Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ма́р'ян Алої́з Ломни́цький (9 вересня 1845, Баворів — 26 жовтня 1915, Львів) — галицький науковець-натураліст, за національністю поляк. Впродовж всього життя займався ентомологією, палеонтологією та геологією. Опублікував низку праць, з яких найвизначнішими є каталог жуків Галичини (1884) та геологічний атлас Галичини (1905).
| Мар'ян Алоїз Ломницький | |
|---|---|
 Мар'ян А. Ломницький | |
| Народився | 9 вересня 1845 Баворів, Тернопільська область, Україна |
| Помер | 26 жовтня 1915 (70 років) Львів, Україна |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Діяльність | геолог, зоолог, ботанік, ентомолог |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | Біологія, Ентомологія, Ґеологія |
| Заклад | Державний природознавчий музей НАНУ (Музей імені Дідушицьких) у Львові |
| Науковий ступінь | Почесний доктор філософії Львівського університету |
| Відомі учні | Ярослав Ломницький |
| Відомий завдяки: | Каталог жуків Галичини , Ґеологічний атлас Галичини |
| Рід | Q124624953? |
| У шлюбі з | d |
| Нагороди |  |
| Член Товариства Природничників імені Коперніка (Львів) й Татранського Товариства (Краків) | |
 Мар'ян Ломницький у Вікісховищі | |
Молоді роки
Народився Мар'ян Ломницький у сім'ї зубожілого польського шляхтича Якуба Ломницького і Маґдалени Борковської 9 вересня 1845 року. Дитинство Мар'яна проходило в Баворові, під Тернополем, де він закінчив початкову школу, а згодом батьки відправляють його на навчання до Львова в Академічну гімназію. Саме тут у Ломницького проявляється схильність до природничих наук, і чимала заслуга в цьому його вчителів: Максиміліана Сили-Новицького, який викладав зоологію та , що читав ґеологію. Ці дві дисципліни й обрав для себе Мар'ян Ломницький, який в науковому світі знаний як видатний ентомолог і геолог.
Сімейний стан
Був одружений із Марією Щуцькою, з якою у нього було троє синів: Ярослав Людомир Ломницький (1873—1931), Максиміліян Ломницький (1877—1947) та Антоній Мар'ян Ломницький (1881—1941).
Віденсько-краківський період життя
У 1864 році він здобуває стипендію відомого галицького магната і філантропа Володимира Дідушицького. Ця стипендія дозволила молодому Ломницькому на три роки переїхати до Кракова, де він продовжує штудіювати природничі науки, а в 1867 році поступити до віденського університету. У столиці Австрійської імперії він поглиблено вивчає геологію у Е. Суесса й палеонтологію в Р. Кнера, знайомиться з Л. Міллером та Е. Рейтером.
У 1867 р. М. Ломницький разом із та Е. Райттером організовують першу експедицію на Чорногору, яка тривала місяць — з червня по липень. Їх маршрут проляг через Коломию, Косів, Жаб'є (тепер смт Верховина), Бистрець і на Чорногірський хребет. В експедиції вони проводять збори жуків, у результаті чого у 1868 році М. Ломницький публікує свою першу відому наукову статтю — список жуків Чорногори, вперше даючи характеристику висотному розподілу різних видів. Він робить прив'язку своїх зборів до висотних рослинних поясів: букового, смерекового, субальпійського та альпійського. Задля справедливості потрібно сказати, що характерною рисою його робіт є детальний фізико-географічний та флористичний опис територій дослідження, що є дуже цінним в сучасних умовах, оскільки дає змогу прослідкувати зміни за тривалий час аж до сьогодення. Ще в 1867 році він налагоджує зв'язок з Комісією Фізіографічною Краківського Наукового Товариства, яке згодом стало Академією Умінь, де власне він й опублікував свою першу наукову працю. А вже через рік — у 1868 році, у Відні, він складає іспит на вчителя середньої школи.
Станиславівський період життя
1868 року повертається до Львова, де працює в Гімназії імені імператора Франца Йосифа I. Наступного року Мар'ян Алоїз Ломницький перебирається до Станиславова (нині Івано-Франківськ), де викладає зоологію в тутешній Гімназії. Впродовж наступних дев'яти років він працює над зборами комах околиць Станиславова, заснувавши цілу ентомологічну школу. І в 1875 році публікує наукову працю «Жуки зібрані в околицях Станиславова» — це найбільша і найґрунтовніша робота присвячена колеоптерофауні міста, ніхто до нього і ніхто досі не перевершив за масштабами і обсягами його роботу. Ця праця охоплює значну територію межиріччя Бистриці Солотвинської, Бистриці Надвірнянської і , які зливаються поблизу с. . Тут він наводить дані про знаходження 750-и видів твердокрилих, дані про які широко використовується біологами й ентомологами в сучасних дослідженнях біологічного різноманіття.
У 1871 р. Мар'ян Ломницький одружується, а через два роки — 1873 р. — у нього народжується син , який також став відомим галицьким натуралістом.
У 1877 та в 1878 рр. за сприяння Комісії Фізіографічної у Кракові М. Ломницький бере участь у двох експедиціях в «Гори Солотвинські» (Центральні Ґорґани), які проходили по маршруту Солотвин — Пороги — Гута — Сивульський та Ігровецький хребти. Дослідження стосувалися не тільки фауни жуків, але й прямокрилих та риб. В опублікованій, за результатами експедиції, статті, він наводить 239 видів жуків. Аналогічну експедицію було споряджено в 1880 р. у верхів'я р. Лімниці, що в «Горах Стрийських» (Північні Ґорґани). Дослідження проводились по маршруту Перегінське — Підлюте — Осмолода — Ґрофянський хребет де було виявлено 19 видів прямокрилих та 376 видів жуків.
Як ґеолог, Мар'ян Ломницький досліджує , що на схід від Станиславова, і тут же робить відкриття (1871 р.), описавши новий вид амонітів крейдового періоду .
Львівський період життя
У 1879 році Ломницький знову переїжджає до Львова де проживає аж до кінця свого життя. Тут він працює в IV Львівській гімназії й одночасно (з 1878 по 1882 рік) викладає зоологію у Вищій Рільничій Школі у Дублянах. М. Ломницький публікує низку статей з доповненнями до фауни жуків Галичини, а фундаментальнішою його працею, яка узагальнила всі попередні багаторічні дослідження став каталог жуків Галичини (1884) латинською мовою. У цій роботі він наводить 3182 види і 130 варіацій жуків. Список наведених видів включає в себе також низку синонімів, які вживалися й були поширені в літературі того часу, а особливою рисою є спроба дати характеристику розподілу видів за висотним градієнтом. Зокрема він розділяє всі види на ті, що поширені в Карпатах, ті, що розповсюджені на Поділлі, та ті, що зустрічаються на всіх територіях. Згодом він публікує колеоптерологічний список околиць м. Львова у чотирьох томах (1890—1906) та список жуків Польщі (1913).
Найвизначнішою геологічною працею Мар'яна Алоїза Ломницького став «Геологічний атлас Галичини». У 1905 році обіймає посаду куратора відділу зоології Музею імені Дідушицьких (нині Державний природознавчий музей НАНУ) у Львові, якому передає всі свої колекційні збори, нагромаджені за 35 років наукової діяльності. У цей період він листується з відомим ентомологом С. О. Мокржецьким, публікує список його наукових праць, називає на його честь жука, описаного Мар'яном Ломницьким як новий для науки вид.
Помер Мар'ян Алоїз Ломницький 26 жовтня 1915 року і похований на 21 полі Личаківського цвинтаря у Львові. Після його смерті куратором музею Дідушицьких став його син Ярослав Ломницький.
Відзнаки
Визнанням наукових заслуг Мар'яна Алоїза Ломницького стало нагородження його лицарським хрестом ордена Франца Йосифа (1904), присвоєння йому почесного доктора філософії Львівського університету (1912), почесного члена Товариства природничників імені Коперніка (1909) та Татранського Товариства (1912). На честь Ломницького названі види рослин, жуків і викопних тварин.
Наукові праці
- Łomnicki M. Spisy chrząszczów. 1. Z okolicy Drohobycza. 2. Z okolicy Bochni. 3. Z okolicy Tarnopola // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. — Kraków, 1867. — 1. — S. 141—144;
- Łomnicki M. Wycieczka na Czarnogórę // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. — Kraków, 1868a. — 2. — S. 132—152;
- Łomnicki M. Spisy chrząszczów. Małkowice obok Gródka (okręg Lwowski), także okolicy Tarnopola // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. — Kraków, 1868b. — 2. — S. 153;
- Łomnicki M. Zapiski z wycieczki podolskiej odbytej w roku 1869 pomiędzy Seretem, Zbruczem a Dniestrem // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. — Kraków, 1870. — 4. — S. 41-85;
- Łomnicki M. Wykaz dodatkowy chrząszczów galicyjskich // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. — Kraków, 1874. — 8. — S. 12-18;
- Łomnicki M. Chrząszcze zebrane w okolicy Stanisławowa // Sprawozdanie komisyi fizyjograficznej, T. 20. — Kraków, 1875. — s. 154—184;
- Łomnicki M. Sprawozdanie z wycieczki zoologicznej odbytej na Podolu w r. 1876 pomiędzy Seretem, Zbruczem a Dniestrem // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. — Kraków, 1877. −11. — S. 128—151;
- Łomnicki M. Wykaz chrząszczów nowych dla fauny galicyjskiej // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. — Kraków, I877. — 11. — S. 151—152;
- Łomnicki M. Wykaz chrząszczów nowych dla fauny galicyjskiej // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. — Kraków, 1879. — 13. — S. 221—223;
- Łomnicki M. Chrząszcze zebrane w górach Sołotwińskich // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. — Kraków, 1880. — 14. — S. 3-12;
- Łomnicki M. Sprawozdanie z wycieczki entomologicznej w góry Stryjskie podjętej w r. 1880 // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. — Kraków, 1882. — 16. — S. 240—254;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
- Łomnicki M. Muzeum imienia Dzieduszyckich we Lwowie. Dział 1. Zoologiczny oddział zwierząt bezkręgowych. Chrząszcze (Coleoptera). — Lwów, 1886. — S. 1-77;
- Łomnicki M. Fauna Lwowa i okolicy. 1. Chrząszcze (Coleoptera). (Tęgoskrzydłe). Cz. 1 // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. — Kraków, 1890. — 25. — S. 141—217;
- Łomnicki M. Wykaz chrząszczów nowych dla fauny Galicyi // Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej. — Kraków, 1891. — 26. — S. 16-25;
Примітки
- Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie für das Jahr 1918. — Wien, 1918. — S. 194.
Посилання
- Про Мар'яна Ломницького на Інтернетпорталі «Станіславівський натураліст» [Архівовано 6 липня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lomnickij Ma r yan Aloyi z Lomni ckij 9 veresnya 1845 Bavoriv 26 zhovtnya 1915 Lviv galickij naukovec naturalist za nacionalnistyu polyak Vprodovzh vsogo zhittya zajmavsya entomologiyeyu paleontologiyeyu ta geologiyeyu Opublikuvav nizku prac z yakih najviznachnishimi ye katalog zhukiv Galichini 1884 ta geologichnij atlas Galichini 1905 Mar yan Aloyiz LomnickijMar yan A LomnickijNarodivsya9 veresnya 1845 1845 09 09 Bavoriv Ternopilska oblast UkrayinaPomer26 zhovtnya 1915 1915 10 26 70 rokiv Lviv UkrayinaPohovannyaLichakivskij cvintarDiyalnistgeolog zoolog botanik entomologAlma materVidenskij universitetGaluzBiologiya Entomologiya GeologiyaZakladDerzhavnij prirodoznavchij muzej NANU Muzej imeni Didushickih u LvoviNaukovij stupinPochesnij doktor filosofiyi Lvivskogo universitetuVidomi uchniYaroslav LomnickijVidomij zavdyaki Katalog zhukiv Galichini Geologichnij atlas GalichiniRidQ124624953 U shlyubi zMaria LomnickadNagorodiKavaler licarskogo hresta ordena Franca JosifaChlen Tovaristva Prirodnichnikiv imeni Kopernika Lviv j Tatranskogo Tovaristva Krakiv Mar yan Lomnickij u Vikishovishi Zmist 1 Molodi roki 2 Simejnij stan 3 Vidensko krakivskij period zhittya 4 Stanislavivskij period zhittya 5 Lvivskij period zhittya 6 Vidznaki 7 Naukovi praci 8 Primitki 9 PosilannyaMolodi rokired Narodivsya Mar yan Lomnickij u sim yi zubozhilogo polskogo shlyahticha Yakuba Lomnickogo i Magdaleni Borkovskoyi 9 veresnya 1845 roku Ditinstvo Mar yana prohodilo v Bavorovi pid Ternopolem de vin zakinchiv pochatkovu shkolu a zgodom batki vidpravlyayut jogo na navchannya do Lvova v Akademichnu gimnaziyu Same tut u Lomnickogo proyavlyayetsya shilnist do prirodnichih nauk i chimala zasluga v comu jogo vchiteliv Maksimiliana Sili Novickogo yakij vikladav zoologiyu ta Severina Plahetki sho chitav geologiyu Ci dvi disciplini j obrav dlya sebe Mar yan Lomnickij yakij v naukovomu sviti znanij yak vidatnij entomolog i geolog Simejnij stanred Buv odruzhenij iz Mariyeyu Shuckoyu z yakoyu u nogo bulo troye siniv Yaroslav Lyudomir Lomnickij 1873 1931 Maksimiliyan Lomnickij 1877 1947 ta Antonij Mar yan Lomnickij 1881 1941 Vidensko krakivskij period zhittyared U 1864 roci vin zdobuvaye stipendiyu vidomogo galickogo magnata i filantropa Volodimira Didushickogo Cya stipendiya dozvolila molodomu Lomnickomu na tri roki pereyihati do Krakova de vin prodovzhuye shtudiyuvati prirodnichi nauki a v 1867 roci postupiti do videnskogo universitetu U stolici Avstrijskoyi imperiyi vin poglibleno vivchaye geologiyu u E Suessa j paleontologiyu v R Knera znajomitsya z L Millerom ta E Rejterom U 1867 r M Lomnickij razom iz L Millerom ta E Rajtterom organizovuyut pershu ekspediciyu na Chornogoru yaka trivala misyac z chervnya po lipen Yih marshrut prolyag cherez Kolomiyu Kosiv Zhab ye teper smt Verhovina Bistrec i na Chornogirskij hrebet V ekspediciyi voni provodyat zbori zhukiv u rezultati chogo u 1868 roci M Lomnickij publikuye svoyu pershu vidomu naukovu stattyu spisok zhukiv Chornogori vpershe dayuchi harakteristiku visotnomu rozpodilu riznih vidiv Vin robit priv yazku svoyih zboriv do visotnih roslinnih poyasiv bukovogo smerekovogo subalpijskogo ta alpijskogo Zadlya spravedlivosti potribno skazati sho harakternoyu risoyu jogo robit ye detalnij fiziko geografichnij ta floristichnij opis teritorij doslidzhennya sho ye duzhe cinnim v suchasnih umovah oskilki daye zmogu proslidkuvati zmini za trivalij chas azh do sogodennya She v 1867 roci vin nalagodzhuye zv yazok z Komisiyeyu Fiziografichnoyu Krakivskogo Naukovogo Tovaristva yake zgodom stalo Akademiyeyu Umin de vlasne vin j opublikuvav svoyu pershu naukovu pracyu A vzhe cherez rik u 1868 roci u Vidni vin skladaye ispit na vchitelya serednoyi shkoli Stanislavivskij period zhittyared 1868 roku povertayetsya do Lvova de pracyuye v Gimnaziyi imeni imperatora Franca Josifa I Nastupnogo roku Mar yan Aloyiz Lomnickij perebirayetsya do Stanislavova nini Ivano Frankivsk de vikladaye zoologiyu v tuteshnij Gimnaziyi Vprodovzh nastupnih dev yati rokiv vin pracyuye nad zborami komah okolic Stanislavova zasnuvavshi cilu entomologichnu shkolu I v 1875 roci publikuye naukovu pracyu Zhuki zibrani v okolicyah Stanislavova ce najbilsha i najgruntovnisha robota prisvyachena koleopterofauni mista nihto do nogo i nihto dosi ne perevershiv za masshtabami i obsyagami jogo robotu Cya pracya ohoplyuye znachnu teritoriyu mezhirichchya Bistrici Solotvinskoyi Bistrici Nadvirnyanskoyi i Voroni yaki zlivayutsya poblizu s Vovchinci Tut vin navodit dani pro znahodzhennya 750 i vidiv tverdokrilih dani pro yaki shiroko vikoristovuyetsya biologami j entomologami v suchasnih doslidzhennyah biologichnogo riznomanittya U 1871 r Mar yan Lomnickij odruzhuyetsya a cherez dva roki 1873 r u nogo narodzhuyetsya sin Yaroslav Lyudomir yakij takozh stav vidomim galickim naturalistom U 1877 ta v 1878 rr za spriyannya Komisiyi Fiziografichnoyi u Krakovi M Lomnickij bere uchast u dvoh ekspediciyah v Gori Solotvinski Centralni Gorgani yaki prohodili po marshrutu Solotvin Porogi Guta Sivulskij ta Igroveckij hrebti Doslidzhennya stosuvalisya ne tilki fauni zhukiv ale j pryamokrilih ta rib V opublikovanij za rezultatami ekspediciyi statti vin navodit 239 vidiv zhukiv Analogichnu ekspediciyu bulo sporyadzheno v 1880 r u verhiv ya r Limnici sho v Gorah Strijskih Pivnichni Gorgani Doslidzhennya provodilis po marshrutu Pereginske Pidlyute Osmoloda Grofyanskij hrebet de bulo viyavleno 19 vidiv pryamokrilih ta 376 vidiv zhukiv Yak geolog Mar yan Lomnickij doslidzhuye Vovchinecki Pagorbi sho na shid vid Stanislavova i tut zhe robit vidkrittya 1871 r opisavshi novij vid amonitiv krejdovogo periodu Pachydiscus stanislaopolitanus Lvivskij period zhittyared U 1879 roci Lomnickij znovu pereyizhdzhaye do Lvova de prozhivaye azh do kincya svogo zhittya Tut vin pracyuye v IV Lvivskij gimnaziyi j odnochasno z 1878 po 1882 rik vikladaye zoologiyu u Vishij Rilnichij Shkoli u Dublyanah M Lomnickij publikuye nizku statej z dopovnennyami do fauni zhukiv Galichini a fundamentalnishoyu jogo praceyu yaka uzagalnila vsi poperedni bagatorichni doslidzhennya stav katalog zhukiv Galichini 1884 latinskoyu movoyu U cij roboti vin navodit 3182 vidi i 130 variacij zhukiv Spisok navedenih vidiv vklyuchaye v sebe takozh nizku sinonimiv yaki vzhivalisya j buli poshireni v literaturi togo chasu a osoblivoyu risoyu ye sproba dati harakteristiku rozpodilu vidiv za visotnim gradiyentom Zokrema vin rozdilyaye vsi vidi na ti sho poshireni v Karpatah ti sho rozpovsyudzheni na Podilli ta ti sho zustrichayutsya na vsih teritoriyah Zgodom vin publikuye koleopterologichnij spisok okolic m Lvova u chotiroh tomah 1890 1906 ta spisok zhukiv Polshi 1913 Najviznachnishoyu geologichnoyu praceyu Mar yana Aloyiza Lomnickogo stav Geologichnij atlas Galichini U 1905 roci obijmaye posadu kuratora viddilu zoologiyi Muzeyu imeni Didushickih nini Derzhavnij prirodoznavchij muzej NANU u Lvovi yakomu peredaye vsi svoyi kolekcijni zbori nagromadzheni za 35 rokiv naukovoyi diyalnosti U cej period vin listuyetsya z vidomim entomologom S O Mokrzheckim publikuye spisok jogo naukovih prac nazivaye na jogo chest zhuka opisanogo Mar yanom Lomnickim yak novij dlya nauki vid Pomer Mar yan Aloyiz Lomnickij 26 zhovtnya 1915 roku i pohovanij na 21 poli Lichakivskogo cvintarya u Lvovi Pislya jogo smerti kuratorom muzeyu Didushickih stav jogo sin Yaroslav Lomnickij Vidznakired Viznannyam naukovih zaslug Mar yana Aloyiza Lomnickogo stalo nagorodzhennya jogo licarskim hrestom ordena Franca Josifa 1904 1 prisvoyennya jomu pochesnogo doktora filosofiyi Lvivskogo universitetu 1912 pochesnogo chlena Tovaristva prirodnichnikiv imeni Kopernika 1909 ta Tatranskogo Tovaristva 1912 Na chest Lomnickogo nazvani vidi roslin zhukiv i vikopnih tvarin Naukovi pracired Lomnicki M Spisy chrzaszczow 1 Z okolicy Drohobycza 2 Z okolicy Bochni 3 Z okolicy Tarnopola Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej Krakow 1867 1 S 141 144 Lomnicki M Wycieczka na Czarnogore Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej Krakow 1868a 2 S 132 152 Lomnicki M Spisy chrzaszczow Malkowice obok Grodka okreg Lwowski takze okolicy Tarnopola Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej Krakow 1868b 2 S 153 Lomnicki M Zapiski z wycieczki podolskiej odbytej w roku 1869 pomiedzy Seretem Zbruczem a Dniestrem Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej Krakow 1870 4 S 41 85 Lomnicki M Wykaz dodatkowy chrzaszczow galicyjskich Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej Krakow 1874 8 S 12 18 Lomnicki M Chrzaszcze zebrane w okolicy Stanislawowa Sprawozdanie komisyi fizyjograficznej T 20 Krakow 1875 s 154 184 Lomnicki M Sprawozdanie z wycieczki zoologicznej odbytej na Podolu w r 1876 pomiedzy Seretem Zbruczem a Dniestrem Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej Krakow 1877 11 S 128 151 Lomnicki M Wykaz chrzaszczow nowych dla fauny galicyjskiej Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej Krakow I877 11 S 151 152 Lomnicki M Wykaz chrzaszczow nowych dla fauny galicyjskiej Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej Krakow 1879 13 S 221 223 Lomnicki M Chrzaszcze zebrane w gorach Solotwinskich Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej Krakow 1880 14 S 3 12 Lomnicki M Sprawozdanie z wycieczki entomologicznej w gory Stryjskie podjetej w r 1880 Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej Krakow 1882 16 S 240 254 Lomnicki M Catalogus Coleopterorum Haliciae Leopoli 1884 S 1 43 Lomnicki M Muzeum imienia Dzieduszyckich we Lwowie Dzial 1 Zoologiczny oddzial zwierzat bezkregowych Chrzaszcze Coleoptera Lwow 1886 S 1 77 Lomnicki M Fauna Lwowa i okolicy 1 Chrzaszcze Coleoptera Tegoskrzydle Cz 1 Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej Krakow 1890 25 S 141 217 Lomnicki M Wykaz chrzaszczow nowych dla fauny Galicyi Sprawozdanie Komisyi Fizyjograficznej Krakow 1891 26 S 16 25 Primitkired Hof und Staatshandbuch der Osterreichisch Ungarischen Monarchie fur das Jahr 1918 Wien 1918 S 194 Posilannyared Pro Mar yana Lomnickogo na Internetportali Stanislavivskij naturalist Arhivovano 6 lipnya 2009 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org wiki Mar 27yan Lomnickij