Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марія Луїза Бурбон Пармська італ Maria Luisa di Borbone Parma повне ім я Марія Луїза Піа Тереза Анна Фердинанда Франческ

Марія Луїза Бурбон-Пармська

Марія Луїза Бурбон-Пармська

Марія Луїза Бурбон-Пармська (італ. Maria Luisa di Borbone-Parma), повне ім'я Марія Луїза Піа Тереза Анна Фердинанда Франческа Антонієтта Маргеріта Джузеппіна Кароліна Бьянка Лючія Аполлонія Бурбон-Пармська (італ. Maria Luisa Pia Teresa Anna Ferdinanda Francesca Antonietta Margherita Giuseppina Carolina Bianca Lucia Apollonia di Borbone-Parma); 17 січня 1870 — 31 січня 1899) — італійська принцеса з династії Пармських Бурбонів, донька колишнього герцога Парми Роберта I та сицилійської принцеси , дружина князя Болгарії Фердинанда I, матір царя Болгарії Бориса III.

Марія Луїза Бурбон-Пармська
Maria Luisa di Borbone-Parma
image
Марія Луїза Бурбон-Пармська
1-а княгиня-консорт Болгарії
Початок правління: 20 квітня 1893
Кінець правління: 31 січня 1899
Попередник: не було
Наступник: Елеонора Ройсс цу Кьостриць
Дата народження: 17 січня 1870(1870-01-17)
Місце народження: Рим
Дата смерті: 31 січня 1899(1899-01-31) (29 років)
Місце смерті: Софія, Болгарія
Поховання d
Чоловік: Фердинанд I Кобург
Діти: Борис, Кирило, Євдокія, Надєжда
Династія: Пармські Бурбони,
Саксен-Кобург-Готська
Батько: Роберт I Пармський
Мати:
Марія Луїза Бурбон-Пармська у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Марія Луїза.

Біографія

Ранні роки

Марія Луїза з'явилась на світ 17 січня 1870 року у Римі. Вона стала первістком у родині колишнього герцога Парми Роберта I та його першої дружини , народившись за дев'ять місяців після їхнього весілля. Хрещеним батьком новонародженої став Папа Римський Пій IX.

Її батько успадкував герцогство Парма в дитячому віці та правив за допомогою регентів. Ще до його повноліття в країні спалахнуло повстання, і землі були захоплені сусідніми країнами. У 1861 році вони, в свою чергу, увійшли до складу об'єднаного Королівства Італія. Роберт, тим не менш, продовжував користуватися титулом.

Герцогська родина залишалась заможною та володіла нерухомістю як в Італії, так і за кордоном. Їй належала вілла Піаноре на півночі Італії. У 1883 році Роберт Пармський успадкував замок Шамбор від свого дядька, а у 1889 році — придбав замок Шварцау-ам-Штайнфельде поблизу Відня в Австрії.

Виховувалася Марія Луїза у Швейцарії та Біарриці під наглядом англійських гувернанток. Вона вільно володіла п'ятьма мовами, полюбляла малювати та була музично обдарованою. Її талант у грі на фортепіано та гітарі оцінювався набагато вище середнього. Багато часу принцеса присвячувала читанню, була знайома з творами Данте Аліг'єрі та Джакомо Леопарді.

У родині, окрім Марії Луїзи, народилося ще одинадцятеро дітей, з яких восьмеро досягли дорослого віку, але душевно здоровими були лише сестра Беатріса та брат Еліас. У 1882 році матір померла, і за два роки батько оженився вдруге із Марією Антонією Португальською, донькою короля-вигнанця Мігеля I. До одруження та від'їзду Марії Луїзи у них народилося п'ятеро спільних дітей, наймолодшою з яких була принцеса Зіта.

На початку 1890-х років батько провів перемовини із матір'ю князя Болгарії Фердинанда I Клементиною Орлеанською щодо їхнього шлюбу із Марією Луїзою. Про заручини молодої пари було оголошено у австрійській резиденції Пармських Бурбонів — замку Шварцау у серпні 1892 року. До того дня наречені ніколи не бачили одне одного. Матір нареченого у листі до королеви Вікторії так описувала майбутню невістку: «На жаль, вона не дуже красива, однак, це її єдиний недолік, оскільки вона приваблива, добра, дуже дотепна, розумна та приємна дівчина».

Шлюб князя мав стати першим у Болгарії після звільнення з-під влади Османської імперії та здобуття країною незалежності. Народ з радістю зустрів новину. З нагоди цього весілля дружина прем'єр-міністра почала активну діяльність зі збору коштів на подарунок майбутній княгині — тіару. Коштів було зібрано достатньо, й австрійським придворним ювеліром Кохертом була виготовлена чудова тіара з рубінами, діамантами і смарагдами, яка також могла бути розібрана на окремі браслети, брошки та кольє. Прикраса стала презентом від болгарських Національних зборів.

Княгиня Болгарії

Весілля 23-річної Марії Луїзи та 32-річного князя Фердинанда відбулося об 11-й годині ранку 20 квітня 1893 року на віллі Піаноре в Камайоре. Вінчання пройшло у місцевій капличці, до якої спеціально з цієї нагоди збудували дерев'яний фасад. Церемонію провів архієпископ Лукки.

На честь цієї події була випущена пам'ятна медаль, яку вручали на весіллі гостям з боку князя Фердинанда. Святкування відвідали члени Орлеанського дому, династії Кобургів, Дон Карлос, який залишив свято відразу після церемонії, та болгарські міністри. Як весільний подарунок Фердинанд підніс дружині корону з діамантами. Чимало прикрас також подарували молодій княгині родичі.

image
Марія Луїза із чоловіком, 1893

Подружжя оселилося в князівському палаці в Софії. Літньою резиденцією став Евксиноград на північ від Варни на березі Чорного моря. У 1898 році для герцогської родини почав зводитися мисливський будинок Царська Бистриця поблизу Боровця.

До свити княгині входили: обер-гофмейстеріна Ана Александрова де Сен-Крістоф, придворні дами Марія Петрова-Чомакова та Роза Пападопова, баронеса Пауліна Боксберг та секретар граф де Кела. Болгарської мови її навчав Добрі Ганчев.

Чоловік не знаходив Марію Луїзу привабливою, але прагнув продовжити династію. За шість років у подружжя народилося четверо дітей:

  • Борис (1894—1943) — наступний цар Болгарії у 1918—1943 роках, був одруженим із Джованною Савойською, мав сина та доньку;
  • Кирило (1895—1945) — князь Преславський, одружений не був, дітей не мав;
  • Євдокія (1898—1985) — принцеса Болгарії, одружена не була, дітей не мала;
  • Надєжда (1899—1958) — принцеса Болгарії, дружина герцога Вюртемберзького Альбрехта Ойгена, мала п'ятеро дітей.

Відомо, що Фердинанд був бісексуальним, однак сучасники стверджували, що ближче до середини життя він більшу увагу приділяв жіночій статі.

image
Евксиноград

За наполяганням своїх підданих та з метою домогтися свого визнання як болгарського правителя від російського імператора, влітку 1895 Фердинанд вирішив охрестити старшого сина у православній вірі. Марія Луїза, яка була ревною католичкою, марно протестувала проти цього рішення. Після перехрещення первістка у православ'я у лютому 1896, залишила Болгарію на три місяці, переїхавши до Больє-сюр-Мер на Лазурному березі у Франції.

Влітку 1897 року князівська пара здійснила подорож до Лондона, де була присутньою на Діамантовому ювілеї королеви Вікторії. Наступного року вони із старшим сином відвідала Росію, де у Санкт-Петербурзі зустрілися із царем Миколою II. Марія Луїза мала великий успіх під час цього візиту.

Політичною діяльністю княгиня не займалася. Була почесним шефом 8-го приморського піхотного полку, 2-го кінного полку та 5-го Дунайського піхотного полку Його Величності герцога Пармського.

Розчарування в особистому житті та часті пологи послабили здоров'я княгині. Страждаючи від пневмонії, Марія Луїза померла за двадцять чотири години після народження молодшої дитини 31 січня 1899 року. Її поховали у крипті собору Святого Людовіка в Пловдиві.

Вшанування пам'яті

  • На честь Марії Луїзи названо одну з центральних вулиць Софії — бульвар Княгиня Марія Луїза.

Генеалогія

Карло II
image
 
Марія Терезія Савойська
image
 
Карл Беррійський
image
 
Кароліна Бурбон-Сицилійська
image
 
Франциск I
image
 
Марія Ізабелла Іспанська
image
 
Карл Тешенський
image
 
Генрієтта Нассау-Вайльбурзька
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карло III
image
 
 
 
 
 
Марія-Луїза Французька
image
 
 
 
 
 
Фердинанд II
image
 
 
 
 
 
Марія Тереза Австрійська
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Роберт I Пармський
image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

image
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Луїза
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. Історія замка Шварцау [1] (нім.)
  2. У майбутньому — остання імператриця Австро-Угорщини.
  3. Болгарська тіара [2] [ 6 травня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Королівський журнал. Прикраси княгині Болгарії [3] [ 19 березня 2015 у Wayback Machine.] (нім.) (англ.)
  5. Портал «Хронос». Біографічний вказівник. Фердинанд I Кобург [4] [ 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Вілла Бурбонів у Піаноре [5] [ 20 березня 2016 у Wayback Machine.] (італ.)
  7. Сади у Тоскані [6][недоступне посилання з липня 2019] (англ.)
  8. Зображення медалі [7] [ 3 липня 2015 у Wayback Machine.]
  9. Королівський журнал. Корона Марії Луїзи [8] [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
  10. Царський палац у Софії [9] [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (болг.)
  11. Евксиноград [10] [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (болг.)
  12. Княгиня Марія Луїза Бурбон-Пармська [11] [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.] (болг.)
  13. Constant, S. Foxy Ferdinand, 1861-1948, Tsar of Bulgaria, Sidgwick and Jackson, London. 1979.
  14. Фердинанд I, князь Болгарії [12] [ 19 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. Борис III, хрещеник Миколи II [13] [ 22 липня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)

Література

  • Theo Aronson. Crowns in conflict: the triumph and the tragedy of European monarchy, 1910-1918, John Murray Publishers, London. 1986.
  • Constant, S. Foxy Ferdinand, 1861-1948, Tsar of Bulgaria, Sidgwick and Jackson, London. 1979.

Посилання

  • Профіль на Geneall.net (італ.)
  • Генеалогія Марії Луїзи Бурбон-Пармської [ 19 квітня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Генеалогія Фердинанда I Кобурга [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Марія Луїза. Фото
  • Всі монархи світу. Фердинанд I Лісіцата (рос.)
  • Історичний альманах «Лабіринт часу». Повернення Кобургів [ 21 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mariya Luyiza Burbon Parmska ital Maria Luisa di Borbone Parma povne im ya Mariya Luyiza Pia Tereza Anna Ferdinanda Francheska Antoniyetta Margerita Dzhuzeppina Karolina Byanka Lyuchiya Apolloniya Burbon Parmska ital Maria Luisa Pia Teresa Anna Ferdinanda Francesca Antonietta Margherita Giuseppina Carolina Bianca Lucia Apollonia di Borbone Parma 17 sichnya 1870 31 sichnya 1899 italijska princesa z dinastiyi Parmskih Burboniv donka kolishnogo gercoga Parmi Roberta I ta sicilijskoyi princesi druzhina knyazya Bolgariyi Ferdinanda I matir carya Bolgariyi Borisa III Mariya Luyiza Burbon ParmskaMaria Luisa di Borbone ParmaMariya Luyiza Burbon Parmska1 a knyaginya konsort BolgariyiPochatok pravlinnya 20 kvitnya 1893Kinec pravlinnya 31 sichnya 1899Poperednik ne buloNastupnik Eleonora Rojss cu KostricData narodzhennya 17 sichnya 1870 1870 01 17 Misce narodzhennya RimData smerti 31 sichnya 1899 1899 01 31 29 rokiv Misce smerti Sofiya BolgariyaPohovannya dCholovik Ferdinand I KoburgDiti Boris Kirilo Yevdokiya NadyezhdaDinastiya Parmski Burboni Saksen Koburg GotskaBatko Robert I ParmskijMati Mariya Luyiza Burbon Parmska u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Mariya Luyiza BiografiyaRanni roki Mariya Luyiza z yavilas na svit 17 sichnya 1870 roku u Rimi Vona stala pervistkom u rodini kolishnogo gercoga Parmi Roberta I ta jogo pershoyi druzhini narodivshis za dev yat misyaciv pislya yihnogo vesillya Hreshenim batkom novonarodzhenoyi stav Papa Rimskij Pij IX Yiyi batko uspadkuvav gercogstvo Parma v dityachomu vici ta praviv za dopomogoyu regentiv She do jogo povnolittya v krayini spalahnulo povstannya i zemli buli zahopleni susidnimi krayinami U 1861 roci voni v svoyu chergu uvijshli do skladu ob yednanogo Korolivstva Italiya Robert tim ne mensh prodovzhuvav koristuvatisya titulom Gercogska rodina zalishalas zamozhnoyu ta volodila neruhomistyu yak v Italiyi tak i za kordonom Yij nalezhala villa Pianore na pivnochi Italiyi U 1883 roci Robert Parmskij uspadkuvav zamok Shambor vid svogo dyadka a u 1889 roci pridbav zamok Shvarcau am Shtajnfelde poblizu Vidnya v Avstriyi Vihovuvalasya Mariya Luyiza u Shvejcariyi ta Biarrici pid naglyadom anglijskih guvernantok Vona vilno volodila p yatma movami polyublyala malyuvati ta bula muzichno obdarovanoyu Yiyi talant u gri na fortepiano ta gitari ocinyuvavsya nabagato vishe serednogo Bagato chasu princesa prisvyachuvala chitannyu bula znajoma z tvorami Dante Alig yeri ta Dzhakomo Leopardi U rodini okrim Mariyi Luyizi narodilosya she odinadcyatero ditej z yakih vosmero dosyagli doroslogo viku ale dushevno zdorovimi buli lishe sestra Beatrisa ta brat Elias U 1882 roci matir pomerla i za dva roki batko ozhenivsya vdruge iz Mariyeyu Antoniyeyu Portugalskoyu donkoyu korolya vignancya Migelya I Do odruzhennya ta vid yizdu Mariyi Luyizi u nih narodilosya p yatero spilnih ditej najmolodshoyu z yakih bula princesa Zita Na pochatku 1890 h rokiv batko proviv peremovini iz matir yu knyazya Bolgariyi Ferdinanda I Klementinoyu Orleanskoyu shodo yihnogo shlyubu iz Mariyeyu Luyizoyu Pro zaruchini molodoyi pari bulo ogolosheno u avstrijskij rezidenciyi Parmskih Burboniv zamku Shvarcau u serpni 1892 roku Do togo dnya narecheni nikoli ne bachili odne odnogo Matir narechenogo u listi do korolevi Viktoriyi tak opisuvala majbutnyu nevistku Na zhal vona ne duzhe krasiva odnak ce yiyi yedinij nedolik oskilki vona privabliva dobra duzhe dotepna rozumna ta priyemna divchina Shlyub knyazya mav stati pershim u Bolgariyi pislya zvilnennya z pid vladi Osmanskoyi imperiyi ta zdobuttya krayinoyu nezalezhnosti Narod z radistyu zustriv novinu Z nagodi cogo vesillya druzhina prem yer ministra pochala aktivnu diyalnist zi zboru koshtiv na podarunok majbutnij knyagini tiaru Koshtiv bulo zibrano dostatno j avstrijskim pridvornim yuvelirom Kohertom bula vigotovlena chudova tiara z rubinami diamantami i smaragdami yaka takozh mogla buti rozibrana na okremi brasleti broshki ta kolye Prikrasa stala prezentom vid bolgarskih Nacionalnih zboriv Knyaginya Bolgariyi Vesillya 23 richnoyi Mariyi Luyizi ta 32 richnogo knyazya Ferdinanda vidbulosya ob 11 j godini ranku 20 kvitnya 1893 roku na villi Pianore v Kamajore Vinchannya projshlo u miscevij kaplichci do yakoyi specialno z ciyeyi nagodi zbuduvali derev yanij fasad Ceremoniyu proviv arhiyepiskop Lukki Na chest ciyeyi podiyi bula vipushena pam yatna medal yaku vruchali na vesilli gostyam z boku knyazya Ferdinanda Svyatkuvannya vidvidali chleni Orleanskogo domu dinastiyi Koburgiv Don Karlos yakij zalishiv svyato vidrazu pislya ceremoniyi ta bolgarski ministri Yak vesilnij podarunok Ferdinand pidnis druzhini koronu z diamantami Chimalo prikras takozh podaruvali molodij knyagini rodichi Mariya Luyiza iz cholovikom 1893 Podruzhzhya oselilosya v knyazivskomu palaci v Sofiyi Litnoyu rezidenciyeyu stav Evksinograd na pivnich vid Varni na berezi Chornogo morya U 1898 roci dlya gercogskoyi rodini pochav zvoditisya mislivskij budinok Carska Bistricya poblizu Borovcya Do sviti knyagini vhodili ober gofmejsterina Ana Aleksandrova de Sen Kristof pridvorni dami Mariya Petrova Chomakova ta Roza Papadopova baronesa Paulina Boksberg ta sekretar graf de Kela Bolgarskoyi movi yiyi navchav Dobri Ganchev Cholovik ne znahodiv Mariyu Luyizu privablivoyu ale pragnuv prodovzhiti dinastiyu Za shist rokiv u podruzhzhya narodilosya chetvero ditej Boris 1894 1943 nastupnij car Bolgariyi u 1918 1943 rokah buv odruzhenim iz Dzhovannoyu Savojskoyu mav sina ta donku Kirilo 1895 1945 knyaz Preslavskij odruzhenij ne buv ditej ne mav Yevdokiya 1898 1985 princesa Bolgariyi odruzhena ne bula ditej ne mala Nadyezhda 1899 1958 princesa Bolgariyi druzhina gercoga Vyurtemberzkogo Albrehta Ojgena mala p yatero ditej Vidomo sho Ferdinand buv biseksualnim odnak suchasniki stverdzhuvali sho blizhche do seredini zhittya vin bilshu uvagu pridilyav zhinochij stati Evksinograd Za napolyagannyam svoyih piddanih ta z metoyu domogtisya svogo viznannya yak bolgarskogo pravitelya vid rosijskogo imperatora vlitku 1895 Ferdinand virishiv ohrestiti starshogo sina u pravoslavnij viri Mariya Luyiza yaka bula revnoyu katolichkoyu marno protestuvala proti cogo rishennya Pislya perehreshennya pervistka u pravoslav ya u lyutomu 1896 zalishila Bolgariyu na tri misyaci pereyihavshi do Bolye syur Mer na Lazurnomu berezi u Franciyi Vlitku 1897 roku knyazivska para zdijsnila podorozh do Londona de bula prisutnoyu na Diamantovomu yuvileyi korolevi Viktoriyi Nastupnogo roku voni iz starshim sinom vidvidala Rosiyu de u Sankt Peterburzi zustrilisya iz carem Mikoloyu II Mariya Luyiza mala velikij uspih pid chas cogo vizitu Politichnoyu diyalnistyu knyaginya ne zajmalasya Bula pochesnim shefom 8 go primorskogo pihotnogo polku 2 go kinnogo polku ta 5 go Dunajskogo pihotnogo polku Jogo Velichnosti gercoga Parmskogo Rozcharuvannya v osobistomu zhitti ta chasti pologi poslabili zdorov ya knyagini Strazhdayuchi vid pnevmoniyi Mariya Luyiza pomerla za dvadcyat chotiri godini pislya narodzhennya molodshoyi ditini 31 sichnya 1899 roku Yiyi pohovali u kripti soboru Svyatogo Lyudovika v Plovdivi Vshanuvannya pam yatiNa chest Mariyi Luyizi nazvano odnu z centralnih vulic Sofiyi bulvar Knyaginya Mariya Luyiza GenealogiyaKarlo II Mariya Tereziya Savojska Karl Berrijskij Karolina Burbon Sicilijska Francisk I Mariya Izabella Ispanska Karl Teshenskij Genriyetta Nassau Vajlburzka Karlo III Mariya Luyiza Francuzka Ferdinand II Mariya Tereza Avstrijska Robert I Parmskij Mariya Luyiza PrimitkiIstoriya zamka Shvarcau 1 nim U majbutnomu ostannya imperatricya Avstro Ugorshini Bolgarska tiara 2 6 travnya 2019 u Wayback Machine ros Korolivskij zhurnal Prikrasi knyagini Bolgariyi 3 19 bereznya 2015 u Wayback Machine nim angl Portal Hronos Biografichnij vkazivnik Ferdinand I Koburg 4 5 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros Villa Burboniv u Pianore 5 20 bereznya 2016 u Wayback Machine ital Sadi u Toskani 6 nedostupne posilannya z lipnya 2019 angl Zobrazhennya medali 7 3 lipnya 2015 u Wayback Machine Korolivskij zhurnal Korona Mariyi Luyizi 8 18 listopada 2016 u Wayback Machine nim Carskij palac u Sofiyi 9 4 bereznya 2016 u Wayback Machine bolg Evksinograd 10 3 bereznya 2016 u Wayback Machine bolg Knyaginya Mariya Luyiza Burbon Parmska 11 19 veresnya 2020 u Wayback Machine bolg Constant S Foxy Ferdinand 1861 1948 Tsar of Bulgaria Sidgwick and Jackson London 1979 Ferdinand I knyaz Bolgariyi 12 19 travnya 2017 u Wayback Machine ros Boris III hreshenik Mikoli II 13 22 lipnya 2017 u Wayback Machine ros LiteraturaTheo Aronson Crowns in conflict the triumph and the tragedy of European monarchy 1910 1918 John Murray Publishers London 1986 ISBN 0 7195 4279 0 Constant S Foxy Ferdinand 1861 1948 Tsar of Bulgaria Sidgwick and Jackson London 1979 ISBN 0 283 98515 1PosilannyaProfil na Geneall net ital Genealogiya Mariyi Luyizi Burbon Parmskoyi 19 kvitnya 2016 u Wayback Machine angl Genealogiya Ferdinanda I Koburga 11 kvitnya 2016 u Wayback Machine angl Mariya Luyiza Foto Vsi monarhi svitu Ferdinand I Lisicata ros Istorichnij almanah Labirint chasu Povernennya Koburgiv 21 bereznya 2016 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ