але активно зніматися Микола Петрович почав після тріумфу «Тіля». Марк Захаров не задіював його в своїх екранних роботах, за винятком невеликих ролей в телевізійних стрічках «12 стільців» (1976) і «Будинок, який побудував Свіфт» (1982). Примітно, що всі свої трюки у фільмах Караченцов виконував сам. Найбільшу відомість Миколі Петровичу принесли ролі у фільмах «Собака на сіні», «Благочестива Марта», «Ярославна, королева Франції», «Пригоди Електроніка», «Трест, що луснув», «Білі Роси», «Батальйони просять вогню», «Людина з бульвару Капуцинів», «Раз, два — лихо не біда!», «Кримінальний квартет», «Світла особистість», «Дежа вю», «Пастка для самотнього чоловіка», «Божевільні», «Петербурзькі таємниці», «Королева Марго», , та багато інших. Всього в послужному списку Миколи Караченцова більше ніж 100 ролей в кіно. Він також працював над дублюванням зарубіжних фільмів, озвучував російською мовою багатьох персонажів французького актора Жана-Поля Бельмондо. Крім того, брав участь в озвучуванні багатьох мультфільмів, багато працював на телебаченні і радіо.
З початку 1990-х років Караченцов довгі роки був головою журі фестивалю акторської пісні імені Андрія Миронова. У 1991 році обирався секретарем Спілки театральних діячів Росії. Є академіком Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка».
У 1994 році спільно зі своїм другом каскадером і педагогом Миколою Астаповим створив у Красноармійську «Школу искусств Николая Караченцова» (ШИК), в якій діти навчалися в різних напрямках — від танців до живопису, від фехтування до верхової їзди.
Одним із головних занять у житті Караченцова був теніс — він неодноразово брав участь у різноманітних тенісних турнірах.
Близько півночі 27 лютого 2005 року Караченцову, який знаходився на своїй дачі в Московській області, подзвонила дружина, яка повідомила, що померла її мати. Разом із родичем Андрієм Кузнєцовим Караченцов поспішив до Москви. Вже 28 лютого автомобіль, за кермом якого був Микола Петрович, потрапив у ДТП на Мічуринському проспекті. Караченцов перевищив швидкість, не встигнув загальмувати перед залізничною колією і врізався у стовп — удар прийшовся саме на водійські двері. Караченцов був доставлений до лікарні. В результаті аварії актор отримав серйозну черепно-мозкову травму і тупу травму живота, в лікарні тієї ж ночі йому була зроблена трепанація черепа і проведена операція на головному мозку. Як тільки дозволив стан потерпілого, його перевезли в Інститут Скліфосовського. 26 днів Караченцов пролежав у комі. На початку червня його перевели в Центр патології мови і нейрореабілітації. Лише через 2 роки, у травні 2007, Микола Петрович зміг піднятися на сцену під час гала-концерту «Зірки зійшли з небес…» (за назвою останньої пісні, записаної актором), на якому була презентація дисків з піснями репертуару Караченцова.
В жовтні 2013 року Караченцов зіграв невеликий епізод у фільмі «Білі Роси. Повернення», де показано, як після довгої відсутності його персонаж Василь повертається додому до дружини. Оскільки мова актора після автокатастрофи була ускладнена і він був досить слабкий фізично, ця епізодична роль була практично без слів.
5 червня 2015 року Караченцов, а також його друзі — композитори Олена Суржікова і Рустам Неврединов, які протягом багатьох років писали для нього пісні, отримали почесні нагороди від «Музею шансону» за внесок у розвиток жанру.
12 жовтня 2016 року Московський фонд миру нагородив Миколу Караченцова золотим Орденом «Служіння мистецтву».
Упродовж 10 років Микола Петрович виїжджав на лікування за кордон (до Китаю та Ізраїлю), де його стан дещо покращився.
Близько 19:30 27 лютого 2017 року Караченцов знову потрапив у ДТП — автомобіль, в якому знаходився актор зі своєю дружиною та медсестрою зіткнувся із «Газеллю». Актор був доставлений до лікарні, але розповсюджена ЗМІ підозра на струс мозку не підтвердилася і через 4 дні Микола Петрович був виписаний із лікарні.
У вересні 2017 року у актора діагностували неоперабельну ракову пухлину на лівій легені.
На початку жовтня 2018 року він був госпіталізований в 62 онкологічну лікарню селища Істра.
Микола Петрович Караченцов помер в реанімації 26 жовтня 2018 року о 8 годині 50 хвилин. Прощання з ним відбулося у театрі «Ленком». Похованний на Троєкурівському кладовищі.
Особисте життя
- Батько — Петро Якович Караченцов (14.08.1907—23.12.1998) — радянський художник-графік, ілюстратор, плакатист, член Спілки художників СРСР, Заслужений художник РРФСР (1967).
- Мати — Яніна Євгенівна Брунак (13.11.1913—1991) — балетмейстер-постановник.
- Молодший брат — Петро Петрович Караченцов (нар. 7 квітня 1956) — художник, ілюстратор книг.
- Дружина — Людмила Андріївна Поргіна (нар. 24 листопада 1948) — актриса, Заслужена артистка Росії. Прожили в шлюбі 43 роки.
- Син — Андрій Миколайович Караченцов (нар. 24 лютого 1978) — (закінчив МДІМВ), адвокат, генеральний директор Культурного фонду Миколи Караченцова.
- Онук — Петро Андрійович Караченцов (нар. 2002).
- Онучка — Яніна Андріївна Караченцова (нар. 2005). В 2014 році внучку і невістку Ірину збив таксист «Хеппі таксі» на автомобілі «Хенде», позбавлений прав за водіння в нетверезому вигляді, травми у Яніни були незначні, діагностували забої ліктьових суглобів і гомілки.
- Онучка — Ольга Андріївна Караченцова (нар. 2015).
Творча діяльність
Ролі у театрі «Ленком»
- 1967 — «Дим вітчизни» К. Симонова — Шурка Басаргін
- 1967 — «Прощавай, зброє!» за Е. Хемінгуеєм (реж. А. Гінзбург, О. Чубайс) — Солдат
- 1967 — «Золотий ключик» О. Толстого; постановка С. Штейна — Кіт Базиліо
- 1967 — «Суджанські мадонни» — Колька
- 1967 — «У день весілля» В. Розова; постановка А. Ефроса — Женя
- 1967 — «Мольєр» за М. Булгаковим — Шарлатан з клавесином, брат сили
- 1972 — «Віра, Надія, Любов» А. Арбузова; постановка В. Монахова — Данила
- 1973 — «Колоністи» за А. Макаренко; постановка Ю. Мочалова — Карабанов
- 1973 — «Автоград 21»; постановка М. Захарова — хор
- 1974 — «Музика на 11-му поверсі» І. Ольшанського; постановка В. Монахова — Костя
- 1974 — «Тіль» Г. Горіна за Ш. де Костером; постановка М. Захарова — Тіль Уленшпігель
- 1974 — «Кінець Хитрова ринку»; постановка В. Монахова та В. Всеволодова — Сеня Булаєв
- 1974 — «Зірка та смерть Хоакіна Мур'єти» рок-опера А. Рибнікова за поемою Пабло Неруди; постановка М. Захарова) — Смерть і ватажок рейнджерів
- 1977 — «Гамлет» В. Шекспіра; постановка А. Тарковського — Лаерт
- 1979 — «Жорстокі ігри» А. Арбузова; постановка М. Захарова — Міша Земцов
- 1981 — «Юнона і Авось» рок-опера А. Рибнікова за поемою А. Вознесенського; постановка М. Захарова — граф Резанов
- 1983 — «Оптимістична трагедія» Вс. Вишневського — Олексій
- 1983 — «Страх і відчай у Третій імперії» Б. Брехта — Штурмовик і Молодий робітник
- 1990 — «Школа для емігрантів» — Серж
- 1992 — «… Sorry» А. Галина; постановка Г. Панфілова — Юрій Звонарьов
- 1995 — «Чеське фото» А. Галина; постановка А. Галина — Лев Зудін
- 2001 — «Шут Балакірев» Г. Горіна; постановка М. Захарова — Меншиков
- 2004 — «Місто мільйонерів»; постановка Р. Самгіна — Доменіко Соріано
Фільмографія
- «Будиночок на околиці» (1968, фільм-спектакль)
- «…І знову травень!» (1968, т/ф, Іван Шульга (озвучив В. Буров)
- «Боян Чонос» (1970, фільм-спектакль; Коста-Лазар)
- «Нотатки Чехова» (1970, фільм-вистава)
- «Красна площа» (1970, працівник райкому )
- «Штрихи до портрету В. І. Леніна» (1970, художник-футурист)
- «Один за всіх!» (1985, к/м музичний телефільм)
- «В останню ніч року, що минає» (1973, фільм-вистава)
- «Моя доля» (1974, т/ф, Валерій, комсорг)
- «Один-єдиний» (1974, Анатолій)
- «Бенкет під час чуми» (1974, фільм-вистава, реж. М. Захаров; Голова Вальсингам)
- «Старший син» (1974, т/ф, студент Володимир Бусигін)
- «12 стільців» (1976, т/ф, реж. М. Захаров; актор театру «Колумб», що грав Подколесіна (4 серія)
- «Довга, довга справа...» (1976, Кирило Строганов)
- «Сентиментальний роман» (1976, брат Зої великої)
- «В одному мікрорайоні» (1976, телевистава; Валера Серьогін)
- «Чарівний ліхтар» (1976, телевитсава; Вдова, парижанин)
- «Собака на сіні» (1977, т/ф, маркіз Рікардо)
- «Солдати свободи» (1977, т/ф, Сашка)
- «Мить удачі» (1977, Федоров, журналіст)
- «Ярославна, королева Франції» (1978, Злат)
- «Помилки юності» (1978)
- «Поки божеволіє мрія» (1978, Юрій Отвьорткін / Іван Піраміда)
- «Королі і капуста» (1978, Кіностудія імені Олександра Довженка; Діккі Мелоні)
- «Соловей» (1979, «закордонний» майстер Бруно Бартолетті)
- «Шерлок Холмс і доктор Ватсон» (1979, т/ф, Джеферсон Хоуп)
- «Пригоди Електроніка» (1979, т/ф, Одеська кіностудія; Уррі)
- «Слідство ведуть ЗнаТоКі». Справа № 14 «Підпасок з огірком» (1979, т/ф, Кім Фалєєв)
- «На сльози Лаури» (1979, короткометражний)
- «Цей фантастичний світ». Випуск 1. «Людина, яка могла творити чудеса» (1979, т/ф, фільм-вистава)
- «Бенефіс Тетяни Дороніної» (1980, телевистава; Орфей, циган, Синдбад-морехід, Граф-Бляхар, Кай)
- «Дами запрошують кавалерів» (1980, Валентин, альфонс)
- «Благочестива Марта» (1980, т/ф, Пастрано, друг дона Феліпе)
- «Товариш Іннокентій» (1981, Гапон)
- «Шкура віслюка» (1982, розбійник Бурабо)
- «Острів скарбів» (1982, т/ф, Чорний Пес)
- «Будинок, який побудував Свіфт» (1982, т/ф, ліліпут Флім)
- «Простір для маневру» (1982, Алік Карелін)
- «Трест, що луснув» (1982, т/ф, Одеська кіностудія; Джефф Пітерс)
- «Іван і Алтинша» (1983, телевистава; Іван, кіномеханік)
- «Дитячий сад» (1983, злодій Шпиль)
- «Довга дорога до себе» (1983, Шурик, чоловік Анни)
- «Білі Роси» (1983, Васька Ходас, молодший син)
- «Вісім днів надії» (1984, Русанов, парторг)
- «Разом із Дунаєвським» (1984, муз. телефільм)
- «Перш, ніж розлучитися» (1984, Роберт Хелмен американський професор)
- «Маленька послуга» (1984, Валентин Озерніков)
- «Блакитні міста» (1985, т/ф, фільм-концерт; співак)
- «Контракт століття» (1985, Гусєв)
- «Недільний тато» (1985)
- «Батальйони просять вогню» (1985, старший лейтенант Орлов)
- «Як стати щасливим» (1986, Гоша)
- «Очна ставка» (1986, Павло Смирнов)
- «Хто увійде в останній вагон» (1986, Анісімов, одружений коханець Інни)
- «Потрібні люди» (1986, концертмейстер, співак)
- «Людина з бульвару Капуцинів» (1987, Біллі Кінг)
- «Середовище проживання»" (1987, т/ф, Олег Барабанщиков)
- «Моонзунд» (1987, фон Кнюпфер, каперанг)
- «Міс мільйонерка» (1988)
- «Світла постать» (1989, Одеська кіностудія; Єгор Карлович Філюрин, старший реєстратор КЛООПа)
- «Дежа Вю» (1989, Мішка Япончик)
- «Дві стріли. Детектив кам'яного століття» (1989, Людина Боя)
- «Раз, два — лихо не біда!» (1988, король Жан-Жан)
- «Кримінальний квартет» (1989, Марат Муханов, капітан / майор міліції)
- «Підземелля відьом» (1990, Жан Лемот, етнограф, перекладач)
- «Пастка для самотнього чоловіка» (1990, Даніель Корбан)
- «Геній» (1991)
- (1991, Сергій Олександрович Пушка)
- «Божевільні» (1991, поручик Родіон Іванович Кирюхін)
- «Дура» (1991, Каміль Севіньє, слідчий)
- «І чорт з нами» (1991, Одеська кіностудія; артист, гість фестивалю)
- «Жінка для всіх» (1991, Кіностудія імені Олександра Довженка; Микола)
- «А ось і я…» (1992, короткометражний)
- (1992, Володимир)
- (1992, О. С. Пушкін)
- (1992, Україна; Гарольд Спарроу)
- (1993, Привалов, злодій)
- (1993, Сергій Петрович)
- «Простодушний» (1994, капітан мушкетерів Франсуа-Марі де Рішар)
- «Петербурзькі таємниці» (1994—1998, т/с; Сергій Антонович Ковров)
- «Любов великих» (1996, телевистава)
- (1996, телесеріал; Де Муї)
- «Цирк згорів, і клоуни розбіглися» (1997, Микола Миколайович Худокормов)
- (1999, телесеріал; Роман Романович Дубровський)
- (2000, Джефферсон Хоуп)
- (2000, Віталій Геннадійович)
- «Таємниці палацових переворотів». Фільм 1-й «Заповіт імператора» (2000, Петро I)
- «Ідеальна пара». Серія 8 «Ай лав ю» (2001, т/с, Георгій Іванович)
- «Соломія» (2001, т/с, Петро Григорович Бронін, батько Каті та Соломії)
- «Левова частка» (2001, капітан Резанов — «Їжачок»)
- «На розі, у Патріарших-2» (2001, т/с, Родіон Миколайович Марголін)
- «Солодкий сон мій» (2002, телевистава; Вікентій Вітольдович Ларго)
- «Юнона і Авось» (2002, фільм-вистава; граф Резанов)
- «Блазень Балакирєв» (2002, фільм-вистава; Олександр Меншиков)
- «Тартарен із Тараскона» (2003, граф Безансон)
- (2003, Лев Зудін)
- «32 грудня» (2004, двірник)
- «Колгосп Інтертейнмент» (2004, Олександр Іванович Карпов)
- (2004, Думка, полковник, тато Інни)
- «Па» (2004, Гліб Віталійович)
- «Щастя ти моє» (2004, князь Петро Андрійович Печерський)
- (2005, Україна; граф Орловський
- (2006 (1992—2006), телесеріал, поручик Щеглов)
- «Білі Роси. Повернення» (2014, Білорусь; Василь Ходас) та ін.
Див. також
- 6683 Караченцов — астероїд, названий на честь актора.
Примітки
- Умер Николай Караченцов: актеру было 73 года — Комсомольская правда (видавничий дом), 2018.
- В Москве скончался 73-летний Николай Караченцов — 2018.
Література
- Кино: Знциклопедический словарь. — М., 1987. — С.527;
- Всемирный биографический знциклопедический словарь. — М., 1998. — С.327;
- Раззаков Ф. Досьє на звезд. 1962—1980. — М., 1998. — С.499—507;
- Раззаков Ф. Популярная знциклопедия звезд. — М., 2000. — С.236-240;
- Кинословарь. Т.2. — СПб., 2001. — С.31-32.
Посилання
- https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/ros/1862/works/ [ 30 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- https://www.animator.ru/db/?p=show_person&pid=1465 [ 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Соболезнования в связи с кончиной Николая Караченцова /Сайт Президента Росії, 27.10.2018/ [ 26 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Сайт театру «Ленком» [ 26 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kara chencov Miko la Petro vich ros Karachencov Nikolaj Petrovich 27 zhovtnya 1944 Moskva RRFSR SRSR 26 zhovtnya 2018 sel Istra Krasnogorskij rajon Moskovska oblast Rosiya radyanskij i rosijskij aktor Narodnij artist RRFSR 1989 Laureat Derzhavnoyi premiyi Rosiyi 2003 Akademik Rosijskoyi akademiyi kinematografichnih mistectv Nika Pracyuvav u teatri Lenkom Karachencov Mikola PetrovichKara chencov Nikola j Petro vichIm ya pri narodzhenniros Nikolaj Petrovich KarachencovNarodivsya27 zhovtnya 1944 1944 10 27 Moskva SRSRPomer26 zhovtnya 2018 2018 10 26 1 73 roki Istra Krasnogorskij rajon Ilyinske Krasnogorskij rajon Moskovska oblast Rosiya 2 nirkova nedostatnistPohovannyaTroyekurovske kladovisheGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnistaktor spivak kaskader gitarist aktor dublyazhuAlma materShkola studiya MHAT 1967 Roki diyalnosti1967 2005 2014U shlyubi zdBatkidIMDbnm0438712Nagorodi ta premiyi Karachencov Mikola Petrovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaNarodivsya 27 zhovtnya 1944 roku v Moskvi Batko Petro Yakovich Karachencov 1907 1998 bagato rokiv propracyuvav u zhurnali Ogonyok hudozhnikom grafikom zasluzhenij hudozhnik RRFSR 1967 Mati Yanina Yevgenivna Brunak 1913 1991 baletmejster postanovnik stavila spektakli v najbilshih muzichnih teatrah brala uchast u postanovci vistav u Bolshomu teatri Kazanskomu muzichnomu teatri Muzichnomu teatri Ulan Batora v Mongoliyi vela baletne uchilishe i organizuvala Pershij nacionalnij ansambl V yetnamu pracyuvala u Siriyi u Londoni U 1963 roci vstupiv do shkoli studiyi MHAT yaku zakinchiv u 1968 roci Zazvichaj vipusknikiv rozpodilyali do MHATu Ale z Teatru imeni Leninskogo komsomolu pishov golovnij rezhiser Anatolij Efros tomu tam sklalasya patova situaciya nedobir aktoriv I Karachencova u chisli 10 krashih studentiv MHATu vidpravili do Lenkomu Odnimi iz pershih robit Mikoli v novomu teatri buli vistavi 104 storinki pro lyubov Mij bidnij Marat Znimayetsya kino Strah i vidchaj u tretij imperiyi Proshaj zbroya U 1973 roci do tetru prijshov Mark Zaharov yakij pislya uspishnoyi probi Karachencova v pershij vistavi Avtograd 21 1973 zaprosiv jogo na golovnu rol Tilya Ulenshpigelya v svoyemu nastupnomu spektakli Til Cya vistava viklikala velikij rezonans zavdyaki roli Tilya blaznya huligana i buntarya Karachencov stav kumirom radyanskoyi molodi 1970 h Z repertuaru Lenkomu Til buv znyatij azh u 1992 roci Takozh odniyeyu iz najvidomishih rolej Mikoli Petrovicha ye rol grafa Rezanova v rok operi Yunona ta Avos vistavi sho stala vizitnoyu kartkoyu Lenkoma Prem yera vidbulasya 9 lipnya 1981 roku U 1983 vistava bula zapisana dlya telebachennya i u tomu zh roci vidomij francuzkij kutyur ye P yer Karden predstaviv Yunonu i Avos u parizkomu teatri Espas Karden Pislya cogo buli triumfalni gastroli po vsomu svitu vistava bula pokazana u SShA Niderlandah Nimechchini ta in Takozh velikim interesom sered glyadachiv koristuvalisya vistavi Optimistichna tragediya Diktatura sovisti Shkola dlya emigrantiv Sorry Cheske foto ta in Sered ostannih rolej Mikoli Petrovicha u teatri najsvitlishij knyaz Oleksandr Menshikov v Shuti Balakirevi i Domeniko Soriano v Misti miljoneriv U kino Karachencov stav znimatisya iz 1967 roku Pershimi filmami z jogo uchastyu stali Shtrihi do portreta V I Lenina I znovu traven Ale aktivno znimatisya Mikola Petrovich pochav pislya triumfu Tilya Mark Zaharov ne zadiyuvav jogo v svoyih ekrannih robotah za vinyatkom nevelikih rolej v televizijnih strichkah 12 stilciv 1976 i Budinok yakij pobuduvav Svift 1982 Primitno sho vsi svoyi tryuki u filmah Karachencov vikonuvav sam Najbilshu vidomist Mikoli Petrovichu prinesli roli u filmah Sobaka na sini Blagochestiva Marta Yaroslavna koroleva Franciyi Prigodi Elektronika Trest sho lusnuv Bili Rosi Bataljoni prosyat vognyu Lyudina z bulvaru Kapuciniv Raz dva liho ne bida Kriminalnij kvartet Svitla osobistist Dezha vyu Pastka dlya samotnogo cholovika Bozhevilni Peterburzki tayemnici Koroleva Margo ta bagato inshih Vsogo v posluzhnomu spisku Mikoli Karachencova bilshe nizh 100 rolej v kino Vin takozh pracyuvav nad dublyuvannyam zarubizhnih filmiv ozvuchuvav rosijskoyu movoyu bagatoh personazhiv francuzkogo aktora Zhana Polya Belmondo Krim togo brav uchast v ozvuchuvanni bagatoh multfilmiv bagato pracyuvav na telebachenni i radio Z pochatku 1990 h rokiv Karachencov dovgi roki buv golovoyu zhuri festivalyu aktorskoyi pisni imeni Andriya Mironova U 1991 roci obiravsya sekretarem Spilki teatralnih diyachiv Rosiyi Ye akademikom Rosijskoyi akademiyi kinematografichnih mistectv Nika U 1994 roci spilno zi svoyim drugom kaskaderom i pedagogom Mikoloyu Astapovim stvoriv u Krasnoarmijsku Shkolu iskusstv Nikolaya Karachencova ShIK v yakij diti navchalisya v riznih napryamkah vid tanciv do zhivopisu vid fehtuvannya do verhovoyi yizdi Odnim iz golovnih zanyat u zhitti Karachencova buv tenis vin neodnorazovo brav uchast u riznomanitnih tenisnih turnirah Blizko pivnochi 27 lyutogo 2005 roku Karachencovu yakij znahodivsya na svoyij dachi v Moskovskij oblasti podzvonila druzhina yaka povidomila sho pomerla yiyi mati Razom iz rodichem Andriyem Kuznyecovim Karachencov pospishiv do Moskvi Vzhe 28 lyutogo avtomobil za kermom yakogo buv Mikola Petrovich potrapiv u DTP na Michurinskomu prospekti Karachencov perevishiv shvidkist ne vstignuv zagalmuvati pered zaliznichnoyu koliyeyu i vrizavsya u stovp udar prijshovsya same na vodijski dveri Karachencov buv dostavlenij do likarni V rezultati avariyi aktor otrimav serjoznu cherepno mozkovu travmu i tupu travmu zhivota v likarni tiyeyi zh nochi jomu bula zroblena trepanaciya cherepa i provedena operaciya na golovnomu mozku Yak tilki dozvoliv stan poterpilogo jogo perevezli v Institut Sklifosovskogo 26 dniv Karachencov prolezhav u komi Na pochatku chervnya jogo pereveli v Centr patologiyi movi i nejroreabilitaciyi Lishe cherez 2 roki u travni 2007 Mikola Petrovich zmig pidnyatisya na scenu pid chas gala koncertu Zirki zijshli z nebes za nazvoyu ostannoyi pisni zapisanoyi aktorom na yakomu bula prezentaciya diskiv z pisnyami repertuaru Karachencova V zhovtni 2013 roku Karachencov zigrav nevelikij epizod u filmi Bili Rosi Povernennya de pokazano yak pislya dovgoyi vidsutnosti jogo personazh Vasil povertayetsya dodomu do druzhini Oskilki mova aktora pislya avtokatastrofi bula uskladnena i vin buv dosit slabkij fizichno cya epizodichna rol bula praktichno bez sliv 5 chervnya 2015 roku Karachencov a takozh jogo druzi kompozitori Olena Surzhikova i Rustam Nevredinov yaki protyagom bagatoh rokiv pisali dlya nogo pisni otrimali pochesni nagorodi vid Muzeyu shansonu za vnesok u rozvitok zhanru 12 zhovtnya 2016 roku Moskovskij fond miru nagorodiv Mikolu Karachencova zolotim Ordenom Sluzhinnya mistectvu Uprodovzh 10 rokiv Mikola Petrovich viyizhdzhav na likuvannya za kordon do Kitayu ta Izrayilyu de jogo stan desho pokrashivsya Blizko 19 30 27 lyutogo 2017 roku Karachencov znovu potrapiv u DTP avtomobil v yakomu znahodivsya aktor zi svoyeyu druzhinoyu ta medsestroyu zitknuvsya iz Gazellyu Aktor buv dostavlenij do likarni ale rozpovsyudzhena ZMI pidozra na strus mozku ne pidtverdilasya i cherez 4 dni Mikola Petrovich buv vipisanij iz likarni U veresni 2017 roku u aktora diagnostuvali neoperabelnu rakovu puhlinu na livij legeni Na pochatku zhovtnya 2018 roku vin buv gospitalizovanij v 62 onkologichnu likarnyu selisha Istra Mikola Petrovich Karachencov pomer v reanimaciyi 26 zhovtnya 2018 roku o 8 godini 50 hvilin Proshannya z nim vidbulosya u teatri Lenkom Pohovannij na Troyekurivskomu kladovishi Osobiste zhittyaBatko Petro Yakovich Karachencov 14 08 1907 23 12 1998 radyanskij hudozhnik grafik ilyustrator plakatist chlen Spilki hudozhnikiv SRSR Zasluzhenij hudozhnik RRFSR 1967 Mati Yanina Yevgenivna Brunak 13 11 1913 1991 baletmejster postanovnik Molodshij brat Petro Petrovich Karachencov nar 7 kvitnya 1956 hudozhnik ilyustrator knig Druzhina Lyudmila Andriyivna Porgina nar 24 listopada 1948 aktrisa Zasluzhena artistka Rosiyi Prozhili v shlyubi 43 roki Sin Andrij Mikolajovich Karachencov nar 24 lyutogo 1978 zakinchiv MDIMV advokat generalnij direktor Kulturnogo fondu Mikoli Karachencova Onuk Petro Andrijovich Karachencov nar 2002 Onuchka Yanina Andriyivna Karachencova nar 2005 V 2014 roci vnuchku i nevistku Irinu zbiv taksist Heppi taksi na avtomobili Hende pozbavlenij prav za vodinnya v netverezomu viglyadi travmi u Yanini buli neznachni diagnostuvali zaboyi liktovih suglobiv i gomilki Onuchka Olga Andriyivna Karachencova nar 2015 Tvorcha diyalnistRoli u teatri Lenkom 1967 Dim vitchizni K Simonova Shurka Basargin 1967 Proshavaj zbroye za E Hemingueyem rezh A Ginzburg O Chubajs Soldat 1967 Zolotij klyuchik O Tolstogo postanovka S Shtejna Kit Bazilio 1967 Sudzhanski madonni Kolka 1967 U den vesillya V Rozova postanovka A Efrosa Zhenya 1967 Molyer za M Bulgakovim Sharlatan z klavesinom brat sili 1972 Vira Nadiya Lyubov A Arbuzova postanovka V Monahova Danila 1973 Kolonisti za A Makarenko postanovka Yu Mochalova Karabanov 1973 Avtograd 21 postanovka M Zaharova hor 1974 Muzika na 11 mu poversi I Olshanskogo postanovka V Monahova Kostya 1974 Til G Gorina za Sh de Kosterom postanovka M Zaharova Til Ulenshpigel 1974 Kinec Hitrova rinku postanovka V Monahova ta V Vsevolodova Senya Bulayev 1974 Zirka ta smert Hoakina Mur yeti rok opera A Ribnikova za poemoyu Pablo Nerudi postanovka M Zaharova Smert i vatazhok rejndzheriv 1977 Gamlet V Shekspira postanovka A Tarkovskogo Laert 1979 Zhorstoki igri A Arbuzova postanovka M Zaharova Misha Zemcov 1981 Yunona i Avos rok opera A Ribnikova za poemoyu A Voznesenskogo postanovka M Zaharova graf Rezanov 1983 Optimistichna tragediya Vs Vishnevskogo Oleksij 1983 Strah i vidchaj u Tretij imperiyi B Brehta Shturmovik i Molodij robitnik 1990 Shkola dlya emigrantiv Serzh 1992 Sorry A Galina postanovka G Panfilova Yurij Zvonarov 1995 Cheske foto A Galina postanovka A Galina Lev Zudin 2001 Shut Balakirev G Gorina postanovka M Zaharova Menshikov 2004 Misto miljoneriv postanovka R Samgina Domeniko SorianoFilmografiya Budinochok na okolici 1968 film spektakl I znovu traven 1968 t f Ivan Shulga ozvuchiv V Burov Boyan Chonos 1970 film spektakl Kosta Lazar Notatki Chehova 1970 film vistava Krasna plosha 1970 pracivnik rajkomu Shtrihi do portretu V I Lenina 1970 hudozhnik futurist Odin za vsih 1985 k m muzichnij telefilm V ostannyu nich roku sho minaye 1973 film vistava Moya dolya 1974 t f Valerij komsorg Odin yedinij 1974 Anatolij Benket pid chas chumi 1974 film vistava rezh M Zaharov Golova Valsingam Starshij sin 1974 t f student Volodimir Busigin 12 stilciv 1976 t f rezh M Zaharov aktor teatru Kolumb sho grav Podkolesina 4 seriya Dovga dovga sprava 1976 Kirilo Stroganov Sentimentalnij roman 1976 brat Zoyi velikoyi V odnomu mikrorajoni 1976 televistava Valera Serogin Charivnij lihtar 1976 televitsava Vdova parizhanin Sobaka na sini 1977 t f markiz Rikardo Soldati svobodi 1977 t f Sashka Mit udachi 1977 Fedorov zhurnalist Yaroslavna koroleva Franciyi 1978 Zlat Pomilki yunosti 1978 Poki bozhevoliye mriya 1978 Yurij Otvortkin Ivan Piramida Koroli i kapusta 1978 Kinostudiya imeni Oleksandra Dovzhenka Dikki Meloni Solovej 1979 zakordonnij majster Bruno Bartoletti Sherlok Holms i doktor Vatson 1979 t f Dzheferson Houp Prigodi Elektronika 1979 t f Odeska kinostudiya Urri Slidstvo vedut ZnaToKi Sprava 14 Pidpasok z ogirkom 1979 t f Kim Falyeyev Na slozi Lauri 1979 korotkometrazhnij Cej fantastichnij svit Vipusk 1 Lyudina yaka mogla tvoriti chudesa 1979 t f film vistava Benefis Tetyani Doroninoyi 1980 televistava Orfej cigan Sindbad morehid Graf Blyahar Kaj Dami zaproshuyut kavaleriv 1980 Valentin alfons Blagochestiva Marta 1980 t f Pastrano drug dona Felipe Tovarish Innokentij 1981 Gapon Shkura vislyuka 1982 rozbijnik Burabo Ostriv skarbiv 1982 t f Chornij Pes Budinok yakij pobuduvav Svift 1982 t f liliput Flim Prostir dlya manevru 1982 Alik Karelin Trest sho lusnuv 1982 t f Odeska kinostudiya Dzheff Piters Ivan i Altinsha 1983 televistava Ivan kinomehanik Dityachij sad 1983 zlodij Shpil Dovga doroga do sebe 1983 Shurik cholovik Anni Bili Rosi 1983 Vaska Hodas molodshij sin Visim dniv nadiyi 1984 Rusanov partorg Razom iz Dunayevskim 1984 muz telefilm Persh nizh rozluchitisya 1984 Robert Helmen amerikanskij profesor Malenka posluga 1984 Valentin Ozernikov Blakitni mista 1985 t f film koncert spivak Kontrakt stolittya 1985 Gusyev Nedilnij tato 1985 Bataljoni prosyat vognyu 1985 starshij lejtenant Orlov Yak stati shaslivim 1986 Gosha Ochna stavka 1986 Pavlo Smirnov Hto uvijde v ostannij vagon 1986 Anisimov odruzhenij kohanec Inni Potribni lyudi 1986 koncertmejster spivak Lyudina z bulvaru Kapuciniv 1987 Billi King Seredovishe prozhivannya 1987 t f Oleg Barabanshikov Moonzund 1987 fon Knyupfer kaperang Mis miljonerka 1988 Svitla postat 1989 Odeska kinostudiya Yegor Karlovich Filyurin starshij reyestrator KLOOPa Dezha Vyu 1989 Mishka Yaponchik Dvi strili Detektiv kam yanogo stolittya 1989 Lyudina Boya Raz dva liho ne bida 1988 korol Zhan Zhan Kriminalnij kvartet 1989 Marat Muhanov kapitan major miliciyi Pidzemellya vidom 1990 Zhan Lemot etnograf perekladach Pastka dlya samotnogo cholovika 1990 Daniel Korban Genij 1991 1991 Sergij Oleksandrovich Pushka Bozhevilni 1991 poruchik Rodion Ivanovich Kiryuhin Dura 1991 Kamil Sevinye slidchij I chort z nami 1991 Odeska kinostudiya artist gist festivalyu Zhinka dlya vsih 1991 Kinostudiya imeni Oleksandra Dovzhenka Mikola A os i ya 1992 korotkometrazhnij 1992 Volodimir 1992 O S Pushkin 1992 Ukrayina Garold Sparrou 1993 Privalov zlodij 1993 Sergij Petrovich Prostodushnij 1994 kapitan mushketeriv Fransua Mari de Rishar Peterburzki tayemnici 1994 1998 t s Sergij Antonovich Kovrov Lyubov velikih 1996 televistava 1996 teleserial De Muyi Cirk zgoriv i klouni rozbiglisya 1997 Mikola Mikolajovich Hudokormov 1999 teleserial Roman Romanovich Dubrovskij 2000 Dzhefferson Houp 2000 Vitalij Gennadijovich Tayemnici palacovih perevorotiv Film 1 j Zapovit imperatora 2000 Petro I Idealna para Seriya 8 Aj lav yu 2001 t s Georgij Ivanovich Solomiya 2001 t s Petro Grigorovich Bronin batko Kati ta Solomiyi Levova chastka 2001 kapitan Rezanov Yizhachok Na rozi u Patriarshih 2 2001 t s Rodion Mikolajovich Margolin Solodkij son mij 2002 televistava Vikentij Vitoldovich Largo Yunona i Avos 2002 film vistava graf Rezanov Blazen Balakiryev 2002 film vistava Oleksandr Menshikov Tartaren iz Taraskona 2003 graf Bezanson 2003 Lev Zudin 32 grudnya 2004 dvirnik Kolgosp Intertejnment 2004 Oleksandr Ivanovich Karpov 2004 Dumka polkovnik tato Inni Pa 2004 Glib Vitalijovich Shastya ti moye 2004 knyaz Petro Andrijovich Pecherskij 2005 Ukrayina graf Orlovskij 2006 1992 2006 teleserial poruchik Sheglov Bili Rosi Povernennya 2014 Bilorus Vasil Hodas ta in Div takozh6683 Karachencov asteroyid nazvanij na chest aktora PrimitkiUmer Nikolaj Karachencov akteru bylo 73 goda Komsomolskaya pravda vidavnichij dom 2018 d Track Q4230185 V Moskve skonchalsya 73 letnij Nikolaj Karachencov 2018 LiteraturaKino Znciklopedicheskij slovar M 1987 S 527 Vsemirnyj biograficheskij znciklopedicheskij slovar M 1998 S 327 Razzakov F Dosye na zvezd 1962 1980 M 1998 S 499 507 Razzakov F Populyarnaya znciklopediya zvezd M 2000 S 236 240 Kinoslovar T 2 SPb 2001 S 31 32 Posilannyahttps www kino teatr ru kino acter m ros 1862 works 30 zhovtnya 2021 u Wayback Machine https www animator ru db p show person amp pid 1465 21 veresnya 2020 u Wayback Machine Soboleznovaniya v svyazi s konchinoj Nikolaya Karachencova Sajt Prezidenta Rosiyi 27 10 2018 26 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Sajt teatru Lenkom 26 zhovtnya 2018 u Wayback Machine