Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марта Кубішова чеськ Marta Kubišová нар 1 листопада 1942 року в Чеському Будейовице чеська співачка До часу Празької вес

Марта Кубішова

Марта Кубішова

Марта Кубішова (чеськ. Marta Kubišová, нар. 1 листопада 1942 року в Чеському Будейовице) — чеська співачка. До часу Празької весни 1968 р. її пісня «Modlitba pro Martu» («Молитва за Марту»), вона вже була однією з найпопулярніших співачок в Чехословаччині.

Марта Кубішова
image
Основна інформація
Дата народження1 листопада 1942(1942-11-01)[1][2][…] (81 рік)
Місце народженняЧеські Будейовиці, Чеські Будейовиці (округ), Чехія[1][2][…]
Роки активності1961 — тепер. час
ГромадянствоЧехія
Професіїакторка, політична діячка, співачка, студійна виконавиця
Співацький голосконтральто
Інструментивокал[d]
Жанрипоп
ЛейблиSupraphon
Нагороди
Дітиd[5]
Автографimage
kubisova.cz
image Цитати у Вікіцитатах
image Файли у Вікісховищі

У 1967 році вона виграла премію Zlatý slavík (Золотий соловій). Її пісня «Молитва за Марту» стала символом національного опору проти окупації Чехословаччини військами Варшавського договору в 1968 році . Під час Празької весни вона записала понад 200 синглів і один альбом «Songy a Balady» («Пісні і балади», випущений в 1969), який був негайно заборонений в магазинах. У 1970 році уряд неправдиво звинуватив її в створенні порнографічних фотографій, що призвело до заборони виступу в країні до 1989 року. Вона підписала Хартію 77. Її перші платівки після Оксамитової революції в 1989 році були перевиданням Songy a Balady і компіляцією старих пісень під назвою Lampa .

Життєпис

Народилась 1 листопада 1942 року в Чеському Будейовице, батько Кубішової був кардіологом, мама була домогосподаркою, яка пізніше продала записи на вулиці Целетна в Празі. У 1952 р. сім'я переїхала в Подєбради. Бажаючи потрапити в коледж після закінчення середньої школи, вона почала працювати в Подебрадах. Її пісенна кар'єра розпочалася з танцювального колективу, який виступав в Німбуркі на післяобідніх чаях. У 1961 році вона потрапила до фіналу «Hledáme nové talenty» («Шукаємо нові таланти»). У 1962 році вона втратила роботу на скляній фабриці і пройшла пробу у «Стоп-театрі» в Пардубицях. У 1963 році вона переїхала в театр Альфа в Плзені, щоб знятися у фільмі «Чорна мрія», постановкою Людвіка Ашкеназі. Вона почала співпрацювати з Вацлавом Нецкаром і Геленою Вондрачковою у грудні 1965 року, коли готувалася до виступів в Очікуванні слави . У 1967 році вона виграла «Zlatý slavík». Пісня «Молитва за Марту», зі словами Петра Ради, стала символом національного опору проти вторгнення військ Варшавського договору до Чехословаччини. 1 листопада того ж року вона приєдналася до Нецкара і Вондрачкової у створення популярної групи «Golden Kids». У 1969 році вона виграла свою другу нагороду «Zlatý slavík» і одружилась з режисером Яном Немеком. Через рік вона перемогла в «Zlatý slavík» втретє, але їй довелося отримати нагороду в таємниці в офісі журналу Mladý svět у зв'язку з «нормалізацією». Останній виступ Golden Kids відбувся 27 січня 1970 року в Остраві.

У лютому 1970 року уряд заборонив їй виступати в країні під приводом мнимої порнографії на основі трьох фальсифікованих фотомонтажів як доказів. Вона взяла директора звукозапису Supraphon Грабала до суду за наклеп, і хоча вона виграла, вона повністю відновила свої права лише через 20 років, після того, як комуністичний режим Чехословаччини впав у 1989 році. Протягом цього часу вона могла виступати тільки на підпільних подіях по запрошенням. Наприкінці 1980-х вона прослуховувалась, щоб стати співаком групи «The Plastic People of the Universe», але це було заборонено секретною поліцією.

У 1971 році Марта Кубішова перенесла викидень на восьмому місяці вагітності і пережила клінічну смерть. Вона вийшла заміж за режисера Яна Моравека після того, як розлучилась зі своїм чоловіком Яном Немецом, який емігрував до Сполучених Штатів. Після підписання Хартії 77 її переслідування та контроль з боку комуністичної державної таємної поліції загострилися. З 1977 по 1978 рр. вона була представником Хартії 77.

1 червня 1979 року вона народила свою дочку Катержину. 10 грудня 1988 року після довгої відсутності в очах громадськості вона з'явилася на демонстрації до 40-річчя Загальної декларації прав людини, під час якої вона заспівала гімн Чехії. 22 листопада 1989 року, під час Оксамитової революції, вона співала «Молитву за Марту» і національний гімн Чехословаччини з балкона на Вацлавській площі . Потім вийшла перевидання «Songy a Balady», а в 1990 році вона повернулася в студію і на сцену. 2 червня 1990 року вона зробила знамените шоу «Marta v Lucerně», за яку вона була нагороджена премією «Zlatý slavík» у 1970 році. Музику виконувала група «Energit», керував режисер Любош Андршт, з яким потім вона відвідала 60 концертів по всій Чехословаччині, а також у Японії, Парижі та Берліні. У 1991 році вона організувала адвентні концерти. Через два роки вона знову приєдналася до Вондрачкової та Нецкара та повернулась до Golden Kids. 28 жовтня 1995 року вона отримала державну нагороду – медаль «За заслуги» – від Президента Вацлава Гавела. Адам Георгієв випустив її біографію Chytat slunce («Піймати сонце») (1995). 7 березня 1998 року вона була нагороджена Почесною медаллю Т. Г. Масарика на церемонії в залі Празького граду. У жовтні 2002 року їй була вручена нагорода Св. Вацлава. Через три роки була опублікована її друга біографічна книга Asi to tak sám Bůh chtěl («Можливо, сам Бог цього хотів»), написана Любошем Нечасом.

Протягом кількох років вона регулярно готувала сольні виступи у празькому театрі Унгельт. Там вона також поставила програму Líp se loučí v neděli («Прощай у неділю») та була нагороджена премією Thalia за її виконання. У 2005 році вона випустила альбом новинок, Vítej, lásko («Ласкаво просим, любов») зі словами Джона Шнайдера. У 2008 році Supraphon випустила її перший DVD.

У 2011 році вистава Малгожати Сікорської-Міщук за життям Кубішової була поставлена ​​на Міжнародному театральному фестивалі DEMOLUDY в Ольштині, Польща.

1 січня 2018 року Кубішова отримала державну нагороду Орден Подвійного білого хреста (другий клас) від президента Словаччини Андрея Кіски.

Дискографія

Golden Kids

  1. Micro magic circus (Supraphon, 1969)
  2. Golden Kids 1 (Supraphon, 1970)

Соло

  1. Songy a balady (1969, 1996)
  2. Lampa (1990)
  3. Někdy si zpívám (1991)
  4. Songy a nalady (1993)
  5. Reka vuni (1995)
  6. Singly 1 (1996)
  7. Buh vi (1996)
  8. Nechte zvony znít (Singly 2) (1997)
  9. Dejte mi kousek louky (Singly 3) (1998)
  10. Modlitba (Singly 4) (1999)
  11. Marta Kubisova v Ungeltu (1999)
  12. Tajga Blues (Singly 5) (2000)
  13. Ja jsem ja (2004)
  14. Vitej, lasko (2005)
  15. Vyznani (2010)
  16. Touha jmenem Einodis (2013)
  17. Magicky hlas rebelky (2014)
  18. Soul (2016)

Фільми та ТБ

  1. Pátrání po Ester (2005)
  2. Kameňák 2 (2004)
  3. Zdivočelá země II (2001)
  4. Zpověď Ungelt (2000)
  5. Noční hovory s matkou (1999)
  6. Stalo se na podzim (1994)
  7. Hodnota tváře (1992)
  8. Zvláštní bytosti (1990)
  9. Vražda ing. Čerta (1970)
  10. Proudy lásku odnesou (1969) (TV)
  11. Bylo čtvrt a bude půl (1968)
  12. Kulhavý ďábel (1968)
  13. Gramo / Hit 68 (1968) (TV)
  14. Náhrdelník melancholie — Sedm písní Marty Kubišové (1968)
  15. Jak se krade milión (1967)
  16. Píseň pro Rudolfa III. (1967)
  17. Mučedníci lásky (1966)
  18. Vysílá studio A (1966)
  19. Revue v mlze (1966)

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #104266921X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  4. Evidence zájmových osob StB
    d:Track:Q104900509
  5. iDNES.cz — 2005.
    d:Track:Q12021344
  6. Mareček, Luboš (8 листопада 2009). Marta Kubišová v Brně ukázala, že je ikona nejen na parádu. Mladá fronta DNES. Процитовано 1 березня 2010. (чес.)
  7. . Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 2 травня 2019.
  8. Jan Sedmidubský: Husáku, proč? Příběh Marty Kubišové, Český rozhlas. In: Téma: Ozvěny normalizace. 40.–42. minuta. 29 July 2007 (repríza)
  9. Milan, Hlavsa; Pelc, Jan (2001). Bez ohňů je underground. Praha: Maťa. ISBN .
  10. Müllerová, Alena; Hanzel, Vladimír (2009). Slovníček. Albertov 16:00 Příběhy sametové revoluce (Czech) . Praha: Nakladatelství Lidové noviny. с. 274. ISBN .
  11. . Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 2 травня 2019.
  12. . iDNES.cz. 1 січня 2018. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018.

Посилання

  • image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марта Кубішова
  • Офіційний сайт
  • Those who were in the Revolution, are still riding on it [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.] — An interview with Marta Kubisova published in the Slovak internet weekly inzine.sk and the Czech daily Blisty in 2003
  • Марта Кубішова на csfd.cz [ 2 травня 2019 у Wayback Machine.]
  • Марта Кубішова на kinobox.cz [ 2 травня 2019 у Wayback Machine.]
  • Марта Кубішова на fdb.cz [ 2 травня 2019 у Wayback Machine.]
  • Марта Кубішова на IMDB [ 12 квітня 2019 у Wayback Machine.]
  • Марта Кубішова на discogs.com [ 13 травня 2019 у Wayback Machine.]

Джерела

  • Adam Georgiev; Marta Kubišová. Chytat slunce: kniha o Martě Kubišové. 1. vyd. Praha: Petrklíč, 1997. 206 s. .
  • Michal Herzán, Václav Budinský: Divadlo Rokoko, vyd. Victory, Most, 1998, str. 10–12, 22, 45–7, 65
  • Kdo je kdo : 91/92 : Česká republika, federální orgány ČSFR. Díl 1, A–M. Praha: Kdo je kdo, 1991. 636 s. . S. 501.
  • Kdo je kdo = Who is who : osobnosti české současnosti : 5000 životopisů / (Michael Třeštík editor). 5. vyd. Praha: Agentura Kdo je kdo, 2005. 775 s. . S. 348.
  • Luboš Nečas, Marta Kubišová. Marta Kubišová: asi to tak sám Bůh chtěl…. 1. vyd. Praha: Ikar, 2005. 191 s. .
  • Osobnosti - Česko : Ottův slovník. Praha: Ottovo nakladatelství, 2008. 823 s. . S. 381.
  • TOMEŠ, Josef, a kol. Český biografický slovník XX. století : II. díl : K–P. Praha ; Litomyšl: Paseka ; Petr Meissner, 1999. 649 s. . S. 208.
  • Luboš Nečas, Marta Kubišová. Marta Kubišová. Praha: XYZ, 2012. 250 s. . Rozšířená verze knihy Asi to tak sám Bůh chtěl z roku 2008.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Marta Kubishova chesk Marta Kubisova nar 1 listopada 1942 roku v Cheskomu Budejovice cheska spivachka Do chasu Prazkoyi vesni 1968 r yiyi pisnya Modlitba pro Martu Molitva za Martu vona vzhe bula odniyeyu z najpopulyarnishih spivachok v Chehoslovachchini Marta KubishovaOsnovna informaciyaData narodzhennya1 listopada 1942 1942 11 01 1 2 81 rik Misce narodzhennyaCheski Budejovici Cheski Budejovici okrug Chehiya 1 2 Roki aktivnosti1961 teper chasGromadyanstvoChehiyaProfesiyiaktorka politichna diyachka spivachka studijna vikonavicyaSpivackij goloskontraltoInstrumentivokal d ZhanripopLejbliSupraphonNagorodid 27 bereznya 2022 Ditid 5 Avtografkubisova czCitati u Vikicitatah Fajli u Vikishovishi U 1967 roci vona vigrala premiyu Zlaty slavik Zolotij solovij Yiyi pisnya Molitva za Martu stala simvolom nacionalnogo oporu proti okupaciyi Chehoslovachchini vijskami Varshavskogo dogovoru v 1968 roci Pid chas Prazkoyi vesni vona zapisala ponad 200 singliv i odin albom Songy a Balady Pisni i baladi vipushenij v 1969 yakij buv negajno zaboronenij v magazinah U 1970 roci uryad nepravdivo zvinuvativ yiyi v stvorenni pornografichnih fotografij sho prizvelo do zaboroni vistupu v krayini do 1989 roku Vona pidpisala Hartiyu 77 Yiyi pershi plativki pislya Oksamitovoyi revolyuciyi v 1989 roci buli perevidannyam Songy a Balady i kompilyaciyeyu starih pisen pid nazvoyu Lampa ZhittyepisNarodilas 1 listopada 1942 roku v Cheskomu Budejovice batko Kubishovoyi buv kardiologom mama bula domogospodarkoyu yaka piznishe prodala zapisi na vulici Celetna v Prazi U 1952 r sim ya pereyihala v Podyebradi Bazhayuchi potrapiti v koledzh pislya zakinchennya serednoyi shkoli vona pochala pracyuvati v Podebradah Yiyi pisenna kar yera rozpochalasya z tancyuvalnogo kolektivu yakij vistupav v Nimburki na pislyaobidnih chayah U 1961 roci vona potrapila do finalu Hledame nove talenty Shukayemo novi talanti U 1962 roci vona vtratila robotu na sklyanij fabrici i projshla probu u Stop teatri v Pardubicyah U 1963 roci vona pereyihala v teatr Alfa v Plzeni shob znyatisya u filmi Chorna mriya postanovkoyu Lyudvika Ashkenazi Vona pochala spivpracyuvati z Vaclavom Neckarom i Gelenoyu Vondrachkovoyu u grudni 1965 roku koli gotuvalasya do vistupiv v Ochikuvanni slavi U 1967 roci vona vigrala Zlaty slavik Pisnya Molitva za Martu zi slovami Petra Radi stala simvolom nacionalnogo oporu proti vtorgnennya vijsk Varshavskogo dogovoru do Chehoslovachchini 1 listopada togo zh roku vona priyednalasya do Neckara i Vondrachkovoyi u stvorennya populyarnoyi grupi Golden Kids U 1969 roci vona vigrala svoyu drugu nagorodu Zlaty slavik i odruzhilas z rezhiserom Yanom Nemekom Cherez rik vona peremogla v Zlaty slavik vtretye ale yij dovelosya otrimati nagorodu v tayemnici v ofisi zhurnalu Mlady svet u zv yazku z normalizaciyeyu Ostannij vistup Golden Kids vidbuvsya 27 sichnya 1970 roku v Ostravi U lyutomu 1970 roku uryad zaboroniv yij vistupati v krayini pid privodom mnimoyi pornografiyi na osnovi troh falsifikovanih fotomontazhiv yak dokaziv Vona vzyala direktora zvukozapisu Supraphon Grabala do sudu za naklep i hocha vona vigrala vona povnistyu vidnovila svoyi prava lishe cherez 20 rokiv pislya togo yak komunistichnij rezhim Chehoslovachchini vpav u 1989 roci Protyagom cogo chasu vona mogla vistupati tilki na pidpilnih podiyah po zaproshennyam Naprikinci 1980 h vona prosluhovuvalas shob stati spivakom grupi The Plastic People of the Universe ale ce bulo zaboroneno sekretnoyu policiyeyu U 1971 roci Marta Kubishova perenesla vikiden na vosmomu misyaci vagitnosti i perezhila klinichnu smert Vona vijshla zamizh za rezhisera Yana Moraveka pislya togo yak rozluchilas zi svoyim cholovikom Yanom Nemecom yakij emigruvav do Spoluchenih Shtativ Pislya pidpisannya Hartiyi 77 yiyi peresliduvannya ta kontrol z boku komunistichnoyi derzhavnoyi tayemnoyi policiyi zagostrilisya Z 1977 po 1978 rr vona bula predstavnikom Hartiyi 77 1 chervnya 1979 roku vona narodila svoyu dochku Katerzhinu 10 grudnya 1988 roku pislya dovgoyi vidsutnosti v ochah gromadskosti vona z yavilasya na demonstraciyi do 40 richchya Zagalnoyi deklaraciyi prav lyudini pid chas yakoyi vona zaspivala gimn Chehiyi 22 listopada 1989 roku pid chas Oksamitovoyi revolyuciyi vona spivala Molitvu za Martu i nacionalnij gimn Chehoslovachchini z balkona na Vaclavskij ploshi Potim vijshla perevidannya Songy a Balady a v 1990 roci vona povernulasya v studiyu i na scenu 2 chervnya 1990 roku vona zrobila znamenite shou Marta v Lucerne za yaku vona bula nagorodzhena premiyeyu Zlaty slavik u 1970 roci Muziku vikonuvala grupa Energit keruvav rezhiser Lyubosh Andrsht z yakim potim vona vidvidala 60 koncertiv po vsij Chehoslovachchini a takozh u Yaponiyi Parizhi ta Berlini U 1991 roci vona organizuvala adventni koncerti Cherez dva roki vona znovu priyednalasya do Vondrachkovoyi ta Neckara ta povernulas do Golden Kids 28 zhovtnya 1995 roku vona otrimala derzhavnu nagorodu medal Za zaslugi vid Prezidenta Vaclava Gavela Adam Georgiyev vipustiv yiyi biografiyu Chytat slunce Pijmati sonce 1995 7 bereznya 1998 roku vona bula nagorodzhena Pochesnoyu medallyu T G Masarika na ceremoniyi v zali Prazkogo gradu U zhovtni 2002 roku yij bula vruchena nagoroda Sv Vaclava Cherez tri roki bula opublikovana yiyi druga biografichna kniga Asi to tak sam Buh chtel Mozhlivo sam Bog cogo hotiv napisana Lyuboshem Nechasom Protyagom kilkoh rokiv vona regulyarno gotuvala solni vistupi u prazkomu teatri Ungelt Tam vona takozh postavila programu Lip se louci v nedeli Proshaj u nedilyu ta bula nagorodzhena premiyeyu Thalia za yiyi vikonannya U 2005 roci vona vipustila albom novinok Vitej lasko Laskavo prosim lyubov zi slovami Dzhona Shnajdera U 2008 roci Supraphon vipustila yiyi pershij DVD U 2011 roci vistava Malgozhati Sikorskoyi Mishuk za zhittyam Kubishovoyi bula postavlena na Mizhnarodnomu teatralnomu festivali DEMOLUDY v Olshtini Polsha 1 sichnya 2018 roku Kubishova otrimala derzhavnu nagorodu Orden Podvijnogo bilogo hresta drugij klas vid prezidenta Slovachchini Andreya Kiski DiskografiyaGolden Kids Micro magic circus Supraphon 1969 Golden Kids 1 Supraphon 1970 Solo Songy a balady 1969 1996 Lampa 1990 Nekdy si zpivam 1991 Songy a nalady 1993 Reka vuni 1995 Singly 1 1996 Buh vi 1996 Nechte zvony znit Singly 2 1997 Dejte mi kousek louky Singly 3 1998 Modlitba Singly 4 1999 Marta Kubisova v Ungeltu 1999 Tajga Blues Singly 5 2000 Ja jsem ja 2004 Vitej lasko 2005 Vyznani 2010 Touha jmenem Einodis 2013 Magicky hlas rebelky 2014 Soul 2016 Filmi ta TBPatrani po Ester 2005 Kamenak 2 2004 Zdivocela zeme II 2001 Zpoved Ungelt 2000 Nocni hovory s matkou 1999 Stalo se na podzim 1994 Hodnota tvare 1992 Zvlastni bytosti 1990 Vrazda ing Certa 1970 Proudy lasku odnesou 1969 TV Bylo ctvrt a bude pul 1968 Kulhavy dabel 1968 Gramo Hit 68 1968 TV Nahrdelnik melancholie Sedm pisni Marty Kubisove 1968 Jak se krade milion 1967 Pisen pro Rudolfa III 1967 Mucednici lasky 1966 Vysila studio A 1966 Revue v mlze 1966 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 104266921X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Evidence zajmovych osob StB d Track Q104900509 iDNES cz 2005 d Track Q12021344 Marecek Lubos 8 listopada 2009 Marta Kubisova v Brne ukazala ze je ikona nejen na paradu Mlada fronta DNES Procitovano 1 bereznya 2010 ches Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2020 Procitovano 2 travnya 2019 Jan Sedmidubsky Husaku proc Pribeh Marty Kubisove Cesky rozhlas In Tema Ozveny normalizace 40 42 minuta 29 July 2007 repriza Milan Hlavsa Pelc Jan 2001 Bez ohnu je underground Praha Mata ISBN 80 7287 020 3 Mullerova Alena Hanzel Vladimir 2009 Slovnicek Albertov 16 00 Pribehy sametove revoluce Czech Praha Nakladatelstvi Lidove noviny s 274 ISBN 978 80 7422 002 9 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2019 Procitovano 2 travnya 2019 iDNES cz 1 sichnya 2018 Arhiv originalu za 3 sichnya 2018 Procitovano 2 sichnya 2018 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Marta Kubishova Oficijnij sajt Those who were in the Revolution are still riding on it 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine An interview with Marta Kubisova published in the Slovak internet weekly inzine sk and the Czech daily Blisty in 2003 Marta Kubishova na csfd cz 2 travnya 2019 u Wayback Machine Marta Kubishova na kinobox cz 2 travnya 2019 u Wayback Machine Marta Kubishova na fdb cz 2 travnya 2019 u Wayback Machine Marta Kubishova na IMDB 12 kvitnya 2019 u Wayback Machine Marta Kubishova na discogs com 13 travnya 2019 u Wayback Machine DzherelaAdam Georgiev Marta Kubisova Chytat slunce kniha o Marte Kubisove 1 vyd Praha Petrklic 1997 206 s ISBN 80 85243 98 9 Michal Herzan Vaclav Budinsky Divadlo Rokoko vyd Victory Most 1998 str 10 12 22 45 7 65 Kdo je kdo 91 92 Ceska republika federalni organy CSFR Dil 1 A M Praha Kdo je kdo 1991 636 s ISBN 80 901103 0 4 S 501 Kdo je kdo Who is who osobnosti ceske soucasnosti 5000 zivotopisu Michael Trestik editor 5 vyd Praha Agentura Kdo je kdo 2005 775 s ISBN 80 902586 9 7 S 348 Lubos Necas Marta Kubisova Marta Kubisova asi to tak sam Buh chtel 1 vyd Praha Ikar 2005 191 s ISBN 80 249 0549 3 Osobnosti Cesko Ottuv slovnik Praha Ottovo nakladatelstvi 2008 823 s ISBN 978 80 7360 796 8 S 381 TOMES Josef a kol Cesky biograficky slovnik XX stoleti II dil K P Praha Litomysl Paseka Petr Meissner 1999 649 s ISBN 80 7185 246 5 S 208 Lubos Necas Marta Kubisova Marta Kubisova Praha XYZ 2012 250 s ISBN 978 80 7388 719 3 Rozsirena verze knihy Asi to tak sam Buh chtel z roku 2008

Дата публікації:
Топ