Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Алої́за Степа́нівна Пашке́вич (Цьо́тка) (біл. Алаіза Сцяпанаўна Пашкевіч (Цётка), 3 (15) липня 1876, фільварок Пещин, нині Щучинського району, Гроденської області — 5 (18) лютого 1916, Старий Двір, нині Щучинського району) — білоруська поетеса, громадська діячка, публіцистка й педагог.
| Алоїза Пашкевич | ||||
|---|---|---|---|---|
| біл. Алаіза Пашкевіч | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | біл. Алаіза Сцяпанаўна Пашкевіч | |||
| Псевдонім | біл. Цётка, Мацей Крапіўка, Крапіўка, М. Крапівіха, Крапівіха, Гаўрыла з Полацка, Гаўрыла, Тымчасовы, Банадысь Асака | |||
| Народилася | 3 (15) липня 1876[1] d, Лідський повіт | |||
| Померла | 5 (18) лютого 1916[1] (39 років) Старий Двір[d], Лідський повіт, Віленська губернія, Російська імперія ·тиф | |||
| Поховання | Старий Двір[d] | |||
| Громадянство |  Російська імперія | |||
| Національність | білоруска | |||
| Діяльність | публіцистка, поетеса, письменниця, політична діячка, громадська діячка, акторка театру, перекладачка, вчителька, фельдшерка, редакторка, медична сестра | |||
| Alma mater | Ягеллонський університет і Філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка | |||
| Мова творів | білоруська | |||
| Роки активності | 1906—1916 | |||
| Жанр | вірш, поема, оповідання | |||
| Членство | d і d | |||
| Партія | Білоруська соціалістична громада | |||
| У шлюбі з | Степонас Кайрис | |||
| | ||||
 Пашкевич Алоїза Степанівна у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Життєпис
Алоїза Пашкевич народилась у заможній шляхетській сім'ї. Закінчила у Вільні приватну семикласну школу В. Прозорової. Вчителювала на селі. У 1902—1904 роках навчалася в Петербурзі на Вищих освітніх курсах імені Петра Лесгафта. Здобуте знання з медицини, гігієни, педагогіки й ботаніки потім знадобилося в житті.
Під час цього навчання в Петербурзі сформувався й діяв студентський гурток «Круг беларускай народнай прасьветы і культуры», учасницею якого стала Алоїза Пашкевич. Була знайома з Янкою Купалою, Змітроком Бядулею та Мікалоюсом Константінасом Чюрльонісом. Середовище гуртка багато в чому визначило її громадянську позицію — активну боротьбу з царизмом, соціальне визволення трудівників, національне визволення білорусів. Тоді ж і почалася Алоїзина літературна творчість. Нелегальні видання гуртка — «Калядная пісанка» і «Велікодная пісанка» — містили її вірші «Мужык не зьмяніўся», «Музыкант беларускі», «Нямаш, але будзе». Лесгафтівських курсів Алоїза Пашкевич не закінчила, натомість склала екстерном іспит за повний курс петербурзької Олександрівської жіночої гімназії.
1904 році Пашкевич поселилась у Вілейці й працювала там на роботі фельдшера у нововідкритій психіатричній лікарні. У 1904—1905 роках брала активну участь у діяльності Білоруської соціалістичної громади. Під загрозою арешту була вимушена в 1905 році виїхати за кордон, але невдовзі повернулася і взяла участь у випуску першої білоруської газети «Наша доля».
Потім довелося емігрувати в Австро-Угорщину. 1905 року Алоїза Пашкевич вступає до Ягеллонського університету. Вивчає білоруський театр і фольклор. На той час у неї загострилися сухоти, тож довелося лікуватися в Закопаному. У 1911-му Пашкевич вступила на філософський факультет Львівського університету й навчається в цьому виші до 1912 року. Під чужим паспортом вона відвідує Російську імперію.
20 лютого 1911 року у віленській церкві святого Рафаїла Алоїза Пашкевич узяла шлюб з литовським інженером Степаносом Кайрисом — соціал-демократом, депутатом Другої Державної думи, майбутнім віцепрем'єр-міністром Литви. Змінивши прізвище на чоловікове, вона змогла повернутися до Білорусі. Там вона стає актрисою театру Гната Буйницького. У 1914 році поетеса починає видавати в Мінську молодіжний часопис «Лучынка». Щоб оздоровитися, на якийсь час виїжджає до Фінляндії та Швеції.
У 1915 році Алоїза Пашкевич докладає великих зусиль, щоб зорганізувати білоруські школи та вчительські курси у Вільні, допомагає у створенні притулків, як сестра милосердя доглядає хворих у тифозниму бараку. У січні 1916 року помер її батько, й Алоїза поїхала на його похорон. Тоді у Лідському повіті була епідемія тифу. Алоїза Пашкевич залишилася, щоб допомогти пацієнтам, але сама заразилася й померла. Поховали її у Старому Дворі неподалік Ліди.
Творчість
Найранішими з відомих віршів Алоїзи Пашкевич (Цьотки) вважаються «Лета» і «Восень», опубліковані у збірці «Скрыпка беларуская» (1906). У них по-майстерному передано окремі моменти селянської праці, описано літні забави й осінній ярмарок. Загалом ця збірка уосіблює течію відродження у творчості Цьотки. Майже водночас вийшла друком її друга поетична збірка «Хрэст на свабоду» (1906), яка представляє революційно-бунтарський напрямок у творах авторки. Поміщені в збірці вірші «Хрэст на свабоду», «Мора», «Пад штандарам» — справжні шедеври революційно-агітаційної поезії. Вперше вони були надруковані тисячами як листівки й поширювалися в 1905 році, під час Першої російської революції. Головні мотиви поезії Цьотки — любов до батьківщини, до природи, самовіддане служіння народу. Революційна полум'яність і тонкий ліризм, поєднання імпульсивної лірики й ніжних образів — це характерні риси її творчості. Алоїза Пашкевич належить до числа основоположників білоруської прози. Оповідання цієї авторки відображають настрої студентської молоді («Зялёнка»), важке життя селян («Навагодні ліст»), трагічну долю дітей, змушених жити в нелюдських умовах капіталістичного суспільства («Міхаська»). Оповідання «Прысяга над крывавымі разорамі» так само, як і названі вище вірші, надруковано як прокламацію. Перу Цьотки належать книжки та підручники для дітей («Лемантар», «Гасьцінец для малых дзяцей», «Першае чытаньне для дзетак беларусаў»), публіцистичні статті та нариси, розвідки про історію білоруського театру.
Пошанування пам'яті
- На честь Алоїзи Пашкевич названо вулиці у Мінську, Молодечні та Гродні.
- Алоїзі Пашкевич поставлено пам'ятники в містах Острина і Щучин.
- В Острині знаходиться Народний музей Пашкевич Алоїзи Степанівної (Цьотки).
- У Львові, на приміщенні старого корпусу Львівського університету, поміщено меморіальну таблицю на честь Алоїзи Пашкевич.
- У 1976 році білоруські митці Григорій Іванов і Світлана Горбунова створили медалі та медальйон, присвячені Алоїзі Пашкевич.
- У 1991 році на студії «Білорусьфільм» знято чотирисерійний художній фільм «Хрест милосердя», присвячений життєвому й творчому шляху Алоїзи Пашкевич. Режисер — Діамара Нижниковська.
Твори
- Першае чытаньне для дзетак беларусаў / Цётка. — Факсимільне оновлене видання 1906 року. — Мн.: Юнацтва, 1992. — 32 с.
- Выбраныя творы (паэзія, проза, чытанкі для дзяцей, лісты, дадатак) / Цётка; Укладання і передмова Валентини Ковтун; коментарі С. Александровича і В. Ковтун. — Мн.: Беларускі кнігазбор, 2001. — 333 с.
- Творы («Скрыпка беларуская»; «Хрэст на свабоду»; вершы, 1903—1915; апавяданьні, нарысы; артыкулы; лісты) / Цётка; Уклад., прадм. і камент. С. Александровіча. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1976. — 302 с.
- Избранное («Скрыпка беларуская»; «Хрэст на свабоду»; вершы, 1903—1915; апавяданьні, артыкулы) / Тётка; Прадм. А. А. Лойка; перакл. з бел. П. Кашаля. — Мн.: Юнацтва, 1986. — 222 с.
- Избранное: стихотворения. Рассказы. Путевые очерки: перевод с белорусского / Тётка; Уклад. і прадм. С. Александровіча. — М.: Художественная литература, 1976. — 221 с.
- Вершы і апавяданьні / Алаіза Пашкевіч (Цётка); Прадм. С. Х. Александровіча. — Мн.: Сталія, 2003. — 104 с.
- Вершы / Цётка; Уклад. В. Хлебавец; прадм. А. Лойкі]. — Мн.: Мастацкая літаратура, 1996. — 214 с.
- Тётка (Алоиза Степановна Пашкевич) (1876—1916) // Антология педагогической мысли Белорусской ССР / Уклад. Э. К. Дарашэвіч і інш.; рэд. кал.: М. А. Лазарук адк. рэд. і інш. — М.:, 1986. С. 258—264.
Бібліографія
- Багдановіч І. Э. Цётка, 1876—1916 / Багдановіч І. Э. // Гісторыя беларускай літаратуры XX стагоддзя: у 4 т. / навук.рэд.: І. Я. Навуменка, В. А. Каваленка. — Мн., 1999. Т.1. С. 103—120.
- Бярозкін Р. Цётка (1876—1916) / Рыгор Бярозкін // Слова пра літаратуру і літаратараў: літаратурна-крытычныя артыкулы па беларускай літаратуры: у 2 кн. / Уклад. В. В. Ашмян і інш. — Мн., 2001. Кн.1. С. 226—248.
- Лойка А. А. Цётка (1876—1916) // Гісторыя беларускай літаратуры: дакастрычніцкі перыяд: у 2 ч. / А. А. Лойка. 2-е выд., дапрацаванае і дапоўненае. Менск, 1989. Ч.2. С. 66—88.
- Максімовіч В. А. Творчасць Цёткі (А. Пашкевіч) у грамадска-культурным кантэксце пачатку XX ст. / В. А. Максімовіч // Эстэтычныя пошукі ў беларускай літаратуры пачатку XX стагоддзя / В. А. Максімовіч. — Мн., 2000. С. 228—260.
- Семяновіч А. А. Цётка (Алаіза Пашкевіч) (1876—1916) / А. А. Семяновіч // Гісторыя беларускай літаратуры, XIX — пачатак XX ст. / пад агульнай рэд. М. А. Лазарука і А. А. Семяновіча. — Мн., 1998. С. 234—251.
- Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ : ArtHuss, 2020. — 464 с. — .
- Vytautas Žeimantas. Kairys ir Ciotka — publicistai, redaktoriai, socialdemokratai // Gairės, 2010 vasaris, 34-38 pusl. (на литовск.)
- Цётка // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 17: Хвінявічы — Шчытні / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн., 2003. — 512 с.: іл. (т. 17), . — С. 110—111.
- Цётка // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 6. Кн. 2: Усвея — Яшын; Дадатак / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 2003. — 616 с.: іл. . — С. 101—102.
- Цётка // Беларусь: энцыкл. даведнік / Рэдкал. Б. І. Сачанка (гал. рэд.) і інш. — Мінск: БелЭн, 1995.— 799 с. . — С. 748.
- Цётка // Беларускія пісьменнікі: Біябібліяграфічны слоўнік. У 6 т. / пад рэд. А. І. Мальдзіса. Мн.: БелЭн, 1992—1995. — С. 216—222.
- Цётка // Энцыклапедыя літаратуры і мастацтва Беларусі. У 5 т. / Рэд. І. П. Шамякін (гал. рэд.) і інш. Т. 5: — С. 472—473.
- Цётка // Беларуская мова: Энцыклапедыя / Пад рэд. А. Я. Міхневіча. — Мн.: БелЭн, 1994.— 655 с. — С. 601—603.
- Цётка // Асветнікі зямлі беларускай, X — пачатак XX ст. : Энц. даведнік / Рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш. — Мн. : БелЭн, 2001. — 496 с.: іл. . — С. 459—460.
- Paškievič, Ałaiza // Zaprudnik J. Historical dictionary of Belarus. — Lamham. — London: Scarecrow Press, 1998.— 338 p. .
Зовнішні зв'язки
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Пашкевич Алоїза Степанівна |
| У Вікіджерелах є Алоїза Пашкевич (Цьотка) (біл.) |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пашкевич Алоїза Степанівна |
- Выбраныя творы — Эл. рэсурс knihi.com
- Беларускі Знак Цёткі (Да 125-годдзя з дня нараджэння) — артыкул Валянціны Коўтун, часопіс «Наша Вера»
- Спіс твораў аб жыцці і творчасці паэтэсы [ 1 червня 2019 у Wayback Machine.] — Нацыянальная бібліятэка РБ
- ПАШКЕВІЧ (ЦЁТКА) Алаіза Сцяпанаўна
- До 130-ліття Алоїзи Пашкевич (біографія, бібліографія) [ 1 червня 2019 у Wayback Machine.] (біл.)
- (біл.)
- До 130-ліття Алоїзи Пашкевич (біл.)
Примітки
- Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Музей Тетки (А.С. Пашкевич) | Туризм в Гродно - без визы. grodnovisafree.by (ru-RU) . Процитовано 9 квітня 2024.
- Сайт «Адраджэнцы Беларусі»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pashkevich Aloyi za Stepa nivna Pashke vich Co tka bil Alaiza Scyapanayna Pashkevich Cyotka 3 15 lipnya 1876 18760715 filvarok Peshin nini Shuchinskogo rajonu Grodenskoyi oblasti 5 18 lyutogo 1916 Starij Dvir nini Shuchinskogo rajonu biloruska poetesa gromadska diyachka publicistka j pedagog Aloyiza Pashkevichbil Alaiza PashkevichIm ya pri narodzhennibil Alaiza Scyapanayna PashkevichPsevdonimbil Cyotka Macej Krapiyka Krapiyka M Krapiviha Krapiviha Gayryla z Polacka Gayryla Tymchasovy Banadys AsakaNarodilasya3 15 lipnya 1876 1 d Lidskij povitPomerla5 18 lyutogo 1916 1 39 rokiv Starij Dvir d Lidskij povit Vilenska guberniya Rosijska imperiya tifPohovannyaStarij Dvir d GromadyanstvoRosijska imperiyaNacionalnistbiloruskaDiyalnistpublicistka poetesa pismennicya politichna diyachka gromadska diyachka aktorka teatru perekladachka vchitelka feldsherka redaktorka medichna sestraAlma materYagellonskij universitet i Filosofskij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana FrankaMova tvorivbiloruskaRoki aktivnosti1906 1916Zhanrvirsh poema opovidannyaChlenstvod i dPartiyaBiloruska socialistichna gromadaU shlyubi zSteponas Kajris Pashkevich Aloyiza Stepanivna u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahZhittyepisAloyiza Pashkevich Cotka 1904 rik Aloyiza Pashkevich narodilas u zamozhnij shlyahetskij sim yi Zakinchila u Vilni privatnu semiklasnu shkolu V Prozorovoyi Vchitelyuvala na seli U 1902 1904 rokah navchalasya v Peterburzi na Vishih osvitnih kursah imeni Petra Lesgafta Zdobute znannya z medicini gigiyeni pedagogiki j botaniki potim znadobilosya v zhitti Pid chas cogo navchannya v Peterburzi sformuvavsya j diyav studentskij gurtok Krug belaruskaj narodnaj prasvety i kultury uchasniceyu yakogo stala Aloyiza Pashkevich Bula znajoma z Yankoyu Kupaloyu Zmitrokom Byaduleyu ta Mikaloyusom Konstantinasom Chyurlonisom Seredovishe gurtka bagato v chomu viznachilo yiyi gromadyansku poziciyu aktivnu borotbu z carizmom socialne vizvolennya trudivnikiv nacionalne vizvolennya bilorusiv Todi zh i pochalasya Aloyizina literaturna tvorchist Nelegalni vidannya gurtka Kalyadnaya pisanka i Velikodnaya pisanka mistili yiyi virshi Muzhyk ne zmyaniysya Muzykant belaruski Nyamash ale budze Lesgaftivskih kursiv Aloyiza Pashkevich ne zakinchila natomist sklala eksternom ispit za povnij kurs peterburzkoyi Oleksandrivskoyi zhinochoyi gimnaziyi 1904 roci Pashkevich poselilas u Vilejci j pracyuvala tam na roboti feldshera u novovidkritij psihiatrichnij likarni U 1904 1905 rokah brala aktivnu uchast u diyalnosti Biloruskoyi socialistichnoyi gromadi Pid zagrozoyu areshtu bula vimushena v 1905 roci viyihati za kordon ale nevdovzi povernulasya i vzyala uchast u vipusku pershoyi biloruskoyi gazeti Nasha dolya Potim dovelosya emigruvati v Avstro Ugorshinu 1905 roku Aloyiza Pashkevich vstupaye do Yagellonskogo universitetu Vivchaye biloruskij teatr i folklor Na toj chas u neyi zagostrilisya suhoti tozh dovelosya likuvatisya v Zakopanomu U 1911 mu Pashkevich vstupila na filosofskij fakultet Lvivskogo universitetu j navchayetsya v comu vishi do 1912 roku Pid chuzhim pasportom vona vidviduye Rosijsku imperiyu 20 lyutogo 1911 roku u vilenskij cerkvi svyatogo Rafayila Aloyiza Pashkevich uzyala shlyub z litovskim inzhenerom Stepanosom Kajrisom social demokratom deputatom Drugoyi Derzhavnoyi dumi majbutnim viceprem yer ministrom Litvi Zminivshi prizvishe na cholovikove vona zmogla povernutisya do Bilorusi Tam vona staye aktrisoyu teatru Gnata Bujnickogo U 1914 roci poetesa pochinaye vidavati v Minsku molodizhnij chasopis Luchynka Shob ozdorovitisya na yakijs chas viyizhdzhaye do Finlyandiyi ta Shveciyi U 1915 roci Aloyiza Pashkevich dokladaye velikih zusil shob zorganizuvati biloruski shkoli ta vchitelski kursi u Vilni dopomagaye u stvorenni pritulkiv yak sestra miloserdya doglyadaye hvorih u tifoznimu baraku U sichni 1916 roku pomer yiyi batko j Aloyiza poyihala na jogo pohoron Todi u Lidskomu poviti bula epidemiya tifu Aloyiza Pashkevich zalishilasya shob dopomogti paciyentam ale sama zarazilasya j pomerla Pohovali yiyi u Staromu Dvori nepodalik Lidi TvorchistNajranishimi z vidomih virshiv Aloyizi Pashkevich Cotki vvazhayutsya Leta i Vosen opublikovani u zbirci Skrypka belaruskaya 1906 U nih po majsternomu peredano okremi momenti selyanskoyi praci opisano litni zabavi j osinnij yarmarok Zagalom cya zbirka uosiblyuye techiyu vidrodzhennya u tvorchosti Cotki Majzhe vodnochas vijshla drukom yiyi druga poetichna zbirka Hrest na svabodu 1906 yaka predstavlyaye revolyucijno buntarskij napryamok u tvorah avtorki Pomisheni v zbirci virshi Hrest na svabodu Mora Pad shtandaram spravzhni shedevri revolyucijno agitacijnoyi poeziyi Vpershe voni buli nadrukovani tisyachami yak listivki j poshiryuvalisya v 1905 roci pid chas Pershoyi rosijskoyi revolyuciyi Golovni motivi poeziyi Cotki lyubov do batkivshini do prirodi samoviddane sluzhinnya narodu Revolyucijna polum yanist i tonkij lirizm poyednannya impulsivnoyi liriki j nizhnih obraziv ce harakterni risi yiyi tvorchosti Aloyiza Pashkevich nalezhit do chisla osnovopolozhnikiv biloruskoyi prozi Opovidannya ciyeyi avtorki vidobrazhayut nastroyi studentskoyi molodi Zyalyonka vazhke zhittya selyan Navagodni list tragichnu dolyu ditej zmushenih zhiti v nelyudskih umovah kapitalistichnogo suspilstva Mihaska Opovidannya Prysyaga nad kryvavymi razorami tak samo yak i nazvani vishe virshi nadrukovano yak proklamaciyu Peru Cotki nalezhat knizhki ta pidruchniki dlya ditej Lemantar Gascinec dlya malyh dzyacej Pershae chytanne dlya dzetak belarusay publicistichni statti ta narisi rozvidki pro istoriyu biloruskogo teatru Poshanuvannya pam yatiNa chest Aloyizi Pashkevich nazvano vulici u Minsku Molodechni ta Grodni Aloyizi Pashkevich postavleno pam yatniki v mistah Ostrina i Shuchin V Ostrini znahoditsya Narodnij muzej Pashkevich Aloyizi Stepanivnoyi Cotki U Lvovi na primishenni starogo korpusu Lvivskogo universitetu pomisheno memorialnu tablicyu na chest Aloyizi Pashkevich U 1976 roci biloruski mitci Grigorij Ivanov i Svitlana Gorbunova stvorili medali ta medaljon prisvyacheni Aloyizi Pashkevich U 1991 roci na studiyi Bilorusfilm znyato chotiriserijnij hudozhnij film Hrest miloserdya prisvyachenij zhittyevomu j tvorchomu shlyahu Aloyizi Pashkevich Rezhiser Diamara Nizhnikovska TvoriPershae chytanne dlya dzetak belarusay Cyotka Faksimilne onovlene vidannya 1906 roku Mn Yunactva 1992 32 s Vybranyya tvory paeziya proza chytanki dlya dzyacej listy dadatak Cyotka Ukladannya i peredmova Valentini Kovtun komentari S Aleksandrovicha i V Kovtun Mn Belaruski knigazbor 2001 333 s Tvory Skrypka belaruskaya Hrest na svabodu vershy 1903 1915 apavyadanni narysy artykuly listy Cyotka Uklad pradm i kament S Aleksandrovicha Mn Mastackaya litaratura 1976 302 s Izbrannoe Skrypka belaruskaya Hrest na svabodu vershy 1903 1915 apavyadanni artykuly Tyotka Pradm A A Lojka perakl z bel P Kashalya Mn Yunactva 1986 222 s Izbrannoe stihotvoreniya Rasskazy Putevye ocherki perevod s belorusskogo Tyotka Uklad i pradm S Aleksandrovicha M Hudozhestvennaya literatura 1976 221 s Vershy i apavyadanni Alaiza Pashkevich Cyotka Pradm S H Aleksandrovicha Mn Staliya 2003 104 s Vershy Cyotka Uklad V Hlebavec pradm A Lojki Mn Mastackaya litaratura 1996 214 s Tyotka Aloiza Stepanovna Pashkevich 1876 1916 Antologiya pedagogicheskoj mysli Belorusskoj SSR Uklad E K Darashevich i insh red kal M A Lazaruk adk red i insh M 1986 S 258 264 BibliografiyaBagdanovich I E Cyotka 1876 1916 Bagdanovich I E Gistoryya belaruskaj litaratury XX stagoddzya u 4 t navuk red I Ya Navumenka V A Kavalenka Mn 1999 T 1 S 103 120 Byarozkin R Cyotka 1876 1916 Rygor Byarozkin Slova pra litaraturu i litarataray litaraturna krytychnyya artykuly pa belaruskaj litaratury u 2 kn Uklad V V Ashmyan i insh Mn 2001 Kn 1 S 226 248 Lojka A A Cyotka 1876 1916 Gistoryya belaruskaj litaratury dakastrychnicki peryyad u 2 ch A A Lojka 2 e vyd dapracavanae i dapoynenae Mensk 1989 Ch 2 S 66 88 Maksimovich V A Tvorchasc Cyotki A Pashkevich u gramadska kulturnym kanteksce pachatku XX st V A Maksimovich Estetychnyya poshuki y belaruskaj litaratury pachatku XX stagoddzya V A Maksimovich Mn 2000 S 228 260 Semyanovich A A Cyotka Alaiza Pashkevich 1876 1916 A A Semyanovich Gistoryya belaruskaj litaratury XIX pachatak XX st pad agulnaj red M A Lazaruka i A A Semyanovicha Mn 1998 S 234 251 Ganna Ulyura Nich na Veneri 113 pismennic yaki syayut u temryavi Kiyiv ArtHuss 2020 464 s ISBN 978 617 7799 43 5 Vytautas Zeimantas Kairys ir Ciotka publicistai redaktoriai socialdemokratai Gaires 2010 vasaris 34 38 pusl na litovsk Cyotka Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 17 Hvinyavichy Shchytni Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 2003 512 s il ISBN 985 11 0279 2 t 17 ISBN 985 11 0035 8 S 110 111 Cyotka Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t T 6 Kn 2 Usveya Yashyn Dadatak Belarus Encykl Redkal G P Pashkoy galoyny red i insh Mast E E Zhakevich Mn BelEn 2003 616 s il ISBN 985 11 0276 8 S 101 102 Cyotka Belarus encykl davednik Redkal B I Sachanka gal red i insh Minsk BelEn 1995 799 s ISBN 985 11 0026 9 S 748 Cyotka Belaruskiya pismenniki Biyabibliyagrafichny sloynik U 6 t pad red A I Maldzisa Mn BelEn 1992 1995 S 216 222 Cyotka Encyklapedyya litaratury i mastactva Belarusi U 5 t Red I P Shamyakin gal red i insh T 5 S 472 473 Cyotka Belaruskaya mova Encyklapedyya Pad red A Ya Mihnevicha Mn BelEn 1994 655 s S 601 603 Cyotka Asvetniki zyamli belaruskaj X pachatak XX st Enc davednik Red kal G P Pashkoy gal red i insh Mn BelEn 2001 496 s il ISBN 985 11 0205 9 S 459 460 Paskievic Alaiza Zaprudnik J Historical dictionary of Belarus Lamham London Scarecrow Press 1998 338 p ISBN 0 8108 3449 9 Zovnishni zv yazkiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Pashkevich Aloyiza Stepanivna U Vikidzherelah ye Aloyiza Pashkevich Cotka bil Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pashkevich Aloyiza Stepanivna Vybranyya tvory El resurs knihi com Belaruski Znak Cyotki Da 125 goddzya z dnya naradzhennya artykul Valyanciny Koytun chasopis Nasha Vera Spis tvoray ab zhycci i tvorchasci paetesy 1 chervnya 2019 u Wayback Machine Nacyyanalnaya bibliyateka RB PAShKEVICh CYoTKA Alaiza Scyapanayna Do 130 littya Aloyizi Pashkevich biografiya bibliografiya 1 chervnya 2019 u Wayback Machine bil bil Do 130 littya Aloyizi Pashkevich bil PrimitkiBolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Muzej Tetki A S Pashkevich Turizm v Grodno bez vizy grodnovisafree by ru RU Procitovano 9 kvitnya 2024 Sajt Adradzhency Belarusi