Мадлен Лемер (фр. Madeleine Lemaire; 1845 — 8 квітня 1928, Париж) — французька художниця, яка спеціалізувалася на зображенні квітів і жанрового малярства. Під час Прекрасної епохи була названа імператрицею троянд.
Мадлен Лемер | ||||
---|---|---|---|---|
При народженні | фр. Jeanne Magdelaine Colle | |||
Народження | 24 травня 1845[1][2][…] Лез-Арк | |||
Смерть | 8 квітня 1928[1][4][…](82 роки) | |||
Париж, Франція | ||||
Країна | Франція[6] | |||
Жанр | портрет | |||
Діяльність | художниця, ілюстратор, господиня літературного салону | |||
Вчитель | Шарль Шаплен | |||
Відомі учні | Марі Лорансен і d | |||
Діти | d | |||
Роботи в колекції | d | |||
Нагороди | ||||
Автограф | ||||
| ||||
Мадлен Лемер у Вікісховищі | ||||
Біографія і творчість
Мадлен Лемер утримувала салон в своєму особняку в будинку № 31 по вулиці Монсо в Парижі (VIII округ), де збирала французьких і європейських діячів культури, аристократів і політиків. Серед її гостей часто бували велика княгиня Марія Мекленбург, принцеса Бонапарт, графиня Греффюль, герцогиня д'Юзес, графиня де Пурталес, герцог і герцогиня де Ларошфуко, Марсель Пруст (який вивів її як мадам Вердюрен в своєму романі «У пошуках втраченого часу», а її акварелі ілюстрували його першу книгу «Забави й дні»), Рейнальдо Ан, Віктор'ен Сарду, Гі де Мопассан, Поль Бурже, Франсуа Коппе, поет Робер де Монтеск'ю, композитори Каміль Сен-Санс, Жюль Массне, оперна співачка , знамениті актори Сара Бернар, , Люсьєн Гітрі, художники Жан-Луї Форен, Пюві де Шаванн, Детайль, Бонна, , Антоніо де ла Гандара, політики Поль Дешанель, Раймон Пуанкаре, Еміль Лубе, посли Росії, Італії, Німеччини, генерали та ін.
У неї була історія кохання з Олександром Дюма-сином, який сказав: «Після Бога саме вона створила більше всіх троянд».
Мадлен Лемер також є авторкою ілюстрацій до романів «Втіхи та дні» (1896) Марселя Пруста, «Абат Костянтин» (887) , «Флірт» (1890) та віршів французького письменника-естета Робера де Монтеск'ю.
Лемер разом з художницею стала однією з двох жінок-членів Національного товариства образотворчих мистецтв, відтвореного в 1890 році Ернестом Мейссоньє спільно з Огюстом Роденом, Жюлем Далу і П'єром Пюві де Шаванном.
Мадлен Лемер входила до складу делегації французьких жінок-художників на Всесвітній виставці 1893 року в Чикаго, представленої в «[en]». Вона виконала офіційний плакат і обкладинку каталогу.
У 1906 році Мадлен Лемер була нагороджена Орденом Почесного легіону.
Галерея
- Плакат «Мистецтво і рукоділля в Жіночому павільйоні», Всесвітня виставка 1893 року
- Музичний момент
- Троянди
- Офелія (1880)
- Хтивість
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #116654481 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Madeleine Jeanne Lemaire
- RKDartists
- Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
- RKDartists
- Графом де Монтескью
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 19 листопада 2020.
- Моруа, 2000, с. 56,57,80,357,361.
- «C'est elle qui a créé le plus de roses après Dieu»
- Christine Huguenin. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 грудня 2021. Процитовано 19 листопада 2020.
- K. L. Nichols. . Архів оригіналу за 20 травня 2016. Процитовано 19 листопада 2020.
- . Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 19 листопада 2020.
Література
- Мамардашвілі М. К. Психологічна топологія шляху: М. Пруста «У пошуках втраченого часу» [ 19 лютого 2013 у Wayback Machine.] [: лекції 1984–1985 рр. ] / Редактор І. К. Мамардашвілі. СПб.: Русский Християнський гуманітарний інститут, 1 997. — 571 с. —
- Моруа Андре. В поисках Марселя Пруста / пер. с фр. Д. Ефимова. — С-Пб. : Лимбус Пресс, 2000. — 382 с.
- Emmanuelle Lévesque, Femmes peintres et salons au temps de Proust, de Madeleine Lemaire à Berthe Morisot, catalogue de l'exposition du Musée Marmottan Monet, éd. Hazan, Paris, 2010,
- Henri Raczymow, Le Paris retrouvé de Marcel Proust, Paris, Parigramme, 2005, pp. 102—127
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Madlen Lemer fr Madeleine Lemaire 1845 8 kvitnya 1928 Parizh francuzka hudozhnicya yaka specializuvalasya na zobrazhenni kvitiv i zhanrovogo malyarstva Pid chas Prekrasnoyi epohi bula nazvana imperatriceyu troyand Madlen LemerPri narodzhennifr Jeanne Magdelaine ColleNarodzhennya24 travnya 1845 1845 05 24 1 2 Lez ArkSmert8 kvitnya 1928 1928 04 08 1 4 82 roki Parizh FranciyaKrayina Franciya 6 ZhanrportretDiyalnisthudozhnicya ilyustrator gospodinya literaturnogo salonuVchitelSharl ShaplenVidomi uchniMari Loransen i dDitidRoboti v kolekciyidNagorodiAvtograf Madlen Lemer u VikishovishiBiografiya i tvorchistMadlen Lemer utrimuvala salon v svoyemu osobnyaku v budinku 31 po vulici Monso v Parizhi VIII okrug de zbirala francuzkih i yevropejskih diyachiv kulturi aristokrativ i politikiv Sered yiyi gostej chasto buvali velika knyaginya Mariya Meklenburg princesa Bonapart grafinya Greffyul gercoginya d Yuzes grafinya de Purtales gercog i gercoginya de Laroshfuko Marsel Prust yakij viviv yiyi yak madam Verdyuren v svoyemu romani U poshukah vtrachenogo chasu a yiyi akvareli ilyustruvali jogo pershu knigu Zabavi j dni Rejnaldo An Viktor en Sardu Gi de Mopassan Pol Burzhe Fransua Koppe poet Rober de Montesk yu kompozitori Kamil Sen Sans Zhyul Massne operna spivachka znameniti aktori Sara Bernar Lyusyen Gitri hudozhniki Zhan Luyi Foren Pyuvi de Shavann Detajl Bonna Antonio de la Gandara politiki Pol Deshanel Rajmon Puankare Emil Lube posli Rosiyi Italiyi Nimechchini generali ta in Revejon mayetok pani Lemer v Marni U neyi bula istoriya kohannya z Oleksandrom Dyuma sinom yakij skazav Pislya Boga same vona stvorila bilshe vsih troyand Madlen Lemer takozh ye avtorkoyu ilyustracij do romaniv Vtihi ta dni 1896 Marselya Prusta Abat Kostyantin 887 Flirt 1890 ta virshiv francuzkogo pismennika esteta Robera de Montesk yu Lemer razom z hudozhniceyu stala odniyeyu z dvoh zhinok chleniv Nacionalnogo tovaristva obrazotvorchih mistectv vidtvorenogo v 1890 roci Ernestom Mejssonye spilno z Ogyustom Rodenom Zhyulem Dalu i P yerom Pyuvi de Shavannom Madlen Lemer vhodila do skladu delegaciyi francuzkih zhinok hudozhnikiv na Vsesvitnij vistavci 1893 roku v Chikago predstavlenoyi v en Vona vikonala oficijnij plakat i obkladinku katalogu U 1906 roci Madlen Lemer bula nagorodzhena Ordenom Pochesnogo legionu GalereyaPlakat Mistectvo i rukodillya v Zhinochomu paviljoni Vsesvitnya vistavka 1893 roku Muzichnij moment Troyandi Ofeliya 1880 HtivistPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 116654481 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Madeleine Jeanne Lemaire d Track Q110250907d Track Q2494649 RKDartists d Track Q17299517 Benezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 RKDartists d Track Q17299517 Grafom de Monteskyu Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 19 listopada 2020 Morua 2000 s 56 57 80 357 361 C est elle qui a cree le plus de roses apres Dieu Christine Huguenin PDF Arhiv originalu PDF za 11 grudnya 2021 Procitovano 19 listopada 2020 K L Nichols Arhiv originalu za 20 travnya 2016 Procitovano 19 listopada 2020 Arhiv originalu za 28 listopada 2020 Procitovano 19 listopada 2020 LiteraturaMamardashvili M K Psihologichna topologiya shlyahu M Prusta U poshukah vtrachenogo chasu 19 lyutogo 2013 u Wayback Machine lekciyi 1984 1985 rr Redaktor I K Mamardashvili SPb Russkij Hristiyanskij gumanitarnij institut 1 997 571 s ISBN 5 88812 049 9 Morua Andre V poiskah Marselya Prusta per s fr D Efimova S Pb Limbus Press 2000 382 s Emmanuelle Levesque Femmes peintres et salons au temps de Proust de Madeleine Lemaire a Berthe Morisot catalogue de l exposition du Musee Marmottan Monet ed Hazan Paris 2010 ISBN 2 7541 0454 2 Henri Raczymow Le Paris retrouve de Marcel Proust Paris Parigramme 2005 pp 102 127