Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Засоби масової інформації ЗМІ часто мас ме діа різновид медіа орієнтований на одночасне передавання інформації великим г

Мас медіа

Мас медіа

Засоби масової інформації (ЗМІ), часто мас-ме́діа — різновид медіа, орієнтований на одночасне передавання інформації великим групам людей. Охоплюють засоби передавання, зберігання та відтворення інформації, такі як преса (газети, журнали, книжки), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі, мультимедійні центри. Всім цим засобам притаманні спільні якості — звернення до масової аудиторії, доступність багатьом людям, корпоративний зміст виробництва і розповсюдження інформації. Термін медіа застосовується також до організацій, які забезпечують ці технології, наприклад, телевізійних каналів або видавництв. Мас-медіа є основним засобом пропаганди.

image
Газети є одним з видів мас-медіа

Характеристики мас-медіа

image
Вікіпедія слугує прикладом «нових медіа», наповнюваних користувачами

Мас-медіа виникли як наслідок стандартизації та механізованого масового виробництва, зокрема винаходу й удосконаленню книгодрукування. мас-медіа в сучасному розумінні засобів комунікації, пов'язаних із електрифікацією та електронікою виникли в першій половині XX століття, а саме радіо й телебачення. мас-медіа, забезпечувані електронними пристроями, переважно є мультимедійними, тобто, поєднують різні види представлення інформації: текстову, статичні й рухомі зображення, звук. Прикладами мультимедійних ЗМІ слугують журналістські матеріали на телебаченні, вебсайтах, а також їх носії та виробники.

У 1980-і роки виникають «нові медіа», пов'язані з використанням комп'ютерної техніки та мереж, зокрема інтернет. Сучасні мас-медіа глибоко інтегровані з комп'ютерними мережами технології Web 2.0, де існує багато рівнозначних центрів з численними зв'язками. Їм притаманна велика фрагментованість, пропонуючи споживачам вибір — яку інформацію та коли споживати. Ця фрагментованість започаткувалася ще регіональними газетами, а в «нових медіа» впроваджується як численні телеканали на вибір, або вебсайти та вебсторінки. Вміст «нових медіа» значною мірою створюють самі користувачі дописами в соцмережах, блогах, публікаціями у відеохостингах, створенням інді-ігор. Такий тип створення вмісту має назву «користувацький контент» і передбачає порівняно високий рівень комп'ютерної грамотності та володіння відповідним програмним забезпеченням. У середовищі «нових медіа» зникає різниця між аматорами й професіоналами.

Мережі «нових медіа» стійкіші порівняно з «традиційними медіа», бо блокування навіть значної кількості центрів і зв'язків, не припиняє діяльності мережі загалом, тоді як «традиційні медіа» мають чіткий центр, з якого керуються. В «нових медіа» працює саморегуляція, а регуляція ззовні ускладнена. Разом з тим преса, а саме газети й журнали, зазвичай мають вищий авторитет, оскільки інформація подається на паперових носіях, на відміну від електронних носіїв, де інформація може згодом редагуватися.

Мас-медіа є одним з найважливіших інститутів громадянського суспільства, що забезпечує інформаційні потреби суспільства та підтримує політичну комунікацію. Дедалі більше вони виступають не лише необхідною ланкою передавання інформації у системі механізмів політики, а й зчаста її творцем. Завдяки здатності впливати на повідомлення на шляху їх створення та трансляції, мас-медіа слугують засобом пропаганди. Головні методи пропаганди: встановлення порядку денного наполегливим висвітленням певних проблем або обмеженням висвітлення інших; формування фіксованих установок (праймінг), коли активація за допомогою медіа однієї думки у споживача інформації, може викликати пов'язані з нею думки; обрамлення, за якого певні докладності зумисне залучаються до повідомлення або замовчуються.

Види мас-медіа

Див. також: Інтернет-журналістика , Інтернет-видання  та Електронний журнал
image
Радіотрансляція на портативному програвачі
  • Масова преса (газети, журнали, книги, бюлетені, листівки з текстом). Це друковані видання, що виходять зазвичай під постійною назвою, визначеним наперед накладом і з певною періодичністю, надаючи здебільшого текстову інформацію;
  • Масові статичні зображення (рекламні щити й листівки). Зазвичай рекламні зображення з невеликим текстом чи взагалі без нього, що демонструються чи розповсюджуються в людних місцях;
  • Рухомі зображення (кінематограф і телебачення, відеотекст, телетекст, вебсайти, комп'ютерні програми з візуальним інтерфейсом). Суттєва особливість таких медіа — візуалізація, використання асоціативної логіки та візуальних ефектів, які дають змогу унаочнити повідомлюване, показати його в привабливій та зрозумілій загалу формі, натомість при цьому може постраждати раціональність та аргументація. Насправді більшість мас-медіа з рухомими зображеннями є мультимедіа. Переважно такі мас-медіа за сучасності, тісно пов'язані з інтернетом у ході створення й розповсюдження. Web 2.0 зумовлює активний вплив користувачів на їх уміст, взаємодію з віртуальними об'єктами;
  • Аудіозаписи чи трансляції (радіо, подкасти). Медіа, що діють винятково на органи слуху. Радіомовлення головним чином, поділяється на інформаційне (новини), музичне та комерційне (реклама). Подкаст відрізняється тим, що надає не трансляції по радіо, а цифрові медіафайли, розповсюджувані інтернетом для відтворення на портативних медіапрогравачах чи персональних комп'ютерах;
  • Тиражовані знімні носії інформації (касети, компакт-диски). Носії інформації, що відтворюють її за допомогою певного пристрою, яким, як передбачається, володіє користувач; на відміну від, наприклад, преси, що одразу після придбання готова до використання. За сучасності це здебільшого оптичні диски з фільмами чи відеоіграми.

Вирізняються також інші види мас-медіа за специфічними критеріями. Наприклад, громадські медіа, часто пов'язано з «громадськими комунікаціями» та можуть брати різні форми, можуть стосуватись різних груп людей та бути пов'язаними з великою кількістю різних напрямків. Разом із тим, громадські медіа являють собою засіб для створення дискусії та залучення звичайних громадян, що об'єднані певними цілями. Головна риса громадських медіа полягає в тому, що вони не залежать від комерційних тенденцій та поширених тем для обговорення. Це дозволяє створювати різні моделі громадських медіа, які можуть пропонувати відкриту редакційну політику, або більш зосереджену на залученні громадян. Загалом засоби масової інформації є дієвою формою впливу громадськості на владу та її рішення.

Особливим видом засобів масової інформації є друковані парламентські видання, які діють у вигляді парламентської газети та парламентського журналу. Головною метою їхньої діяльності є: 1) об'єктивне і своєчасне висвітлення діяльності парламенту та його органів; 2) офіційне оприлюднення прийнятих законів, нормативно-правових актів та іншої офіційних даних; 3) роз'яснення з боку авторитетних правників ухвалених законів або законопроєктів, які ще знаходяться на стадії обговорення чи будуть найближчим часом подані на розгляд парламенту; 4) підняття та розгляд актуальних питань державотворення, правотворення та соціально-економічних перетворень, які важливі для країни, тощо.

Масова комунікація

Докладніше: Психологія масової комунікації

Психологія масової комунікації — галузь соціальної психології, яка досліджує вплив об'єктивних і суб'єктивних чинників на ефективність масового спілкування, формування, закріплення і зміну масових установок, виникнення і функціонування суспільного настрою та громадської думки, способи спонукання людей до певних дій, закономірності засвоєння і переробки інформації, її сприйняття або несприйняття. Психологія масових комунікацій зачіпає індивідуальні особливості передавання та отримання інформації. З точки зору реципієнта, важливо розуміти як саме сприймається та засвоюється інформація яка передається — з боку ж інформатора важливим є, яким саме чином цю інформацію потрібно передавати, щоби вона була почута та засвоєна певною людиною.

ЗМІ у світі

image
Штаб-квартира компанії Google Inc.

Загальне становище

Ринок мас-медіа станом на 2020 рік складав $1,7 трлн. При цьому область преси розвивається найповільніше (+1,1 % за 2016—2020 роки), а найшвидше інтернет (+7,8 %). Мас-медіа в XXI ст. притаманні перехід у цифрові форми та зростання фрагментарності: медіа дедалі більше зосереджуються на потребах окремих груп суспільства, зростання кількості платформ розповсюдження вмісту. Також збільшується частка користувацького вмісту та контроль над медіа з боку цільової аудиторії. Зростає значення мобільних пристроїв, таких як смартфони. Доступ до інтернету з 2014 року здійснюється переважно саме з них і частка мобільного інтернету більшає з кожним роком. Пересічні користувачі витрачають понад 150 хв. щодня на інтернет і понад 160 хв. на телебачення.

Головними власниками мас-медіа у світі є такі підприємства як Alphabet (власник Google), The Walt Disney Company, Comcast, 21st Century Fox, Facebook і Bertelsmann, прибутки кожного з яких станом на 2015 рік перевищували $10-20 млрд.

Закордонні ЗМІ

Тут наведено приклади з держав, становище ЗМІ в яких вирізняється своєю значущістю чи/або винятковістю.

США

image
Запис випуску спортивних новин у американській телестудії

Індустрія мас-медіа США найбільша у світі, на неї припадало $717 млрд, станом на 2018 рік. Інтернет в США є головним джерелом інформації, популярним лишається телебачення. Найбільші газети США: «USA Today», «Wall Street Journal», «New York Times», «Los Angeles Times», «Washington Post». Вони виходять сукупним щоденним тиражем у 9,7 млн примірників. Загалом видається понад 1 тис. газет, але їхня кількість зменшується з кожним роком.

До основних англомовних комерційних телемереж Сполучених Штатів належать NBC, CBS, ABC та Fox, кожна з яких має власні ефірні телевізійні станції, а також трансляції на платних телеканалах. Пересічні американці дивляться телебачення 4 години на добу. В середньому кожному глядачеві доступно понад 100 телеканалів.

США посідає 3-є місце за кількістю користувачів інтернету після Китаю та Індії, в 2019 році досягнувши 312 млн користувачів. Постійно ним користуються 90 % населення. За кількістю інтернет-провайдерів США посідають перше місце у світі — понад 7000.

Агентство США з глобальних медіа (Broadcasting Board of Governors, BBG) призначене слугувати надійним джерелом новин та наочним прикладом вільної фахової преси для країн, які не мають незалежних ЗМІ. Особливим видом засобів масової інформації у США є американські інформаційні служби, підконтрольні BBG, такі як «Голос Америки», «Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода», «Радіо Вільна Азія», «Близькосхідні мережі мовлення», «Радіо та телебачення Марті» та ін., які утворюють складну систему іноземного мовлення США. Такі як «Голос Америки», охоплюють сотні мільйонів користувачів за межами США.

Свобода слова в США зумовлюється Першою поправкою до Конституції: «Конгрес не має права видавати закони щодо впровадження будь-якої релігії чи заборони вільно сповідувати її, а також не має права видавати закони, що обмежують свободу слова, друку і права народу мирно збиратися і звертатися до уряду з проханням усунути якусь кривду». Як і інші свободи Першої поправки, свобода преси не є абсолютною. За свободами, якими користуються газети, наглядає судова система США, тоді як телерадіомовники контролюються як судами, так і урядовою Федеральною комісією зі зв'язку США. Цензура в інтернеті формально відсутня, проте здійснюється видалення неприйнятного/незаконного вмісту; найчастіше цей контроль покладається на приватні організації, підтримувані державними заохоченнями чи зобов'язаннями. На відміну від більшості країн світу, де інтернет-провайдери підпадають під державні мандати, більшість регулювання інтернет-контенту в США відбувається на приватному або добровільному рівні.

Канада

Див. також: Медіасистема Канади
image
Атріум CBC

Модель засобів масової інформації в Канаді відрізняється від моделі в Сполучених Штатах, а також у більшій частині решти світу. Передусім це зумовлено франкомовністю населення Квебеку, для якого створюються франкомовні медіа, що майже не мають впливу і решті провінцій. Близькість Сполучених Штатів також є фактором впливу на канадські медіа. Дослідник Джон Ірвінґ, аналізуючи близькість до США в 1960-і, пояснював, що «більша частина труднощів, які загрожують засобам масової інформації в Канаді є прямим результатом американського економічного і культурного імперіалізму». Через значний вплив США на канадські ЗМІ, Канада не змогла утворити власну ідентичність в засобах масової інформації. Втім, один з найвидатніших дослідників медіа, Маршалл Маклуен, був канадцем.

У Канаді видається 98 щоденних газет загальним тиражем 5,2 млн примірників. Це означає, що кожен п'ятий канадець купує щоденну газету, а за тиждень принаймні одне видання купують 58 % населення — один із найвищих показників у світі. Більшість газет виходить у провінціях, що відбиває федеративний характер країни. Є лише дві загальнонаціональні газети «The Globe and Mail» і «National Post» (обидві англомовні). Найдавнішою канадською газетою, що видається з 1778 р., є «Montreal Gazette». Найбільший тираж у «Toronto Star». Більшість канадських газет належить газетно-видавничим концернам.

Канадська телерадіомовна корпорація (CBC) була першою організацією, яка розпочала трансляцію телевізійних програм у Канаді. Але телевізійні станції США, в тому числі філії ABC, NBC і CBS, завоювали значну аудиторію. Багато в чому, особливо з часу консолідації — кінця 1990-х та початку 2000-х років, телевізійна індустрія Канади більше нагадує британську або австралійську, в яких переважна більшість станцій безпосередньо належать їх мережам, на відміну від американської партнерської моделі. В деяких випадках одна станція фактично обслуговує цілу провінцію крізь мережу ретрансляторів.

Канада посідає 21-е місце у світі за використанням інтернету, станом на 2016 рік, 31,77 мільйона користувачів (89,8 % населення) мали до нього доступ. Інтернет у Канаді вирізняється порівняно малою швидкістю.

Китай

image
Штаб-квартира CCTV

Мас-медіа в Китаї почали активний розвиток у 1950-і та до 1997 року лишалися під жорстким контролем держави (закінчення правління Дена Сяопіна). Надалі китайські мас-медіа стають дедалі різноманітнішими, хоча контроль над ними доволі сильний. Ці мас-медіа значною мірою автономні у висвітленні світових подій, порівняно з медіа інших держав, замкнуті в межах інтересів Китаю. Переважно це кабельне та супутникове телебачення. Діє понад 700 телеканалів, 3 тис. кабельних каналів і 1 тис. радіостанцій. КНР отримує мовлення 20 закордонних супутникових телеканалів. Телебачення контролюється єдиною національною мережею Китайського центрального телебачення (CCTV), в якому діє Департамент пропаганди та Міністерство Радіо, кіно й телебачення. Всі місцеві телеканали зобов'язані передавати щоденні новини CCTV. Постійна аудиторія CCTV складає близько 1,2 млрд людей.

Головне друковане видання Китаю — газета «Женьмінь жибао» («Народна газета»), що виходить щоденним тиражем 3 млн примірників. Вебсайт газети — найбільший інформаційний вебсайт китайською мовою. Втім, аудиторія китайської преси з кожним роком зменшується з огляду на поширення телебачення й інтернету.

Кількість користувачів інтернету в КНР у 2020 році сягнула 904 млн. Більшість користувачів (71,8 %) — міські жителі. В КНР інтернет піддається державній цензурі і вона вважається найпотужнішою в світі. Невідповідні сайти блокуються, а також провадиться стеження за тим, які сайти відвідують користувачі. Для контролю над інтернетом наймаються багатотисячні колективи та розробляються алгоритми штучного інтелекту. Примітно, що в КНР діють власні платформи мережевого спілкування та соціальні мережі, такі як WeChat, , . Сукупність засобів для обмеження доступу до інтернету в КНР має умовну назву «Великий китайський фаєрвол» чи «Золотий щит». Низка західних компаній, таких як Google, Yahoo!, Microsoft, виконують вимоги китайської влади з обмеження доступу до інформації, самостійно фільтруючи інформацію для користувачів з Китаю. Гонконг не підпадає під обмеження материкового Китаю завдяки своєму особливому адміністративному статусу.

Українські ЗМІ

image
Мікрофони журналістів українських телеканалів

Загальне становище. Телебачення в Україні є лідером за поширенням і впливом на громадськість серед мас-медіа. За даними 2018 року, абсолютна більшість жителів України — 86 % — отримує інформацію про становище в країні і світі від українських телеканалів. 27 % українців одержують інформацію з українських інтернет-сайтів, 24 % — з соцмереж. 57 % жителів дивляться винятково українські мас-медіа. Доступ до інтернету мають 85 % українців і ця частка дедалі зростає, аудиторія звичних медіа при цьому зменшується. В 2019 році в Україні видавалося 3143 друкованих видання сукупним тиражем 607,2 млн примірників на рік. Серед них — 1 371 газет і 1 772 інших періодичних та продовжуваних видань. Переважна більшість друкованих ЗМІ виходила українською мовою — 1 321, українською та російською — 533, російською — 497, англійською — 67.

В Україні діяльність ЗМІ регулюється законами «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформацію», «Про рекламу», «Про телебачення та радіомовлення» та низкою інших. Загальні засади діяльності мас-медіа визначаються Законом України «Про інформацію». Зокрема, згідно зі статтею 24 цього Закону заборонена цензура. Також Законом заборонені втручання у професійну діяльність журналістів та контроль за змістом поширюваної інформації. В той же час від журналістів друкованих видань вимагається підтвердження їхньої професії та повноважень, і надання редакцією преси вірогідної об'єктивної інформації.

Стаття 6 Закону України «Про інформацію» встановлює обов'язок суб'єктів владних повноважень (у тому числі органів державної влади) повідомляти громадськість та мас-медіа про свою діяльність і прийняті рішення.

Попри закони, мас-медіа в Україні мають низку проблем з незалежністю та свободою слова. Станом на 2016-й найбільші медіагрупи (76,25 % аудиторії) контролювали чотири власники — Пінчук, Коломойський, Фірташ і Ахметов. В регіональних онлайн-медіа на 2020 рік до 37 % новин виконані на замовлення місцевої влади. Щомісяця стається від 10 до 30 випадків порушення свободи слова. Довіра до мас-медіа невисока: за підсумками 2019 року, 19 % аудиторії довіряє загальнонаціональній пресі, 22 % місцевому радіо. Водночас 49 % довіряє загальнонаціональним телеканалам, а інтернет-медіа довіряє 51 %.

Інформаційні агентства України. Інформаційні агентства відіграють дуже важливу роль в повсякденній роботі української медіасистеми. Багато ЗМІ часто покладаються на той контент, який публікують інформаційні агентства. Особливо це стосується регіональних ЗМІ, новинних сайтів і радіостанцій. Характерно, що інформація, надавана інформаційними агентствами, рідко перевіряється редакціями. Якщо в первинних повідомленнях інформаційних агентств з'являються помилки або викривлення, то вони швидко поширюються серед читачів по всій Україні. Навіть коли інформаційні агентства виправляють помилки, багато ЗМІ цього не роблять слідом за ними.

Українські інформаційні агентства, як і більшість інших ЗМІ, мають спірний статус дійсно незалежних, оскільки часто є частиною великих медіагруп, що належать олігархам. Наприклад, інформаційне агентство УНІАН входить в медіагрупи , що належить Ігорю Коломойському. «Українські Новини» входять до складу Inter Media Group, що належить Дмитру Фірташу і Сергію Льовочкіну. Хоча «Інтерфакс-Україна» наголошує на цілковитій незалежності, воно діє за ліцензією російського агентства «Інтерфакс». Укрінформ — це державне агентство, яке перебуває під впливом українського уряду.

В Україні також є офіси міжнародних інформаційних агентств, таких як Bloomberg (американське), Reuters (британське) або AFP (французьке).

Журналістська освіта. В Україні 39 вишів мають ліцензії щодо набору студентів на спеціальність «журналістика». Серед них 37 університетів пропонують програми бакалаврату і 30 пропонують програми магістратури, 2 — пропонують винятково магістерські програми. 

На бакалаврат щорічно може вступити близько 3000 студентів, на магістратуру — 1400. З цих університетів (39): 31 — державної форми власності, 8 — приватні; 9 — розташовані в Києві, а решта 26 — в обласних центрах. Загалом існує 26 кафедр журналістики, 2 кафедри соціальних комунікацій, 1 кафедра журналістики і засобів масової комунікації та 1 кафедра стилістики української мови і журналістики.

Примітно, що у певних медіакомпаній, є власні школи журналістики. Наприклад, телеканал «Інтер» має власний навчальний заклад «Інтершкола», який готує фахівців для індустрії телебачення, нових медіа та кіно. Також існують пропозиції вивчати журналістику онлайн. Найяскравішим прикладом, є платформа масових відкритих онлайн-курсів Prometheus, яка слугує українською подобою платформи Coursera.

виділяє з-поміж університетів, які пропонують програми в галузі журналістики: Навчально-науковий інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Львівський національний університет імені Івана Франка; Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; Національний авіаційний університет; Київський університет імені Бориса Грінченка; Київський національний університет культури і мистецтв; Запорізький національний університет; Національний університет «Острозька академія»; Чернівецький національний університет; Маріупольський державний університет; Український католицький університет.

Професійний розвиток журналістів. Українське законодавство не вимагає, щоб українські журналісти проходили підвищення кваліфікації. Проте, багато спеціалістів зацікавлені в ньому, тому підвищення журналістської майстерності поширене. Курси підвищення кваліфікації численні і пропонуються різними організаціями. Насамперед, такі курси доступні в університетах та аспірантурах. По-друге, такі програми можуть впроваджуватися чи асоціаціями медіасектору, або іноземними / міжнародними журналістськими організаціями, такими як Ukrainian Media E-School (UMESchool), «Школа Журналістики».

Послуги з професійного розвитку пропонуються і організаціями з розвитку засобів масової інформації. Прикладом слугує OPEN Media Hub. Велику роль у навчанні журналістів відіграють такі громадські організації, як «Інтерньюз Україна», «Детектор медіа», «Фонд розвитку ЗМІ», Український кризовий медіацентр (УКМЦ), Інститут розвитку регіональної преси (ІРРП) та інші.

Див. також

Примітки

  1. О. В. Савченко. Мас-медіа // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 19 : Малиш — Медицина. — 687 с. — .
  2. «Mass media», Oxford English Dictionary, online version November 2010
  3. Potter, W. James (2008). . SAGE. с. 32. ISBN . Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 20 березня 2012.
  4. M. A., Anthropology; B. Ed., Illinois State University; Twitter, Twitter. . ThoughtCo (англ.). Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
  5. . Visionary BusinessPerson (амер.). 15 березня 2020. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 2 вересня 2020.
  6. Lister, Martin; Dovey, Jon; Giddings, Seth; Grant, Iain; Kelly, Kieran (2009). New Media: A Critical Introduction (англ.). Taylor & Francis. с. 33. ISBN .
  7. Баришполець, О. Т. (2014). Український словник медіакультури. Київ: Міленіум. с. 47.
  8. Lister, Martin; Dovey, Jon; Giddings, Seth; Grant, Iain; Kelly, Kieran (2009). New Media: A Critical Introduction (англ.). Taylor & Francis. с. 31—35, 222—229. ISBN .
  9. Срібняк, І. (2018). Історія журналістики: виникнення та розвиток новинних мас-медіа в країнах Європи, Азії та Північної Америки (XVII-ХХ ст.). Підручник для студентів вищих навчальних закладів. Міжнародний науково-освітній консорціум імені Люсьєна Февра. с. 146—147.
  10. Андрійчук, М. Т. (2018). Взаємодія мас-медіа та органів державної влади: навчальний посібник / М.  Т.  Андрійчук, Т.  С.  Андрійчук. КПІ ім. Ігоря Сікорського. с. 11.
  11. Лозовицький, О.; Шаповал, Ю. І. (Юрій Іванович), 1953-; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса. Засоби масової інформації / Політична енциклопедія. Київ. с. 266. ISBN . OCLC 798580119.
  12. Баришполець, О. Т. (2014). Український словник медіакультури. Київ: Міленіум.
  13. Нестерович В.Ф. (2014). Вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів через засоби масової інформації. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. № 2. с. 96—103.
  14. Нестерович В.Ф. (2015). Роль друкованих парламентських видань у забезпеченні діалогової комунікації між парламентами та громадськістю. Віче. № 13. с. 34—38.
  15. The Global Entertainment and Media Outlook 2016–2020. PricewaterhouseCoopers. 2020.
  16. imsnoida (2 січня 2018). (амер.). Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 5 вересня 2020.
  17. Molla, Rani (30 травня 2017). . Vox (англ.). Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
  18. O'Reilly, Lara. . Business Insider. Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 6 вересня 2020.
  19. . www.selectusa.gov (англ.). Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 6 вересня 2020.
  20. . newspaperlinks.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
  21. . Statista (англ.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
  22. . Statista (англ.). Архів оригіналу за 14 вересня 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
  23. Koblin, John (30 червня 2016). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
  24. . www.nielsen.com (амер.). Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
  25. . Statista (англ.). Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
  26. . Statista (англ.). Архів оригіналу за 30 серпня 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
  27. . www.nationsencyclopedia.com. Архів оригіналу за 31 серпня 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
  28. . USAGM (амер.). Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
  29. Нестерович В.Ф. (2016). Іноземне мовлення США у системі американської публічної дипломатії. Віче. № 7-8. с. 32—36.
  30. . VOA (англ.). Архів оригіналу за 10 червня 2019. Процитовано 7 вересня 2020.
  31. . courses.lumenlearning.com. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
  32. . openscholarship.wustl.edu. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
  33. . opennet.net. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 7 вересня 2020.
  34. Irving, John A. (1969). Mass Media in Canada. The Ryerson Press. с. 223.
  35. Irving, John A. (1969). Mass Media in Canada. The Ryerson Press. p. 225.
  36. . News Media Canada (амер.). Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 7 вересня 2020.
  37. cycles; Text. . Statista (англ.). Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
  38. . broadcast-live.com. Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
  39. Winseck, Dwayne. . Canadian Media Concentration Research Project (en-CA) . Архів оригіналу за 6 вересня 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
  40. . www.cia.gov. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 7 вересня 2020.
  41. . TheGlobalEconomy.com (англ.). Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
  42. . www.cia.gov. Архів оригіналу за 14 січня 2009. Процитовано 7 вересня 2020.
  43. . adage.com. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 7 вересня 2020.
  44. . en.people.cn. Архів оригіналу за 16 лютого 2021. Процитовано 7 вересня 2020.
  45. . en.people.cn. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 7 вересня 2020.
  46. . China Internet Watch (амер.). 11 червня 2020. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
  47. . web.archive.org. 15 серпня 2017. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 7 вересня 2020.
  48. Yuan, Li (2 січня 2019). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
  49. (амер.). Архів оригіналу за 13 серпня 2013. Процитовано 7 вересня 2020.
  50. Anders Bylund On 8/27/16 at 10:00 AM EDT (27 серпня 2016). . Newsweek (англ.). Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
  51. . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
  52. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
  53. . Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
  54. . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 6 вересня 2020.
  55. . imi.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
  56. . imi.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 вересня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
  57. . Media Landscapes (англ.). Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 14 грудня 2020.
  58. . Media Landscapes (англ.). Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 14 грудня 2020.
  59. . Media Landscapes (англ.). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 14 грудня 2020.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Засоби масової інформації
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Засоби масової інформації
  • Understanding Mass Media and Mass Communication [ 28 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • A Complete Guide To Different Types Of Mass Media [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.]
  • The 6 Companies That Own (Almost) All Media [ 3 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Довідник організацій України: ЗМІ [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Інститут масової інформації [ 4 вересня 2020 у Wayback Machine.]

Література

  • Український словник медіакультури / О. Т. Баришполець ; Нац. акад. пед. наук України, Ін-т соц. і політ. психології ; літ. ред. Т. А. Кузьменко. Київ: Міленіум, 2014. 196 с.
  • Лозовицький О. Засоби масової інформації // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. К.: Парламентське видавництво, 2011 с.265-266.
  • Зернецька О. В. Медіа-дипломатія // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. К.:Знання України, 2004 Т.2 812с.
  • Яцимірська Марія. Культура мови журналіста. Навч. посібник. 2-ге вид. Львів: ПАІС, 2017. 168 с. https://journ.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/11/Posibnyk_pdf.pdf [ 20 січня 2021 у Wayback Machine.]
  • Lister Martin, Dovey Jon, Giddings Seth, Grant Iain, Kelly Kieran. New Media: A Critical Introduction. Taylor & Francis, 2009 446 p.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zasobi masovoyi informaciyi ZMI chasto mas me dia riznovid media oriyentovanij na odnochasne peredavannya informaciyi velikim grupam lyudej Ohoplyuyut zasobi peredavannya zberigannya ta vidtvorennya informaciyi taki yak presa gazeti zhurnali knizhki radio telebachennya internet kinematograf zvukozapisi ta videozapisi videotekst teletekst reklamni shiti ta paneli multimedijni centri Vsim cim zasobam pritamanni spilni yakosti zvernennya do masovoyi auditoriyi dostupnist bagatom lyudyam korporativnij zmist virobnictva i rozpovsyudzhennya informaciyi Termin media zastosovuyetsya takozh do organizacij yaki zabezpechuyut ci tehnologiyi napriklad televizijnih kanaliv abo vidavnictv Mas media ye osnovnim zasobom propagandi Gazeti ye odnim z vidiv mas mediaHarakteristiki mas mediaVikipediya sluguye prikladom novih media napovnyuvanih koristuvachami Mas media vinikli yak naslidok standartizaciyi ta mehanizovanogo masovogo virobnictva zokrema vinahodu j udoskonalennyu knigodrukuvannya mas media v suchasnomu rozuminni zasobiv komunikaciyi pov yazanih iz elektrifikaciyeyu ta elektronikoyu vinikli v pershij polovini XX stolittya a same radio j telebachennya mas media zabezpechuvani elektronnimi pristroyami perevazhno ye multimedijnimi tobto poyednuyut rizni vidi predstavlennya informaciyi tekstovu statichni j ruhomi zobrazhennya zvuk Prikladami multimedijnih ZMI sluguyut zhurnalistski materiali na telebachenni vebsajtah a takozh yih nosiyi ta virobniki U 1980 i roki vinikayut novi media pov yazani z vikoristannyam komp yuternoyi tehniki ta merezh zokrema internet Suchasni mas media gliboko integrovani z komp yuternimi merezhami tehnologiyi Web 2 0 de isnuye bagato rivnoznachnih centriv z chislennimi zv yazkami Yim pritamanna velika fragmentovanist proponuyuchi spozhivacham vibir yaku informaciyu ta koli spozhivati Cya fragmentovanist zapochatkuvalasya she regionalnimi gazetami a v novih media vprovadzhuyetsya yak chislenni telekanali na vibir abo vebsajti ta vebstorinki Vmist novih media znachnoyu miroyu stvoryuyut sami koristuvachi dopisami v socmerezhah blogah publikaciyami u videohostingah stvorennyam indi igor Takij tip stvorennya vmistu maye nazvu koristuvackij kontent i peredbachaye porivnyano visokij riven komp yuternoyi gramotnosti ta volodinnya vidpovidnim programnim zabezpechennyam U seredovishi novih media znikaye riznicya mizh amatorami j profesionalami Merezhi novih media stijkishi porivnyano z tradicijnimi media bo blokuvannya navit znachnoyi kilkosti centriv i zv yazkiv ne pripinyaye diyalnosti merezhi zagalom todi yak tradicijni media mayut chitkij centr z yakogo keruyutsya V novih media pracyuye samoregulyaciya a regulyaciya zzovni uskladnena Razom z tim presa a same gazeti j zhurnali zazvichaj mayut vishij avtoritet oskilki informaciya podayetsya na paperovih nosiyah na vidminu vid elektronnih nosiyiv de informaciya mozhe zgodom redaguvatisya Mas media ye odnim z najvazhlivishih institutiv gromadyanskogo suspilstva sho zabezpechuye informacijni potrebi suspilstva ta pidtrimuye politichnu komunikaciyu Dedali bilshe voni vistupayut ne lishe neobhidnoyu lankoyu peredavannya informaciyi u sistemi mehanizmiv politiki a j zchasta yiyi tvorcem Zavdyaki zdatnosti vplivati na povidomlennya na shlyahu yih stvorennya ta translyaciyi mas media sluguyut zasobom propagandi Golovni metodi propagandi vstanovlennya poryadku dennogo napoleglivim visvitlennyam pevnih problem abo obmezhennyam visvitlennya inshih formuvannya fiksovanih ustanovok prajming koli aktivaciya za dopomogoyu media odniyeyi dumki u spozhivacha informaciyi mozhe viklikati pov yazani z neyu dumki obramlennya za yakogo pevni dokladnosti zumisne zaluchayutsya do povidomlennya abo zamovchuyutsya Vidi mas mediaDiv takozh Internet zhurnalistika Internet vidannya ta Elektronnij zhurnal Radiotranslyaciya na portativnomu progravachiMasova presa gazeti zhurnali knigi byuleteni listivki z tekstom Ce drukovani vidannya sho vihodyat zazvichaj pid postijnoyu nazvoyu viznachenim napered nakladom i z pevnoyu periodichnistyu nadayuchi zdebilshogo tekstovu informaciyu Masovi statichni zobrazhennya reklamni shiti j listivki Zazvichaj reklamni zobrazhennya z nevelikim tekstom chi vzagali bez nogo sho demonstruyutsya chi rozpovsyudzhuyutsya v lyudnih miscyah Ruhomi zobrazhennya kinematograf i telebachennya videotekst teletekst vebsajti komp yuterni programi z vizualnim interfejsom Suttyeva osoblivist takih media vizualizaciya vikoristannya asociativnoyi logiki ta vizualnih efektiv yaki dayut zmogu unaochniti povidomlyuvane pokazati jogo v privablivij ta zrozumilij zagalu formi natomist pri comu mozhe postrazhdati racionalnist ta argumentaciya Naspravdi bilshist mas media z ruhomimi zobrazhennyami ye multimedia Perevazhno taki mas media za suchasnosti tisno pov yazani z internetom u hodi stvorennya j rozpovsyudzhennya Web 2 0 zumovlyuye aktivnij vpliv koristuvachiv na yih umist vzayemodiyu z virtualnimi ob yektami Audiozapisi chi translyaciyi radio podkasti Media sho diyut vinyatkovo na organi sluhu Radiomovlennya golovnim chinom podilyayetsya na informacijne novini muzichne ta komercijne reklama Podkast vidriznyayetsya tim sho nadaye ne translyaciyi po radio a cifrovi mediafajli rozpovsyudzhuvani internetom dlya vidtvorennya na portativnih mediaprogravachah chi personalnih komp yuterah Tirazhovani znimni nosiyi informaciyi kaseti kompakt diski Nosiyi informaciyi sho vidtvoryuyut yiyi za dopomogoyu pevnogo pristroyu yakim yak peredbachayetsya volodiye koristuvach na vidminu vid napriklad presi sho odrazu pislya pridbannya gotova do vikoristannya Za suchasnosti ce zdebilshogo optichni diski z filmami chi videoigrami Viriznyayutsya takozh inshi vidi mas media za specifichnimi kriteriyami Napriklad gromadski media chasto pov yazano z gromadskimi komunikaciyami ta mozhut brati rizni formi mozhut stosuvatis riznih grup lyudej ta buti pov yazanimi z velikoyu kilkistyu riznih napryamkiv Razom iz tim gromadski media yavlyayut soboyu zasib dlya stvorennya diskusiyi ta zaluchennya zvichajnih gromadyan sho ob yednani pevnimi cilyami Golovna risa gromadskih media polyagaye v tomu sho voni ne zalezhat vid komercijnih tendencij ta poshirenih tem dlya obgovorennya Ce dozvolyaye stvoryuvati rizni modeli gromadskih media yaki mozhut proponuvati vidkritu redakcijnu politiku abo bilsh zoseredzhenu na zaluchenni gromadyan Zagalom zasobi masovoyi informaciyi ye diyevoyu formoyu vplivu gromadskosti na vladu ta yiyi rishennya Osoblivim vidom zasobiv masovoyi informaciyi ye drukovani parlamentski vidannya yaki diyut u viglyadi parlamentskoyi gazeti ta parlamentskogo zhurnalu Golovnoyu metoyu yihnoyi diyalnosti ye 1 ob yektivne i svoyechasne visvitlennya diyalnosti parlamentu ta jogo organiv 2 oficijne oprilyudnennya prijnyatih zakoniv normativno pravovih aktiv ta inshoyi oficijnih danih 3 roz yasnennya z boku avtoritetnih pravnikiv uhvalenih zakoniv abo zakonoproyektiv yaki she znahodyatsya na stadiyi obgovorennya chi budut najblizhchim chasom podani na rozglyad parlamentu 4 pidnyattya ta rozglyad aktualnih pitan derzhavotvorennya pravotvorennya ta socialno ekonomichnih peretvoren yaki vazhlivi dlya krayini tosho Masova komunikaciyaDokladnishe Psihologiya masovoyi komunikaciyi Psihologiya masovoyi komunikaciyi galuz socialnoyi psihologiyi yaka doslidzhuye vpliv ob yektivnih i sub yektivnih chinnikiv na efektivnist masovogo spilkuvannya formuvannya zakriplennya i zminu masovih ustanovok viniknennya i funkcionuvannya suspilnogo nastroyu ta gromadskoyi dumki sposobi sponukannya lyudej do pevnih dij zakonomirnosti zasvoyennya i pererobki informaciyi yiyi sprijnyattya abo nesprijnyattya Psihologiya masovih komunikacij zachipaye individualni osoblivosti peredavannya ta otrimannya informaciyi Z tochki zoru recipiyenta vazhlivo rozumiti yak same sprijmayetsya ta zasvoyuyetsya informaciya yaka peredayetsya z boku zh informatora vazhlivim ye yakim same chinom cyu informaciyu potribno peredavati shobi vona bula pochuta ta zasvoyena pevnoyu lyudinoyu ZMI u svitiShtab kvartira kompaniyi Google Inc Zagalne stanovishe Rinok mas media stanom na 2020 rik skladav 1 7 trln Pri comu oblast presi rozvivayetsya najpovilnishe 1 1 za 2016 2020 roki a najshvidshe internet 7 8 Mas media v XXI st pritamanni perehid u cifrovi formi ta zrostannya fragmentarnosti media dedali bilshe zoseredzhuyutsya na potrebah okremih grup suspilstva zrostannya kilkosti platform rozpovsyudzhennya vmistu Takozh zbilshuyetsya chastka koristuvackogo vmistu ta kontrol nad media z boku cilovoyi auditoriyi Zrostaye znachennya mobilnih pristroyiv takih yak smartfoni Dostup do internetu z 2014 roku zdijsnyuyetsya perevazhno same z nih i chastka mobilnogo internetu bilshaye z kozhnim rokom Peresichni koristuvachi vitrachayut ponad 150 hv shodnya na internet i ponad 160 hv na telebachennya Golovnimi vlasnikami mas media u sviti ye taki pidpriyemstva yak Alphabet vlasnik Google The Walt Disney Company Comcast 21st Century Fox Facebook i Bertelsmann pributki kozhnogo z yakih stanom na 2015 rik perevishuvali 10 20 mlrd Zakordonni ZMI Tut navedeno prikladi z derzhav stanovishe ZMI v yakih viriznyayetsya svoyeyu znachushistyu chi abo vinyatkovistyu SShA Zapis vipusku sportivnih novin u amerikanskij telestudiyi Industriya mas media SShA najbilsha u sviti na neyi pripadalo 717 mlrd stanom na 2018 rik Internet v SShA ye golovnim dzherelom informaciyi populyarnim lishayetsya telebachennya Najbilshi gazeti SShA USA Today Wall Street Journal New York Times Los Angeles Times Washington Post Voni vihodyat sukupnim shodennim tirazhem u 9 7 mln primirnikiv Zagalom vidayetsya ponad 1 tis gazet ale yihnya kilkist zmenshuyetsya z kozhnim rokom Do osnovnih anglomovnih komercijnih telemerezh Spoluchenih Shtativ nalezhat NBC CBS ABC ta Fox kozhna z yakih maye vlasni efirni televizijni stanciyi a takozh translyaciyi na platnih telekanalah Peresichni amerikanci divlyatsya telebachennya 4 godini na dobu V serednomu kozhnomu glyadachevi dostupno ponad 100 telekanaliv SShA posidaye 3 ye misce za kilkistyu koristuvachiv internetu pislya Kitayu ta Indiyi v 2019 roci dosyagnuvshi 312 mln koristuvachiv Postijno nim koristuyutsya 90 naselennya Za kilkistyu internet provajderiv SShA posidayut pershe misce u sviti ponad 7000 Agentstvo SShA z globalnih media Broadcasting Board of Governors BBG priznachene sluguvati nadijnim dzherelom novin ta naochnim prikladom vilnoyi fahovoyi presi dlya krayin yaki ne mayut nezalezhnih ZMI Osoblivim vidom zasobiv masovoyi informaciyi u SShA ye amerikanski informacijni sluzhbi pidkontrolni BBG taki yak Golos Ameriki Radio Vilna Yevropa Radio Svoboda Radio Vilna Aziya Blizkoshidni merezhi movlennya Radio ta telebachennya Marti ta in yaki utvoryuyut skladnu sistemu inozemnogo movlennya SShA Taki yak Golos Ameriki ohoplyuyut sotni miljoniv koristuvachiv za mezhami SShA Svoboda slova v SShA zumovlyuyetsya Pershoyu popravkoyu do Konstituciyi Kongres ne maye prava vidavati zakoni shodo vprovadzhennya bud yakoyi religiyi chi zaboroni vilno spoviduvati yiyi a takozh ne maye prava vidavati zakoni sho obmezhuyut svobodu slova druku i prava narodu mirno zbiratisya i zvertatisya do uryadu z prohannyam usunuti yakus krivdu Yak i inshi svobodi Pershoyi popravki svoboda presi ne ye absolyutnoyu Za svobodami yakimi koristuyutsya gazeti naglyadaye sudova sistema SShA todi yak teleradiomovniki kontrolyuyutsya yak sudami tak i uryadovoyu Federalnoyu komisiyeyu zi zv yazku SShA Cenzura v interneti formalno vidsutnya prote zdijsnyuyetsya vidalennya neprijnyatnogo nezakonnogo vmistu najchastishe cej kontrol pokladayetsya na privatni organizaciyi pidtrimuvani derzhavnimi zaohochennyami chi zobov yazannyami Na vidminu vid bilshosti krayin svitu de internet provajderi pidpadayut pid derzhavni mandati bilshist regulyuvannya internet kontentu v SShA vidbuvayetsya na privatnomu abo dobrovilnomu rivni Kanada Div takozh Mediasistema Kanadi Atrium CBC Model zasobiv masovoyi informaciyi v Kanadi vidriznyayetsya vid modeli v Spoluchenih Shtatah a takozh u bilshij chastini reshti svitu Peredusim ce zumovleno frankomovnistyu naselennya Kvebeku dlya yakogo stvoryuyutsya frankomovni media sho majzhe ne mayut vplivu i reshti provincij Blizkist Spoluchenih Shtativ takozh ye faktorom vplivu na kanadski media Doslidnik Dzhon Irving analizuyuchi blizkist do SShA v 1960 i poyasnyuvav sho bilsha chastina trudnoshiv yaki zagrozhuyut zasobam masovoyi informaciyi v Kanadi ye pryamim rezultatom amerikanskogo ekonomichnogo i kulturnogo imperializmu Cherez znachnij vpliv SShA na kanadski ZMI Kanada ne zmogla utvoriti vlasnu identichnist v zasobah masovoyi informaciyi Vtim odin z najvidatnishih doslidnikiv media Marshall Makluen buv kanadcem U Kanadi vidayetsya 98 shodennih gazet zagalnim tirazhem 5 2 mln primirnikiv Ce oznachaye sho kozhen p yatij kanadec kupuye shodennu gazetu a za tizhden prinajmni odne vidannya kupuyut 58 naselennya odin iz najvishih pokaznikiv u sviti Bilshist gazet vihodit u provinciyah sho vidbivaye federativnij harakter krayini Ye lishe dvi zagalnonacionalni gazeti The Globe and Mail i National Post obidvi anglomovni Najdavnishoyu kanadskoyu gazetoyu sho vidayetsya z 1778 r ye Montreal Gazette Najbilshij tirazh u Toronto Star Bilshist kanadskih gazet nalezhit gazetno vidavnichim koncernam Kanadska teleradiomovna korporaciya CBC bula pershoyu organizaciyeyu yaka rozpochala translyaciyu televizijnih program u Kanadi Ale televizijni stanciyi SShA v tomu chisli filiyi ABC NBC i CBS zavoyuvali znachnu auditoriyu Bagato v chomu osoblivo z chasu konsolidaciyi kincya 1990 h ta pochatku 2000 h rokiv televizijna industriya Kanadi bilshe nagaduye britansku abo avstralijsku v yakih perevazhna bilshist stancij bezposeredno nalezhat yih merezham na vidminu vid amerikanskoyi partnerskoyi modeli V deyakih vipadkah odna stanciya faktichno obslugovuye cilu provinciyu kriz merezhu retranslyatoriv Kanada posidaye 21 e misce u sviti za vikoristannyam internetu stanom na 2016 rik 31 77 miljona koristuvachiv 89 8 naselennya mali do nogo dostup Internet u Kanadi viriznyayetsya porivnyano maloyu shvidkistyu Kitaj Shtab kvartira CCTV Mas media v Kitayi pochali aktivnij rozvitok u 1950 i ta do 1997 roku lishalisya pid zhorstkim kontrolem derzhavi zakinchennya pravlinnya Dena Syaopina Nadali kitajski mas media stayut dedali riznomanitnishimi hocha kontrol nad nimi dovoli silnij Ci mas media znachnoyu miroyu avtonomni u visvitlenni svitovih podij porivnyano z media inshih derzhav zamknuti v mezhah interesiv Kitayu Perevazhno ce kabelne ta suputnikove telebachennya Diye ponad 700 telekanaliv 3 tis kabelnih kanaliv i 1 tis radiostancij KNR otrimuye movlennya 20 zakordonnih suputnikovih telekanaliv Telebachennya kontrolyuyetsya yedinoyu nacionalnoyu merezheyu Kitajskogo centralnogo telebachennya CCTV v yakomu diye Departament propagandi ta Ministerstvo Radio kino j telebachennya Vsi miscevi telekanali zobov yazani peredavati shodenni novini CCTV Postijna auditoriya CCTV skladaye blizko 1 2 mlrd lyudej Golovne drukovane vidannya Kitayu gazeta Zhenmin zhibao Narodna gazeta sho vihodit shodennim tirazhem 3 mln primirnikiv Vebsajt gazeti najbilshij informacijnij vebsajt kitajskoyu movoyu Vtim auditoriya kitajskoyi presi z kozhnim rokom zmenshuyetsya z oglyadu na poshirennya telebachennya j internetu Kilkist koristuvachiv internetu v KNR u 2020 roci syagnula 904 mln Bilshist koristuvachiv 71 8 miski zhiteli V KNR internet piddayetsya derzhavnij cenzuri i vona vvazhayetsya najpotuzhnishoyu v sviti Nevidpovidni sajti blokuyutsya a takozh provaditsya stezhennya za tim yaki sajti vidviduyut koristuvachi Dlya kontrolyu nad internetom najmayutsya bagatotisyachni kolektivi ta rozroblyayutsya algoritmi shtuchnogo intelektu Primitno sho v KNR diyut vlasni platformi merezhevogo spilkuvannya ta socialni merezhi taki yak WeChat Sukupnist zasobiv dlya obmezhennya dostupu do internetu v KNR maye umovnu nazvu Velikij kitajskij fayervol chi Zolotij shit Nizka zahidnih kompanij takih yak Google Yahoo Microsoft vikonuyut vimogi kitajskoyi vladi z obmezhennya dostupu do informaciyi samostijno filtruyuchi informaciyu dlya koristuvachiv z Kitayu Gonkong ne pidpadaye pid obmezhennya materikovogo Kitayu zavdyaki svoyemu osoblivomu administrativnomu statusu Ukrayinski ZMI Mikrofoni zhurnalistiv ukrayinskih telekanaliv Zagalne stanovishe Telebachennya v Ukrayini ye liderom za poshirennyam i vplivom na gromadskist sered mas media Za danimi 2018 roku absolyutna bilshist zhiteliv Ukrayini 86 otrimuye informaciyu pro stanovishe v krayini i sviti vid ukrayinskih telekanaliv 27 ukrayinciv oderzhuyut informaciyu z ukrayinskih internet sajtiv 24 z socmerezh 57 zhiteliv divlyatsya vinyatkovo ukrayinski mas media Dostup do internetu mayut 85 ukrayinciv i cya chastka dedali zrostaye auditoriya zvichnih media pri comu zmenshuyetsya V 2019 roci v Ukrayini vidavalosya 3143 drukovanih vidannya sukupnim tirazhem 607 2 mln primirnikiv na rik Sered nih 1 371 gazet i 1 772 inshih periodichnih ta prodovzhuvanih vidan Perevazhna bilshist drukovanih ZMI vihodila ukrayinskoyu movoyu 1 321 ukrayinskoyu ta rosijskoyu 533 rosijskoyu 497 anglijskoyu 67 V Ukrayini diyalnist ZMI regulyuyetsya zakonami Pro drukovani zasobi masovoyi informaciyi presu v Ukrayini Pro informaciyu Pro reklamu Pro telebachennya ta radiomovlennya ta nizkoyu inshih Zagalni zasadi diyalnosti mas media viznachayutsya Zakonom Ukrayini Pro informaciyu Zokrema zgidno zi statteyu 24 cogo Zakonu zaboronena cenzura Takozh Zakonom zaboroneni vtruchannya u profesijnu diyalnist zhurnalistiv ta kontrol za zmistom poshiryuvanoyi informaciyi V toj zhe chas vid zhurnalistiv drukovanih vidan vimagayetsya pidtverdzhennya yihnoyi profesiyi ta povnovazhen i nadannya redakciyeyu presi virogidnoyi ob yektivnoyi informaciyi Stattya 6 Zakonu Ukrayini Pro informaciyu vstanovlyuye obov yazok sub yektiv vladnih povnovazhen u tomu chisli organiv derzhavnoyi vladi povidomlyati gromadskist ta mas media pro svoyu diyalnist i prijnyati rishennya Popri zakoni mas media v Ukrayini mayut nizku problem z nezalezhnistyu ta svobodoyu slova Stanom na 2016 j najbilshi mediagrupi 76 25 auditoriyi kontrolyuvali chotiri vlasniki Pinchuk Kolomojskij Firtash i Ahmetov V regionalnih onlajn media na 2020 rik do 37 novin vikonani na zamovlennya miscevoyi vladi Shomisyacya stayetsya vid 10 do 30 vipadkiv porushennya svobodi slova Dovira do mas media nevisoka za pidsumkami 2019 roku 19 auditoriyi doviryaye zagalnonacionalnij presi 22 miscevomu radio Vodnochas 49 doviryaye zagalnonacionalnim telekanalam a internet media doviryaye 51 Informacijni agentstva Ukrayini Informacijni agentstva vidigrayut duzhe vazhlivu rol v povsyakdennij roboti ukrayinskoyi mediasistemi Bagato ZMI chasto pokladayutsya na toj kontent yakij publikuyut informacijni agentstva Osoblivo ce stosuyetsya regionalnih ZMI novinnih sajtiv i radiostancij Harakterno sho informaciya nadavana informacijnimi agentstvami ridko pereviryayetsya redakciyami Yaksho v pervinnih povidomlennyah informacijnih agentstv z yavlyayutsya pomilki abo vikrivlennya to voni shvidko poshiryuyutsya sered chitachiv po vsij Ukrayini Navit koli informacijni agentstva vipravlyayut pomilki bagato ZMI cogo ne roblyat slidom za nimi Ukrayinski informacijni agentstva yak i bilshist inshih ZMI mayut spirnij status dijsno nezalezhnih oskilki chasto ye chastinoyu velikih mediagrup sho nalezhat oligarham Napriklad informacijne agentstvo UNIAN vhodit v mediagrupi 1 1 sho nalezhit Igoryu Kolomojskomu Ukrayinski Novini vhodyat do skladu Inter Media Group sho nalezhit Dmitru Firtashu i Sergiyu Lovochkinu Hocha Interfaks Ukrayina nagoloshuye na cilkovitij nezalezhnosti vono diye za licenziyeyu rosijskogo agentstva Interfaks Ukrinform ce derzhavne agentstvo yake perebuvaye pid vplivom ukrayinskogo uryadu V Ukrayini takozh ye ofisi mizhnarodnih informacijnih agentstv takih yak Bloomberg amerikanske Reuters britanske abo AFP francuzke Zhurnalistska osvita V Ukrayini 39 vishiv mayut licenziyi shodo naboru studentiv na specialnist zhurnalistika Sered nih 37 universitetiv proponuyut programi bakalavratu i 30 proponuyut programi magistraturi 2 proponuyut vinyatkovo magisterski programi Na bakalavrat shorichno mozhe vstupiti blizko 3000 studentiv na magistraturu 1400 Z cih universitetiv 39 31 derzhavnoyi formi vlasnosti 8 privatni 9 roztashovani v Kiyevi a reshta 26 v oblasnih centrah Zagalom isnuye 26 kafedr zhurnalistiki 2 kafedri socialnih komunikacij 1 kafedra zhurnalistiki i zasobiv masovoyi komunikaciyi ta 1 kafedra stilistiki ukrayinskoyi movi i zhurnalistiki Primitno sho u pevnih mediakompanij ye vlasni shkoli zhurnalistiki Napriklad telekanal Inter maye vlasnij navchalnij zaklad Intershkola yakij gotuye fahivciv dlya industriyi telebachennya novih media ta kino Takozh isnuyut propoziciyi vivchati zhurnalistiku onlajn Najyaskravishim prikladom ye platforma masovih vidkritih onlajn kursiv Prometheus yaka sluguye ukrayinskoyu podoboyu platformi Coursera vidilyaye z pomizh universitetiv yaki proponuyut programi v galuzi zhurnalistiki Navchalno naukovij institut zhurnalistiki Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina Nacionalnij aviacijnij universitet Kiyivskij universitet imeni Borisa Grinchenka Kiyivskij nacionalnij universitet kulturi i mistectv Zaporizkij nacionalnij universitet Nacionalnij universitet Ostrozka akademiya Cherniveckij nacionalnij universitet Mariupolskij derzhavnij universitet Ukrayinskij katolickij universitet Profesijnij rozvitok zhurnalistiv Ukrayinske zakonodavstvo ne vimagaye shob ukrayinski zhurnalisti prohodili pidvishennya kvalifikaciyi Prote bagato specialistiv zacikavleni v nomu tomu pidvishennya zhurnalistskoyi majsternosti poshirene Kursi pidvishennya kvalifikaciyi chislenni i proponuyutsya riznimi organizaciyami Nasampered taki kursi dostupni v universitetah ta aspiranturah Po druge taki programi mozhut vprovadzhuvatisya chi asociaciyami mediasektoru abo inozemnimi mizhnarodnimi zhurnalistskimi organizaciyami takimi yak Ukrainian Media E School UMESchool Shkola Zhurnalistiki Poslugi z profesijnogo rozvitku proponuyutsya i organizaciyami z rozvitku zasobiv masovoyi informaciyi Prikladom sluguye OPEN Media Hub Veliku rol u navchanni zhurnalistiv vidigrayut taki gromadski organizaciyi yak Internyuz Ukrayina Detektor media Fond rozvitku ZMI Ukrayinskij krizovij mediacentr UKMC Institut rozvitku regionalnoyi presi IRRP ta inshi Div takozhSvoboda slova v krayinah svitu Radio Presa Telebachennya Internet ZMI Socialni media Suspilne movlennya Reporteri bez kordoniv Mediakratiya Ocinochne sudzhennya Monitoring ZMI Zhurnalistika Mediaosvita Kinematograf Rich media Suspilne telebachennya i radiomovlennya Ukrayini Zakon Ukrayini Pro media PrimitkiO V Savchenko Mas media Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2018 T 19 Malish Medicina 687 s ISBN 978 966 02 8345 9 Mass media Oxford English Dictionary online version November 2010 Potter W James 2008 SAGE s 32 ISBN 9781412964715 Arhiv originalu za 11 travnya 2013 Procitovano 20 bereznya 2012 M A Anthropology B Ed Illinois State University Twitter Twitter ThoughtCo angl Arhiv originalu za 28 veresnya 2020 Procitovano 6 veresnya 2020 Visionary BusinessPerson amer 15 bereznya 2020 Arhiv originalu za 24 listopada 2020 Procitovano 2 veresnya 2020 Lister Martin Dovey Jon Giddings Seth Grant Iain Kelly Kieran 2009 New Media A Critical Introduction angl Taylor amp Francis s 33 ISBN 978 0 415 43160 6 Barishpolec O T 2014 Ukrayinskij slovnik mediakulturi Kiyiv Milenium s 47 Lister Martin Dovey Jon Giddings Seth Grant Iain Kelly Kieran 2009 New Media A Critical Introduction angl Taylor amp Francis s 31 35 222 229 ISBN 978 0 415 43160 6 Sribnyak I 2018 Istoriya zhurnalistiki viniknennya ta rozvitok novinnih mas media v krayinah Yevropi Aziyi ta Pivnichnoyi Ameriki XVII HH st Pidruchnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv Mizhnarodnij naukovo osvitnij konsorcium imeni Lyusyena Fevra s 146 147 Andrijchuk M T 2018 Vzayemodiya mas media ta organiv derzhavnoyi vladi navchalnij posibnik M T Andrijchuk T S Andrijchuk KPI im Igorya Sikorskogo s 11 Lozovickij O Shapoval Yu I Yurij Ivanovich 1953 Institut politichnih i etnonacionalnih doslidzhen im I F Kurasa Zasobi masovoyi informaciyi Politichna enciklopediya Kiyiv s 266 ISBN 978 966 611 818 2 OCLC 798580119 Barishpolec O T 2014 Ukrayinskij slovnik mediakulturi Kiyiv Milenium Nesterovich V F 2014 Vpliv gromadskosti na prijnyattya normativno pravovih aktiv cherez zasobi masovoyi informaciyi Visnik Luganskogo derzhavnogo universitetu vnutrishnih sprav imeni E O Didorenka 2 s 96 103 Nesterovich V F 2015 Rol drukovanih parlamentskih vidan u zabezpechenni dialogovoyi komunikaciyi mizh parlamentami ta gromadskistyu Viche 13 s 34 38 The Global Entertainment and Media Outlook 2016 2020 PricewaterhouseCoopers 2020 imsnoida 2 sichnya 2018 amer Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 5 veresnya 2020 Molla Rani 30 travnya 2017 Vox angl Arhiv originalu za 9 serpnya 2020 Procitovano 6 veresnya 2020 O Reilly Lara Business Insider Arhiv originalu za 1 bereznya 2019 Procitovano 6 veresnya 2020 www selectusa gov angl Arhiv originalu za 11 listopada 2021 Procitovano 6 veresnya 2020 newspaperlinks com Arhiv originalu za 23 veresnya 2020 Procitovano 7 veresnya 2020 Statista angl Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 7 veresnya 2020 Statista angl Arhiv originalu za 14 veresnya 2020 Procitovano 7 veresnya 2020 Koblin John 30 chervnya 2016 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 21 veresnya 2020 Procitovano 7 veresnya 2020 www nielsen com amer Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Procitovano 7 veresnya 2020 Statista angl Arhiv originalu za 11 listopada 2020 Procitovano 7 veresnya 2020 Statista angl Arhiv originalu za 30 serpnya 2020 Procitovano 7 veresnya 2020 www nationsencyclopedia com Arhiv originalu za 31 serpnya 2020 Procitovano 7 veresnya 2020 USAGM amer Arhiv originalu za 30 veresnya 2020 Procitovano 7 veresnya 2020 Nesterovich V F 2016 Inozemne movlennya SShA u sistemi amerikanskoyi publichnoyi diplomatiyi Viche 7 8 s 32 36 VOA angl Arhiv originalu za 10 chervnya 2019 Procitovano 7 veresnya 2020 courses lumenlearning com Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 7 veresnya 2020 openscholarship wustl edu Arhiv originalu za 25 listopada 2020 Procitovano 7 veresnya 2020 opennet net Arhiv originalu za 24 veresnya 2019 Procitovano 7 veresnya 2020 Irving John A 1969 Mass Media in Canada The Ryerson Press s 223 Irving John A 1969 Mass Media in Canada The Ryerson Press p 225 News Media Canada amer Arhiv originalu za 24 sichnya 2018 Procitovano 7 veresnya 2020 cycles Text Statista angl Arhiv originalu za 1 listopada 2020 Procitovano 7 veresnya 2020 broadcast live com Arhiv originalu za 6 listopada 2020 Procitovano 7 veresnya 2020 Winseck Dwayne Canadian Media Concentration Research Project en CA Arhiv originalu za 6 veresnya 2020 Procitovano 7 veresnya 2020 www cia gov Arhiv originalu za 30 kvitnya 2019 Procitovano 7 veresnya 2020 TheGlobalEconomy com angl Arhiv originalu za 1 lyutogo 2020 Procitovano 7 veresnya 2020 www cia gov Arhiv originalu za 14 sichnya 2009 Procitovano 7 veresnya 2020 adage com Arhiv originalu za 6 bereznya 2021 Procitovano 7 veresnya 2020 en people cn Arhiv originalu za 16 lyutogo 2021 Procitovano 7 veresnya 2020 en people cn Arhiv originalu za 24 veresnya 2017 Procitovano 7 veresnya 2020 China Internet Watch amer 11 chervnya 2020 Arhiv originalu za 9 serpnya 2020 Procitovano 7 veresnya 2020 web archive org 15 serpnya 2017 Arhiv originalu za 15 serpnya 2017 Procitovano 7 veresnya 2020 Yuan Li 2 sichnya 2019 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 29 lyutogo 2020 Procitovano 7 veresnya 2020 amer Arhiv originalu za 13 serpnya 2013 Procitovano 7 veresnya 2020 Anders Bylund On 8 27 16 at 10 00 AM EDT 27 serpnya 2016 Newsweek angl Arhiv originalu za 8 travnya 2020 Procitovano 7 veresnya 2020 Ukrayinska pravda ukr Arhiv originalu za 3 grudnya 2020 Procitovano 6 veresnya 2020 www ukrinform ua ukr Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 Procitovano 6 veresnya 2020 Interfaks Ukrayina ukr Arhiv originalu za 11 kvitnya 2020 Procitovano 6 veresnya 2020 Ukrayinska pravda ukr Arhiv originalu za 6 grudnya 2017 Procitovano 6 veresnya 2020 imi org ua ukr Arhiv originalu za 19 veresnya 2020 Procitovano 6 veresnya 2020 imi org ua ukr Arhiv originalu za 4 veresnya 2020 Procitovano 6 veresnya 2020 Media Landscapes angl Arhiv originalu za 28 listopada 2020 Procitovano 14 grudnya 2020 Media Landscapes angl Arhiv originalu za 4 grudnya 2020 Procitovano 14 grudnya 2020 Media Landscapes angl Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 14 grudnya 2020 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Zasobi masovoyi informaciyiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zasobi masovoyi informaciyiUnderstanding Mass Media and Mass Communication 28 veresnya 2020 u Wayback Machine A Complete Guide To Different Types Of Mass Media 24 listopada 2020 u Wayback Machine The 6 Companies That Own Almost All Media 3 veresnya 2020 u Wayback Machine Dovidnik organizacij Ukrayini ZMI 9 serpnya 2020 u Wayback Machine Institut masovoyi informaciyi 4 veresnya 2020 u Wayback Machine LiteraturaUkrayinskij slovnik mediakulturi O T Barishpolec Nac akad ped nauk Ukrayini In t soc i polit psihologiyi lit red T A Kuzmenko Kiyiv Milenium 2014 196 s Lozovickij O Zasobi masovoyi informaciyi Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 265 266 ISBN 978 966 611 818 2 Zernecka O V Media diplomatiya Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Yacimirska Mariya Kultura movi zhurnalista Navch posibnik 2 ge vid Lviv PAIS 2017 168 s https journ lnu edu ua wp content uploads 2020 11 Posibnyk pdf pdf 20 sichnya 2021 u Wayback Machine Lister Martin Dovey Jon Giddings Seth Grant Iain Kelly Kieran New Media A Critical Introduction Taylor amp Francis 2009 446 p

Дата публікації:
Топ