Джованна Савойська (італ. Giovanna di Savoia) або Джованна Італійська, повне ім'я Джованна Єлизавета Антонія Романа Марія (італ. Giovanna Elisabetta Antonia Romana Maria), відома в Болгарії як Йоанна Савойська (болг. Йоанна Савойска) та Йоанна Болгарська (болг. Йоанна Българска), 13 листопада 1907 — 26 лютого 2000) — італійська принцеса з Савойської династії, донька короля Італії Віктора Емануїла III та чорногорської принцеси Єлени Петрович-Негош, дружина царя Болгарії Бориса III, матір царя Симеона II.
Джованна Савойська | |
---|---|
італ. Giovanna di Savoia | |
2-а цариця Болгарії | |
Початок правління: | 25 жовтня 1930 |
Кінець правління: | 28 серпня 1943 |
| |
Попередник: | Елеонора Ройсс цу Кьостриць |
Наступник: | не було |
| |
Дата народження: | 13 листопада 1907 |
Місце народження: | Рим |
Дата смерті: | 26 лютого 2000 (92 роки) |
Місце смерті: | Ештуріл, Португалія |
Поховання | Базиліка Сан-Франческо в Ассізі |
Чоловік: | Борис III |
Діти: | Марія Луїза, Симеон |
Династія: | Савойська, Саксен-Кобург-Готська |
Батько: | Віктор Емануїл III |
Мати: | Єлена Чорногорська |
Нагороди: | |
Джованна Савойська у Вікісховищі |
Біографія
Дитинство та юність
Джованна народилась 13 листопада 1907 року у Квіринальському палаці в Римі. Вона була четвертою дитиною та третьою донькою в родині короля Італії Віктора Емануїла III та його дружини Єлени Чорногорської. Дівчинка мала старших сестер Йоланду та Мафальду і брата Умберто. За сім років у неї з'явилась молодша сестра Марія Франческа. В сім'ї Джоанну кликали «Джо». Виросла вона на родинній віллі «Савой».
Виховувалась у дусі християнського милосердя. З ранніх років принцеса навчалася піклуватися про бідних і хворих. У своїх мемуарах Джоанна писала, що її матір часто повторювала малечі:«Як ви вважаєте звичайним їсти і спати, так само вважайте належним постійно робити добро».
Джо отримала гарну освіту. Знала літературу, історію, латину, мистецтво, володіла французькою та англійською мовами, вміла малювати, співати, грати на фортепіано, віолончелі та фісгармонії. Її змальовували як тендітну дівчину з тонкими рисами обличчя, зелено-карими очима та проникливим поглядом.
25 вересня 1927 року вона познайомилася із царем Болгарії Борисом III. Його із батьком та молодшим братом було запрошено до королівського маєтку Сан-Росоре поблизу Пізи на обід. Зустріч відбувалася у обстановці, вільній від протоколу. У своїх мемуарах Джованна зазначатиме: «Моє перше враження було сприятливим. Мені було 20 років. Мене цікавили такі серйозні та врівноважені люди, як цар Борис». Болгарський монарх був вражений не менш за неї. Йому припало до душі почуття гумору принцеси та її вміння спілкуватися на світські теми. Вже наступного дня газети писали про взаємний інтерес молодих людей, пророкуючи майбутні романтичні відносини. Тривалий час пара не бачилася, і лише на другій зустрічі, у січні 1930 року у домі Мафальди Савойської, Борис особисто зробив Джоанні пропозицію руки та серця.
Політикум обох країн був вражений заручинами через взаємні почуття, а не політичний розрахунок. Розпочалися перемовини щодо можливості укладення шлюбу нареченої-католички та нареченого-православного. Тривали численні дискусії та дебати між італійським урядом та Ватиканом, болгарськими міністрами і навіть дипломатичними представниками іноземних держав. Тимчасово підготовка до весілля була припинена. Врешті решт, Борис отримав благословення на шлюб від голови святого синоду, митрополитів Неофіта та Стефана. Джоанна, відправивши два листа Папі Римському, дістала дозвіл Ватикану, за умови, що їхні діти виховуватимуться в католицькій вірі. Однак, письмової обіцянки щодо цього Ватикан від болгарської сторони не зажадав.
Королівський дім Італії офіційно оголосив про заручини 4 жовтня 1930 року.
Весілля
23-річна Джованна взяла шлюб із 36-річним царем Болгарії Борисом III. Вінчання відбулося за католицьким обрядом 25 жовтня 1930 у францисканській базилиці Сан-Франческо в Ассізі. Місце вибрала наречена, що ще у 16-річному віці, пообіцяла святому Франциску вийти заміж в Ассізі, якщо той вилікує її від тифу.
В муніципалітеті міста Борис та Джоанна підписали цивільний акт про шлюб. Свідками стали Беніто Муссоліні, який був палким прихильником цього союзу, та голова уряду Болгарії Андрій Ляпчев. На вінчанні між інших гостей були присутніми Софія Грецька із сином Павлом, Анна Баттенберг, принцеси Парми Мадлен, Ізабелла та Ядвіґа і принц Гаетано, герцог Альбрехт Вюртемберзький та інші.
Наречена була вдягнута у сукню з тонкого білого оксамиту зі шлейфом довжиною 15 метрів та вуаль старовинного мережива, маючи в руках невеликий букет помаранчевих квітів із Сицилії. Наречений був у військовій формі генерала болгарської армії із хрестом ордена Святих Кирила та Мефодія та шаблею із золотим ефесом.
Весілля стало однією з найграндіозніших та найкоментованіших подій в Європі того часу. Невеличке мистечко Ассізі було заповнене більш ніж 10000 автівок, місцеві школи були зачинені протягом десяти днів. Для іноземних журналістів була проведена додаткова телефонна лінія.
Весільний обід був даний на віллі «Констанца» в сусідньому містечку Спелло. В цей час аероплани розкидували над віллою квіти, а над всією Італією пролетіла ціла ескадрилья, поширюючи листівки, що вихваляли царя і царицю Болгарії.
В Болгарії
Після весілля подружжя від'їхало до Болгарії. На розкішному болгарському лайнері «Цар Фердинанд I» вони відпливли із Бріндізі до Бургасу, куди дісталися 30 жовтня. Там їх вітав митрополит Іларіон, подарувавши Джованні православну ікону Спасителя, яку вона зберігала все подальше життя. В Софії подружжя зустрів лікуючий натовп. Місто було прикрашене італійськими та болгарськими прапорами. На мосту Лева у центрі столиці збудували спеціальну арку, де царя з дружиною зустрічав хлібом і сіллю народ на чолі із мером Софії Володимиром Вазовим.
31 жовтня у храмі Олександра Невського додатково пройшла православна церемонія вінчання молодят, яку провів митрополит Неофіт. Після неї цариця використовувала болгарську форму свого імені — Йоанна. На честь королівського весілля були оголошені три дні свят та був даний 101 гарматний салют. Нескінченні процесії людей, приходили до палацу, щоб привітати царську родину.
Проведення православного обряду викликало конфлікт із Ватиканом, уникнути розриву вдалося завдяки особистим переговорам пари з апостольським нунцієм в Болгарії Анджело Ронкаллі.
Подружжя оселилося у царському палаці у Софії. Вони також мали палац Врана поблизу столиці та мисливський будиночок Царська Бистриця поблизу Боровця. Літні місяці проводили у Евксинограді на березі Чорного моря.
Цариця була добре прийнята народом, ймовірно через слов'янські корені матері. Вона активно займалася благодійністю, зокрема сприяла побудові лікарень та дитячих будинків. Вивчала болгарську мову та відвідувала багато селищ, де спілкувалася з місцевими жителями. Часто сиділа за одним столом з ними.
У 1936 році французька журналістка відвідала Йоанну у Софійському палаці і була вражена її скромним зовнішнім виглядом. Із прикрас цариця мала на собі лише обручку та платинове кільце зі смарагдом та двома діамантами. Вона була вдягнена у сукню з болгарської вишивкою, а її волосся «не мало й слідів завивки».
Ставши царицею, Джоанна продовжувала займатися музикою, грала на улюблених інструментах. При ній у Софії була збудована величезна концертна зала «Болгарія». Почувши на різдвяному концерті спів Бориса Христова, вона сприяла його подальшій освіті в Італії.
У царського подружжя народилося двоє дітей:
- Марія Луїза (нар.1933) — принцеса Болгарії, принцеса Кохарі, перебуває у другому шлюбі, має чотирьох дітей;
- Симеон (нар.1937) — наступний цар Болгарії у 1943—1946 роках, прем'єр-міністр Болгарії у 2001—2005 роках, одружений з іспанською аристократкою Маргаритою Гомес-Асебо і Сехуела, має п'ятьох дітей.
Сина цариця сподівалася назвати сина Бориславом, однак, дізнавшись про народження спадкоємця, скандуючий натовп вигукував ім'я Симеон, яке і було врешті застосовано. Щоб відствяткувати цю подію, була проведена амністія для 4000 ув'язнених. Для хрещення немовляти була привезена вода з річки Йордан.
Після початку Другої Світової війни Болгарія певний час залишалася нейтральною, однак політикум схилявся до союзу з Німеччиною, і у березні 1941-го держава приєдналася до країн Осі. Однак, погляди Гітлера та царя Бориса на участь у військових діях розходилися. Так, цар відмовився депортувати євреїв, а Йоанна допомагала робити їм візи для виїзду з Європи. На початку 1943 року цар намагався здійснити переорієнтацію країни на Велику Британію та Сполучені Штати. У серпні 1943 року відбулася його особиста зустріч з Гітлером, невдовзі після якої Борис занедужав.
В той час як родина була за містом, він повернувся до Софії у справах. 24 серпня у нього діагностували серцевий напад. Про стан здоров'я чоловіка царицю сповістили лише наступного дня. 28 серпня його не стало. Йоанна привела дітей проститися з батьком. Як писала згодом Марія Луїза: «Ми молилися. Офіцери, ад'ютанти, солдати — усі плакали, за винятком мами. Ми ніколи не бачили як вона плаче. Її хвилювання завжди залишалися прихованими від нас. Спочинок її душі давала велика віра!». Вона виступала проти розтину тіла чоловіка, хоча й була певна, що він помер неприродною смертю.
Новим царем став малолітній син Йоанни та Бориса Симеон. При ньому була затверджена регентська рада, до складу якої увійшов і Кирило Преславський. З кінця того року Болгарія часто піддавалася бомбардуванням. Були зруйновані житлові будівлі, лікарні, церкви. Цариця Йоанна безстрашно бувала у найбільш постраждалих районах, зустрічалася із постраждалими, навідувала їх у лікарнях.
У 1944 році в Болгарії стався комуністичний переворот, після чого царська родина жила під домашнім арештом у палаці Врана.
У вересні 1946 року у країні, контрольованій радянськими військами, відбувся референдум, на якому більшість населення висловилася за встановлення республіки.
Вигнання
Після референдуму царська родина мала протягом 48 годин залишити Болгарію. Вони виїхали за межі країни 16 вересня 1946 року. Їхнє майно та нерухомість були націоналізовані.
Джованна із дітьми вирушила до батьків в Єгипет, де вони оселилися в Александрії. Жила родина бідно, цариця змогла забезпечити дітям адекватні умови проживання тільки за підтримки єгипетського короля Фарука I. Після смерті Віктора Емануїла III наприкінці 1947 року фінансове становище родини покращилось, внаслідок отримання статків за його заповітом. Однак, уряд Італії забороняв Джованні повернутися на батьківщину.
У 1950 році Франсіско Франко запропонував їм політичний притулок в Іспанії, і у 1951 році сім'я переїхала до Мадриду.
На початку 1957 року донька Йоанни Марія Луїза взяла шлюб із заможним принцом Лейнінгенським, згодом вони переїхали до Торонто. У січні 1962 одружився і син. Після весілля Симеона цариця ще півтора року мешкала в Мадриді, після чого оселилися на вілі Янтра у невеликому рибальському містечку Ештуріл, неподалік дому, де мешкав її брат Умберто.
У 1964 році цариця опублікувала мемуари. Вони вийшли в Мілані італійською мовою. Книга мала назву «Dagli splendori della reggia alle amarezze dell’esilio».
У серпні 1993 року Джованна із Марією Луїзою та Броніславом Хробоком відвідали Болгарію з нагоди 50-ліття смерті царя Бориса і були присутніми на паніхиді.
Померла Джованна у 92-річному віці 26 лютого 2000 року. До останніх днів її доглядали дві черниці з іспанського ордена «служительки Марії». Похована на францисканському цвинтарі в Ассізі.
Кажуть, що до останнього дня вона любила Болгарію і завжди називала її «мій другий дім».
Французький історик Рістельнебер сказав про царицю:
«Все її життя було прикладом простоти і гідності.»
Шефство
Почесний шеф 10-го кавалерійського полку Королеви Йоанни (Болгарія).
Нагороди
- Орден Святих Маврикія та Лазаря;
- Великий хрест військового ордену Мальти;
- Великий хрест Королівського ордену Франциска I;
- Великий хрест ордену «Святий Олександр» (Болгарія);
- Орден Зіркового хреста (Габсбурги);
- Великий хрест королівського ордену Терези (Віттельсбахи);
- Великий хрест королівського ордену Святого Савви (Карагеоргієвичі).
Титули
- 13 листопада 1907—25 жовтня 1930 — Її Королівська Високість Принцеса Джованна Савойська, Принцеса Італії;
- 25 жовтня 1930—28 серпня 1943 — Її Величність Королева Йоанна Болгарська, Принцеса Італії;
- 28 серпня 1943—26 лютого 2000 — Її Величність Королева Йоанна, Королева-матір Болгарії, Принцеса Італії.
Генеалогія
Віктор Емануїл II | Адельгейда Австрійська | Фердинанд Савойський | Єлизавета Саксонська | Мірко Петрович-Негош | Стана Мартинович | Петро Вукотіч | Єлена Войводич | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Умберто I | Маргарита Савойська | Нікола I Петрович | Мілена Вукотіч | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Віктор Емануїл III | Єлена Чорногорська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Джованна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Міхаел Самарджіев «Історія великого кохання царя Бориса III та Джоанни Савойської». 12.11.2014 [1] [ 13 вересня 2016 у Wayback Machine.] (болг.)
- Стаття «106 років від дня народження Йоанни Савойської - останної болгарської цариці» в «OffNews» від 13 листопада 2013 [2] [ 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (болг.)
- Мариела Балева «Цар Борис Третій та цариця Іоанна» від 24 серпня 2013 [3] [ 6 вересня 2018 у Wayback Machine.] (болг.)
- В цей день: 25.10.1930 цар Борис III одружився із принцесою Джованною Савойською [4] [ 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (болг.)
- Стаття «Все про мою матір Іоанну Савойську» в газеті «Труд» від 22 червня 2009 [5][недоступне посилання з листопадаа 2019] (болг.)
- Світлини з весілля царя Бориса III [6] [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] (болг.)
- Сайт болгарського училища Кирила та Мефодія в Римі. «Поїздка в Ассізі та паломництво до гробниці цариці Іоанни» [7] [ 18 червня 2016 у Wayback Machine.] (болг.)
- Весілля царя Бориса та Іоанни Савойської [8] [ 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] (болг.)
- Палац у Софії [9] [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (болг.)
- Офіційний сайт палацу Врана [10] [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] (болг.)
- Замки Європи. Царська Бистриця [11] [ 27 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Евксиноград [12] [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (болг.)
- «Джоанні Савойській вдалося стати болгаркою серед болгар». Інтерв'ю Валі Стоянової із Крістіною Сікарді [13] [ 12 вересня 2017 у Wayback Machine.] (болг.)
- Пею Благов «Духи святих врятували життя цариці Іоанни»[14] [ 1 липня 2017 у Wayback Machine.] (болг.)
- Сайт «Целокупна България». Стаття Рум'яни Мілевої [15][недоступне посилання] (болг.)
- Цар Борис III одружився із Джоанною Савойською [16][недоступне посилання з липня 2019] (болг.)
- Стаття у «Factor.bg» від 28 серпня 2013 [17] [ 26 квітня 2014 у Wayback Machine.] (болг.)
- 15 років від дня смерті Іоанни Савойської [18] (болг.)
- Стефан Цанев «Български хроники: история на нашия народ от 2137 пр. Хр. до 1453 сл. Хр» Том 4, TRUD Publishers, 2006, стор.454 [19] (болг.)
- укр. «Від слави правління до гіркоти вигнання»
- Михаил Ильинский «Сильвио Берлускони – Премьер Италии», 2004, ISBN (EAN): 9785942013547 [20] (рос.)
Література
- Giovanna di Bulgaria, Memorie, Rizzoli, Milano, 1964.
- Giovanna di Savoia. Dagli splendori della reggia alle amarezze dell'esilio, Cristina Siccardi, Paoline Editoriale Libri, Milano, 2001. Перекладено нa болгарську Montecchi Editore, 2003.
- René Ristelhneber, Storia dei Paesi balcanici, Cappelli, Bologna, 1959, p. 612.
- Giulio Vignoli, Un fiore per Giovanna. Giovanna di Savoia, zarina di Bulgaria, in Scritti politici clandestini, ECIG, Genova, 2000, стор. 61.
- Liubka Taseva et Ivaylo Shalaf, Giovanna of Bulgaria - the Queen of Compassion, 2011
- Ivaylo Schalafof et Liubka Tasseva, Giovanna of Bulgaria, The Queen of Charity, INS LTD, Sofia, 2010.
- Pashanko Dimitroff, Boris III of Bulgaria 1894–1943, London, 1986,
- Stephane Groueff, Crown of Thorns, Lanham MD., and London, 1987,
- Boulay, Cyrille, Királyi legendák – Az európai királyi udvarok közelről; Magyar Könyvklub; ; стор 68–73.
Посилання
- Профіль на Geneall.net (італ.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Джованни Савойської [ 18 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Бориса III [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Сайт «Єдин Завет». Цариця Йоанна [ 19 липня 2016 у Wayback Machine.] (болг.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhovanna Savojska ital Giovanna di Savoia abo Dzhovanna Italijska povne im ya Dzhovanna Yelizaveta Antoniya Romana Mariya ital Giovanna Elisabetta Antonia Romana Maria vidoma v Bolgariyi yak Joanna Savojska bolg Joanna Savojska ta Joanna Bolgarska bolg Joanna Blgarska 13 listopada 1907 26 lyutogo 2000 italijska princesa z Savojskoyi dinastiyi donka korolya Italiyi Viktora Emanuyila III ta chornogorskoyi princesi Yeleni Petrovich Negosh druzhina carya Bolgariyi Borisa III matir carya Simeona II Dzhovanna Savojskaital Giovanna di SavoiaDzhovanna Savojska2 a caricya BolgariyiPochatok pravlinnya 25 zhovtnya 1930Kinec pravlinnya 28 serpnya 1943Poperednik Eleonora Rojss cu KostricNastupnik ne buloData narodzhennya 13 listopada 1907 1907 11 13 Misce narodzhennya RimData smerti 26 lyutogo 2000 2000 02 26 92 roki Misce smerti Eshturil PortugaliyaPohovannya Bazilika San Franchesko v AssiziCholovik Boris IIIDiti Mariya Luyiza SimeonDinastiya Savojska Saksen Koburg GotskaBatko Viktor Emanuyil IIIMati Yelena ChornogorskaNagorodi Dzhovanna Savojska u VikishovishiBiografiyaDitinstvo ta yunist Dzhovanna narodilas 13 listopada 1907 roku u Kvirinalskomu palaci v Rimi Vona bula chetvertoyu ditinoyu ta tretoyu donkoyu v rodini korolya Italiyi Viktora Emanuyila III ta jogo druzhini Yeleni Chornogorskoyi Divchinka mala starshih sester Jolandu ta Mafaldu i brata Umberto Za sim rokiv u neyi z yavilas molodsha sestra Mariya Francheska V sim yi Dzhoannu klikali Dzho Virosla vona na rodinnij villi Savoj Dzhovanna na rukah u materi z rodinoyu 1908 Vihovuvalas u dusi hristiyanskogo miloserdya Z rannih rokiv princesa navchalasya pikluvatisya pro bidnih i hvorih U svoyih memuarah Dzhoanna pisala sho yiyi matir chasto povtoryuvala malechi Yak vi vvazhayete zvichajnim yisti i spati tak samo vvazhajte nalezhnim postijno robiti dobro Dzho otrimala garnu osvitu Znala literaturu istoriyu latinu mistectvo volodila francuzkoyu ta anglijskoyu movami vmila malyuvati spivati grati na fortepiano violoncheli ta fisgarmoniyi Yiyi zmalovuvali yak tenditnu divchinu z tonkimi risami oblichchya zeleno karimi ochima ta proniklivim poglyadom 25 veresnya 1927 roku vona poznajomilasya iz carem Bolgariyi Borisom III Jogo iz batkom ta molodshim bratom bulo zaprosheno do korolivskogo mayetku San Rosore poblizu Pizi na obid Zustrich vidbuvalasya u obstanovci vilnij vid protokolu U svoyih memuarah Dzhovanna zaznachatime Moye pershe vrazhennya bulo spriyatlivim Meni bulo 20 rokiv Mene cikavili taki serjozni ta vrivnovazheni lyudi yak car Boris Bolgarskij monarh buv vrazhenij ne mensh za neyi Jomu pripalo do dushi pochuttya gumoru princesi ta yiyi vminnya spilkuvatisya na svitski temi Vzhe nastupnogo dnya gazeti pisali pro vzayemnij interes molodih lyudej prorokuyuchi majbutni romantichni vidnosini Trivalij chas para ne bachilasya i lishe na drugij zustrichi u sichni 1930 roku u domi Mafaldi Savojskoyi Boris osobisto zrobiv Dzhoanni propoziciyu ruki ta sercya Politikum oboh krayin buv vrazhenij zaruchinami cherez vzayemni pochuttya a ne politichnij rozrahunok Rozpochalisya peremovini shodo mozhlivosti ukladennya shlyubu narechenoyi katolichki ta narechenogo pravoslavnogo Trivali chislenni diskusiyi ta debati mizh italijskim uryadom ta Vatikanom bolgarskimi ministrami i navit diplomatichnimi predstavnikami inozemnih derzhav Timchasovo pidgotovka do vesillya bula pripinena Vreshti resht Boris otrimav blagoslovennya na shlyub vid golovi svyatogo sinodu mitropolitiv Neofita ta Stefana Dzhoanna vidpravivshi dva lista Papi Rimskomu distala dozvil Vatikanu za umovi sho yihni diti vihovuvatimutsya v katolickij viri Odnak pismovoyi obicyanki shodo cogo Vatikan vid bolgarskoyi storoni ne zazhadav Korolivskij dim Italiyi oficijno ogolosiv pro zaruchini 4 zhovtnya 1930 roku Vesillya Boris III 23 richna Dzhovanna vzyala shlyub iz 36 richnim carem Bolgariyi Borisom III Vinchannya vidbulosya za katolickim obryadom 25 zhovtnya 1930 u franciskanskij bazilici San Franchesko v Assizi Misce vibrala narechena sho she u 16 richnomu vici poobicyala svyatomu Francisku vijti zamizh v Assizi yaksho toj vilikuye yiyi vid tifu V municipaliteti mista Boris ta Dzhoanna pidpisali civilnij akt pro shlyub Svidkami stali Benito Mussolini yakij buv palkim prihilnikom cogo soyuzu ta golova uryadu Bolgariyi Andrij Lyapchev Na vinchanni mizh inshih gostej buli prisutnimi Sofiya Grecka iz sinom Pavlom Anna Battenberg princesi Parmi Madlen Izabella ta Yadviga i princ Gaetano gercog Albreht Vyurtemberzkij ta inshi Narechena bula vdyagnuta u suknyu z tonkogo bilogo oksamitu zi shlejfom dovzhinoyu 15 metriv ta vual starovinnogo merezhiva mayuchi v rukah nevelikij buket pomaranchevih kvitiv iz Siciliyi Narechenij buv u vijskovij formi generala bolgarskoyi armiyi iz hrestom ordena Svyatih Kirila ta Mefodiya ta shableyu iz zolotim efesom Vesillya stalo odniyeyu z najgrandioznishih ta najkomentovanishih podij v Yevropi togo chasu Nevelichke mistechko Assizi bulo zapovnene bilsh nizh 10000 avtivok miscevi shkoli buli zachineni protyagom desyati dniv Dlya inozemnih zhurnalistiv bula provedena dodatkova telefonna liniya Vesilnij obid buv danij na villi Konstanca v susidnomu mistechku Spello V cej chas aeroplani rozkiduvali nad villoyu kviti a nad vsiyeyu Italiyeyu proletila cila eskadrilya poshiryuyuchi listivki sho vihvalyali carya i caricyu Bolgariyi V Bolgariyi Pislya vesillya podruzhzhya vid yihalo do Bolgariyi Na rozkishnomu bolgarskomu lajneri Car Ferdinand I voni vidplivli iz Brindizi do Burgasu kudi distalisya 30 zhovtnya Tam yih vitav mitropolit Ilarion podaruvavshi Dzhovanni pravoslavnu ikonu Spasitelya yaku vona zberigala vse podalshe zhittya V Sofiyi podruzhzhya zustriv likuyuchij natovp Misto bulo prikrashene italijskimi ta bolgarskimi praporami Na mostu Leva u centri stolici zbuduvali specialnu arku de carya z druzhinoyu zustrichav hlibom i sillyu narod na choli iz merom Sofiyi Volodimirom Vazovim 31 zhovtnya u hrami Oleksandra Nevskogo dodatkovo projshla pravoslavna ceremoniya vinchannya molodyat yaku proviv mitropolit Neofit Pislya neyi caricya vikoristovuvala bolgarsku formu svogo imeni Joanna Na chest korolivskogo vesillya buli ogolosheni tri dni svyat ta buv danij 101 garmatnij salyut Neskinchenni procesiyi lyudej prihodili do palacu shob privitati carsku rodinu Caricya u 1932 roci Provedennya pravoslavnogo obryadu viklikalo konflikt iz Vatikanom uniknuti rozrivu vdalosya zavdyaki osobistim peregovoram pari z apostolskim nunciyem v Bolgariyi Andzhelo Ronkalli Podruzhzhya oselilosya u carskomu palaci u Sofiyi Voni takozh mali palac Vrana poblizu stolici ta mislivskij budinochok Carska Bistricya poblizu Borovcya Litni misyaci provodili u Evksinogradi na berezi Chornogo morya Caricya bula dobre prijnyata narodom jmovirno cherez slov yanski koreni materi Vona aktivno zajmalasya blagodijnistyu zokrema spriyala pobudovi likaren ta dityachih budinkiv Vivchala bolgarsku movu ta vidviduvala bagato selish de spilkuvalasya z miscevimi zhitelyami Chasto sidila za odnim stolom z nimi U 1936 roci francuzka zhurnalistka vidvidala Joannu u Sofijskomu palaci i bula vrazhena yiyi skromnim zovnishnim viglyadom Iz prikras caricya mala na sobi lishe obruchku ta platinove kilce zi smaragdom ta dvoma diamantami Vona bula vdyagnena u suknyu z bolgarskoyi vishivkoyu a yiyi volossya ne malo j slidiv zavivki Stavshi cariceyu Dzhoanna prodovzhuvala zajmatisya muzikoyu grala na ulyublenih instrumentah Pri nij u Sofiyi bula zbudovana velichezna koncertna zala Bolgariya Pochuvshi na rizdvyanomu koncerti spiv Borisa Hristova vona spriyala jogo podalshij osviti v Italiyi U carskogo podruzhzhya narodilosya dvoye ditej Mariya Luyiza nar 1933 princesa Bolgariyi princesa Kohari perebuvaye u drugomu shlyubi maye chotiroh ditej Simeon nar 1937 nastupnij car Bolgariyi u 1943 1946 rokah prem yer ministr Bolgariyi u 2001 2005 rokah odruzhenij z ispanskoyu aristokratkoyu Margaritoyu Gomes Asebo i Sehuela maye p yatoh ditej Sina caricya spodivalasya nazvati sina Borislavom odnak diznavshis pro narodzhennya spadkoyemcya skanduyuchij natovp vigukuvav im ya Simeon yake i bulo vreshti zastosovano Shob vidstvyatkuvati cyu podiyu bula provedena amnistiya dlya 4000 uv yaznenih Dlya hreshennya nemovlyati bula privezena voda z richki Jordan Pislya pochatku Drugoyi Svitovoyi vijni Bolgariya pevnij chas zalishalasya nejtralnoyu odnak politikum shilyavsya do soyuzu z Nimechchinoyu i u berezni 1941 go derzhava priyednalasya do krayin Osi Odnak poglyadi Gitlera ta carya Borisa na uchast u vijskovih diyah rozhodilisya Tak car vidmovivsya deportuvati yevreyiv a Joanna dopomagala robiti yim vizi dlya viyizdu z Yevropi Na pochatku 1943 roku car namagavsya zdijsniti pereoriyentaciyu krayini na Veliku Britaniyu ta Spolucheni Shtati U serpni 1943 roku vidbulasya jogo osobista zustrich z Gitlerom nevdovzi pislya yakoyi Boris zaneduzhav Palac Vrana V toj chas yak rodina bula za mistom vin povernuvsya do Sofiyi u spravah 24 serpnya u nogo diagnostuvali sercevij napad Pro stan zdorov ya cholovika caricyu spovistili lishe nastupnogo dnya 28 serpnya jogo ne stalo Joanna privela ditej prostitisya z batkom Yak pisala zgodom Mariya Luyiza Mi molilisya Oficeri ad yutanti soldati usi plakali za vinyatkom mami Mi nikoli ne bachili yak vona plache Yiyi hvilyuvannya zavzhdi zalishalisya prihovanimi vid nas Spochinok yiyi dushi davala velika vira Vona vistupala proti roztinu tila cholovika hocha j bula pevna sho vin pomer neprirodnoyu smertyu Novim carem stav malolitnij sin Joanni ta Borisa Simeon Pri nomu bula zatverdzhena regentska rada do skladu yakoyi uvijshov i Kirilo Preslavskij Z kincya togo roku Bolgariya chasto piddavalasya bombarduvannyam Buli zrujnovani zhitlovi budivli likarni cerkvi Caricya Joanna bezstrashno buvala u najbilsh postrazhdalih rajonah zustrichalasya iz postrazhdalimi naviduvala yih u likarnyah U 1944 roci v Bolgariyi stavsya komunistichnij perevorot pislya chogo carska rodina zhila pid domashnim areshtom u palaci Vrana U veresni 1946 roku u krayini kontrolovanij radyanskimi vijskami vidbuvsya referendum na yakomu bilshist naselennya vislovilasya za vstanovlennya respubliki Vignannya Pislya referendumu carska rodina mala protyagom 48 godin zalishiti Bolgariyu Voni viyihali za mezhi krayini 16 veresnya 1946 roku Yihnye majno ta neruhomist buli nacionalizovani Dzhovanna iz ditmi virushila do batkiv v Yegipet de voni oselilisya v Aleksandriyi Zhila rodina bidno caricya zmogla zabezpechiti dityam adekvatni umovi prozhivannya tilki za pidtrimki yegipetskogo korolya Faruka I Pislya smerti Viktora Emanuyila III naprikinci 1947 roku finansove stanovishe rodini pokrashilos vnaslidok otrimannya statkiv za jogo zapovitom Odnak uryad Italiyi zaboronyav Dzhovanni povernutisya na batkivshinu U 1950 roci Fransisko Franko zaproponuvav yim politichnij pritulok v Ispaniyi i u 1951 roci sim ya pereyihala do Madridu Na pochatku 1957 roku donka Joanni Mariya Luyiza vzyala shlyub iz zamozhnim princom Lejningenskim zgodom voni pereyihali do Toronto U sichni 1962 odruzhivsya i sin Pislya vesillya Simeona caricya she pivtora roku meshkala v Madridi pislya chogo oselilisya na vili Yantra u nevelikomu ribalskomu mistechku Eshturil nepodalik domu de meshkav yiyi brat Umberto U 1964 roci caricya opublikuvala memuari Voni vijshli v Milani italijskoyu movoyu Kniga mala nazvu Dagli splendori della reggia alle amarezze dell esilio U serpni 1993 roku Dzhovanna iz Mariyeyu Luyizoyu ta Bronislavom Hrobokom vidvidali Bolgariyu z nagodi 50 littya smerti carya Borisa i buli prisutnimi na panihidi Pomerla Dzhovanna u 92 richnomu vici 26 lyutogo 2000 roku Do ostannih dniv yiyi doglyadali dvi chernici z ispanskogo ordena sluzhitelki Mariyi Pohovana na franciskanskomu cvintari v Assizi Kazhut sho do ostannogo dnya vona lyubila Bolgariyu i zavzhdi nazivala yiyi mij drugij dim Francuzkij istorik Ristelneber skazav pro caricyu Vse yiyi zhittya bulo prikladom prostoti i gidnosti ShefstvoPochesnij shef 10 go kavalerijskogo polku Korolevi Joanni Bolgariya NagorodiOrden Svyatih Mavrikiya ta Lazarya Velikij hrest vijskovogo ordenu Malti Velikij hrest Korolivskogo ordenu Franciska I Velikij hrest ordenu Svyatij Oleksandr Bolgariya Orden Zirkovogo hresta Gabsburgi Velikij hrest korolivskogo ordenu Terezi Vittelsbahi Velikij hrest korolivskogo ordenu Svyatogo Savvi Karageorgiyevichi Tituli13 listopada 1907 25 zhovtnya 1930 Yiyi Korolivska Visokist Princesa Dzhovanna Savojska Princesa Italiyi 25 zhovtnya 1930 28 serpnya 1943 Yiyi Velichnist Koroleva Joanna Bolgarska Princesa Italiyi 28 serpnya 1943 26 lyutogo 2000 Yiyi Velichnist Koroleva Joanna Koroleva matir Bolgariyi Princesa Italiyi GenealogiyaViktor Emanuyil II Adelgejda Avstrijska Ferdinand Savojskij Yelizaveta Saksonska Mirko Petrovich Negosh Stana Martinovich Petro Vukotich Yelena Vojvodich Umberto I Margarita Savojska Nikola I Petrovich Milena Vukotich Viktor Emanuyil III Yelena Chornogorska Dzhovanna PrimitkiMihael Samardzhiev Istoriya velikogo kohannya carya Borisa III ta Dzhoanni Savojskoyi 12 11 2014 1 13 veresnya 2016 u Wayback Machine bolg Stattya 106 rokiv vid dnya narodzhennya Joanni Savojskoyi ostannoyi bolgarskoyi carici v OffNews vid 13 listopada 2013 2 23 zhovtnya 2016 u Wayback Machine bolg Mariela Baleva Car Boris Tretij ta caricya Ioanna vid 24 serpnya 2013 3 6 veresnya 2018 u Wayback Machine bolg V cej den 25 10 1930 car Boris III odruzhivsya iz princesoyu Dzhovannoyu Savojskoyu 4 13 zhovtnya 2017 u Wayback Machine bolg Stattya Vse pro moyu matir Ioannu Savojsku v gazeti Trud vid 22 chervnya 2009 5 nedostupne posilannya z listopadaa 2019 bolg Svitlini z vesillya carya Borisa III 6 3 serpnya 2016 u Wayback Machine bolg Sajt bolgarskogo uchilisha Kirila ta Mefodiya v Rimi Poyizdka v Assizi ta palomnictvo do grobnici carici Ioanni 7 18 chervnya 2016 u Wayback Machine bolg Vesillya carya Borisa ta Ioanni Savojskoyi 8 17 veresnya 2016 u Wayback Machine bolg Palac u Sofiyi 9 4 bereznya 2016 u Wayback Machine bolg Oficijnij sajt palacu Vrana 10 9 kvitnya 2016 u Wayback Machine bolg Zamki Yevropi Carska Bistricya 11 27 serpnya 2016 u Wayback Machine ros Evksinograd 12 3 bereznya 2016 u Wayback Machine bolg Dzhoanni Savojskij vdalosya stati bolgarkoyu sered bolgar Interv yu Vali Stoyanovoyi iz Kristinoyu Sikardi 13 12 veresnya 2017 u Wayback Machine bolg Peyu Blagov Duhi svyatih vryatuvali zhittya carici Ioanni 14 1 lipnya 2017 u Wayback Machine bolg Sajt Celokupna Blgariya Stattya Rum yani Milevoyi 15 nedostupne posilannya bolg Car Boris III odruzhivsya iz Dzhoannoyu Savojskoyu 16 nedostupne posilannya z lipnya 2019 bolg Stattya u Factor bg vid 28 serpnya 2013 17 26 kvitnya 2014 u Wayback Machine bolg 15 rokiv vid dnya smerti Ioanni Savojskoyi 18 bolg Stefan Canev Blgarski hroniki istoriya na nashiya narod ot 2137 pr Hr do 1453 sl Hr Tom 4 TRUD Publishers 2006 stor 454 19 bolg ukr Vid slavi pravlinnya do girkoti vignannya Mihail Ilinskij Silvio Berluskoni Premer Italii 2004 ISBN EAN 9785942013547 20 ros LiteraturaGiovanna di Bulgaria Memorie Rizzoli Milano 1964 Giovanna di Savoia Dagli splendori della reggia alle amarezze dell esilio Cristina Siccardi Paoline Editoriale Libri Milano 2001 Perekladeno na bolgarsku Montecchi Editore 2003 Rene Ristelhneber Storia dei Paesi balcanici Cappelli Bologna 1959 p 612 Giulio Vignoli Un fiore per Giovanna Giovanna di Savoia zarina di Bulgaria in Scritti politici clandestini ECIG Genova 2000 stor 61 Liubka Taseva et Ivaylo Shalaf Giovanna of Bulgaria the Queen of Compassion 2011 Ivaylo Schalafof et Liubka Tasseva Giovanna of Bulgaria The Queen of Charity INS LTD Sofia 2010 Pashanko Dimitroff Boris III of Bulgaria 1894 1943 London 1986 ISBN 0 86332 140 2 Stephane Groueff Crown of Thorns Lanham MD and London 1987 ISBN 0 8191 5778 3 Boulay Cyrille Kiralyi legendak Az europai kiralyi udvarok kozelrol Magyar Konyvklub ISBN 963 547 931 X stor 68 73 PosilannyaProfil na Geneall net ital Profil na Thepeerage com 3 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Genealogiya Dzhovanni Savojskoyi 18 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Genealogiya Borisa III 11 kvitnya 2016 u Wayback Machine angl Sajt Yedin Zavet Caricya Joanna 19 lipnya 2016 u Wayback Machine bolg