Маріано Матаморос-і-Гиріді (ісп. Mariano Matamoros y Guridi; 14 серпня 1770, Мехіко, Іспанська імперія, Іспанія — 3 лютого 1814, Морелія, Мексика) — мексиканський католицький священик і герой війни за незалежність Мексики від Іспанії початку XIX століття.
Маріано Матаморос | |
---|---|
ісп. Mariano Matamoros | |
Ім'я при народженні | ісп. Mariano Antonio Alonso Matamoros y Guridi |
Народження | 14 серпня 1770[1][2] Мехіко, Іспанська імперія, Іспанія |
Смерть | 3 лютого 1814[1](43 роки) Морелія, Мексика вогнепальне поранення |
Країна | Мексика |
Звання | генерал-лейтенант |
Війни / битви | d |
Маріано Матаморос у Вікісховищі |
Життєпис
Матаморос народився в Мехіко 1770 року. Замолоду вивчав мистецтво і теологію. Освіту в галузі мистецтва закінчив 1786 року. У 1796 році висвячений у сан католицького священника, служив у кількох храмах міста. В цей час перейнявся ідеями незалежності Мексики і з цієї причини, незабаром після початку війни за незалежність, був заарештований іспанською колоніальною владою. З в'язниці втік і, врешті-решт, 16 грудня 1811 року приєднався до революційної армії Хосе Марії Морелоса.
За день до битви біля Ісукара Морелос призначив Матамороса полковником і наказав створити загін з населення Хантетелько. Матаморос зібрав 2 полки кінноти, 2 батальйони піхоти і 1 батальйон артилерії, загалом поставивши в стрій 2000 чоловік.
Під час облоги з 9 лютого по 2 травня 1812 року Морелос оцінив полководницькі здібності Матамороса і провів його в чин генерал-лейтенанта, фактично зробивши другим після себе в командуванні армією. Внаслідок нічної вилазки, мексиканці під керуванням Матамороса прорвали облогу і змогли приєднатися до Мігеля Браво в Акулько. Після зняття облоги з Куаутли кампанія продовжилася в провінції Оахака, столицю якої було взято 25 листопада 1812 року. Після цього Матаморос переміг у кількох битвах: спочатку біля [en] проти Мануеля Ламбріні, потім біля Сан-Хуан-Коскоматепека і біля Сан-Агустін-дель-Пальмара проти Астурійського батальйону.
Матаморос брав участь у битві біля Вальядоліда (сучасна Морелія) в провінції Мічоакан. Повстанці програли, і 5 січня 1814 року їхня армія пішла в [es]. Аґустін де Ітурбіде атакував сили Морелоса і завдав йому нищівної поразки. Матаморос намагався сховатися, переправившись через річку, але був захоплений Еусебіо Родрігесом, солдатом з батальйону «Фронтера». Родрігес отримав 200 песо і підвищення в званні.
Вважається, що Морелос пропонував обміняти Матамороса на 200 іспанських солдатів, але іспанська колоніальна адміністрація на обмін не пішла.
Матамороса відсторонили від служіння і засудили за зраду. Його розстріляно у Вальядоліді 3 лютого 1814 року.
Спадщина
1823 року Матамороса визнано героєм Мексики. Його останки перенесено в основу монумента незалежності в Мехіко.
На честь Матамороса названо [es], міста Ісукар-де-Матаморос у штаті Пуебла, Матаморос у штаті Коауїла і Матаморос у штаті Тамауліпас, поселення Маріано-Матаморос у штаті Чіуауа.
Див. також
Примітки
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- https://www.gob.mx/epn/es/articulos/natalicio-de-mariano-matamoros
- В перекладі з іспанської, Matamoros буквально означає «той, хто вбиває маврів» — прізвисько Сантьяго Матамороса або Святого Якова-Мавробійці.
Посилання
- (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariano Matamoros i Giridi isp Mariano Matamoros y Guridi 14 serpnya 1770 Mehiko Ispanska imperiya Ispaniya 3 lyutogo 1814 Moreliya Meksika meksikanskij katolickij svyashenik i geroj vijni za nezalezhnist Meksiki vid Ispaniyi pochatku XIX stolittya Mariano Matamorosisp Mariano MatamorosIm ya pri narodzhenniisp Mariano Antonio Alonso Matamoros y GuridiNarodzhennya14 serpnya 1770 1770 08 14 1 2 Mehiko Ispanska imperiya IspaniyaSmert3 lyutogo 1814 1814 02 03 1 43 roki Moreliya Meksika vognepalne poranennyaKrayina MeksikaZvannyageneral lejtenantVijni bitvid Mariano Matamoros u VikishovishiBudinok u Mehiko de narodivsya Mariano MatamorosZhittyepisMatamoros narodivsya v Mehiko 1770 roku Zamolodu vivchav mistectvo i teologiyu Osvitu v galuzi mistectva zakinchiv 1786 roku U 1796 roci visvyachenij u san katolickogo svyashennika sluzhiv u kilkoh hramah mista V cej chas perejnyavsya ideyami nezalezhnosti Meksiki i z ciyeyi prichini nezabarom pislya pochatku vijni za nezalezhnist buv zaareshtovanij ispanskoyu kolonialnoyu vladoyu Z v yaznici vtik i vreshti resht 16 grudnya 1811 roku priyednavsya do revolyucijnoyi armiyi Hose Mariyi Morelosa Za den do bitvi bilya Isukara Morelos priznachiv Matamorosa polkovnikom i nakazav stvoriti zagin z naselennya Hantetelko Matamoros zibrav 2 polki kinnoti 2 bataljoni pihoti i 1 bataljon artileriyi zagalom postavivshi v strij 2000 cholovik Pid chas oblogi z 9 lyutogo po 2 travnya 1812 roku Morelos ociniv polkovodnicki zdibnosti Matamorosa i proviv jogo v chin general lejtenanta faktichno zrobivshi drugim pislya sebe v komanduvanni armiyeyu Vnaslidok nichnoyi vilazki meksikanci pid keruvannyam Matamorosa prorvali oblogu i zmogli priyednatisya do Migelya Bravo v Akulko Pislya znyattya oblogi z Kuautli kampaniya prodovzhilasya v provinciyi Oahaka stolicyu yakoyi bulo vzyato 25 listopada 1812 roku Pislya cogo Matamoros peremig u kilkoh bitvah spochatku bilya en proti Manuelya Lambrini potim bilya San Huan Koskomatepeka i bilya San Agustin del Palmara proti Asturijskogo bataljonu Matamoros brav uchast u bitvi bilya Valyadolida suchasna Moreliya v provinciyi Michoakan Povstanci prograli i 5 sichnya 1814 roku yihnya armiya pishla v es Agustin de Iturbide atakuvav sili Morelosa i zavdav jomu nishivnoyi porazki Matamoros namagavsya shovatisya perepravivshis cherez richku ale buv zahoplenij Eusebio Rodrigesom soldatom z bataljonu Frontera Rodriges otrimav 200 peso i pidvishennya v zvanni Vvazhayetsya sho Morelos proponuvav obminyati Matamorosa na 200 ispanskih soldativ ale ispanska kolonialna administraciya na obmin ne pishla Matamorosa vidstoronili vid sluzhinnya i zasudili za zradu Jogo rozstrilyano u Valyadolidi 3 lyutogo 1814 roku Spadshina1823 roku Matamorosa viznano geroyem Meksiki Jogo ostanki pereneseno v osnovu monumenta nezalezhnosti v Mehiko Na chest Matamorosa nazvano es mista Isukar de Matamoros u shtati Puebla Matamoros u shtati Koauyila i Matamoros u shtati Tamaulipas poselennya Mariano Matamoros u shtati Chiuaua Div takozhIstoriya Meksiki Vice korolivstvo Nova IspaniyaPrimitkiDiccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 https www gob mx epn es articulos natalicio de mariano matamoros V perekladi z ispanskoyi Matamoros bukvalno oznachaye toj hto vbivaye mavriv prizvisko Santyago Matamorosa abo Svyatogo Yakova Mavrobijci Posilannya isp