Лінійний батальйон

Лінійний батальйон (рос. линейный батальон) — формування (військова частина, окремий батальйон) Російської Імператорської армії, розквартироване в гарнізоні на лінії кордону Росії з суміжними державами і територіями.

Рядовий лінійного батальйону Т. Г. Шевченко. Автопортрет, 1847 р.

В кінці XIX століття у зв'язку з ліквідацією прикордонних укріплених ліній лінійні батальйони були розформовані.

Історія

Лінійні батальйони почали формувати в 1803 році. Перші чотири батальйони були сформовані на оренбурзькому кордоні. Протягом більшої частини XIX століття вони були основним типом російської піхоти на околицях Росії (у Фінляндії, Середньої Азії, Сибіру і на Кавказі). Лінійні батальйони були особливою категорією військ; вони не входили в стратегічні розрахунки командування на випадок війни, не призначалися для передислокації, а були призначені для підсилення прикриття рубежів імперії у важкодоступних місцях. Служба в них була дуже важка і непрестижна для столичних офіцерів у порівнянні зі столичним та іншими гарнізонами.

У 1811 році 62 гарнізонних батальйонів були скасовані та звернені на сформування 11 нових полків і 40 внутрішніх гарнізонних або губернських , а пізніше батальйонів, до складу яких увійшли також і губернські роти. Колишні гарнізонні полки й батальйони були збережені лише на Оренбурзької лінії, на Кавказі і в , де вони згодом почасти були перейменовані в лінійні, почасти переформовані в .

До середини XIX століття в строю знаходилося 84 лінійних батальйонів:

• 18 грузинських;
• 16 чорноморських;
• 13 кавказьких;
• 10 оренбурзьких;
• 15 сибірських;
• 12 фінських.

Оренбурзькі та сибірські батальйони були зведені у дві дивізії, а всі інші, крім чорноморських, — у бригади. За штатом 1833 року лінійний батальйон налічував 920 солдатів, 20 унтерофіцерів і 4 офіцера (у звичайному полковому піхотному батальйоні при тій же чисельності солдатів налічувалося 96 унтерофіцерів і 16 офіцерів).

Загальна кількість лінійних батальйонів багаторазово змінювалася. На межі XIX—XX століть батальйони чотирьохротного складу несли службу в трьох округах, суміжних з азійськими кордонами, їх налічувалося 37:

• 20 в Туркестані;
• 7 в Західному Сибіру;
• 10 у Східному Сибіру.

Лінійні батальйони в кожному окрузі мали особливу нумерацію. Велика частина лінійних батальйонів в Туркестані та Західного Сибіру були зведені в п'ять лінійних бригад.

Туркестанські лінійні батальйони ведуть початок з 1804 року. У 1867 році утворився Туркестанський військовий округ, куди увійшли 9 оренбурзьких і 33 сибірських лінійних батальйонів.

Кольори прапорів лінійних полків (1883—1914): червоне полотнище зі світло-синьою облямівкою і світло-синім шиттям.

Серед офіцерів служба на віддалених межах вважалася важкою і (за винятком Кавказу) не дуже престижною. Рядовими в лінійних батальйонів з правом вислуги чинів побували Т. Г. Шевченко, Ф. М. Достоєвський та багато інших. Примусова військова служба Шевченка протягом десятьох років, під час яких він змінив п'ять гарнізонів, проходила у 1, 4 і 5-му батальйонах Окремого Оренбурзького корпусу.

Малоуспішні учні кадетських корпусів (закінчили їх по 4-го розряду і не досягли 19 років) випускалися після першого спеціального класу прапорщиками в лінійні батальйони. В 1853—1861 роках в лінійні батальйони потрапили 4 % випускників загальновійськових навчальних закладів.

Особливі кліматичні умови (спека вдень, вночі холод, навіть влітку, безводдя і піски пустель) робили службу для особового складу лінійних батальйонів виключно важкою. У зв'язку з цим в ТуркВО офіцерам дозволили замість мундирів носити легкі літні кітелі, солдатам — червоні шкіряні шаровари для захисту від укусів скорпіонів. Саме в лінійних батальйонів ТуркВО вперше в Російській Армії була введена гімнастерка, для повсякденного носіння, тобто на російську полотняну косоворотку, яку солдати отримували для занять гімнастикою, прикріпили погони і дозволили носити її разом з поясним і плечовими ременями спорядження і в строю, і поза ладу. Для захисту від пекучого сонця видавалося кепі з білим чохлом і полотняним напотиличником. Також для солдатів зменшили кількість і ширину ременів спорядження, вагу і сумок.

В кінці XIX століття у зв'язку з ліквідацією прикордонних укріплених ліній лінійні батальйони були розформовані.

Галерея

М. В. Іванін, Опис зимового походу в Хиву 1839 — 1840 років, козаки оренбурзького війська, в башликах і попонах які служать також замість плаща або бурки, і піхота Оренбурзьких лінійних батальйонів у зимовій дорожньому одязі, 1874 рік. М. В. Іванін, Опис зимового походу в Хиву 1839 — 1840 років, козаки оренбурзького війська, в башликах і попонах які служать також замість плаща або бурки, і піхота Оренбурзьких лінійних батальйонів у зимовій дорожньому одязі, 1874 рік.  Військовослужбовці лінійної частини, у Каратауської експедиції, малюнок Т. Г. Шевченка — «Шевченко серед товаришів», . Військовослужбовці лінійної частини, у Каратауської експедиції, малюнок Т. Г. Шевченка — «Шевченко серед товаришів», .  Офіцер лінійних батальйонів у . Офіцер лінійних батальйонів у .  Єфрейтор Туркестанських лінійних батальйонів у гімнастерці. Єфрейтор Туркестанських лінійних батальйонів у гімнастерці.

Примітки

1. . ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ СЛОВНИК У ДВОХ ТОМАХ. Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.

Посилання

• Линейные батальоны // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)(рос.)
• Михайлов Андрій Олександрович. Битва з пустелею [ 28 вересня 2017 у Wayback Machine.]
• Похідна форма рядового Туркестанських лінійних батальйонів [ 2 березня 2017 у Wayback Machine.]
• Капітан 4-го Західносибірського лінійного батальйону [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]