Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мико́ла Іва́нович Максимо́вич (*Березень 1855 — †14 березня 1928) — український вчений-гідролог, інженер шляхів сполучення, архітектор.
| Микола Іванович Максимович | |
|---|---|
 | |
| Народився | Березень 1855 Київ, Київська губернія,  Російська імперія |
| Помер | 14 березня 1928 Київ, Українська Соціалістична Радянська Республіка,  СРСР |
| Місце проживання | Київ, Російська імперія, СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | інженер |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучення |
| Галузь | інженерія шляхів сполучення, архітектура і будівництво |
| Нагороди |  |
 Максимович Микола Іванович у Вікісховищі | |
Життєпис
Максимовичі були нащадками старовинного українського роду.
Микола народився в Києві в березні 1855 року. Його батько, Іоан Петрович Максимович, був професором Київської духовної академії, де читав курс Старого Завіту і давньоєврейської мови. Мати — багата спадкоємниця Марфа Василівна.
Закінчив Другу київську гімназію (нині — бульвар Тараса Шевченка, 18). Неодноразово брав участь в любительських україномовних спектаклях, співав у хорі під керівництвом Миколи Лисенка.
Після гімназії вступив до Санкт-Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення, який закінчив у 1878 році. Отримав диплом інженера. Повернувся до Києва, де влаштувався на посаду молодшого виконроба в київському окрузі шляхів сполучення, працював над поглибленням і удосконаленням русла Дніпра. Згодом став старшим виконробом, інспектором судноплавства, начальником робіт.
Будівництво
На початку 1880-х років, на прохання сестри, Антоніни Малишевської, збудував для неї житловий будинок на розі сучасних вулиць Терещенківської і Гетьмана Павла Скоропадського. Двоповерхову (частково триповерхову) будівлю оформив візерунком цегельної кладки (будинок нині має адресу — вулиця Терещенківська, 25; в кінці XIX століття його надбудували ще одним поверхом).
У 1882–1883 роках взяв участь в благодійному проекті — будівництві спеціального притулку зі школою для незрячих дітей. На гроші меценатів побудував двоповерховий будинок на розі сучасної вулиці Інститутської і Кріпосного провулка. Окрім житлових приміщень і навчальних кімнат, на другому поверсі розташовувалася Святого Павла. У березні 1884 року отримав за це перший орден — хрест Святого Станіслава III ступеня.
У 1886 році знову допоміг своїй сестрі з будівництвом. Антоніна Малишевська замовила архітектору проект двоповерхового особняка в класичному стилі, а її брат — став відповідальним виконавцем будівельних робіт. В особняку були житлові та службові приміщення, з боку двору — тераса для відпочинку (зараз — це будівля на вулиці Леонтовича, 4; у 1935 році її надбудували третім поверхом, у 1990-ті — четвертим).
У 1888 році, за власним проектом, збудував двоповерховий будинок для себе і своєї сім'ї — нині це будівля на вулиці Богдана Хмельницького, 46. Фасад — зробив асиметричним. Пізніші власники забудували садибу масивними флігелями, але фасад будинку залишився практично без змін і донині. В будинку жив разом із дружиною Марією — дочкою відомого київського підприємця та Миколи Хрякова.
На початку 1890-х років — допоміг розширити школу-притулок для сліпих, надбудувавши на ній мезонін. А в квітні 1895 року — отримав за це орден Святого Станіслава II ступеня (зараз — це будівля на вулиці Інститутській, 29; за радянських часів над нею надбудували четвертий поверх, а церкву — ліквідували).
Спроектував і збудував в Києві річкову гавань, попередницю сучасного річкового порту. Проектно-кошторисні роботи велися в 1895–1897 роках . 6 липня 1897 року було офіційно закладено найбільшу в Російській імперії Києво-Оболонську річкову гавань. Будівництво тривало до 1899-го. Дно замуленої поглибили, береги підсипали і укріпили. Довжина нової гавані досягла майже двох кілометрів. Її урочисто назвали на честь імператора Миколи II, а поряд з нею, на Спаській вулиці, встановили обеліск (не зберігся).
 |  |
Проект особняка Малишевської , 1886 | Школа-притулок з церквою Святого Павла 1890-ті |
Дніпро і викладацька робота
листівка початку ХХ століття
Максимович допоміг створити яхт-клуб на Трухановому острові. Його заснували у 1887 році, а згодом — яхтсмени обрали Максимовича своїм командором. Яхт-клуб мав власний причал, майстерні, парк, кілька будинків (один із них у 1895 році клубу подарував Максимович).
Максимович ретельно вивчив водний режим Дніпра та його приток, неодноразово публікував свої дослідження. У 1894 році, на Міжнародному судноплавному конгресі в Гаазі, зробив доповідь французькою мовою про свої спостереження. У 1900 році, на Всесвітній виставці в Парижі, експонував свої матеріали по режиму Дніпра біля Києва, за що отримав від журі виставки золоту медаль.
Максимовича вважають основоположником наукових гідрологічних досліджень Дніпра та його басейну. Головна його праця — двотомне ілюстроване видання «Дніпро і його басейн», яке вийшло в Києві у 1901 році.
У 1899 році рада Київського політехнічного інституту запросила Максимовича викладати курс внутрішніх водних сполучень, а через рік — його затвердили виконуючим обов'язки професора КПІ на кафедрі будівельного мистецтва.
Переїзд
У 1902 році — залишив Київ. Отримав призначення на посаду начальника Варшавського округу шляхів сполучення (1902–1906 роки).
З 1906 року — член інженерної ради та керуючий внутрішніми водними шляхами в Центральному управлінні Міністерства шляхів сполучення, дійсний статський радник.
У 1907 році — померла дружина, Марія Миколаївна.
Повернення
У 1919 році — повернувся до Києва. Оселився у колишньому будинку своєї матері на вулиці Леонтовича, 6.
Українська Академія наук (УАН) обрала Максимовича головою гідрологічної секції. Одночасно, він відновив викладання в КПІ, а з 1922 року — став також професором Київського інституту народного господарства. Продовжував публікувати наукові праці з гідротехніки.
Заповнюючи чергову, останню в житті, анкету у 1927 році писав, що є штатним заслуженим професором, головою Гідрологічної секції при УАН, завідувачем секції водних шляхів , що може викладати російською, українською мовами, а німецькою та французькою — читає і пише, що позапартійний, удівець, на утриманні — дочка (39 років), вдова лікаря; онука (10 років) та хворий інвалід небіж (49 років).
Помер — 14 березня 1928 року, не доживши кілька тижнів до 50-річного ювілею своєї інженерно-наукової та будівельної діяльності.
Примітки
- Яцик А. В. Яковлєв Є. О. Осадчук В. О. До питання щодо спуску Київського водосховища / За ред. А. В. Яцика. — К.: Оріяни, 2002. — С. 22.
Джерела
- Кальницький М. Київський інженер Микола Максимович [ 6 червня 2011 у Wayback Machine.]// Спеціально для «Першого екскурсійного бюро»: primetour.ua (укр.)
- Максимович Николай Иванович [ 31 серпня 2009 у Wayback Machine.]// Про Максимовича на сайті «Генеалогическая база знаний: персоны, фамилии, хроника»: baza.vgd.ru (рос.)
- Друг О. Малаков Д. Особняки Києва. Богдана Хмельницького, 46 [ 1 грудня 2012 у Wayback Machine.]// Про будівлю, зведену Максимовичем, на сайті «Архитектор Павел Алешин»: alyoshin.ru (рос.)
- Яцик А. В. Яковлєв Є. О. Осадчук В. О. До питання щодо спуску Київського водосховища / За ред. А. В. Яцика. — К.: Оріяни, 2002. — С. 22.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Iva novich Maksimo vich Berezen 1855 14 bereznya 1928 ukrayinskij vchenij gidrolog inzhener shlyahiv spoluchennya arhitektor Mikola Ivanovich MaksimovichNarodivsya Berezen 1855 Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer 14 bereznya 1928 1928 03 14 Kiyiv Ukrayinska Socialistichna Radyanska Respublika SRSRMisce prozhivannya Kiyiv Rosijska imperiya SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist inzhenerAlma mater Sankt Peterburzkij institut inzheneriv shlyahiv spoluchennyaGaluz inzheneriya shlyahiv spoluchennya arhitektura i budivnictvoNagorodi Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Maksimovich Mikola Ivanovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Maksimovich ZhittyepisMaksimovichi buli nashadkami starovinnogo ukrayinskogo rodu Mikola narodivsya v Kiyevi v berezni 1855 roku Jogo batko Ioan Petrovich Maksimovich buv profesorom Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi de chitav kurs Starogo Zavitu i davnoyevrejskoyi movi Mati bagata spadkoyemnicya Marfa Vasilivna Zakinchiv Drugu kiyivsku gimnaziyu nini bulvar Tarasa Shevchenka 18 Neodnorazovo brav uchast v lyubitelskih ukrayinomovnih spektaklyah spivav u hori pid kerivnictvom Mikoli Lisenka Pislya gimnaziyi vstupiv do Sankt Peterburzkogo institutu inzheneriv shlyahiv spoluchennya yakij zakinchiv u 1878 roci Otrimav diplom inzhenera Povernuvsya do Kiyeva de vlashtuvavsya na posadu molodshogo vikonroba v kiyivskomu okruzi shlyahiv spoluchennya pracyuvav nad pogliblennyam i udoskonalennyam rusla Dnipra Zgodom stav starshim vikonrobom inspektorom sudnoplavstva nachalnikom robit Budivnictvo Na pochatku 1880 h rokiv na prohannya sestri Antonini Malishevskoyi zbuduvav dlya neyi zhitlovij budinok na rozi suchasnih vulic Tereshenkivskoyi i Getmana Pavla Skoropadskogo Dvopoverhovu chastkovo tripoverhovu budivlyu oformiv vizerunkom cegelnoyi kladki budinok nini maye adresu vulicya Tereshenkivska 25 v kinci XIX stolittya jogo nadbuduvali she odnim poverhom U 1882 1883 rokah vzyav uchast v blagodijnomu proekti budivnictvi specialnogo pritulku zi shkoloyu dlya nezryachih ditej Na groshi mecenativ pobuduvav dvopoverhovij budinok na rozi suchasnoyi vulici Institutskoyi i Kriposnogo provulka Okrim zhitlovih primishen i navchalnih kimnat na drugomu poversi roztashovuvalasya Svyatogo Pavla U berezni 1884 roku otrimav za ce pershij orden hrest Svyatogo Stanislava III stupenya U 1886 roci znovu dopomig svoyij sestri z budivnictvom Antonina Malishevska zamovila arhitektoru proekt dvopoverhovogo osobnyaka v klasichnomu stili a yiyi brat stav vidpovidalnim vikonavcem budivelnih robit V osobnyaku buli zhitlovi ta sluzhbovi primishennya z boku dvoru terasa dlya vidpochinku zaraz ce budivlya na vulici Leontovicha 4 u 1935 roci yiyi nadbuduvali tretim poverhom u 1990 ti chetvertim U 1888 roci za vlasnim proektom zbuduvav dvopoverhovij budinok dlya sebe i svoyeyi sim yi nini ce budivlya na vulici Bogdana Hmelnickogo 46 Fasad zrobiv asimetrichnim Piznishi vlasniki zabuduvali sadibu masivnimi fligelyami ale fasad budinku zalishivsya praktichno bez zmin i donini V budinku zhiv razom iz druzhinoyu Mariyeyu dochkoyu vidomogo kiyivskogo pidpriyemcya ta Mikoli Hryakova Na pochatku 1890 h rokiv dopomig rozshiriti shkolu pritulok dlya slipih nadbuduvavshi na nij mezonin A v kvitni 1895 roku otrimav za ce orden Svyatogo Stanislava II stupenya zaraz ce budivlya na vulici Institutskij 29 za radyanskih chasiv nad neyu nadbuduvali chetvertij poverh a cerkvu likviduvali Sproektuvav i zbuduvav v Kiyevi richkovu gavan poperednicyu suchasnogo richkovogo portu Proektno koshtorisni roboti velisya v 1895 1897 rokah 6 lipnya 1897 roku bulo oficijno zakladeno najbilshu v Rosijskij imperiyi Kiyevo Obolonsku richkovu gavan Budivnictvo trivalo do 1899 go Dno zamulenoyi poglibili beregi pidsipali i ukripili Dovzhina novoyi gavani dosyagla majzhe dvoh kilometriv Yiyi urochisto nazvali na chest imperatora Mikoli II a poryad z neyu na Spaskij vulici vstanovili obelisk ne zberigsya Proekt osobnyaka Malishevskoyi 1886 Shkola pritulok z cerkvoyu Svyatogo Pavla 1890 ti Dnipro i vikladacka robota Gavan kiyivskogo yaht klubu listivka pochatku HH stolittya Maksimovich dopomig stvoriti yaht klub na Truhanovomu ostrovi Jogo zasnuvali u 1887 roci a zgodom yahtsmeni obrali Maksimovicha svoyim komandorom Yaht klub mav vlasnij prichal majsterni park kilka budinkiv odin iz nih u 1895 roci klubu podaruvav Maksimovich Maksimovich retelno vivchiv vodnij rezhim Dnipra ta jogo pritok neodnorazovo publikuvav svoyi doslidzhennya U 1894 roci na Mizhnarodnomu sudnoplavnomu kongresi v Gaazi zrobiv dopovid francuzkoyu movoyu pro svoyi sposterezhennya U 1900 roci na Vsesvitnij vistavci v Parizhi eksponuvav svoyi materiali po rezhimu Dnipra bilya Kiyeva za sho otrimav vid zhuri vistavki zolotu medal Maksimovicha vvazhayut osnovopolozhnikom naukovih gidrologichnih doslidzhen Dnipra ta jogo basejnu Golovna jogo pracya dvotomne ilyustrovane vidannya Dnipro i jogo basejn yake vijshlo v Kiyevi u 1901 roci U 1899 roci rada Kiyivskogo politehnichnogo institutu zaprosila Maksimovicha vikladati kurs vnutrishnih vodnih spoluchen a cherez rik jogo zatverdili vikonuyuchim obov yazki profesora KPI na kafedri budivelnogo mistectva Pereyizd U 1902 roci zalishiv Kiyiv Otrimav priznachennya na posadu nachalnika Varshavskogo okrugu shlyahiv spoluchennya 1902 1906 roki Z 1906 roku chlen inzhenernoyi radi ta keruyuchij vnutrishnimi vodnimi shlyahami v Centralnomu upravlinni Ministerstva shlyahiv spoluchennya dijsnij statskij radnik U 1907 roci pomerla druzhina Mariya Mikolayivna Povernennya U 1919 roci povernuvsya do Kiyeva Oselivsya u kolishnomu budinku svoyeyi materi na vulici Leontovicha 6 Ukrayinska Akademiya nauk UAN obrala Maksimovicha golovoyu gidrologichnoyi sekciyi Odnochasno vin vidnoviv vikladannya v KPI a z 1922 roku stav takozh profesorom Kiyivskogo institutu narodnogo gospodarstva Prodovzhuvav publikuvati naukovi praci z gidrotehniki Zapovnyuyuchi chergovu ostannyu v zhitti anketu u 1927 roci pisav sho ye shtatnim zasluzhenim profesorom golovoyu Gidrologichnoyi sekciyi pri UAN zaviduvachem sekciyi vodnih shlyahiv sho mozhe vikladati rosijskoyu ukrayinskoyu movami a nimeckoyu ta francuzkoyu chitaye i pishe sho pozapartijnij udivec na utrimanni dochka 39 rokiv vdova likarya onuka 10 rokiv ta hvorij invalid nebizh 49 rokiv Pomer 14 bereznya 1928 roku ne dozhivshi kilka tizhniv do 50 richnogo yuvileyu svoyeyi inzhenerno naukovoyi ta budivelnoyi diyalnosti PrimitkiYacik A V Yakovlyev Ye O Osadchuk V O Do pitannya shodo spusku Kiyivskogo vodoshovisha Za red A V Yacika K Oriyani 2002 S 22 DzherelaKalnickij M Kiyivskij inzhener Mikola Maksimovich 6 chervnya 2011 u Wayback Machine Specialno dlya Pershogo ekskursijnogo byuro primetour ua ukr Maksimovich Nikolaj Ivanovich 31 serpnya 2009 u Wayback Machine Pro Maksimovicha na sajti Genealogicheskaya baza znanij persony familii hronika baza vgd ru ros Drug O Malakov D Osobnyaki Kiyeva Bogdana Hmelnickogo 46 1 grudnya 2012 u Wayback Machine Pro budivlyu zvedenu Maksimovichem na sajti Arhitektor Pavel Aleshin alyoshin ru ros Yacik A V Yakovlyev Ye O Osadchuk V O Do pitannya shodo spusku Kiyivskogo vodoshovisha Za red A V Yacika K Oriyani 2002 S 22