Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує для відповідності Вікіпедії. |
Марія Людвіка Ковнацька (пол. Maria Ludwika Kownacka; 11 вересня 1894, Слуп — 27 лютого 1982, Варшава) — польська письменниця, перекладачка з російської мови, авторка дитячих п'єс та радіопередач, вчителька, бібліотекарка. Створювала свої п'єси на основі польського фольклору. У її дидактичних казках завжди присутній елемент гри.
| Марія Ковнацька | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася | 11 листопада 1894[1] Слуп, Ґміна Менцинка, Яворський повіт, Нижньосілезьке воєводство, Республіка Польща | |||
| Померла | 27 лютого 1982[1][2] (87 років) Варшава, Польська Народна Республіка[1] | |||
| Поховання | Повонзківський цвинтар | |||
| Країна |  Республіка Польща | |||
| Діяльність | письменниця, перекладачка, дитяча письменниця | |||
| Сфера роботи | література | |||
| Мова творів | польська | |||
| Нагороди |     | |||
| | ||||
 Марія Ковнацька у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народилася 11 вересня 1894 року в Слупі. У середній школі навчалася у Варшаві. Слабке здоров'я та недостатня матеріальна допомога з боку родини не дозволили їй завершити навчання. У 1912 році сімнадцятирічна письменниця стала працювати вчителькою Денбовій Гурі Кутновській. У 1915 році під час Першої світової війни евакуювалася до Мінська, де організувала освітню роботу. 1918—1919 — повернулася до Кживди, де організувала там першу офіційну народну школу. У цей час написала чималу кількість невеличких творів для дітей. У 1919 році переїздить до Варшави, працює секретаркою пресслужби, а також співпрацює з журналом «Вогник». Згодом до 1939 року працює бібліотекаркою у Бібліотеці Міністерства Сільськогосподарських Реформ. У 1928 році спів організовує ляльковий театр «Бай», для якого сама пише сценарії. У 1931 за ініціативи Яніни Поражінської пише для «Вогника» серію оповідань про Пластуся. Ці історії згодом ляжуть в основу «Пластусевого щоденника». 1936 — виходить книга «Пластусевий щоденник», що після війни пережила 20 перевидань. Перед Другою світовою війною письменниця мешкала у Варшаві (за тією адресою, де вона мешкала, зараз знаходиться її музей та відділ Музею Дитячої Книжки).
Мріяла про власний будиночок. Планувала побудувати його у Ломянках, але війна та повоєнні роки завадили здійснитися цій мрії. У 1958 році на цьому місті таки спорудили будинок, який авторка назвала Пластусьово. Тут вона займалася своїм хобі — ткацтвом гобеленів, створенню мідної біжутерії. Також вивчала птахів. Під час окупації перебувала в селі, де потай провадила освітню діяльність. 1946 року повернулася на роботу до Сільськогосподарського Міністерства, багато пише, видає твори, написані під час війни, та сценарії, писані для театру ляльок. У 1948 році письменницю відзначили «Срібним Хрестом за Заслуги». У 1950 році виходить на пенсію і займається виключно літературною діяльністю, зустрічається з читачами. У 1951 році отримує І премію міста Варшави у конкурсі Міністра Культури та Мистецтв за творчі здобутки. 1952 рік — отримує Хрест Офіцерський Ордену Відродження Польщі за творчість та діяльність за останні сорок років. З 1953 року займається активно охороною природи. У 1956 році отримує літературну нагороду президента Ради Міністрів за педагогічну діяльність та літературну творчість для дітей та молоді. У 1957 році виходить продовження історій про Пластуся — «Пластусеві пригоди». 1975 року письменниця отримує «Медаль Народної Освітньої Комісії» за заслуги в освіті та вихованні. Померла 27 лютого 1982 року у Варшаві, там і похована.
Творчість
Особливістю творів М. Ковнацької є легкий гумор та гра. Сміх відіграє важливу роль у житті дитини, як і плач, він супроводжує її від самого народження. Завдяки усмішці дитина виходить на контакт із соціумом. А здатність дитини розуміти комізм та реагувати на нього свідчить про емоційний та інтелектуальний розвиток дитини. Вірші, оповідки, повісті Марії Ковнацької живі, кольорові, у них представлені відомості про життя та природу, вони містять чимало виховних аспектів, але без моралізаторства, надмірного пафосу та зверхності. Авторка вибирає доступну форму оповіді, що дозволяє їй встановити безпосередній контакт з дітьми. Про це свідчать і листи дітей до авторки. Так, після виходу у світ книги про Пластуся чимало хлопчиків просило її, щоб Пластуся виліпив хлопчик, а не дівчинка, бо тоді з ним траплялося би більше пригод.
«Кайткові пригоди» — це книжка про пригоди лелеки. Водночас казка знайомить маленького читача з сільським побутом, його плюсами та мінусами. Це гумористичний щоденник лелеки, що вміє говорити, думати, спостерігати та приятелює з людьми. Матеріал до книжки «Рогась з Долини Розтоків» Ковнацька зібрала під час літнього відпочинку у Ритжі у 1955 році. Письменниця знайомить дітей з долею козенятка Рогася, а сама дія розгортається на тлі розкішної карпатської природи. До написання «Надхмарної школи» письменницю наштовхнули розповіді її молодого колеги Мічеслава Ломницького, що вчителював у школі в Нємсовє. Ця школа знаходиться дуже високо у горах, де напади диких тварин є не екзотикою, а частиною реального життя. У доробку письменниці є чимало віршиків-забавлянок, які увійшли до збірки «Півники на рушнику» (1936). Основна ідея — пропагувати ідею особистої гігієни. Одним з головних героїв є чашка для чищення зубів. Це одна з особливостей письменниці — легко та невимушено писати про речі, що повинні вчити та виховувати дітей. Один із засобів — залучення здобутків народної творчості — прислів'їв та приказок. Як-от у книжці «Як миша під віником» (1947 рік)
Джерела
- Ковнацька М. Пластусів щоденник / М. Ковнацька. — Київ: Державне видавництво дитячої літератури УРСР, 1962.
- Світ від А до Я. Хрестоматія світової літератури для початкової школи. Кн. 2: Ісландія — португалія / Упоряд. Г. Кирпа, Д. Чередниченко. Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2007. С. 344—346.
- Życie i twórczość Marii Kownackiej [ 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Kownacka Maria, w: Słownik literatury dla dzieci i młodzieży. — Warszawa, 1964. — s. 169.
- Kownacka, Maria (1894—1982). W: Katalog Biblioteki Narodowej [on-line]. bn.org.pl.
- Aleksandra Michałowska: Jubileusz Plastusia — 80 lat z Plastusiem (1931—2011); aneks jubileuszowy. W: Maria Kownacka: Plastusiowy pamiętnik, Przygody Plastusia. — Wrocław: Siedmioróg, 2011, s. I—XVI.
- Ушневич С., Деркачова О. Літературна казка Польщі. Дискурсус, 2014. 326 с.
Примітки
- Catalog of the German National Library
- e-teatr.pl — 2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Mariya Lyudvika Kovnacka pol Maria Ludwika Kownacka 11 veresnya 1894 Slup 27 lyutogo 1982 Varshava polska pismennicya perekladachka z rosijskoyi movi avtorka dityachih p yes ta radioperedach vchitelka bibliotekarka Stvoryuvala svoyi p yesi na osnovi polskogo folkloru U yiyi didaktichnih kazkah zavzhdi prisutnij element gri Mariya KovnackaNarodilasya11 listopada 1894 1894 11 11 1 Slup Gmina Mencinka Yavorskij povit Nizhnosilezke voyevodstvo Respublika PolshaPomerla27 lyutogo 1982 1982 02 27 1 2 87 rokiv Varshava Polska Narodna Respublika 1 PohovannyaPovonzkivskij cvintarKrayina Respublika PolshaDiyalnistpismennicya perekladachka dityacha pismennicyaSfera robotiliteraturaMova tvorivpolskaNagorodi Mariya Kovnacka u VikishovishiZhittyepisNarodilasya 11 veresnya 1894 roku v Slupi U serednij shkoli navchalasya u Varshavi Slabke zdorov ya ta nedostatnya materialna dopomoga z boku rodini ne dozvolili yij zavershiti navchannya U 1912 roci simnadcyatirichna pismennicya stala pracyuvati vchitelkoyu Denbovij Guri Kutnovskij U 1915 roci pid chas Pershoyi svitovoyi vijni evakuyuvalasya do Minska de organizuvala osvitnyu robotu 1918 1919 povernulasya do Kzhivdi de organizuvala tam pershu oficijnu narodnu shkolu U cej chas napisala chimalu kilkist nevelichkih tvoriv dlya ditej U 1919 roci pereyizdit do Varshavi pracyuye sekretarkoyu pressluzhbi a takozh spivpracyuye z zhurnalom Vognik Zgodom do 1939 roku pracyuye bibliotekarkoyu u Biblioteci Ministerstva Silskogospodarskih Reform U 1928 roci spiv organizovuye lyalkovij teatr Baj dlya yakogo sama pishe scenariyi U 1931 za iniciativi Yanini Porazhinskoyi pishe dlya Vognika seriyu opovidan pro Plastusya Ci istoriyi zgodom lyazhut v osnovu Plastusevogo shodennika 1936 vihodit kniga Plastusevij shodennik sho pislya vijni perezhila 20 perevidan Pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu pismennicya meshkala u Varshavi za tiyeyu adresoyu de vona meshkala zaraz znahoditsya yiyi muzej ta viddil Muzeyu Dityachoyi Knizhki Mriyala pro vlasnij budinochok Planuvala pobuduvati jogo u Lomyankah ale vijna ta povoyenni roki zavadili zdijsnitisya cij mriyi U 1958 roci na comu misti taki sporudili budinok yakij avtorka nazvala Plastusovo Tut vona zajmalasya svoyim hobi tkactvom gobeleniv stvorennyu midnoyi bizhuteriyi Takozh vivchala ptahiv Pid chas okupaciyi perebuvala v seli de potaj provadila osvitnyu diyalnist 1946 roku povernulasya na robotu do Silskogospodarskogo Ministerstva bagato pishe vidaye tvori napisani pid chas vijni ta scenariyi pisani dlya teatru lyalok U 1948 roci pismennicyu vidznachili Sribnim Hrestom za Zaslugi U 1950 roci vihodit na pensiyu i zajmayetsya viklyuchno literaturnoyu diyalnistyu zustrichayetsya z chitachami U 1951 roci otrimuye I premiyu mista Varshavi u konkursi Ministra Kulturi ta Mistectv za tvorchi zdobutki 1952 rik otrimuye Hrest Oficerskij Ordenu Vidrodzhennya Polshi za tvorchist ta diyalnist za ostanni sorok rokiv Z 1953 roku zajmayetsya aktivno ohoronoyu prirodi U 1956 roci otrimuye literaturnu nagorodu prezidenta Radi Ministriv za pedagogichnu diyalnist ta literaturnu tvorchist dlya ditej ta molodi U 1957 roci vihodit prodovzhennya istorij pro Plastusya Plastusevi prigodi 1975 roku pismennicya otrimuye Medal Narodnoyi Osvitnoyi Komisiyi za zaslugi v osviti ta vihovanni Pomerla 27 lyutogo 1982 roku u Varshavi tam i pohovana TvorchistOsoblivistyu tvoriv M Kovnackoyi ye legkij gumor ta gra Smih vidigraye vazhlivu rol u zhitti ditini yak i plach vin suprovodzhuye yiyi vid samogo narodzhennya Zavdyaki usmishci ditina vihodit na kontakt iz sociumom A zdatnist ditini rozumiti komizm ta reaguvati na nogo svidchit pro emocijnij ta intelektualnij rozvitok ditini Virshi opovidki povisti Mariyi Kovnackoyi zhivi kolorovi u nih predstavleni vidomosti pro zhittya ta prirodu voni mistyat chimalo vihovnih aspektiv ale bez moralizatorstva nadmirnogo pafosu ta zverhnosti Avtorka vibiraye dostupnu formu opovidi sho dozvolyaye yij vstanoviti bezposerednij kontakt z ditmi Pro ce svidchat i listi ditej do avtorki Tak pislya vihodu u svit knigi pro Plastusya chimalo hlopchikiv prosilo yiyi shob Plastusya vilipiv hlopchik a ne divchinka bo todi z nim traplyalosya bi bilshe prigod Kajtkovi prigodi ce knizhka pro prigodi leleki Vodnochas kazka znajomit malenkogo chitacha z silskim pobutom jogo plyusami ta minusami Ce gumoristichnij shodennik leleki sho vmiye govoriti dumati sposterigati ta priyatelyuye z lyudmi Material do knizhki Rogas z Dolini Roztokiv Kovnacka zibrala pid chas litnogo vidpochinku u Ritzhi u 1955 roci Pismennicya znajomit ditej z doleyu kozenyatka Rogasya a sama diya rozgortayetsya na tli rozkishnoyi karpatskoyi prirodi Do napisannya Nadhmarnoyi shkoli pismennicyu nashtovhnuli rozpovidi yiyi molodogo kolegi Micheslava Lomnickogo sho vchitelyuvav u shkoli v Nyemsovye Cya shkola znahoditsya duzhe visoko u gorah de napadi dikih tvarin ye ne ekzotikoyu a chastinoyu realnogo zhittya U dorobku pismennici ye chimalo virshikiv zabavlyanok yaki uvijshli do zbirki Pivniki na rushniku 1936 Osnovna ideya propaguvati ideyu osobistoyi gigiyeni Odnim z golovnih geroyiv ye chashka dlya chishennya zubiv Ce odna z osoblivostej pismennici legko ta nevimusheno pisati pro rechi sho povinni vchiti ta vihovuvati ditej Odin iz zasobiv zaluchennya zdobutkiv narodnoyi tvorchosti prisliv yiv ta prikazok Yak ot u knizhci Yak misha pid vinikom 1947 rik DzherelaKovnacka M Plastusiv shodennik M Kovnacka Kiyiv Derzhavne vidavnictvo dityachoyi literaturi URSR 1962 Svit vid A do Ya Hrestomatiya svitovoyi literaturi dlya pochatkovoyi shkoli Kn 2 Islandiya portugaliya Uporyad G Kirpa D Cherednichenko Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2007 S 344 346 Zycie i tworczosc Marii Kownackiej 2 kvitnya 2022 u Wayback Machine Kownacka Maria w Slownik literatury dla dzieci i mlodziezy Warszawa 1964 s 169 Kownacka Maria 1894 1982 W Katalog Biblioteki Narodowej on line bn org pl Aleksandra Michalowska Jubileusz Plastusia 80 lat z Plastusiem 1931 2011 aneks jubileuszowy W Maria Kownacka Plastusiowy pamietnik Przygody Plastusia Wroclaw Siedmiorog 2011 s I XVI Ushnevich S Derkachova O Literaturna kazka Polshi Diskursus 2014 326 s PrimitkiCatalog of the German National Library d Track Q23833686 e teatr pl 2004 d Track Q9249766