Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Громадянська війна в Стародавньому Римі 83 82 до н е лат Bella Civilia 83 82 рр до н е інколи ці події відносять до гром

Громадянська війна в Стародавньому Римі (83-82 до н. е.)

Громадянська війна в Стародавньому Римі (83-82 до н. е.)

Громадянська війна в Стародавньому Римі (83-82 до н. е.) (лат. Bella Civilia, 83-82 рр. до н. е.; інколи ці події відносять до громадянської війни 88-82 до н. е.) — міжусобна війна в Римській республіці між прихильниками Сулли і померлого Гая Марія старшого, які об'єдналися навколо його сина Гая Марія молодшого і консула Гнея Папірія Карбона.

Громадянська війна в Стародавньому Римі (83-82 до н. е.)
image

Дата: 83-82 до н. е.
Місце: Італія
Результат: перемога Сулли і його партії
Сторони
image Маріанці (популяри) image Сулланці (оптимати)
Командувачі
image Гай Марій Молодший
image Гней Папірій Карбон
image Гай Норбан
image Понтій Телезін
image 		image Луцій Корнелій Сулла
image Марк Ліциній Красс
image Квінт Цецилій Метелл Пій
image Гней Помпей
image Марк Теренцій Варрон Лукулл
Військові сили
100 000
200 000
290 000 		Спочатку - 40 000
<30 000
Втрати
Десятки тисяч Десятки тисяч

Причини війни

Конфлікт розпочався, перш за все, через нерозв'язані протиріччя між двома угрупуваннями, які згуртувалися навколо Луція Корнелія Сулли з однієї сторони та Гая Марія молодшого з іншої.

Маріанці, утримуючи владу недемократичним шляхом, прагнули законсервувати існуючий порядок. Не існує жодної їх реформи, окрім тих, за допомогою яких вони власне і прийшли до влади. Основними заходами маріанців були прийняття законопроєкту про розподілення італіків по всім трибам, відсторонення Сули від всіх займаних посад і знищення опозиції за допомогою масового терору.

Прийняття законопроєкту про розподілення італіків по вісім трибам стало найважливішим політичним кроком партії маріанців. Після Союзницької війни, як вже було відмічено, італіки отримали права рівні з римлянами лиш формально. Насправді ж вони не впливали на рішення політичних питань, оскільки були зараховані лиш в останні, найбільш численні триби. Імовірно, це було зроблено римськими законодавцями для того, щоб заспокоїти італіків видимістю, що вони боролися. Дійсно, одними військовими засобами воювати на всіх фронтах римляни не змогли б, а італіки ,в свою чергу, оточили Рим з усіх сторін.

Проте, Марій і Сульпіцій незабаром після закінчення Союзницької війни, вирішили використовувати італіків для досягнення таких політичних цілей, як встановлення своєї влади в Римі, а також призначення Марія на майбутню війну з Мітрідатом.

Імовірно, що остання ціль і була основною. Маріанці, досягнувши влади, не здійснили крім цього запізнілого рішення (запізнілого тому, що Сулла вже вирушив на війну) нічого значущого. Тому їх позицію можна назвати деструктивною по відношенню до римського державного порядку.

Цікаво, про політичні здібності Марія (на відміну від військових) головний його біограф - Плутарх відгукується вкрай стримано, скоріше негативно, називаючи його «по природі нездібним до мирної громадянської діяльності». Маючи по суті необмежену владу, володарі Риму могли проводити (крім террору) будь-яку реформаторську політику, як це найбільш яскраво показав їм Сулла, який прийшов їм на зміну. У маріанців безперечно не було чіткого плану дій на випадок провалу плану по відправці Марія старшого полководцем в Азію, що і трапилось. Отримавши владу задля досягнення цієї цілі і втративши реальну можливість її дійсно виконати, маріанці ніби загубили весь інтерес до творення і перейшли до руйнування.

В той же час, Сулла прагнув не до встановлення законної влади, а до встановлення своєї власної. Як привід було вибрано утиск Марієм честі й гідності самого Сулли, а також утиск прав патриціату в цілому. Крім того, Сулла не міг відзначити свій тріумф за перемогу над Мітрідатом, поки в Римі господарювали маріанці. Не останнє місце мала особиста ворожнеча між Суллою і Маріем старшим, яка після смерті останнього вилилася в протистояння двох партій.

Початковий етап війни

Сулла висадився в Брундизії в 83 році. Він швидко просувався до Риму, оскільки маріанці зовсім не були готові до війни. Крім того, йому декілька разів вдавалося роз'єднати супротивників і навіть переманювати на свою сторону цілі легіони.

До Сулли приєднувалися як представники родової знаті (оптимати), які бачили в Суллі свого захисника, так і невдоволені серед маріанців (популяри). Крім того, часто на сторону Сулли переходили прості солдати. Це було пов'язано перш за все з обіцянкою Сулли роздавати всім, хто воював на його стороні, землю (цю обіцянку він і виконав). Найбільш відомі люди, які перейшли на сторону Сулли — це Помпей і Красс. Не слід забувати, що Сулла, хоч і був бунтівником, все ж був і проконсулом, тобто займав і офіційну посаду.

Одна із перших битв сталася у Канузія в районі гори Тіфати між Гаем Норбаном и Суллою. В битві загинуло 6000 солдатів Норбана і 70 солдатів Сулли.

Зимою 83/82 бойові дії не велися через погані природні умови.

Біля Фавенції Гай Норбан и консул 82 року Гней Папірій Карбон почали битву проти Квінта Цецилія Метелла Пія в край невдалих умов і були розбиті. В цій битві у Норбана загинуло до 10000 солдатів, а ще 6000 перейшло на сторону сулланців.

В результаті битви під Сагнієм Марій з невеликою частиною своєї армії повинен був відступити в укріплене місто Пренесте. Незабаром місто було оточене Суллою.

Облога Пренесте

Після того, як Марій був замкнений в Пренесте, Сулла вирішив взяти місто в облогу. Йому було відомо, що вірних Марію солдатів у місті небагато і вони не зможуть зняти облогу своїми силами. Облогу Пренесте Сулла довірив Лукрецію Офеллі. Він вирив на відстані від міста навколо нього рів і поставив частокіл.

Марій дуже сподівався на Карбона і на велику армію Телезіна. Чекаючи на їх прибуття, він передав в Рим своєму прихильникові претору Бруту звістку з наказом розправитися зі своїми особистими ворогами. Однак армія Карбона значно зменшилася після декількох сутечок з загонами Сулли, Метелла, Помпея и Красса. Нарешті, Помпею вдалося влаштувати засідку і змусити солдатів Карбона тікати. Засмучені постійними невдачами солдати підняли бунт, а воїни одного із легіонів повністю розійшлись по домам. Телезін з великою армією не зумів навіть підійти до Пренесте, оскільки вузькі проходи на шляху туди були повністю заблоковані Суллою. Марій, бачачи, що запаси продовольства в Пренесте закінчуються, вивів свої війська за міські ворота і спробував прорвати укріплення Сулли, але не зміг.

Великим успіхом Сулли був перехід на його сторону воєнноначальника Альбінована з легіоном луканців. Сулла пообіцяв забезпечити Альбіновану безпеку тільки в тому випадку, якщо той зробить щось видатне, так що Альбінован покликав до себе велику кількість военачальників із числа маріанців, які нічого не підозрювали і перебив їх. Дізнавшись про це, один із лідерів маріанців, Гай Норбан, кинув армію і втік на Родос.

Маріанці все ще намагалися вибити Суллу із вузьких проходів по дорозі до Пренесте. Після того, як Марк Теренцій Варрон Лукулл завдав армії маріанців нищівної поразки (маріанці за всю війну не одержали жодної серйозної перемоги), а всі території північніше Рима остаточно перейшли на сторону Сулли, Карбон, один із двох попередніх консулів на 82 рік, тікав із Італії в Африку, сподіваючись організувати там центр спротиву проти Сулли.

Після цього інциденту воєнноначальники маріанців (Карина, Марцій и Дамасипп) в останній раз спробували прорватися до Пренесте, а коли це не вдалось, вони об'єднали свої сили з Телезіном і рулиши на Рим. Сулла, дізнавшись про це, швидко знявся з місця і також пішов на Рим.

Битва біля Коллінських воріт

Битва між Суллою з однієї сторони, и об'єднаним військом маріанців з іншої, пройшла на початку 82 року. Армія Сулли поступалася в чисельності 70-тисячній маріанській, але в останній битві більша частина маріанських військ була зібрана з малодосвідчених італиків, які не прагнули померти в бою. Відомо також, що в битві на стороні маріанців брало участь багато італіків із племен самнітів и луканців.

В ході битви Сулла спочатку переміг на правому фланзі битви (ним командував Марк Ліціній Красс), в той час як його лівий фланг зазнав поразки. Солдати, які відступали, спробували сховатися в Римі через Коллінські ворота, але солдати Сулли, які чергували на стінах, закрили ворота з допомогою механізму. Це покалічило декілька десятків солдатів, але змусило повернутися і продовжити бій інших. Битва продовжувалась всю ніч, і в ній переміг Сулла.

Аппіан оцінює загальне число загиблих в битві в 50 000 чоловік. Ще 8000 полонених солдатів, переважно самнітів, Сулла одразу наказав убити. Під час битви були вбиті Понтій Телезін та Альбін. Ще два командири пізніше були захоплені та вбиті, а їх голови пронесли навколо стін Пренесте.

Здача Пренесте

Після того, як захисникам Пренесте були продемонстровані голови цих воєначальників, іншій стороні стало ясно, що армії маріанців розбиті, а Сулла переміг. Жителі Пренесте добровільно здали місто Лукрецію. Гай Марій молодший закінчив життя самогубством, але його тіло було знайдено, і його голова була доставлена Суллі.

Після прибуття в місто Сулла знищив усіх воєначальників Марія, а пізніше наказав усім захисникам міста вийти в поле без зброї, при цьому розбившись на три групи — римлян, самнітів и пренестійців. Римлян Сулла пробачив, всіх інших наказав вбити, але залишити їх дітей і жінок. Саме місто Сулла віддав на розграбування солдатам.

Підсумки війни

«Війна знищила все. Як правило, в одній битві гинуло 10 000-20 000 чоловік, а в околицях Рима з обох сторін загинуло 50 000. По відношенню до всіх хто залишився живий, по відношенню до міст Сулла не зупинявся ні перед якими жорстокостями до тих пір, поки він не оголосив себе одноосібним владикою всієї римської держави на той термін, який здавався йому бажаним і потрібним».

В ході воєнних дій маріанці були розбиті майже по всіх направленнях (за винятком Іспанії, де все ще довгий час продовжував опір Квінт Серторій, але він бився не за ідеали маріанської партії, а за свої особисті інтереси; суперники Сулли також утримували провінції Африка та Сицилія). Більшість міст Італії підкорялись Суллі, який був беззаперечним переможцем. Все ж таки, деякі міста на Апеннінському півострові (Нола, Езернія, Волатерри) тримались ще декілька років.

Причиною перемоги Сулли і його соратників криються перш за все в слабкості маріанської партії, зокрема в відсутності підтримки. Лише самніти и луканці виступали на стороні маріанців до самого кінця.

Сулла встановив владу над державою в ході запеклої збройної боротьби. Згодом він встановив власну одноосібну, необмежену часом диктатуру.

Примітки

  1. Аппіан: "200 когорт по 500 чоловік в кожній"
  2. Веллей Патеркул
  3. Луцій Анней Флор: "8 легіонів и 500 когорт"
  4. Аппіан (Громадянські війни, I, 79): "Сулла с пятьма італійськими легіонами, 6000 кінноти, приєднавши загони із Пелопоннеса и Македонії, - загалом з сорокатисячною армією пішов із Пірея в Патри, а із Патр в Брундизій на 1600 суднах"
  5. Плутарх. Порівняльні життєписи. Гай Марій, 31
  6. Проконсули складали свої повноваження тільки після повернення в Рим. Саме тому Сулла вступив в Рим тільки після битви у Коллінських воріт
  7. Плутарх. Сулла, 27
  8. Аппіан. Римська історія. Громадянські війни, I, 84
  9. За відомостями Плутарха (Сулла, 27), у Норбана загинуло 7000 солдат
  10. Аппіан. Римська історія. Громадянські війни, I, 87: Зима і велика холоднеча паралізували з обох сторін всі дії.
  11. Аппіан. Римська історія. Громадянські війни, I, 91
  12. Аппіан. Римська Історія. Громадянські війни, I, 92: текст на давньогрецькій та російською
  13. Аппіан. Римська історія. Громадянські війни, I, 82

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gromadyanska vijna v Starodavnomu Rimi 83 82 do n e lat Bella Civilia 83 82 rr do n e inkoli ci podiyi vidnosyat do gromadyanskoyi vijni 88 82 do n e mizhusobna vijna v Rimskij respublici mizh prihilnikami Sulli i pomerlogo Gaya Mariya starshogo yaki ob yednalisya navkolo jogo sina Gaya Mariya molodshogo i konsula Gneya Papiriya Karbona Gromadyanska vijna v Starodavnomu Rimi 83 82 do n e Data 83 82 do n e Misce Italiya Rezultat peremoga Sulli i jogo partiyi Storoni Marianci populyari Sullanci optimati Komanduvachi Gaj Marij Molodshij Gnej Papirij Karbon Gaj Norban Pontij Telezin Lucij Kornelij Sulla Mark Licinij Krass Kvint Cecilij Metell Pij Gnej Pompej Mark Terencij Varron Lukull Vijskovi sili 100 000 200 000 290 000 Spochatku 40 000 lt 30 000 Vtrati Desyatki tisyach Desyatki tisyachPrichini vijniKonflikt rozpochavsya persh za vse cherez nerozv yazani protirichchya mizh dvoma ugrupuvannyami yaki zgurtuvalisya navkolo Luciya Korneliya Sulli z odniyeyi storoni ta Gaya Mariya molodshogo z inshoyi Marianci utrimuyuchi vladu nedemokratichnim shlyahom pragnuli zakonservuvati isnuyuchij poryadok Ne isnuye zhodnoyi yih reformi okrim tih za dopomogoyu yakih voni vlasne i prijshli do vladi Osnovnimi zahodami marianciv buli prijnyattya zakonoproyektu pro rozpodilennya italikiv po vsim tribam vidstoronennya Suli vid vsih zajmanih posad i znishennya opoziciyi za dopomogoyu masovogo teroru Prijnyattya zakonoproyektu pro rozpodilennya italikiv po visim tribam stalo najvazhlivishim politichnim krokom partiyi marianciv Pislya Soyuznickoyi vijni yak vzhe bulo vidmicheno italiki otrimali prava rivni z rimlyanami lish formalno Naspravdi zh voni ne vplivali na rishennya politichnih pitan oskilki buli zarahovani lish v ostanni najbilsh chislenni tribi Imovirno ce bulo zrobleno rimskimi zakonodavcyami dlya togo shob zaspokoyiti italikiv vidimistyu sho voni borolisya Dijsno odnimi vijskovimi zasobami voyuvati na vsih frontah rimlyani ne zmogli b a italiki v svoyu chergu otochili Rim z usih storin Prote Marij i Sulpicij nezabarom pislya zakinchennya Soyuznickoyi vijni virishili vikoristovuvati italikiv dlya dosyagnennya takih politichnih cilej yak vstanovlennya svoyeyi vladi v Rimi a takozh priznachennya Mariya na majbutnyu vijnu z Mitridatom Imovirno sho ostannya cil i bula osnovnoyu Marianci dosyagnuvshi vladi ne zdijsnili krim cogo zapiznilogo rishennya zapiznilogo tomu sho Sulla vzhe virushiv na vijnu nichogo znachushogo Tomu yih poziciyu mozhna nazvati destruktivnoyu po vidnoshennyu do rimskogo derzhavnogo poryadku Cikavo pro politichni zdibnosti Mariya na vidminu vid vijskovih golovnij jogo biograf Plutarh vidgukuyetsya vkraj strimano skorishe negativno nazivayuchi jogo po prirodi nezdibnim do mirnoyi gromadyanskoyi diyalnosti Mayuchi po suti neobmezhenu vladu volodari Rimu mogli provoditi krim terroru bud yaku reformatorsku politiku yak ce najbilsh yaskravo pokazav yim Sulla yakij prijshov yim na zminu U marianciv bezperechno ne bulo chitkogo planu dij na vipadok provalu planu po vidpravci Mariya starshogo polkovodcem v Aziyu sho i trapilos Otrimavshi vladu zadlya dosyagnennya ciyeyi cili i vtrativshi realnu mozhlivist yiyi dijsno vikonati marianci nibi zagubili ves interes do tvorennya i perejshli do rujnuvannya V toj zhe chas Sulla pragnuv ne do vstanovlennya zakonnoyi vladi a do vstanovlennya svoyeyi vlasnoyi Yak privid bulo vibrano utisk Mariyem chesti j gidnosti samogo Sulli a takozh utisk prav patriciatu v cilomu Krim togo Sulla ne mig vidznachiti svij triumf za peremogu nad Mitridatom poki v Rimi gospodaryuvali marianci Ne ostannye misce mala osobista vorozhnecha mizh Sulloyu i Mariem starshim yaka pislya smerti ostannogo vililasya v protistoyannya dvoh partij Pochatkovij etap vijniSulla visadivsya v Brundiziyi v 83 roci Vin shvidko prosuvavsya do Rimu oskilki marianci zovsim ne buli gotovi do vijni Krim togo jomu dekilka raziv vdavalosya roz yednati suprotivnikiv i navit peremanyuvati na svoyu storonu cili legioni Do Sulli priyednuvalisya yak predstavniki rodovoyi znati optimati yaki bachili v Sulli svogo zahisnika tak i nevdovoleni sered marianciv populyari Krim togo chasto na storonu Sulli perehodili prosti soldati Ce bulo pov yazano persh za vse z obicyankoyu Sulli rozdavati vsim hto voyuvav na jogo storoni zemlyu cyu obicyanku vin i vikonav Najbilsh vidomi lyudi yaki perejshli na storonu Sulli ce Pompej i Krass Ne slid zabuvati sho Sulla hoch i buv buntivnikom vse zh buv i prokonsulom tobto zajmav i oficijnu posadu Odna iz pershih bitv stalasya u Kanuziya v rajoni gori Tifati mizh Gaem Norbanom i Sulloyu V bitvi zaginulo 6000 soldativ Norbana i 70 soldativ Sulli Zimoyu 83 82 bojovi diyi ne velisya cherez pogani prirodni umovi Bilya Favenciyi Gaj Norban i konsul 82 roku Gnej Papirij Karbon pochali bitvu proti Kvinta Ceciliya Metella Piya v kraj nevdalih umov i buli rozbiti V cij bitvi u Norbana zaginulo do 10000 soldativ a she 6000 perejshlo na storonu sullanciv V rezultati bitvi pid Sagniyem Marij z nevelikoyu chastinoyu svoyeyi armiyi povinen buv vidstupiti v ukriplene misto Preneste Nezabarom misto bulo otochene Sulloyu Obloga PrenestePislya togo yak Marij buv zamknenij v Preneste Sulla virishiv vzyati misto v oblogu Jomu bulo vidomo sho virnih Mariyu soldativ u misti nebagato i voni ne zmozhut znyati oblogu svoyimi silami Oblogu Preneste Sulla doviriv Lukreciyu Ofelli Vin viriv na vidstani vid mista navkolo nogo riv i postaviv chastokil Marij duzhe spodivavsya na Karbona i na veliku armiyu Telezina Chekayuchi na yih pributtya vin peredav v Rim svoyemu prihilnikovi pretoru Brutu zvistku z nakazom rozpravitisya zi svoyimi osobistimi vorogami Odnak armiya Karbona znachno zmenshilasya pislya dekilkoh sutechok z zagonami Sulli Metella Pompeya i Krassa Nareshti Pompeyu vdalosya vlashtuvati zasidku i zmusiti soldativ Karbona tikati Zasmucheni postijnimi nevdachami soldati pidnyali bunt a voyini odnogo iz legioniv povnistyu rozijshlis po domam Telezin z velikoyu armiyeyu ne zumiv navit pidijti do Preneste oskilki vuzki prohodi na shlyahu tudi buli povnistyu zablokovani Sulloyu Marij bachachi sho zapasi prodovolstva v Preneste zakinchuyutsya viviv svoyi vijska za miski vorota i sprobuvav prorvati ukriplennya Sulli ale ne zmig Velikim uspihom Sulli buv perehid na jogo storonu voyennonachalnika Albinovana z legionom lukanciv Sulla poobicyav zabezpechiti Albinovanu bezpeku tilki v tomu vipadku yaksho toj zrobit shos vidatne tak sho Albinovan poklikav do sebe veliku kilkist voenachalnikiv iz chisla marianciv yaki nichogo ne pidozryuvali i perebiv yih Diznavshis pro ce odin iz lideriv marianciv Gaj Norban kinuv armiyu i vtik na Rodos Marianci vse she namagalisya vibiti Sullu iz vuzkih prohodiv po dorozi do Preneste Pislya togo yak Mark Terencij Varron Lukull zavdav armiyi marianciv nishivnoyi porazki marianci za vsyu vijnu ne oderzhali zhodnoyi serjoznoyi peremogi a vsi teritoriyi pivnichnishe Rima ostatochno perejshli na storonu Sulli Karbon odin iz dvoh poperednih konsuliv na 82 rik tikav iz Italiyi v Afriku spodivayuchis organizuvati tam centr sprotivu proti Sulli Pislya cogo incidentu voyennonachalniki marianciv Karina Marcij i Damasipp v ostannij raz sprobuvali prorvatisya do Preneste a koli ce ne vdalos voni ob yednali svoyi sili z Telezinom i rulishi na Rim Sulla diznavshis pro ce shvidko znyavsya z miscya i takozh pishov na Rim Bitva bilya Kollinskih voritBitva mizh Sulloyu z odniyeyi storoni i ob yednanim vijskom marianciv z inshoyi projshla na pochatku 82 roku Armiya Sulli postupalasya v chiselnosti 70 tisyachnij marianskij ale v ostannij bitvi bilsha chastina marianskih vijsk bula zibrana z malodosvidchenih italikiv yaki ne pragnuli pomerti v boyu Vidomo takozh sho v bitvi na storoni marianciv bralo uchast bagato italikiv iz plemen samnitiv i lukanciv V hodi bitvi Sulla spochatku peremig na pravomu flanzi bitvi nim komanduvav Mark Licinij Krass v toj chas yak jogo livij flang zaznav porazki Soldati yaki vidstupali sprobuvali shovatisya v Rimi cherez Kollinski vorota ale soldati Sulli yaki cherguvali na stinah zakrili vorota z dopomogoyu mehanizmu Ce pokalichilo dekilka desyatkiv soldativ ale zmusilo povernutisya i prodovzhiti bij inshih Bitva prodovzhuvalas vsyu nich i v nij peremig Sulla Appian ocinyuye zagalne chislo zagiblih v bitvi v 50 000 cholovik She 8000 polonenih soldativ perevazhno samnitiv Sulla odrazu nakazav ubiti Pid chas bitvi buli vbiti Pontij Telezin ta Albin She dva komandiri piznishe buli zahopleni ta vbiti a yih golovi pronesli navkolo stin Preneste Zdacha PrenestePislya togo yak zahisnikam Preneste buli prodemonstrovani golovi cih voyenachalnikiv inshij storoni stalo yasno sho armiyi marianciv rozbiti a Sulla peremig Zhiteli Preneste dobrovilno zdali misto Lukreciyu Gaj Marij molodshij zakinchiv zhittya samogubstvom ale jogo tilo bulo znajdeno i jogo golova bula dostavlena Sulli Pislya pributtya v misto Sulla znishiv usih voyenachalnikiv Mariya a piznishe nakazav usim zahisnikam mista vijti v pole bez zbroyi pri comu rozbivshis na tri grupi rimlyan samnitiv i prenestijciv Rimlyan Sulla probachiv vsih inshih nakazav vbiti ale zalishiti yih ditej i zhinok Same misto Sulla viddav na rozgrabuvannya soldatam Pidsumki vijni Vijna znishila vse Yak pravilo v odnij bitvi ginulo 10 000 20 000 cholovik a v okolicyah Rima z oboh storin zaginulo 50 000 Po vidnoshennyu do vsih hto zalishivsya zhivij po vidnoshennyu do mist Sulla ne zupinyavsya ni pered yakimi zhorstokostyami do tih pir poki vin ne ogolosiv sebe odnoosibnim vladikoyu vsiyeyi rimskoyi derzhavi na toj termin yakij zdavavsya jomu bazhanim i potribnim V hodi voyennih dij marianci buli rozbiti majzhe po vsih napravlennyah za vinyatkom Ispaniyi de vse she dovgij chas prodovzhuvav opir Kvint Sertorij ale vin bivsya ne za ideali marianskoyi partiyi a za svoyi osobisti interesi superniki Sulli takozh utrimuvali provinciyi Afrika ta Siciliya Bilshist mist Italiyi pidkoryalis Sulli yakij buv bezzaperechnim peremozhcem Vse zh taki deyaki mista na Apenninskomu pivostrovi Nola Ezerniya Volaterri trimalis she dekilka rokiv Prichinoyu peremogi Sulli i jogo soratnikiv kriyutsya persh za vse v slabkosti marianskoyi partiyi zokrema v vidsutnosti pidtrimki Lishe samniti i lukanci vistupali na storoni marianciv do samogo kincya Sulla vstanoviv vladu nad derzhavoyu v hodi zapekloyi zbrojnoyi borotbi Zgodom vin vstanoviv vlasnu odnoosibnu neobmezhenu chasom diktaturu PrimitkiAppian 200 kogort po 500 cholovik v kozhnij Vellej Paterkul Lucij Annej Flor 8 legioniv i 500 kogort Appian Gromadyanski vijni I 79 Sulla s pyatma italijskimi legionami 6000 kinnoti priyednavshi zagoni iz Peloponnesa i Makedoniyi zagalom z sorokatisyachnoyu armiyeyu pishov iz Pireya v Patri a iz Patr v Brundizij na 1600 sudnah Plutarh Porivnyalni zhittyepisi Gaj Marij 31 Prokonsuli skladali svoyi povnovazhennya tilki pislya povernennya v Rim Same tomu Sulla vstupiv v Rim tilki pislya bitvi u Kollinskih vorit Plutarh Sulla 27 Appian Rimska istoriya Gromadyanski vijni I 84 Za vidomostyami Plutarha Sulla 27 u Norbana zaginulo 7000 soldat Appian Rimska istoriya Gromadyanski vijni I 87 Zima i velika holodnecha paralizuvali z oboh storin vsi diyi Appian Rimska istoriya Gromadyanski vijni I 91 Appian Rimska Istoriya Gromadyanski vijni I 92 tekst na davnogreckij ta rosijskoyu Appian Rimska istoriya Gromadyanski vijni I 82DzherelaAppian Mitridatovi vijni Anglijska versiya 16 listopada 2015 u Wayback Machine i Gromadyanski vijni I Anglijska versiya 3 chervnya 2020 u Wayback Machine Dion Kassij Rimska istoriya XXX XXXV Anglijska versiya Lucij Annej Flor Kompendium Tita Liviya I Latinska versiya 25 grudnya 2010 u Wayback Machine Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista Latinska versiya 11 kvitnya 2016 u Wayback Machine Plutarh Zhittya Sulli Porivnyalni zhittyepisi Anglijska versiya 19 lyutogo 2020 u Wayback Machine Gaj Vellej Paterkul Rimska istoriya v 2uh knigah II

Дата публікації:
Топ