Manchester Mark 1 (у перекладі українською — «[Прототип] номер один, манчестерський», скор. Mk. 1) або Manchester Automatic Digital Machine чи MADM (у перекладі — «Манчестерська автоматична цифрова машина») — один з перших повністю електронних комп'ютерів із зберіганням в оперативній пам'яті програми, що практично реалізувало архітектуру фон Неймана. Проект був санкціонований Міністерством оборони Великої Британії й фінансувався [en] з Державного бюджету країни для використання в рамках ядерної програми Великої Британії. Ця машина була першою ЕОМ у світі, у якій використовувався у ролі носія інформації магнітний барабан.
Історична довідка
Можливість практичної реалізації комп'ютера архітектури фон Неймана у значній мірі обумовлювалась можливостями використання відповідної оперативної пам'яті. Манчестерська мала експериментальна машина (SSEM) Університету Манчестера була першою у світі ЕОМ, що зберігала програму у пам'яті. Машина, у якій роль оперативної пам'яті виконували електронно-променеві трубки Вільямса, продемонструвала ефективність такого підходу одразу ж після запуску першої програми у липні 1948. До цього часу електронні комп'ютери програмувались шляхом зміни конфігурації кабелів чи крос-панелей. Наприклад, перепрограмування ЕОМ ENIAC могло тривати декілька днів. Комп'ютери, що зберігали інструкції у пам'яті розроблялись та досліджувались й іншими науковцями, а саме: Pilot ACE у Національній фізичній лабораторії (Велика Британія), EDSAC в Кембриджському університеті та EDVAC в американських збройних силах. SSEM і Mark 1 відрізнялись від інших ЕОМ того часу застосуванням трубок Вільямса а не пам'яті на ртутних трубках.
Комп'ютер Manchester Mark 1 в Манчестерському університеті було створено одразу за SSEM і запущено у роботу до квітня 1949 року, а вже до початку літа співробітники університету використовували новий комп'ютер для різноманітних обчислень. У ніч 16—17 липня 1949 року Mark 1, визначаючи послідовність чисел Мерсенна, вперше пропрацював безперервно 9 годин без жодної помилки.
До жовтня 1949 року був значною мірою перероблений; отримав пристрої для читання і запису перфострічки, а також можливість вводу-виводу з магнітного барабана під час роботи програми (у первісного квітневого варіанту машини, для читання з барабану оператору потрібно було зупинити виконання програми і вручну, за допомогою приладової панелі, пересилати дані з барабана у пам'ять комп'ютера).
Як і попередній комп'ютер Університету Манчестера (SSEM), Mark 1 використовував пам'ять на основі електронно-променевих трубок Вільямса.
В кінці 1950 року університетський Mark 1 було розібрано і у 1951 його місце зайняв наступник — перший у світі комерційний комп'ютер [en].
Наступною у серії електронних обчислювальних машин Манчестерського університету була запущена у роботу в травні 1954 року модель «MEG» (від англ. Megacycle Engine), що працювала уже з числами з плаваючою комою, оснащувалась оперативною пам'яттю на магнітних осердях (замість трубок Вільямса) і яка стала прототипом для створення серійної комерційної моделі [en].
Операційно-технічні характеристики
- Обладнання у приміщення мало протяжність близько 17 метрів у довжину
- Було використано 4050 тисяч електровакуумних ламп
- У роботі обладнання брало участь приблизно 3 тисячі електромеханічних реле
- Оперативна пам'ять вміщала 96 40-бітних слів (4 трубки Вільямса)
- Магнітний барабан мав місткість 1024—4096 40-бітних слів
- Процесор міг виконувати 30 інструкцій (26 у квітневому варіанті), мав акумуляторну архітектуру, час виконання однієї інструкції становив 1,8 мс (але дія множення виконувалась значно повільніше залежно від розрядності операндів).
- Споживана потужність 25 кВт.
Mark 1 проводив обчислення з точністю до 23 значущих цифр і при цьому виконував операцію додавання за 3 секунди, а ділення за 12 секунд.
Див. також
Примітки
- «Mark» у назві ЕОМ — не є назвою, а є стандартним позначенням, прийнятим у Збройних силах Великої Британії (переважно на флоті, але й в інших родах віськ також) для стандартизації й офіційного найменування озброєння та військової техніки, та й взагалі будь-якої продукції військового призначення. У даному випадку, назва вказує на те, що даний зразок є першим у своїй серії.
- Lavington, Simon (1998), A History of Manchester Computers (вид. 2nd), The British Computer Society, ISBN
- першою була Манчестерська мала експериментальна машина
- Flamm, Kenneth. [[https://web.archive.org/web/20160918172058/https://books.google.ru/books?id=WqrJkVLxonkC&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] [ 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] [ 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] Creating the Computer: Government, Industry and High Technology. (англ.)] — Washington, D.C.: Brookings Institution, 1988. — P.138-143 — 210 p. — .
- Enticknap, Nicholas (1998). . Resurrection. The Bulletin of the Computer Conservation Society. 20. ISSN 0958-7403. Архів оригіналу за 9 січня 2012. Процитовано 10 лютого 2016.
- . University of Manchester. Архів оригіналу за 5 січня 2009. Процитовано 16 листопада 2008.
- The Manchester Mark 1 (Digital 60) (англ.). The University of Manchester. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 22 червня 2009.
Посилання
- (англ.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mk Manchester Mark 1 u perekladi ukrayinskoyu Prototip nomer odin manchesterskij skor Mk 1 abo Manchester Automatic Digital Machine chi MADM u perekladi Manchesterska avtomatichna cifrova mashina odin z pershih povnistyu elektronnih komp yuteriv iz zberigannyam v operativnij pam yati programi sho praktichno realizuvalo arhitekturu fon Nejmana Proekt buv sankcionovanij Ministerstvom oboroni Velikoyi Britaniyi j finansuvavsya en z Derzhavnogo byudzhetu krayini dlya vikoristannya v ramkah yadernoyi programi Velikoyi Britaniyi Cya mashina bula pershoyu EOM u sviti u yakij vikoristovuvavsya u roli nosiya informaciyi magnitnij baraban Manchester Mark 1Istorichna dovidkaMozhlivist praktichnoyi realizaciyi komp yutera arhitekturi fon Nejmana u znachnij miri obumovlyuvalas mozhlivostyami vikoristannya vidpovidnoyi operativnoyi pam yati Manchesterska mala eksperimentalna mashina SSEM Universitetu Manchestera bula pershoyu u sviti EOM sho zberigala programu u pam yati Mashina u yakij rol operativnoyi pam yati vikonuvali elektronno promenevi trubki Vilyamsa prodemonstruvala efektivnist takogo pidhodu odrazu zh pislya zapusku pershoyi programi u lipni 1948 Do cogo chasu elektronni komp yuteri programuvalis shlyahom zmini konfiguraciyi kabeliv chi kros panelej Napriklad pereprogramuvannya EOM ENIAC moglo trivati dekilka dniv Komp yuteri sho zberigali instrukciyi u pam yati rozroblyalis ta doslidzhuvalis j inshimi naukovcyami a same Pilot ACE u Nacionalnij fizichnij laboratoriyi Velika Britaniya EDSAC v Kembridzhskomu universiteti ta EDVAC v amerikanskih zbrojnih silah SSEM i Mark 1 vidriznyalis vid inshih EOM togo chasu zastosuvannyam trubok Vilyamsa a ne pam yati na rtutnih trubkah Komp yuter Manchester Mark 1 v Manchesterskomu universiteti bulo stvoreno odrazu za SSEM i zapusheno u robotu do kvitnya 1949 roku a vzhe do pochatku lita spivrobitniki universitetu vikoristovuvali novij komp yuter dlya riznomanitnih obchislen U nich 16 17 lipnya 1949 roku Mark 1 viznachayuchi poslidovnist chisel Mersenna vpershe propracyuvav bezperervno 9 godin bez zhodnoyi pomilki Do zhovtnya 1949 roku buv znachnoyu miroyu pereroblenij otrimav pristroyi dlya chitannya i zapisu perfostrichki a takozh mozhlivist vvodu vivodu z magnitnogo barabana pid chas roboti programi u pervisnogo kvitnevogo variantu mashini dlya chitannya z barabanu operatoru potribno bulo zupiniti vikonannya programi i vruchnu za dopomogoyu priladovoyi paneli peresilati dani z barabana u pam yat komp yutera Yak i poperednij komp yuter Universitetu Manchestera SSEM Mark 1 vikoristovuvav pam yat na osnovi elektronno promenevih trubok Vilyamsa V kinci 1950 roku universitetskij Mark 1 bulo rozibrano i u 1951 jogo misce zajnyav nastupnik pershij u sviti komercijnij komp yuter en Nastupnoyu u seriyi elektronnih obchislyuvalnih mashin Manchesterskogo universitetu bula zapushena u robotu v travni 1954 roku model MEG vid angl Megacycle Engine sho pracyuvala uzhe z chislami z plavayuchoyu komoyu osnashuvalas operativnoyu pam yattyu na magnitnih oserdyah zamist trubok Vilyamsa i yaka stala prototipom dlya stvorennya serijnoyi komercijnoyi modeli en Operacijno tehnichni harakteristikiObladnannya u primishennya malo protyazhnist blizko 17 metriv u dovzhinu Bulo vikoristano 4050 tisyach elektrovakuumnih lamp U roboti obladnannya bralo uchast priblizno 3 tisyachi elektromehanichnih rele Operativna pam yat vmishala 96 40 bitnih sliv 4 trubki Vilyamsa Magnitnij baraban mav mistkist 1024 4096 40 bitnih sliv Procesor mig vikonuvati 30 instrukcij 26 u kvitnevomu varianti mav akumulyatornu arhitekturu chas vikonannya odniyeyi instrukciyi stanoviv 1 8 ms ale diya mnozhennya vikonuvalas znachno povilnishe zalezhno vid rozryadnosti operandiv Spozhivana potuzhnist 25 kVt Mark 1 provodiv obchislennya z tochnistyu do 23 znachushih cifr i pri comu vikonuvav operaciyu dodavannya za 3 sekundi a dilennya za 12 sekund Div takozhManchesterska mala eksperimentalna mashina Nimrod komp yuter Manchesterski komp yuteriPrimitki Mark u nazvi EOM ne ye nazvoyu a ye standartnim poznachennyam prijnyatim u Zbrojnih silah Velikoyi Britaniyi perevazhno na floti ale j v inshih rodah visk takozh dlya standartizaciyi j oficijnogo najmenuvannya ozbroyennya ta vijskovoyi tehniki ta j vzagali bud yakoyi produkciyi vijskovogo priznachennya U danomu vipadku nazva vkazuye na te sho danij zrazok ye pershim u svoyij seriyi Lavington Simon 1998 A History of Manchester Computers vid 2nd The British Computer Society ISBN 978 1 902505 01 5 pershoyu bula Manchesterska mala eksperimentalna mashina Flamm Kenneth https web archive org web 20160918172058 https books google ru books id WqrJkVLxonkC amp printsec frontcover amp hl ru v onepage amp q amp f false Arhivovano18 veresnya 2016 u Wayback Machine 18 veresnya 2016 u Wayback Machine 18 veresnya 2016 u Wayback Machine Creating the Computer Government Industry and High Technology angl Washington D C Brookings Institution 1988 P 138 143 210 p ISBN 0 8157 2849 2 Enticknap Nicholas 1998 Resurrection The Bulletin of the Computer Conservation Society 20 ISSN 0958 7403 Arhiv originalu za 9 sichnya 2012 Procitovano 10 lyutogo 2016 University of Manchester Arhiv originalu za 5 sichnya 2009 Procitovano 16 listopada 2008 The Manchester Mark 1 Digital 60 angl The University of Manchester Arhiv originalu za 15 lyutogo 2012 Procitovano 22 chervnya 2009 Posilannya angl angl