«Мадонна Оньїсанті» (також знана як «Маеста́» або «Мадонна на троні зі святими») (італ. Maestà di Ognissanti) — картина італійського живописця Джотто ді Бондоне (1266—1337). Створена у період між 1306–1310 роками і призначалась для головного вівтаря (Усіх Святих). Зберігається у колекції Галереї Уффіці у Флоренції.
«Мадонна Оньїсанті» («Маеста») | |
Автор | Джотто ді Бондоне |
---|---|
Час створення | бл. 1306—1310 |
Розміри | 325 х 204 см |
Матеріал | дерево, темпера |
Місцезнаходження | Галерея Уффіці (Флоренція) |
Історія
«Мадонна Оньїссанті» («Маеста́»), яка є однією із найголовніших робіт Джотто ді Бондоне, була написана між 1306–1310 роками для головного вівтаря флорентійської (Усіх Святих), монастирської церкви ордену монахів-. Орден гуміліатів займався переробкою і продажем дешевої вовни для благодійних цілей. Разюча простота хітону Богоматері із незабарвленої тканини, ймовірно, натякає на це.
Ймовірно, ікона первісно розміщувалась на правому вівтарі леттнера (стінці, що відділяє хори від приміщення для непосвячених), що підтверджується перспективою архітектури трону, який розрахований на глядача, що стоїть ліворуч навкіс.
Після того як церква і конвент наприкінці XVI століття були передані францисканцям, ікона Джотто знаходилась, імовірно, в одному із сусідніх приміщень до кінця XVII століття, поки Наполеон декретом 1810 року не розпустив флорентійські монастирі, і тоді вона опинилась в Академії.
Опис
Прикраси трону Богоматері нагадують різнокольоровий мармур, який використовувався для прикрашення церков того періоду, а сходи дозволяють глядачу наблизитися до неї, нагадуючи про її роль заступниці. Святі і янголи розміщені симетрично праворуч і ліворуч від Богоматері. Їхній погляд спрямований на немовля Ісуса. Атмосферу благоговіння підкреслюють зображені на передньому плані два янголи на колінах, що тримають вази з ліліями і червоними квітами. Білий колір асоціюється із чистотою і народженням Богородиці, а червоний колір — зі смертю Ісуса Христа на хресті. Лише одна Богоматір дивиться на глядача. Її сидяча фігура цілком об'ємна і вагома.
Частково оновлене під час останньої реставрації ювелірне трактування кольору у сукупності з декоративними особливостями підкріплюють давно відмічену спорідненість цієї ікони із фресками Джотто для у Падуї, виконаних у 1303–1305 роках. І хоча Богоматір із немовлям наслідує візантійський іконографічний тип Одигітрії, своєю реалістично переданою тілесністю вона виглядає інакше у панорамі італійського живопису початку XIV століття. Це стосується і натуралістично змальованих дірок від сучків дерев'яного помосту, на який Богоматір поставила ноги, оберігаючи від холоду мармурової підлоги; те саме стосується і скам'янілих мушель, якими устелена земля під янголами на колінах, які повинні, ймовірно, нагадувати рожеву гальку Верони.
Внутрішня велич форм, могутні пропорції фігур, стримана виразність поз і жестів, що відрізняють, зокрема, фігури янголів біля підніжжя трону Богоматері, якій вони скромно, але з достоїнством простягають квіти, ясність просторового рішення, виважена рівновага між перспективними і площинними ефектами — найкращі композиції каплиці дель Арена переведені тут на мову станкового живопису. Якщо раніше священні події зображувались відстороненими від усього земного художньою мовою, то Джотто показує їх в урочисто піднесеній, однак чітко представленій реально, відчутній дійсності. Особливо наочно це помітно у порівнянні зі створеною між 1280–1290 роках «Маеста́» Чімабуе, монументальною іконою із церкви Святої Трійці у Флоренції, яка, як і ікона Джотто, тепер зберігається в Уффіці (обидві знаходяться в одній залі — № 2 «XIII ст. і Джотто»).
Література
- Норберт Вольф. «Джотто» = «Giotto» (Robert Wolf). — М. : Taschen/, 2007. — 96 с. — 3000 прим. — . (рос.)
- Роберт Сукале, Маттиас Венигер, Манфред Вундрам. «Готика» = «Gothic» (Robert Suckale, Matthias Weniger, Manfred Wundram). — М. : Taschen/, 2007. — 96 с. — 3000 прим. — . (рос.)
- Александра Бонфанте-Воррен. «Галерея Уффици». — М. : Эксмо, 2008. — 320 с. — . (рос.)
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мадонна Оньїссанті
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Madonna Onyisanti takozh znana yak Maesta abo Madonna na troni zi svyatimi ital Maesta di Ognissanti kartina italijskogo zhivopiscya Dzhotto di Bondone 1266 1337 Stvorena u period mizh 1306 1310 rokami i priznachalas dlya golovnogo vivtarya Usih Svyatih Zberigayetsya u kolekciyi Galereyi Uffici u Florenciyi Madonna Onyisanti Maesta Avtor Dzhotto di BondoneChas stvorennya bl 1306 1310Rozmiri 325 h 204 smMaterial derevo temperaMisceznahodzhennya Galereya Uffici Florenciya Istoriya Madonna Onyissanti Maesta yaka ye odniyeyu iz najgolovnishih robit Dzhotto di Bondone bula napisana mizh 1306 1310 rokami dlya golovnogo vivtarya florentijskoyi Usih Svyatih monastirskoyi cerkvi ordenu monahiv Orden gumiliativ zajmavsya pererobkoyu i prodazhem deshevoyi vovni dlya blagodijnih cilej Razyucha prostota hitonu Bogomateri iz nezabarvlenoyi tkanini jmovirno natyakaye na ce Jmovirno ikona pervisno rozmishuvalas na pravomu vivtari lettnera stinci sho viddilyaye hori vid primishennya dlya neposvyachenih sho pidtverdzhuyetsya perspektivoyu arhitekturi tronu yakij rozrahovanij na glyadacha sho stoyit livoruch navkis Pislya togo yak cerkva i konvent naprikinci XVI stolittya buli peredani franciskancyam ikona Dzhotto znahodilas imovirno v odnomu iz susidnih primishen do kincya XVII stolittya poki Napoleon dekretom 1810 roku ne rozpustiv florentijski monastiri i todi vona opinilas v Akademiyi OpisDetal Yangol trimaye u ruci vazu z kvitami Prikrasi tronu Bogomateri nagaduyut riznokolorovij marmur yakij vikoristovuvavsya dlya prikrashennya cerkov togo periodu a shodi dozvolyayut glyadachu nablizitisya do neyi nagaduyuchi pro yiyi rol zastupnici Svyati i yangoli rozmisheni simetrichno pravoruch i livoruch vid Bogomateri Yihnij poglyad spryamovanij na nemovlya Isusa Atmosferu blagogovinnya pidkreslyuyut zobrazheni na perednomu plani dva yangoli na kolinah sho trimayut vazi z liliyami i chervonimi kvitami Bilij kolir asociyuyetsya iz chistotoyu i narodzhennyam Bogorodici a chervonij kolir zi smertyu Isusa Hrista na hresti Lishe odna Bogomatir divitsya na glyadacha Yiyi sidyacha figura cilkom ob yemna i vagoma Chastkovo onovlene pid chas ostannoyi restavraciyi yuvelirne traktuvannya koloru u sukupnosti z dekorativnimi osoblivostyami pidkriplyuyut davno vidmichenu sporidnenist ciyeyi ikoni iz freskami Dzhotto dlya u Paduyi vikonanih u 1303 1305 rokah I hocha Bogomatir iz nemovlyam nasliduye vizantijskij ikonografichnij tip Odigitriyi svoyeyu realistichno peredanoyu tilesnistyu vona viglyadaye inakshe u panorami italijskogo zhivopisu pochatku XIV stolittya Ce stosuyetsya i naturalistichno zmalovanih dirok vid suchkiv derev yanogo pomostu na yakij Bogomatir postavila nogi oberigayuchi vid holodu marmurovoyi pidlogi te same stosuyetsya i skam yanilih mushel yakimi ustelena zemlya pid yangolami na kolinah yaki povinni jmovirno nagaduvati rozhevu galku Veroni Vnutrishnya velich form mogutni proporciyi figur strimana viraznist poz i zhestiv sho vidriznyayut zokrema figuri yangoliv bilya pidnizhzhya tronu Bogomateri yakij voni skromno ale z dostoyinstvom prostyagayut kviti yasnist prostorovogo rishennya vivazhena rivnovaga mizh perspektivnimi i ploshinnimi efektami najkrashi kompoziciyi kaplici del Arena perevedeni tut na movu stankovogo zhivopisu Yaksho ranishe svyashenni podiyi zobrazhuvalis vidstoronenimi vid usogo zemnogo hudozhnoyu movoyu to Dzhotto pokazuye yih v urochisto pidnesenij odnak chitko predstavlenij realno vidchutnij dijsnosti Osoblivo naochno ce pomitno u porivnyanni zi stvorenoyu mizh 1280 1290 rokah Maesta Chimabue monumentalnoyu ikonoyu iz cerkvi Svyatoyi Trijci u Florenciyi yaka yak i ikona Dzhotto teper zberigayetsya v Uffici obidvi znahodyatsya v odnij zali 2 XIII st i Dzhotto LiteraturaNorbert Volf Dzhotto Giotto Robert Wolf M Taschen 2007 96 s 3000 prim ISBN 978 5 9794 0035 8 ros Robert Sukale Mattias Veniger Manfred Vundram Gotika Gothic Robert Suckale Matthias Weniger Manfred Wundram M Taschen 2007 96 s 3000 prim ISBN 978 5 9561 0240 4 ros Aleksandra Bonfante Vorren Galereya Uffici M Eksmo 2008 320 s ISBN 978 5 699 27293 8 ros PosilannyaPortal Mistectvo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Madonna Onyissanti