Мигдалеподі́бне ті́ло, або мигда́лина (лат. corpus amygdaloideum), або амигдала — характерна ділянка мозку, одна із базальних ганглій, округле скупчення сірої речовини мигдалеподібної форми, розміщеної всере́дині кожної півкулі скроневої частки (lobus temporalis) головного мозку. Мигдалина пов'язується із формуванням емоцій, і є частиною лімбічної системи. Вважається, що в людей, а також у тварин ця підкоркова бере участь у формуванні як негативних, так і позитивних емоцій. Її розмір позитивно корелює із агресивною поведінкою. Припускають що такі стани як тривога, аутизм, депресія і фобії пов'язані із ненормальним функціонуванням мигдалини.
Анатомія
Мигдалеподібне тіло, у людей являє собою мигдалеподібну групу взаємопов'язаних структур, що розміщуються над стовбуром головного мозку поблизу нижньої частини лімбічного кільця. До складу цих структур входять:
- (лат. solateralis), пов'язаний з корою головного мозку, гіпокампом, гіпоталамусом, кінцевою смужкою, іншими частинами мозку, проте не має стосунку до нюхового мозку;
- (лат. area amygdaloidea anterior) — група поблизу передньої продірявленої речовини, пов'язана із гіпоталамусом і ядрами стовбурового мозку. В цій ділянці закінчується латеральний нюховий тракт і починається діагональна стрічка (Брока);
- (нюхова структура) (лат. pars corticomedialis [olfactoria]) — розміщені у верхньомедіальній ділянці мигдалеподібного тіла, отримують волокна від нюхового тракту і беруть участь у формуванні кінцевої смужки.
Філогенетично мигдалеподібне тіло є , задатки якого виявляються ще у круглоротих, як самостійне ядро з'являється у земноводних і зберігається у всіх амніот. У ссавців розміщене у глибині скроневої частки, є однією з груп лімбічної системи. Мигдалеподібне тіло приймає сигнали від , і неокортекса, а також від гіпоталамуса.
Мигдалеподібне тіло людини значно більше у порівнянні із нашими найближчими родичами по еволюції — приматами.
Функціонування
Нейрони мигдалини є різноманітними по формі, функціях і нейрохімічних процесах у них. Функції мигдалини пов'язані із забезпеченням оборонної поведінки, вегетативними, рухальними, емоційними реакціями, мотивацією умовнорефлекторної поведінки. Мигдалеподібне тіло реагує багатьма своїми ядрами на зорові, слухові, інтерцептивні, нюхові(підкірковий нюховий центр), шкіряні подразнення, при цьому реакція у мигдалині є полісенсорною, тобто подразнення викликає зміну активності будь-якого з ядер мигдалини.
Нейрони мають добре виражену спонтанну активність, яка може бути посилена чи ослаблена сенсорними подразненнями. Більшість нейронів є полімодальні і полісенсорні, і активуються синхронно із тета-ритмом. Подразнення ядер мигдалеподібного тіла викликає виражений парасимпатичний ефект на діяльність серцево-судинної, дихальної систем, призводить до пониження (зрідка повишенню) кров'яного тиску, зрідшенню серцевого ритму, виникненню аритмій, також можливе пригнічення дихання і кашель. При штучній активації мигдалин з'являються реакції принюхування, облизування, жування, ковтання, салівації, причому ефекти наступають із великим латентним періодом (до 30-45с після подразнення). Стимуляція мигдалин на фоні активних скорочень кишечника гальмує ці скорочення. Різноманітні ефекти подразнення мигдалин обумовлені їх зв'язком із гіпоталамусом, який регулює роботу внутрішніх органів.
Роль у емоційності
Взаємозв'язок між мигдалиною, ретикулярними ядрами таламуса і визначають розумність і доцільність тих чи інших емоцій. Вчені спромоглися з'ясувати, які саме нейрофізіологічні властивості пов'язують емоції з увагою. Дослідники виявили напрями і контакти окремих аксонів, відростків нервових клітин що передають інформацію на наступний нейрон, які виходять із мигдалини і зосереджуються у ретикулярних ядрах таламуса, який займається первинною обробкою сигналів від чуттєвих органів. Сигнал, що передається від мигдалеподібного тіла до таламуса, надзвичайно потужний і приглушує інші імпульси, які могли б відволікти таламус від інформації по емоціях. Такий потужний канал зв'язку більш ніж важливий при виявленні загрози небезпеки. Скажімо, якщо в поле зору попадає велика змія, то імпульс страху із мигдалеподібного тіла повинен приглушити всі інші. Надмірна тривожність може бути наслідком непомірної активації провідного шляху між мигдалиною і таламусом, коли абсолютно все, що відбувається навкруги, сприймається як потенційна небезпека. І навпаки, при депресії цей зв'язок може бути ослаблений настільки, що людина перестає будь-що помічати.
Мигдалеподібне тіло є відомим як «зона страху», хоча бере участь у формуванні всіх емоцій. Страх — одна з найсильніших емоцій не тільки у людини, а й у інших ссавців. Вченим вдалося довести, що за роботу вроджених і розвиток придбаних форм страху відповідає білок , найбільша концентрація якого спостерігається у мигдалеподібному тілі. Нестача цього білка призводить до ослаблення тривалих синаптичних зв'язків між нейронами на ділянках нервових мереж, що йдуть до мигдалеподібного тіла.
Новітні дослідження
Мигдалеподібне тіло відповідальне за відчуття комфорту і персонального простору людини; встановлено що для активації мигдалин достатньо лише самої думки, незалежно від того, порушений персональний простір чи ні, тож людина сама здатна обирати свою міру комфорту. Дослідженнями встановлено, що пошкодження мигдалеподібних тіл є причиною зникнення страху в людини і спроможності виявляти потенційну небезпеку. Зменшені розміри мигдалеподібного тіла спостерігаються у злочинців і людей із неврівноваженою психікою.
Патології
До недавнього часу вважалося, що у пацієнтів, мигдалеподібне тіло яких виявилося зруйновано внаслідок хвороби Урбаха-Віте, спостерігається повна відсутність страху. Проте новітні дослідження показали, що налякати таких людей все-таки можна, використовуючи для цього інгаляцію повітря з високим вмістом вуглекислого газу (бл. 35 %). Але можливо це лише інстинкт самозбереження обумовлений нестачою кисню, на що реагують інші ділянки мозку (тобто з'являються «емоції» паніки, а не страху).
- Безстрашність. Особистість 44-річної матері трьох дітей, яку автори називають SM, не розкривається. Рідкісне генетичне порушення — хвороба Урбаха-Віте — повністю знищило мигдалеподібні тіла її мозку. Випадок SM вивчається вже близько двадцяти років. Відомо, наприклад, що ця жінка не може впізнати вираз страху на обличчі людини і намалювати перелякане обличчя. У 1995 році був проведений найпростіший експеримент, в якому поява синього квадрата на екрані супроводжується гучним звуком; звичайна людина починає відчувати страх при вигляді цього квадрата, тоді як SM зберігала спокій. В журналі Nature Neuroscience опублікована стаття, що містила відомості про те, що SM, підходячи дуже близько до іншої людини, відчуває себе цілком комфортно, хоча їй і знайоме поняття особистого простору. У пацієнтки, зауважимо, немає ніяких проблем з пам'яттю і розумовим розвитком. Їй доступний весь спектр звичайних людських емоцій. У своїй новій роботі автори спробували довести, що відчувати страх SM таки не може. У рамках тестування жінці демонстрували фрагменти з «Мовчання ягнят», «Відьми з Блер», «Сяйва», «Дзвінка» та деяких інших фільмів; вона зазначила, що більшості людей ці фрагменти, ймовірно, здалися б страшними, але їй самій було просто цікаво. Потім SM привели в покинутий туберкульозний санаторій Waverly Hills, де напередодні Дня всіх святих влаштовуються спеціальні вистави, які повинні налякати відвідувачів. Методи використовуються самі прості, але дієві: за описом вчених, п'ятеро жінок, які супроводжували SM, зойкали від жаху, але на випробувану все побачене не справило особливого враження. SM також стверджувала, що ненавидить змій і павуків. У зоомагазині вона, однак, довго тримала на собі одну із змій і була готова доторкнутися до більш великих і небезпечних тварин і павуків-птахоїдів. Коли її запитали, чому вона так спокійно реагує на ненависних нею плазунів, жінка зізналася, що її просто охопила цікавість. «За відсутності мигдалеподібного тіла „сигнал тривоги“ в мозку, вочевидь, не спрацьовує, — міркує учасник дослідження Джастін Фейнстейн, що представляє Університет Айови. — Ця жінка прекрасно розуміє, чого слід остерігатися, але не дотримується заборони. Дивно, що вона ще жива». У минулому SM і справді було багато неприємних ситуацій: вона живе в бідному районі, і їй неодноразово погрожували, а одного разу мало не вбили. При цьому єдині її спогади, пов'язані зі страхом, відносяться до раннього дитинства — того періоду, коли мигдалеподібні тіла ще не були пошкоджені. Деякі фахівці вважають нові дані дуже ненадійними, припускаючи, що SM може — свідомо чи ні — коректувати поведінку й оцінки своїх емоцій, щоб відповідати очікуванням авторів. За словами співробітниці Нью-Йоркського університету Елізабет Фелпс, яка також працювала з людьми, у яких функції мигдалеподібних тіл були порушені, здатність відчувати страх у її пацієнтів зберігалася. «Мені здається, колеги поспішають з висновками, — говорить пані Фелпс. — Втім, відмінності можуть бути обумовлені тим, що мигдалеподібні тіла відмовляють у різному віці». Крім того, у SM вражені не тільки мигдалеподібні тіла, а й деякі інші області мозку. Можливо, саме це робить її випадок унікальним.
Примітки
- Feinstein, Adolphs, Damasio and Tranel. The Human Amygdala and the Induction and Experience of Fear [ 6 березня 2011 у Wayback Machine.] // Current Biology, Published online: December 16, 2010.
- Richard Alleyne. A woman with no fear could help traumatised soldiers [ 15 березня 2014 у Wayback Machine.] // The Telegraph, 16.12.10.
- Уникальный случай: в США живет женщина, не испытывающая страха [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] // MEDdaily.ru, 17.12.10.
- Ученые обнаружили женщину, не испытывающую страха [ 21 грудня 2010 у Wayback Machine.] // Сайт русской службы BBC [ 14 березня 2011 у Wayback Machine.], 18.12.10.
- Ученые нашли способ испугать «генетически бесстрашных» людей [ 21 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Lenta.ru, 04.02.13.
Джерела
- Головацький А. С., Черкасов В. Г., Сапін М. Р., Парахін А. І. Анатомія людини у трьох томах. — Вінниця : Нова Книга, 2007. — Т. 2. — 456 с. — 4000 прим. прим. — .
- Миндалевидное тело [ 3 квітня 2014 у Wayback Machine.] // Физиология человека / Под ред. В. М. Покровского, Г. Ф. Коротько.
- Источник страха и агрессивности [ 29 квітня 2014 у Wayback Machine.] //Нейробиологические исследования
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: мигдалеподібне тіло |
Це незавершена стаття з нейронауки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з анатомії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Migdalepodi bne ti lo abo migda lina lat corpus amygdaloideum abo amigdala harakterna dilyanka mozku odna iz bazalnih ganglij okrugle skupchennya siroyi rechovini migdalepodibnoyi formi rozmishenoyi vsere dini kozhnoyi pivkuli skronevoyi chastki lobus temporalis golovnogo mozku Migdalina pov yazuyetsya iz formuvannyam emocij i ye chastinoyu limbichnoyi sistemi Vvazhayetsya sho v lyudej a takozh u tvarin cya pidkorkova bere uchast u formuvanni yak negativnih tak i pozitivnih emocij Yiyi rozmir pozitivno korelyuye iz agresivnoyu povedinkoyu Pripuskayut sho taki stani yak trivoga autizm depresiya i fobiyi pov yazani iz nenormalnim funkcionuvannyam migdalini Migdalepodibne tiloAnatomiyaVid amfibij do amniot Drevni utvorennya mozku Migdalepodibne tilo u lyudej yavlyaye soboyu migdalepodibnu grupu vzayemopov yazanih struktur sho rozmishuyutsya nad stovburom golovnogo mozku poblizu nizhnoyi chastini limbichnogo kilcya Do skladu cih struktur vhodyat lat solateralis pov yazanij z koroyu golovnogo mozku gipokampom gipotalamusom kincevoyu smuzhkoyu inshimi chastinami mozku prote ne maye stosunku do nyuhovogo mozku lat area amygdaloidea anterior grupa poblizu perednoyi prodiryavlenoyi rechovini pov yazana iz gipotalamusom i yadrami stovburovogo mozku V cij dilyanci zakinchuyetsya lateralnij nyuhovij trakt i pochinayetsya diagonalna strichka Broka nyuhova struktura lat pars corticomedialis olfactoria rozmisheni u verhnomedialnij dilyanci migdalepodibnogo tila otrimuyut volokna vid nyuhovogo traktu i berut uchast u formuvanni kincevoyi smuzhki Filogenetichno migdalepodibne tilo ye zadatki yakogo viyavlyayutsya she u kruglorotih yak samostijne yadro z yavlyayetsya u zemnovodnih i zberigayetsya u vsih amniot U ssavciv rozmishene u glibini skronevoyi chastki ye odniyeyu z grup limbichnoyi sistemi Migdalepodibne tilo prijmaye signali vid i neokorteksa a takozh vid gipotalamusa Migdalepodibne tilo lyudini znachno bilshe u porivnyanni iz nashimi najblizhchimi rodichami po evolyuciyi primatami FunkcionuvannyaNejroni migdalini ye riznomanitnimi po formi funkciyah i nejrohimichnih procesah u nih Funkciyi migdalini pov yazani iz zabezpechennyam oboronnoyi povedinki vegetativnimi ruhalnimi emocijnimi reakciyami motivaciyeyu umovnoreflektornoyi povedinki Migdalepodibne tilo reaguye bagatma svoyimi yadrami na zorovi sluhovi interceptivni nyuhovi pidkirkovij nyuhovij centr shkiryani podraznennya pri comu reakciya u migdalini ye polisensornoyu tobto podraznennya viklikaye zminu aktivnosti bud yakogo z yader migdalini Nejroni mayut dobre virazhenu spontannu aktivnist yaka mozhe buti posilena chi oslablena sensornimi podraznennyami Bilshist nejroniv ye polimodalni i polisensorni i aktivuyutsya sinhronno iz teta ritmom Podraznennya yader migdalepodibnogo tila viklikaye virazhenij parasimpatichnij efekt na diyalnist sercevo sudinnoyi dihalnoyi sistem prizvodit do ponizhennya zridka povishennyu krov yanogo tisku zridshennyu sercevogo ritmu viniknennyu aritmij takozh mozhlive prignichennya dihannya i kashel Pri shtuchnij aktivaciyi migdalin z yavlyayutsya reakciyi prinyuhuvannya oblizuvannya zhuvannya kovtannya salivaciyi prichomu efekti nastupayut iz velikim latentnim periodom do 30 45s pislya podraznennya Stimulyaciya migdalin na foni aktivnih skorochen kishechnika galmuye ci skorochennya Riznomanitni efekti podraznennya migdalin obumovleni yih zv yazkom iz gipotalamusom yakij regulyuye robotu vnutrishnih organiv Rol u emocijnostiVzayemozv yazok mizh migdalinoyu retikulyarnimi yadrami talamusa i viznachayut rozumnist i docilnist tih chi inshih emocij Vcheni spromoglisya z yasuvati yaki same nejrofiziologichni vlastivosti pov yazuyut emociyi z uvagoyu Doslidniki viyavili napryami i kontakti okremih aksoniv vidrostkiv nervovih klitin sho peredayut informaciyu na nastupnij nejron yaki vihodyat iz migdalini i zoseredzhuyutsya u retikulyarnih yadrah talamusa yakij zajmayetsya pervinnoyu obrobkoyu signaliv vid chuttyevih organiv Signal sho peredayetsya vid migdalepodibnogo tila do talamusa nadzvichajno potuzhnij i priglushuye inshi impulsi yaki mogli b vidvolikti talamus vid informaciyi po emociyah Takij potuzhnij kanal zv yazku bilsh nizh vazhlivij pri viyavlenni zagrozi nebezpeki Skazhimo yaksho v pole zoru popadaye velika zmiya to impuls strahu iz migdalepodibnogo tila povinen priglushiti vsi inshi Nadmirna trivozhnist mozhe buti naslidkom nepomirnoyi aktivaciyi providnogo shlyahu mizh migdalinoyu i talamusom koli absolyutno vse sho vidbuvayetsya navkrugi sprijmayetsya yak potencijna nebezpeka I navpaki pri depresiyi cej zv yazok mozhe buti oslablenij nastilki sho lyudina perestaye bud sho pomichati Migdalepodibne tilo ye vidomim yak zona strahu hocha bere uchast u formuvanni vsih emocij Strah odna z najsilnishih emocij ne tilki u lyudini a j u inshih ssavciv Vchenim vdalosya dovesti sho za robotu vrodzhenih i rozvitok pridbanih form strahu vidpovidaye bilok najbilsha koncentraciya yakogo sposterigayetsya u migdalepodibnomu tili Nestacha cogo bilka prizvodit do oslablennya trivalih sinaptichnih zv yazkiv mizh nejronami na dilyankah nervovih merezh sho jdut do migdalepodibnogo tila Novitni doslidzhennyaMigdalepodibne tilo vidpovidalne za vidchuttya komfortu i personalnogo prostoru lyudini vstanovleno sho dlya aktivaciyi migdalin dostatno lishe samoyi dumki nezalezhno vid togo porushenij personalnij prostir chi ni tozh lyudina sama zdatna obirati svoyu miru komfortu Doslidzhennyami vstanovleno sho poshkodzhennya migdalepodibnih til ye prichinoyu zniknennya strahu v lyudini i spromozhnosti viyavlyati potencijnu nebezpeku Zmensheni rozmiri migdalepodibnogo tila sposterigayutsya u zlochinciv i lyudej iz nevrivnovazhenoyu psihikoyu PatologiyiDo nedavnogo chasu vvazhalosya sho u paciyentiv migdalepodibne tilo yakih viyavilosya zrujnovano vnaslidok hvorobi Urbaha Vite sposterigayetsya povna vidsutnist strahu Prote novitni doslidzhennya pokazali sho nalyakati takih lyudej vse taki mozhna vikoristovuyuchi dlya cogo ingalyaciyu povitrya z visokim vmistom vuglekislogo gazu bl 35 Ale mozhlivo ce lishe instinkt samozberezhennya obumovlenij nestachoyu kisnyu na sho reaguyut inshi dilyanki mozku tobto z yavlyayutsya emociyi paniki a ne strahu Bezstrashnist Osobistist 44 richnoyi materi troh ditej yaku avtori nazivayut SM ne rozkrivayetsya Ridkisne genetichne porushennya hvoroba Urbaha Vite povnistyu znishilo migdalepodibni tila yiyi mozku Vipadok SM vivchayetsya vzhe blizko dvadcyati rokiv Vidomo napriklad sho cya zhinka ne mozhe vpiznati viraz strahu na oblichchi lyudini i namalyuvati perelyakane oblichchya U 1995 roci buv provedenij najprostishij eksperiment v yakomu poyava sinogo kvadrata na ekrani suprovodzhuyetsya guchnim zvukom zvichajna lyudina pochinaye vidchuvati strah pri viglyadi cogo kvadrata todi yak SM zberigala spokij V zhurnali Nature Neuroscience opublikovana stattya sho mistila vidomosti pro te sho SM pidhodyachi duzhe blizko do inshoyi lyudini vidchuvaye sebe cilkom komfortno hocha yij i znajome ponyattya osobistogo prostoru U paciyentki zauvazhimo nemaye niyakih problem z pam yattyu i rozumovim rozvitkom Yij dostupnij ves spektr zvichajnih lyudskih emocij U svoyij novij roboti avtori sprobuvali dovesti sho vidchuvati strah SM taki ne mozhe U ramkah testuvannya zhinci demonstruvali fragmenti z Movchannya yagnyat Vidmi z Bler Syajva Dzvinka ta deyakih inshih filmiv vona zaznachila sho bilshosti lyudej ci fragmenti jmovirno zdalisya b strashnimi ale yij samij bulo prosto cikavo Potim SM priveli v pokinutij tuberkuloznij sanatorij Waverly Hills de naperedodni Dnya vsih svyatih vlashtovuyutsya specialni vistavi yaki povinni nalyakati vidviduvachiv Metodi vikoristovuyutsya sami prosti ale diyevi za opisom vchenih p yatero zhinok yaki suprovodzhuvali SM zojkali vid zhahu ale na viprobuvanu vse pobachene ne spravilo osoblivogo vrazhennya SM takozh stverdzhuvala sho nenavidit zmij i pavukiv U zoomagazini vona odnak dovgo trimala na sobi odnu iz zmij i bula gotova dotorknutisya do bilsh velikih i nebezpechnih tvarin i pavukiv ptahoyidiv Koli yiyi zapitali chomu vona tak spokijno reaguye na nenavisnih neyu plazuniv zhinka ziznalasya sho yiyi prosto ohopila cikavist Za vidsutnosti migdalepodibnogo tila signal trivogi v mozku vochevid ne spracovuye mirkuye uchasnik doslidzhennya Dzhastin Fejnstejn sho predstavlyaye Universitet Ajovi Cya zhinka prekrasno rozumiye chogo slid osterigatisya ale ne dotrimuyetsya zaboroni Divno sho vona she zhiva U minulomu SM i spravdi bulo bagato nepriyemnih situacij vona zhive v bidnomu rajoni i yij neodnorazovo pogrozhuvali a odnogo razu malo ne vbili Pri comu yedini yiyi spogadi pov yazani zi strahom vidnosyatsya do rannogo ditinstva togo periodu koli migdalepodibni tila she ne buli poshkodzheni Deyaki fahivci vvazhayut novi dani duzhe nenadijnimi pripuskayuchi sho SM mozhe svidomo chi ni korektuvati povedinku j ocinki svoyih emocij shob vidpovidati ochikuvannyam avtoriv Za slovami spivrobitnici Nyu Jorkskogo universitetu Elizabet Felps yaka takozh pracyuvala z lyudmi u yakih funkciyi migdalepodibnih til buli porusheni zdatnist vidchuvati strah u yiyi paciyentiv zberigalasya Meni zdayetsya kolegi pospishayut z visnovkami govorit pani Felps Vtim vidminnosti mozhut buti obumovleni tim sho migdalepodibni tila vidmovlyayut u riznomu vici Krim togo u SM vrazheni ne tilki migdalepodibni tila a j deyaki inshi oblasti mozku Mozhlivo same ce robit yiyi vipadok unikalnim PrimitkiFeinstein Adolphs Damasio and Tranel The Human Amygdala and the Induction and Experience of Fear 6 bereznya 2011 u Wayback Machine Current Biology Published online December 16 2010 Richard Alleyne A woman with no fear could help traumatised soldiers 15 bereznya 2014 u Wayback Machine The Telegraph 16 12 10 Unikalnyj sluchaj v SShA zhivet zhenshina ne ispytyvayushaya straha 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine MEDdaily ru 17 12 10 Uchenye obnaruzhili zhenshinu ne ispytyvayushuyu straha 21 grudnya 2010 u Wayback Machine Sajt russkoj sluzhby BBC 14 bereznya 2011 u Wayback Machine 18 12 10 Uchenye nashli sposob ispugat geneticheski besstrashnyh lyudej 21 lyutogo 2014 u Wayback Machine Lenta ru 04 02 13 DzherelaGolovackij A S Cherkasov V G Sapin M R Parahin A I Anatomiya lyudini u troh tomah Vinnicya Nova Kniga 2007 T 2 456 s 4000 prim prim ISBN 978 966 382 062 0 Mindalevidnoe telo 3 kvitnya 2014 u Wayback Machine Fiziologiya cheloveka Pod red V M Pokrovskogo G F Korotko Istochnik straha i agressivnosti 29 kvitnya 2014 u Wayback Machine Nejrobiologicheskie issledovaniyaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu migdalepodibne tilo Ce nezavershena stattya z nejronauki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z anatomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi