Література Люксембургу — літературні твори, написані в Люксембурзі та/або люксембурзькими авторами. Люксембурзька література мало відома за межами держави, головним чином, через те, що багато її творів орієнтовані саме на жителів Люксембургу. Як частина національної культури література Люксембургу почала розвиватися тільки в XIX столітті, завдяки набуттю країною незалежності в результаті Паризького мирного договору в 1815 році, а потім Лондонського договору 1867 року.
Основні мови люксембурзької літератури — французька, німецька і люксембурзька.
Марієнтальський кодекс
Один з небагатьох пам'яток середньовічної люксембурзької літератури — так званий [en] (лат. Codex Mariendalensis), який є біографією [en] (1231—1283), прославленої люксембурзької монахині. Цей манускрипт був знайдений у листопаді 1999 року в [en] і вважається роботою отця Германна Велденцського, який написав книгу про життя Йоланди після її смерті в 1283 році.
Манускрипт складається з 5963 віршованих рядків і написаний одним з [ru], дуже схожому на сучасний люксембурзький. Він присвячений історії графині Йоланди, яка залишила розкішний замок Віанден, щоб піти в монастир, і згодом стала настоятелькою.
XIX століття
Незважаючи на те, що офіційними мовами Люксембургу довго були тільки французька й німецька, саме твори люксембурзькою мовою сприяли розвиткові літератури Люксембургу в XIX столітті.
У 1829 році було вперше опубліковано книгу люксембурзькою: «Один крок вгору на люксембурзькому Парнасі» (люксемб. E’ Schrek op de’ Lezeburger Parnassus) [en]. До неї входили шість поем: дві сентиментальні — «Без Христини» (люксемб. Uen d’Christine) і «Ніч» (люксемб. D’Nuecht), соціально-побутова «Один момент на люксембурзькому постоялому дворі» (люксемб. Een Abléck an engem Wiertshaus zu Lëtzebuerg) і три байки — «Порцеляновий осколок і глиняний горщик» (люксемб. D’porzelains an d'ierde Schierbel), «Шпилька й голка» (люксемб. D’Spéngel an d’Nol) і «Муха й кінська колода» (люксемб. D’Flou an de Pierdskrécher). Меєр був одним з небагатьох байкарів, які воліли робити героями байок не тварин, а неживі предмети.
Меєр пізніше написав ще кілька книг люксембурзькою. Але його основною професією було викладання математики в Льєзькому університеті.
До наступного покоління письменників належать троє авторів, які вважаються в наші дні класиками люксембурзької літератури. Едмон де ла Фонтен (1823—1891), більш відомий під псевдонімом Дікс, прославився переважно як драматург. Його п'єси — комедії De Scholtschäin (1855) і D Mumm Sèiss (1855), оперети D Kirmesgäscht (1856) і De Ramplassang (1863) — були першими драматичними творами, написаними і виконаними люксембурзькою мовою. Він також писав прозу і вірші про Люксембург і люксембуржців. Його сучасник, поет Мішель Ленц (1820—1893), знаменитий тим, що написав «Наша Вітчизна» (люксемб. Ons Hémécht), гімн Люксембургу, який послугував стимулом для поширення люксембурзької мови. З авторів епосу того часу найвідоміший Мішель Роданж (1827—1876), який написав найзнаменитіший люксембурзький прозовий твір — Renert odder de Fuuss am Frack an a Maansgréisst, сатиричний роман, заснований на французьких і німецьких казках про Ренара-лиса.
Німецькою в той період в Люксембурзі писали мало, але [en] (1830—1855) став автором першого люксембурзького роману французькою «Марк Брюно: портрет художника» (фр. Marc Bruno: profil d’artiste), виданого невдовзі після смерті Ті в 1855 році.
Перша половина XX століття
[en] (1860—1940) був журналістом, драматургом, письменником і поетом. Його роботи значною мірою вплинули на розвиток культури Люксембургу.. Одним з його найвідоміших творів був «Відривний календар» (люксемб. Abreisskalender), серія статей про культурну спадщину країни.
Інший відомий люксембурзький письменник першої половини XX століття — [en] (1871—1951). Він писав вірші і драму німецькою мовою. Також його вважають першим люксембурзьким ученим, який займався історією літератури.
Друга половина XX—початок XXI століття
[ru] (нар. 1928) розпочала свою літературну кар'єру в 1950-х роках з написання казок німецькою та люксембурзькою. Але в 1970-х роках, після смерті чоловіка, який побував у полоні під час Другої світової війни, вона стала писати виключно французькою і перейшла з прози на лірику. Її книги широко видаються і перекладаються іноземними мови. У 1998 році Кольц отримала французьку . Вона вважається найбільш значною фігурою в сучасній люксембурзькій літературі.
[ru] (нар. 1950) — франкомовний поет, відомий не лише в Люксембурзі, але й в інших франкомовних країнах. Хоч він найбільше відомий своїми ліричними творами, він також пише оповідання, п'єси і романи. Крім того, він переклав французькою деякі роботи Гонсало Рохаса і Хуана Хельмана.
[de] (1949—2013) — знаменитий поет, який пише німецькою. Нагороджений декількома люксембурзькими і німецькими преміями.
[lb] (1939—2012) — прозаїк, драматург, поет, зокрема відомий своїм внеском у розвиток детективного жанру Люксембурзькою мовою.
Примітки
- Georges Hausemer, «About… Literature in Luxembourg» [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.], Press and Information Service of the Luxembourg government, March 2004, . Retrieved 3 February 2011.(англ.)
- «Luxemburg, Bibl. Nationale, Ms. 860» [ 30 серпня 2019 у Wayback Machine.], Marburger Repertorium, Deutschsprachige Handschriften des 13. und 14. Jahrhunderts. (нім.) Retrieved 7 February 2011.(нім.)
- «Littérature en luxembourgeois» [ 30 серпня 2019 у Wayback Machine.], Encyclopédie Larousse. (фр.) Retrieved 7 February 2011.
- «Fontaine, Edmond (Lucien Irvin) de la», Luxemburger Lexikon, Editions Guy Binsfeld, 2006. (нім.)
- Lentz, Michel (Méchel)", Luxemburger Lexikon, Editions Guy Binsfeld, Luxembourg, 2006- (нім.)
- «Thys, Félix», Luxemburger Lexikon, Editions Guy Binsfeld, Luxembourg, 2006. (нім.)
- «Weber, Batty (Jean-Baptiste)», Luxemburger Lexikon, Editions Guy Binsfeld, Luxembourg, 2006. (нім.)
- Claire Soriano, «Batty Weber»[недоступне посилання], Institut européen des itinéraires culturels. (фр.) Retrieved 2 February 2010.
- Sylvie Kremer-Schmit, «Batty Weber» [ 23 серпня 2011 у Wayback Machine.], Ons stad, No 35, 1990. (нім.) Retrieved 2 February 2011.
- «Nik Welter» [ 27 серпня 2019 у Wayback Machine.]. (нім.)(англ.)
- «Jean Portante» [ 25 липня 2011 у Wayback Machine.], Transcript 26/27. Retrieved 2 February 2011.(англ.)
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 9 лютого 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Literatura Lyuksemburgu literaturni tvori napisani v Lyuksemburzi ta abo lyuksemburzkimi avtorami Lyuksemburzka literatura malo vidoma za mezhami derzhavi golovnim chinom cherez te sho bagato yiyi tvoriv oriyentovani same na zhiteliv Lyuksemburgu Yak chastina nacionalnoyi kulturi literatura Lyuksemburgu pochala rozvivatisya tilki v XIX stolitti zavdyaki nabuttyu krayinoyu nezalezhnosti v rezultati Parizkogo mirnogo dogovoru v 1815 roci a potim Londonskogo dogovoru 1867 roku Osnovni movi lyuksemburzkoyi literaturi francuzka nimecka i lyuksemburzka Mariyentalskij kodeksMariyentalskij kodeks Odin z nebagatoh pam yatok serednovichnoyi lyuksemburzkoyi literaturi tak zvanij en lat Codex Mariendalensis yakij ye biografiyeyu en 1231 1283 proslavlenoyi lyuksemburzkoyi monahini Cej manuskript buv znajdenij u listopadi 1999 roku v en i vvazhayetsya robotoyu otcya Germanna Veldencskogo yakij napisav knigu pro zhittya Jolandi pislya yiyi smerti v 1283 roci Manuskript skladayetsya z 5963 virshovanih ryadkiv i napisanij odnim z ru duzhe shozhomu na suchasnij lyuksemburzkij Vin prisvyachenij istoriyi grafini Jolandi yaka zalishila rozkishnij zamok Vianden shob piti v monastir i zgodom stala nastoyatelkoyu XIX stolittyaNezvazhayuchi na te sho oficijnimi movami Lyuksemburgu dovgo buli tilki francuzka j nimecka same tvori lyuksemburzkoyu movoyu spriyali rozvitkovi literaturi Lyuksemburgu v XIX stolitti U 1829 roci bulo vpershe opublikovano knigu lyuksemburzkoyu Odin krok vgoru na lyuksemburzkomu Parnasi lyuksemb E Schrek op de Lezeburger Parnassus en Do neyi vhodili shist poem dvi sentimentalni Bez Hristini lyuksemb Uen d Christine i Nich lyuksemb D Nuecht socialno pobutova Odin moment na lyuksemburzkomu postoyalomu dvori lyuksemb Een Ableck an engem Wiertshaus zu Letzebuerg i tri bajki Porcelyanovij oskolok i glinyanij gorshik lyuksemb D porzelains an d ierde Schierbel Shpilka j golka lyuksemb D Spengel an d Nol i Muha j kinska koloda lyuksemb D Flou an de Pierdskrecher Meyer buv odnim z nebagatoh bajkariv yaki volili robiti geroyami bajok ne tvarin a nezhivi predmeti Meyer piznishe napisav she kilka knig lyuksemburzkoyu Ale jogo osnovnoyu profesiyeyu bulo vikladannya matematiki v Lyezkomu universiteti Pam yatnik Diksu i Lencu na ploshi v Lyuksemburzi Do nastupnogo pokolinnya pismennikiv nalezhat troye avtoriv yaki vvazhayutsya v nashi dni klasikami lyuksemburzkoyi literaturi Edmon de la Fonten 1823 1891 bilsh vidomij pid psevdonimom Diks proslavivsya perevazhno yak dramaturg Jogo p yesi komediyi De Scholtschain 1855 i D Mumm Seiss 1855 opereti D Kirmesgascht 1856 i De Ramplassang 1863 buli pershimi dramatichnimi tvorami napisanimi i vikonanimi lyuksemburzkoyu movoyu Vin takozh pisav prozu i virshi pro Lyuksemburg i lyuksemburzhciv Jogo suchasnik poet Mishel Lenc 1820 1893 znamenitij tim sho napisav Nasha Vitchizna lyuksemb Ons Hemecht gimn Lyuksemburgu yakij posluguvav stimulom dlya poshirennya lyuksemburzkoyi movi Z avtoriv eposu togo chasu najvidomishij Mishel Rodanzh 1827 1876 yakij napisav najznamenitishij lyuksemburzkij prozovij tvir Renert odder de Fuuss am Frack an a Maansgreisst satirichnij roman zasnovanij na francuzkih i nimeckih kazkah pro Renara lisa Nimeckoyu v toj period v Lyuksemburzi pisali malo ale en 1830 1855 stav avtorom pershogo lyuksemburzkogo romanu francuzkoyu Mark Bryuno portret hudozhnika fr Marc Bruno profil d artiste vidanogo nevdovzi pislya smerti Ti v 1855 roci Persha polovina XX stolittyaNikolaus Velter lyuksemburzkij pismennik yakij pisav nimeckoyu en 1860 1940 buv zhurnalistom dramaturgom pismennikom i poetom Jogo roboti znachnoyu miroyu vplinuli na rozvitok kulturi Lyuksemburgu Odnim z jogo najvidomishih tvoriv buv Vidrivnij kalendar lyuksemb Abreisskalender seriya statej pro kulturnu spadshinu krayini Inshij vidomij lyuksemburzkij pismennik pershoyi polovini XX stolittya en 1871 1951 Vin pisav virshi i dramu nimeckoyu movoyu Takozh jogo vvazhayut pershim lyuksemburzkim uchenim yakij zajmavsya istoriyeyu literaturi Druga polovina XX pochatok XXI stolittya ru nar 1928 rozpochala svoyu literaturnu kar yeru v 1950 h rokah z napisannya kazok nimeckoyu ta lyuksemburzkoyu Ale v 1970 h rokah pislya smerti cholovika yakij pobuvav u poloni pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vona stala pisati viklyuchno francuzkoyu i perejshla z prozi na liriku Yiyi knigi shiroko vidayutsya i perekladayutsya inozemnimi movi U 1998 roci Kolc otrimala francuzku Vona vvazhayetsya najbilsh znachnoyu figuroyu v suchasnij lyuksemburzkij literaturi ru nar 1950 frankomovnij poet vidomij ne lishe v Lyuksemburzi ale j v inshih frankomovnih krayinah Hoch vin najbilshe vidomij svoyimi lirichnimi tvorami vin takozh pishe opovidannya p yesi i romani Krim togo vin pereklav francuzkoyu deyaki roboti Gonsalo Rohasa i Huana Helmana de 1949 2013 znamenitij poet yakij pishe nimeckoyu Nagorodzhenij dekilkoma lyuksemburzkimi i nimeckimi premiyami lb 1939 2012 prozayik dramaturg poet zokrema vidomij svoyim vneskom u rozvitok detektivnogo zhanru Lyuksemburzkoyu movoyu PrimitkiGeorges Hausemer About Literature in Luxembourg 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Press and Information Service of the Luxembourg government March 2004 ISBN 2 87999 020 3 Retrieved 3 February 2011 angl Luxemburg Bibl Nationale Ms 860 30 serpnya 2019 u Wayback Machine Marburger Repertorium Deutschsprachige Handschriften des 13 und 14 Jahrhunderts nim Retrieved 7 February 2011 nim Litterature en luxembourgeois 30 serpnya 2019 u Wayback Machine Encyclopedie Larousse fr Retrieved 7 February 2011 Fontaine Edmond Lucien Irvin de la Luxemburger Lexikon Editions Guy Binsfeld 2006 nim Lentz Michel Mechel Luxemburger Lexikon Editions Guy Binsfeld Luxembourg 2006 nim Thys Felix Luxemburger Lexikon Editions Guy Binsfeld Luxembourg 2006 nim Weber Batty Jean Baptiste Luxemburger Lexikon Editions Guy Binsfeld Luxembourg 2006 nim Claire Soriano Batty Weber nedostupne posilannya Institut europeen des itineraires culturels fr Retrieved 2 February 2010 Sylvie Kremer Schmit Batty Weber 23 serpnya 2011 u Wayback Machine Ons stad No 35 1990 nim Retrieved 2 February 2011 Nik Welter 27 serpnya 2019 u Wayback Machine nim angl Jean Portante 25 lipnya 2011 u Wayback Machine Transcript 26 27 Retrieved 2 February 2011 angl Arhiv originalu za 22 lyutogo 2020 Procitovano 9 lyutogo 2020