Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Арте́мій Дми́трович Миклу́хо-Макла́й (26 липня 1908, Малин, Київська губернія, Російська імперія — 1981 або 1982, Ленінград, СРСР) — радянський геолог українського походження, кандидат геолого-мінералогічних наук. Спеціаліст у галузі стратиграфії, технотроніки, магнетизму та петрографії. Учасник Другої світової війни, був у німецькому полоні. Жертва сталінських репресій. Нащадок козацького роду Миклух, родич мандрівника й етнографа Миколи Миклухо-Маклая.
| Миклухо-Маклай Артемій Дмитрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 26 липня 1908 (115 років) Малин, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1980 або 1981 Ленінград, СРСР |
| Країна |  Російська імперія Російська республіка Російська СФРР СРСР |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний гірничий університет |
| Галузь | геологія |
| Заклад | Санкт-Петербурзький державний гірничий університет |
| Науковий ступінь | кандидат геологічних наук |
| Війна | німецько-радянська війна |
| У шлюбі з | Віра Дмитрівна Чехович |
Життєпис
Народився 26 липня 1908 року в місті Малин Київської губернії (нині Житомирська область) в родині Дмитра Сергійовича Миклухо-Маклая та Серафими Михайлівни Миклухо-Маклай. Діди Артемія і за батьківською, і за материнською лінією були братами видатного українського мандрівника, етнографа і гуманіста Миколи Миклухо-Маклая. Мав братів [ru] та Миколу. Батько помер 2 січня 1942 року під час блокади Ленінграда.
1928 року родина Артемія переїжджає до Ленінграда, де він у 1931 році вступив до Ленінградського гірничого інституту, який свого часу закінчили його батько Дмитро та дід Михайло. Навчання в інституті закінчив 1935 року, після чого вступив до аспірантури й працював на кафедрі геології Ленінградського державного університету. Захистив дисертацію на здобуття ступеня кандидата геолого-мінералогічних наук. У 1940—1941 роках викладав у Гірничому інституті. Також у 1941 році обіймав посаду заступника вченого секретаря Всесоюзного географічного товариства.
На початку червня 1941 року виїхав на Далекий Схід для проведення геологічних досліджень як робітник «Дальстроя». Після початку німецько-радянської війни наприкінці того ж місяця долучився до Червоної армії як доброволець народного ополчення. Потрапив у 5-й винищувальний полк, дислокований поблизу Пскова. Восени 1941 року полк потрапив в оточення, з якого особовому складу вдалося вийти. 9 листопада підрозділ потрапив під масований артилерійський обстріл поблизу Волхова, внаслідок чого Миклухо-Маклай був важко поранений, втратив свідомість та потрапив у німецький полон.
За чотири роки полону працював у концтаборах та копальнях у Латвії, Литві, Німеччині, Австрії, де йому пропонували співпрацю з вермахтом. 1945 року потрапив до концтабору Блямау в Австрії, з якого безуспішно намагався втекти. У квітні 1945 року зміг втекти з полону й перейти на радянську сторону фронту.
У травні 1945 року затриманий підрозділом СМЕРШу за звинуваченням у співпраці з вермахтом під час перебування в полоні. 9 липня військовий трибунал визнав вину Миклухо-Маклая за статтею 58-1б [ru] РРФСР та засудив його до десяти років таборів з поразкою в правах на наступні п'ять років з конфіскацією майна.
Покарання відбував у Воркутинському виправно-трудовому таборі. Мав бути звільнений 30 грудня 1954 року, натомість його поставили на облік у комендатурі Воркути як спецпоселенця, на якому перебував протягом 11 місяців. У цей час займався дослідженням гірських порід під мікроскопом. Справу проти Миклухо-Маклая закрили 29 листопада 1955 року. Реабілітований 1957 року.
Із середини 1950-х років проводив геологічні дослідження на півночі Росії. Вивчав геологічну структуру Печорського краю, Большеземельської тундри, полярного та приполярного Уралу як старший геолог та начальник геологічних партій. Унаслідок досліджень у регіоні відкрито рідкометальне оруднення. Також у цей час Миклухо-Маклай вивчав розширення четвертинного зледеніння на Уралі та петрографічні центри зледеніння. Наприкінці свого перебування в Комі АРСР у складі Ухтинської експедиції досліджував нафтоносні породи. На півночі Росії перебував до 1972 року. Результати досліджень увійшли до низки геологічних звітів та праці «Вивержені породи Печорського вугільного басейну» (1965).
В останні роки життя Миклухо-Маклай повернувся до Ленінграда, де й помер, за різними даними, 1981 або 1982 року. Був одружений з Вірою Дмитрівною Чехович.
Джерела
- . Красное знамя Севера. 5 грудня 2013. (рос.)
- Крочик М. М., Тіміряєв Є. Р. Гідний нащадок великого предка (Миклухо-Маклай Артемій Дмитрович) // Реабілітовані історією. Житомирська область. ‒ Книга 5 / Обл. ред. кол.: Балюрко В. С. (голова); Градовський Ю. Г. (заст. голови), Копійченко Л. А. (заст. голови), Тіміряєв Є. Р. (відп. секр.), Басова І. В., Єршов В. О., Костриця М. Ю., Криворучко І. Г., Кузьмін О. С., Кучерук М. М., Магалецька Т. В., Маньковська Р. В., Натикач П. І., Онищук О. І., Осницька Т. В., Полонець М. Й., Синицький С. М., Слизькоуха О. В., Суліменко О. Г.; Упоряд.: Л. А. Копійченко, Д. Я. Самолюк, Є. Р. Тіміряєв. НАН України. Інститут історії України, Головна редакційна колегія науково-документальної серії книг "Реабілітовані історією”; Служба безпеки України; Національна спілка краєзнавців України; Українське культурно-просвітницьке товариство "Меморіал” ім. В. Стуса; Житомирська обласна державна адміністрація; Житомирська обласна рада. — Житомир : "Полісся", 2011. — С. 118-120.
- Крочик М. . — Сыктывкар : Республика, 2008. (рос.)
- Сулимов И. Н. . — Одесса : АстроПринт, 1997. — С. 164. — («Одесский мемориал» вып. 4) — 1000 прим. (рос.)
- Тимошенко В. І. Миклухо-Маклай // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 20 : Медична — Мікоян. — 687 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arte mij Dmi trovich Miklu ho Makla j 26 lipnya 1908 19080726 Malin Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 1981 abo 1982 Leningrad SRSR radyanskij geolog ukrayinskogo pohodzhennya kandidat geologo mineralogichnih nauk Specialist u galuzi stratigrafiyi tehnotroniki magnetizmu ta petrografiyi Uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni buv u nimeckomu poloni Zhertva stalinskih represij Nashadok kozackogo rodu Mikluh rodich mandrivnika j etnografa Mikoli Mikluho Maklaya Mikluho Maklaj Artemij DmitrovichNarodivsya26 lipnya 1908 1908 07 26 115 rokiv Malin Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer1980 abo 1981 Leningrad SRSRKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Rosijska SFRR SRSRDiyalnistnaukovecAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij girnichij universitetGaluzgeologiyaZakladSankt Peterburzkij derzhavnij girnichij universitetNaukovij stupinkandidat geologichnih naukVijnanimecko radyanska vijnaU shlyubi zVira Dmitrivna ChehovichZhittyepisNarodivsya 26 lipnya 1908 roku v misti Malin Kiyivskoyi guberniyi nini Zhitomirska oblast v rodini Dmitra Sergijovicha Mikluho Maklaya ta Serafimi Mihajlivni Mikluho Maklaj Didi Artemiya i za batkivskoyu i za materinskoyu liniyeyu buli bratami vidatnogo ukrayinskogo mandrivnika etnografa i gumanista Mikoli Mikluho Maklaya Mav brativ ru ta Mikolu Batko pomer 2 sichnya 1942 roku pid chas blokadi Leningrada 1928 roku rodina Artemiya pereyizhdzhaye do Leningrada de vin u 1931 roci vstupiv do Leningradskogo girnichogo institutu yakij svogo chasu zakinchili jogo batko Dmitro ta did Mihajlo Navchannya v instituti zakinchiv 1935 roku pislya chogo vstupiv do aspiranturi j pracyuvav na kafedri geologiyi Leningradskogo derzhavnogo universitetu Zahistiv disertaciyu na zdobuttya stupenya kandidata geologo mineralogichnih nauk U 1940 1941 rokah vikladav u Girnichomu instituti Takozh u 1941 roci obijmav posadu zastupnika vchenogo sekretarya Vsesoyuznogo geografichnogo tovaristva Na pochatku chervnya 1941 roku viyihav na Dalekij Shid dlya provedennya geologichnih doslidzhen yak robitnik Dalstroya Pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni naprikinci togo zh misyacya doluchivsya do Chervonoyi armiyi yak dobrovolec narodnogo opolchennya Potrapiv u 5 j vinishuvalnij polk dislokovanij poblizu Pskova Voseni 1941 roku polk potrapiv v otochennya z yakogo osobovomu skladu vdalosya vijti 9 listopada pidrozdil potrapiv pid masovanij artilerijskij obstril poblizu Volhova vnaslidok chogo Mikluho Maklaj buv vazhko poranenij vtrativ svidomist ta potrapiv u nimeckij polon Za chotiri roki polonu pracyuvav u konctaborah ta kopalnyah u Latviyi Litvi Nimechchini Avstriyi de jomu proponuvali spivpracyu z vermahtom 1945 roku potrapiv do konctaboru Blyamau v Avstriyi z yakogo bezuspishno namagavsya vtekti U kvitni 1945 roku zmig vtekti z polonu j perejti na radyansku storonu frontu U travni 1945 roku zatrimanij pidrozdilom SMERShu za zvinuvachennyam u spivpraci z vermahtom pid chas perebuvannya v poloni 9 lipnya vijskovij tribunal viznav vinu Mikluho Maklaya za statteyu 58 1b ru RRFSR ta zasudiv jogo do desyati rokiv taboriv z porazkoyu v pravah na nastupni p yat rokiv z konfiskaciyeyu majna Pokarannya vidbuvav u Vorkutinskomu vipravno trudovomu tabori Mav buti zvilnenij 30 grudnya 1954 roku natomist jogo postavili na oblik u komendaturi Vorkuti yak specposelencya na yakomu perebuvav protyagom 11 misyaciv U cej chas zajmavsya doslidzhennyam girskih porid pid mikroskopom Spravu proti Mikluho Maklaya zakrili 29 listopada 1955 roku Reabilitovanij 1957 roku Iz seredini 1950 h rokiv provodiv geologichni doslidzhennya na pivnochi Rosiyi Vivchav geologichnu strukturu Pechorskogo krayu Bolshezemelskoyi tundri polyarnogo ta pripolyarnogo Uralu yak starshij geolog ta nachalnik geologichnih partij Unaslidok doslidzhen u regioni vidkrito ridkometalne orudnennya Takozh u cej chas Mikluho Maklaj vivchav rozshirennya chetvertinnogo zledeninnya na Urali ta petrografichni centri zledeninnya Naprikinci svogo perebuvannya v Komi ARSR u skladi Uhtinskoyi ekspediciyi doslidzhuvav naftonosni porodi Na pivnochi Rosiyi perebuvav do 1972 roku Rezultati doslidzhen uvijshli do nizki geologichnih zvitiv ta praci Viverzheni porodi Pechorskogo vugilnogo basejnu 1965 V ostanni roki zhittya Mikluho Maklaj povernuvsya do Leningrada de j pomer za riznimi danimi 1981 abo 1982 roku Buv odruzhenij z Viroyu Dmitrivnoyu Chehovich Dzherela Krasnoe znamya Severa 5 grudnya 2013 ros Krochik M M Timiryayev Ye R Gidnij nashadok velikogo predka Mikluho Maklaj Artemij Dmitrovich Reabilitovani istoriyeyu Zhitomirska oblast Kniga 5 Obl red kol Balyurko V S golova Gradovskij Yu G zast golovi Kopijchenko L A zast golovi Timiryayev Ye R vidp sekr Basova I V Yershov V O Kostricya M Yu Krivoruchko I G Kuzmin O S Kucheruk M M Magalecka T V Mankovska R V Natikach P I Onishuk O I Osnicka T V Polonec M J Sinickij S M Slizkouha O V Sulimenko O G Uporyad L A Kopijchenko D Ya Samolyuk Ye R Timiryayev NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Golovna redakcijna kolegiya naukovo dokumentalnoyi seriyi knig Reabilitovani istoriyeyu Sluzhba bezpeki Ukrayini Nacionalna spilka krayeznavciv Ukrayini Ukrayinske kulturno prosvitnicke tovaristvo Memorial im V Stusa Zhitomirska oblasna derzhavna administraciya Zhitomirska oblasna rada Zhitomir Polissya 2011 S 118 120 Krochik M Syktyvkar Respublika 2008 ros Sulimov I N Odessa AstroPrint 1997 S 164 Odesskij memorial vyp 4 1000 prim ros Timoshenko V I Mikluho Maklaj Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2018 T 20 Medichna Mikoyan 687 s ISBN 978 966 02 8346 6