Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола Осипович Массалітінов (1880—1961) — російський та болгарський театральний діяч, актор, режисер, педагог, народний артист Народної Республіки Болгарія (1948).
| Массалітінов Микола Осипович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 24 лютого 1880[2] Єлець, Орловська губернія, Російська імперія[1] |
| Помер | 22 березня 1961[1][2] (81 рік) Софія, Болгарія[1] |
| Поховання | d |
| Країна |  Російська імперія Болгарія |
| Діяльність | актор, театральний режисер, актор театру, режисер, педагог |
| Галузь | театр[3], акторське мистецтво[3], d[3] і педагогіка[3] |
| Alma mater | Томський державний університет, Томський політехнічний університет і Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (1907) |
| Відомі учні | d і Q48818280? |
| Знання мов | російська[2][3] і болгарська[3] |
| Заклад | |
| Брати, сестри | d |
| Діти | d |
| IMDb | ID 0557125 |
| |
Сестра — Массалітінова Варвара Йосипівна.
Життєпис
Микола Массалітінов народився 24 лютого 1880 року в місті Єлець Орловської (нині Липецької області Російської Федерації.
Дитинство і юність пройшли в Томську, гімназистом Массалітінов брав участь в аматорських виставах. У 1900 році вступив на медичний факультет Томського університету, за участь у студентській демонстрації був виключений з університету. Перейшов до Технологічного інституту, але був з тієї ж причини виключений і звідти. У 1904 році за порадою сестри (до того часу актриси Малого театру) переїхав до Москви. В 1907 році закінчив школу Малого театру (педагог А. А. Федотов). Присутні на випускному спектаклі училища Костянтин Станіславський і Володимир Немирович-Данченко запросили його до Московського художнього театру.
У 1913—1916 роках керував спільно з Миколою Александровим і Миколою Подгорним приватною школою драматичного мистецтва («Школа трьох Микол»), що послужила основою 2-ї студії МХТ.
У червні 1919 року «качаловська група», до складу якої входив Микола Массалітінов, в результаті Громадянської війни виявилася відрізаною від Москви. Після виступів у Харкові, Одесі, Катеринодарі, Тбілісі, Батумі «качаловська група» «Вишневим садом» відкрила гастролі в Софії 20 жовтня 1920 року.
З 18 січня 1921 року виступи продовжилися в Белграді, Загребі, Любляні, потім у Празі. Після повернення частини групи до Москви Массалітінов з рештою акторами грав у складі Празької трупи, очолюваної Марією Германовою, в Міському театрі.
Він постійно робив деякі спроби повернутися на батьківщину і свій МХТ, в архівах збереглося його листування з Володимиром Немировичем-Данченко, але все виявилося марно. Однак з листування з іншими акторами стає ясно, що і в Москві в найпопулярніших та нагороджуваних акторів далеко не все складалося благополучно, хоча, звичайно, це не можна порівнювати з умовами вимушеної еміграції.
, історик театру, автор книги «Російська театральна еміграція» в Центральній Європі і на Балканах", С-Петербург, видавництво" Алетейя":
 | Звичайно, якщо говорити про такі імена, як Качалов, Кніппер-Чехова, Москвін, природно, вони процвітали, в загальному, більш-менш робили в тих межах, в яких це було можливо в радянській Росії, вони робили те, що вони хотіли. Але, тим не менш, може бути, це занадто смілива з мого боку заява, я не історик МХАТу, але я вам сказала, що в 30-ті роки Празька група йде під ухил. Якщо ми візьмемо лист Кніппер-Чехової, вже старенької, яка вже майже не грає, відверте дружній лист Массалітінову, який вона йому написала від руки, просто як старому другу. Воно публікується. Вона пише про те, що як сумно те, що відбувається зараз в її рідному театрі. Вони були як пташки в золотій клітці, напевно. Кожен в житті вибирає свою долю. Я так намагалася собі уявити. Не будемо говорити про наших великих старих, які все ж таки були обласкані радянською владою, жили в кращих санаторіях, їх обслуговували чудові лікарі, вони до глибокої старості могли грати, поки могли грати, тут гріх скаржитися. |  |
У 1924 році Массалітінов створив приватну театральну школу в Берліні, а з 1925 року жив і працював у Болгарії.
Помер Микола Массалітінов 22 березня 1961 року в Софії.
Визнання і нагороди
- Народний артист Народної Республіки Болгарія (1948)
- Лауреат Димитровської премії (1950)
Творчість
Актор
- МХТ
- «Лихо з розуму» — Скалозуб
- «На всякого мудреця досить простоти» — Городулін
- «Місяць в селі» — Іслаєв
- «Де тонко, там і рветься» — Станіцин
- «Вишневий сад» — Лопахін
- «Три сестри» — Солоній
- «Дядя Ваня» — Війницький
- «Борис Годунов» Олександра Пушкіна — князь Воротинський, князь Курбський
- «Життя людини» Леоніда Андрєєва — Батько
- «Синій птах» Моріса Метерлінка — Батько, Бук
- «Ревізор» Миколи Гоголя — Уховертов
- «Гамлет» Вільяма Шекспіра, 1911 — Клавдій
- «Де тонко, там і рветься» Івана Тургенєва, 1912 — Станіцин
- «Микола Ставрогін» за Федором Достоєвським, 1913 — Шатов
- «Смерть Пазухіна» за Михайлом Салтиковим-Щедріним, 1914) — Живновський
- «Село Степанчиково» за Федором Достоєвським, 1917 — Ростанєв
- Болгарські театри
- «Перед заходом сонця» Гауптмана — Матіас Клаузен
- «Тартюф» — Тартюф
Режисер
- «Дванадцята ніч» В. Шекспіра (1925)
- «Майстри» Р. Стоянова (1927)
- «Албена» І. Йовкова (1929)
- «Горі від розуму» О. Грибоєдова (1930)
- «Мільйонер» В. Йовкова (1930)
- «Бідність не порок» М. Островського (1932)
- «На дні» М. Горького (1932)
- «Над прірвою» І. Вазова (1934)
- «Престол» І. Вазова (1934)
- «Звичайна людина» І. Йовкова (1936)
- «Безприданниця» М. Островського (1937)
- «Принц Гомбургский» Р. Клейста (1942)
- "Гамлет"В. Шекспіра (1943)
- «Ернані» В. Гюго (1943)
- «Вороги» М. Горького (1944)
- «Боротьба триває» К. Кюлявкова (1946)
- «Три сестри» А. Чехова (1953)
- «Таланти і шанувальники» М. Островського (1955)
Примітки
- Массалитинов Николай Осипович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
- Русский театр в эмиграции [ 2009-08-21 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
Енциклопедія Кругосвєт [ 4 січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Osipovich Massalitinov 1880 1961 rosijskij ta bolgarskij teatralnij diyach aktor rezhiser pedagog narodnij artist Narodnoyi Respubliki Bolgariya 1948 Massalitinov Mikola OsipovichNarodivsya24 lyutogo 1880 1880 02 24 2 Yelec Orlovska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer22 bereznya 1961 1961 03 22 1 2 81 rik Sofiya Bolgariya 1 PohovannyadKrayina Rosijska imperiya BolgariyaDiyalnistaktor teatralnij rezhiser aktor teatru rezhiser pedagogGaluzteatr 3 aktorske mistectvo 3 d 3 i pedagogika 3 Alma materTomskij derzhavnij universitet Tomskij politehnichnij universitet i Vishe teatralne uchilishe imeni M S Shepkina 1907 Vidomi uchnid i Q48818280 Znannya movrosijska 2 3 i bolgarska 3 ZakladMHT Nacionalnij teatrBrati sestridDitidIMDbID 0557125 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Massalitinov Sestra Massalitinova Varvara Josipivna ZhittyepisMikola Massalitinov narodivsya 24 lyutogo 1880 roku v misti Yelec Orlovskoyi nini Lipeckoyi oblasti Rosijskoyi Federaciyi Ditinstvo i yunist projshli v Tomsku gimnazistom Massalitinov brav uchast v amatorskih vistavah U 1900 roci vstupiv na medichnij fakultet Tomskogo universitetu za uchast u studentskij demonstraciyi buv viklyuchenij z universitetu Perejshov do Tehnologichnogo institutu ale buv z tiyeyi zh prichini viklyuchenij i zvidti U 1904 roci za poradoyu sestri do togo chasu aktrisi Malogo teatru pereyihav do Moskvi V 1907 roci zakinchiv shkolu Malogo teatru pedagog A A Fedotov Prisutni na vipusknomu spektakli uchilisha Kostyantin Stanislavskij i Volodimir Nemirovich Danchenko zaprosili jogo do Moskovskogo hudozhnogo teatru U 1913 1916 rokah keruvav spilno z Mikoloyu Aleksandrovim i Mikoloyu Podgornim privatnoyu shkoloyu dramatichnogo mistectva Shkola troh Mikol sho posluzhila osnovoyu 2 yi studiyi MHT U chervni 1919 roku kachalovska grupa do skladu yakoyi vhodiv Mikola Massalitinov v rezultati Gromadyanskoyi vijni viyavilasya vidrizanoyu vid Moskvi Pislya vistupiv u Harkovi Odesi Katerinodari Tbilisi Batumi kachalovska grupa Vishnevim sadom vidkrila gastroli v Sofiyi 20 zhovtnya 1920 roku Z 18 sichnya 1921 roku vistupi prodovzhilisya v Belgradi Zagrebi Lyublyani potim u Prazi Pislya povernennya chastini grupi do Moskvi Massalitinov z reshtoyu aktorami grav u skladi Prazkoyi trupi ocholyuvanoyi Mariyeyu Germanovoyu v Miskomu teatri Vin postijno robiv deyaki sprobi povernutisya na batkivshinu i svij MHT v arhivah zbereglosya jogo listuvannya z Volodimirom Nemirovichem Danchenko ale vse viyavilosya marno Odnak z listuvannya z inshimi aktorami staye yasno sho i v Moskvi v najpopulyarnishih ta nagorodzhuvanih aktoriv daleko ne vse skladalosya blagopoluchno hocha zvichajno ce ne mozhna porivnyuvati z umovami vimushenoyi emigraciyi istorik teatru avtor knigi Rosijska teatralna emigraciya v Centralnij Yevropi i na Balkanah S Peterburg vidavnictvo Aletejya Zvichajno yaksho govoriti pro taki imena yak Kachalov Knipper Chehova Moskvin prirodno voni procvitali v zagalnomu bilsh mensh robili v tih mezhah v yakih ce bulo mozhlivo v radyanskij Rosiyi voni robili te sho voni hotili Ale tim ne mensh mozhe buti ce zanadto smiliva z mogo boku zayava ya ne istorik MHATu ale ya vam skazala sho v 30 ti roki Prazka grupa jde pid uhil Yaksho mi vizmemo list Knipper Chehovoyi vzhe starenkoyi yaka vzhe majzhe ne graye vidverte druzhnij list Massalitinovu yakij vona jomu napisala vid ruki prosto yak staromu drugu Vono publikuyetsya Vona pishe pro te sho yak sumno te sho vidbuvayetsya zaraz v yiyi ridnomu teatri Voni buli yak ptashki v zolotij klitci napevno Kozhen v zhitti vibiraye svoyu dolyu Ya tak namagalasya sobi uyaviti Ne budemo govoriti pro nashih velikih starih yaki vse zh taki buli oblaskani radyanskoyu vladoyu zhili v krashih sanatoriyah yih obslugovuvali chudovi likari voni do glibokoyi starosti mogli grati poki mogli grati tut grih skarzhitisya U 1924 roci Massalitinov stvoriv privatnu teatralnu shkolu v Berlini a z 1925 roku zhiv i pracyuvav u Bolgariyi Pomer Mikola Massalitinov 22 bereznya 1961 roku v Sofiyi Viznannya i nagorodiNarodnij artist Narodnoyi Respubliki Bolgariya 1948 Laureat Dimitrovskoyi premiyi 1950 TvorchistAktor Mikola Massalitinov u roli Klavdiya i Olga Knipper v roli Gertrudi Vistava Gamlet Moskovskogo Hudozhnogo teatru 1912 MHT Liho z rozumu Skalozub Na vsyakogo mudrecya dosit prostoti Gorodulin Misyac v seli Islayev De tonko tam i rvetsya Stanicin Vishnevij sad Lopahin Tri sestri Solonij Dyadya Vanya Vijnickij Boris Godunov Oleksandra Pushkina knyaz Vorotinskij knyaz Kurbskij Zhittya lyudini Leonida Andryeyeva Batko Sinij ptah Morisa Meterlinka Batko Buk Revizor Mikoli Gogolya Uhovertov Gamlet Vilyama Shekspira 1911 Klavdij De tonko tam i rvetsya Ivana Turgenyeva 1912 Stanicin Mikola Stavrogin za Fedorom Dostoyevskim 1913 Shatov Smert Pazuhina za Mihajlom Saltikovim Shedrinim 1914 Zhivnovskij Selo Stepanchikovo za Fedorom Dostoyevskim 1917 Rostanyev Bolgarski teatri Pered zahodom soncya Gauptmana Matias Klauzen Tartyuf Tartyuf Rezhiser Dvanadcyata nich V Shekspira 1925 Majstri R Stoyanova 1927 Albena I Jovkova 1929 Gori vid rozumu O Griboyedova 1930 Miljoner V Jovkova 1930 Bidnist ne porok M Ostrovskogo 1932 Na dni M Gorkogo 1932 Nad prirvoyu I Vazova 1934 Prestol I Vazova 1934 Zvichajna lyudina I Jovkova 1936 Bezpridannicya M Ostrovskogo 1937 Princ Gomburgskij R Klejsta 1942 Gamlet V Shekspira 1943 Ernani V Gyugo 1943 Vorogi M Gorkogo 1944 Borotba trivaye K Kyulyavkova 1946 Tri sestri A Chehova 1953 Talanti i shanuvalniki M Ostrovskogo 1955 PrimitkiMassalitinov Nikolaj Osipovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Russkij teatr v emigracii 2009 08 21 u Wayback Machine ros PosilannyaEnciklopediya Krugosvyet 4 sichnya 2019 u Wayback Machine ros