Мартен Шмідт

Мартен Шмідт (нід. Maarten Schmidt; 28 грудня 1929(19291228) — 17 вересня 2022) — нідерландський та американський астроном, який визначив відстані до квазарів.

Мартен Шмідт
Народився	28 грудня 1929(1929-12-28)^[2] Гронінген, Нідерланди
Помер	17 вересня 2022(2022-09-17)^[1](92 роки) Фресно, Каліфорнія, США
Країна	Нідерланди  США
Місце проживання	Нідерланди
Діяльність	астроном, викладач університету
Alma mater	Лейденська обсерваторія і Лейденський університет^[3]
Науковий керівник	Ян Гендрик Оорт^[4]
Заклад	Каліфорнійський технологічний інститут
Членство	Норвезька академія наук, Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук, Нідерландська королівська академія наук, Леопольдина і Американське астрономічне товариство^[5]
Нагороди	Премія Кавлі з астрофізики^[d] (2008) призова лекція Петрі (1993) премія Гелени Ворнер з астрономії (1964) ^d (1978) медаль Карла Шварцшильда (1968) медаль Кетрін Брюс (1992) премія Румфорда (1968) медаль Джеймса Крейга Вотсона (1991) Лекція Карла Янського (1979)
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шмідт.

Біографічні відомості

Народився в Гронінгені (Нідерланди). Закінчив Гронінгенський університет, вчився разом з Яном Оортом. Упродовж 1949—1959 років — співробітник Лейденської обсерваторії, де у 1956 році отримав ступінь доктора філософії. У 1956—1958 роках стажувався в обсерваторії Маунт-Вілсон. З 1959 року живе в США, працює в Каліфорнійському технологічному інституті (з 1964 року — професор, упродовж 1975—1978 років очолював відділ фізики, математики та астрономії), одночасно в 1959—1980 роках працював в обсерваторіях Маунт-Вілсон і Маунт-Паломар (у 1978—1980 роках — директор, з 1980 — співробітник обсерваторії Маунт-Паломар).

Основні наукові роботи присвячені квазарам. 1963 року досліджуючи спектри зореподібних оптичних об'єктів, що є джерелами сильного радіовипромінювання, ототожнив широкі емісійні лінії в спектрі джерела 3C 273, котрі раніше не піддавалися тлумаченню, з лініями бальмерівської серії водню і з лінією іонізованого магнію, сильно зсунутими в червоний бік. Це відкриття поклало початок вивченню нової групи об'єктів, названих квазарами. 1964 року Шмідт описав їхні оптичні властивості, вивчив спектри й визначив червоні зсуви багатьох із них; спільно з Дж. Л. Грінстейном розглянув можливу природу квазарів і розробив модель, засновану на гіпотезі про їх космологічну природу. Інші роботи присвячені спіральній структурі, розподілу речовини в Галактиці, впливу процесів утворення зір на еволюцію зоряних систем.

Іноземний член Національної АН США.

Премія Гелени Ворнер Американського астрономічного товариства (1964), премія Румфорда Американської академії мистецтв і наук (1968), Золота медаль Королівського астрономічного товариства (1980), медаль Кетрін Брюс (1992). Лауреат премії Кавлі (2008) в галузі астрофізики.

Астероїд 10430 Martschmidt названий на його честь.

Примітки

1. Maarten Schmidt im Alter von 92 Jahren verstorben
2. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
3. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
5. NNDB — 2002.
   d:Track:Q1373513

Джерела

• Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Шмидт Мартен. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)