Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Майла Талвіо або Майла Міккола фін Maila Talvio фін Maila Mikkola уроджена Вінтер фін Winter 17 жовтня 1871 18711017 Гар

Майла Талвіо

Майла Талвіо

Майла Талвіо або Майла Міккола (фін. Maila Talvio, фін. Maila Mikkola, уроджена Вінтер (фін. Winter); 17 жовтня 1871(18711017), Гартола, Пяйят-Хяме — 6 січня 1951, Гельсінкі) — фінська письменниця та перекладач, публічна особа, феміністка; відома також під псевдонімом «Maila Talvio». Талвіо була провідною фінською письменницею з питань помірності, і кілька її робіт переклали шведською та іншими мовами. Вона була тричі номінована на Нобелівську премію з літератури, володарка Академічного лавра й премії Алексіса Ківі.

Майла Талвіо
фін. Maila Talvio
image
Ім'я при народженніфін. Maila Winter
Народилася17 жовтня 1871(1871-10-17)[1][2]
d, Санкт-Міхельська губернія, Російська імперія
Померла6 січня 1951(1951-01-06)[1][3] (79 років)
Гельсінкі, Фінляндія
ПохованняГієтаніємі
КраїнаВелике князівство Фінляндське
image Фінляндія
Діяльністьперекладачка, письменниця
У шлюбі зd
Нагороди

d (1940)

 image
image Майла Талвіо у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

Майла Вінтер народилася 17 жовтня 1871 року у Гартолі. Її батьками були Адольф Магнус Вінтер і Юлія Мальвіна Бонсдорф, у сім'ї було дев'ять дітей.

Батько Тальвіо помер, коли Майлі не виповнилося й десяти років, тоді родина переїхала на віддалену ферму до Ніпулі. Там вона познайомилася з селянським побутом і його недоліками, про які пізніше писала у своїх творах.

Вона відвідувала фінську школу для дівчат у Гельсінкі, а після її закінчення, у віці шістнадцяти років, повернулася назад, щоб стати домашнім учителем своїх братів і сестер. Водночас вона почала пробувати свої сили на літературній ниві.

У 1893 році вона вийшла заміж за відомого фахівця зі слов'янського мовознавства, майбутнього професора Гельсінського університету Йосипа Юліуса Мікколу з яким познайомилася трьома роками раніше. Їхній шлюб був бездітним.

Переїхавши у Гельсінкі, Тальвіо через свого чоловіка познайомилася з письменниками та поетами, які працювали у колі Пяйвалегти, як-от брати Касімір й Ейно Лейно. Тальвіо також почала писати для «Päivälehti» та «Suomen Kuvalehti» і сама боролася за громадянські права Фінляндії; брала активну участь у жіночому робітничому русі. Тальвіо кілька разів подорожувала з чоловіком Центральною та Східною Європою і паралельно вивчала польську мову та переклала фінською кілька творів польського письменника Генрика Сенкевича. Літературний салон, який проводило подружжя у їхньому будинку у фінській столиці, став швидко набирати популярності.

image
Подружжя Майла Тальвіо та Йосип Юліус Міккола
(художник Ееро Ярнефельт)

Першим твором Тальвіо була збірка оповідань «Haapaniemi keinu», видана у 1895 році. Перший літературний успіх прийшов у 1901 році з романом «Pimeänpirti urbytys», в якому мелодрама використовувалася для опису невдоволення умовами землеволодіння у сільській місцевості та землеробською системою. Хоча Тальвіо займалася у своїх книгах соціальними проблемами у сільській місцевості, у неї все ще були сумніви щодо робочого руху, що зароджується, і соціалізму. Так, наприклад, у романі «Лухілінна» (1906) соціалізм описується як насильницький рух, керований первісними інстинктами.

У 1910-ті роки темами романів Тальвіо були теорія спадковості та психологічні проблеми, а до кінця 1920-х років у них переважав песимізм. Контраст між здоровою фіномовною сільською місцевістю і підступною столицею, яка розкладається, показано у романі «Діти Нініві», який вийшов друком у 1915 році.

Наприкінці 1920-х років для Тальвіо розпочався новий творчий період, коли вона зосередилася на історичних романах. Це були трилогія романів, пов'язаних з історією Гельсінкі, опублікованих між 1929 і 1935 роками, і її останній роман «Linnoitūning iloise rouvat» (1941), де дія відбувалася у фортеці Віапор (нині Свеаборг) під час російсько-шведської війни (1808—1809 років) Тальвіо заповідала авторські права на свої постановки Гельсінському університету, де інспектором довгий час працював її чоловік.

Майла Тальвіо з чоловіком жили на віллі Лааксола у Мейлахті, поблизу Гельсінкі, побудованої у 1884 році, яка у першій половині XX століття була місцем збору студентів, учених і письменників факультету Сатакунта університету Гельсінкі.

Починаючи з 1910-х років, Тальвіо захворіла та активно боролася з туберкульозом. Вона написала «45 000» (1932), а також сценарій до однойменного фільму, прем'єра якого відбулася роком пізніше. Вона також з ентузіазмом брала участь у збиранні коштів, внаслідок чого в Гарьявалті був заснований санаторій для лікування легеневих захворювань Satalinnan sairaala. Разом з чоловіком і Вейкко Антеро Коскенніємі брала активну участь у культурному співробітництві з нацистською Німеччиною та фашистською Італією. 1936 року Тальвіо відвідала Німеччину, де познайомився з Альфредом Ернстом Розенбергом, головним ідеологом націонал-соціалізму, і Гертрудою Шольц-Клінк — лідером Націонал-соціалістичної жіночої організації.

Майла Талвіо померла 6 січня 1951 року у Гельсінкі. Її поховали на цвинтарі Гієтаніємі.

Тальвіо хотіла, щоб вілла Лааксолі стала музеєм, але у повоєнній атмосфері, у світлі близьких стосунків подружжя з лідерами Третього Рейху, місто Гельсінкі не погодилося прийняти таку пожертву. Обурена цим, вона наказала знести будинок. На місці вілли тепер знаходиться пам'ятка «Дочка Балтійського моря», створена скульптором, і відкрита у 1971 році.

Бібліографія

  • Haapaniemen keinu, 1895
  • Nähtyä ja tunnettua, 1896
  • Aili, novel. 1897
  • Kaksi rakkautta, novel. 1898
  • Suomesta pois, 1899
  • Johan Ludvig Runebeg, 1900
  • Kansan seassa, novel. 1900
  • Pimeän pirtin hävitys, novel. 1901
  • Rumaa ja kaunista, 1901
  • Peter Wieselgren, 1902
  • Juha Joutsia, novel. 1903
  • Muuan äiti, 1904
  • Savipäiviltä, 1904
  • Kauppaneuvoksen kuoltua, 1905
  • Louhilinna, novel. 1906
  • Eri teitä, 1908
  • Puheita, 1908
  • Anna sarkoila, 1910
  • Tähtien alla, novel. 1910
  • Kirjava keto, 1911
  • Elinan häät, 1912
  • Hämähäkki ja muita kertomuksia, 1912
  • Kun meidän kaivosta vesi loppui, 1913
  • Talonhuijari, 1913
  • Yölintu, novel. 1913
  • Huhtikuun-manta, 1914
  • Elämänleikki ynnä muita puheita maalaisille, 1915
  • Lempiäniemen tyttäret, 1915
  • Niniven lapset, novel. 1915
  • Elämän kasvot, novel. 1916
  • Kultainen lyyra, 1916
  • Kootut teokset 1–8, 1917–26
  • Silmä yössä, novel. 1917
  • Näkymätön kirjanpitäjä, collection of short stories. 1918
  • Kurjet, novel. 1919
  • Yötä ja aamua, 1919
  • Valkea huvila, 1920
  • Kihlasormus, novel. 1921
  • Kirkonkellot, novel. 1922
  • Viimeinen laiva, 1922
  • Opin sauna, novel. 1923
  • Sydämet, collection of short stories. 1924
  • Hiljentykäämme, 1929
  • Itämeren tytär, 1929–36 : Kaukaa tullut (1929); Hed-ulla ja hänen kosijansa (1931); Hopealaiva (1936)
  • Ne 45 000, 1932
  • Leipäkulta, 1934
  • Millaista parantolassa on, 1935
  • Terveisiä, 1936
  • Itämeren tytär, 1940 (trilogy)
  • Linnoituksen iloiset rouvat, 1941
  • Rukkaset ja kukkaset, 1947
  • Lokakuun morsian, 1948
  • Juhlavalkeat, 1948
  • Rukkaset ja kukkaset, 1947
  • Kootut teokset i-xiii, 1951
  • Valitut teokset, 1953
  • Linnoituksen iloiset rouvat, 1982.

Примітки

  1. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  2. Maila Talvio — SLS.
    d:Track:Q769544d:Track:Q10429758
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Миккола, Майла // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1906. — Т. доп. II. — С. 181.
    d:Track:Q23892481d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q24471261
  5. BiographySampo
    d:Track:Q105657727
  6. Kansallisbiografia / за ред. M. Klinge — Suomalaisen Kirjallisuuden Seura, Suomen Historiallinen Seura. — ISSN 1799-4349
    d:Track:Q3055194d:Track:Q10495591d:Track:Q2843522d:Track:Q4349956
  7. Большая биографическая энциклопедия. 2009 год.
  8. Koskenniemi, V. A. Maila Talvio. 1946
  9. Tuulio, Tyyni. Maila Talvion vuosikymmenet I—II. 1963—1965.
  10. Миккола, Иосиф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  11. Forsius, Arno. Maila Talvio (1871—1951) ja keuhkotaudin vastustamistyö. [ 2022-12-22 у Wayback Machine.]
  12. Миккола, Майла // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  13. Maila Talvio «Pieni tietosanakirja.»
  14. Huhtala, Liisi: Talvio, Maila (1871—1951). Kansallisbiografia-verkkojulkaisu (maksullinen). 4.5.2001. Helsinki: Suomalaisen Kirjallisuuden Seura.
  15. Майла Талвіо: твори у бібліотеці (WorldCat каталог)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Majla Talvio abo Majla Mikkola fin Maila Talvio fin Maila Mikkola urodzhena Vinter fin Winter 17 zhovtnya 1871 18711017 Gartola Pyajyat Hyame 6 sichnya 1951 Gelsinki finska pismennicya ta perekladach publichna osoba feministka vidoma takozh pid psevdonimom Maila Talvio Talvio bula providnoyu finskoyu pismenniceyu z pitan pomirnosti i kilka yiyi robit pereklali shvedskoyu ta inshimi movami Vona bula trichi nominovana na Nobelivsku premiyu z literaturi volodarka Akademichnogo lavra j premiyi Aleksisa Kivi Majla Talviofin Maila TalvioIm ya pri narodzhennifin Maila WinterNarodilasya17 zhovtnya 1871 1871 10 17 1 2 d Sankt Mihelska guberniya Rosijska imperiyaPomerla6 sichnya 1951 1951 01 06 1 3 79 rokiv Gelsinki FinlyandiyaPohovannyaGiyetaniyemiKrayinaVelike knyazivstvo Finlyandske FinlyandiyaDiyalnistperekladachka pismennicyaU shlyubi zdNagorodid 1940 Majla Talvio u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaMajla Vinter narodilasya 17 zhovtnya 1871 roku u Gartoli Yiyi batkami buli Adolf Magnus Vinter i Yuliya Malvina Bonsdorf u sim yi bulo dev yat ditej Batko Talvio pomer koli Majli ne vipovnilosya j desyati rokiv todi rodina pereyihala na viddalenu fermu do Nipuli Tam vona poznajomilasya z selyanskim pobutom i jogo nedolikami pro yaki piznishe pisala u svoyih tvorah Vona vidviduvala finsku shkolu dlya divchat u Gelsinki a pislya yiyi zakinchennya u vici shistnadcyati rokiv povernulasya nazad shob stati domashnim uchitelem svoyih brativ i sester Vodnochas vona pochala probuvati svoyi sili na literaturnij nivi U 1893 roci vona vijshla zamizh za vidomogo fahivcya zi slov yanskogo movoznavstva majbutnogo profesora Gelsinskogo universitetu Josipa Yuliusa Mikkolu z yakim poznajomilasya troma rokami ranishe Yihnij shlyub buv bezditnim Pereyihavshi u Gelsinki Talvio cherez svogo cholovika poznajomilasya z pismennikami ta poetami yaki pracyuvali u koli Pyajvalegti yak ot brati Kasimir j Ejno Lejno Talvio takozh pochala pisati dlya Paivalehti ta Suomen Kuvalehti i sama borolasya za gromadyanski prava Finlyandiyi brala aktivnu uchast u zhinochomu robitnichomu rusi Talvio kilka raziv podorozhuvala z cholovikom Centralnoyu ta Shidnoyu Yevropoyu i paralelno vivchala polsku movu ta pereklala finskoyu kilka tvoriv polskogo pismennika Genrika Senkevicha Literaturnij salon yakij provodilo podruzhzhya u yihnomu budinku u finskij stolici stav shvidko nabirati populyarnosti Podruzhzhya Majla Talvio ta Josip Yulius Mikkola hudozhnik Eero Yarnefelt Pershim tvorom Talvio bula zbirka opovidan Haapaniemi keinu vidana u 1895 roci Pershij literaturnij uspih prijshov u 1901 roci z romanom Pimeanpirti urbytys v yakomu melodrama vikoristovuvalasya dlya opisu nevdovolennya umovami zemlevolodinnya u silskij miscevosti ta zemlerobskoyu sistemoyu Hocha Talvio zajmalasya u svoyih knigah socialnimi problemami u silskij miscevosti u neyi vse she buli sumnivi shodo robochogo ruhu sho zarodzhuyetsya i socializmu Tak napriklad u romani Luhilinna 1906 socializm opisuyetsya yak nasilnickij ruh kerovanij pervisnimi instinktami U 1910 ti roki temami romaniv Talvio buli teoriya spadkovosti ta psihologichni problemi a do kincya 1920 h rokiv u nih perevazhav pesimizm Kontrast mizh zdorovoyu finomovnoyu silskoyu miscevistyu i pidstupnoyu stoliceyu yaka rozkladayetsya pokazano u romani Diti Ninivi yakij vijshov drukom u 1915 roci Naprikinci 1920 h rokiv dlya Talvio rozpochavsya novij tvorchij period koli vona zoseredilasya na istorichnih romanah Ce buli trilogiya romaniv pov yazanih z istoriyeyu Gelsinki opublikovanih mizh 1929 i 1935 rokami i yiyi ostannij roman Linnoituning iloise rouvat 1941 de diya vidbuvalasya u forteci Viapor nini Sveaborg pid chas rosijsko shvedskoyi vijni 1808 1809 rokiv Talvio zapovidala avtorski prava na svoyi postanovki Gelsinskomu universitetu de inspektorom dovgij chas pracyuvav yiyi cholovik Majla Talvio z cholovikom zhili na villi Laaksola u Mejlahti poblizu Gelsinki pobudovanoyi u 1884 roci yaka u pershij polovini XX stolittya bula miscem zboru studentiv uchenih i pismennikiv fakultetu Satakunta universitetu Gelsinki Pochinayuchi z 1910 h rokiv Talvio zahvorila ta aktivno borolasya z tuberkulozom Vona napisala 45 000 1932 a takozh scenarij do odnojmennogo filmu prem yera yakogo vidbulasya rokom piznishe Vona takozh z entuziazmom brala uchast u zbiranni koshtiv vnaslidok chogo v Garyavalti buv zasnovanij sanatorij dlya likuvannya legenevih zahvoryuvan Satalinnan sairaala Razom z cholovikom i Vejkko Antero Koskenniyemi brala aktivnu uchast u kulturnomu spivrobitnictvi z nacistskoyu Nimechchinoyu ta fashistskoyu Italiyeyu 1936 roku Talvio vidvidala Nimechchinu de poznajomivsya z Alfredom Ernstom Rozenbergom golovnim ideologom nacional socializmu i Gertrudoyu Sholc Klink liderom Nacional socialistichnoyi zhinochoyi organizaciyi Majla Talvio pomerla 6 sichnya 1951 roku u Gelsinki Yiyi pohovali na cvintari Giyetaniyemi Talvio hotila shob villa Laaksoli stala muzeyem ale u povoyennij atmosferi u svitli blizkih stosunkiv podruzhzhya z liderami Tretogo Rejhu misto Gelsinki ne pogodilosya prijnyati taku pozhertvu Oburena cim vona nakazala znesti budinok Na misci villi teper znahoditsya pam yatka Dochka Baltijskogo morya stvorena skulptorom i vidkrita u 1971 roci BibliografiyaHaapaniemen keinu 1895 Nahtya ja tunnettua 1896 Aili novel 1897 Kaksi rakkautta novel 1898 Suomesta pois 1899 Johan Ludvig Runebeg 1900 Kansan seassa novel 1900 Pimean pirtin havitys novel 1901 Rumaa ja kaunista 1901 Peter Wieselgren 1902 Juha Joutsia novel 1903 Muuan aiti 1904 Savipaivilta 1904 Kauppaneuvoksen kuoltua 1905 Louhilinna novel 1906 Eri teita 1908 Puheita 1908 Anna sarkoila 1910 Tahtien alla novel 1910 Kirjava keto 1911 Elinan haat 1912 Hamahakki ja muita kertomuksia 1912 Kun meidan kaivosta vesi loppui 1913 Talonhuijari 1913 Yolintu novel 1913 Huhtikuun manta 1914 Elamanleikki ynna muita puheita maalaisille 1915 Lempianiemen tyttaret 1915 Niniven lapset novel 1915 Elaman kasvot novel 1916 Kultainen lyyra 1916 Kootut teokset 1 8 1917 26 Silma yossa novel 1917 Nakymaton kirjanpitaja collection of short stories 1918 Kurjet novel 1919 Yota ja aamua 1919 Valkea huvila 1920 Kihlasormus novel 1921 Kirkonkellot novel 1922 Viimeinen laiva 1922 Opin sauna novel 1923 Sydamet collection of short stories 1924 Hiljentykaamme 1929 Itameren tytar 1929 36 Kaukaa tullut 1929 Hed ulla ja hanen kosijansa 1931 Hopealaiva 1936 Ne 45 000 1932 Leipakulta 1934 Millaista parantolassa on 1935 Terveisia 1936 Itameren tytar 1940 trilogy Linnoituksen iloiset rouvat 1941 Rukkaset ja kukkaset 1947 Lokakuun morsian 1948 Juhlavalkeat 1948 Rukkaset ja kukkaset 1947 Kootut teokset i xiii 1951 Valitut teokset 1953 Linnoituksen iloiset rouvat 1982 PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Maila Talvio SLS d Track Q769544d Track Q10429758 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Mikkola Majla Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1906 T dop II S 181 d Track Q23892481d Track Q656d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q24471261 BiographySampo d Track Q105657727 Kansallisbiografia za red M Klinge Suomalaisen Kirjallisuuden Seura Suomen Historiallinen Seura ISSN 1799 4349 d Track Q3055194d Track Q10495591d Track Q2843522d Track Q4349956 Bolshaya biograficheskaya enciklopediya 2009 god Koskenniemi V A Maila Talvio 1946 Tuulio Tyyni Maila Talvion vuosikymmenet I II 1963 1965 Mikkola Iosif Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Forsius Arno Maila Talvio 1871 1951 ja keuhkotaudin vastustamistyo 2022 12 22 u Wayback Machine Mikkola Majla Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Maila Talvio Pieni tietosanakirja Huhtala Liisi Talvio Maila 1871 1951 Kansallisbiografia verkkojulkaisu maksullinen 4 5 2001 Helsinki Suomalaisen Kirjallisuuden Seura Majla Talvio tvori u biblioteci WorldCat katalog Posilannya

Дата публікації:
Топ