Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Манчестерські комп ютери серія інноваційних електронних комп ютерів з архітектурою фон Немана що розроблялась протягом 3

Манчестерські комп'ютери

Манчестерські комп'ютери

Манчестерські комп'ютери — серія інноваційних електронних комп'ютерів з архітектурою фон Немана, що розроблялась протягом 30-річного періоду з 1947 до 1977 року невеликою командою інженерів та науковців Манчестерського університету під керівництвом [en]. До лінійки розробок увійшли перший у світі комп'ютер із поміщеною у пам'ять програмою, перший транзисторний комп'ютер, а також найшвидший комп'ютер у світі на момент його запуску у 1962 році.

image
Повноформатна копія манчестерського комп'ютера «Малюк» у [en] у Манчестері

Проєкт мав на меті довести практичну застосовність трубок Вільямса — раннього варіанту конструкції оперативного запам'ятовувального пристрою та провести перевірку того, як комп'ютери можуть допомогти у вирішенні математичних задач. Перший комп'ютер із серії — Манчестерська мала експериментальна машина (SSEM) — виконав свою першу програму 21 червня 1948 року. SSEM, будучи першим у світі комп'ютером із поміщеною у пам'ять програмою, як і Manchester Mark 1, створений на його основі, швидко привернув увагу британського уряду, який найняв компанію «Ferranti» для створення комерційних копій цих комп'ютерів. В результаті комп'ютер став першим у світі комерційним комп'ютером, призначеним для вирішення задач загального призначення.

Співробітництво з компанією «Ferranti» привело у підсумку привело до партнерства з комп'ютерною компанією ICL, котра застосувала на практиці безліч ідей, розроблених в університеті, зокрема, у серії комп'ютерів [en], що були поширені у 1970-х роках.

Манчестерська мала експериментальна машина (SSEM)

Докладніше: Манчестерська мала експериментальна машина

Манчестерська мала експериментальна машина (англ. Manchester Small-Scale Experimental Machine, скор. SSEM), котру жартівливо називали «Малюк» (англ. Baby), створювалась у першу чергу як стенд для випробування трубок Вільямса — ранньої форми реалізації оперативної пам'яті, ніж як реальний комп'ютер для практичного використання. Робота над машиною розпочалась у 1947 році, а 21 червня 1948 року комп'ютер успішно виконав свою першу програму, що складалась з 17 команд та визначала найбільший дільник числа 218 (262 144) шляхом перебору усіх цілих чисел від (218 — 1) до 0. Програма пропрацювала 52 хвилини і видала вірний результат — 131 072.

Габарити SSEM становили 5,20 м у довжину та 2,24 м у висоту, маса — 1 тонна. У машині було використано 550 ламп (300 діодів і 250 пентодів), а потужність споживання становила 3,5 кіловати. Успіх роботи над комп'ютером було відзначено у повідомленні, надісланому у журнал Nature, яке було опубліковане у вересні 1948 року. Незабаром макетна машина була перероблена у практичнішу модель, що отримала назву «Manchester Mark 1».

Manchester Mark 1

image
Manchester Mark 1 (1949)
Докладніше: Manchester Mark 1

Робота над Манчестерським комп'ютером Mark I розпочалась у серпні 1948 року і мала на меті забезпечити університет повноцінним обчислювальним засобом. У жовтні 1948 року прототип було продемонстровано Головному науковому раднику (англ. Chief Scientist) Уряду Великої Британії [en]), котрий був настільки вражений, що негайно ініціював урядовий контракт з місцевою компанією «Ferranti» на виготовлення комерційної версії цього комп'ютера, що отримала назву .

Було створено дві версії «Марк 1»: перша, що мала назву «Проміжна версія» (англ. Intermediary Version), увійшла до ладу в квітні 1949 року. «Остаточна версія» (англ. Final Specification) запрацювала у жовтні того ж року. У ній використовувалось 4050 ламп, а потужність споживання становила 25 кВт. Мабуть, головним нововведенням у «Mark 1» було використання індексних регістрів, які тепер мають місце в усіх сучасних комп'ютерах.

«Meg» і «Mercury»

На основі досвіду, отриманого при створенні «Mark 1», команда розробників дійшла висновку, що комп'ютери будуть більшою мірою використовуватися для наукових цілей, ніж для чисто математичних розрахунків. Як наслідок, вони розпочали розроблення нової машини, у якій планувалось реалізувати блок операцій з дійсними числами. Робота над машиною, що отримала назву «Meg» (від слова «мегацикл»), розпочалася у 1951 році і була завершена у травні 1954 року. Машина була меншою і простішою, ніж «Mark 1», а також працювала швидше. Компанія «Ferranti» на базі цієї моделі створила комерційний комп'ютер , у якому трубки Вільямса були замінені на надійнішу пам'ять на магнітних осердях.

Транзисторний комп'ютер

Роботи по створенню ще компактнішого і дешевшого комп'ютера розпочались у 1952 і велись паралельно з роботами над комп'ютером «Meg». Двоє інженерів з команди Т. Кілбурна — [en]та Д. Вебб (англ. D. C. Webb) — отримали завдання розробити і створити машину, використовуючи замість вакуумних ламп транзистори, що тільки з'явилися. Спочатку в машині використовувалися германієві точкові транзистори, які ще на той час були менш надійними, ніж електронні лампи, але потребували набагато меншу потужність джерела живлення.

Було створено дві версії транзисторного комп'ютера. Перша, що запрацювала у листопаді 1953 року, стала першим у світі транзисторним комп'ютером. Друга версія була закінчена у квітні 1955 року. Ця версія базувалась на 200 транзисторах та 1300 напівпровідникових діодах і споживала 150 Вт електроенергії. Однак в машині все ж використовувались електронні лампи для генератора тактової частоти 125 кГц, а також у електричних схемах читання/запису магнітних барабанів, так що це ще не був цілком транзисторний комп'ютер, цей титул належить комп'ютеру [en]», що був створений у 1955 році.

Проблеми з надійністю перших партій транзисторів призвели до того, що середній час роботи машини до відмови становив близько 90 хвилин. Цей недолік вдалося усунути з появою площинних транзисторів. Конструкція транзисторного комп'ютера була використана місцевою компанією [en] в комп'ютерах [en]». У цих комп'ютерах використовувались уже площинні транзистори. Було побудовано шість комп'ютерів цієї моделі, перший — в 1956 році. Вони успішно працювали у різних відділах компанії протягом п'яти років.

«Muse» і «Atlas»

image
«Atlas» з Манчестерського університету (січень 1963 року)

Робота над комп'ютером «Muse» (від слова «мікросекунда» — µс) розпочалась у 1956 році. Метою було створити комп'ютер, що працював би зі швидкістю виконання однієї операції за одну мікросекунду, тобто 1 мільйон інструкцій за секунду. «Мю» (символ µ) — це префікс у Міжнародній системі одиниць (SI), що позначає величину 10−6 (одна мільйонна частина).

В кінці 1958 року до проєкту приєдналась компанія «Ferranti», і комп'ютер незабаром було перейменовано у [en]». «Atlas» офіційно був уведений в дію 7 грудні 1962 року і був на той момент найшвидшим комп'ютером у світі, за обчислювальною потужністю відповідав чотирьом комп'ютерам IBM 7094. Ходив навіть жарт, що кожного разу, коли «Atlas» вимикали, Велика Британія втрачала половину своїх обчислювальних потужностей. Найкоротша інструкція виконувалась комп'ютером за 1,59 мікросекунди, у машині використовувались технології віртуальної пам'яті і підкачування сторінок, завдяки чому кожному з користувачів, що працювали з комп'ютером, був доступний обсяг пам'яті в 1 мільйон машинних слів. У цьому комп'ютері вперше були використані багато нових програмних та апаратних рішень, наприклад програма «Atlas Supervisor», що вважається багатьма першою операційною системою в історії.

Згодом були виготовлені дві наступні версії машини: одна для консорціуму компанії «British Petroleum» та Лондонського університету, а друга — для лабораторії [en]» у [en] поблизу Оксфорда. Компанія Ferranti також виготовила комерційну версію комп'ютера «Atlas» для Кембриджського університету під назвою «Tital» (або «Atlas 2»), де використовувалась інша організація пам'яті, а сама машина працювала під керуванням операційної системи з поділом часу, розробленій у лабораторії «Cambridge Computer Laboratory».

Сам же манчестерський «Atlas» завершив свою роботу у 1971, но його продовжували використовувати час від часу до 1974 року. Деякі компоненти комп'ютера «Atlas», що знаходився у Чилтоні, тепер представлені у Національному музеї Шотландії (Единбург).

MU5

Робота над комп'ютером MU5 розпочалась у 1966 році. Машина мала працювати у 20 разів швидше, ніж комп'ютер «Atlas», та виконувати відкомпільовані програми, а не машинний код, набраний уручну. Основний внесок у високу продуктивність MU5 зробило використання асоціативної пам'яті.

У 1968 році британське урядове агентство [en] виділило Манчестерському університету грант на п'ять років розміром 630 466 фунтів стерлінгів (9,5 мільйонів фунтів по курсу 2014 року) на розробку комп'ютера MU5, а компанія ICL надала університету свої виробничі площі. Розробка велась з 1969 до 1971 року. За цей час початкова команда інженерів розрослась з 6 до 16 осіб, плюс до них додались 25 студентів-аспірантів та 19 інженерів компанії ICL.

MU5 остаточно було введено в дію у жовтні 1974 року, що у часі збіглося із оголошенням компанією ICL про початок роботи над новою лінійкою комп'ютерів «Серія 2900». Зокрема, перший комп'ютер серії — [en], що з'явився на ринку у червні 1975 року, містив багато запозичених у моделі MU5 ідей та експлуатувався у Манчестерському університеті до 1982 року.

MU6

Комп'ютер MU5 був останньою великою машиною, що виготовлялась силами Манчестерського університету. Розробка його наступної версії — MU6 — фінансувалась з гранту розміром 219 300 фунтів стерлінгів (968 000 фунтів за курсом 2014 року), наданого Радою з науково-технічних досліджень у 1979 році. Передбачалось, що комп'ютер MU6 буде являти собою цілу серію машин від найпотужнішого варіанту MU6-V, аж до персональної ЕОМ MU6-P. Були виготовлені лише персональна машина MU6-P і машина середнього класу MU6-G. Вони пропрацювали з 1982 до 1987 року. В університету не виявилось ресурсів побудувати решту машин серії своїми силами, а комерційного розвитку цей проєкт не отримав.

Список машин

Хронологія розробок
Рік Прототип Рік Комерційна версія
1948 Манчестерська мала експериментальна машина, («Baby»), згодом перероблена у Manchester Mark 1 1951 [en]
1953 Транзисторний комп'ютер 1956 [en]
1954 Manchester Mark II («Meg») 1957 [en]
1959 Muse 1962 [en], [en]
1974 MU5 1974 [en]

Див. також

Примітки

  1. Lavington, (1998), с. 49
  2. Lavington, (1998), с. 21
  3. Tootill, Geoff (Summer 1998), , Resurrection, The Computer Conservation Society (20), ISSN 0958-7403, архів оригіналу за 9 січня 2012, процитовано 19 квітня 2008
  4. Manchester Museum of Science & Industry (2011). (PDF). MOSI. Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2012. Процитовано 3 квітня 2012.
  5. , Nature, 162, 25 вересня 1948: 487, doi:10.1038/162487a0, архів оригіналу за 6 April 2009, процитовано 22 січня 2009
  6. Lavington, (1998), с. 17
  7. Napper, R. B. E. . University of Manchester. Архів оригіналу за 9 February 2014. Процитовано 22 січня 2009.
  8. Lavington, S. H. (July 1977). (PDF). University of Central Florida. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2009. Процитовано 8 лютого 2009.. (Reprint of the paper published in Communications of the ACM (January 1978) 21 (1)
  9. Lavington, (1998), с. 18
  10. Lavington, (1998), с. 31
  11. Lavington, (1998), с. 34—35
  12. Cooke-Yarborough, E. H. (June 1998), , Engineering and Science Education Journal, IEE, 7 (3): 100—106, doi:10.1049/esej:19980301, ISSN 0963-7346, архів оригіналу за 21 лютого 2021, процитовано 7 червня 2009image (необхідна підписка)
  13. Lavington, (1998), с. 36–37
  14. . University of Manchester. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 21 вересня 2010.
  15. Lavington, (1980), с. 50—52
  16. Lavington, (1998), с. 44—45
  17. Lavington, (1998), с. 44
  18. Lavington, (1998), с. 46—47
  19. Lavington, (1998), с. 47—48
  20. . University of Manchester. Архів оригіналу за 2 січня 2008. Процитовано 17 вересня 2010.
  21. IEEE Annals of the History of Computing, т. 21, IEEE Computer Society, 1999

Джерела

  • Lavington, Simon (1980), Early British Computers, Manchester University Press, ISBN 
  • Lavington, Simon (1998), A History of Manchester Computers (вид. 2nd), The British Computer Society, ISBN 
  • Napper, R. B. E. (2000), The Manchester Mark 1 Computers, у Rojas, Raúl; Hashagen, Ulf (ред.), , MIT Press, с. 356—377, ISBN , архів оригіналу за 30 листопада 2018, процитовано 9 серпня 2018

Raúl Rojas

Посилання

  • (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Manchesterski komp yuteri seriya innovacijnih elektronnih komp yuteriv z arhitekturoyu fon Nemana sho rozroblyalas protyagom 30 richnogo periodu z 1947 do 1977 roku nevelikoyu komandoyu inzheneriv ta naukovciv Manchesterskogo universitetu pid kerivnictvom en Do linijki rozrobok uvijshli pershij u sviti komp yuter iz pomishenoyu u pam yat programoyu pershij tranzistornij komp yuter a takozh najshvidshij komp yuter u sviti na moment jogo zapusku u 1962 roci Povnoformatna kopiya manchesterskogo komp yutera Malyuk u en u Manchesteri Proyekt mav na meti dovesti praktichnu zastosovnist trubok Vilyamsa rannogo variantu konstrukciyi operativnogo zapam yatovuvalnogo pristroyu ta provesti perevirku togo yak komp yuteri mozhut dopomogti u virishenni matematichnih zadach Pershij komp yuter iz seriyi Manchesterska mala eksperimentalna mashina SSEM vikonav svoyu pershu programu 21 chervnya 1948 roku SSEM buduchi pershim u sviti komp yuterom iz pomishenoyu u pam yat programoyu yak i Manchester Mark 1 stvorenij na jogo osnovi shvidko privernuv uvagu britanskogo uryadu yakij najnyav kompaniyu Ferranti dlya stvorennya komercijnih kopij cih komp yuteriv V rezultati komp yuter stav pershim u sviti komercijnim komp yuterom priznachenim dlya virishennya zadach zagalnogo priznachennya Spivrobitnictvo z kompaniyeyu Ferranti privelo u pidsumku privelo do partnerstva z komp yuternoyu kompaniyeyu ICL kotra zastosuvala na praktici bezlich idej rozroblenih v universiteti zokrema u seriyi komp yuteriv en sho buli poshireni u 1970 h rokah Manchesterska mala eksperimentalna mashina SSEM Dokladnishe Manchesterska mala eksperimentalna mashina Manchesterska mala eksperimentalna mashina angl Manchester Small Scale Experimental Machine skor SSEM kotru zhartivlivo nazivali Malyuk angl Baby stvoryuvalas u pershu chergu yak stend dlya viprobuvannya trubok Vilyamsa rannoyi formi realizaciyi operativnoyi pam yati nizh yak realnij komp yuter dlya praktichnogo vikoristannya Robota nad mashinoyu rozpochalas u 1947 roci a 21 chervnya 1948 roku komp yuter uspishno vikonav svoyu pershu programu sho skladalas z 17 komand ta viznachala najbilshij dilnik chisla 218 262 144 shlyahom pereboru usih cilih chisel vid 218 1 do 0 Programa propracyuvala 52 hvilini i vidala virnij rezultat 131 072 Gabariti SSEM stanovili 5 20 m u dovzhinu ta 2 24 m u visotu masa 1 tonna U mashini bulo vikoristano 550 lamp 300 diodiv i 250 pentodiv a potuzhnist spozhivannya stanovila 3 5 kilovati Uspih roboti nad komp yuterom bulo vidznacheno u povidomlenni nadislanomu u zhurnal Nature yake bulo opublikovane u veresni 1948 roku Nezabarom maketna mashina bula pereroblena u praktichnishu model sho otrimala nazvu Manchester Mark 1 Manchester Mark 1Manchester Mark 1 1949 Dokladnishe Manchester Mark 1 Robota nad Manchesterskim komp yuterom Mark I rozpochalas u serpni 1948 roku i mala na meti zabezpechiti universitet povnocinnim obchislyuvalnim zasobom U zhovtni 1948 roku prototip bulo prodemonstrovano Golovnomu naukovomu radniku angl Chief Scientist Uryadu Velikoyi Britaniyi en kotrij buv nastilki vrazhenij sho negajno iniciyuvav uryadovij kontrakt z miscevoyu kompaniyeyu Ferranti na vigotovlennya komercijnoyi versiyi cogo komp yutera sho otrimala nazvu Bulo stvoreno dvi versiyi Mark 1 persha sho mala nazvu Promizhna versiya angl Intermediary Version uvijshla do ladu v kvitni 1949 roku Ostatochna versiya angl Final Specification zapracyuvala u zhovtni togo zh roku U nij vikoristovuvalos 4050 lamp a potuzhnist spozhivannya stanovila 25 kVt Mabut golovnim novovvedennyam u Mark 1 bulo vikoristannya indeksnih registriv yaki teper mayut misce v usih suchasnih komp yuterah Meg i Mercury Na osnovi dosvidu otrimanogo pri stvorenni Mark 1 komanda rozrobnikiv dijshla visnovku sho komp yuteri budut bilshoyu miroyu vikoristovuvatisya dlya naukovih cilej nizh dlya chisto matematichnih rozrahunkiv Yak naslidok voni rozpochali rozroblennya novoyi mashini u yakij planuvalos realizuvati blok operacij z dijsnimi chislami Robota nad mashinoyu sho otrimala nazvu Meg vid slova megacikl rozpochalasya u 1951 roci i bula zavershena u travni 1954 roku Mashina bula menshoyu i prostishoyu nizh Mark 1 a takozh pracyuvala shvidshe Kompaniya Ferranti na bazi ciyeyi modeli stvorila komercijnij komp yuter u yakomu trubki Vilyamsa buli zamineni na nadijnishu pam yat na magnitnih oserdyah Tranzistornij komp yuterRoboti po stvorennyu she kompaktnishogo i deshevshogo komp yutera rozpochalis u 1952 i velis paralelno z robotami nad komp yuterom Meg Dvoye inzheneriv z komandi T Kilburna en ta D Vebb angl D C Webb otrimali zavdannya rozrobiti i stvoriti mashinu vikoristovuyuchi zamist vakuumnih lamp tranzistori sho tilki z yavilisya Spochatku v mashini vikoristovuvalisya germaniyevi tochkovi tranzistori yaki she na toj chas buli mensh nadijnimi nizh elektronni lampi ale potrebuvali nabagato menshu potuzhnist dzherela zhivlennya Bulo stvoreno dvi versiyi tranzistornogo komp yutera Persha sho zapracyuvala u listopadi 1953 roku stala pershim u sviti tranzistornim komp yuterom Druga versiya bula zakinchena u kvitni 1955 roku Cya versiya bazuvalas na 200 tranzistorah ta 1300 napivprovidnikovih diodah i spozhivala 150 Vt elektroenergiyi Odnak v mashini vse zh vikoristovuvalis elektronni lampi dlya generatora taktovoyi chastoti 125 kGc a takozh u elektrichnih shemah chitannya zapisu magnitnih barabaniv tak sho ce she ne buv cilkom tranzistornij komp yuter cej titul nalezhit komp yuteru en sho buv stvorenij u 1955 roci Problemi z nadijnistyu pershih partij tranzistoriv prizveli do togo sho serednij chas roboti mashini do vidmovi stanoviv blizko 90 hvilin Cej nedolik vdalosya usunuti z poyavoyu ploshinnih tranzistoriv Konstrukciya tranzistornogo komp yutera bula vikoristana miscevoyu kompaniyeyu en v komp yuterah en U cih komp yuterah vikoristovuvalis uzhe ploshinni tranzistori Bulo pobudovano shist komp yuteriv ciyeyi modeli pershij v 1956 roci Voni uspishno pracyuvali u riznih viddilah kompaniyi protyagom p yati rokiv Muse i Atlas Atlas z Manchesterskogo universitetu sichen 1963 roku Robota nad komp yuterom Muse vid slova mikrosekunda µs rozpochalas u 1956 roci Metoyu bulo stvoriti komp yuter sho pracyuvav bi zi shvidkistyu vikonannya odniyeyi operaciyi za odnu mikrosekundu tobto 1 miljon instrukcij za sekundu Myu simvol µ ce prefiks u Mizhnarodnij sistemi odinic SI sho poznachaye velichinu 10 6 odna miljonna chastina V kinci 1958 roku do proyektu priyednalas kompaniya Ferranti i komp yuter nezabarom bulo perejmenovano u en Atlas oficijno buv uvedenij v diyu 7 grudni 1962 roku i buv na toj moment najshvidshim komp yuterom u sviti za obchislyuvalnoyu potuzhnistyu vidpovidav chotirom komp yuteram IBM 7094 Hodiv navit zhart sho kozhnogo razu koli Atlas vimikali Velika Britaniya vtrachala polovinu svoyih obchislyuvalnih potuzhnostej Najkorotsha instrukciya vikonuvalas komp yuterom za 1 59 mikrosekundi u mashini vikoristovuvalis tehnologiyi virtualnoyi pam yati i pidkachuvannya storinok zavdyaki chomu kozhnomu z koristuvachiv sho pracyuvali z komp yuterom buv dostupnij obsyag pam yati v 1 miljon mashinnih sliv U comu komp yuteri vpershe buli vikoristani bagato novih programnih ta aparatnih rishen napriklad programa Atlas Supervisor sho vvazhayetsya bagatma pershoyu operacijnoyu sistemoyu v istoriyi Zgodom buli vigotovleni dvi nastupni versiyi mashini odna dlya konsorciumu kompaniyi British Petroleum ta Londonskogo universitetu a druga dlya laboratoriyi en u en poblizu Oksforda Kompaniya Ferranti takozh vigotovila komercijnu versiyu komp yutera Atlas dlya Kembridzhskogo universitetu pid nazvoyu Tital abo Atlas 2 de vikoristovuvalas insha organizaciya pam yati a sama mashina pracyuvala pid keruvannyam operacijnoyi sistemi z podilom chasu rozroblenij u laboratoriyi Cambridge Computer Laboratory Sam zhe manchesterskij Atlas zavershiv svoyu robotu u 1971 no jogo prodovzhuvali vikoristovuvati chas vid chasu do 1974 roku Deyaki komponenti komp yutera Atlas sho znahodivsya u Chiltoni teper predstavleni u Nacionalnomu muzeyi Shotlandiyi Edinburg MU5Robota nad komp yuterom MU5 rozpochalas u 1966 roci Mashina mala pracyuvati u 20 raziv shvidshe nizh komp yuter Atlas ta vikonuvati vidkompilovani programi a ne mashinnij kod nabranij uruchnu Osnovnij vnesok u visoku produktivnist MU5 zrobilo vikoristannya asociativnoyi pam yati U 1968 roci britanske uryadove agentstvo en vidililo Manchesterskomu universitetu grant na p yat rokiv rozmirom 630 466 funtiv sterlingiv 9 5 miljoniv funtiv po kursu 2014 roku na rozrobku komp yutera MU5 a kompaniya ICL nadala universitetu svoyi virobnichi ploshi Rozrobka velas z 1969 do 1971 roku Za cej chas pochatkova komanda inzheneriv rozroslas z 6 do 16 osib plyus do nih dodalis 25 studentiv aspirantiv ta 19 inzheneriv kompaniyi ICL MU5 ostatochno bulo vvedeno v diyu u zhovtni 1974 roku sho u chasi zbiglosya iz ogoloshennyam kompaniyeyu ICL pro pochatok roboti nad novoyu linijkoyu komp yuteriv Seriya 2900 Zokrema pershij komp yuter seriyi en sho z yavivsya na rinku u chervni 1975 roku mistiv bagato zapozichenih u modeli MU5 idej ta ekspluatuvavsya u Manchesterskomu universiteti do 1982 roku MU6Komp yuter MU5 buv ostannoyu velikoyu mashinoyu sho vigotovlyalas silami Manchesterskogo universitetu Rozrobka jogo nastupnoyi versiyi MU6 finansuvalas z grantu rozmirom 219 300 funtiv sterlingiv 968 000 funtiv za kursom 2014 roku nadanogo Radoyu z naukovo tehnichnih doslidzhen u 1979 roci Peredbachalos sho komp yuter MU6 bude yavlyati soboyu cilu seriyu mashin vid najpotuzhnishogo variantu MU6 V azh do personalnoyi EOM MU6 P Buli vigotovleni lishe personalna mashina MU6 P i mashina serednogo klasu MU6 G Voni propracyuvali z 1982 do 1987 roku V universitetu ne viyavilos resursiv pobuduvati reshtu mashin seriyi svoyimi silami a komercijnogo rozvitku cej proyekt ne otrimav Spisok mashinHronologiya rozrobok Rik Prototip Rik Komercijna versiya 1948 Manchesterska mala eksperimentalna mashina Baby zgodom pereroblena u Manchester Mark 1 1951 en 1953 Tranzistornij komp yuter 1956 en 1954 Manchester Mark II Meg 1957 en 1959 Muse 1962 en en 1974 MU5 1974 en Div takozhIstoriya obchislyuvalnoyi tehnikiPrimitkiLavington 1998 s 49 Lavington 1998 s 21 Tootill Geoff Summer 1998 Resurrection The Computer Conservation Society 20 ISSN 0958 7403 arhiv originalu za 9 sichnya 2012 procitovano 19 kvitnya 2008 Manchester Museum of Science amp Industry 2011 PDF MOSI Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2012 Procitovano 3 kvitnya 2012 Nature 162 25 veresnya 1948 487 doi 10 1038 162487a0 arhiv originalu za 6 April 2009 procitovano 22 sichnya 2009 Lavington 1998 s 17 Napper R B E University of Manchester Arhiv originalu za 9 February 2014 Procitovano 22 sichnya 2009 Lavington S H July 1977 PDF University of Central Florida Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2009 Procitovano 8 lyutogo 2009 Reprint of the paper published in Communications of the ACM January 1978 21 1 Lavington 1998 s 18 Lavington 1998 s 31 Lavington 1998 s 34 35 Cooke Yarborough E H June 1998 Engineering and Science Education Journal IEE 7 3 100 106 doi 10 1049 esej 19980301 ISSN 0963 7346 arhiv originalu za 21 lyutogo 2021 procitovano 7 chervnya 2009 neobhidna pidpiska Lavington 1998 s 36 37 University of Manchester Arhiv originalu za 28 lipnya 2012 Procitovano 21 veresnya 2010 Lavington 1980 s 50 52 Lavington 1998 s 44 45 Lavington 1998 s 44 Lavington 1998 s 46 47 Lavington 1998 s 47 48 University of Manchester Arhiv originalu za 2 sichnya 2008 Procitovano 17 veresnya 2010 IEEE Annals of the History of Computing t 21 IEEE Computer Society 1999DzherelaLavington Simon 1980 Early British Computers Manchester University Press ISBN 978 0 7190 0803 0 Lavington Simon 1998 A History of Manchester Computers vid 2nd The British Computer Society ISBN 978 1 902505 01 5 Napper R B E 2000 The Manchester Mark 1 Computers u Rojas Raul Hashagen Ulf red MIT Press s 356 377 ISBN 978 0 262 68137 7 arhiv originalu za 30 listopada 2018 procitovano 9 serpnya 2018 Raul RojasPosilannya angl

Дата публікації:
Топ