Палаталіза́ція, або м'я́кшення (від лат. palatum, «піднебіння») — у фонетиці явище м'якшення приголосних звуків. Відбувається завдяки участі у вимові середньої частини спинки язика — піднесенні її до твердого піднебіння. У Міжнародному фонетичному алфавіті палаталізацію приголосних позначають знаком ⟨ʲ⟩ (маленьким «j») у правому верхньому куті основного символу звуку (наприклад: пі [pʲi], кі [kʲi], сь [sʲ]); у радянському мовознавстві палаталізовані приголосні позначалися апострофом (наприклад: пі [п'і], кі [к'і], сь [с'])[].
Палаталізація | |
---|---|
◌ʲ | |
Номер МФА | 421 |
Кодування | |
HTML (десяткове) | ʲ |
Юнікод (hex) | U+02B2 |
Палаталізація в синхронії
У синхронному описі фонетичної системи мови під палаталізацією розуміють підіймання середньої частини язика до твердого піднебіння, яке відбувається одночасно з основною артикуляцією приголосного. Палаталізація може співіснувати з будь-якою артикуляцією, крім середньоязикової; таким чином, палаталізованими можуть бути всі приголосні, крім палатальних. У Міжнародному фонетичному алфавіті палаталізація позначається знаком [j] вгорі справа від знаку відповідного приголосного, в українській мові (і в російській) згідно з традицією — апострофом (або крапкою над приголосним звуком).
В українській літературній мові палаталізовані («м'які») приголосні [д΄], [т΄], [з΄], [с΄], [ц΄], [л΄], [н΄], [дˆз΄], [р΄] мають «тверді» пари: так, [д] и [д'] виявляються протиставлені за ознакою додаткової артикуляції, усі інші ознаки (місце та спосіб утворення, наявність голосу) у них однакові. Таким чином, для цих приголосних наявність/відсутність палаталізації є роздільною (диференціальною) ознакою, тобто мають фонематичну значущість: існують слова, які розрізняються лише твердістю/м'якістю приголосного, наприклад: лан — лань. У багатьох мовах світу поширена палаталізація перед голосними переднього ряду; у цих випадках вона існує не як роздільна ознака, а як позиційне фонетичне явище. Як диференційна ознака, палаталізація присутня, крім української літературної, у російській, білоруській, польській, литовській, румунській, японській мовах.
Палаталізація в діахронії
В історичному мовознавстві під палаталізацією розуміють різні якісні зміни приголосних під впливом голосних переднього ряду або [j] (початкова фаза пов'язана з палаталізацією у синхронічному сенсі). В історії праслов'янської мови виділяють три палаталізації задньоязикових приголосних:
Перша палаталізація
Перша палаталізація — перехід [k], [ɡ], [x] відповідно у шиплячі [t͡ʃ'], [ʒ'], [ʃ'] перед голосними переднього ряду. Сліди першої палаталізації досі зберігаються у вигляді чергувань у коренях.
Друга палаталізація
Друга палаталізація — перехід [k], [ɡ], [x] відповідно в свистячі [t͡s], [z], [s]. Відбувалася пізніше, ніж перша: після монофтонгізації дифтонгів, внаслідок якої утворилися нові голосні переднього ряду. Сліди другої палаталізації помітні у чергуванні приголосних кореня перед закінченнями давального і місцевого відмінків.
Третя палаталізація
Третя палаталізація — [k], [ɡ], [x] відповідно в [t͡s], [z], [s]. Вона відбувалася не перед голосними переднього ряду, а після них, тому називається прогресивною — на відміну від двох перших регресивних. Проходила непослідовно і не в усіх слов'янських діалектах.
Йотація
Окремим видом слов'янської палаталізації слід визнати йотацію приголосних — зміну [t], [d], [s], [z] у деяких морфемах перед [j].
Сатемізація
Окрім того, на перехідній стадії від діалекту праіндоєвропейської до статусу самостійної мови праслов'янська зазнала так званої сатемізації, що також є перехідною палаталізацією.
Апостроф як знак палаталізації
Деякі мови та транслітераційні системи використовують апостроф для відмічання присутності, або відсутності палаталізації.
- У білоруській мові та українській, апостроф використовується між консонантним та наступним йотованим звуком (е, ё, ї, є, ю, я) для позначення того, що немає палаталізації попередньої консонанти, і звук вимовляється таким самим чином, як на початку слова. Ту саму функцію виконує твердий знак «ъ» в деяких кириличних абетках (російська).
- У деяких транслітераціях з кириличної абетки (білоруської, російської та української мов), апостроф зліва попередньої літери чи акут над попередньою літерою викорисоюовується для заміни м'якого знаку («ь», що виявляє палаталізацію попередньої консонанти), наприклад, Русь транслітерується в Rus' чи Ruś відповідно до системи .
Конфузно, проте деякі з цих транслітераційних систем використовують подвійний апостроф ( ˮ ) для відбивання апострофа (=твердий знак) в українських та білоруських текстах. Наприклад, слов'янське («Slavic») є транслітероване, як slovˮyans'ke.
- Деякі карельські орфографії використовують апостроф на позначення палаталізації, напрклад, "n'evvuo" «радити», "d'uuri" «подібний», "el'vuttia" «оживляти».
Див. також
Література
- Палаталізація // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 365. — .
- Н. С. Трубецкой. Основы фонологии. — М., 1960. (2-е изд. — М. : Аспект-Пресс, 2000).
- О. Ф. Кривнова. „Общая фонетика“. — М. : РГГУ, 2001.
- А. Мейе. Общеславянский язы». — М. : Изд-во иностранной литературы, 1951.
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palataliza ciya abo m ya kshennya vid lat palatum pidnebinnya u fonetici yavishe m yakshennya prigolosnih zvukiv Vidbuvayetsya zavdyaki uchasti u vimovi serednoyi chastini spinki yazika pidnesenni yiyi do tverdogo pidnebinnya U Mizhnarodnomu fonetichnomu alfaviti palatalizaciyu prigolosnih poznachayut znakom ʲ malenkim j u pravomu verhnomu kuti osnovnogo simvolu zvuku napriklad pi pʲi ki kʲi s sʲ u radyanskomu movoznavstvi palatalizovani prigolosni poznachalisya apostrofom napriklad pi p i ki k i s s dzherelo Palatalizaciya ʲNomer MFA421KoduvannyaHTML desyatkove amp 690 Yunikod hex U 02B2Palatalizaciya v sinhroniyiU sinhronnomu opisi fonetichnoyi sistemi movi pid palatalizaciyeyu rozumiyut pidijmannya serednoyi chastini yazika do tverdogo pidnebinnya yake vidbuvayetsya odnochasno z osnovnoyu artikulyaciyeyu prigolosnogo Palatalizaciya mozhe spivisnuvati z bud yakoyu artikulyaciyeyu krim serednoyazikovoyi takim chinom palatalizovanimi mozhut buti vsi prigolosni krim palatalnih U Mizhnarodnomu fonetichnomu alfaviti palatalizaciya poznachayetsya znakom j vgori sprava vid znaku vidpovidnogo prigolosnogo v ukrayinskij movi i v rosijskij zgidno z tradiciyeyu apostrofom abo krapkoyu nad prigolosnim zvukom V ukrayinskij literaturnij movi palatalizovani m yaki prigolosni d t z s c l n dˆz r mayut tverdi pari tak d i d viyavlyayutsya protistavleni za oznakoyu dodatkovoyi artikulyaciyi usi inshi oznaki misce ta sposib utvorennya nayavnist golosu u nih odnakovi Takim chinom dlya cih prigolosnih nayavnist vidsutnist palatalizaciyi ye rozdilnoyu diferencialnoyu oznakoyu tobto mayut fonematichnu znachushist isnuyut slova yaki rozriznyayutsya lishe tverdistyu m yakistyu prigolosnogo napriklad lan lan U bagatoh movah svitu poshirena palatalizaciya pered golosnimi perednogo ryadu u cih vipadkah vona isnuye ne yak rozdilna oznaka a yak pozicijne fonetichne yavishe Yak diferencijna oznaka palatalizaciya prisutnya krim ukrayinskoyi literaturnoyi u rosijskij biloruskij polskij litovskij rumunskij yaponskij movah Palatalizaciya v diahroniyiV istorichnomu movoznavstvi pid palatalizaciyeyu rozumiyut rizni yakisni zmini prigolosnih pid vplivom golosnih perednogo ryadu abo j pochatkova faza pov yazana z palatalizaciyeyu u sinhronichnomu sensi V istoriyi praslov yanskoyi movi vidilyayut tri palatalizaciyi zadnoyazikovih prigolosnih Persha palatalizaciya Dokladnishe Persha palatalizaciya Persha palatalizaciya perehid k ɡ x vidpovidno u shiplyachi t ʃ ʒ ʃ pered golosnimi perednogo ryadu Slidi pershoyi palatalizaciyi dosi zberigayutsya u viglyadi cherguvan u korenyah Druga palatalizaciya Dokladnishe Druga palatalizaciya Druga palatalizaciya perehid k ɡ x vidpovidno v svistyachi t s z s Vidbuvalasya piznishe nizh persha pislya monoftongizaciyi diftongiv vnaslidok yakoyi utvorilisya novi golosni perednogo ryadu Slidi drugoyi palatalizaciyi pomitni u cherguvanni prigolosnih korenya pered zakinchennyami davalnogo i miscevogo vidminkiv Tretya palatalizaciya Dokladnishe Tretya palatalizaciya Tretya palatalizaciya k ɡ x vidpovidno v t s z s Vona vidbuvalasya ne pered golosnimi perednogo ryadu a pislya nih tomu nazivayetsya progresivnoyu na vidminu vid dvoh pershih regresivnih Prohodila neposlidovno i ne v usih slov yanskih dialektah Jotaciya Dokladnishe Jotaciya v praslov yanskij movi Okremim vidom slov yanskoyi palatalizaciyi slid viznati jotaciyu prigolosnih zminu t d s z u deyakih morfemah pered j Satemizaciya Dokladnishe Satemizaciya Okrim togo na perehidnij stadiyi vid dialektu praindoyevropejskoyi do statusu samostijnoyi movi praslov yanska zaznala tak zvanoyi satemizaciyi sho takozh ye perehidnoyu palatalizaciyeyu Apostrof yak znak palatalizaciyiDeyaki movi ta transliteracijni sistemi vikoristovuyut apostrof dlya vidmichannya prisutnosti abo vidsutnosti palatalizaciyi U biloruskij movi ta ukrayinskij apostrof vikoristovuyetsya mizh konsonantnim ta nastupnim jotovanim zvukom e yo yi ye yu ya dlya poznachennya togo sho nemaye palatalizaciyi poperednoyi konsonanti i zvuk vimovlyayetsya takim samim chinom yak na pochatku slova Tu samu funkciyu vikonuye tverdij znak v deyakih kirilichnih abetkah rosijska U deyakih transliteraciyah z kirilichnoyi abetki biloruskoyi rosijskoyi ta ukrayinskoyi mov apostrof zliva poperednoyi literi chi akut nad poperednoyu literoyu vikorisoyuovuyetsya dlya zamini m yakogo znaku sho viyavlyaye palatalizaciyu poperednoyi konsonanti napriklad Rus transliteruyetsya v Rus chi Rus vidpovidno do sistemi Konfuzno prote deyaki z cih transliteracijnih sistem vikoristovuyut podvijnij apostrof ˮ dlya vidbivannya apostrofa tverdij znak v ukrayinskih ta biloruskih tekstah Napriklad slov yanske Slavic ye transliterovane yak slovˮyans ke Deyaki karelski orfografiyi vikoristovuyut apostrof na poznachennya palatalizaciyi naprklad n evvuo raditi d uuri podibnij el vuttia ozhivlyati Div takozhDepalatalizaciyaLiteraturaPalatalizaciya Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 365 ISBN 978 966 439 921 7 N S Trubeckoj Osnovy fonologii M 1960 2 e izd M Aspekt Press 2000 O F Krivnova Obshaya fonetika M RGGU 2001 A Meje Obsheslavyanskij yazy M Izd vo inostrannoj literatury 1951 Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi