Я́ків Андрі́йович Марко́вич (7 (17) жовтня 1696, Прилуки — 9 (20) листопада 1770) — український письменник-мемуарист, державний діяч Гетьманщини, син Андрія Марковича. Один з найосвіченіших людей свого часу.
Яків Андрійович Маркович | ||||
---|---|---|---|---|
Яків Маркович | ||||
Народився | 7 (17) жовтня 1696 Прилуки, Гетьманщина | |||
Помер | 9 (20) листопада 1770 (74 роки) | |||
Громадянство | Гетьманщина | |||
Діяльність | письменник-мемуарист, державний діяч | |||
Alma mater | Києво-Могилянська академія | |||
Рід | Марковичі | |||
Батько | Маркевич Андрій Маркович | |||
| ||||
Маркович Яків Андрійович у Вікісховищі |
Найвизначнішим твором Якова Марковича є його , що охоплює 1717–1767 роки й містить матеріал для політичної, соціально-економічної й культурно-побутової історії.
Життєпис
1721, 1723–1725 — наказний полковник лубенський.
Неодноразово висувався на генеральні уряди, та не був обраний через нелюбов козаків до нього й до його батька.
Він навчався в Києво-Могилянській Академії, де зблизився з видатним ученим і громадським діячем Феофаном Прокоповичем, і став його улюбленим учнем. Потім з Феофаном Прокоповичем довгі роки дружив і листувався.
Після навчання в академії Яків іде служити в козацьке військо до гетьмана І.Скоропадського, де приятелює з полковником, а потім і наказним гетьманом Павлом Полуботком. Після кари над Полуботком було знищено і всю його політичну партію. Та Яків Маркович уцілів. Очевидно, найближчого друга захистив Ф. Прокопович, який на той час став правою рукою Петра І. Більше того Марковичу віддають у власність села Засулля під Ромнами і Сваркове на Глухівщині, що стало його родовою вотчиною. З часом Яків Андрійович доріс і до генерального підскарбія (міністра фінансів) України, займав інші визначні посади. Маркович усе життя домагався відновлення гетьманату в Україні, і саме він, Яків Маркович, подав гетьманську булаву останньому гетьману Війська Запорозького — Кирилу Розумовському.
Першим шлюбом Яків Андрійович був одружений з Оленою Павлівною Полуботок (? — 1745), внучатою племінницею гетьмана Івана Самойловича та дочкою відомого борця за автономію України чернігівського полковника i наказного гетьмана Павла Леонтійовича Полуботка.
Був одним з найосвіченіших людей України. Чудово володів латинню, польською, французькою, іншими мовами, був тонким знавцем мистецтва, добре знався на медицині. Грав на лютні та клавікордах. Мав бібліотеку. Окрім державних та літературних справ, займався й суто комерційними. Певний час мешкав у селі Тулиголове, Глухівського повіту. Саме з прізвищем Марковича пов'язане відкриття порцелянової глини в Полошках.
Літературна діяльність
Але в українську історію ввійшов не як військовик, а завдяки своїй літературній праці. Перу Якова Марковича належать переклади з латинської мови, прозові твори й вірші за мотивами псалмів та «слів» Івана Золотоустого, інших батьків церкви. Яків залишив також «Генеалогические заметки» та «Діаріуш» (охоплює період з 1717-го по 1764 роки), що містять відомості про політичну, соціально-економічну та культурно-побутову історію України за часів Гетьманщини.
Позначився вплив Полуботка й на іншому. В спадщину Якову Андрійовичу дісталася Полуботкова «Хроніка» — літопис подій в Україні. Яків узявся її продовжувати. А потім аж до 1767 року вів і власний щоденник. Події, описані ним у Ромнах, Глухові, Сварковому — десять великих томів — становлять неоціненний матеріал для дослідників історії не лише Сумщини, а й усієї України.
Спроби видати щоденники Марковича робилися тричі: О. Маркевичем, О. Лазаревським та В. Модзалевським. Однак значна частина так і залишилась неопублікованою (як, до речі, й переважна більшість творів Якова Андрійовича). Деякі рукописи цього талановитого письменника й перекладача вже втрачено.
Примітки
- Маркевич Я. «Діаріуш»
Джерела та література
- Н. О. Герасименко. Маркович Яків Андрійович [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 519. — .
Посилання
- Маркович Яків [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 917. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Markovich Markevich Ya kiv Andri jovich Marko vich 7 17 zhovtnya 1696 16961017 Priluki 9 20 listopada 1770 ukrayinskij pismennik memuarist derzhavnij diyach Getmanshini sin Andriya Markovicha Odin z najosvichenishih lyudej svogo chasu Yakiv Andrijovich MarkovichYakiv MarkovichNarodivsya 7 17 zhovtnya 1696 1696 10 17 Priluki GetmanshinaPomer 9 20 listopada 1770 1770 11 20 74 roki Gromadyanstvo GetmanshinaDiyalnist pismennik memuarist derzhavnij diyachAlma mater Kiyevo Mogilyanska akademiyaRid MarkovichiBatko Markevich Andrij MarkovichGerb Markovich Yakiv Andrijovich u Vikishovishi Najviznachnishim tvorom Yakova Markovicha ye jogo sho ohoplyuye 1717 1767 roki j mistit material dlya politichnoyi socialno ekonomichnoyi j kulturno pobutovoyi istoriyi Zhittyepis1721 bunchukovij tovarish 1721 1723 1725 nakaznij polkovnik lubenskij Neodnorazovo visuvavsya na generalni uryadi ta ne buv obranij cherez nelyubov kozakiv do nogo j do jogo batka Vin navchavsya v Kiyevo Mogilyanskij Akademiyi de zblizivsya z vidatnim uchenim i gromadskim diyachem Feofanom Prokopovichem i stav jogo ulyublenim uchnem Potim z Feofanom Prokopovichem dovgi roki druzhiv i listuvavsya Pislya navchannya v akademiyi Yakiv ide sluzhiti v kozacke vijsko do getmana I Skoropadskogo de priyatelyuye z polkovnikom a potim i nakaznim getmanom Pavlom Polubotkom Pislya kari nad Polubotkom bulo znisheno i vsyu jogo politichnu partiyu Ta Yakiv Markovich uciliv Ochevidno najblizhchogo druga zahistiv F Prokopovich yakij na toj chas stav pravoyu rukoyu Petra I Bilshe togo Markovichu viddayut u vlasnist sela Zasullya pid Romnami i Svarkove na Gluhivshini sho stalo jogo rodovoyu votchinoyu Z chasom Yakiv Andrijovich doris i do generalnogo pidskarbiya ministra finansiv Ukrayini zajmav inshi viznachni posadi Markovich use zhittya domagavsya vidnovlennya getmanatu v Ukrayini i same vin Yakiv Markovich podav getmansku bulavu ostannomu getmanu Vijska Zaporozkogo Kirilu Rozumovskomu Pershim shlyubom Yakiv Andrijovich buv odruzhenij z Olenoyu Pavlivnoyu Polubotok 1745 vnuchatoyu pleminniceyu getmana Ivana Samojlovicha ta dochkoyu vidomogo borcya za avtonomiyu Ukrayini chernigivskogo polkovnika i nakaznogo getmana Pavla Leontijovicha Polubotka Buv odnim z najosvichenishih lyudej Ukrayini Chudovo volodiv latinnyu polskoyu francuzkoyu inshimi movami buv tonkim znavcem mistectva dobre znavsya na medicini Grav na lyutni ta klavikordah Mav biblioteku Okrim derzhavnih ta literaturnih sprav zajmavsya j suto komercijnimi Pevnij chas meshkav u seli Tuligolove Gluhivskogo povitu Same z prizvishem Markovicha pov yazane vidkrittya porcelyanovoyi glini v Poloshkah Literaturna diyalnistAle v ukrayinsku istoriyu vvijshov ne yak vijskovik a zavdyaki svoyij literaturnij praci Peru Yakova Markovicha nalezhat perekladi z latinskoyi movi prozovi tvori j virshi za motivami psalmiv ta sliv Ivana Zolotoustogo inshih batkiv cerkvi Yakiv zalishiv takozh Genealogicheskie zametki ta Diariush ohoplyuye period z 1717 go po 1764 roki sho mistyat vidomosti pro politichnu socialno ekonomichnu ta kulturno pobutovu istoriyu Ukrayini za chasiv Getmanshini Poznachivsya vpliv Polubotka j na inshomu V spadshinu Yakovu Andrijovichu distalasya Polubotkova Hronika litopis podij v Ukrayini Yakiv uzyavsya yiyi prodovzhuvati A potim azh do 1767 roku viv i vlasnij shodennik Podiyi opisani nim u Romnah Gluhovi Svarkovomu desyat velikih tomiv stanovlyat neocinennij material dlya doslidnikiv istoriyi ne lishe Sumshini a j usiyeyi Ukrayini Sprobi vidati shodenniki Markovicha robilisya trichi O Markevichem O Lazarevskim ta V Modzalevskim Odnak znachna chastina tak i zalishilas neopublikovanoyu yak do rechi j perevazhna bilshist tvoriv Yakova Andrijovicha Deyaki rukopisi cogo talanovitogo pismennika j perekladacha vzhe vtracheno PrimitkiMarkevich Ya Diariush Dzherela ta literaturaN O Gerasimenko Markovich Yakiv Andrijovich 9 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 519 ISBN 978 966 00 1028 1 PosilannyaMarkovich Yakiv 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 917 1000 ekz