Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (Грудень 2020) |
Маорі островів Кука (самоназва Māori Kūki 'Āirani) — народ, корінне полінезійське населення островів Кука. Чисельність на островах Кука — близько 9 тис. Внаслідок еміграції багато маорі островів Кука живуть за межами батьківщини, переважно в Новій Зеландії, де на 2008 р. їх налічувалося 58 011 осіб..
| Маорі островів Кука | |
|---|---|
 Танок жителів Островів Кука | |
| Самоназва | Māori Kūki 'Āirani |
| Кількість | 70 тис. |
| Ареал |  Острови Кука, Нова Зеландія |
| Близькі до: | маорі, таїтяни |
| Входить до | полінезійці |
| Мова | кукська мова |
| Релігія | традиційні вірування, християнство |
Визначення
Маорі островів Кука переважно називають корінних мешканців південної групи островів Кука, серед яких кількісно й культурно домінують мешканці острова Раратонга. Вони розмовляють полінезійською мовою, близькою до мови новозеландських маорі й таїтянської. В результаті процесів культурної уніфікації до маорі островів Кука стали також зараховувати деяких мешканців північної групи островів, хоча вони користуються відмінним діалектом і відрізняються від мешканців Раратонги за традиційним способом життя. До складу маорі островів Кука, однак, не включають (атол ) і (атол ), які зберігають власні полінезійські мови й відрізняються за походженням, а також мешканців атолу Палмерстон, що мають мішане європейсько-полінезійське походження.
Історія
Південна група островів Кука була заселена полінезійцями в IV—VI ст. н. е. Згідно з місцевою традицією предками маорі островів Кука були вихідці з островів Товариства. З кінця XVIII ст. вони мали постійні контакти з європейськими мореплавцями. В 1821 р. на острові Раратонга висадилися британські місіонери. Вони встановили фактичний контроль над місцевим населенням, хоча в 1858—1888 рр. тут існувала монархічна тубільна держава Раратонга. На прохання місцевої королеви Макея Такау, її володіння потрапили під протекторат Великої Британії. В 1901 р. острови були передані під протекторат Нової Зеландії. 1965 року Острови Кука отримали автономію.
Культура
В результаті економічних перетворень та еміграції культура маорі островів Кука перебуває в сильній кризі. Традиційно тубільці займалися сільським господарством і рибальством. Землеробство (вирощують кокосову пальму, цитрусові, каву та ін.) все ще залишається важливим заняттям, проте через застарілу систему общинного управління землею воно втрачає свою ефективність. Рибальство більше не практикується. Майже не збереглися й традиційні дерев'яні хати кікав із солом'яними дахами. За свідченням дослідників, швидко втрачаються рідна мова, ремесла, кухня та інші ознаки, які відрізняють маорі від решти полінезійців.
Сім'ї великі розширені. До прийняття християнства в XIX ст. було широко поширене багатоженство. Чоловіки займалися риболовлею й виконували тяжку роботу. Жінки доглядали господарство, в тому числі відповідали за земельний наділ. У наші дні вони зазвичай контролюють сімейний бюджет. Сім'ї за походженням об'єднуються в родинні громади. На чолі громади стоять вожді, які все ще користуються авторитетом серед інших членів громади, але не мають суттєвої політичної або економічної влади. Серед маорі островів Кука існує уявлення, що благородна людина повинен бути товстою. Тому хлопці з юнацького віку підтримують спеціальну дієту. На островах Кука прийнято цілими сім'ями відвідувати церкву й разом відзначати християнські свята.
Краще збереглися пісенні і танцювальні традиції, казки, легенди та сімейні перекази.
Мова
Мова маорі островів Кука (кукська) належить до малайської-полінезійської групи австронезійських мов. У XIX ст. для неї було створене письмо на основі латиниці. У 1880 р. мовою маорі островів Кука була перекладена Біблія. 2003 року кукська мова набула на Островах Кука офіційного статусу.
Примітки
- Cook Island Maori People in New Zealand: 2008[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 12 лютого 2017. Процитовано 14 лютого 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Gruden 2020 Maori ostroviv Kuka samonazva Maori Kuki Airani narod korinne polinezijske naselennya ostroviv Kuka Chiselnist na ostrovah Kuka blizko 9 tis Vnaslidok emigraciyi bagato maori ostroviv Kuka zhivut za mezhami batkivshini perevazhno v Novij Zelandiyi de na 2008 r yih nalichuvalosya 58 011 osib Maori ostroviv KukaTanok zhiteliv Ostroviv KukaSamonazvaMaori Kuki AiraniKilkist70 tis Areal Ostrovi Kuka Nova ZelandiyaBlizki do maori tayityaniVhodit dopolinezijciMovakukska movaReligiyatradicijni viruvannya hristiyanstvoViznachennyaMaori ostroviv Kuka perevazhno nazivayut korinnih meshkanciv pivdennoyi grupi ostroviv Kuka sered yakih kilkisno j kulturno dominuyut meshkanci ostrova Raratonga Voni rozmovlyayut polinezijskoyu movoyu blizkoyu do movi novozelandskih maori j tayityanskoyi V rezultati procesiv kulturnoyi unifikaciyi do maori ostroviv Kuka stali takozh zarahovuvati deyakih meshkanciv pivnichnoyi grupi ostroviv hocha voni koristuyutsya vidminnim dialektom i vidriznyayutsya vid meshkanciv Raratongi za tradicijnim sposobom zhittya Do skladu maori ostroviv Kuka odnak ne vklyuchayut atol i atol yaki zberigayut vlasni polinezijski movi j vidriznyayutsya za pohodzhennyam a takozh meshkanciv atolu Palmerston sho mayut mishane yevropejsko polinezijske pohodzhennya IstoriyaPivdenna grupa ostroviv Kuka bula zaselena polinezijcyami v IV VI st n e Zgidno z miscevoyu tradiciyeyu predkami maori ostroviv Kuka buli vihidci z ostroviv Tovaristva Z kincya XVIII st voni mali postijni kontakti z yevropejskimi moreplavcyami V 1821 r na ostrovi Raratonga visadilisya britanski misioneri Voni vstanovili faktichnij kontrol nad miscevim naselennyam hocha v 1858 1888 rr tut isnuvala monarhichna tubilna derzhava Raratonga Na prohannya miscevoyi korolevi Makeya Takau yiyi volodinnya potrapili pid protektorat Velikoyi Britaniyi V 1901 r ostrovi buli peredani pid protektorat Novoyi Zelandiyi 1965 roku Ostrovi Kuka otrimali avtonomiyu KulturaV rezultati ekonomichnih peretvoren ta emigraciyi kultura maori ostroviv Kuka perebuvaye v silnij krizi Tradicijno tubilci zajmalisya silskim gospodarstvom i ribalstvom Zemlerobstvo viroshuyut kokosovu palmu citrusovi kavu ta in vse she zalishayetsya vazhlivim zanyattyam prote cherez zastarilu sistemu obshinnogo upravlinnya zemleyu vono vtrachaye svoyu efektivnist Ribalstvo bilshe ne praktikuyetsya Majzhe ne zbereglisya j tradicijni derev yani hati kikav iz solom yanimi dahami Za svidchennyam doslidnikiv shvidko vtrachayutsya ridna mova remesla kuhnya ta inshi oznaki yaki vidriznyayut maori vid reshti polinezijciv Sim yi veliki rozshireni Do prijnyattya hristiyanstva v XIX st bulo shiroko poshirene bagatozhenstvo Choloviki zajmalisya ribolovleyu j vikonuvali tyazhku robotu Zhinki doglyadali gospodarstvo v tomu chisli vidpovidali za zemelnij nadil U nashi dni voni zazvichaj kontrolyuyut simejnij byudzhet Sim yi za pohodzhennyam ob yednuyutsya v rodinni gromadi Na choli gromadi stoyat vozhdi yaki vse she koristuyutsya avtoritetom sered inshih chleniv gromadi ale ne mayut suttyevoyi politichnoyi abo ekonomichnoyi vladi Sered maori ostroviv Kuka isnuye uyavlennya sho blagorodna lyudina povinen buti tovstoyu Tomu hlopci z yunackogo viku pidtrimuyut specialnu diyetu Na ostrovah Kuka prijnyato cilimi sim yami vidviduvati cerkvu j razom vidznachati hristiyanski svyata Krashe zbereglisya pisenni i tancyuvalni tradiciyi kazki legendi ta simejni perekazi MovaMova maori ostroviv Kuka kukska nalezhit do malajskoyi polinezijskoyi grupi avstronezijskih mov U XIX st dlya neyi bulo stvorene pismo na osnovi latinici U 1880 r movoyu maori ostroviv Kuka bula perekladena Bibliya 2003 roku kukska mova nabula na Ostrovah Kuka oficijnogo statusu PrimitkiCook Island Maori People in New Zealand 2008 nedostupne posilannya Arhiv originalu za 12 lyutogo 2017 Procitovano 14 lyutogo 2019