Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Марк Ліциній Красс Марк Ліциній Красс лат Marcus Licinius Crassus 115

Марк Красс

Марк Красс
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Марк Ліциній Красс.

Марк Ліциній Красс (лат. Marcus Licinius Crassus; 115 — 53 до н. е.) — римський полководець і політичний діяч. Учасник Громадянської війни 83—82 до н. е.. Після неї, завдяки протекції Сулли, під час його диктатури (82—79 до н. е.) збагатився на перекупі майна людей, що потрапили у списки проскрипцій, і став одним з найбагатших людей Римської республіки. Здобув важку вирішальну перемогу над повстанцями Спартака у 71 до н. е. Консул 70 та 55 років до н. е., учасник Першого тріумвірату (60—53 до н. е.).

Марк Ліциній Красс
лат. Marcus Licinius Crassus
image
Народився115 до н. е.[3]
Стародавній Рим
Помер8 червня 53 до н. е. або 9 червня 53 до н. е.
Харран, Парфія
·загиблий у бою
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьдавньоримський політик, давньоримський військовий, офіцер армії
Знання мовлатина[3]
Учасникd і Битва при Каррах
ЧленствоПерший тріумвірат
Суспільний станшляхтич[d][4]
Посадаримський губернатор, давньоримський сенатор[d][5] і консул[5]
Партіяоптимати
БатькоПублій Ліциній Красс (консул 97 року до н. е.)[…]
Матиневідомо
Брати, сестриd[4][4]
У шлюбі зАксія Тертулла
ДітиПублій Ліциній Красс[4][4] і Марк Ліциній Красс[4][4]

Давньогрецький письменник та історик Плутарх присвятив Крассу розділ у своїх «Порівняльних життєписах».

Ранні роки

Марк Ліциній Красс походив з давнього плебейського роду Ліциніїв. Його батько, Публій Ліциній Красс, ​​ консул 97 року і ​​цензор 89 року, був убитий під час різанини, влаштованої Луцієм Цінною і Гаєм Марієм (можливо, що він покінчив життя самогубством). Подібна доля чекала і самого Красса, якби він не втік до Іспанії в середині 80-х років до н. е., де ховався в печері.

Красс і Сулла

Під час панування маріанців у Римі, Красс ховався в печері біля маєтку Вібія Паціана в Іспанії. Згідно з Плутархом, Красс переховувався там 8 місяців і покинув печеру після отримання вістей про смерть Луція Цінни, тобто близько 84 до н. е. З Іспанії Красс переправився в Африку до Квінта Цецилія Метелли Пія, а звідти — до Італії, куди вже прибув Сулла.

Близько 83 року Красс приєднався до армії Сулли і взяв участь у битвах громадянської війни 83-82 до н. е. Сулла активно використовував людей, особисто постраждалих або що втратили родичів під час терору маріанців в 80-ті роки, і Красс був одним з таких людей. Красс виконував доручення Сулли і незабаром став користуватися великою пошаною. Вже тоді почалося його суперництво з Помпеєм, викликане тим, що Сулла надавав величезні почесті Помпею за його заслуги, хоча Помпей був молодший Красса. На думку Плутарха, Крассу бракувало досвідченості, а красу його подвигів губили злі сили що володіли ним від природи — користолюбство і скнарість. Однак Красс завоював особливе ставлення Сулли під час майже програної битви біля Коллінських воріт в 82 р. до н. е., коли він, командуючи правим флангом армії, повернув супротивника у втечу і тим самим повернув ініціативу в бою Суллі. При цьому Сулла дізнався про перемогу Красса лише вночі, коли основна частина війська була розсіяна самнітами і луканцями.

Під час диктатури Сулли Красс зробив собі величезні статки завдяки проскрипціям, ставши одним з найбагатших людей у Римі. Він вносив до проскрипційних списків людей з розрахунком на захоплення їхнього майна — в цілому, це було нормою, але одного разу Красс не порадився з Суллою і сам вніс людей, на майно якого мав види, в проскрипційні списки. За це він був відсторонений від збагачення за допомогою проскрипцій, проте не був внесений туди сам.

Про багатства Красcа ходили легенди:

Він володів також великою кількістю срібних копалень і багатих земель, з великою кількістю працівників, але все це можна було вважати незначним у порівнянні з вартістю його рабів — стільки їх у нього було, та ще й навчених: читці, писці, майстри по роботі зі сріблом, домоуправителі, слуги.

— «Порівняльні життєписи», Плутарх

Боротьба за вплив з Помпеєм

Після смерті Сулли в 78 до н. е. Красс через деякий час активізував свою боротьбу за вплив з Помпеєм. Помпей, визнаний полководець, завоював величезну популярність успішними війнами, і Красс вирішив використати свої багатства для досягнення рівного впливу. На відміну від Помпея, Красс зумів швидко завоювати репутацію доброзичливої і чуйної людини, що знає всі справи в Римі і завжди готового допомогти вирішити різні проблеми. Завдяки цілеспрямованому зануренню в цивільні справи і наявності великих фінансових ресурсів Красс незабаром досяг успіху і досяг приблизно рівного впливу з Помпеєм. Незважаючи на відсутність природних задатків і знань з теорії ораторського мистецтва, Красс часто виступав публічно, і робив це дуже успішно насамперед через старання Цицерона. Крім того, Красс продовжував нарощувати своє багатство, в тому числі і за допомогою не зовсім чесних махінацій з будинками, що згорали під час частих пожеж, які Красс купував за безцінь, а потім будував там нові будинки.

Повстання Спартака

У 72 році Красс був обраний претором, після чого очолив армію, спрямовану проти повсталих рабів під керівництвом Спартака. У знищенні армії Спартака після кількох поразок римських магістратів сенат віддав пріоритет Крассу перед консулами. Під час переслідування спартаківців, коли римські війська перебували в стані низького бойового духу, Красс підтримав дисципліну з допомогою децимації — страти кожного десятого за жеребом з числа тих хто призвів до втечі під час однієї із сутичок. Спершу Красс, за версією Тита Лівія, розбив галлів і германців, що відкололися від основної армії Спартака. Потім він переслідував Спартака до Бруттія, звідки раби планували переправитися до Сицилії. За версією Флора, спартаківці були цілеспрямовано витіснені Крассом в Бруттій, і тільки після цього стали намагатися перебратися до Сицилії. Крассу приписується прагнення швидше покінчити зі Спартаком через швидке повернення в Італію Гнея Помпея, якому могли дістатися лаври переможця. Під його керівництвом був виритий рів через всю Бруттію, який замкнув армію Спартака на півострові. Незабаром після цього відбулася вирішальна битва, в якій повсталі раби були повністю розбиті. 6 000 рабів було взято в полон і за наказом Красса розіпнуто вздовж Аппієвої дороги.

Здобувши перемогу над спартаківцями, навесні 71 року до н. е. Красс повернувся в Рим і разом зі своїм суперником Помпеєм був обраний ​​ консулом на 70 р до н. е. Деякий час обидва консула відмовлялися розпускати свої армії, тримаючи їх біля Риму. Лише втручання стурбованого народу і вмовляння провісників змусили Красса і Помпея примиритися. Крассу приписуються слова: Гадаю, співгромадяни, що я не здійснюю нічого низького чи неналежного для себе, роблячи перший крок і пропонуючи любов і дружбу Помпею, якого ви, коли він ще був безбородим, проголосили Великим і ще не бере участі в сенаті, визнали заслуговуючим тріумфу. У 65 до н. е. Красса обрано цензором, проте його цензорство нічим не запам'яталося — Красс нехтував своїми обов'язками.

Попри те, що весь цей час Красс боровся за вплив в Римі з Помпеєм, це протистояння ніколи не виливалося у збройні сутички, як це було під час протистояння Сулли і Гая Марія. Втім, Красс міг бути причетний до змови Катіліни, але доказів цьому не представив навіть викривач змови, Цицерон. Однак згодом стверджувалося, що ще під час першої змови Катіліни у 65 році до н. е. Красс повинен був стати ​​ диктатором, а Гай Юлій Цезар — начальником кінноти при ньому. Цицерон підозрював Красса у співучасті у змові, і Красс став негативно ставитися до Цицерона. Проте син Красса Публій був прихильний до Цицерона і, врешті-решт, переконав їх обох примиритися.

Тріумвірат

Незабаром після святкування третього тріумфу Помпей зажадав затвердити від сенату зроблених ним під час походів на Схід реформи і роздачу земель, грошей і царств, проте сенат був налаштований проти підтримки цієї ініціативи через надмірний, на думку сенаторів, вплив Помпея. Сенатори підтримали Лукулла — другого командувача в Третій Мітрідатовій війні, який вважав, що Помпей відняв у нього перемогу. Лукулла також підтримав і Красс, так постанови Помпея були скасовані.

Проте Гай Юлій Цезар, що повернувся до Риму, змушений відмовитися від тріумфу, та домагався консульства. У той же час він розумів, що самотужки йому буде важко цього досягти, і тому вступив у союз антисенатської спрямованості разом з Помпеєм. Помпей, у свою чергу, пообіцяв Цезарю допомогти в досягненні консульства. Проте Цезар розумів, що у випадку союзу з Помпеєм його супротивником стане Красс. Свого часу, коли Гай Юлій Цезар повинен був залишити Рим і вирушити управляти Іспанією, а його не випускали кредитори, він звернувся до Красса, який поручився за Цезаря величезною сумою в 830 талантів. У результаті Цезар переконав Красса і Помпея примиритися заради спільної вигоди в протистоянні сенату. А оскільки ні Красс, ні Помпей не вважали Цезаря рівним собі конкурентом, вони погодилися. З цього союзу виник перший тріумвірат, який фактично взяв в свої руки верховну владу в Римі. Однак саме Гай Юлій Цезар, що став консулом на 59 рік до н. е., отримав найбільші вигоди від створення тріумвірату.

Останні роки життя

image
Страта Красса парфянами. Гравюра [it], 1555 рік. Підписана Лише смерть приносить щастя та збагачує

У 55 році до н. е. Красса обрано консулом вдруге, разом з Помпеєм. Як провінція йому дісталася Сирія, де він думав почати війну з парфянами. Амбіції Красса штовхали його здійснити великі завоювання, оскільки фінансові справи Красса були найліпшими (він мав статок у 55 році до н. е. 200 млн сестерціїв).

У 54 році до н. е. Красс переправився через Євфрат і зайняв ряд міст у Месопотамії. Відновивши наступ в 53 році до н. е. Красс зазнав поразки при Каррах від парфянської армії Орода, де загинув. Згідно з однією з легенд, самого Красса парфяни жорстоко стратили, вливши в горло розплавлене золото. Його голову і праву руку доставили у вірменське місто Арташат.

Родина

Дружина — Тертулла

Діти:

Примітки

  1. Красс // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XVIа. — С. 568–569.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q23892927d:Track:Q19908137d:Track:Q24457864
  2. Красс, Марк Лициний // Военная энциклопедия — СПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1913. — Т. 13. — С. 273.
    d:Track:Q656d:Track:Q25390782d:Track:Q4114391d:Track:Q4448234d:Track:Q26160609
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Digital Prosopography of the Roman Republic
    d:Track:Q100166489
  5. Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — , 0-89130-811-3
    d:Track:Q31350139d:Track:Q980809d:Track:Q466021
  6. Любкер Ф. Licinii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 768–772.
    d:Track:Q4249594d:Track:Q45197103d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q30059240d:Track:Q24933120d:Track:Q1459210
  7. Плутарх, 120, с. 2.

Посилання

  • (англ.)
  • Piegdoń M. Krassus. Politykniespełnionych ambicji, [wyd. drugie]. Kraków, 2014.

Книжки

Плутарх. Красс // Порівняльні життєписи. — Херонея, 120.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Mark Licinij Krass Mark Licinij Krass lat Marcus Licinius Crassus 115 53 do n e rimskij polkovodec i politichnij diyach Uchasnik Gromadyanskoyi vijni 83 82 do n e Pislya neyi zavdyaki protekciyi Sulli pid chas jogo diktaturi 82 79 do n e zbagativsya na perekupi majna lyudej sho potrapili u spiski proskripcij i stav odnim z najbagatshih lyudej Rimskoyi respubliki Zdobuv vazhku virishalnu peremogu nad povstancyami Spartaka u 71 do n e Konsul 70 ta 55 rokiv do n e uchasnik Pershogo triumviratu 60 53 do n e Mark Licinij Krasslat Marcus Licinius CrassusNarodivsya115 do n e 3 Starodavnij RimPomer8 chervnya 53 do n e abo 9 chervnya 53 do n e Harran Parfiya zagiblij u boyuKrayinaStarodavnij RimDiyalnistdavnorimskij politik davnorimskij vijskovij oficer armiyiZnannya movlatina 3 Uchasnikd i Bitva pri KarrahChlenstvoPershij triumviratSuspilnij stanshlyahtich d 4 Posadarimskij gubernator davnorimskij senator d 5 i konsul 5 PartiyaoptimatiBatkoPublij Licinij Krass konsul 97 roku do n e MatinevidomoBrati sestrid 4 4 U shlyubi zAksiya TertullaDitiPublij Licinij Krass 4 4 i Mark Licinij Krass 4 4 Mediafajli u Vikishovishi Davnogreckij pismennik ta istorik Plutarh prisvyativ Krassu rozdil u svoyih Porivnyalnih zhittyepisah Ranni rokiMark Licinij Krass pohodiv z davnogo plebejskogo rodu Liciniyiv Jogo batko Publij Licinij Krass konsul 97 roku i cenzor 89 roku buv ubitij pid chas rizanini vlashtovanoyi Luciyem Cinnoyu i Gayem Mariyem mozhlivo sho vin pokinchiv zhittya samogubstvom Podibna dolya chekala i samogo Krassa yakbi vin ne vtik do Ispaniyi v seredini 80 h rokiv do n e de hovavsya v pecheri Krass i SullaPid chas panuvannya marianciv u Rimi Krass hovavsya v pecheri bilya mayetku Vibiya Paciana v Ispaniyi Zgidno z Plutarhom Krass perehovuvavsya tam 8 misyaciv i pokinuv pecheru pislya otrimannya vistej pro smert Luciya Cinni tobto blizko 84 do n e Z Ispaniyi Krass perepravivsya v Afriku do Kvinta Ceciliya Metelli Piya a zvidti do Italiyi kudi vzhe pribuv Sulla Blizko 83 roku Krass priyednavsya do armiyi Sulli i vzyav uchast u bitvah gromadyanskoyi vijni 83 82 do n e Sulla aktivno vikoristovuvav lyudej osobisto postrazhdalih abo sho vtratili rodichiv pid chas teroru marianciv v 80 ti roki i Krass buv odnim z takih lyudej Krass vikonuvav doruchennya Sulli i nezabarom stav koristuvatisya velikoyu poshanoyu Vzhe todi pochalosya jogo supernictvo z Pompeyem viklikane tim sho Sulla nadavav velichezni pochesti Pompeyu za jogo zaslugi hocha Pompej buv molodshij Krassa Na dumku Plutarha Krassu brakuvalo dosvidchenosti a krasu jogo podvigiv gubili zli sili sho volodili nim vid prirodi koristolyubstvo i sknarist Odnak Krass zavoyuvav osoblive stavlennya Sulli pid chas majzhe progranoyi bitvi bilya Kollinskih vorit v 82 r do n e koli vin komanduyuchi pravim flangom armiyi povernuv suprotivnika u vtechu i tim samim povernuv iniciativu v boyu Sulli Pri comu Sulla diznavsya pro peremogu Krassa lishe vnochi koli osnovna chastina vijska bula rozsiyana samnitami i lukancyami Pid chas diktaturi Sulli Krass zrobiv sobi velichezni statki zavdyaki proskripciyam stavshi odnim z najbagatshih lyudej u Rimi Vin vnosiv do proskripcijnih spiskiv lyudej z rozrahunkom na zahoplennya yihnogo majna v cilomu ce bulo normoyu ale odnogo razu Krass ne poradivsya z Sulloyu i sam vnis lyudej na majno yakogo mav vidi v proskripcijni spiski Za ce vin buv vidstoronenij vid zbagachennya za dopomogoyu proskripcij prote ne buv vnesenij tudi sam Pro bagatstva Krasca hodili legendi Vin volodiv takozh velikoyu kilkistyu sribnih kopalen i bagatih zemel z velikoyu kilkistyu pracivnikiv ale vse ce mozhna bulo vvazhati neznachnim u porivnyanni z vartistyu jogo rabiv stilki yih u nogo bulo ta she j navchenih chitci pisci majstri po roboti zi sriblom domoupraviteli slugi Porivnyalni zhittyepisi PlutarhBorotba za vpliv z PompeyemPislya smerti Sulli v 78 do n e Krass cherez deyakij chas aktivizuvav svoyu borotbu za vpliv z Pompeyem Pompej viznanij polkovodec zavoyuvav velicheznu populyarnist uspishnimi vijnami i Krass virishiv vikoristati svoyi bagatstva dlya dosyagnennya rivnogo vplivu Na vidminu vid Pompeya Krass zumiv shvidko zavoyuvati reputaciyu dobrozichlivoyi i chujnoyi lyudini sho znaye vsi spravi v Rimi i zavzhdi gotovogo dopomogti virishiti rizni problemi Zavdyaki cilespryamovanomu zanurennyu v civilni spravi i nayavnosti velikih finansovih resursiv Krass nezabarom dosyag uspihu i dosyag priblizno rivnogo vplivu z Pompeyem Nezvazhayuchi na vidsutnist prirodnih zadatkiv i znan z teoriyi oratorskogo mistectva Krass chasto vistupav publichno i robiv ce duzhe uspishno nasampered cherez starannya Cicerona Krim togo Krass prodovzhuvav naroshuvati svoye bagatstvo v tomu chisli i za dopomogoyu ne zovsim chesnih mahinacij z budinkami sho zgorali pid chas chastih pozhezh yaki Krass kupuvav za bezcin a potim buduvav tam novi budinki Povstannya SpartakaU 72 roci Krass buv obranij pretorom pislya chogo ocholiv armiyu spryamovanu proti povstalih rabiv pid kerivnictvom Spartaka U znishenni armiyi Spartaka pislya kilkoh porazok rimskih magistrativ senat viddav prioritet Krassu pered konsulami Pid chas peresliduvannya spartakivciv koli rimski vijska perebuvali v stani nizkogo bojovogo duhu Krass pidtrimav disciplinu z dopomogoyu decimaciyi strati kozhnogo desyatogo za zherebom z chisla tih hto prizviv do vtechi pid chas odniyeyi iz sutichok Spershu Krass za versiyeyu Tita Liviya rozbiv galliv i germanciv sho vidkololisya vid osnovnoyi armiyi Spartaka Potim vin peresliduvav Spartaka do Bruttiya zvidki rabi planuvali perepravitisya do Siciliyi Za versiyeyu Flora spartakivci buli cilespryamovano vitisneni Krassom v Bruttij i tilki pislya cogo stali namagatisya perebratisya do Siciliyi Krassu pripisuyetsya pragnennya shvidshe pokinchiti zi Spartakom cherez shvidke povernennya v Italiyu Gneya Pompeya yakomu mogli distatisya lavri peremozhcya Pid jogo kerivnictvom buv viritij riv cherez vsyu Bruttiyu yakij zamknuv armiyu Spartaka na pivostrovi Nezabarom pislya cogo vidbulasya virishalna bitva v yakij povstali rabi buli povnistyu rozbiti 6 000 rabiv bulo vzyato v polon i za nakazom Krassa rozipnuto vzdovzh Appiyevoyi dorogi Zdobuvshi peremogu nad spartakivcyami navesni 71 roku do n e Krass povernuvsya v Rim i razom zi svoyim supernikom Pompeyem buv obranij konsulom na 70 r do n e Deyakij chas obidva konsula vidmovlyalisya rozpuskati svoyi armiyi trimayuchi yih bilya Rimu Lishe vtruchannya sturbovanogo narodu i vmovlyannya provisnikiv zmusili Krassa i Pompeya primiritisya Krassu pripisuyutsya slova Gadayu spivgromadyani sho ya ne zdijsnyuyu nichogo nizkogo chi nenalezhnogo dlya sebe roblyachi pershij krok i proponuyuchi lyubov i druzhbu Pompeyu yakogo vi koli vin she buv bezborodim progolosili Velikim i she ne bere uchasti v senati viznali zaslugovuyuchim triumfu U 65 do n e Krassa obrano cenzorom prote jogo cenzorstvo nichim ne zapam yatalosya Krass nehtuvav svoyimi obov yazkami Popri te sho ves cej chas Krass borovsya za vpliv v Rimi z Pompeyem ce protistoyannya nikoli ne vilivalosya u zbrojni sutichki yak ce bulo pid chas protistoyannya Sulli i Gaya Mariya Vtim Krass mig buti prichetnij do zmovi Katilini ale dokaziv comu ne predstaviv navit vikrivach zmovi Ciceron Odnak zgodom stverdzhuvalosya sho she pid chas pershoyi zmovi Katilini u 65 roci do n e Krass povinen buv stati diktatorom a Gaj Yulij Cezar nachalnikom kinnoti pri nomu Ciceron pidozryuvav Krassa u spivuchasti u zmovi i Krass stav negativno stavitisya do Cicerona Prote sin Krassa Publij buv prihilnij do Cicerona i vreshti resht perekonav yih oboh primiritisya TriumviratNezabarom pislya svyatkuvannya tretogo triumfu Pompej zazhadav zatverditi vid senatu zroblenih nim pid chas pohodiv na Shid reformi i rozdachu zemel groshej i carstv prote senat buv nalashtovanij proti pidtrimki ciyeyi iniciativi cherez nadmirnij na dumku senatoriv vpliv Pompeya Senatori pidtrimali Lukulla drugogo komanduvacha v Tretij Mitridatovij vijni yakij vvazhav sho Pompej vidnyav u nogo peremogu Lukulla takozh pidtrimav i Krass tak postanovi Pompeya buli skasovani Prote Gaj Yulij Cezar sho povernuvsya do Rimu zmushenij vidmovitisya vid triumfu ta domagavsya konsulstva U toj zhe chas vin rozumiv sho samotuzhki jomu bude vazhko cogo dosyagti i tomu vstupiv u soyuz antisenatskoyi spryamovanosti razom z Pompeyem Pompej u svoyu chergu poobicyav Cezaryu dopomogti v dosyagnenni konsulstva Prote Cezar rozumiv sho u vipadku soyuzu z Pompeyem jogo suprotivnikom stane Krass Svogo chasu koli Gaj Yulij Cezar povinen buv zalishiti Rim i virushiti upravlyati Ispaniyeyu a jogo ne vipuskali kreditori vin zvernuvsya do Krassa yakij poruchivsya za Cezarya velicheznoyu sumoyu v 830 talantiv U rezultati Cezar perekonav Krassa i Pompeya primiritisya zaradi spilnoyi vigodi v protistoyanni senatu A oskilki ni Krass ni Pompej ne vvazhali Cezarya rivnim sobi konkurentom voni pogodilisya Z cogo soyuzu vinik pershij triumvirat yakij faktichno vzyav v svoyi ruki verhovnu vladu v Rimi Odnak same Gaj Yulij Cezar sho stav konsulom na 59 rik do n e otrimav najbilshi vigodi vid stvorennya triumviratu Ostanni roki zhittyaStrata Krassa parfyanami Gravyura it 1555 rik Pidpisana Lishe smert prinosit shastya ta zbagachuye U 55 roci do n e Krassa obrano konsulom vdruge razom z Pompeyem Yak provinciya jomu distalasya Siriya de vin dumav pochati vijnu z parfyanami Ambiciyi Krassa shtovhali jogo zdijsniti veliki zavoyuvannya oskilki finansovi spravi Krassa buli najlipshimi vin mav statok u 55 roci do n e 200 mln sesterciyiv U 54 roci do n e Krass perepravivsya cherez Yevfrat i zajnyav ryad mist u Mesopotamiyi Vidnovivshi nastup v 53 roci do n e Krass zaznav porazki pri Karrah vid parfyanskoyi armiyi Oroda de zaginuv Zgidno z odniyeyu z legend samogo Krassa parfyani zhorstoko stratili vlivshi v gorlo rozplavlene zoloto Jogo golovu i pravu ruku dostavili u virmenske misto Artashat RodinaDruzhina Tertulla Diti Mark Licinij Krass Publij Licinij KrassPrimitkiKrass Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1895 T XVIa S 568 569 d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892927d Track Q19908137d Track Q24457864 Krass Mark Licinij Voennaya enciklopediya SPb Ivan Dmitrievich Sytin 1913 T 13 S 273 d Track Q656d Track Q25390782d Track Q4114391d Track Q4448234d Track Q26160609 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Digital Prosopography of the Roman Republic d Track Q100166489 Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic Society for Classical Studies 1951 ISBN 0 89130 812 1 0 89130 811 3 d Track Q31350139d Track Q980809d Track Q466021 Lyubker F Licinii Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 768 772 d Track Q4249594d Track Q45197103d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210 Plutarh 120 s 2 Posilannya angl Piegdon M Krassus Politykniespelnionych ambicji wyd drugie Krakow 2014 KnizhkiPlutarh Krass Porivnyalni zhittyepisi Heroneya 120

Дата публікації:
Топ