Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ме́ріленд (також Ме́риленд, англ. Maryland, МФА:[mɛɹɨlənd] або [mɛrələnd]) — штат на сході США, один з так званих середньоатлантичних штатів і один з 13 штатів, які здійснили американську революцію. Населення — 6 052 177 осіб (19-е місце серед штатів; оцінка 2017 р.). Столиця — Аннаполіс, найбільше місто — Балтимор.
| Штат Меріленд | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Прізвисько: штат Старої Лінії, Вільний штат (англ. Old Line State[1]) | |||||
| Девіз: Fatti maschii, parole femine | |||||
 Карта США з відміченим штатом Меріленд | |||||
| Офіційна мова | немає | ||||
| Столиця | Аннаполіс[2] | ||||
| Найбільше місто | Балтимор | ||||
| Площа | 32 131 км²[3] (42й) | ||||
| • Ширина | 145 км | ||||
| • Довжина | 400 км | ||||
| • Широта | 37°53′ N по 39°43′ N | ||||
| • Довгота | 75° 03′ W по 79° 29′ W | ||||
| Населення | 6 177 224 (19й) | ||||
| • Густота населення | 192.25/км2 (5й) | ||||
| [en] | |||||
| • Найвища точка | d[1] 1024 м | ||||
| • Середня висота | 105 м | ||||
| • Найнижча точка | Атлантичний океан[1] 0 м | ||||
| Перед приєднанням | Провінція Меріленд[1] | ||||
| Приєднання до США | 28 квітня 1788[1][4][…] (7й) | ||||
| d[6][7] | |||||
| Законодавча влада | d | ||||
| Бен Кардін (D) Кріс Ван Голлен (D) | |||||
| Часові пояси | EDT, d, UTC−5 і UTC−4 | ||||
| ISO 3166 | US-MD | ||||
| Абревіатури | MD | ||||
| Сайт | maryland.gov | ||||
Офіційні прізвиська:
- «Штат старого кордону» (Old Line State)
- «Штат-кокарда» (Cockade State)
- «Вільний штат» (Free State). Таку назву штату дала одна з балтиморських газет у 20-х роках XX століття під час дії 18 поправки до Конституції США, вводячи «сухий закон» на території країни. Тоді штат Меріленд першим заявив про те, що не хоче підкорятися забороні на продаж і виробництво алкоголю, тобто хоче бути вільним.
Історія
У 1524 р. на східному узбережжі Північної Америки побував Джованні да Верразано на чолі французької експедиції. У 1526 р. у Чесапікську затоку прибули іспанці.
Першим з англійців цей район досліджував капітан Джон Сміт з Вірджинії в (1608). У 1631 р. Вільям Клерборн заснував тут перше торгове поселення.
У 1632 р. Карл I надав Джорджу Калверту, ірландському барону Балтимору, патент на заселення земель між 40-ю паралеллю і північним берегом Потомака — майбутньої провінції Меріленд. Цього ж року барон помер, і земля дісталася його синові, Келіціусу Калверту. 25 березня 1634 року англійські колоністи заснували тут поселення , назване на честь небесної покровительки королеви Генрієтти Марії.
У 1649 р. законодавчі збори колонії ухвалили перший в Америці закон, що проголосив свободу віросповідання, . З 1692 по 1715 р. Мерілендом управляли королівські губернатори. У 1694 р. столиця провінції була перенесена у Провіденс, який у 1708 р. був перейменований на Аннаполіс на честь королеви Ганни Стюарт.
У 1715 р. провінція знову перейшла в управління Калверта. Для залагодження територіальних розбіжностей між Мерілендом і Пенсильванією правителі колоній, Калверт і Пенн, призначили двох чиновників, Чарлза Мейсона і Джеремі Діксона, які провели межу між колоніями. Відтоді вважається фактичним кордоном між південними та північними штатами США.
У 1765 р. громадяни Меріленду виступили проти Закону про гербовий збір. 3 липня 1776 р. Меріленд оголосив, що більше не підпорядковується королю, а через чотири місяці став першою з колоній, що прийняла як штат власну конституцію. Хоча бойових дій на території штату не було, бійці з Меріленду активно брали участь у Війні за незалежність.
28 квітня 1788 р. Меріленд став сьомим за рахунком штатом США. У 1791 р. влада штату виділила землі федеральному уряду, щоб створити столичний округ Колумбія і місто Вашингтон.
Під час війни 1812–1814 р. англійці намагалися і піддали обстрілу форт Мак-Генрі, який захищав місто. Саме тоді Френсіс Скотт Кі написав поему «Оборона Форту Мак-Генрі», що пізніше стала словами національного гімну США.
Під час Громадянської війни позиції жителів Меріленду розділилися. Після того як Вірджинія вийшла зі Спілки, президент Лінкольн ввів у Меріленді військове правління, щоб не допустити відділення штату, розташованого поблизу міста Вашингтона. У штаті відбулися кровопролитні битви (, , та ).
Географія і клімат
Площа Меріленду — 32 133 км² (42-е місце серед штатів), з них близько 21 % припадає на воду. Штат розташований на берегах Чесапікської затоки. Його територія ділиться на Східний берег (на півострові Делмарва) і Західний берег. На півночі Меріленд межує з Пенсільванією уздовж лінії Мейсона-Діксона; на північному сході — з Делавером, на півдні та на заході — з Вірджинією і Західною Вірджинією (кордон проходить вздовж , а також зі столичним округом Колумбія. На сході територія омивається водами Атлантичного океану. Східні області Меріленду складають Прибережну низовину, на заході розташована так звана «Лінія водоспадів». Клімат помірний, вологий.
Населення
За даними Бюро перепису населення США, на 1 липня 2011 року населення штату становило 5 828 289 осіб; порівняно з даними перепису 2010 року приріст склав 0,95 %. Велика частина населення проживає в центральній частині штату, в агломераціях Балтимора й Вашингтона. За даними на 2006 рік, 645 744 осіб, що проживають у штаті, народилися за межами США. Це головним чином уродженці Латинської Америки та країн Азії. У Меріленді проживає найбільша в країні . Расовий склад: білі (66,99 %), афроамериканці (29,02 %), азійці (4,53 %), корінні американці (0,76 %), океанійців (0,12 %). Біле населення представлене головним чином нащадками німецьких, ірландських, англійських та італійських емігрантів. Близько 82 % населення сповідують християнство; 4 % — юдаїзм; 0,1 % — іслам; 1 % — інші релігії; близько 11 % населення заявили про свою нерелігійність.
Динаміка чисельності населення:
- 1940: 1 821 244 осіб
- 1950: 2 343 001 ос.
- 1960: 3 100 689 ос.
- 1970: 3 922 399 ос.
- 1980: 4 216 975 ос.
- 1990: 4 781 468 ос.
- 2000: 5 296 486 ос.
- 2010: 5 773 552 ос.
Мовний склад населення (2010) [1]
| Мови | Частка людей старше 5 років, % |
|---|---|
| Англійська | 84,04 |
| Іспанська | 6,47 |
| Французька | 0,89 |
| Китайська | 0,82 |
| Корейська | 0,73 |
| Кру, ібо, йоруба | 0,57 |
| Тагальська | 0,52 |
| Німецька | 0,42 |
| Російська | 0,37 |
| В'єтнамська | 0,36 |
| інші | 4,81 |
Злочинність і безпека
У штаті Меріленд вищий рівень злочинності (4,7), ніж у середньому по країні (3,7), але найбезпечніші міста знаходяться значно нижче по рейтингу США. 90 % усіх міст у штаті маюсь менш ніж 2,0 випадків на 1000 осіб, що становить менш як 20 загальних злочинів, пов'язаних з насильством.
У 2019 році в штаті було зафіксовано 151 184 злочинів:
- 28 320 — насильство;
- 122 864 — крадіжки;
Адміністративно-територіальний устрій
Економіка
За даними Бюро економічного аналізу, ВВП Меріленду у 2005 р. склав $ 246 млрд (15-е місце серед штатів). У величезній мірі сучасна економіка Меріленду залежить від сфери послуг, транспорту, будівництва та інформаційних технологій (позначається близькість до столиці держави та наявність великих морських портів). Крім того, у Меріленді розквартировані багато федеральних організації, зокрема NASA, Агентство національної безпеки (NSA), Комісія з безпеки споживчих продуктів, Управління з контролю за продуктами та ліками (FDA) тощо. У штаті є значні поклади вугілля, але його видобуток значно впав з початку XX століття. Є підприємства з видобутку каменю та піску. Розвинене сільське господарство, зокрема тютюнництво.
Транспорт
Найбільш відомі освітні установи
Області-побратими
![image]()
провінція Аньхой (кит. 安徽, трансліт. Ānhuī), Китай
![image]()
провінція Кенсан-Намдо (кор. 경상남도, 庆尙南道), Південна Корея![image]()
Ліберія (англ. Liberia)![image]()
Лодзинське воєводство (пол. Województwo łódzkie), Польща![image]()
префектура Канагава (яп. 神奈川 県), Японія![image]()
штат Ріо-де-Жанейро (порт. Estado do Rio de Janeiro), Бразилія![image]()
регіон О-де-Франс (фр. Hauts-de-France), Франція![image]()
штат Халіско (ісп. Jalisco), Мексика![image]()
Естонія (ест. Eesti)![image]()
Ленінградська область, Росія
Примітки
- Almanac of Maryland
- Getty Research Institute Getty Thesaurus of Geographic Names — LA: Getty Research Institute, 1997.
- http://web.archive.org/web/20210801203427/https://www.census.gov/geographies/reference-files/2010/geo/state-area.html — Бюро перепису населення США.
- Рада США з географічних назв Decision Card — 1931.
- American Heritage / E. S. Grosvenor — 1947. — ISSN 0002-8738; 2161-8496
- Maryland Manual — Annapolis: MSA, 1895. — ISSN 0094-4491
- GOVERNOR: GOVERNORS, 1869-2023 — Annapolis: MSA, 1895. — ISSN 0094-4491
- [. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 2 липня 2016.
{{}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.] - Nicknames: America's 50 States (англ.). voanews.com. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 13 травня 2012.
- Annual Estimates of the Resident Population for the United States, Regions, States, and Puerto Rico: April 1, 2010 to July 1, 2011. 2011 Population Estimates. Бюро перепису населення США, Population Division. December 2011. Архів оригіналу (CSV) за 3 лютого 2012. Процитовано 21 грудня 2011.
- Yau, Jennifer (2007). The Foreign Born from Korea in the United States. Migration Policy Institute. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 23 грудня 2007.
- . www.neighborhoodscout.com. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
 Пенсільванія | ||
 Західна Вірджинія |  |  Делавер |
 Вірджиніям. Вашингтон | Вірджинія |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Меріленд |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Merilend znachennya Me rilend takozh Me rilend angl Maryland MFA mɛɹɨlend abo mɛrelend shtat na shodi SShA odin z tak zvanih serednoatlantichnih shtativ i odin z 13 shtativ yaki zdijsnili amerikansku revolyuciyu Naselennya 6 052 177 osib 19 e misce sered shtativ ocinka 2017 r Stolicya Annapolis najbilshe misto Baltimor Shtat MerilendPrapor Pechatka d Prizvisko shtat Staroyi Liniyi Vilnij shtat angl Old Line State 1 Deviz Fatti maschii parole femineKarta SShA z vidmichenim shtatom MerilendOficijna mova nemayeStolicya Annapolis 2 Najbilshe misto BaltimorPlosha 32 131 km 3 42j Shirina 145 km Dovzhina 400 km Shirota 37 53 N po 39 43 N Dovgota 75 03 W po 79 29 WNaselennya 6 177 224 19j Gustota naselennya 192 25 km2 5j en Najvisha tochka d 1 1024 m Serednya visota 105 m Najnizhcha tochka Atlantichnij okean 1 0 mPered priyednannyam Provinciya Merilend 1 Priyednannya do SShA 28 kvitnya 1788 1 4 7j d 6 7 Zakonodavcha vlada dBen Kardin D Kris Van Gollen D Chasovi poyasi EDT d UTC 5 i UTC 4ISO 3166 US MDAbreviaturi MDSajt maryland gov Oficijni prizviska Shtat starogo kordonu Old Line State Shtat kokarda Cockade State Vilnij shtat Free State Taku nazvu shtatu dala odna z baltimorskih gazet u 20 h rokah XX stolittya pid chas diyi 18 popravki do Konstituciyi SShA vvodyachi suhij zakon na teritoriyi krayini Todi shtat Merilend pershim zayaviv pro te sho ne hoche pidkoryatisya zaboroni na prodazh i virobnictvo alkogolyu tobto hoche buti vilnim IstoriyaU 1524 r na shidnomu uzberezhzhi Pivnichnoyi Ameriki pobuvav Dzhovanni da Verrazano na choli francuzkoyi ekspediciyi U 1526 r u Chesapiksku zatoku pribuli ispanci Pershim z anglijciv cej rajon doslidzhuvav kapitan Dzhon Smit z Virdzhiniyi v 1608 U 1631 r Vilyam Klerborn zasnuvav tut pershe torgove poselennya U 1632 r Karl I nadav Dzhordzhu Kalvertu irlandskomu baronu Baltimoru patent na zaselennya zemel mizh 40 yu paralellyu i pivnichnim beregom Potomaka majbutnoyi provinciyi Merilend Cogo zh roku baron pomer i zemlya distalasya jogo sinovi Keliciusu Kalvertu 25 bereznya 1634 roku anglijski kolonisti zasnuvali tut poselennya nazvane na chest nebesnoyi pokrovitelki korolevi Genriyetti Mariyi U 1649 r zakonodavchi zbori koloniyi uhvalili pershij v Americi zakon sho progolosiv svobodu virospovidannya Z 1692 po 1715 r Merilendom upravlyali korolivski gubernatori U 1694 r stolicya provinciyi bula perenesena u Providens yakij u 1708 r buv perejmenovanij na Annapolis na chest korolevi Ganni Styuart U 1715 r provinciya znovu perejshla v upravlinnya Kalverta Dlya zalagodzhennya teritorialnih rozbizhnostej mizh Merilendom i Pensilvaniyeyu praviteli kolonij Kalvert i Penn priznachili dvoh chinovnikiv Charlza Mejsona i Dzheremi Diksona yaki proveli mezhu mizh koloniyami Vidtodi vvazhayetsya faktichnim kordonom mizh pivdennimi ta pivnichnimi shtatami SShA U 1765 r gromadyani Merilendu vistupili proti Zakonu pro gerbovij zbir 3 lipnya 1776 r Merilend ogolosiv sho bilshe ne pidporyadkovuyetsya korolyu a cherez chotiri misyaci stav pershoyu z kolonij sho prijnyala yak shtat vlasnu konstituciyu Hocha bojovih dij na teritoriyi shtatu ne bulo bijci z Merilendu aktivno brali uchast u Vijni za nezalezhnist 28 kvitnya 1788 r Merilend stav somim za rahunkom shtatom SShA U 1791 r vlada shtatu vidilila zemli federalnomu uryadu shob stvoriti stolichnij okrug Kolumbiya i misto Vashington Pid chas vijni 1812 1814 r anglijci namagalisya i piddali obstrilu fort Mak Genri yakij zahishav misto Same todi Frensis Skott Ki napisav poemu Oborona Fortu Mak Genri sho piznishe stala slovami nacionalnogo gimnu SShA Pid chas Gromadyanskoyi vijni poziciyi zhiteliv Merilendu rozdililisya Pislya togo yak Virdzhiniya vijshla zi Spilki prezident Linkoln vviv u Merilendi vijskove pravlinnya shob ne dopustiti viddilennya shtatu roztashovanogo poblizu mista Vashingtona U shtati vidbulisya krovoprolitni bitvi ta Geografiya i klimatPlosha Merilendu 32 133 km 42 e misce sered shtativ z nih blizko 21 pripadaye na vodu Shtat roztashovanij na beregah Chesapikskoyi zatoki Jogo teritoriya dilitsya na Shidnij bereg na pivostrovi Delmarva i Zahidnij bereg Na pivnochi Merilend mezhuye z Pensilvaniyeyu uzdovzh liniyi Mejsona Diksona na pivnichnomu shodi z Delaverom na pivdni ta na zahodi z Virdzhiniyeyu i Zahidnoyu Virdzhiniyeyu kordon prohodit vzdovzh a takozh zi stolichnim okrugom Kolumbiya Na shodi teritoriya omivayetsya vodami Atlantichnogo okeanu Shidni oblasti Merilendu skladayut Priberezhnu nizovinu na zahodi roztashovana tak zvana Liniya vodospadiv Klimat pomirnij vologij NaselennyaKarta gustoti naselennya Za danimi Byuro perepisu naselennya SShA na 1 lipnya 2011 roku naselennya shtatu stanovilo 5 828 289 osib porivnyano z danimi perepisu 2010 roku pririst sklav 0 95 Velika chastina naselennya prozhivaye v centralnij chastini shtatu v aglomeraciyah Baltimora j Vashingtona Za danimi na 2006 rik 645 744 osib sho prozhivayut u shtati narodilisya za mezhami SShA Ce golovnim chinom urodzhenci Latinskoyi Ameriki ta krayin Aziyi U Merilendi prozhivaye najbilsha v krayini Rasovij sklad bili 66 99 afroamerikanci 29 02 azijci 4 53 korinni amerikanci 0 76 okeanijciv 0 12 Bile naselennya predstavlene golovnim chinom nashadkami nimeckih irlandskih anglijskih ta italijskih emigrantiv Blizko 82 naselennya spoviduyut hristiyanstvo 4 yudayizm 0 1 islam 1 inshi religiyi blizko 11 naselennya zayavili pro svoyu nereligijnist Dinamika chiselnosti naselennya 1940 1 821 244 osib 1950 2 343 001 os 1960 3 100 689 os 1970 3 922 399 os 1980 4 216 975 os 1990 4 781 468 os 2000 5 296 486 os 2010 5 773 552 os Movnij sklad naselennya 2010 1 Movi Chastka lyudej starshe 5 rokiv Anglijska 84 04 Ispanska 6 47 Francuzka 0 89 Kitajska 0 82 Korejska 0 73 Kru ibo joruba 0 57 Tagalska 0 52 Nimecka 0 42 Rosijska 0 37 V yetnamska 0 36 inshi 4 81 Zlochinnist i bezpeka U shtati Merilend vishij riven zlochinnosti 4 7 nizh u serednomu po krayini 3 7 ale najbezpechnishi mista znahodyatsya znachno nizhche po rejtingu SShA 90 usih mist u shtati mayus mensh nizh 2 0 vipadkiv na 1000 osib sho stanovit mensh yak 20 zagalnih zlochiniv pov yazanih z nasilstvom U 2019 roci v shtati bulo zafiksovano 151 184 zlochiniv 28 320 nasilstvo 122 864 kradizhki Administrativno teritorialnij ustrijDokladnishe Spisok okrugiv shtatu MerilendEkonomikaSilskij pejzazh v okruzi Kerroll Za danimi Byuro ekonomichnogo analizu VVP Merilendu u 2005 r sklav 246 mlrd 15 e misce sered shtativ U velicheznij miri suchasna ekonomika Merilendu zalezhit vid sferi poslug transportu budivnictva ta informacijnih tehnologij poznachayetsya blizkist do stolici derzhavi ta nayavnist velikih morskih portiv Krim togo u Merilendi rozkvartirovani bagato federalnih organizaciyi zokrema NASA Agentstvo nacionalnoyi bezpeki NSA Komisiya z bezpeki spozhivchih produktiv Upravlinnya z kontrolyu za produktami ta likami FDA tosho U shtati ye znachni pokladi vugillya ale jogo vidobutok znachno vpav z pochatku XX stolittya Ye pidpriyemstva z vidobutku kamenyu ta pisku Rozvinene silske gospodarstvo zokrema tyutyunnictvo TransportBaltimorskij metropoliten Vashingtonskij metropolitenNajbilsh vidomi osvitni ustanoviEjzenhauerivska bibliotekaOblasti pobratimiprovinciya Anhoj kit 安徽 translit Anhui Kitaj provinciya Kensan Namdo kor 경상남도 庆尙南道 Pivdenna Koreya Liberiya angl Liberia Lodzinske voyevodstvo pol Wojewodztwo lodzkie Polsha prefektura Kanagava yap 神奈川 県 Yaponiya shtat Rio de Zhanejro port Estado do Rio de Janeiro Braziliya region O de Frans fr Hauts de France Franciya shtat Halisko isp Jalisco Meksika Estoniya est Eesti Leningradska oblast RosiyaPrimitkiAlmanac of Maryland Getty Research Institute Getty Thesaurus of Geographic Names LA Getty Research Institute 1997 d Track Q65d Track Q110250907d Track Q11203476d Track Q1520117 http web archive org web 20210801203427 https www census gov geographies reference files 2010 geo state area html Byuro perepisu naselennya SShA d Track Q637413 Rada SShA z geografichnih nazv Decision Card 1931 d Track Q1148422 American Heritage E S Grosvenor 1947 ISSN 0002 8738 2161 8496 d Track Q4743985d Track Q5346792 Maryland Manual Annapolis MSA 1895 ISSN 0094 4491 d Track Q28271d Track Q67158149d Track Q17109505 GOVERNOR GOVERNORS 1869 2023 Annapolis MSA 1895 ISSN 0094 4491 d Track Q28271d Track Q67158149d Track Q17109505 Arhiv originalu za 26 serpnya 2016 Procitovano 2 lipnya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Nicknames America s 50 States angl voanews com Arhiv originalu za 31 travnya 2012 Procitovano 13 travnya 2012 Annual Estimates of the Resident Population for the United States Regions States and Puerto Rico April 1 2010 to July 1 2011 2011 Population Estimates Byuro perepisu naselennya SShA Population Division December 2011 Arhiv originalu CSV za 3 lyutogo 2012 Procitovano 21 grudnya 2011 Yau Jennifer 2007 The Foreign Born from Korea in the United States Migration Policy Institute Arhiv originalu za 5 lyutogo 2012 Procitovano 23 grudnya 2007 www neighborhoodscout com Arhiv originalu za 18 chervnya 2020 Procitovano 17 chervnya 2020 Pensilvaniya Zahidna Virdzhiniya Delaver Virdzhiniya m Vashington Virdzhiniya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Merilend