Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мáртінас Кýкта, іноді Мáртин Кýхта (лит. Martynas Kukta, біл. Марцін Кухта; 1 лютого 1875, [lt], Вількомирський повіт, Ковенська губернія, Російська імперія — 23 червня 1956, Каунас, Литовська РСР, СРСР) — друкар та видавець, випускав книги литовською, білоруською, польською і російською мовою. Брат [lt].
| Мартінас Кукта (Кухта) | |
|---|---|
| лит. Martynas Kukta | |
 | |
| Народився | 1 лютого 1875 , Вількомирський повіт, Ковенська губернія, Російська імперія |
| Помер | 23 червня 1956 (81 рік) Каунас, Литовська РСР, СРСР |
| Поховання | Петрашунський цвинтар |
| Громадянство |  Російська імперія →  СРСР |
| Національність | литовець |
| Діяльність | підприємець |
| Галузь | друкарство[1] і видавнича справа[1] |
| Відомий завдяки | видавець |
| Знання мов | білоруська[1], литовська[1], польська[1] і російська[1] |
| |
Життєпис
Дитинство і навчання
Походив із багатодітної селянської родини. Навчився читати ще в дитинстві. 1888 року переїхав до Вільнюса, де здобув початкову освіту у чотирирічній церковнопарафіяльній школі. 1890 року у друкарні [ru] склав вступний іспит та став учнем друкаря. Через десять років був підвищений до молодшого друкаря та переведений до Віленської губернської друкарні, проте звідти незабаром переїхав до Санкт-Петербурга, де був мобілізований до Російської імператорської армії. У столиці вчився працювати при військових друкарнях збирачем листів та метранпажем.
Діяльність до 1914 року
Після скасування заборони литовського друку латинським шрифтом повернувся до Вільнюса і допоміг Петрасу Вілейшису заснувати друкарню. Тут була започаткована перша ліберальна литовська щоденна газета [ru] (укр. «Віленські вісті»). Кукта очолював її випуск з 1904 по 1906 рік.
У березні 1906 року відкрив [lt] з дозволом видавати книги та періодику всіма європейськими мовами. Для друку були закуплені шрифти майстерень [ru] та Ольгербранда загальною вагою понад 300 пудів. Кількість працівників у друкарні у різні роки змінювалась від 15 до 21. Спочатку друкарня розташовувалась за адресою вул. Дворцова, 4 (зараз — [ru]), а у травні 1911 року її було перенесено на вулицю Татарську, 20 (зараз — [ru]). До Першої світової війни була найбільшою в Литві.
10 листопада 1906 р. у друкарні вийшов перший номер газети «Наша Нива». Редакція не могла вчасно розрахуватися за друк та замовляла 5-6 випусків одразу, тому для продовження виготовлення власником було видано довгострокову позику. Набір газет обома шрифтами коштував 45 рублів. Коли борг редакції сягав 300 рублів, Кухта погрожував припинити друк, проте ніколи цього не робив, оскільки був прихильником білоруського культурного руху. Співробітники друкарні допомагали ховати конфісковані номери від цензури. Наприкінці 1907 року друкарню було зачинено на два тижні через обвинувачення у друці забороненої літератури (а саме провокаційних віршів дружини Степонаса Кайриса Алоїзи Пашкевич).
Кухта продовжував видавати твори білоруських митців (Францішека Богушевича, Якуба Коласа, Констанції Буйло та інших), календарі, збірки «Нашої Ниви», фольклорні видання, книги для медиків, перекладну літературу. Серед видань були і заборонені цензурою (наприклад, «Скрыпка беларуская»).
1914 року тиражем 2000 примірників у друкарні вийшла єдина прижиттєва збірка Максима Богдановича, «Вінок». Проте на обкладинці зазначено 1913 як рік друку, адже через нестачу коштів рукопис пролежав у шафі майже 6 місяців. На знак вдячності Богданович пише:
 | Ў краіне сьветлай, дзе я ўміраю У белым доме ля сіняй бухты Я не самотны, я кнігу маю З друкарні пана Марціна Кухты. |  |
Це були останні рядки поета, написані в Ялті навесні 1917 року.
До Першої світової війни друкарня Кухти видала литовською мовою понад 300 книг і брошур, а також періодичні видання, такі як: газети [en] (укр. «Новини Литви»), [ru] (укр. «Надія») [lt] (укр. «Фермер»), журнали «Garsas» (укр. «Звук»), [lt] (укр. «Литовський пасічник»), видання спілки [lt] (укр. «Литовський народ»). Також було випущено декілька видань польською та російською мовою.
Перша світова війна
Перша світова війна не перервала діяльності друкарні. Тут продовжували виходити «Наша Нива» (до серпня 1915 р.), «Lietuvos aidas», публікувалося звернення [be] «До громадян Білорусі» . Під час німецької окупації Вільнюса тут друкували газету «Гоман». У 1917 році з нагоди 400-річчя від дня виходу першої книги Франциска Скорини друкарня випустила спеціальну листівку.
Кухта неодноразово зазнавав переслідувань. За наполяганням Петраса Клімаса Кукта першим відтворив у 1918 році Акт незалежності Литви. Документ було розміщено на першій шпальті чергового випуску «Lietuvos aidas». Вже 19 лютого газету читали по всій Литві. Коли про це дізналася влада, німецькі солдати здійснили погром на друкарню та на кілька днів помістили Кукту під варту.
Міжвоєнний період. Окупація польськими військами
У середині 1918 року видано «Білоруську граматику для шкіл» Броніслава Тарашкевича та часопис [be]. Того ж року у друкарні почали випускати литовські поштові марки.
Уряд Литви у 1919 році викупив друкарню для офіційного видання «Литва». Друкарня у Вільнюсі була реорганізована власником та його новими однодумцями та перейменована на «Švyturys» (укр. «Маяк»).
У новій установі виходили білоруські видання, такі як: збірка «З чаго ліха на сьвеце: беларускія казкі» (укр. "Звідки лихо у світі: білоруські казки; 1919), «Элемэнтарная альгебра» [ru] у 2 частинах для шкіл («Елементарна алгебра»; 1921—1922), перший номер часопису [be], 6 випусків газети [be].
У 1924 році друкарня переїхала до Каунаса. Після банкрутства «Маяка» активи у 1928–1929 рр. перейшли до новоствореного товариства-союзу з державною установою, змінивши назву на «Spindulys» (укр. «Промінь»). Більша частина інвестицій нової фірми належала Міністерству фінансів, тому «Промінь» став сучасною друкарнею з палітурною майстернею, повністю обладнаною для виконання будь-яких замовлень.
Припинення друкарської діяльності. Останні роки життя
Мартінас Кухта продовжував видавати книги та календарі до 1934 року. На той час він мав дві плоскодрукарські машинки та інше обладнання для 7-12 робітників. У другій половині 1930-х років друкарня збанкрутувала через надмірну довіру власника до колег по бізнесу та обтяжливого зобов'язання повернути велику позику.
Полишивши друкарську справу з 1935 року, видавець кілька років працював в архіві Литовського сільськогосподарського банку. Це врятувало Кукту від репресій у 1940 році після встановлення окупаційної радянської влади в Литві.
Після війни друкар працював писарем у Каунаській музичній школі. Він жив за рахунок продажу власної колекції картин (переважно російських художників). Помер 26 червня 1956 року, похований на Петрашунському цвинтарі в Каунасі.
Вшанування пам'яті
У 2003 році один із засновників вільнюської білоруської громадської організації [be] (укр. «Друг») Валентин Стех знайшов поблизу Каунаса онука Мартінаса Кухти, сина дочки друкаря Эдмундаса Манставічуса (укр. Едмундас Манставічус). Білоруська журналістка [be] запросила його взяти участь в одній із програм білоруською мовою на литовському національному телебаченні «Віленскі сшытак» (укр. «Віленський зошит»).
2005 року у Вільнюсі відкрито меморіальну дошку, присвячену Мартіну Кухті. На відкритті разом з Маставічусом була присутня його донька, правнучка друкаря Лідзя Гінёцене (укр. Лідія Гіньотене). Літературознавець [be] після знайомства з нею опублікував у пресі низку статей про друкаря.
Див. також
Примітки
- Czech National Authority Database
- Anykštėnų biografijų žinynas.Martynas KUKTA. [ 13 березня 2022 у Wayback Machine.](лит.)
- Друкарство у Литві. Стаття з Encyclopedia Lituanica в 6 т. [ 11 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- «З друкарні пана Марціна Кухты»: белорусское слово литовского печатника [ 24 березня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
- Медіатека «Перехрестя культур. Віленський зошит» [ 24 березня 2022 у Wayback Machine.] (лит.)
Посилання
- До 90-річчя «Вінка». Сюжет про перше видання книги у рамках програми «Гостра брама» [ 17 червня 2021 у Wayback Machine.] (біл.)
- «Друкар білоруського слова» — сторінка на сайті ЦНБ НАН Білорусі [ 26 липня 2021 у Wayback Machine.] (біл.)
Література
- Vilius Užtupas. Kuktos spaustuvė [ 24 березня 2022 у Wayback Machine.]. Visuotinė lietuvių enciklopedija, T. XI (Kremacija-Lenzo taisyklė). — Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2007. 207 psl.
- [be]. Кухта Марцін Міхайлавіч // Енциклопедія історії Білорусі. У 6 т. Т. 6. Кн. 2: Усвея — Яшин; Дод./ Редкол.: Г. П. Пашков (гол. ред.) і інш.; Е. Маст.; Е. Жакевіч. — Мн. БелЭн, 2003. — С. 403. — 616 с.: іл. — 10 000 екз. — .
- Užtupas V. Kuktos spaustuvė. Visuotinė lietuvių enciklopedija, T. XI (Kremacija-Lenzo taisyklė). — Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2007. — L. 208.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Martinas Kykta inodi Martin Kyhta lit Martynas Kukta bil Marcin Kuhta 1 lyutogo 1875 lt Vilkomirskij povit Kovenska guberniya Rosijska imperiya 23 chervnya 1956 Kaunas Litovska RSR SRSR drukar ta vidavec vipuskav knigi litovskoyu biloruskoyu polskoyu i rosijskoyu movoyu Brat lt Martinas Kukta Kuhta lit Martynas KuktaNarodivsya1 lyutogo 1875 1875 02 01 Vilkomirskij povit Kovenska guberniya Rosijska imperiyaPomer23 chervnya 1956 1956 06 23 81 rik Kaunas Litovska RSR SRSRPohovannyaPetrashunskij cvintarGromadyanstvoRosijska imperiya SRSRNacionalnistlitovecDiyalnistpidpriyemecGaluzdrukarstvo 1 i vidavnicha sprava 1 Vidomij zavdyakividavecZnannya movbiloruska 1 litovska 1 polska 1 i rosijska 1 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisDitinstvo i navchannya Pohodiv iz bagatoditnoyi selyanskoyi rodini Navchivsya chitati she v ditinstvi 1888 roku pereyihav do Vilnyusa de zdobuv pochatkovu osvitu u chotiririchnij cerkovnoparafiyalnij shkoli 1890 roku u drukarni ru sklav vstupnij ispit ta stav uchnem drukarya Cherez desyat rokiv buv pidvishenij do molodshogo drukarya ta perevedenij do Vilenskoyi gubernskoyi drukarni prote zvidti nezabarom pereyihav do Sankt Peterburga de buv mobilizovanij do Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi U stolici vchivsya pracyuvati pri vijskovih drukarnyah zbirachem listiv ta metranpazhem Diyalnist do 1914 roku Pislya skasuvannya zaboroni litovskogo druku latinskim shriftom povernuvsya do Vilnyusa i dopomig Petrasu Vilejshisu zasnuvati drukarnyu Tut bula zapochatkovana persha liberalna litovska shodenna gazeta ru ukr Vilenski visti Kukta ocholyuvav yiyi vipusk z 1904 po 1906 rik Budinok na vulici Universiteto 4 de u 1906 1911 rr isnuvala drukarnya Martina Kuhti U berezni 1906 roku vidkriv lt z dozvolom vidavati knigi ta periodiku vsima yevropejskimi movami Dlya druku buli zakupleni shrifti majsteren ru ta Olgerbranda zagalnoyu vagoyu ponad 300 pudiv Kilkist pracivnikiv u drukarni u rizni roki zminyuvalas vid 15 do 21 Spochatku drukarnya roztashovuvalas za adresoyu vul Dvorcova 4 zaraz ru a u travni 1911 roku yiyi bulo pereneseno na vulicyu Tatarsku 20 zaraz ru Do Pershoyi svitovoyi vijni bula najbilshoyu v Litvi 10 listopada 1906 r u drukarni vijshov pershij nomer gazeti Nasha Niva Redakciya ne mogla vchasno rozrahuvatisya za druk ta zamovlyala 5 6 vipuskiv odrazu tomu dlya prodovzhennya vigotovlennya vlasnikom bulo vidano dovgostrokovu poziku Nabir gazet oboma shriftami koshtuvav 45 rubliv Koli borg redakciyi syagav 300 rubliv Kuhta pogrozhuvav pripiniti druk prote nikoli cogo ne robiv oskilki buv prihilnikom biloruskogo kulturnogo ruhu Spivrobitniki drukarni dopomagali hovati konfiskovani nomeri vid cenzuri Naprikinci 1907 roku drukarnyu bulo zachineno na dva tizhni cherez obvinuvachennya u druci zaboronenoyi literaturi a same provokacijnih virshiv druzhini Steponasa Kajrisa Aloyizi Pashkevich Kuhta prodovzhuvav vidavati tvori biloruskih mitciv Francisheka Bogushevicha Yakuba Kolasa Konstanciyi Bujlo ta inshih kalendari zbirki Nashoyi Nivi folklorni vidannya knigi dlya medikiv perekladnu literaturu Sered vidan buli i zaboroneni cenzuroyu napriklad Skrypka belaruskaya 1914 roku tirazhem 2000 primirnikiv u drukarni vijshla yedina prizhittyeva zbirka Maksima Bogdanovicha Vinok Prote na obkladinci zaznacheno 1913 yak rik druku adzhe cherez nestachu koshtiv rukopis prolezhav u shafi majzhe 6 misyaciv Na znak vdyachnosti Bogdanovich pishe Ў kraine svetlaj dze ya ymirayu U belym dome lya sinyaj buhty Ya ne samotny ya knigu mayu Z drukarni pana Marcina Kuhty Ce buli ostanni ryadki poeta napisani v Yalti navesni 1917 roku Do Pershoyi svitovoyi vijni drukarnya Kuhti vidala litovskoyu movoyu ponad 300 knig i broshur a takozh periodichni vidannya taki yak gazeti en ukr Novini Litvi ru ukr Nadiya lt ukr Fermer zhurnali Garsas ukr Zvuk lt ukr Litovskij pasichnik vidannya spilki lt ukr Litovskij narod Takozh bulo vipusheno dekilka vidan polskoyu ta rosijskoyu movoyu Persha svitova vijna Persha svitova vijna ne perervala diyalnosti drukarni Tut prodovzhuvali vihoditi Nasha Niva do serpnya 1915 r Lietuvos aidas publikuvalosya zvernennya be Do gromadyan Bilorusi Pid chas nimeckoyi okupaciyi Vilnyusa tut drukuvali gazetu Goman U 1917 roci z nagodi 400 richchya vid dnya vihodu pershoyi knigi Franciska Skorini drukarnya vipustila specialnu listivku Kuhta neodnorazovo zaznavav peresliduvan Za napolyagannyam Petrasa Klimasa Kukta pershim vidtvoriv u 1918 roci Akt nezalezhnosti Litvi Dokument bulo rozmisheno na pershij shpalti chergovogo vipusku Lietuvos aidas Vzhe 19 lyutogo gazetu chitali po vsij Litvi Koli pro ce diznalasya vlada nimecki soldati zdijsnili pogrom na drukarnyu ta na kilka dniv pomistili Kuktu pid vartu Litovski poshtovi marki nadrukovani Kuhtoyu Mizhvoyennij period Okupaciya polskimi vijskami U seredini 1918 roku vidano Bilorusku gramatiku dlya shkil Bronislava Tarashkevicha ta chasopis be Togo zh roku u drukarni pochali vipuskati litovski poshtovi marki Uryad Litvi u 1919 roci vikupiv drukarnyu dlya oficijnogo vidannya Litva Drukarnya u Vilnyusi bula reorganizovana vlasnikom ta jogo novimi odnodumcyami ta perejmenovana na Svyturys ukr Mayak U novij ustanovi vihodili biloruski vidannya taki yak zbirka Z chago liha na svece belaruskiya kazki ukr Zvidki liho u sviti biloruski kazki 1919 Elementarnaya algebra ru u 2 chastinah dlya shkil Elementarna algebra 1921 1922 pershij nomer chasopisu be 6 vipuskiv gazeti be U 1924 roci drukarnya pereyihala do Kaunasa Pislya bankrutstva Mayaka aktivi u 1928 1929 rr perejshli do novostvorenogo tovaristva soyuzu z derzhavnoyu ustanovoyu zminivshi nazvu na Spindulys ukr Promin Bilsha chastina investicij novoyi firmi nalezhala Ministerstvu finansiv tomu Promin stav suchasnoyu drukarneyu z paliturnoyu majsterneyu povnistyu obladnanoyu dlya vikonannya bud yakih zamovlen Pripinennya drukarskoyi diyalnosti Ostanni roki zhittya Martinas Kuhta prodovzhuvav vidavati knigi ta kalendari do 1934 roku Na toj chas vin mav dvi ploskodrukarski mashinki ta inshe obladnannya dlya 7 12 robitnikiv U drugij polovini 1930 h rokiv drukarnya zbankrutuvala cherez nadmirnu doviru vlasnika do koleg po biznesu ta obtyazhlivogo zobov yazannya povernuti veliku poziku Polishivshi drukarsku spravu z 1935 roku vidavec kilka rokiv pracyuvav v arhivi Litovskogo silskogospodarskogo banku Ce vryatuvalo Kuktu vid represij u 1940 roci pislya vstanovlennya okupacijnoyi radyanskoyi vladi v Litvi Pislya vijni drukar pracyuvav pisarem u Kaunaskij muzichnij shkoli Vin zhiv za rahunok prodazhu vlasnoyi kolekciyi kartin perevazhno rosijskih hudozhnikiv Pomer 26 chervnya 1956 roku pohovanij na Petrashunskomu cvintari v Kaunasi Vshanuvannya pam yatiMemorialna doshka na budinku de pislya 1911 r rozmishuvalasya drukarnya M Kukti vul Totoryu 20 Vilnyus U 2003 roci odin iz zasnovnikiv vilnyuskoyi biloruskoyi gromadskoyi organizaciyi be ukr Drug Valentin Steh znajshov poblizu Kaunasa onuka Martinasa Kuhti sina dochki drukarya Edmundasa Manstavichusa ukr Edmundas Manstavichus Biloruska zhurnalistka be zaprosila jogo vzyati uchast v odnij iz program biloruskoyu movoyu na litovskomu nacionalnomu telebachenni Vilenski sshytak ukr Vilenskij zoshit 2005 roku u Vilnyusi vidkrito memorialnu doshku prisvyachenu Martinu Kuhti Na vidkritti razom z Mastavichusom bula prisutnya jogo donka pravnuchka drukarya Lidzya Ginyocene ukr Lidiya Ginotene Literaturoznavec be pislya znajomstva z neyu opublikuvav u presi nizku statej pro drukarya Div takozhPetras Vilejshis Samuel Orgelbrand Petras KlimasPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Anykstenu biografiju zinynas Martynas KUKTA 13 bereznya 2022 u Wayback Machine lit Drukarstvo u Litvi Stattya z Encyclopedia Lituanica v 6 t 11 travnya 2021 u Wayback Machine angl Z drukarni pana Marcina Kuhty belorusskoe slovo litovskogo pechatnika 24 bereznya 2022 u Wayback Machine ros Mediateka Perehrestya kultur Vilenskij zoshit 24 bereznya 2022 u Wayback Machine lit PosilannyaDo 90 richchya Vinka Syuzhet pro pershe vidannya knigi u ramkah programi Gostra brama 17 chervnya 2021 u Wayback Machine bil Drukar biloruskogo slova storinka na sajti CNB NAN Bilorusi 26 lipnya 2021 u Wayback Machine bil LiteraturaVilius Uztupas Kuktos spaustuve 24 bereznya 2022 u Wayback Machine Visuotine lietuviu enciklopedija T XI Kremacija Lenzo taisykle Vilnius Mokslo ir enciklopediju leidybos institutas 2007 207 psl be Kuhta Marcin Mihajlavich Enciklopediya istoriyi Bilorusi U 6 t T 6 Kn 2 Usveya Yashin Dod Redkol G P Pashkov gol red i insh E Mast E Zhakevich Mn BelEn 2003 S 403 616 s il 10 000 ekz ISBN 985 11 0276 8 Uztupas V Kuktos spaustuve Visuotine lietuviu enciklopedija T XI Kremacija Lenzo taisykle Vilnius Mokslo ir enciklopediju leidybos institutas 2007 L 208