Микола Кава́сила або Хамаєт (грец. Νικόλαος Καβάσιλας, Χαμαετός; 1322, Фесалоніки — 1397/1398) — православний богослов та літургіст, вчений-енциклопедист, філософ, письменник, представник візантийскої традиції ісихазму. Шанується в лику святих як праведний.
Микола Кавасила | |
---|---|
грец. Νικόλαος Καβάσιλας, Χαμαετός | |
Основні відомості | |
Народження | 1322 Салоніки |
Країна: | Візантійська імперія |
Конфесія: | православ'я |
Смерть: | 1398 |
Константинополь | |
Праці й досягнення | |
Рід діяльності: | письменник |
Основні інтереси: | теологія |
Титул: | святий |
Висловлюваня у Вікіцитатах |
Життєпис
Микола Кавасила народився в аристократичній сім'ї. Представники його роду відігравали важливу роль у церковному та політичному житті Візантії починаючи з XI століття. Його мати була сестрою трьох архієреїв, з яких найбільш відомий , вчитель майбутнього світильника Церкви, архієпископ Фессалонікійський в 1361–1363 роках, автор ряду полемічних творів проти латинян.
У 1335–1340 роках Микола Кавасила навчався в Константинополі. Крім граматики, риторики і філософії, вивчав природничі науки, особливий інтерес виявив до астрономії.
Джерела свідчать, що вже в 1330-х роках Микола Кавасила перебував у тісному зв'язку з ісихастським рухом. Його духовним керівником в роки юності був учень преподобного Григорія Синаїта — майбутній Константинопольський Патріарх .
Починаючи з 1341 року Кавасила активно бере участь в політичному і релігійному житті. Довгий час він був другом та радником імператора Іоанна Кантакузина, підтримував його під час громадянської війни, насилу врятувався від смерті в дні страшної різанини Фессалонікійської знаті в серпні 1345 року.
В 1347 р. імператор доручив Кавасилі супроводжувати новообраного архієпископа Фессалонікійського Григорія Паламу на його кафедру. Солуняни не прийняли святителя. Він і Кавасила попрямували на Святу Гору Афон, де пробули рік.
Як свідчать джерела, Кавасила і його друг Димитрій Кідоніс знали від самого імператора про його намір віддалитися в (1349) і зібралися піти за ним. Кантакузин характеризує їх як чоловіків, які отримали вищу мудрість…
Кавасила твердо дотримувався православної позиції під час і після Влахернського собору 1351 року, який засудив антипаламітів. Про його високий авторитет у сучасників свідчить наступний факт: в 1353 опустів патріарший престол Константинополя. Собор серед трьох кандидатів, запропонованих імператору, назвав і мирянина Кавасилу. Мирянином він, очевидно, залишався до кінця життя, принаймні жодне з джерел, що дійшли до нас, не говорить про прийняття Кавасилою чернечого постригу або священницького сану. (Приписування ж йому честі Фессалонікійського архієпископа засноване на історичному непорозумінні.)
Про життя Кавасили після 1353 р. до нас дійшли лише деякі уривчасті свідчення.
В 1354 році він проголошує панегірик при вступі на імператорський престол Матвія Кантакузина, сина Іоана.
В 1363 році він прибув в Фессалоніки на похорон свого дядька Ніла, а пізніше і свого батька. Свідченням того, що він жив ще в першій половині 90-х років, є листи, що піддаються точному датуванню, направлені йому Мануїлом II Палеологом, Димитрієм Кідонісом і Йосипом Врієннієм.
Вірогідною датою кончини Кавасили вважається 1397 (1398) рік.
Праці
Спадщина, залишена Миколою Кавасилою, досить велика. Кількість тільки богословських його праць перевищує півтора десятка. До самих ранніх його творів відноситься уривок із коментарів до Птолемея; «Про ріст проти лихварів», книгу про неправильну позовах цивільних начальств стосовно церковним предметів.
Чимало залишилося від нього окремих слів моральних, на свята і похвальних. З них можна вказати слова: на Страсті Христові, на Вознесіння, на великомученика Димитрія, на св. Феодори Чудотвориці, на трьох вселенських святителів. З богословських творів його відомі: «Яка мета втілення Господа», «Проти помилок Никифора Григори», «Виклад на пророка Єзекіїля», «Про душу» та інші дрібні твори і листи. Однак, за справедливим зауваженням І. І. Соколова:
слава Миколи Кавасили як богослова-містика покоїться головним чином на його творі «Про життя у Христі». |
У семи главах («словах») цього видатного твору Кавасила піддає глибокому розгляду і дослідженню природу православного духовного життя. Його богослов'я — це відвертий і глибокий діалог Православ'я з світоглядом, що народжується, в якому утопії гуманізму без Христа протиставляється церковне вчення про людину, яка створена по образу і подобі Божій і призваній до відновлення затьмареного образу, до обоження, життю в Христі, яке можна знайти через всеціле приєднання до літургійного і молитовного досвіду Церкви.
«Гріх розтліває людину. А Христос відновлює і знову створює людину, подаючи їй Своє Тіло». |
Канонізація
3 червня 1982 року Микола Кавасила був прославлений у лику святих Синодом Елладської православної церкви.
Пам'ять
День його пам'яті встановлений на 20 червня (за новим стилем).
Бібліографія
- Миколай Кавасила. Христос, Церква, Богородиця. — М.: Видавництво храму святої мучениці Тетяни, 2002. Включає:
- Сім слів про життя в Христі [ 21 червня 2018 у Wayback Machine.] видання "Свічадо" 2005 р.
- Пояснення Божественної Літургії [ 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Пояснення обрядів Божественної Літургії
- Пояснення священних одеж
- Богородичні гомілії
- Пояснення до книги пророка Єзекіїля
- Слово на Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії
- Слово на достопоклінне і преславне Успіння Пресвятої і Пречистої Владичиці нашої Богородиці
- Слово на Преславне Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці
- Лист Димитрію Кідону
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Микола Кавасила |
Примітки
- Кавасила Микола. Життя в Христі / Пер. з давньогогрецького Дз. Коваль. — Львів: Свічадо, 2005. — 168 с.
- Lives of all saints commemorated on June 20 [ 12 березня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Orthodox calendar [ 13 липня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
Джерела
- Кавасила Микола. Життя в Христі / Пер. з давньогогрецького Дз. Коваль. — Львів: Свічадо, 2005. — 168 с.
- Beck H. G. Kirche und theologische Literatur im byzantinischen Reich. — München, 1959.
- Lot-Borodine M. Une maître de la spiritualité byzantine au XIV siècle Nicolas Cabasilas. — P., 1958.
- Salaville S. Cabasilas le sacellaire et Nicolas Cabasilas, Échos d'Orient. t. 35, — P., 1936.
- Tatakis В. La philosophie byzantine. — P., 1949.
Посилання
- Nicholas Cabasilas [ 3 лютого 2007 у Wayback Machine.] в Encyclopaedia Britannica
- Азбука віри Православна бібліотека праведний Микола Кавасила [ 21 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Віртуальний тур християнськими пам'ятками [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Kava sila abo Hamayet grec Nikolaos Kabasilas Xamaetos 1322 Fesaloniki 1397 1398 pravoslavnij bogoslov ta liturgist vchenij enciklopedist filosof pismennik predstavnik vizantijskoyi tradiciyi isihazmu Shanuyetsya v liku svyatih yak pravednij Mikola Kavasilagrec Nikolaos Kabasilas XamaetosOsnovni vidomostiNarodzhennya1322 1322 SalonikiKrayina Vizantijska imperiyaKonfesiya pravoslav yaSmert 1398 1398 KonstantinopolPraci j dosyagnennyaRid diyalnosti pismennikOsnovni interesi teologiyaTitul svyatijVislovlyuvanya u VikicitatahZhittyepisMikola Kavasila narodivsya v aristokratichnij sim yi Predstavniki jogo rodu vidigravali vazhlivu rol u cerkovnomu ta politichnomu zhitti Vizantiyi pochinayuchi z XI stolittya Jogo mati bula sestroyu troh arhiyereyiv z yakih najbilsh vidomij vchitel majbutnogo svitilnika Cerkvi arhiyepiskop Fessalonikijskij v 1361 1363 rokah avtor ryadu polemichnih tvoriv proti latinyan U 1335 1340 rokah Mikola Kavasila navchavsya v Konstantinopoli Krim gramatiki ritoriki i filosofiyi vivchav prirodnichi nauki osoblivij interes viyaviv do astronomiyi Dzherela svidchat sho vzhe v 1330 h rokah Mikola Kavasila perebuvav u tisnomu zv yazku z isihastskim ruhom Jogo duhovnim kerivnikom v roki yunosti buv uchen prepodobnogo Grigoriya Sinayita majbutnij Konstantinopolskij Patriarh Pochinayuchi z 1341 roku Kavasila aktivno bere uchast v politichnomu i religijnomu zhitti Dovgij chas vin buv drugom ta radnikom imperatora Ioanna Kantakuzina pidtrimuvav jogo pid chas gromadyanskoyi vijni nasilu vryatuvavsya vid smerti v dni strashnoyi rizanini Fessalonikijskoyi znati v serpni 1345 roku V 1347 r imperator doruchiv Kavasili suprovodzhuvati novoobranogo arhiyepiskopa Fessalonikijskogo Grigoriya Palamu na jogo kafedru Solunyani ne prijnyali svyatitelya Vin i Kavasila popryamuvali na Svyatu Goru Afon de probuli rik Yak svidchat dzherela Kavasila i jogo drug Dimitrij Kidonis znali vid samogo imperatora pro jogo namir viddalitisya v 1349 i zibralisya piti za nim Kantakuzin harakterizuye yih yak cholovikiv yaki otrimali vishu mudrist Proris ikoni Mikoli Kavasili Kavasila tverdo dotrimuvavsya pravoslavnoyi poziciyi pid chas i pislya Vlahernskogo soboru 1351 roku yakij zasudiv antipalamitiv Pro jogo visokij avtoritet u suchasnikiv svidchit nastupnij fakt v 1353 opustiv patriarshij prestol Konstantinopolya Sobor sered troh kandidativ zaproponovanih imperatoru nazvav i miryanina Kavasilu Miryaninom vin ochevidno zalishavsya do kincya zhittya prinajmni zhodne z dzherel sho dijshli do nas ne govorit pro prijnyattya Kavasiloyu chernechogo postrigu abo svyashennickogo sanu Pripisuvannya zh jomu chesti Fessalonikijskogo arhiyepiskopa zasnovane na istorichnomu neporozuminni Pro zhittya Kavasili pislya 1353 r do nas dijshli lishe deyaki urivchasti svidchennya V 1354 roci vin progoloshuye panegirik pri vstupi na imperatorskij prestol Matviya Kantakuzina sina Ioana V 1363 roci vin pribuv v Fessaloniki na pohoron svogo dyadka Nila a piznishe i svogo batka Svidchennyam togo sho vin zhiv she v pershij polovini 90 h rokiv ye listi sho piddayutsya tochnomu datuvannyu napravleni jomu Manuyilom II Paleologom Dimitriyem Kidonisom i Josipom Vriyenniyem Virogidnoyu datoyu konchini Kavasili vvazhayetsya 1397 1398 rik PraciSpadshina zalishena Mikoloyu Kavasiloyu dosit velika Kilkist tilki bogoslovskih jogo prac perevishuye pivtora desyatka Do samih rannih jogo tvoriv vidnositsya urivok iz komentariv do Ptolemeya Pro rist proti lihvariv knigu pro nepravilnu pozovah civilnih nachalstv stosovno cerkovnim predmetiv Chimalo zalishilosya vid nogo okremih sliv moralnih na svyata i pohvalnih Z nih mozhna vkazati slova na Strasti Hristovi na Voznesinnya na velikomuchenika Dimitriya na sv Feodori Chudotvorici na troh vselenskih svyatiteliv Z bogoslovskih tvoriv jogo vidomi Yaka meta vtilennya Gospoda Proti pomilok Nikifora Grigori Viklad na proroka Yezekiyilya Pro dushu ta inshi dribni tvori i listi Odnak za spravedlivim zauvazhennyam I I Sokolova slava Mikoli Kavasili yak bogoslova mistika pokoyitsya golovnim chinom na jogo tvori Pro zhittya u Hristi U semi glavah slovah cogo vidatnogo tvoru Kavasila piddaye glibokomu rozglyadu i doslidzhennyu prirodu pravoslavnogo duhovnogo zhittya Jogo bogoslov ya ce vidvertij i glibokij dialog Pravoslav ya z svitoglyadom sho narodzhuyetsya v yakomu utopiyi gumanizmu bez Hrista protistavlyayetsya cerkovne vchennya pro lyudinu yaka stvorena po obrazu i podobi Bozhij i prizvanij do vidnovlennya zatmarenogo obrazu do obozhennya zhittyu v Hristi yake mozhna znajti cherez vsecile priyednannya do liturgijnogo i molitovnogo dosvidu Cerkvi Grih roztlivaye lyudinu A Hristos vidnovlyuye i znovu stvoryuye lyudinu podayuchi yij Svoye Tilo Kanonizaciya3 chervnya 1982 roku Mikola Kavasila buv proslavlenij u liku svyatih Sinodom Elladskoyi pravoslavnoyi cerkvi Pam yatDen jogo pam yati vstanovlenij na 20 chervnya za novim stilem BibliografiyaMikolaj Kavasila Hristos Cerkva Bogorodicya M Vidavnictvo hramu svyatoyi muchenici Tetyani 2002 Vklyuchaye Sim sliv pro zhittya v Hristi 21 chervnya 2018 u Wayback Machine vidannya Svichado 2005 r Poyasnennya Bozhestvennoyi Liturgiyi 3 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Poyasnennya obryadiv Bozhestvennoyi Liturgiyi Poyasnennya svyashennih odezh Bogorodichni gomiliyi Poyasnennya do knigi proroka Yezekiyilya Slovo na Blagovishennya Presvyatoyi Vladichici nashoyi Bogorodici i Prisnodivi Mariyi Slovo na dostopoklinne i preslavne Uspinnya Presvyatoyi i Prechistoyi Vladichici nashoyi Bogorodici Slovo na Preslavne Rizdvo Presvyatoyi Vladichici nashoyi Bogorodici List Dimitriyu KidonuDiv takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Mikola Kavasila Pravoslav ya P yatij Konstantinopolskij sobor Grigorij SinayitPrimitkiKavasila Mikola Zhittya v Hristi Per z davnogogreckogo Dz Koval Lviv Svichado 2005 168 s Lives of all saints commemorated on June 20 12 bereznya 2007 u Wayback Machine angl Orthodox calendar 13 lipnya 2010 u Wayback Machine angl DzherelaKavasila Mikola Zhittya v Hristi Per z davnogogreckogo Dz Koval Lviv Svichado 2005 168 s Beck H G Kirche und theologische Literatur im byzantinischen Reich Munchen 1959 Lot Borodine M Une maitre de la spiritualite byzantine au XIV siecle Nicolas Cabasilas P 1958 Salaville S Cabasilas le sacellaire et Nicolas Cabasilas Echos d Orient t 35 P 1936 Tatakis V La philosophie byzantine P 1949 PosilannyaNicholas Cabasilas 3 lyutogo 2007 u Wayback Machine v Encyclopaedia Britannica Azbuka viri Pravoslavna biblioteka pravednij Mikola Kavasila 21 sichnya 2016 u Wayback Machine Virtualnij tur hristiyanskimi pam yatkami 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine