Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миха́йло Микола́йович Миклу́ха (31 березня 1856, Санкт-Петербург, Росія — 12 квітня 1927, Ленінград, СРСР) — український геолог часів Російської імперії. Дослідник геології Полісся та півночі Європейської частини Росії. Брат мандрівника Миколи Миклухо-Маклая.
| Миклуха Михайло Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 31 березня 1856 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Помер | 12 квітня 1927 (71 рік) Ленінград, СРСР |
| Поховання | d |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький гірничий інститут |
| Галузь | геологія |
| Членство | Геологічний комітет Київське відділення Російського технічного товариства |
| Батько | Микола Ілліч Миклуха |
| Мати | Катерина Семенівна Беккер |
| Брати, сестри | Сергій, Микола, Ольга, Володимир |
| У шлюбі з | Марія Маслова |
| Діти | Олександр, Серафима, Микола |
 Миклуха Михайло Миколайович у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився 31 березня 1856 в Санкт-Петербурзі в родині інженера-залізничника, начальника Миколаївського вокзалу Миколи Ілліча Миклухи та його дружини Катерини Семенівни Беккер. За лінією батька був нащадком українського козацького роду Миклух, а матір мала польсько-німецьке походження. Мав трьох братів (юриста Сергія, видатного мандрівника, ентолога й гуманіста Миколу та морського офіцера Володимира) й сестру Ольгу. Батько Михайла помер, коли йому було півтора року. У дитинстві листувався з братом Миколою, що на той час уже активно подорожував по світу і справив значний вплив на становлення Михайла як особистості.
1876 року закінчив хімічне відділення додаткового класу [ru]. 1882 року закінчив Санкт-Петербурзький гірничий інститут, після чого кілька років слухав лекції в Мюнхенському університеті. У роки студентства в Санкт-Петербурзі підтримував діяльність народовольців, особисто був знайомий і товаришував з організаторами вбивства імператора Олександра II, зокрема з Софією Перовською та [ru].
Після повернення до Росії брав участь у створенні «Російської геологічної бібліотеки» та працював у музеї гірничого інституту, був членом Геологічного комітету. Активно займався геологічними дослідженнями на Поліссі, в районі Овруцького кряжа, на півночі Європейської частини Росії. 1897 року за результатами досліджень видав працю «Геологічний нарис Олонецького повіту та островів Ладозького озера, розташованих навколо Валаама». Поблизу міста Умань (нині Черкаська область, Україна) розвідав поклади каолінів. Згодом матеріали досліджень Миклухи використали для створення першої геологічної карти Європейської частини Росії. Був членом Київського відділення Російського технічного товариства.
З 1897 року проживав у місті Малин Київської губернії. Відновив маєток князів Щербатових у селі Гамарня, придбаний матір'ю в 1873 році. Брав участь у діяльності місцевого земства. Долучився до спорудження пожежної частини, парафіяльної школи та народного училища. 1910 року передав парафії святого Олександра Невського ділянку землі площею 1402 квадратні сажні для зведення там школи для глухонімих дітей. Місцевість, де Михайло Миклуха проживав у Малині, відома під назвою Михайлівка.
Після 1917 року оселився в Києві, жив у будинку на вулиці Саксаганського, 60, успадкованому від дружини, а 1923 року повернувся до Петрограда. В останні роки життя продовжив роботу в Геологічному інституті та видавав друком праці свого брата Миколи.
Помер 12 квітня 1927 року в Ленінграді. Похований на [ru].
Сім'я
Михайло Миклуха одружився з дочкою половника російської армії Марією Масловою (пом. 1915). У їхньому шлюбі народилося троє дітей:
- Олександр (1887—1947);
- Серафима (1889—1971);
- Микола (1899—1956).
Дочка Миклухи, Серафима Михайлівна, одружилася зі своїм двоюрідним братом Дмитром Сергійовичем Миклухою-Маклаєм — сином брата свого батька. У їхньому шлюбі народилися три сини: Артемій, [ru] та Микола.
Примітки
- Историческій очеркъ С.-Петербургскаго перваго реальнаго училища. 1862—1912 г / Составилъ преподаватель училища Г. М. Князевъ. — С.-Петербургъ, 1912. — С. 154.
- Миклухо-Маклай М. Н. Геологическій очеркъ Олонецкаго уѣзда и острововъ Ладожскаго озера, расположенныхъ вокругъ Валаама. — С.-Петербургъ, 1897. (рос. дореф.)
- Кальницький М. Б., Федорова Л. Садиба 1890, в якій проживав Миклухо-Маклай М. М, містилася редакція «Киевской старини» // Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання. У 28 томах. Київ: Кн. 1, ч. 2: М—С / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. — К. : Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. — С. 1140. — 3900 прим. — .
- Студінський В. А. Школа для глухонімих дітей у містечку Малин Радомислського повіту Київської губернії на початку XX століття / упорядники: В. С. Перерва, О. Д. Рокицька // Київщина: історія рідного краю: матеріали Всеукраїнської науковопрактичної краєзнавчої конференції «Четверті краєзнавчі читання імені Лаврентія Похилевича». — Біла Церква : КНЗ КОР «КОІПОПК», 2023. — С. 208.
- Топоніми Малина (PDF). web.archive.org. 18 жовтня 2012. Процитовано 25 червня 2024.
Джерела
- Білецький Б. Родовід Миклух // Питання історії України. — 2010. — Т. 13. — С. 208-209.
- Білецький Б., Хитрова О. Родина Маклаїв і Україна (До 125-річчя від дня смерті М.М.Миклухо-Маклая) // Питання історії України. — 2013. — Т. 16. — С. 47.
- Павлов В. Е. // История Петербурга. — 2003. — № 3 (13). — С. 54. (рос.)
- Столицин В. // Ленинский путь. — 1986. (рос.)
- Тимошенко В. І. Миклухо-Маклай // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 20 : Медична — Мікоян. — 687 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha jlo Mikola jovich Miklu ha 31 bereznya 1856 18560331 Sankt Peterburg Rosiya 12 kvitnya 1927 Leningrad SRSR ukrayinskij geolog chasiv Rosijskoyi imperiyi Doslidnik geologiyi Polissya ta pivnochi Yevropejskoyi chastini Rosiyi Brat mandrivnika Mikoli Mikluho Maklaya Mikluha Mihajlo MikolajovichNarodivsya31 bereznya 1856 1856 03 31 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomer12 kvitnya 1927 1927 04 12 71 rik Leningrad SRSRPohovannyadKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnistnaukovecAlma materSankt Peterburzkij girnichij institutGaluzgeologiyaChlenstvoGeologichnij komitet Kiyivske viddilennya Rosijskogo tehnichnogo tovaristvaBatkoMikola Illich MikluhaMatiKaterina Semenivna BekkerBrati sestriSergij Mikola Olga VolodimirU shlyubi zMariya MaslovaDitiOleksandr Serafima Mikola Mikluha Mihajlo Mikolajovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 31 bereznya 1856 v Sankt Peterburzi v rodini inzhenera zaliznichnika nachalnika Mikolayivskogo vokzalu Mikoli Illicha Mikluhi ta jogo druzhini Katerini Semenivni Bekker Za liniyeyu batka buv nashadkom ukrayinskogo kozackogo rodu Mikluh a matir mala polsko nimecke pohodzhennya Mav troh brativ yurista Sergiya vidatnogo mandrivnika entologa j gumanista Mikolu ta morskogo oficera Volodimira j sestru Olgu Batko Mihajla pomer koli jomu bulo pivtora roku U ditinstvi listuvavsya z bratom Mikoloyu sho na toj chas uzhe aktivno podorozhuvav po svitu i spraviv znachnij vpliv na stanovlennya Mihajla yak osobistosti 1876 roku zakinchiv himichne viddilennya dodatkovogo klasu ru 1882 roku zakinchiv Sankt Peterburzkij girnichij institut pislya chogo kilka rokiv sluhav lekciyi v Myunhenskomu universiteti U roki studentstva v Sankt Peterburzi pidtrimuvav diyalnist narodovolciv osobisto buv znajomij i tovarishuvav z organizatorami vbivstva imperatora Oleksandra II zokrema z Sofiyeyu Perovskoyu ta ru Pislya povernennya do Rosiyi brav uchast u stvorenni Rosijskoyi geologichnoyi biblioteki ta pracyuvav u muzeyi girnichogo institutu buv chlenom Geologichnogo komitetu Aktivno zajmavsya geologichnimi doslidzhennyami na Polissi v rajoni Ovruckogo kryazha na pivnochi Yevropejskoyi chastini Rosiyi 1897 roku za rezultatami doslidzhen vidav pracyu Geologichnij naris Oloneckogo povitu ta ostroviv Ladozkogo ozera roztashovanih navkolo Valaama Poblizu mista Uman nini Cherkaska oblast Ukrayina rozvidav pokladi kaoliniv Zgodom materiali doslidzhen Mikluhi vikoristali dlya stvorennya pershoyi geologichnoyi karti Yevropejskoyi chastini Rosiyi Buv chlenom Kiyivskogo viddilennya Rosijskogo tehnichnogo tovaristva Z 1897 roku prozhivav u misti Malin Kiyivskoyi guberniyi Vidnoviv mayetok knyaziv Sherbatovih u seli Gamarnya pridbanij matir yu v 1873 roci Brav uchast u diyalnosti miscevogo zemstva Doluchivsya do sporudzhennya pozhezhnoyi chastini parafiyalnoyi shkoli ta narodnogo uchilisha 1910 roku peredav parafiyi svyatogo Oleksandra Nevskogo dilyanku zemli plosheyu 1402 kvadratni sazhni dlya zvedennya tam shkoli dlya gluhonimih ditej Miscevist de Mihajlo Mikluha prozhivav u Malini vidoma pid nazvoyu Mihajlivka Pislya 1917 roku oselivsya v Kiyevi zhiv u budinku na vulici Saksaganskogo 60 uspadkovanomu vid druzhini a 1923 roku povernuvsya do Petrograda V ostanni roki zhittya prodovzhiv robotu v Geologichnomu instituti ta vidavav drukom praci svogo brata Mikoli Pomer 12 kvitnya 1927 roku v Leningradi Pohovanij na ru Sim yaMihajlo Mikluha sidit z bratom Volodimirom stoyit ta jogo pershoyu druzhinoyu Yuliyeyu Fotografiya 1883 roku Mihajlo Mikluha odruzhivsya z dochkoyu polovnika rosijskoyi armiyi Mariyeyu Maslovoyu pom 1915 U yihnomu shlyubi narodilosya troye ditej Oleksandr 1887 1947 Serafima 1889 1971 Mikola 1899 1956 Dochka Mikluhi Serafima Mihajlivna odruzhilasya zi svoyim dvoyuridnim bratom Dmitrom Sergijovichem Mikluhoyu Maklayem sinom brata svogo batka U yihnomu shlyubi narodilisya tri sini Artemij ru ta Mikola PrimitkiIstoricheskij ocherk S Peterburgskago pervago realnago uchilisha 1862 1912 g Sostavil prepodavatel uchilisha G M Knyazev S Peterburg 1912 S 154 Mikluho Maklaj M N Geologicheskij ocherk Oloneckago uѣzda i ostrovov Ladozhskago ozera raspolozhen nyh vokrug Valaama S Pe ter burg 1897 ros doref Kalnickij M B Fedorova L Sadiba 1890 v yakij prozhivav Mikluho Maklaj M M mistilasya re dakciya Kievskoj starini Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Enciklopedichne vidannya U 28 tomah Kiyiv Kn 1 ch 2 M S Redkol tomu Vidp red P Tronko ta in Uporyad V Gorbik M Kiporenko N Kovalenko L Fedorova K Golov red Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi pri vid vi Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 S 1140 3900 prim ISBN 966 95478 2 2 Studinskij V A Shkola dlya gluhonimih ditej u mistechku Malin Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi na pochatku XX stolittya uporyadniki V S Pererva O D Rokicka Kiyivshina istoriya ridnogo krayu materiali Vseukrayinskoyi naukovopraktichnoyi krayeznavchoyi konferenciyi Chetverti krayeznavchi chitannya imeni Lavrentiya Pohilevicha Bila Cerkva KNZ KOR KOIPOPK 2023 S 208 Toponimi Malina PDF web archive org 18 zhovtnya 2012 Procitovano 25 chervnya 2024 DzherelaBileckij B Rodovid Mikluh Pitannya istoriyi Ukrayini 2010 T 13 S 208 209 Bileckij B Hitrova O Rodina Maklayiv i Ukrayina Do 125 richchya vid dnya smerti M M Mikluho Maklaya Pitannya istoriyi Ukrayini 2013 T 16 S 47 Pavlov V E Istoriya Peterburga 2003 3 13 S 54 ros Stolicin V Leninskij put 1986 ros Timoshenko V I Mikluho Maklaj Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2018 T 20 Medichna Mikoyan 687 s ISBN 978 966 02 8346 6