Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Майда́н Відро́дження — майдан у центрі Кам'янця-Подільського. Це єдиний майдан Нового плану міста, який зберігся до наших днів. Займає один квартал між на півночі, на півдні, на заході та на сході.
| Майдан Відродження Кам'янець-Подільський | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1 квартал |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Державні установи | Кам'янець-Подільська міська рада |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Майдан Відродження у Вікісховищі | |
Історія майдану
Єдиний майдан Нового плану
Первісна назва майдану — Великий Торговий майдан. У 19 столітті майдан був удвічі більшим і простягався від вулиці Бульварної (нині Шевченка) до вулиці Московської (нині ), тобто займав два квартали. На заході Великого Торгового майдану височів храм Олександра Невського (нині відроджується в колишньому сквері Смирнова).
Інші три новопланівські майдани внаслідок забудови до нашого часу не дожили. Це Малий Торговий майдан (де розташовувалася жіноча гімназія Степаниди Славутинської, тепер у цьому приміщенні працює школа-інтернат), Семінарський майдан (квартал, в якому тепер розташувалося містечко Подільського державного аграрно-технічного університету: зокрема, його головний корпус) і Богадільницький майдан (квартал, в якому розмістилося лікарняне містечко, центром якого є міська лікарня № 1).
Візит імператора
Історію майдану Відродження започатковано 2 жовтня (14 жовтня за новим стилем) 1859 року. Тоді тут був пустир. Але російський імператор Олександр II, який напередодні прибув із візитом до губернського центру, довго мовчки стояв на місці нинішнього майдану Відродження і милувався чудовим краєвидом, що відкривався звідси.
Подільський губернатор Володимир Пфелер поділився з царем планами освоєння місця, де вони стояли. А саме: тут намічалося звести будинки для канцелярії начальника губернії, губернського правління, всіх присутствій, казенної палати, Кам'янець-Подільського відділення Державного банку.
Олександр II згодився з тим, що це найкраще місце для нового центру Кам'янця-Подільського, пообіцяв, що Державна рада, Міністерство внутрішніх справ і Міністерство фінансів обміркують цю справу.
Майдан як ринок
Спливло майже 15 років, аж поки 19(31) січня 1874 року було відкрито Новий міст через Смотрич. Це стало потужним імпульсом для освоєння Кам'янцем східних територій.
Але спливло ще чверть віку, доки на Новому плані з'явилися будинки казенної палати, відділення Держбанку. Правда, не на тому місці, про яке говорили Володимир Пфелер і Олександр II. А на майбутньому центральному майдані Нового плану міська дума тимчасово розмістила міський ринок. До відкриття Нового мосту він тіснився в Старому місті на Центральному майдані (нині ).
На майбутньому майдані Відродження ринок, за даними краєзнавця Івана Гарнаги, «тимчасово» діяв понад 40 років — і тільки 1916 року його перевели за Загородню вулицю (тепер проспект Грушевського), де він розміщується й нині.
Назва майдану — Великий Торговий — відома з 1884 року, коли було затверджено новий генеральний план міста.
Безіменний майдан
У радянський час майдан аж до 1970 року був безіменним. Тут, зокрема, райспоживспілка часто проводила ярмарки. В рекламі місце проведення ярмарку вказували доволі складною формулою. Наприклад, так, як у газетному оголошенні від 21 березня 1964 року: «на площі по вулиці Котовського (на розі вулиць Московської і Котовського)».
Наприкінці 1950-х років тут, з огляду на зручність будівельного майданчика та наявність комунікацій, планувалося побудувати 2—3-поверхові будинки. Проте головному архітектору міста Ізяславу Медведовському (1928—2006) вдалося відстояти це місце для центра Кам’янця-Подільського.
Пам'ятник Леніну
Широкомасштабне святкування в СРСР сторіччя з дня народження Леніна подарувало майданові в центрі Нового плану нове життя: 14 квітня 1970 року тут урочисто відкрили пам'ятник вождеві світового пролетаріату, а ще через два дні міськвиконком ухвалив безіменний майдан назвати площею Леніна.
Хоч Ленін народився 22 квітня 1870 року, але в Кам'янці-Подільському пам'ятник вождеві відкрили аж за 8 днів до офіційного дня ювілею. Причиною такого поспіху стала давня конкуренція між Кам'янцем-Подільським і Хмельницьким — колишнім і нинішнім обласними центрами. До сторіччя Леніна пам'ятники йому мали встановити як кам'янчани, так і хмельничани. Тож між секретарем Кам'янець-Подільського міськкому КПУ Іваном Задворним і секретарем Хмельницького обкому КПУ Михайлом Мехедою виникло принципове змагання, хто швидше встановить пам'ятник. І кам'янчани на цілий тиждень випередили хмельничан.
Автори кам'янецького пам'ятника Леніну — відомі українські скульптори: народний художник УРСР Галина Кальченко, заслужені діячі мистецтв УРСР Анатолій Білостоцький (згодом теж народний художник УРСР) і Оксана Супрун. Архітекторами пам'ятника були киянин, автор генеральних планів забудови й реконструкції багатьох українських міст (зокрема, й Кам'янця-Подільського) Тарас Довженко та головний архітектор Кам'янця-Подільського .
Перша й головна проблема, яка виникла при створенні кам'янецького пам'ятника: де дістати на статую заввишки 6,5 метра 9 тонн бронзи? Виручила Галина Кальченко, яка познайомила Івана Задворного зі своїм високопосадовим батьком — першим заступником голови Ради Міністрів УРСР Никифором Кальченком. Никифор Тимофійович зателефонував у потрібне місце й сповістив Іванові Федоровичу: «Ми Вам поставимо бронзу».
Наступна проблема виникла з червоним гранітом для постаменту. Міністр будівельних матеріалів УРСР Григорій Бакланов, який до війни навчався в Кам'янець-Подільському силікатному інституті, допомогти не зміг, оскільки не було лімітів. Бажаний граніт знайшовся на Житомирщині. Там удалося домовитися, що гранітні блоки виготовлять на договірних умовах і в разі, якщо кам'янчани дістануть підприємливим житомирянам три холодильники.
На відкриття пам'ятника Леніну прибув заступник голови Ради Міністрів УРСР Сергій Андріанов.
Адміністративний будинок
Після відкриття пам'ятника Леніну невдовзі на майдані його імені було завершено будівництво чотириповерхового адміністративного будинку, в якому розмістилися міськком КПУ, міськком ЛКСМУ, міськвиконком. 14 грудня 1972 року депутати міськради вперше зібралися на сесію в новому будинку — в спеціально виділеному на четвертому поверсі сесійному залі міськради.
Ізяслав Медведовський в інтерв'ю одному поважному архітектурному журналу зазначив:
«При реконструкції майдану враховано його значення як найважливішої частини громадського центру міста. Завдяки складному рельєфу його простір можна об'єднати з прилеглими скверами. Архітектурна композиція майдану спрямована на розкриття пам'ятника Леніну, розташованого на фоні адміністративного будинку».
Авторів, які створили майдан, 1971 року відзначили дипломом першого ступеня на огляді-конкурсі майданів України.
Проте не всі сприйняли на ура такий майдан. Тодішній член художньої ради міста Анатолій Васильєв висловився різко критично:
«Розташування адмінбудинку на майдані сплановано так, що заперечує вільне споглядання самого будинку й навколишнього майдану, хіба що з висоти пташиного лету… Автори прив'язки будівлі до майдану не зважили на те, що саме будівля, яка акцентує на собі увагу, стоятиме всупереч ритмові, так би мовити „графіку руху“ двох динамічних паралельних вулиць Котовського та Чкалова (нині Соборної та Князів Коріатовичів), що розділені майданом не на одному рівні. При такому розташуванні майдан не проглядається з людної вулиці Котовського, майже не проглядається з вулиць Ленінградської (нині Лесі Українки) та Чкалова, які знижуються в бік Старого міста. Отже, зникає композиційна єдність і функціональне призначення самого майдану».
Анатолій Васильович і ще два члени художньої ради пропонували закласти адмінбудинок із вулиці Московської (нині Огієнка), тобто — зі сходу майдану, фасадом на захід. Це, на їх думку, відкривало би велич будівлі, а сам майдан гармонійно пов'язувало би з прилеглими вулицями й будинками. Але на засіданні художньої ради все вирішила «арифметична більшість».
26 серпня 1991 року в адмінбудинку було опечатано кімнати, в яких працювали міськком КПУ та міськком ЛКСМУ. Відтоді будинок повністю належить міській раді.
В адмінбудинку з 1 грудня 1990 року працює редакція газети міськради «Кам'янець-Подільський вісник». Першим редактором часопису був відомий подільський поет Іван Покотило.
1996 року на п'ятому (технічному) поверсі адмінбудинку розпочала роботу дирекція новоствореного Національного природного парку «Подільські Товтри», доки не перебралася у відновлений будинок на Польському ринку.
У «білому домі» чи «білій хаті», як у народі називають адмінбудинок, побувало в гостях чимало відомих людей. Тут, зокрема, давали прес-конференції вищий виконавчий редактор одного з найтиражніших британських тижневиків «News of the World» («Новини світу») (10 липня 2000 року), письменник Володимир Яворівський (24 січня 2001 року), співаки Віталій і Світлана Білоножки (9 вересня 2004 року).
Демонтаж пам'ятника Леніну
Пам'ятник Леніну простояв на майдані 22 роки. Після серпневого путчу в Москві (19—21 серпня 1991 року) й проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) позачергова сесія Кам'янець-Подільської міської ради, що відбулася 29 серпня 1991 року, ухвалила, зокрема, демонтувати пам'ятник Ленінові на центральному майдані міста. Було зважено на те, що це пам'ятник не людині, а системі. Сесія також доручила раді голів постійних комісій і виконкому визначити місце для перенесення пам'ятника.
20 вересня 1991 року перша спроба демонтувати пам'ятник виявилася невдалою. Тривалий час майдан мав досить екзотичний вигляд: у його центрі стояв пам'ятник, оточений дерев'яним парканом.
На другу спробу довелося чекати майже рік: 18 серпня 1992 року багатотонну скульптуру відправили в КАТП-222808, де вона досі зберігається як комунальна власність міста. Правда, 23 січня 2002 року сесія міськради дозволила місцевим комуністам встановити демонтований пам'ятник у сквері Васильєва, але комуністи цим дозволом досі не скористалися.
Перейменування майдану
29 серпня 1991 року позачергова сесія міської ради також ухвалила перейменувати площу Леніна. Уже 16 жовтня 1991 року було оприлюднено пропозицію топонімічної комісії перейменувати площу Леніна на площу Свободи — на честь проголошення незалежності України. Проте 29 травня 1992 року на спільному засіданні виконкому, топонімічної комісії та депутатської комісії з питань культури спочатку було схвалено назвати майдан Центральним, але після дискусії вибрано інший варіант — майдан Відродження.
Нову назву остаточно ухвалив виконком 1 червня 1992 року Ось як прокоментував нову назву тодішній заступник голови депутатської комісії з питань культури Анатолій Лучко:
«Члени обох комісій — топонімічної і депутатської — зупинилися на цій назві, пов'язуючи її з відродженням нашої державності, відродженням культури народів України, її духовних надбань. Відродження — мрія про майбутнє нашої держави, нашого міста».
Досі не розв'язано проблему: що робити із самотнім п'єдесталом на майдані? 1996 року місцеві художники запропонували встановити тут пам'ятний знак «Відродження». Це — просторова композиція у вигляді кола, в центрі якого — юнак із розкритими руками як символ примирення. Матеріал — мідь, із фрагментами позолоти. Оздоблення виконано подільським орнаментом. Однак через брак коштів цю ідею так і не втілено в життя.
Гості майдану
8 липня 1980 року на площу Леніна, по дорозі з грецької гори Олімп до Москви, завітав Олімпійський вогонь. На майдан його вніс студент педагогічного інституту Станіслав Іліка, а після мітингу естафету Олімпійського вогню продовжив студент сільськогосподарського інституту Валерій Руснак. Того дня найіменитішим гостем майдану був заслужений майстер спорту СРСР, дворазовий олімпійський чемпіон із боксу (1964 року в Токіо та 1968 року в Мехіко) . Він тепло привітав кам'янчан із радісною подією.
29 вересня 1991 року на майдані з кам'янчанами зустрічався народний депутат України, претендент у кандидати на посаду Президента України В'ячеслав Чорновіл.
4 серпня 2001 року на майдані Відродження фінішувала двотижнева просвітнцько-спортивна експедиція, присвячена 800-річчю від дня народження Данила Галицького. Її організувала Українська народна партія «Собор». З кам'янчанами на майдані, а потім у молодіжному центрі «Дружба» спілкувалися народні депутати України Анатолій Матвієнко, Костянтин Ситник, економіст , письменники Максим Стріха, .
4 вересня 2004 року на майдані Відродження з кам'янчанами спілкувалися соціалісти — кандидат у Президенти України Олександр Мороз і народний депутат України Юрій Луценко — нинішній міністр внутрішніх справ України.
У 1970—1990 року майдан був місцем офіційних урочистостей. Точніше, таку роль відігравав пам'ятник Леніну. Біля нього приймали в жовтенята, піонери. Біля нього фотографувалися делегати партійних, комсомольських конференцій, з'їздів, гості міста. До нього покладали квіти молодята.
Майдан протесту
1990 року майдан став головним місцем акцій протесту. Так, 16 жовтня 1990 року тут студенти Кам'янця-Подільського підтримали страйком голодовку студентів у Києві. Того ж дня на вимогу страйкарів (голова страйккому — студент педагогічного інституту Андрій Мацейко) на майдані перед будинком міськради офіційно, згідно з ухвалою президії міської ради, було піднято синьо-жовтий прапор. 4 листопада 1990 року цей прапор освятили. 21 січня 1991 року сесія міської ради, розглянувши протест прокурора, залишила в силі ухвалу президії про підняття синьо-жовтого прапора.
У вересні 1991 року група студентів удалася до голодування на майдані, внаслідок чого 27 вересня сесія міськради відправила у відставку весь склад виконкому (включаючи начальників управлінь і завідувачів відділів).
На майдані 1 травня та 7 листопада традиційно проводять мітинги місцеві комуністи й інші політичні сили, що з ними блокуються. Вони тут протестують проти буржуазного режиму й 24 серпня — у День незалежності України.
22 листопада 2004 року кам'янчани на майдані Відродження підтримали помаранчеву революцію в Києві.
1 грудня 2013 року студенти Національного університету ім. Івана Огієнка, Подільського державного аграрно-технічного університету та інших навчальних закладів вийшли на протест у місті, пройшовши колоною по вулицям, вони зібрали віче на Майдані Відродження. Надалі багато мешканців міста збирались на Майдані Відродження під міськрадою, щоб виразити свої протести проти режиму та підтримати Євромайдан у Києві.
Література
- Будзей Олег. Ще раз про назви вулиць: Влада // Кам'янець-Подільський вісник. — 1992. — 3 червня. — С. 1.
- Ізяслав Медведовський: ми були одержимі в роботі і не вимагали нагород / Розмовляла Вікторія Гайдамашко // Кам'янець-Подільський вісник. — 1998. — 9 жовтня. — С. 7.
- Чи зазнає реконструкції майдан Відродження? // Кам'янець-Подільський вісник. — 1999. — 25 червня. — С. 3.
- Кам'янець-Подільський: Туристичний путівник. — Львів, 2003. — С. 283—284.
- Будзей Олег. Майдан Відродження: Ім'я на мапі міста // Подолянин. — 2004. — 17 грудня. — С. 5. [ 20 квітня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Majda n Vidro dzhennya majdan u centri Kam yancya Podilskogo Ce yedinij majdan Novogo planu mista yakij zberigsya do nashih dniv Zajmaye odin kvartal mizh na pivnochi na pivdni na zahodi ta na shodi Majdan Vidrodzhennya Kam yanec PodilskijZagalni vidomostiProtyazhnist1 kvartalBudivli pam yatki infrastrukturaDerzhavni ustanoviKam yanec Podilska miska radaZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapposhuk u NominatimMapa Majdan Vidrodzhennya u VikishovishiIstoriya majdanuSkladannya prisyagi kozakami Armiyi UNR v misti na suchasnomu majdani VidrodzhennyaYedinij majdan Novogo planu Pervisna nazva majdanu Velikij Torgovij majdan U 19 stolitti majdan buv udvichi bilshim i prostyagavsya vid vulici Bulvarnoyi nini Shevchenka do vulici Moskovskoyi nini tobto zajmav dva kvartali Na zahodi Velikogo Torgovogo majdanu visochiv hram Oleksandra Nevskogo nini vidrodzhuyetsya v kolishnomu skveri Smirnova Inshi tri novoplanivski majdani vnaslidok zabudovi do nashogo chasu ne dozhili Ce Malij Torgovij majdan de roztashovuvalasya zhinocha gimnaziya Stepanidi Slavutinskoyi teper u comu primishenni pracyuye shkola internat Seminarskij majdan kvartal v yakomu teper roztashuvalosya mistechko Podilskogo derzhavnogo agrarno tehnichnogo universitetu zokrema jogo golovnij korpus i Bogadilnickij majdan kvartal v yakomu rozmistilosya likarnyane mistechko centrom yakogo ye miska likarnya 1 Vizit imperatora Istoriyu majdanu Vidrodzhennya zapochatkovano 2 zhovtnya 14 zhovtnya za novim stilem 1859 roku Todi tut buv pustir Ale rosijskij imperator Oleksandr II yakij naperedodni pribuv iz vizitom do gubernskogo centru dovgo movchki stoyav na misci ninishnogo majdanu Vidrodzhennya i miluvavsya chudovim krayevidom sho vidkrivavsya zvidsi Podilskij gubernator Volodimir Pfeler podilivsya z carem planami osvoyennya miscya de voni stoyali A same tut namichalosya zvesti budinki dlya kancelyariyi nachalnika guberniyi gubernskogo pravlinnya vsih prisutstvij kazennoyi palati Kam yanec Podilskogo viddilennya Derzhavnogo banku Oleksandr II zgodivsya z tim sho ce najkrashe misce dlya novogo centru Kam yancya Podilskogo poobicyav sho Derzhavna rada Ministerstvo vnutrishnih sprav i Ministerstvo finansiv obmirkuyut cyu spravu Majdan yak rinok Splivlo majzhe 15 rokiv azh poki 19 31 sichnya 1874 roku bulo vidkrito Novij mist cherez Smotrich Ce stalo potuzhnim impulsom dlya osvoyennya Kam yancem shidnih teritorij Ale splivlo she chvert viku doki na Novomu plani z yavilisya budinki kazennoyi palati viddilennya Derzhbanku Pravda ne na tomu misci pro yake govorili Volodimir Pfeler i Oleksandr II A na majbutnomu centralnomu majdani Novogo planu miska duma timchasovo rozmistila miskij rinok Do vidkrittya Novogo mostu vin tisnivsya v Staromu misti na Centralnomu majdani nini Na majbutnomu majdani Vidrodzhennya rinok za danimi krayeznavcya Ivana Garnagi timchasovo diyav ponad 40 rokiv i tilki 1916 roku jogo pereveli za Zagorodnyu vulicyu teper prospekt Grushevskogo de vin rozmishuyetsya j nini Nazva majdanu Velikij Torgovij vidoma z 1884 roku koli bulo zatverdzheno novij generalnij plan mista Bezimennij majdan U radyanskij chas majdan azh do 1970 roku buv bezimennim Tut zokrema rajspozhivspilka chasto provodila yarmarki V reklami misce provedennya yarmarku vkazuvali dovoli skladnoyu formuloyu Napriklad tak yak u gazetnomu ogoloshenni vid 21 bereznya 1964 roku na ploshi po vulici Kotovskogo na rozi vulic Moskovskoyi i Kotovskogo Naprikinci 1950 h rokiv tut z oglyadu na zruchnist budivelnogo majdanchika ta nayavnist komunikacij planuvalosya pobuduvati 2 3 poverhovi budinki Prote golovnomu arhitektoru mista Izyaslavu Medvedovskomu 1928 2006 vdalosya vidstoyati ce misce dlya centra Kam yancya Podilskogo Pam yatnik Leninu Shirokomasshtabne svyatkuvannya v SRSR storichchya z dnya narodzhennya Lenina podaruvalo majdanovi v centri Novogo planu nove zhittya 14 kvitnya 1970 roku tut urochisto vidkrili pam yatnik vozhdevi svitovogo proletariatu a she cherez dva dni miskvikonkom uhvaliv bezimennij majdan nazvati plosheyu Lenina Hoch Lenin narodivsya 22 kvitnya 1870 roku ale v Kam yanci Podilskomu pam yatnik vozhdevi vidkrili azh za 8 dniv do oficijnogo dnya yuvileyu Prichinoyu takogo pospihu stala davnya konkurenciya mizh Kam yancem Podilskim i Hmelnickim kolishnim i ninishnim oblasnimi centrami Do storichchya Lenina pam yatniki jomu mali vstanoviti yak kam yanchani tak i hmelnichani Tozh mizh sekretarem Kam yanec Podilskogo miskkomu KPU Ivanom Zadvornim i sekretarem Hmelnickogo obkomu KPU Mihajlom Mehedoyu viniklo principove zmagannya hto shvidshe vstanovit pam yatnik I kam yanchani na cilij tizhden viperedili hmelnichan Avtori kam yaneckogo pam yatnika Leninu vidomi ukrayinski skulptori narodnij hudozhnik URSR Galina Kalchenko zasluzheni diyachi mistectv URSR Anatolij Bilostockij zgodom tezh narodnij hudozhnik URSR i Oksana Suprun Arhitektorami pam yatnika buli kiyanin avtor generalnih planiv zabudovi j rekonstrukciyi bagatoh ukrayinskih mist zokrema j Kam yancya Podilskogo Taras Dovzhenko ta golovnij arhitektor Kam yancya Podilskogo Persha j golovna problema yaka vinikla pri stvorenni kam yaneckogo pam yatnika de distati na statuyu zavvishki 6 5 metra 9 tonn bronzi Viruchila Galina Kalchenko yaka poznajomila Ivana Zadvornogo zi svoyim visokoposadovim batkom pershim zastupnikom golovi Radi Ministriv URSR Nikiforom Kalchenkom Nikifor Timofijovich zatelefonuvav u potribne misce j spovistiv Ivanovi Fedorovichu Mi Vam postavimo bronzu Nastupna problema vinikla z chervonim granitom dlya postamentu Ministr budivelnih materialiv URSR Grigorij Baklanov yakij do vijni navchavsya v Kam yanec Podilskomu silikatnomu instituti dopomogti ne zmig oskilki ne bulo limitiv Bazhanij granit znajshovsya na Zhitomirshini Tam udalosya domovitisya sho granitni bloki vigotovlyat na dogovirnih umovah i v razi yaksho kam yanchani distanut pidpriyemlivim zhitomiryanam tri holodilniki Na vidkrittya pam yatnika Leninu pribuv zastupnik golovi Radi Ministriv URSR Sergij Andrianov Administrativnij budinok Pislya vidkrittya pam yatnika Leninu nevdovzi na majdani jogo imeni bulo zaversheno budivnictvo chotiripoverhovogo administrativnogo budinku v yakomu rozmistilisya miskkom KPU miskkom LKSMU miskvikonkom 14 grudnya 1972 roku deputati miskradi vpershe zibralisya na sesiyu v novomu budinku v specialno vidilenomu na chetvertomu poversi sesijnomu zali miskradi Izyaslav Medvedovskij v interv yu odnomu povazhnomu arhitekturnomu zhurnalu zaznachiv Pri rekonstrukciyi majdanu vrahovano jogo znachennya yak najvazhlivishoyi chastini gromadskogo centru mista Zavdyaki skladnomu relyefu jogo prostir mozhna ob yednati z prileglimi skverami Arhitekturna kompoziciya majdanu spryamovana na rozkrittya pam yatnika Leninu roztashovanogo na foni administrativnogo budinku Avtoriv yaki stvorili majdan 1971 roku vidznachili diplomom pershogo stupenya na oglyadi konkursi majdaniv Ukrayini Prote ne vsi sprijnyali na ura takij majdan Todishnij chlen hudozhnoyi radi mista Anatolij Vasilyev vislovivsya rizko kritichno Roztashuvannya adminbudinku na majdani splanovano tak sho zaperechuye vilne spoglyadannya samogo budinku j navkolishnogo majdanu hiba sho z visoti ptashinogo letu Avtori priv yazki budivli do majdanu ne zvazhili na te sho same budivlya yaka akcentuye na sobi uvagu stoyatime vsuperech ritmovi tak bi moviti grafiku ruhu dvoh dinamichnih paralelnih vulic Kotovskogo ta Chkalova nini Sobornoyi ta Knyaziv Koriatovichiv sho rozdileni majdanom ne na odnomu rivni Pri takomu roztashuvanni majdan ne proglyadayetsya z lyudnoyi vulici Kotovskogo majzhe ne proglyadayetsya z vulic Leningradskoyi nini Lesi Ukrayinki ta Chkalova yaki znizhuyutsya v bik Starogo mista Otzhe znikaye kompozicijna yednist i funkcionalne priznachennya samogo majdanu Anatolij Vasilovich i she dva chleni hudozhnoyi radi proponuvali zaklasti adminbudinok iz vulici Moskovskoyi nini Ogiyenka tobto zi shodu majdanu fasadom na zahid Ce na yih dumku vidkrivalo bi velich budivli a sam majdan garmonijno pov yazuvalo bi z prileglimi vulicyami j budinkami Ale na zasidanni hudozhnoyi radi vse virishila arifmetichna bilshist 26 serpnya 1991 roku v adminbudinku bulo opechatano kimnati v yakih pracyuvali miskkom KPU ta miskkom LKSMU Vidtodi budinok povnistyu nalezhit miskij radi V adminbudinku z 1 grudnya 1990 roku pracyuye redakciya gazeti miskradi Kam yanec Podilskij visnik Pershim redaktorom chasopisu buv vidomij podilskij poet Ivan Pokotilo 1996 roku na p yatomu tehnichnomu poversi adminbudinku rozpochala robotu direkciya novostvorenogo Nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri doki ne perebralasya u vidnovlenij budinok na Polskomu rinku U bilomu domi chi bilij hati yak u narodi nazivayut adminbudinok pobuvalo v gostyah chimalo vidomih lyudej Tut zokrema davali pres konferenciyi vishij vikonavchij redaktor odnogo z najtirazhnishih britanskih tizhnevikiv News of the World Novini svitu 10 lipnya 2000 roku pismennik Volodimir Yavorivskij 24 sichnya 2001 roku spivaki Vitalij i Svitlana Bilonozhki 9 veresnya 2004 roku Demontazh pam yatnika Leninu Pam yatnik Leninu prostoyav na majdani 22 roki Pislya serpnevogo putchu v Moskvi 19 21 serpnya 1991 roku j progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini 24 serpnya 1991 roku pozachergova sesiya Kam yanec Podilskoyi miskoyi radi sho vidbulasya 29 serpnya 1991 roku uhvalila zokrema demontuvati pam yatnik Leninovi na centralnomu majdani mista Bulo zvazheno na te sho ce pam yatnik ne lyudini a sistemi Sesiya takozh doruchila radi goliv postijnih komisij i vikonkomu viznachiti misce dlya perenesennya pam yatnika 20 veresnya 1991 roku persha sproba demontuvati pam yatnik viyavilasya nevdaloyu Trivalij chas majdan mav dosit ekzotichnij viglyad u jogo centri stoyav pam yatnik otochenij derev yanim parkanom Na drugu sprobu dovelosya chekati majzhe rik 18 serpnya 1992 roku bagatotonnu skulpturu vidpravili v KATP 222808 de vona dosi zberigayetsya yak komunalna vlasnist mista Pravda 23 sichnya 2002 roku sesiya miskradi dozvolila miscevim komunistam vstanoviti demontovanij pam yatnik u skveri Vasilyeva ale komunisti cim dozvolom dosi ne skoristalisya Perejmenuvannya majdanu 29 serpnya 1991 roku pozachergova sesiya miskoyi radi takozh uhvalila perejmenuvati ploshu Lenina Uzhe 16 zhovtnya 1991 roku bulo oprilyudneno propoziciyu toponimichnoyi komisiyi perejmenuvati ploshu Lenina na ploshu Svobodi na chest progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini Prote 29 travnya 1992 roku na spilnomu zasidanni vikonkomu toponimichnoyi komisiyi ta deputatskoyi komisiyi z pitan kulturi spochatku bulo shvaleno nazvati majdan Centralnim ale pislya diskusiyi vibrano inshij variant majdan Vidrodzhennya Novu nazvu ostatochno uhvaliv vikonkom 1 chervnya 1992 roku Os yak prokomentuvav novu nazvu todishnij zastupnik golovi deputatskoyi komisiyi z pitan kulturi Anatolij Luchko Chleni oboh komisij toponimichnoyi i deputatskoyi zupinilisya na cij nazvi pov yazuyuchi yiyi z vidrodzhennyam nashoyi derzhavnosti vidrodzhennyam kulturi narodiv Ukrayini yiyi duhovnih nadban Vidrodzhennya mriya pro majbutnye nashoyi derzhavi nashogo mista Dosi ne rozv yazano problemu sho robiti iz samotnim p yedestalom na majdani 1996 roku miscevi hudozhniki zaproponuvali vstanoviti tut pam yatnij znak Vidrodzhennya Ce prostorova kompoziciya u viglyadi kola v centri yakogo yunak iz rozkritimi rukami yak simvol primirennya Material mid iz fragmentami pozoloti Ozdoblennya vikonano podilskim ornamentom Odnak cherez brak koshtiv cyu ideyu tak i ne vtileno v zhittya Gosti majdanu 8 lipnya 1980 roku na ploshu Lenina po dorozi z greckoyi gori Olimp do Moskvi zavitav Olimpijskij vogon Na majdan jogo vnis student pedagogichnogo institutu Stanislav Ilika a pislya mitingu estafetu Olimpijskogo vognyu prodovzhiv student silskogospodarskogo institutu Valerij Rusnak Togo dnya najimenitishim gostem majdanu buv zasluzhenij majster sportu SRSR dvorazovij olimpijskij chempion iz boksu 1964 roku v Tokio ta 1968 roku v Mehiko Vin teplo privitav kam yanchan iz radisnoyu podiyeyu 29 veresnya 1991 roku na majdani z kam yanchanami zustrichavsya narodnij deputat Ukrayini pretendent u kandidati na posadu Prezidenta Ukrayini V yacheslav Chornovil 4 serpnya 2001 roku na majdani Vidrodzhennya finishuvala dvotizhneva prosvitncko sportivna ekspediciya prisvyachena 800 richchyu vid dnya narodzhennya Danila Galickogo Yiyi organizuvala Ukrayinska narodna partiya Sobor Z kam yanchanami na majdani a potim u molodizhnomu centri Druzhba spilkuvalisya narodni deputati Ukrayini Anatolij Matviyenko Kostyantin Sitnik ekonomist pismenniki Maksim Striha 4 veresnya 2004 roku na majdani Vidrodzhennya z kam yanchanami spilkuvalisya socialisti kandidat u Prezidenti Ukrayini Oleksandr Moroz i narodnij deputat Ukrayini Yurij Lucenko ninishnij ministr vnutrishnih sprav Ukrayini U 1970 1990 roku majdan buv miscem oficijnih urochistostej Tochnishe taku rol vidigravav pam yatnik Leninu Bilya nogo prijmali v zhovtenyata pioneri Bilya nogo fotografuvalisya delegati partijnih komsomolskih konferencij z yizdiv gosti mista Do nogo pokladali kviti molodyata Majdan protestu 1990 roku majdan stav golovnim miscem akcij protestu Tak 16 zhovtnya 1990 roku tut studenti Kam yancya Podilskogo pidtrimali strajkom golodovku studentiv u Kiyevi Togo zh dnya na vimogu strajkariv golova strajkkomu student pedagogichnogo institutu Andrij Macejko na majdani pered budinkom miskradi oficijno zgidno z uhvaloyu prezidiyi miskoyi radi bulo pidnyato sino zhovtij prapor 4 listopada 1990 roku cej prapor osvyatili 21 sichnya 1991 roku sesiya miskoyi radi rozglyanuvshi protest prokurora zalishila v sili uhvalu prezidiyi pro pidnyattya sino zhovtogo prapora U veresni 1991 roku grupa studentiv udalasya do goloduvannya na majdani vnaslidok chogo 27 veresnya sesiya miskradi vidpravila u vidstavku ves sklad vikonkomu vklyuchayuchi nachalnikiv upravlin i zaviduvachiv viddiliv Na majdani 1 travnya ta 7 listopada tradicijno provodyat mitingi miscevi komunisti j inshi politichni sili sho z nimi blokuyutsya Voni tut protestuyut proti burzhuaznogo rezhimu j 24 serpnya u Den nezalezhnosti Ukrayini 22 listopada 2004 roku kam yanchani na majdani Vidrodzhennya pidtrimali pomaranchevu revolyuciyu v Kiyevi 1 grudnya 2013 roku studenti Nacionalnogo universitetu im Ivana Ogiyenka Podilskogo derzhavnogo agrarno tehnichnogo universitetu ta inshih navchalnih zakladiv vijshli na protest u misti projshovshi kolonoyu po vulicyam voni zibrali viche na Majdani Vidrodzhennya Nadali bagato meshkanciv mista zbiralis na Majdani Vidrodzhennya pid miskradoyu shob viraziti svoyi protesti proti rezhimu ta pidtrimati Yevromajdan u Kiyevi LiteraturaBudzej Oleg She raz pro nazvi vulic Vlada Kam yanec Podilskij visnik 1992 3 chervnya S 1 Izyaslav Medvedovskij mi buli oderzhimi v roboti i ne vimagali nagorod Rozmovlyala Viktoriya Gajdamashko Kam yanec Podilskij visnik 1998 9 zhovtnya S 7 Chi zaznaye rekonstrukciyi majdan Vidrodzhennya Kam yanec Podilskij visnik 1999 25 chervnya S 3 Kam yanec Podilskij Turistichnij putivnik Lviv 2003 S 283 284 Budzej Oleg Majdan Vidrodzhennya Im ya na mapi mista Podolyanin 2004 17 grudnya S 5 20 kvitnya 2008 u Wayback Machine