Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маргарита Прованська фр Marguerite de Provence 1221 1221 Бриньйоль 20 грудня 1295 Париж королева Франції в 1234 1270 рок

Маргарита Прованська

Маргарита Прованська

Маргарита Прованська (фр. Marguerite de Provence; 1221(1221), Бриньйоль — 20 грудня 1295, Париж) — королева Франції в 1234 — 1270 роках.

Маргарита Прованська
image
Народилася 1221[2][3][…]
Форкальк'є або Бриньйоль
Померла 20 грудня 1295(1295-12-20)[1]
Париж, Королівство Франція
Поховання Абатство Сен-Дені
Титул d
Конфесія християнство
Рід Барселонський дім
Батько Раймон Беренгер IV[5]
Мати Беатрис Савойська[5]
Брати, сестри d[5], Елеонора Прованська[5] і Беатриса Прованська[5]
У шлюбі з Людовик IX[5]
Діти d[6], d, d, Філіп III Сміливий[5], d[6], d[5], d, d, d[5], Робер де Клермон і d[5]

Життєпис

Маргарита Прованська була дружиною короля Франції Людовіка IX, матір'ю короля Франції Філіппа III і королеви Наварри Ізабелли, дружини короля Теобальда V .

Маргарита була старшою дочкою Раймунда Беренгера IV, графа Провансу і Беатриси Савойської, дочки Томаса I, графа Савої. Три її молодші сестри також стали королевами: Елеонора Прованська вступила в шлюб з англійським королем Генріхом III,  — з Річардом Корнуолльським, який на виборах 1256 / 1257 року був обраний королем Німеччини, Беатрис Прованська — з Карлом I Анжуйським, який згодом став королем Неаполя і Сицилії. За заповітом батька Маргарита була обійдена, і графство Прованське передавалося молодшій доньці Беатрисі, у зв'язку з чим виникла багаторічна тяганина через спадщину між Маргаритою і чоловіком Беатріси Карлом Анжуйським.

Маргарита виросла при дворі свого батька графа Раймунда Беренгера в оточенні трубадурів, поетів і галантних лицарів. У дівчинці зуміли виховати любов до рідного Провансу, яку вона зберігала все життя. Маргарита, як і її сестра Елеонора, отримала гарну католицьку освіту, знала латинську мову. Згодом, ставши королевою, Маргарита всіляко заохочувала культуру і мистецтва, а видатні вчені (наприклад, Фома Аквінський) знаходили місце навіть за королівським столом.

27 травня 1234 року, після сватання королеви Бланки Кастильської, Маргарита була повінчана з її сином королем Франції Людовіком IX. У зв'язку з тим, що наречений і наречена були родичами 4-го ступеня, для цього шлюбу в січні 1234 року Папою Григорієм IX було дано спеціальний дозвіл. У перші роки шлюбу між Маргаритою та її свекрухою Бланкою Кастильською неодноразово виникали конфлікти. Королева-мати мала на сина сильний вплив, в тому числі і в політичних питаннях, і до того ж ревнувала його до невістки. Крім того, Бланка постійно проживала разом з молодою сім'єю в їх палаці на острові Сіте і завжди супроводжувала їх в поїздках. Лише в 1247 році Маргарита змогла пересилити вплив матері на короля, і Бланці був виділений окремі двір і утримання.

image
Пам'ятник Маргариті Прованській в Люксембурзькому саду

У 1248 році Людовик IX організовує 7-й хрестовий похід згідно своєї клятви, даної їм під час хвороби. Маргарита супроводжувала чоловіка в цьому поході. Після короткої зупинки на Кіпрі експедиція досягла в червні 1249 року Єгипту. Після взяття хрестоносцями Дум'ята король передав управління містом своїй вагітній дружині, а сам з військом пішов до Каїру. Після нищівної поразки французів у битві біля Ель-Мансурі в квітні 1250 року Людовик потрапляє в полон до арабів. Керівники генуезьких і пізанських флотилій, що супроводжували хрестоносців, дізнавшись про цей розгром, збиралися терміново покинути Дум'ят. У цій обстановці королева Маргарита проявила витримку і мужність. Перед самими пологами вона змусила заприсягтися приставленого до неї лицаря-охоронця, що той відсіче королеві голову в разі неминучого полону її сарацинами. Наступного дня після народження нею сина Іоанна Трістана Маргарита закликає командирів флотів до свого ліжка, поруч з якою стоїть колиска з немовлям, і переконує їх залишитися. Маргарита також складає план порятунку французьких полонених на чолі з королем, згідно з яким в обмін на 400 тисяч ліврів і повернення Дум'ята вцілілі воїни і сам Людовик 6 травня 1250 року звільняються.

До 1254 року Маргарита і Людовик IX залишаються в Палестині, потім повертаються на батьківщину. До цього часу Бланка Кастильська вже померла (в 1252 році), і Маргарита зайняла при королі її місце радниці та помічниці. Коли Людовик вирішує відмовитися від трону і піти в монастир, Маргарита доклала весь свій вплив, щоб утримати чоловіка від цього необачного кроку.

У 1270 році, під час свого другого хрестового походу — на цей раз до Тунісу — Людовик IX помирає. Маргарита перебирається в монастир Сен-Марсель поблизу Парижа, проте все ж часто відвідує королівський двір і відвідує сина, короля Філіпа III. Не володіючи тепер колишнім політичним впливом, який вона мала на чоловіка, Маргарита присвячує себе справам у рідному Провансі. У зв'язку з цим знову розгорається давній спір через спадщину її батька між королевою-матір'ю і чоловіком Беатріси, Карлом Анжуйським. 1282 року ця тяганина ледь не вилилася у війну, коли Маргарита спорядила військо з відданих їй прованських дворян. Нарешті, в 1287 році рішення за посередництва Філіпа III, а потім і його сина, онука Маргарити, короля Філіпа IV Вродливого, було знайдено. Маргарита відмовлялася від своїх спадкових прав на Прованс, отримавши від Карла Анжуйського разово велику грошову суму і щорічну пенсію у розмірі 2.000 турнуа.

Після сходження на престол її онука, Філіпа IV Вродливого, Маргарита остаточно залишає придворне життя і разом з донькою Бланкою, вдовою кастильского інфанта Фердинанда де ла Серда, віддаляється в заснований нею ж монастир на південь від Парижа.

Маргарита померла 1295 року. Вона похована в абатстві Сен-Дені поруч зі своїм чоловіком. До канонізації Людовика IX Папою Боніфацієм VIII вона не дожила 2 роки.

Сім'я

Чоловік

Діти

  1. Викидень (1234/1239)
  2. Викидень (1234/1239)
  3. Бланка (12 липня/4 грудня 1240 — 29 квітня 1243) — її народження було радісно зустрінене королівським двором, оскільки воно відбулося після двох викиднів та шести років шлюбу батьків. Померла у віці 2-х років. Її поховали в абатстві Роямон, але її останки були передані в Сен-Дені в 1820 році.
  4. (2 березня 1242 — 27 квітня 1271) — королева-консорт Наварри, дружина Теобальда II.
  5. Людовик (24 лютого 1244 — 11 січня 1260) — спадкоємець французького трону від народження до смерті у віці 15 років.
  6. Філіпп (1 травня 1245 — 5 жовтня 1285) — король Франції з 25 серпня 1270 року.
  7. Іоанн (1248) помер відразу після народження.
  8. (8 квітня 1250 — 3 серпня 1270) — супроводжував батька під час восьмого хрестового походу, але армія стала жертвою епідемії дизентерії. Жан Трістан був одним із жертв і помер 3 серпня 1270 року.
  9. (29 червня 1251 — 6 квітня 1283)
  10. (1253–1320/1322)
  11. (1254 — вересень 1272) — герцогиня-консорт Брабанту, дружина герцога Іоанна І. Померла при пологах.
  12. Роберт (бл.1256 — 7 лютого 1317) — граф Клермон, граф Шароле, сеньйор Бурбон, Сен-Жюст, королівський камергер. Засновник династії Бурбон.
  13. (бл. 1260 — 19 грудня 1325) — герцогиня-консорт Бургундії, дружина герцога Роберта ІІ.

Література

  • Голдстоун Н. Четыре королевы / пер. с англ. А. Немировой. — М.: АСТ; Астрель, 2010. — 472, [8] с. — 3000 экз. — .
  • Andreas Kiesewetter: Die Anfänge der Regierung König Karls II. von Anjou (1278—1295). Das Königreich Neapel, die Grafschaft Provence und der Mittelmeerraum zu Ausgang des 13. Jahrhunderts. Matthiesen Verlag, Husum 1999 року, S. 158, .
  • Regine Pernoud: Frauen zur Zeit der Kreuzzüge. 1. Aufl. Herder, Freiburg im Breisgau 1995 року, S. 182—196, .
  • Gérard Sivéry: Marguerite de Provence. Une reine au temps des cathédrales. Fayard, Paris 1987, .
  • Gerd Treffer: Die französischen Königinnen. Von Bertrada bis Marie Antoinette (8.-18. Jahrhundert). Pustet, Regensburg 1996 року, S. 132—139,

Генеалогія

Примітки

  1. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  2. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Faceted Application of Subject Terminology
    d:Track:Q3294867d:Track:Q846596
  5. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  6. http://fmg.ac/Projects/MedLands/CAPET.htm#_Toc154137008
  7. Le Goff, с. 164.
  8. FMG: Blanche de France (1240—1243) [ 12 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  9. Gérard Sivéry, Philippe III le Hardi, 2003, Fayard, P.

Посилання

  • Cawley H. Comtes de Provence 1113—1246 (Barcelona) (англ.). Foundation for Medieval Genealogy. Процитовано 23 жовтня 2012. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Margarita Provanska fr Marguerite de Provence 1221 1221 Brinjol 20 grudnya 1295 Parizh koroleva Franciyi v 1234 1270 rokah Margarita ProvanskaNarodilasya 1221 2 3 Forkalk ye abo BrinjolPomerla 20 grudnya 1295 1295 12 20 1 Parizh Korolivstvo FranciyaPohovannya Abatstvo Sen DeniTitul dKonfesiya hristiyanstvoRid Barselonskij dimBatko Rajmon Berenger IV 5 Mati Beatris Savojska 5 Brati sestri d 5 Eleonora Provanska 5 i Beatrisa Provanska 5 U shlyubi z Lyudovik IX 5 Diti d 6 d d Filip III Smilivij 5 d 6 d 5 d d d 5 Rober de Klermon i d 5 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMargarita Provanska bula druzhinoyu korolya Franciyi Lyudovika IX matir yu korolya Franciyi Filippa III i korolevi Navarri Izabelli druzhini korolya Teobalda V Margarita bula starshoyu dochkoyu Rajmunda Berengera IV grafa Provansu i Beatrisi Savojskoyi dochki Tomasa I grafa Savoyi Tri yiyi molodshi sestri takozh stali korolevami Eleonora Provanska vstupila v shlyub z anglijskim korolem Genrihom III z Richardom Kornuollskim yakij na viborah 1256 1257 roku buv obranij korolem Nimechchini Beatris Provanska z Karlom I Anzhujskim yakij zgodom stav korolem Neapolya i Siciliyi Za zapovitom batka Margarita bula obijdena i grafstvo Provanske peredavalosya molodshij donci Beatrisi u zv yazku z chim vinikla bagatorichna tyaganina cherez spadshinu mizh Margaritoyu i cholovikom Beatrisi Karlom Anzhujskim Margarita virosla pri dvori svogo batka grafa Rajmunda Berengera v otochenni trubaduriv poetiv i galantnih licariv U divchinci zumili vihovati lyubov do ridnogo Provansu yaku vona zberigala vse zhittya Margarita yak i yiyi sestra Eleonora otrimala garnu katolicku osvitu znala latinsku movu Zgodom stavshi korolevoyu Margarita vsilyako zaohochuvala kulturu i mistectva a vidatni vcheni napriklad Foma Akvinskij znahodili misce navit za korolivskim stolom 27 travnya 1234 roku pislya svatannya korolevi Blanki Kastilskoyi Margarita bula povinchana z yiyi sinom korolem Franciyi Lyudovikom IX U zv yazku z tim sho narechenij i narechena buli rodichami 4 go stupenya dlya cogo shlyubu v sichni 1234 roku Papoyu Grigoriyem IX bulo dano specialnij dozvil U pershi roki shlyubu mizh Margaritoyu ta yiyi svekruhoyu Blankoyu Kastilskoyu neodnorazovo vinikali konflikti Koroleva mati mala na sina silnij vpliv v tomu chisli i v politichnih pitannyah i do togo zh revnuvala jogo do nevistki Krim togo Blanka postijno prozhivala razom z molodoyu sim yeyu v yih palaci na ostrovi Site i zavzhdi suprovodzhuvala yih v poyizdkah Lishe v 1247 roci Margarita zmogla peresiliti vpliv materi na korolya i Blanci buv vidilenij okremi dvir i utrimannya Pam yatnik Margariti Provanskij v Lyuksemburzkomu sadu U 1248 roci Lyudovik IX organizovuye 7 j hrestovij pohid zgidno svoyeyi klyatvi danoyi yim pid chas hvorobi Margarita suprovodzhuvala cholovika v comu pohodi Pislya korotkoyi zupinki na Kipri ekspediciya dosyagla v chervni 1249 roku Yegiptu Pislya vzyattya hrestonoscyami Dum yata korol peredav upravlinnya mistom svoyij vagitnij druzhini a sam z vijskom pishov do Kayiru Pislya nishivnoyi porazki francuziv u bitvi bilya El Mansuri v kvitni 1250 roku Lyudovik potraplyaye v polon do arabiv Kerivniki genuezkih i pizanskih flotilij sho suprovodzhuvali hrestonosciv diznavshis pro cej rozgrom zbiralisya terminovo pokinuti Dum yat U cij obstanovci koroleva Margarita proyavila vitrimku i muzhnist Pered samimi pologami vona zmusila zaprisyagtisya pristavlenogo do neyi licarya ohoroncya sho toj vidsiche korolevi golovu v razi neminuchogo polonu yiyi saracinami Nastupnogo dnya pislya narodzhennya neyu sina Ioanna Tristana Margarita zaklikaye komandiriv flotiv do svogo lizhka poruch z yakoyu stoyit koliska z nemovlyam i perekonuye yih zalishitisya Margarita takozh skladaye plan poryatunku francuzkih polonenih na choli z korolem zgidno z yakim v obmin na 400 tisyach livriv i povernennya Dum yata vcilili voyini i sam Lyudovik 6 travnya 1250 roku zvilnyayutsya Do 1254 roku Margarita i Lyudovik IX zalishayutsya v Palestini potim povertayutsya na batkivshinu Do cogo chasu Blanka Kastilska vzhe pomerla v 1252 roci i Margarita zajnyala pri koroli yiyi misce radnici ta pomichnici Koli Lyudovik virishuye vidmovitisya vid tronu i piti v monastir Margarita doklala ves svij vpliv shob utrimati cholovika vid cogo neobachnogo kroku U 1270 roci pid chas svogo drugogo hrestovogo pohodu na cej raz do Tunisu Lyudovik IX pomiraye Margarita perebirayetsya v monastir Sen Marsel poblizu Parizha prote vse zh chasto vidviduye korolivskij dvir i vidviduye sina korolya Filipa III Ne volodiyuchi teper kolishnim politichnim vplivom yakij vona mala na cholovika Margarita prisvyachuye sebe spravam u ridnomu Provansi U zv yazku z cim znovu rozgorayetsya davnij spir cherez spadshinu yiyi batka mizh korolevoyu matir yu i cholovikom Beatrisi Karlom Anzhujskim 1282 roku cya tyaganina led ne vililasya u vijnu koli Margarita sporyadila vijsko z viddanih yij provanskih dvoryan Nareshti v 1287 roci rishennya za poserednictva Filipa III a potim i jogo sina onuka Margariti korolya Filipa IV Vrodlivogo bulo znajdeno Margarita vidmovlyalasya vid svoyih spadkovih prav na Provans otrimavshi vid Karla Anzhujskogo razovo veliku groshovu sumu i shorichnu pensiyu u rozmiri 2 000 turnua Pislya shodzhennya na prestol yiyi onuka Filipa IV Vrodlivogo Margarita ostatochno zalishaye pridvorne zhittya i razom z donkoyu Blankoyu vdovoyu kastilskogo infanta Ferdinanda de la Serda viddalyayetsya v zasnovanij neyu zh monastir na pivden vid Parizha Margarita pomerla 1295 roku Vona pohovana v abatstvi Sen Deni poruch zi svoyim cholovikom Do kanonizaciyi Lyudovika IX Papoyu Bonifaciyem VIII vona ne dozhila 2 roki Sim yaCholovik Lyudovik IX korol Franciyi 25 kvitnya 1214 25 serpnya 1270 korol Franciyi z 8 listopada 1226 po 25 serpnya 1270 sin Lyudovika VIII Leva 1187 1226 korolya Franciyi v 1223 1226 i Blanki Kastilskoyi 1188 1252 Odruzhivsya z Margaritoyu 27 travnya 1234 v kafedralnomu sobori Sans Diti Vikiden 1234 1239 Vikiden 1234 1239 Blanka 12 lipnya 4 grudnya 1240 29 kvitnya 1243 yiyi narodzhennya bulo radisno zustrinene korolivskim dvorom oskilki vono vidbulosya pislya dvoh vikidniv ta shesti rokiv shlyubu batkiv Pomerla u vici 2 h rokiv Yiyi pohovali v abatstvi Royamon ale yiyi ostanki buli peredani v Sen Deni v 1820 roci 2 bereznya 1242 27 kvitnya 1271 koroleva konsort Navarri druzhina Teobalda II Lyudovik 24 lyutogo 1244 11 sichnya 1260 spadkoyemec francuzkogo tronu vid narodzhennya do smerti u vici 15 rokiv Filipp 1 travnya 1245 5 zhovtnya 1285 korol Franciyi z 25 serpnya 1270 roku Ioann 1248 pomer vidrazu pislya narodzhennya 8 kvitnya 1250 3 serpnya 1270 suprovodzhuvav batka pid chas vosmogo hrestovogo pohodu ale armiya stala zhertvoyu epidemiyi dizenteriyi Zhan Tristan buv odnim iz zhertv i pomer 3 serpnya 1270 roku 29 chervnya 1251 6 kvitnya 1283 1253 1320 1322 1254 veresen 1272 gercoginya konsort Brabantu druzhina gercoga Ioanna I Pomerla pri pologah Robert bl 1256 7 lyutogo 1317 graf Klermon graf Sharole senjor Burbon Sen Zhyust korolivskij kamerger Zasnovnik dinastiyi Burbon bl 1260 19 grudnya 1325 gercoginya konsort Burgundiyi druzhina gercoga Roberta II LiteraturaGoldstoun N Chetyre korolevy per s angl A Nemirovoj M AST Astrel 2010 472 8 s 3000 ekz ISBN 978 5 17 063124 7 Andreas Kiesewetter Die Anfange der Regierung Konig Karls II von Anjou 1278 1295 Das Konigreich Neapel die Grafschaft Provence und der Mittelmeerraum zu Ausgang des 13 Jahrhunderts Matthiesen Verlag Husum 1999 roku S 158 ISBN 3 7868 1451 1 Regine Pernoud Frauen zur Zeit der Kreuzzuge 1 Aufl Herder Freiburg im Breisgau 1995 roku S 182 196 ISBN 3 451 04375 0 Gerard Sivery Marguerite de Provence Une reine au temps des cathedrales Fayard Paris 1987 ISBN 2 213 02017 5 Gerd Treffer Die franzosischen Koniginnen Von Bertrada bis Marie Antoinette 8 18 Jahrhundert Pustet Regensburg 1996 roku S 132 139 ISBN 3 7917 1530 5GenealogiyaPrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 SNAC 2010 d Track Q29861311 Faceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 Kindred Britain d Track Q75653886 http fmg ac Projects MedLands CAPET htm Toc154137008 Le Goff s 164 FMG Blanche de France 1240 1243 12 grudnya 2017 u Wayback Machine Gerard Sivery Philippe III le Hardi 2003 Fayard P PosilannyaCawley H Comtes de Provence 1113 1246 Barcelona angl Foundation for Medieval Genealogy Procitovano 23 zhovtnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka

Дата публікації:
Топ