Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Магнітний бараба н англ Drum memory комп ютерний запам ятовувальний пристрій що був у використанні в 1950 х на початку 1

Магнітний барабан

Магнітний барабан

Магнітний бараба́н (англ. Drum memory) — комп'ютерний запам'ятовувальний пристрій, що був у використанні в 1950-х — на початку 1960-х років. Барабани були настільки поширеними, що обчислювальні машини, які оснащувались такими барабанами, часто називали «барабанними комп'ютерами» (англ. drum machines).

image
Магнітний барабан польського комп'ютера ZAM-41 (1961)

Конструктивно барабан мав вигляд великого металевого циліндра, що обертається з великою швидкістю. Зовнішня поверхня циліндра покрита тонким шаром з феромагнітного матеріалу. Магнітний барабан дещо спрощено можна порівняти з пластиною жорсткого диска, виконаної у вигляді циліндра, а не плоского диска. Декілька магнітних голівок розташовані уздовж однієї або декількох твірних циліндра, кожна з голівок зчитує і записує дані на своїй окремій магнітній доріжці.

Історична довідка

image
Магнітний барабан шведського комп'ютера BESK (1953)
image
Магнітний барабан МБ-11 радянського виробництва (1972) у Московському політехнічному музеї

Магнітний барабан було винайдено [en] у 1932 році в Австрії. Перша конструкція барабана Таушека мала місткість близько 500 000 бітів (62,5 кбайт).

Одним з перших комп'ютерів, які працювали з барабаном, був комп'ютер Атанасова-Беррі (1942). Він міг зберігати 3000 біт; однак, для зберігання інформації використовувалась електрична ємність, а не магнетизм. Зовнішня поверхня барабана була облицьована електричними контактами, підключеними до конденсаторів, що розташовувались всередині.

Застосування у ролі первинних та вторинних запам'ятовувальних пристроїв

Для багатьох обчислювальних машин першого покоління барабан, окрім використання як носія зовнішньої пам'яті використовувався як оперативний запам'ятовувальний пристрій: на ньому зберігались програми, що виконувались, і дані для обробки. Роль зовнішнього носія пам'яті тоді переважно виконували такі носії, як перфострічки, перфокарти, накопичувачі на магнітній стрічці.

Перші магнітні барабани розроблялись для потреб військово-морського флоту США під час Другої світової війни, а далі робота продовжувалась компанією [en] (ERA) у 1946 та 1947 роках. Експериментальне дослідження в ERA було завершене і результати передані ВМС 19 червня 1947 року. Інші розробки конструкцій ранніх барабанних накопичувачів були здійснені у коледжі Біркбек(Лондонський університет), Гарвардському університеті, та Манчестерському університеті.

У 1949 році у Великій Британії було створено комп'ютер «Manchester Mark 1», що мав носій інформації на магнітних барабанах місткістю до 4096 40-бітних слів. Комерційний варіант цього комп'ютера, «Ferranti Mark I» (1951) містив уже удосконалений магнітний барабан місткістю 16 тис. 40-розрядних слів

Барабан конструкції компанії ERA використовувався як внутрішня пам'ять для комп'ютера «Atlas 1», що був переданий до ВМС США у жовтні 1950 року. Накопичувачі на магнітних барабанах мали місткість 16384 24-розрядних слів.

У зв'язку з реорганізацією, ERA стала підрозділом UNIVAC і удосконалені барабани встановлювались в обчислювальні машини UNIVAC серії 1100 (1956), де виконували функцію основної пам'яті; кожен барабан міг зберігати до 180 000 символів. Інший приклад комп'ютера з носіями на магнітних барабанах у ролі оперативної пам'яті — IBM 650 (початок виробництва — 1954 рік).

Як приклад «барабанного» комп'ютера слід згадати «Librascape LGP-30» (1956 рік) каліфорнійської компанії «General Precision». Носій на магнітних барабанах вміщав тут усього 4096 31-розрядних слів (64 доріжки по 64 сектори). Так як комп'ютери ці були невеликими, то і магнітні барабани мали відповідні розміри: діаметр циліндра — 6,5 дюйма, довжина — 7 дюймів. При швидкості обертання 3700 обертів за хвилину найгірший час доступу становив 17 мс.

Згодом накопичувачі на магнітних барабанах застосовувалися у досить потужних комп'ютерах. Так, багатопроцесорний комп'ютер із спільною шиною «UNIVAC LARC» (англ. Livermore Atomic Research Project) використовував носії на магнітних барабанах, що вміщали 250 тис. слів з 12 десятковими розрядами. Багатопроцесорні системи «Burroughs D825», призначені для виконання військових комп'ютерних програм в реальному часі, комплектувалися вже і магнітними барабанами, і магнітними дисками. Один з найпотужніших комп'ютерів свого часу, який працював з 64-розрядними словами — IBM 7030 («Stretch», 1961), також міг працювати з магнітними барабанами і магнітними дисками.

Характерними накопичувачами на магнітних барабанах останнього покоління, які і були остаточно витіснені дисками, є накопичувачі, що застосовувалися в комп'ютерах Sperry Rand Univac та (IBM System/360). В Univac використовувалися накопичувачі на магнітних барабанах серії «Fastrand», в тому числі FH880, FH432, FH1782. Ці накопичувачі випускалися у варіантах для 30- і 36-розрядних комп'ютерів UNIVAC 494 та UNIVAC 1108/1110 відповідно. Останні були популярними комп'ютерами для науково-технічних розрахунків, а перші застосовувалися в системах реального часу. FH880 мали місткість 760 432 слова і середній час доступу 17 мс. У них використовувалося 880 голівок читання/запису. FH432 з фіксованими голівками на доріжку мали меншу ємність — 262144 слова при середньому часі доступу 4,25 мс; магнітний барабан обертався зі швидкістю 7200 обертів на хвилину. Довгий час вони мали найкращі показники по швидкості доступу серед усіх зовнішніх пристроїв з рухомими частинами.

Магнітні барабани у ролі зовнішніх носіїв інформації знайшли застосування у багатьох вітчизняних ЕОМ того часу. Зокрема на ЕОМ «Київ» (1957) було встановлено зовнішній запам'ятовувальний пристрій з трьома магнітними барабанами загальною місткістю 9 тис. слів.

Деякий час магнітні барабани і магнітні диски використовувалися одночасно, у складі навіть одного комп'ютера. Вони мали різні технічні характеристики і були орієнтовані на різні цілі. Накопичувачі на магнітних барабанах мали ємність меншу, ніж диски, але працювали швидше. Магнітні барабани використовувалися для зберігання оперативної (часто змінюваної) або важливої інформації, до якої був потрібен швидкий доступ. На магнітних барабанах зберігалася копія операційної системи, записувалися проміжні результати виконання програм. Класична область застосування накопичувачів на магнітних барабанах — свопінг, тобто область підкачки сторінок віртуальної пам'яті.

Надалі в застосуваннях як основної пам'яті магнітний барабан був витіснений пам'яттю на магнітних осердях. Вона працювала швидше, не мала рухомих частин, час доступу в ній не залежав від місця розташування інформації (пам'ять з довільним доступом, англ. random access memory, RAM), тому вона використовувалася аж до появи напівпровідникових видів пам'яті.

У ролі зовнішнього носія інформації на зміну барабанам прийшли жорсткі диски, що мали меншу ціну та більшу місткість.

Виробництво магнітних барабанів було припинене у 1970-х роках.

Відеопам'ять

Магнітний барабан використовувався в кадрових буферах (відеопам'яті) перших графічних растрових систем середини 60-х років, як дешевша альтернатива до пам'яті на магнітних осердях. Вартість пам'яті на магнітних осердях сягала 500 тис. доларів за мільйон біт, що дозволяло зберігати лише чотири чорно-білих телевізійних кадри, а барабан коштував близько 30 тис. доларів і міг зберігати дані для 10 кадрів зображення. Недоліком растрових систем з пам'яттю на магнітному барабані (як і у наступного покоління з пам'яттю на зсувних регістрах) була висока латентність, тобто між запитом до системи та моментом, коли доступ завершується або надходять запитувані дані. Вона обумовлена тим, що зміни з'являються на екрані лише після того, як значення усіх пікселів нового кадру були послідовно записані на барабан чи уведені у зсувний регістр. І лише з появою у першій половині 1970-х років прийнятної за вартістю пам'яті з довільним доступом з'явилася можливість розпаралелити процеси зміни вмісту відеопам'яті і регенерацію зображення, і тим самим усунути латентність.

Характеристики

Ключовою відмінністю між барабаном і жорстким диском було те, що на барабані голівки є нерухомі, доступ до потрібних фрагментів (секторів) інформації забезпечується обертанням барабана. Це означає, що час доступу до будь-якого одиничного фрагменту інформації менший, ніж на жорсткому диску з рухомими голівками і в середньому становить половину тривалості одного оберту барабана. Контролер очікує, коли дані підійдуть до обраної голівки при обертанні барабана і зчитує їх. Час доступу у магнітних барабанів повністю визначається швидкістю їх обертання, в той час як у жорсткого диска визначається як швидкістю обертання, так і швидкістю переміщення голівок по циліндрах диска.

Тим не менше, у багатьох застосуваннях час доступу був неприйнятно великим. Тому програмісти часто, при написанні програм, оптимізували розташування інформації на барабані так, щоб після обробки порції інформації процесором, наступна порція даних або блок програми в цей час якраз підходив до голівки зчитування з барабана. Це досягалося ретельним вимірюванням часу виконання частин програми і готовності процесора до виконання наступного блоку інструкцій, маючи у своєму розпорядженні наступний шматок програмного коду на барабані так, щоб він в момент закінчення виконання попереднього блоку програми «під'їжджав» точно під голівку зчитування. Такий метод оптимізації часових затримок, обумовлений послідовним доступом до інформації на барабані називається фактором (коефіцієнтом) пропускання (англ. Skip Factor) або [en] і все ще використовується в сучасних контролерах жорстких дисків.

Цікаві факти

У деяких операційних системах сімейства BSD пристроєм /dev/drum (тобто «барабаном») за замовчуванням називається пристрій для підкачування сторінок (свопінгу) віртуальної пам'яті, хоч уже давно барабани для зберігання інформації не використовуються.

Пам'ять на магнітному барабані згадується у «Історії про Мела» — програміста, що розуміється на найдрібніших нюансах програмування комп'ютера. Мел оптимізував розташування команд на барабані комп'ютера таким чином, що коли закінчувалася чергова команда, наступна могла бути зчитана негайно, без чекання (і навпаки, якщо у програмі потрібна була затримка, Мел просто розташовував наступну команду так, що барабан мав здійснити повний оберт або його частину).

Примітки

  1. Datamation, September 1967, p.25, «For Bendix and Ramo-Wooldridge, the G-20 and RW-400 were parallel core machines rather than serial drum machines of the type already in their product lines.»
  2. US Patent 2,080,100 [ 31 серпня 2020 у Wayback Machine.] Gustav Tauschek, Priority date August 2, 1932, subsequent filed as German Patent DE643803, «Elektromagnetischer Speicher für Zahlen und andere Angaben, besonders für Buchführungseinrichtungen» (Electromagnetic memory for numbers and other information, especially for accounting institutions)
  3. Universität Klagenfurt (ред.). . Virtual Exhibitions in Informatics. Архів оригіналу за 21 червня 2006. Процитовано 21 серпня 2011.
  4. Eric D. Daniel; C. Denis Mee; Mark H. Clark (1998). . Wiley-IEEE. ISBN . Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 15 червня 2018.
  5. Campbell-Kelly, Martin (April 1982). The Development of Computer Programming in Britain (1945 to 1955). IEEE Annals of the History of Computing. 4 (2): 121—139. doi:10.1109/MAHC.1982.10016.
  6. Головкин Б. А. Параллельные вычислительные системы. М.: Наука (физмат), 1980. — 519 с.
  7. Многопроцессорные системы и параллельные вычисления / под ред. Ф. Г. Энслоу. М.: Мир, 1976. — 384 с.
  8. Компьютер обретает разум / Перевод с англ. А.Ю.Батыря и Р.Г. Герра под ред. канд. физ.-мат. наук В.Л.Стефанюка. — М. : Мир, 1990. — С. 160—164. — .

Джерела

  • А. Флорес Внешние запоминающие устройства ЭВМ. М.: Мир, 1977. — 550 с.
  • Михаил Кузьминский Барабан был плох? [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Открытые системы, № 04, 2007

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Магнітний барабан
  • Mel Kaye The Story of Mel [ 16 грудня 2008 у Wayback Machine.] // FOLDOC.
  • Librascope LGP-30 [ 29 червня 2011 у Wayback Machine.]
  • Librascope RPC-4000 [ 29 червня 2011 у Wayback Machine.]
  • Babcock, Dean Frank // Charles Babbage Institute, 1986.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Magnitnij baraba n angl Drum memory komp yuternij zapam yatovuvalnij pristrij sho buv u vikoristanni v 1950 h na pochatku 1960 h rokiv Barabani buli nastilki poshirenimi sho obchislyuvalni mashini yaki osnashuvalis takimi barabanami chasto nazivali barabannimi komp yuterami angl drum machines Magnitnij baraban polskogo komp yutera ZAM 41 1961 Konstruktivno baraban mav viglyad velikogo metalevogo cilindra sho obertayetsya z velikoyu shvidkistyu Zovnishnya poverhnya cilindra pokrita tonkim sharom z feromagnitnogo materialu Magnitnij baraban desho sprosheno mozhna porivnyati z plastinoyu zhorstkogo diska vikonanoyi u viglyadi cilindra a ne ploskogo diska Dekilka magnitnih golivok roztashovani uzdovzh odniyeyi abo dekilkoh tvirnih cilindra kozhna z golivok zchituye i zapisuye dani na svoyij okremij magnitnij dorizhci Istorichna dovidkaMagnitnij baraban shvedskogo komp yutera BESK 1953 Magnitnij baraban MB 11 radyanskogo virobnictva 1972 u Moskovskomu politehnichnomu muzeyi Magnitnij baraban bulo vinajdeno en u 1932 roci v Avstriyi Persha konstrukciya barabana Tausheka mala mistkist blizko 500 000 bitiv 62 5 kbajt Odnim z pershih komp yuteriv yaki pracyuvali z barabanom buv komp yuter Atanasova Berri 1942 Vin mig zberigati 3000 bit odnak dlya zberigannya informaciyi vikoristovuvalas elektrichna yemnist a ne magnetizm Zovnishnya poverhnya barabana bula oblicovana elektrichnimi kontaktami pidklyuchenimi do kondensatoriv sho roztashovuvalis vseredini Zastosuvannya u roli pervinnih ta vtorinnih zapam yatovuvalnih pristroyiv Dlya bagatoh obchislyuvalnih mashin pershogo pokolinnya baraban okrim vikoristannya yak nosiya zovnishnoyi pam yati vikoristovuvavsya yak operativnij zapam yatovuvalnij pristrij na nomu zberigalis programi sho vikonuvalis i dani dlya obrobki Rol zovnishnogo nosiya pam yati todi perevazhno vikonuvali taki nosiyi yak perfostrichki perfokarti nakopichuvachi na magnitnij strichci Pershi magnitni barabani rozroblyalis dlya potreb vijskovo morskogo flotu SShA pid chas Drugoyi svitovoyi vijni a dali robota prodovzhuvalas kompaniyeyu en ERA u 1946 ta 1947 rokah Eksperimentalne doslidzhennya v ERA bulo zavershene i rezultati peredani VMS 19 chervnya 1947 roku Inshi rozrobki konstrukcij rannih barabannih nakopichuvachiv buli zdijsneni u koledzhi Birkbek Londonskij universitet Garvardskomu universiteti ta Manchesterskomu universiteti U 1949 roci u Velikij Britaniyi bulo stvoreno komp yuter Manchester Mark 1 sho mav nosij informaciyi na magnitnih barabanah mistkistyu do 4096 40 bitnih sliv Komercijnij variant cogo komp yutera Ferranti Mark I 1951 mistiv uzhe udoskonalenij magnitnij baraban mistkistyu 16 tis 40 rozryadnih sliv Baraban konstrukciyi kompaniyi ERA vikoristovuvavsya yak vnutrishnya pam yat dlya komp yutera Atlas 1 sho buv peredanij do VMS SShA u zhovtni 1950 roku Nakopichuvachi na magnitnih barabanah mali mistkist 16384 24 rozryadnih sliv U zv yazku z reorganizaciyeyu ERA stala pidrozdilom UNIVAC i udoskonaleni barabani vstanovlyuvalis v obchislyuvalni mashini UNIVAC seriyi 1100 1956 de vikonuvali funkciyu osnovnoyi pam yati kozhen baraban mig zberigati do 180 000 simvoliv Inshij priklad komp yutera z nosiyami na magnitnih barabanah u roli operativnoyi pam yati IBM 650 pochatok virobnictva 1954 rik Yak priklad barabannogo komp yutera slid zgadati Librascape LGP 30 1956 rik kalifornijskoyi kompaniyi General Precision Nosij na magnitnih barabanah vmishav tut usogo 4096 31 rozryadnih sliv 64 dorizhki po 64 sektori Tak yak komp yuteri ci buli nevelikimi to i magnitni barabani mali vidpovidni rozmiri diametr cilindra 6 5 dyujma dovzhina 7 dyujmiv Pri shvidkosti obertannya 3700 obertiv za hvilinu najgirshij chas dostupu stanoviv 17 ms Zgodom nakopichuvachi na magnitnih barabanah zastosovuvalisya u dosit potuzhnih komp yuterah Tak bagatoprocesornij komp yuter iz spilnoyu shinoyu UNIVAC LARC angl Livermore Atomic Research Project vikoristovuvav nosiyi na magnitnih barabanah sho vmishali 250 tis sliv z 12 desyatkovimi rozryadami Bagatoprocesorni sistemi Burroughs D825 priznacheni dlya vikonannya vijskovih komp yuternih program v realnomu chasi komplektuvalisya vzhe i magnitnimi barabanami i magnitnimi diskami Odin z najpotuzhnishih komp yuteriv svogo chasu yakij pracyuvav z 64 rozryadnimi slovami IBM 7030 Stretch 1961 takozh mig pracyuvati z magnitnimi barabanami i magnitnimi diskami Harakternimi nakopichuvachami na magnitnih barabanah ostannogo pokolinnya yaki i buli ostatochno vitisneni diskami ye nakopichuvachi sho zastosovuvalisya v komp yuterah Sperry Rand Univac ta IBM System 360 V Univac vikoristovuvalisya nakopichuvachi na magnitnih barabanah seriyi Fastrand v tomu chisli FH880 FH432 FH1782 Ci nakopichuvachi vipuskalisya u variantah dlya 30 i 36 rozryadnih komp yuteriv UNIVAC 494 ta UNIVAC 1108 1110 vidpovidno Ostanni buli populyarnimi komp yuterami dlya naukovo tehnichnih rozrahunkiv a pershi zastosovuvalisya v sistemah realnogo chasu FH880 mali mistkist 760 432 slova i serednij chas dostupu 17 ms U nih vikoristovuvalosya 880 golivok chitannya zapisu FH432 z fiksovanimi golivkami na dorizhku mali menshu yemnist 262144 slova pri serednomu chasi dostupu 4 25 ms magnitnij baraban obertavsya zi shvidkistyu 7200 obertiv na hvilinu Dovgij chas voni mali najkrashi pokazniki po shvidkosti dostupu sered usih zovnishnih pristroyiv z ruhomimi chastinami Magnitni barabani u roli zovnishnih nosiyiv informaciyi znajshli zastosuvannya u bagatoh vitchiznyanih EOM togo chasu Zokrema na EOM Kiyiv 1957 bulo vstanovleno zovnishnij zapam yatovuvalnij pristrij z troma magnitnimi barabanami zagalnoyu mistkistyu 9 tis sliv Deyakij chas magnitni barabani i magnitni diski vikoristovuvalisya odnochasno u skladi navit odnogo komp yutera Voni mali rizni tehnichni harakteristiki i buli oriyentovani na rizni cili Nakopichuvachi na magnitnih barabanah mali yemnist menshu nizh diski ale pracyuvali shvidshe Magnitni barabani vikoristovuvalisya dlya zberigannya operativnoyi chasto zminyuvanoyi abo vazhlivoyi informaciyi do yakoyi buv potriben shvidkij dostup Na magnitnih barabanah zberigalasya kopiya operacijnoyi sistemi zapisuvalisya promizhni rezultati vikonannya program Klasichna oblast zastosuvannya nakopichuvachiv na magnitnih barabanah svoping tobto oblast pidkachki storinok virtualnoyi pam yati Nadali v zastosuvannyah yak osnovnoyi pam yati magnitnij baraban buv vitisnenij pam yattyu na magnitnih oserdyah Vona pracyuvala shvidshe ne mala ruhomih chastin chas dostupu v nij ne zalezhav vid miscya roztashuvannya informaciyi pam yat z dovilnim dostupom angl random access memory RAM tomu vona vikoristovuvalasya azh do poyavi napivprovidnikovih vidiv pam yati U roli zovnishnogo nosiya informaciyi na zminu barabanam prijshli zhorstki diski sho mali menshu cinu ta bilshu mistkist Virobnictvo magnitnih barabaniv bulo pripinene u 1970 h rokah Videopam yat Magnitnij baraban vikoristovuvavsya v kadrovih buferah videopam yati pershih grafichnih rastrovih sistem seredini 60 h rokiv yak deshevsha alternativa do pam yati na magnitnih oserdyah Vartist pam yati na magnitnih oserdyah syagala 500 tis dolariv za miljon bit sho dozvolyalo zberigati lishe chotiri chorno bilih televizijnih kadri a baraban koshtuvav blizko 30 tis dolariv i mig zberigati dani dlya 10 kadriv zobrazhennya Nedolikom rastrovih sistem z pam yattyu na magnitnomu barabani yak i u nastupnogo pokolinnya z pam yattyu na zsuvnih registrah bula visoka latentnist tobto mizh zapitom do sistemi ta momentom koli dostup zavershuyetsya abo nadhodyat zapituvani dani Vona obumovlena tim sho zmini z yavlyayutsya na ekrani lishe pislya togo yak znachennya usih pikseliv novogo kadru buli poslidovno zapisani na baraban chi uvedeni u zsuvnij registr I lishe z poyavoyu u pershij polovini 1970 h rokiv prijnyatnoyi za vartistyu pam yati z dovilnim dostupom z yavilasya mozhlivist rozparaleliti procesi zmini vmistu videopam yati i regeneraciyu zobrazhennya i tim samim usunuti latentnist HarakteristikiKlyuchovoyu vidminnistyu mizh barabanom i zhorstkim diskom bulo te sho na barabani golivki ye neruhomi dostup do potribnih fragmentiv sektoriv informaciyi zabezpechuyetsya obertannyam barabana Ce oznachaye sho chas dostupu do bud yakogo odinichnogo fragmentu informaciyi menshij nizh na zhorstkomu disku z ruhomimi golivkami i v serednomu stanovit polovinu trivalosti odnogo obertu barabana Kontroler ochikuye koli dani pidijdut do obranoyi golivki pri obertanni barabana i zchituye yih Chas dostupu u magnitnih barabaniv povnistyu viznachayetsya shvidkistyu yih obertannya v toj chas yak u zhorstkogo diska viznachayetsya yak shvidkistyu obertannya tak i shvidkistyu peremishennya golivok po cilindrah diska Tim ne menshe u bagatoh zastosuvannyah chas dostupu buv neprijnyatno velikim Tomu programisti chasto pri napisanni program optimizuvali roztashuvannya informaciyi na barabani tak shob pislya obrobki porciyi informaciyi procesorom nastupna porciya danih abo blok programi v cej chas yakraz pidhodiv do golivki zchituvannya z barabana Ce dosyagalosya retelnim vimiryuvannyam chasu vikonannya chastin programi i gotovnosti procesora do vikonannya nastupnogo bloku instrukcij mayuchi u svoyemu rozporyadzhenni nastupnij shmatok programnogo kodu na barabani tak shob vin v moment zakinchennya vikonannya poperednogo bloku programi pid yizhdzhav tochno pid golivku zchituvannya Takij metod optimizaciyi chasovih zatrimok obumovlenij poslidovnim dostupom do informaciyi na barabani nazivayetsya faktorom koeficiyentom propuskannya angl Skip Factor abo en i vse she vikoristovuyetsya v suchasnih kontrolerah zhorstkih diskiv Cikavi faktiU deyakih operacijnih sistemah simejstva BSD pristroyem dev drum tobto barabanom za zamovchuvannyam nazivayetsya pristrij dlya pidkachuvannya storinok svopingu virtualnoyi pam yati hoch uzhe davno barabani dlya zberigannya informaciyi ne vikoristovuyutsya Pam yat na magnitnomu barabani zgaduyetsya u Istoriyi pro Mela programista sho rozumiyetsya na najdribnishih nyuansah programuvannya komp yutera Mel optimizuvav roztashuvannya komand na barabani komp yutera takim chinom sho koli zakinchuvalasya chergova komanda nastupna mogla buti zchitana negajno bez chekannya i navpaki yaksho u programi potribna bula zatrimka Mel prosto roztashovuvav nastupnu komandu tak sho baraban mav zdijsniti povnij obert abo jogo chastinu PrimitkiDatamation September 1967 p 25 For Bendix and Ramo Wooldridge the G 20 and RW 400 were parallel core machines rather than serial drum machines of the type already in their product lines US Patent 2 080 100 31 serpnya 2020 u Wayback Machine Gustav Tauschek Priority date August 2 1932 subsequent filed as German Patent DE643803 Elektromagnetischer Speicher fur Zahlen und andere Angaben besonders fur Buchfuhrungseinrichtungen Electromagnetic memory for numbers and other information especially for accounting institutions Universitat Klagenfurt red Virtual Exhibitions in Informatics Arhiv originalu za 21 chervnya 2006 Procitovano 21 serpnya 2011 Eric D Daniel C Denis Mee Mark H Clark 1998 Wiley IEEE ISBN 0 7803 4709 9 Arhiv originalu za 22 sichnya 2020 Procitovano 15 chervnya 2018 Campbell Kelly Martin April 1982 The Development of Computer Programming in Britain 1945 to 1955 IEEE Annals of the History of Computing 4 2 121 139 doi 10 1109 MAHC 1982 10016 Golovkin B A Parallelnye vychislitelnye sistemy M Nauka fizmat 1980 519 s Mnogoprocessornye sistemy i parallelnye vychisleniya pod red F G Enslou M Mir 1976 384 s Kompyuter obretaet razum Perevod s angl A Yu Batyrya i R G Gerra pod red kand fiz mat nauk V L Stefanyuka M Mir 1990 S 160 164 ISBN 5 03 001277 X DzherelaA Flores Vneshnie zapominayushie ustrojstva EVM M Mir 1977 550 s Mihail Kuzminskij Baraban byl ploh 1 grudnya 2017 u Wayback Machine Otkrytye sistemy 04 2007PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Magnitnij baraban Mel Kaye The Story of Mel 16 grudnya 2008 u Wayback Machine FOLDOC Librascope LGP 30 29 chervnya 2011 u Wayback Machine Librascope RPC 4000 29 chervnya 2011 u Wayback Machine Babcock Dean Frank Charles Babbage Institute 1986

Дата публікації:
Топ