Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мартінус Віллем Беєрінк англ Martinus Willem Beijerinck 16 березня 1851 Амстердам 1 січня 1931 Горссел нідерландський мі

Мартінус Віллем Беєрінк

Мартінус Віллем Беєрінк

Мартінус Віллем Беєрінк (англ. Martinus Willem Beijerinck; 16 березня 1851, Амстердам — 1 січня 1931, Горссел) — нідерландський мікробіолог та ботанік.

Мартінус Віллем Беєрінк
Martinus Willem Beijerinck
нід. Martinus Willem Beijerinck
image
Народився 16 березня 1851(1851-03-16)[1][2][…]
Амстердам, Нідерланди
Помер 1 січня 1931(1931-01-01)[1][4][…] (79 років)
Горссел
Місце проживання image Нідерланди
Країна image Нідерланди
Діяльність ентомолог, біолог, мікробіолог, професор, вірусолог, ботанік, викладач університету
Alma mater Лейденський університет
Галузь Мікробіологія, ботаніка
Заклад Делфтський технічний університет
Відомі учні d
Членство Лондонське королівське товариство
Академія наук СРСР
Нідерландська королівська академія наук
Російська академія наук
Нагороди Медаль Левенгука
image Мартінус Віллем Беєрінк у Вікісховищі
Beij. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Мартінус Віллем Беєрінк.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Він навчався у Лейденському університеті, згодом працював викладачем мікробіології в аграрній школі у Вагенінгені (зараз ), а згодом у політехнічній вищій школі в Делфті (зараз Делфтський технічний університет), де став одним з засновників Делфтської школи мікробіологів.

Беєрінк знаний завдяки відкриттю симбіотичних діазотрофів (азотфіксуючих бактерій) (1888 рік), вільноживучих аеробних азотфіксуючих бактерій роду Azotobacter (1901 рік), сульфатредукуючих бактерій , також він розробив метод культур накопичення, вивчав ґрунтову мікробіологію та зв'язок мікроорганізмів із родючістю ґрунтів, був одним із засновників (разом з С. М. Виноградським) екологічної мікробіології.

Також він був одним із засновників вірусології, у 1898 році він виявив віруси шляхом мікрофільтрації заражених вірусом тютюнової мозаїки тканин рослин та показав, що інфекційний агент менший від бактерій та проходить через пори фільтру. Він першим використав термін «вірус», хоча і вважав, що вірус є рідкою хімічною сполукою — цю теорію спростував пізніше Венделл Стенлі.

Наукова кар'єра

Його вважають одним із засновників вірусології. 1898 року він опублікував результати експериментів з фільтрацією, які продемонстрували, що спричинена інфекційним агентом, меншим за бактерію.

Його результати відповідали аналогічним спостереженням Дмитра Івановського в 1892 році. Подібно Івановському до нього та Адольфу Майєру, попереднику у Вагенінгені, Беєрінк не міг культивувати фільтруваний інфекційний агент; однак він зробив висновок, що агент може розмножуватися і розмножуватися в живих рослинах. Він назвав новий збудник вірусом, щоб вказати на його небактеріальну природу. Беєрінк стверджував, що вірус був дещо рідким за своєю природою, називаючи його «contagium vivum fluidum» (заразна жива рідина). Тільки перші кристали вірусу тютюнової мозаїки (ВТМ), отримані Венделлом Стенлі в 1935 році, перші електронні мікрофотографії ВТМ, зроблені в 1939 році, і перший рентгенівський кристалографічний аналіз ВТМ, проведений в 1941 році, довели, що вірус є частинками..

Фіксація азоту, процес, за допомогою якого двоатомний газоподібний азот перетворюється на іони амонію і стає доступним для рослин, також досліджувався Беєрінком. Бактерії здійснюють азотфіксацію, оселяючись всередині кореневих бульб деяких рослин (бобових). На додаток до відкриття біохімічної реакції, життєво важливої ​​для родючості ґрунту та сільського господарства, Беєрінк показав цей архетиповий приклад симбіозу між рослинами та бактеріями.

Беєрінк відкрив феномен бактеріального сульфатредукції, форму анаеробного дихання. Він дізнався, що бактерії можуть використовувати сульфат як кінцевий акцептор електронів замість кисню. Це відкриття справило важливий вплив на наше сучасне розуміння біогеохімічних циклів. Spirillum desulfuricans, тепер знаний як Desulfovibrio desulfuricans, перша відома сульфатредукуючу бактерію, виділив та описав Беєрінк.

Беєрінк винайшов культуру збагачення, фундаментальний метод вивчення мікробів з навколишнього середовища. Йому часто невірно приписують ідею мікробної екології про те, що «все є скрізь, але середовище вибирає», про що заявив Лоренс Баас Бекінг.

Наукова література

Beijerinck, M. W. (1898). "Über ein Contagium vivum fluidum als Ursache der Fleckenkrankheit der Tabaksblätter". Verhandelingen der Koninklijke akademie van Wetenschappen te Amsterdam 65: 1–22.

Примітки

  1. http://sdei.senckenberg.de/biographies/information.php?id=2005
  2. Martinus Willem Beijerinck — 2009.
    d:Track:Q1868372
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. IPNI,  Beij.
  6. Lerner, K.L.; B.M. Lerner (2002). Martinus Willem Beijerinck from World of Microbiology and Immunology. Florence, KY: Thomas Gage Publishing. ISBN . Beijerinck asserted that the virus was liquid, but this theory was later disproved by Wendell Stanley, who demonstrated the particulate nature of viruses. Beijerinck, nevertheless, set the stage for twentieth-century virologists to uncover the secrets of viral pathogens now known to cause a wide range of plant and animal (including human) diseases

Посилання

  • (англ.)
  • image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мартінус Віллем Беєрінк



image Це незавершена стаття про біолога.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Martinus Villem Beyerink angl Martinus Willem Beijerinck 16 bereznya 1851 Amsterdam 1 sichnya 1931 Gorssel niderlandskij mikrobiolog ta botanik Martinus Villem Beyerink Martinus Willem Beijerincknid Martinus Willem BeijerinckNarodivsya 16 bereznya 1851 1851 03 16 1 2 Amsterdam NiderlandiPomer 1 sichnya 1931 1931 01 01 1 4 79 rokiv GorsselMisce prozhivannya NiderlandiKrayina NiderlandiDiyalnist entomolog biolog mikrobiolog profesor virusolog botanik vikladach universitetuAlma mater Lejdenskij universitetGaluz Mikrobiologiya botanikaZaklad Delftskij tehnichnij universitetVidomi uchni dChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Akademiya nauk SRSR Niderlandska korolivska akademiya nauk Rosijska akademiya naukNagorodi Medal Levenguka Martinus Villem Beyerink u Vikishovishi Beij ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Martinus Villem Beyerink Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI Vin navchavsya u Lejdenskomu universiteti zgodom pracyuvav vikladachem mikrobiologiyi v agrarnij shkoli u Vageningeni zaraz a zgodom u politehnichnij vishij shkoli v Delfti zaraz Delftskij tehnichnij universitet de stav odnim z zasnovnikiv Delftskoyi shkoli mikrobiologiv Beyerink znanij zavdyaki vidkrittyu simbiotichnih diazotrofiv azotfiksuyuchih bakterij 1888 rik vilnozhivuchih aerobnih azotfiksuyuchih bakterij rodu Azotobacter 1901 rik sulfatredukuyuchih bakterij takozh vin rozrobiv metod kultur nakopichennya vivchav gruntovu mikrobiologiyu ta zv yazok mikroorganizmiv iz rodyuchistyu gruntiv buv odnim iz zasnovnikiv razom z S M Vinogradskim ekologichnoyi mikrobiologiyi Takozh vin buv odnim iz zasnovnikiv virusologiyi u 1898 roci vin viyaviv virusi shlyahom mikrofiltraciyi zarazhenih virusom tyutyunovoyi mozayiki tkanin roslin ta pokazav sho infekcijnij agent menshij vid bakterij ta prohodit cherez pori filtru Vin pershim vikoristav termin virus hocha i vvazhav sho virus ye ridkoyu himichnoyu spolukoyu cyu teoriyu sprostuvav piznishe Vendell Stenli Naukova kar yera Jogo vvazhayut odnim iz zasnovnikiv virusologiyi 1898 roku vin opublikuvav rezultati eksperimentiv z filtraciyeyu yaki prodemonstruvali sho sprichinena infekcijnim agentom menshim za bakteriyu Jogo rezultati vidpovidali analogichnim sposterezhennyam Dmitra Ivanovskogo v 1892 roci Podibno Ivanovskomu do nogo ta Adolfu Majyeru poperedniku u Vageningeni Beyerink ne mig kultivuvati filtruvanij infekcijnij agent odnak vin zrobiv visnovok sho agent mozhe rozmnozhuvatisya i rozmnozhuvatisya v zhivih roslinah Vin nazvav novij zbudnik virusom shob vkazati na jogo nebakterialnu prirodu Beyerink stverdzhuvav sho virus buv desho ridkim za svoyeyu prirodoyu nazivayuchi jogo contagium vivum fluidum zarazna zhiva ridina Tilki pershi kristali virusu tyutyunovoyi mozayiki VTM otrimani Vendellom Stenli v 1935 roci pershi elektronni mikrofotografiyi VTM zrobleni v 1939 roci i pershij rentgenivskij kristalografichnij analiz VTM provedenij v 1941 roci doveli sho virus ye chastinkami Fiksaciya azotu proces za dopomogoyu yakogo dvoatomnij gazopodibnij azot peretvoryuyetsya na ioni amoniyu i staye dostupnim dlya roslin takozh doslidzhuvavsya Beyerinkom Bakteriyi zdijsnyuyut azotfiksaciyu oselyayuchis vseredini korenevih bulb deyakih roslin bobovih Na dodatok do vidkrittya biohimichnoyi reakciyi zhittyevo vazhlivoyi dlya rodyuchosti gruntu ta silskogo gospodarstva Beyerink pokazav cej arhetipovij priklad simbiozu mizh roslinami ta bakteriyami Beyerink vidkriv fenomen bakterialnogo sulfatredukciyi formu anaerobnogo dihannya Vin diznavsya sho bakteriyi mozhut vikoristovuvati sulfat yak kincevij akceptor elektroniv zamist kisnyu Ce vidkrittya spravilo vazhlivij vpliv na nashe suchasne rozuminnya biogeohimichnih cikliv Spirillum desulfuricans teper znanij yak Desulfovibrio desulfuricans persha vidoma sulfatredukuyuchu bakteriyu vidiliv ta opisav Beyerink Beyerink vinajshov kulturu zbagachennya fundamentalnij metod vivchennya mikrobiv z navkolishnogo seredovisha Jomu chasto nevirno pripisuyut ideyu mikrobnoyi ekologiyi pro te sho vse ye skriz ale seredovishe vibiraye pro sho zayaviv Lorens Baas Beking Naukova literatura Beijerinck M W 1898 Uber ein Contagium vivum fluidum als Ursache der Fleckenkrankheit der Tabaksblatter Verhandelingen der Koninklijke akademie van Wetenschappen te Amsterdam 65 1 22 Primitkihttp sdei senckenberg de biographies information php id 2005 Martinus Willem Beijerinck 2009 d Track Q1868372 SNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 IPNI Beij Lerner K L B M Lerner 2002 Martinus Willem Beijerinck from World of Microbiology and Immunology Florence KY Thomas Gage Publishing ISBN 0787665401 Beijerinck asserted that the virus was liquid but this theory was later disproved by Wendell Stanley who demonstrated the particulate nature of viruses Beijerinck nevertheless set the stage for twentieth century virologists to uncover the secrets of viral pathogens now known to cause a wide range of plant and animal including human diseasesPosilannya angl Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Martinus Villem Beyerink Ce nezavershena stattya pro biologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ