Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марі де Гурне фр Marie de Gournay 6 жовтня 1565 Париж 13 липня 1645 там же французька феміністська письменниця переклада

Марі де Гурне

Марі де Гурне

Марі де Гурне (фр. Marie de Gournay; 6 жовтня 1565, Париж — 13 липня 1645, там же) — французька феміністська письменниця, перекладачка і філософ. Виступала за доступ жінок до освіти. До її робіт входять такі твори, як «Рівність чоловіків і жінок» (1622) і «Горе дам» (Les femmes et Grief des dames, 1626). Також відредагувала та випустила збірку есеїстики Мішеля де Монтеня після його смерті. Стала першою жінкою у Франції, яка зробила внесок у літературознавчу критику.

Марі де Гурне
фр. Marie de Gournay
image
Псевдо Damoiselle de G.[1] і Fille d'alliance de Monsieur de Montaigne[1]
Народилася 6 жовтня 1565(1565-10-06)[2][3]
Париж, Королівство Франція[4]
Померла 13 липня 1645(1645-07-13)[2][3] (79 років)
Париж, Королівство Франція[4]
Поховання Церква Сент-Есташ
Країна image Франція
Діяльність перекладачка, філософ, письменниця, алхімік, есеїстка, поетеса
Галузь есей
Знання мов французька[2][5]

Біографія

Народилася в Парижі в 1565 в сім'ї Гійома Ле Жарса, феодала і скарбника короля Генріха III. Після смерті батька в 1577 сім'я переїхала в Гурне-Сюр-Аронд.

Марі була самоучкою. Вона самостійно вивчала гуманітарні науки та латину. Під час занять відкрила для себе Мішеля де Монтеня. У 1588 році познайомилася з ним особисто: вони випадково зустрілися в Парижі, після чого Монтень назвав де Гурне «прийомною дочкою».

Де Гурне опублікувала першу книгу в 1594 році, це була «Прогулянка месье де Монтеня» (Le Proumenoir de Monsieur de Montaigne).

У 1591 році, після смерті матері, переїхала до Парижа, залишивши сімейний маєток своїм братам, які пізніше будуть змушені продати його.

У 1592 році після смерті Монтеня його дружина передала де Гурне копії есе чоловіка. В 1595 де Гурне опублікувала першу редакцію його есе. Вона влаштувалась у Парижі, збираючись заробляти на життя письменством. У 1608 році написала статтю, в якій розмірковувала на тему виховання дітей, яка була добре сприйнята. Однак наступна її робота, Adieu de l'Ame du Roy de France et de Navarre, викликала скандал, тому що в ній де Гурне захищала єзуїтів, яких підозрювали у змові проти Генріха IV.

У Парижі де Гурне познайомилася з Юстом Ліпсієм, який представив її Європі як письменницю. Марі де Гурне писала для королеви Марго, Генріха IV, Марії Медічі та Людовіка XIII і таким чином знайшла собі сильних покровителів. Її запросили приєднатися до салону королеви Марго і вона отримувала регулярну фінансову підтримку.

Де Гурне перекладала французькою Гая Саллюстія, Овідія, Вергілія та Тацита. Вона також написала кілька віршів та займалася адаптацією П'єра де Ронсара. У 1616 р. опублікувала збірку перекладів віршів, в передмові яких заперечила висловлювання Малерба про те, що французьку мову необхідно очистити. Де Гурне звинуватили в тому, що її погляди застаріли, а вона сама стара діва. У відповідь на критику де Гурне опублікувала «Рівність чоловіків і жінок», яку присвятила королеві Франції Анні Австрійській.

У книзі «Le Promenoir de M. de Montaigne qui traite de l'amour dans l'œuvre de Plutarque», опублікованій в 1626, вона досліджує проблему небезпек, з якими стикаються жінки, коли стають залежними від чоловіків. Завдяки невеликій пенсії, яку їй платив кардинал Рішельє, вона змогла опублікувати останню редакцію есе Монтеня у 1635 році.

Марі де Гурне померла в 1645 році, у віці 79 років, і була похована в Сент-Есташі.

Погляд на жіночу освіту

Аргументи де Гурне на захист жіночого права на освіту мають релігійний характер. Марі була католичкою та противницею протестантизму. Вона захищала жіноче право на освіту у двох своїх роботах: Égalité des Hommes et des Femmes (Рівність чоловіків і жінок) 1622 року і Grief des Dames (Горе дам) 1626-го. Де Гурне писала, що чоловіки і жінки рівні тому, що «Бог дарував їм той самий світ і одну й ту саму честь». Вона також писала, звертаючись до своїх читачів і читачок: «Щасливий ти, читачу, якщо не належиш до тієї статі, для якої заборонено все добре».

Структура «Рівності чоловіків і жінок» аналогічна тій, що використовувала у своїх роботах Христина Пізанська, і починається з розповіді про великих жінок минулого як ілюстрації жіночої здатності до навчання. Де Гурне підкреслювала рівність чоловіків та жінок і не міркувала на тему переваги одних над іншими. Однак вона говорила, що немає нічого дивного в тому, що жінки сприймалися суспільством як неосвічені, некомпетентні та зацікавлені лише своїми тілами з огляду на те, що вони майже не отримували освіти. Гурне стверджувала, що якщо дати жінкам такі ж можливості, привілеї та освіту, які є у чоловіків, жінки стануть рівними чоловікам у своїх досягненнях.

У «Горі дам» де Гурне нарікала на те, що жінки не можуть володіти власністю, бути вільними та мати доступ до державних посад. Вона стверджувала, що освічені жінки мають право бути почутими так само, як і освічені чоловіки. Як і Декарт, де Гурне відділяла розум від тіла і стверджувала, що жіночий розум так само сильний, як і чоловічий.

Бібліографія

  • Les advis ou Les présens de la demoiselle de Gournay ; T. Du Bray, 1634 Lire en ligne [ 10 травня 2019 у Wayback Machine.] sur Gallica
  • 1588 : un sonnet et une ode dans les « Regrets funèbres sur la mort d'Aymée ». In Œuvres de Pierre de Brach (Le Tombeau d'Aymée)
  • 1594 : Le Proumenoir de Monsieur de Montaigne
  • 1595 : Préface sur les Essais de Michel, seigneur de Montaigne Lire en ligne [ 9 грудня 2021 у Wayback Machine.] sur gallica, в Les Essais de Michel Seigneur de Montaigne
  • 1595 : hommage en prose en Jean de Sponde, dans Response du Feu Sieur de Sponde…
  • 1598 : Preface sur les Essais de Michel, seigneur de Montaigne, в Les Essais de Michel Seigneur de Montaigne
  • 1608 : Bienvenue de Monseigneur le duc d'Anjou
  • 1610 : Adieu de l'Ame du Roy de France et de Navarre Henry le Grand, avec la Défense des Peres Jesuites
  • 1619 : Versions de quelques pièces de Virgile, Tacite, Salluste, avec l'Institution de Monseigneur, frere unique du Roy (comprend également un « traicté sur la Poësie »).
  • 1620 : Eschantillons de Virgile
  • 1620 : deux poèmes dans Les Muses en deuil
  • 1621 : Traductions. Partie du Quatriesme de l'Eneide, avec une oraison de Tacite, et une de Saluste
  • 1622 : Égalité des Hommes et des Femmes
  • 1624 : Remerciement, au Roy
  • 1626 : L'ombre de la Damoiselle de Gournay – œuvre composée de mélanges – L'homme est l'ombre d'un songe & son œuvre est son ombre qui comprend
  • 1628 : trois poèmes, in Recueil de plusieurs inscriptions proposées pour remplir les Tables d'attente estans sous les statues du Roy Charles VII et de la Pucelle d'Orléans. . .
  • 1634 : Les Advis, ou les Presens de la Demoiselle de Gournay (ajoute à L'Ombre : Discours sur ce livre à Sophrosine, Oraison du Roy à S. Louys durante le siège de Rhé, Première delivrance de Casal, De la temerité et la traduction du VIe livre de l'Énéide).
  • 1635 : un poème, in Le Sacrifice des Muses
  • 1635 : un poème, in Le Parnasse royal
  • 1641 : réédition des Advis
  • 1642 : deux épigrammes, in le Jardin des Muses
  • 1644 : une épigramme, in l'Approbation du Parnasse qui précède Les Chevilles de Me Adam Menuisier de Nevers

Література

  • Dezon-Jones Elyane, Marie de Gournay. Fragments d'un discours féminin, Paris, José Corti, 1988.
  • Fogel Michèle, Marie de Gournay, itinéraires d'une femme savante, Paris, Fayard, 2004.
  • Шифф, Маріо (1910). La Fille d'Alliance de Montaigne, Marie de Gournay [ 1 квітня 2018 у Wayback Machine.]
  • Le s historiettes de Tallemant des Réaux, t. II, с. 124-128, Париж, 1834.
  • Œuvres complètes réalisées par J.-C. Arnould, E. Berriot-Salvadore, M.-C. Bichard-Thomine, C. Blum, AL Franchetti, V. Worth-Stylianou, Paris, Honoré Champion, 2002.
  • Égalité des hommes et des femmes, suivi de Grief des Dames, édition établie par Claude Pinganaud et présentée par Séverine Auffret, Paris, Arléa, 2008.
  • Beaulieu JP, Fournier H. "Pratiques Dialogiques et réécriture dans l'oeuvre de Marie de Gournay", Neophilologus, volume 82, number 3 (1998), 357-367, DOI:10.1023/A:100
  • Noiset Marie-Thérèse, "Marie de Gournay et le caprice des siècles", Études françaises, vol. 29, n ° 3, 1993, p. 193-205. Texte intégral .
  • Dezon-Jones Elyane, "Marie de Gournay" в Записах по Pre-Revolutionary French Women, Anne R. Larsen, Colette H. Winn, New York, Garland, 1999, 237-42.
  • Фріман Рінг, Лінн Венді, «На її власний стиль»: Марі де Гурне і вигадування персони письменника, 2007. texte intégral [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] .
  • Frelick Nancy, "(Re)Fashoning Marie de Gournay" in La Femme au XVII e siècle. Actes du colloque de Vancouver. University of British Columbia. 5-7 жовтня 2000 édités par Richard G. Hodgson, Tübingen, Gunter Narr, 2002. https://books.google.com/books?id=UY8ONbC9l9ECpg=PP1 extrais.
  • Venesoen Constant, "Mademoiselle de Gournay" в Études sur la Littérature féminine du XVII siècle ,Birmingham, Summa, 1990,p. 13-42 Texte intégral [ 6 грудня 2021 у Wayback Machine.]
  • Maryanne Cline Horowitz, "Marie de Gournay, Editor of Essais of Michel de Montaigne : A Case-Study in Mentor-Protegee Friendship", The Sixteenth Century Journal, vol. 17, n°3, autumn, 1986, p. 271-284 [ 6 грудня 2021 у Wayback Machine.] .
  • Poudérou Robert, Parce que c'était lui, parce que c'était moi, pièce de théâtre parue en 1992 mettant en scène Michel de Montaigne, Marie de Gournay et Françoise de La Chassaigne .
  • Jean-Claude Idée, Parce que c'était lui, pièce de théâtre parue en 2014 dans les Cahiers des Universités Populaires du Théâtre et jouée au Théâtre Montparnasse, à Paris.
  • Marie de Gournay, "Escritos sobre la igualdad en defensa de las mujeres" M. Cabré i Pairet & E. Rubio Hernández (Eds. ) Spanish translation M. Cabré i Pairet, E. Rubio Hernández & E. Teixidor Aránegui. Madrid

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. FemBio database
    d:Track:Q61356138
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118964968 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mari de Gurne fr Marie de Gournay 6 zhovtnya 1565 Parizh 13 lipnya 1645 tam zhe francuzka feministska pismennicya perekladachka i filosof Vistupala za dostup zhinok do osviti Do yiyi robit vhodyat taki tvori yak Rivnist cholovikiv i zhinok 1622 i Gore dam Les femmes et Grief des dames 1626 Takozh vidredaguvala ta vipustila zbirku eseyistiki Mishelya de Montenya pislya jogo smerti Stala pershoyu zhinkoyu u Franciyi yaka zrobila vnesok u literaturoznavchu kritiku Mari de Gurnefr Marie de GournayPsevdo Damoiselle de G 1 i Fille d alliance de Monsieur de Montaigne 1 Narodilasya 6 zhovtnya 1565 1565 10 06 2 3 Parizh Korolivstvo Franciya 4 Pomerla 13 lipnya 1645 1645 07 13 2 3 79 rokiv Parizh Korolivstvo Franciya 4 Pohovannya Cerkva Sent EstashKrayina FranciyaDiyalnist perekladachka filosof pismennicya alhimik eseyistka poetesaGaluz esejZnannya mov francuzka 2 5 Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodilasya v Parizhi v 1565 v sim yi Gijoma Le Zharsa feodala i skarbnika korolya Genriha III Pislya smerti batka v 1577 sim ya pereyihala v Gurne Syur Arond Mari bula samouchkoyu Vona samostijno vivchala gumanitarni nauki ta latinu Pid chas zanyat vidkrila dlya sebe Mishelya de Montenya U 1588 roci poznajomilasya z nim osobisto voni vipadkovo zustrilisya v Parizhi pislya chogo Monten nazvav de Gurne prijomnoyu dochkoyu De Gurne opublikuvala pershu knigu v 1594 roci ce bula Progulyanka mese de Montenya Le Proumenoir de Monsieur de Montaigne U 1591 roci pislya smerti materi pereyihala do Parizha zalishivshi simejnij mayetok svoyim bratam yaki piznishe budut zmusheni prodati jogo U 1592 roci pislya smerti Montenya jogo druzhina peredala de Gurne kopiyi ese cholovika V 1595 de Gurne opublikuvala pershu redakciyu jogo ese Vona vlashtuvalas u Parizhi zbirayuchis zaroblyati na zhittya pismenstvom U 1608 roci napisala stattyu v yakij rozmirkovuvala na temu vihovannya ditej yaka bula dobre sprijnyata Odnak nastupna yiyi robota Adieu de l Ame du Roy de France et de Navarre viklikala skandal tomu sho v nij de Gurne zahishala yezuyitiv yakih pidozryuvali u zmovi proti Genriha IV U Parizhi de Gurne poznajomilasya z Yustom Lipsiyem yakij predstaviv yiyi Yevropi yak pismennicyu Mari de Gurne pisala dlya korolevi Margo Genriha IV Mariyi Medichi ta Lyudovika XIII i takim chinom znajshla sobi silnih pokroviteliv Yiyi zaprosili priyednatisya do salonu korolevi Margo i vona otrimuvala regulyarnu finansovu pidtrimku De Gurne perekladala francuzkoyu Gaya Sallyustiya Ovidiya Vergiliya ta Tacita Vona takozh napisala kilka virshiv ta zajmalasya adaptaciyeyu P yera de Ronsara U 1616 r opublikuvala zbirku perekladiv virshiv v peredmovi yakih zaperechila vislovlyuvannya Malerba pro te sho francuzku movu neobhidno ochistiti De Gurne zvinuvatili v tomu sho yiyi poglyadi zastarili a vona sama stara diva U vidpovid na kritiku de Gurne opublikuvala Rivnist cholovikiv i zhinok yaku prisvyatila korolevi Franciyi Anni Avstrijskij U knizi Le Promenoir de M de Montaigne qui traite de l amour dans l œuvre de Plutarque opublikovanij v 1626 vona doslidzhuye problemu nebezpek z yakimi stikayutsya zhinki koli stayut zalezhnimi vid cholovikiv Zavdyaki nevelikij pensiyi yaku yij plativ kardinal Rishelye vona zmogla opublikuvati ostannyu redakciyu ese Montenya u 1635 roci Mari de Gurne pomerla v 1645 roci u vici 79 rokiv i bula pohovana v Sent Estashi Poglyad na zhinochu osvituArgumenti de Gurne na zahist zhinochogo prava na osvitu mayut religijnij harakter Mari bula katolichkoyu ta protivniceyu protestantizmu Vona zahishala zhinoche pravo na osvitu u dvoh svoyih robotah Egalite des Hommes et des Femmes Rivnist cholovikiv i zhinok 1622 roku i Grief des Dames Gore dam 1626 go De Gurne pisala sho choloviki i zhinki rivni tomu sho Bog daruvav yim toj samij svit i odnu j tu samu chest Vona takozh pisala zvertayuchis do svoyih chitachiv i chitachok Shaslivij ti chitachu yaksho ne nalezhish do tiyeyi stati dlya yakoyi zaboroneno vse dobre Struktura Rivnosti cholovikiv i zhinok analogichna tij sho vikoristovuvala u svoyih robotah Hristina Pizanska i pochinayetsya z rozpovidi pro velikih zhinok minulogo yak ilyustraciyi zhinochoyi zdatnosti do navchannya De Gurne pidkreslyuvala rivnist cholovikiv ta zhinok i ne mirkuvala na temu perevagi odnih nad inshimi Odnak vona govorila sho nemaye nichogo divnogo v tomu sho zhinki sprijmalisya suspilstvom yak neosvicheni nekompetentni ta zacikavleni lishe svoyimi tilami z oglyadu na te sho voni majzhe ne otrimuvali osviti Gurne stverdzhuvala sho yaksho dati zhinkam taki zh mozhlivosti privileyi ta osvitu yaki ye u cholovikiv zhinki stanut rivnimi cholovikam u svoyih dosyagnennyah U Gori dam de Gurne narikala na te sho zhinki ne mozhut voloditi vlasnistyu buti vilnimi ta mati dostup do derzhavnih posad Vona stverdzhuvala sho osvicheni zhinki mayut pravo buti pochutimi tak samo yak i osvicheni choloviki Yak i Dekart de Gurne viddilyala rozum vid tila i stverdzhuvala sho zhinochij rozum tak samo silnij yak i cholovichij BibliografiyaLes advis ou Les presens de la demoiselle de Gournay T Du Bray 1634 Lire en ligne 10 travnya 2019 u Wayback Machine sur Gallica 1588 un sonnet et une ode dans les Regrets funebres sur la mort d Aymee In Œuvres de Pierre de Brach Le Tombeau d Aymee 1594 Le Proumenoir de Monsieur de Montaigne 1595 Preface sur les Essais de Michel seigneur de Montaigne Lire en ligne 9 grudnya 2021 u Wayback Machine sur gallica v Les Essais de Michel Seigneur de Montaigne 1595 hommage en prose en Jean de Sponde dans Response du Feu Sieur de Sponde 1598 Preface sur les Essais de Michel seigneur de Montaigne v Les Essais de Michel Seigneur de Montaigne 1608 Bienvenue de Monseigneur le duc d Anjou 1610 Adieu de l Ame du Roy de France et de Navarre Henry le Grand avec la Defense des Peres Jesuites 1619 Versions de quelques pieces de Virgile Tacite Salluste avec l Institution de Monseigneur frere unique du Roy comprend egalement un traicte sur la Poesie 1620 Eschantillons de Virgile 1620 deux poemes dans Les Muses en deuil 1621 Traductions Partie du Quatriesme de l Eneide avec une oraison de Tacite et une de Saluste 1622 Egalite des Hommes et des Femmes 1624 Remerciement au Roy 1626 L ombre de la Damoiselle de Gournay œuvre composee de melanges L homme est l ombre d un songe amp son œuvre est son ombre qui comprend 1628 trois poemes in Recueil de plusieurs inscriptions proposees pour remplir les Tables d attente estans sous les statues du Roy Charles VII et de la Pucelle d Orleans 1634 Les Advis ou les Presens de la Demoiselle de Gournay ajoute a L Ombre Discours sur ce livre a Sophrosine Oraison du Roy a S Louys durante le siege de Rhe Premiere delivrance de Casal De la temerite et la traduction du VIe livre de l Eneide 1635 un poeme in Le Sacrifice des Muses 1635 un poeme in Le Parnasse royal 1641 reedition des Advis 1642 deux epigrammes in le Jardin des Muses 1644 une epigramme in l Approbation du Parnasse qui precede Les Chevilles de Me Adam Menuisier de NeversLiteraturaDezon Jones Elyane Marie de Gournay Fragments d un discours feminin Paris Jose Corti 1988 Fogel Michele Marie de Gournay itineraires d une femme savante Paris Fayard 2004 Shiff Mario 1910 La Fille d Alliance de Montaigne Marie de Gournay 1 kvitnya 2018 u Wayback Machine Le s historiettes de Tallemant des Reaux t II s 124 128 Parizh 1834 Œuvres completes realisees par J C Arnould E Berriot Salvadore M C Bichard Thomine C Blum AL Franchetti V Worth Stylianou Paris Honore Champion 2002 Egalite des hommes et des femmes suivi de Grief des Dames edition etablie par Claude Pinganaud et presentee par Severine Auffret Paris Arlea 2008 Beaulieu JP Fournier H Pratiques Dialogiques et reecriture dans l oeuvre de Marie de Gournay Neophilologus volume 82 number 3 1998 357 367 DOI 10 1023 A 100 Noiset Marie Therese Marie de Gournay et le caprice des siecles Etudes francaises vol 29 n 3 1993 p 193 205 Texte integral Dezon Jones Elyane Marie de Gournay v Zapisah po Pre Revolutionary French Women Anne R Larsen Colette H Winn New York Garland 1999 237 42 Friman Ring Linn Vendi Na yiyi vlasnij stil Mari de Gurne i vigaduvannya personi pismennika 2007 texte integral 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Frelick Nancy Re Fashoning Marie de Gournay in La Femme au XVII e siecle Actes du colloque de Vancouver University of British Columbia 5 7 zhovtnya 2000 edites par Richard G Hodgson Tubingen Gunter Narr 2002 https books google com books id UY8ONbC9l9ECpg PP1 extrais Venesoen Constant Mademoiselle de Gournay v Etudes sur la Litterature feminine du XVII siecle Birmingham Summa 1990 p 13 42 Texte integral 6 grudnya 2021 u Wayback Machine Maryanne Cline Horowitz Marie de Gournay Editor of Essais of Michel de Montaigne A Case Study in Mentor Protegee Friendship The Sixteenth Century Journal vol 17 n 3 autumn 1986 p 271 284 6 grudnya 2021 u Wayback Machine Pouderou Robert Parce que c etait lui parce que c etait moi piece de theatre parue en 1992 mettant en scene Michel de Montaigne Marie de Gournay et Francoise de La Chassaigne Jean Claude Idee Parce que c etait lui piece de theatre parue en 2014 dans les Cahiers des Universites Populaires du Theatre et jouee au Theatre Montparnasse a Paris Marie de Gournay Escritos sobre la igualdad en defensa de las mujeres M Cabre i Pairet amp E Rubio Hernandez Eds Spanish translation M Cabre i Pairet E Rubio Hernandez amp E Teixidor Aranegui MadridPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 FemBio database d Track Q61356138 Deutsche Nationalbibliothek Record 118964968 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 CONOR Sl d Track Q16744133

Дата публікації:
Топ